Форум громадянського суспільства

Проект фінансуєтьсяЄвропейським Союзом

Східне партнерство

Форум громадянського суспільства

Публікацію здійснено в рамках проекту «Посилення спроможності національних платформ Форуму громадянського суспільства Східного партнерства»

Вірменія

Азербайджан

Білорусь

Грузія

Молдова

Україна

Європейський Cоюз

У 2004 році, разом із розширенням Європейського Союзу (ЄС) на 10 нових країн та започаткуванням Європейської політики сусід-ства (ЄПС) розпочався новий етап у стосунках ЄС та країн, що межують із ЄС на сході. Метою цього етапу є наближення країн-сусідів до ЄС та підтримка їхніх зусиль, спрямованих на рефор-мування різних галузей. 6 країн-сусідів, а саме Вірменія, Азербай-джан, Білорусь, Грузія, Молдова та Україна беруть участь в одній із найновіших ініціатив ЄС – Східному Партнерству, що була за-початкована 7 травня 2009 року на саміті у Празі (Чеська Респу-бліка). Ініціатива включає в себе нові заходи із підтримки еконо-мічного, соціального та політичного розвитку партнерських країн, а також деякі ініціативи, що демонструватимуть підтримку ЄС в окремих галузях.

Створення Форуму громадянського суспільства (ФГС) було за-тверджено під час започаткування політики Східного партнерства як важливого інструменту для імплементації цієї політики за допо-могою залучення організацій громадянського суспільства та їхніх представників.

ЄС також впроваджує програми, спрямовані на інституційний роз-виток кожної країни-члена задля зміцнення їхньої адміністративної спроможності. Серед таких програм – професійне навчання, тех-нічна допомога та інші необхідні інноваційні заходи.

2 Східне партнерствоСутність політикиФундаментальні цінності, мета, ціліДосягнення цілейТематичні платформиФінансуванняФлагманські ініціативи

8 Форум громадянського суспільства

Зустрічі Форуму громадянського суспільстваРобочі групиНаціональні платформи

13 Про Європейський СоюзУкраїна та ЄСОснови нормативно-правової бази європейської інтеграції України

Проект фінансуєтьсяЄвропейським Союзом

ЗМІСТ

2

Ініціатива створення Східного партнерства належить Польщі та Швеції, також спочатку ця ідея була підтримана Чехією та Європейською комісі-єю. Відповідно, 3 грудня 2008 року Європейська комісія представила на розгляд Європейського парламенту та Європейської Ради свої пропози-ції щодо створення Східного партнерства у формі угод про асоціацію за-для підтримки східного виміру Європейської політики сусідства (Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова та Україна).

Східне партнерство було започатковано 7 травня 2009 року під час са-міту у Празі (Чеська Республіка) задля впровадження політичної асоціа-ції та економічної інтеграції між ЄС та його східними сусідами. Основою співробітництва є спільні інтереси та зобов’язання, а також залучення та взаємна відповідальність, що базуються на принципах диференціації, умовності та прозорості.

Другий саміт Східного партнерства відбувся у Варшаві (Польща) у верес-ні 2010 року/ Було обговорено програму, затверджену у 2009 році в Празі, а також прогрес, якого було досягнуто у конкретних сферах співпраці, по-силенні реформ та ситуації з дотриманням спільних цінностей.

Зустрічі голів держав та урядів країн-учасниць Східного партнерства відбуваються раз на 2 роки, в той час як зустрічі міністрів закордонних справ – раз на рік. Звичайні сесії в межах тематичних платформ відбува-ються один раз на 6 місяців.

Сутність політики Східного партнерства

3

Задля досягнення мети Східного партнерства: • Сприяти політичному та економічному наближенню

партнерських країн до ЄС; • Підтримувати безпеку, стабільність та належне вря-

дування;• Сприяти встановленню партнерських стосунків між

організаціями громадянського суспільства та уряда-ми держав.

• Підтримувати встановлення контактів між людьми за допомогою довгострокової стратегії лібералізації ві-зового режиму на індивідуальній основі та за визна-чених умов;

• Підвищувати рівень енергетичної безпеки;• Підтримувати реформи в різних секторах та захища-

ти навколишнє середовище.

Цілі

Фундаментальні цінностіСхідне партнерство базується на дотри-манні принципів міжнародного права та відданості фундаментальним принци-пам (особливо тим, що закріплені в кон-венціях Ради Європи), а саме:

• Демократія та верховенство права;

• Захист прав людини та фундаментальних свобод;

• Ринкова економіка та сталий розвиток.

