агресивні діти

АгресАгресія – це …ія – це …

Людина є не що інше, як ряд її вчинків.Людина є не що інше, як ряд її вчинків.

Г. ГегельГ. Гегель.

Виконати завдання, поставлені у цій статті закону, можливо лише формуючи у дитини соціально прийнятні норми поведінки, розвиваючи її правові уявлення.

Агресія - це мотиваційна поведінка або акт, який може часто завдавати шкоди об'єктам атаки-нападу або фізичного спаду іншим людям, що викликає у них депресію, напругу, страх, відчуття пригніченості, аномальне психопереживання

Агресія

“Злоякісна” “Доброякісна”

ПсевдоагресіяОбороннаагресія

Ненавмисна агресія

А. як само-стведження

Інструментальна

Припустити, що дитині властива агресивність, можна лише тоді, коли впродовж не менш ніж шести місяців у її поведінці часто домінують (переважають) такі ознаки:• втрачає контроль над собою;• сперечається та свариться з дорослими;• відмовляється дотримувати правил;• навмисно дратує людей;• звинувачує інших у своїх помилках;• гнівається та відмовляється зробити що-небудь па прохання дорослих або однолітків;• заздрісна, мстива і чутлива;• швидко реагує на різні дії оточуючих, які нерідко дратують її.

Дитині, у поведінці якої переважає більшість із названих ознак агресивності, необхідна допомога фахівця — психолога або лікаря.

Реакція на приниження гідності дитини, підсміювання, знущання з неї;

Наслідок обмеження самостійності дитини, надмірної опіки, відкидання дорослими ініціатив дитини;

Вияв суперництва між дітьми у сім'ї з метою отримати перевагу над братами чи сестрами;

Відреагування комплексу неповноцінності, намагання довести іншим свою вищість;

Владність, наполягання на своєму; Результат фрустрації - гнітючого переживання,

невдачі через незадоволення потреб.

  Яким чином народжується агресія?

Агресія - це вже поведінка

ОбразиСтрах

Відчуття

Дитина обирає модель поведінки одного з батьків, впливовішого

Чи може дитина ставати агресивною, просто копіюючи те, що вона побачила, наприклад, по телевізору?

Діти не народжуються агресивними, вони такими стають

Вивчення особистісних характеристик учнів. Вивчення пізнавального розвитку учнів. Вивчення характеру взаємостосунків у класі. Вивчення проблем класу з точки зору

вчителя. Вивчення проблем класу з точки зору учнів. Визначення ставлення дітей «групи ризику»

до школи, до сім’ї. Робота з батьками, із сім’єю. Оформлення особистих соціально-

психологічних карток на кожного учня.

- проаналізувати внутрісімейні стосунки, адже частенько поведінка дитини - дзеркальне віддзеркалення атмосфери в сім'ї;

- простежити за тим, щоб в агресивну поведінку не заохочувалося такими, що оточують (скажімо, іншими членами сім'ї), щоб дитина не отримувала видимої вигоди від агресії (наприклад, силою відібрав іграшку у іншого і із задоволенням грає нею, не звертаючи уваги на прикрість скривдженого і не отримавши негативної оцінки своєї поведінки з боку дорослих);

- не допускати безконтрольного перегляду телепередач, відеофільмів, оскільки навіть деякі мультфільми мають високий рівень свідомої і підсвідомої агресії;

- не допускати надмірного захоплення іграми на комп'ютері, комп'ютерною приставові, відбирати відеоігри без елементів насильства, агресії.

- пояснювати дитині, що окрім агресивних дій є безліч способів вирішення будь-яких конфліктів (при цьому оповідання підкріплюйте власною поведінкою). Американські психологи встановили, що діти, що проявляють агресію, іноді просто не знають інших способів вийти з конфлікту або не допустити його.

Рекомендації батькам

Етапи здійснення: 1. Необхідно ввести модель поведінки. Діти наслідують за дорослими, їх

поведінку і спілкування. Агресивна дисципліна призведе до агресивної поведінки дитини по відношенню до інших дітей і навіть батьків.

2. Переконайтеся, що у вашому будинку достатньо місця для гри вашої дитини як разом з іншими дітьми так і самостійно. Чи достатньо іграшок, щоб кожна дитина мала з чим грати? Чи отримала дитина достатньо уваги від батьків?

3. Навчайте вашу дитину змалку контролювати свої емоції. Як тільки ваша дитина вперше проявить свій приступ істерики, поговоріть з нею про те, що викликало в неї такі емоції і чому. Скажіть, що можна сердитися якщо, наприклад, іграшка зламалася, але не можна кидати зі злості інші іграшки і речі. Розмовляйте з дитиною спокійно, але твердо.

4. Коли ваша дитина проявляє агресію по відношенню до інших негайно втрутьтеся. Попросіть дитину заспокоїтися і відпочити перш ніж обговорювати цю ситуацію.

5. Навчіть дитину бути напористою і допитливою, а не агресивною і вимогливою. 6. Відкрито говоріть з дитиною про почуття і емоції. Обговоріть можливі

відповіді в тих ситуаціях, коли дитина може проявити агресію. Будьте послідовні. Скажіть дитині, що агресія ніколи не вирішить ситуації.

Голосно заспівати улюблену пісню. Пускати мильні кульки. Влаштувати бій з боксерською грушею. Підлити квіти. Побігати за кішкою чи собакою. Пробігтися декілька кіл навколо будинку. Влаштувати змагання «хто голосніше крикне»,

«хто найвище стрибне». Постукати олівцем по столі. Зім'яти декілька шматків паперу, а потім їх

викинути. Намалювати чи зліпити фігуру кривдника, а потім

її зламати чи пошкодити. Äîêóìåíò

Microsoft Office Word

Бесіди й консультації з батьками.

Бесіди з дитиною.

ДЯКУЮ !ЗА УВАГУ