Рівень стосунків між ЄС та кожною країною-партнером залежить від того, наскільки ці цінності відображені в на-ціональних практиках та політиці країни-партнера.

Підтримка реформ у економічних, соці-альних та політичних сферах у партнер-ських країнах задля приведення їх у від-повідність до стандартів Ради Європи та Європейського Союзу.

Мета

реформи демократія

безбека

свобода

стабільність

покращення

промоція

контактпартнерство

зв’язки

4

Тематичні платформи

Політика Східного партнерства впроваджується за допомогою таких інституційних структур: • Рада Європи – реалізує «Інструмент для

Східного партнерства», що фінансується ЄС; • Парламентська Асамблея EURONEST – скла-

дається з парламентарів країн-партнерів та членів Європарламенту, відповідає за кон-сультації, контроль та моніторинг співробітни-цтва на рівні парламентів;

• Європейський економічний та соціальний комітет (ЄЕСК) – сприяє поглибленню діалогу із представниками працедавців та профспілок;

• Конференція представників регіональної та місцевої влади країн-учасниць Східного партнерства – сприяє співпраці між держав-ною владою та громадянами;

• Бізнес-форум – сприяє створенню глибокої та всеохопної зони вільної торгівлі;

• Форум громадянського суспільства – ор-ганізовує зустрічі організацій громадянського суспільства (ОГС) та підтримує діалог між ОГС та владою у країнах-учасницях.

Двостороннє співробітництво спрямоване на встановлення стабільних та збалансованих сто-сунків між ЄС та кожною країною-партнером. Таке співробітництво передбачає укладання двосторон-ніх угод (насамперед Угоди про асоціацію, включно з глибокою та всеосяжною зоною вільної торгівлі), двосторонній діалог з питань візової лібералізації (з метою скасування візового режиму), а також по-глиблене співробітництво у різних сферах (еконо-міка, енергетика, навколишнє середовище, тран-спорт, наука тощо), технічної допомоги.

В рамках багатостороннього співробітництва відбувається вільний діалог між ЄС та його схід-ними сусідами. Обмін інформацією та досвідом стосується заходів для здійснення реформ та модернізації. На цьому рівні Партнерство спри-яє напрацюванню спільних позицій та видів ді-яльності. В багатосторонньому вимірі досягнення цілей Східного партнерства відбувається шляхом роботи чотирьох тематичних платформ, що вклю-чають «флагманські ініціативи».

Досягнення цілей

5

В рамках Східного партнерства утворено чотири тематичні платформи, що застосовуються для від-критого обговорення та оцінки досягнутого прогресу. До їх роботи залучені представники міністерств, державних органів, парламентів, організацій громадянського суспільства, міжнародних організацій, між-народних фінансових інституцій, бізнесу. Участь у проектах, видах діяльності та зустрічах тематичних платформ є добровільною й інколи може включати треті сторіни.

1. Демократія, належне врядування і стабіль-ність. Діяльність Платформи спрямована на підтримку демократичних реформ в партнер-ських країнах, особливо реформ державно-го управління, виборчих стандартів, законо-давства, що стосується медіа та боротьби із корупцією, лібералізації візового режиму, політики безпеки та підтримки стабільності, те-риторіальної цілісності та захисту прав людини в партнерських країнах;

2. Економічна інтеграція та конвергенція з по-літиками ЄС. Метою платформи є економічна інтеграція та законодавча гармонізація країн-партнерів із законодавством та практикою ЄС. Ці цілі також доповнюються встановленням дов-гострокових угод щодо глибокої та посиленої зони вільної торгівлі серед партнерських країн та між партнерськими країнами та ЄС;

3. Навколишнє середовище, зміни клімату та енергетична безпека. Діяльність платформи спрямована на сприяння діалогу із енергетич-ної безпеки, розвитку регіональних енергетич-них ринків; диверсифікацію методів доставки енергії; стратегію консолідації на випадок енер-гетичної кризи; гармонізацію політик та законо-давства в партнерських країнах із розповсю-дженими практиками та acquis communautaire;

4. Контакти між людьми. Платформа спрямова-на на розвиток контактів між громадянами ЄС та громадянами партнерських країн. В цьому контексті особливу увагу приділені молоді за допомогою розвитку інформаційного суспіль-ства та медіа, навчанню та дослідженням, а також культурному та волонтерському спів-робітництву. Підтримка контактів між людьми вважається важливим елементом просування реформ у партнерських країнах.

Тематичні платформи Досягнення цілей

6

Відповідно до Декларації про Східне партнерство, прийнятої Радою ЄС у березні 2009 року, фінансування з бюджету ЄС збільшується відповідно до того, як цілі Східного партнерства досягаються кожною країною-партнером.

Разом із започаткуванням Східного партнерства, Європейська комісія виділила 600 мільйонів євро на 2010-2013 роки, включ-но з 350 мільйонами євро нових коштів.

26 червня 2013 року було прийнято Програму із інтеграції та співпраці Східного партнерства. Її бюджет склав 130 мільйонів евро на рік (2012-2013). Ця програма спрямована на підтрим-ку консолідації демократії та демократичних інституцій, сталий розвиток та інтеграцію, а також заходи із побудови довіри.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та інші регіональні, на-ціональні банки розвитку, а також ЄБРР задля підтримки ре-форм, що проводяться країнами-членами Східного партнер-ства, виділяють додаткові кошти для підтримки економічного зростання і створення нових робочих місць.

Фінансування

7

1. Інтегроване управління кордонами впроваджу-ється за допомогою використання найкращих практик відповідно до стандартів ЄС. Інтегроване управління кордонами допомагає пересуванню людей в межах Європи та охоплює торгівлю, мит-ницю, візи, делімітацію кордонів, безпеку (контр-абанда та торгівля людьми) та пан’європейські транспортні коридори;

2. Консолідація ролі малих та середніх підприємств із країн-партнерів задля покращення бізнес-клі-мату та законодавчих рамок. Ця ініціатива підтри-мується ЄБРР і ЄІБ та відкрита для фінансування іншими фінансовими інституціями;

3. Регіональні енергетичні ринки, енергозбережен-ня та відновлювальна енергія. Мета: інтеграція енергетичних ринків ЄС та партнерських країн та поєднання мереж задля кращого енергозбере-ження, підвищення енергетичної безпеки та запо-бігання змінам клімату;

4. Диверсифікація енергозабезпечення. Досягнення цієї цілі передбачає тісну співпрацю між вироб-никами, споживачами та посередниками задля гарантування безпеки енергозабезпечення в ЄС та партнерських країнах, а також задля уникнення енергетичної кризи;

5. Попередження, підготовка та реагування у випад-ку природної чи антропогенної катастрофи. Ця іні-ціатива спрямована на підвищення спроможності задля уникнення та управління катастрофами на локальному, регіональному та національному рівнях за допомогою тіснішої співпраці між ЄС та його східними партнерами, а також між країнами-партнерами;

6. Управління довкіллям. Ця ініціатива стосується захисту довкілля, попередження забруднень та змін клімату за допомогою низки заходів на між-народному, національному та регіональному рів-нях шляхом укладання формальних та нефор-мальних угод.

Східне партнерство започаткувало флагманські ініціативи, що є специфічними ініціативами, спрямованими на досягнення зазначених цілей, отримання конкретних результатів, та є частиною багатостороннього виміру співпраці. Кошти для цих ініціатив надходять із різних фінансових інституцій, а також інвестицій із приватного сектору. Серед цих ініціатив такі:

Флагманські ініціативи

8

Пропозиція Європейської комісії створити Фо-рум громадянського суспільства була затвер-джена на Саміті в Празі 7 травня 2009 року одночасно із започаткуванням Східного парт-нерства як його невід’ємна складова. Форум є частиною східного виміру Європейської політи-ки сусідства. Його метою є розвиток стосунків між представниками громадянського суспіль-

ства в ЄС та партнерських країнах та підтримка їхньої активної участі у публічному житті та про-цесах реформ в їхніх країнах.

Роль Форуму була визнана державами-членами ЄС та країнами Східного партнерства. Як наслі-док, представників Форуму запрошують до участі у тематичних платформах Східного партнерства на постійній основі.

Форум громадянського суспільства (ФГС) органі-зовує зустрічі організацій громадянського суспіль-ства (ОГС) та підтримує діалог між ними та владою у партнерських країнах шляхом інформаційної підтримки, обміну досвідом, рекомендаціями щодо національних політик та політик ЄС, а також моніторингу діяльності в рамках зустрічей міні-стрів та багатосторонніх тематичних платформ.

Будь-які організації громадянського суспільства чи їхніх представники (профспілки, професійні асоціації, неурядові організації, аналітичні цен-три, національні та міжнародні неурядові орга-

Форум громадянського суспільства

9

Нова структурна одиниця Форуму, Секретаріат Керівного комітету ФГС, розпочала свою роботу у січні 2013 року. Ме-тою його створення є допомога у досягненні цілей, які Форум ставить перед собою. Щоденно Секретаріат працює над під-тримкою діяльності Керівного комітету й Форуму в цілому та слугує в якості інформаційного, координаційного та експерт-ного центру для усіх учасників в ЄС та партнерських країнах. Секретаріат займається також представленням діяльності Форуму, Національних платформ та Робочих груп для гро-мадськості й збільшенням впливу громадянського суспіль-ства на процеси реформ в країнах Східного партнерства.

Зустрічі ФГС та Керівного комітету фінансуються Європейською Комісією.

нізації, а також будь-які інші актори громадянського суспільства із країн-учасниць Східного партнерства, дер-жав-членів ЄС та інших міжнародних організацій) можуть стати членами ФГС. Щорічна зустріч збирає понад 200 ОГС із партнерських країн та ЄС.

Провідну роль у досягненні цілей ФГС відіграє Керівний комітет, що на-лічує 19 членів, з яких: 6 національ-них координаторів із країн-партнерів, 10 співкоординаторів робочих груп та 3 координатори з ЄС, що працю-ють на добровільних засадах. Керів-ний комітет щорічно обирається під час зустрічей ФГС. До його обов’язків входить: брати участь у зустрічах офіційних тематичних платформ, під-тримувати комунікацію із робочими групами, підтримувати розвиток наці-ональних платформ, допомагати об-міну інформацією тощо.

10

Робочі групи

Перша зустріч Форуму відбулася у Брюсселі (Бельгія), 16–17 листопада 2009 року й зібрала представників понад 200 європейських громадських організацій та країн-партнерів. Під час Форуму було створено Керів-ний комітет, що відповідав за розробку виборчих про-цедур для наступного Форуму.

Наступний Форум відбувся в Берліні, 18–19 листопа-да 2010 року. Його основною метою було підведення підсумків першого року функціонування Східного парт-нерства. Усі його рішення стосовно цілей та програми базувалися на пропозиціях, вироблених Керівним комі-тетом. Усі голови держав та урядів, представники Схід-ного партнерства та ЄС підтвердили свої зобов’язання щодо цілей партнерства та їх подальшого втілення.

Третя зустріч Форуму громадянського суспільства «Партнерство заради демократичних реформ та єв-ропейської інтеграції» відбулася у Познані (Польща) 28-30 листопада 2011 року. Цю зустріч відвідали по-над 300 представників громадянського суспільства із

країн-партнерів Східного партнерства та ЄС, а також високопосадовці із ЄС. Зустріч була присвячена різ-ним темам, а саме викликам та перспективам розвитку Форуму, підвищенню рівня відповідальності громадян-ського суспільства в рамках Східного партнерства.

Четверта зустріч Форуму громадянського суспіль-ства відбулася в Стокгольмі (Швеція) 29-30 листопада 2012 року. В ньому взяли зустріч понад 300 ОГС із країн Східного партнерства та ЄС. Під час семінарів обгово-рювалися теми важливі для країн-партнерів: бороть-ба із корупцією, моніторинг виборів, проблеми молоді, енергетична безпека, лібералізація візового режиму.

П’ята зустріч вперше відбулася в країні-партнері, а саме в Кишиневі, Республіка Молдова, 4–5 жовтня 2013 року. Форум носив символічну назву «Разом за європейське майбутнє» і в центрі його уваги була роль громадянського суспільства в контексті підписання Угод про асоціацію з рядом держав, а також оцінка процесу реформ напередодні Вільнюського саміту.

Зустрічі Форуму громадянського суспільства

11

Робочі групи

Аналогічно до тематичних платформ Східного партнерства, у Форумі було створено робочі групи, що об’єднують представників громадянського суспільства з країн Східного партнерства та ЄС. Робочі групи працюють паралельно з міжурядовими платформами і групами експертів Східного партнерства нада-ючи їм точку зору громадянського суспільства. В основному, діяльність відбувається у підгрупах за певними напрямами.

РГ 1. Демократія, права людини, належне врядування і стабільність:• реформа державного управління;• судова реформа;• боротьба з корупцією;• група спрощення візового режиму;• засоби масової інформації;• права людини;• спостереження за виборами.

РГ 2. Економічна інтеграція і узгодження з політикою ЄС.РГ 3. Довкілля, зміна клімату та енергетична безпека.РГ 4. Контакти між людьми:

• молодь та волонтерство;• культура;• освіта.

РГ 5. Соціальний діалог (була створена на четвертому Форумі, який відбувся у Стокгольмі в листопаді 2012 року. Її діяльність спрямована на розвиток соціального діалогу та соціально трудової справедли-вості, також вона виступає за створення відповідної тематичної Платформи).

Зустрічі Форуму громадянського суспільства

12

Національні платформи в межах Форуму грома-дянського суспільства Східного партнерства є цінними інструментами, що допомагають дося-гати цілей Партнерства. Вони були створені із метою забезпечення активного залучення гро-мадянського суспільства кожної країни-партнера до покращення співпраці із владою країни, виро-блення рекомендацій для успішної імплемента-ції проектів Східного партнерства, встановлення партнерських зв’язків із європейськими ОГС, по-кращення комунікації із інституціями ЄС на цен-тральному та місцевому рівнях. Обговорення відбувається у форматі відкритого форуму, що дозволяє посилити діалог щодо проблем, що сто-суються європейської інтеграції.

Національні платформи

Національні платформи були створені у кожній країні-партнері в кінці 2010 року. Механізм ство-рення та функціонування визначається кожним партнером індивідуально. Будь-яка ОГС, що від-повідає критеріям, визначеним кожною платфор-мою, може бути її членом. В той же час, кожна партнерська країна може мати лише одну націо-нальну платформу.

Наразі діяльність Національної платформи за-безпечується за допомогою імплементації проек-ту «Посилення спроможності Національних плат-форм (НП) Форуму громадянського суспільства Східного партнерства», що фінансується ЄС. Договір по цьому проекту був підписаний 29 лис-топада 2012 року у Стокгольмі під час відкриття 4-го Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Цей проект впроваджується консор-ціумом ОГС із партнерських країн.

13

Європейський союз (ЄС) – це політичний та еконо-мічний союз 28 держав, що розташовані в Європі. ЄС функціонує за допомогою системи наднаціональних не-залежних інституцій та міжурядових рішень, прийнятих державами-членами. Європейський союз має у своєму складі такі інституції: Європейська комісія, Європейська Рада, Рада Міністрів (Рада ЄС), Суд Європейського Со-юзу, Європейський центральний банк, Європейський суд аудиторів (Рахункова палата) та Європейський Пар-ламент. Європейський Парламент обирається кожні 5 років європейськими громадянами. Де-факто столицею ЄС є Брюссель.

ЄС бере свій початок від Європейського співтовариства з вугілля та сталі та Європейської економічної спільно-ти, що були створені шістьма країнами у 1951 та 1958 роках відповідно. У період між цими двома датами спіль-нота поповнилася новими членами та також збільшила свою потужність, додавши до своєї сфери компетенції нові галузі. Маастрихтським договором було утворено Європейський Союз у 1993 році. Останні поправки до

конституційних підвалин Європейського Союзу, а саме Лісабонський договір, вступив в силу в 2009 році.

ЄС запровадила систему єдиного ринку за допомогою стандартизованої системи законів, що мають силу на території усіх держав-членів. В межах Шенгенської зони, до якої входять 22 країни-члени ЄС та 4 держа-ви, що не є членами ЄС, паспортний контроль було скасовано. Політика ЄС спрямована на забезпечення вільного руху людей, товарів, послуг та капіталу, за-провадження законодавства в сфері правосуддя та внутрішніх справ, а також підтримку спільної політики у сфері торгівлі, сільського господарства, рибного гос-подарства та регіонального розвитку.

Монетарний союз, Єврозона, була створена у 1999 році та складається із 17 країн. За допомогою Спільної зо-внішньої політики та політики безпеки ЄС посилює свою позиції у зовнішніх стосунках та обороні.

ЄС отримав у 2012 році Нобелівську премію миру.

Про Європейський Союз

Європейський Союз

Європейський Союз – Україна

Україна є державою, що заявила про свій намір стати у майбутньому членом ЄС. Даної позиції дотри-мувались всі президенти, уряди та парламенти України незалежно від партійних кольорів. Нині процес європейської інтеграції України триває в рамках моделі «політичної асоціації та економічної інтегра-ції», яка суттєво наблизить Україну до європейських стандартів та у майбутньому створить достатні передумови для набуття членства в ЄС.

Основні віхи в історії відносин України та ЄС:• 1992 — Перша зустріч Україна-ЄС на найвищому рівні• 1993 — Підписана угода між Європейськими співтовариствами та Україною про

торгівлю текстильними виробами, відкриття представництва Комісії Європей-ських Співтовариств в Україні

• 1994 — Підписано Угоду про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС• 1995 — Перше засідання Спільного комітету Україна-ЄС, створення представни-

цтва України при Європейських Співтовариствах• 1996 — Європейський Союз визнав за Україною статус країни з перехідною еко-

номікою. Рада Міністрів ЄС прийняла План дій щодо України• 1997 — Перший Саміт Україна-ЄС (Київ), підписано угоду між Європейським

Співтовариством з вугілля та сталі та урядом України про торгівлю сталеливар-ними виробами

• 1998 — Набуття чинності Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, Україна офіційно заявила про прагнення набути статусу асоційованого членства в ЄС; прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 852 про запро-вадження механізму адаптації законодавства України до ЄС.

Україна та ЄС

14

15

• 1999 — Третій саміт Україна-ЄС (Київ), ЄС підтвердив намір сприяти вступу України до СОТ, початок роботи щодо запровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

• 2005 — Ухвалено трирічний двосторонній документ співпраці: «План дій Україна-ЄС», Рада Європейсько-го Союзу надала Україні статус країни із ринковою економікою.

• 5 березня 2007 — Розпочато переговори про укладення нової посиленої угоди на заміну Угоди про парт-нерство та співробітництво.

• Січень 2008 — Набуття чинності угодами про спрощення візового режиму та реадмісію між Україною та ЄС.• Вересень 2008 — Під час паризького Саміту Україна-ЄС досягнуто компромісного рішення щодо назви

нової посиленої угоди як Угоди про асоціацію.• 7 травня 2009 — Україна офіційно стала учасницею Східного партнерства.• 16 червня 2009 — Під час засідання Ради з питань співробітництва Україна-ЄС політично схвалено «По-

рядок денний асоціації Україна-ЄС» — на заміну Плану дій Україна-ЄС.• 25 лютого 2010 — Європарламент схвалив резолюцію про ситуацію в Україні в якій, зокрема, визнається

право України на членство в ЄС. Єврокомісії надається мандат задля роботи над “дорожньою картою” до скасування візового режиму між Україною та країнами ЄС.

• 25 листопада 2010 — Україні надано План дій з візової лібералізації із вичерпним переліком умов, вико-нання яких призведе до скасування віз для громадян України.

• 2011 — Політичну атмосферу зіпсовано «справою Тимошенко» та іншими випадками вибіркового судо-чинства. Незважаючи на це, до кінця року завершено переговорний процес щодо Угоди про асоціацію.

• Березень-липень 2012 — парафовано текст Угоди про асоціацію між Україною та ЄС – найбільшого дво-стороннього договору, який ЄС коли-небудь укладав із третьою країною.

• 21 березня 2014 – сторони підписали політичний розділ Угоди про асоціацію. Економічну частину угоди планується завізувати після президентських виборів, очікуваних 25 травня.

Курс України на європейську інтеграцію, включа-ючи вступ до ЄС, ґрунтується на широкому полі-тичному консенсусі, вираженому в низці законо-давчих та нормативних актів, що були прийняті протягом 1998 – 2010 років.

Головним законодавчим актом, який визначає основні напрями і завдання органів державної влади в Україні, є Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» (01.07.2010 № 2411-VI).

Стаття 11 даного Закону чітко визначає серед основних засад зовнішньої політики України за-вдання щодо «забезпечення інтеграції України в

європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейсько-му Союзі».

Актом Президента України, який визначає за-вдання органів виконавчої влади із забезпечення інтеграції України до ЄС, є Указ «Про затверджен-ня Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу» (від 11.06.98 р. № 615). Цим Указом ви-значено завдання щодо «входження держави до європейського політичного (в тому числі у сфері зовнішньої політики і політики безпеки), інформа-ційного, економічного і правового простору» та створення асоціації з ЄС як «головного зовніш-ньополітичного пріоритету України».

Основи нормативно-правової бази європейської інтеграції України

16

Проект «Підтримка спроможності Національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства» реалізує консорціум організацій:• Центр економічного і соціального розвитку

(Азербайджан) • Офіс за демократичну Білорусь (Бельгія)• Асамблея неурядових демократичних

організацій Білорусі• Фонд «Відкрите суспільство — Грузія» • Регіональний екологічний центр Молдови• Лабораторія законодавчих ініціатив (Україна)

Контакти Української національної платформи:http://eap-csf.org.uae-mail: [email protected]

Корисні сайти:http://eap-csf.euhttp://www.easternpartnership.orghttp://npbelarus.infohttp://eapnationalplatform.gehttp://www.eap-csf.mdhttp://www.easternpartnership.orghttp://europa.euhttp://eeas.europa.euhttp://mfa.gov.ua/http://ukraine-eu.mfa.gov.ua/ua

Проект ЄС «Підтримка спроможності Національної платформ Форуму громадянського суспільства Східного партнерства»

Загальною метою проекту є підтримка організацій громадянського суспільства у здій-сненні реформ та демократичних перетворень, що відбуваються в країнах Східного партнерства, за допомогою більшого залучення до та моніторингу виконання цілей Східного партнерства.

Цілі проекту: • Посилення інституційної спроможності Національних платформ Форуму громадян-

ського суспільства Східного партнерства • Сприяння активному соціальному діалогу, а також громадському діалогу між при-

ватними особами, державою та представниками громадянського суспільства • Моніторинг виконання цілей політики Східного партнерства• Моніторинг розвитку відносин ЄС із партнерськими країнами

Проект імплементується консорціумом громадських організацій із партнерських краї-на та однією із Бельгії за координації молдавської організації.

Основні очікувані результати проекту:• Сильніша та ефективніша Національна платформа Форуму громадянського сус-

пільства, підвищення спроможності надавати своєчасну, конструктивну допомогу міжурядовим платформам Східного партнерства та експертним панелям;

• Процес моніторингу залучення ЄС, що здійснюється урядами держав-членів Схід-ного партнерства щодо питань прав людини, правосуддя, економічної інтеграції, навколишнього середовища тощо;

• Просування ініціативи Східного партнерства в шести країнах-членах за допомогою інформаційних кампаній, організації публічних дебатів та обговорень із залученням громадськості країн Східного партнерства.

Східне партнерство було започатковане 7 травня 2009 року на саміті у Празі (Чеська Республіка) для під-тримки реформ в економічній, соціальній та політичній сферах у 6 партнерських країнах (Вірменія, Азербай-джан, Білорусь, Республіка Молдова та Україна) та за-для їхнього наближення їх до європейських стандар-тів. Це партнерство надає більше можливостей для стабільності, безпеки та процвітання Європейського союзу, країн-членів Східного партнерства та усього єв-ропейського континенту.

Його основною метою є створення необхідних умов для прискорення політичної та економічної інтеграції між Європейським Союзом та зацікавленими країнами-партнерами.

Східне партнерство створило можливості двосто-ронньої співпраці задля встановлення стабільних і збалансованих стосунків між ЄС та кожною країною-членом Східного партнерства індивідуально, а також багатосторонньої співпраці в рамках чотирьох тема-тичних платформ (Демократія, належне управління та стабільність; Економічна інтеграція та конвергенція з політиками ЄС; Навколишнє середовище, зміни кліма-ту та енергетична безпека; Контакти між людьми).

Ця публікація була підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Зміст даної публікації є відповідальністю Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства

та Лабораторії законодавчих ініціатив і не обов’язково відображає офіційну позицію Європейського Союзу

Форум громадянського суспільства (ФГС) був створений за пропозиції Європейської комісії та затверджений як невід’ємна частина Східного партнерства. Його метою є розвиток стосунків між ЄС та організаціями громадянського суспіль-ства партнерських країн, а також їх активне за-лучення до публічного життя та процесу реформ у державі.

ФГС організовує зустрічі між представниками організацій громадянського суспільства та фа-силітує діалог між ними та владою відповідної держави шляхом надання необхідної інформації, обміну досвідом (зокрема щодо європейської ін-теграції), а також моніторингу діяльності в рам-ках зустрічей міністрів та багатосторонніх тема-тичних платформ.

Національні платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства є важливими інструментами для досягнення цілей, передба-чених партнерством, завдяки залученню орга-нізацій громадянського суспільства. Українська національна платформа була утворена 29 січня 2011 р.

Східне партнерство