снід. епідеміологічна ситуація в україні

Віл/СнідЕпідеміологічна

ситуація в Україні

Презентацію підготувала

студентка 5 курсу 4 групи

медичного факультету

Богоніс Інна

СНІД, або Синдро́м набу́того імунодефіцит́у — важке інфекційне захворювання, спричинене вірусом

імунодефіциту людини (ВІЛ), який вражає імунну систему людини, знижуючи при цьому

протидію організму захворюванням.

1 — « грудня Всесвітній день »боротьби зі Снідом

 Перші повідомлення про ВІЛ/СНІД з’явилися в США у 1981 р. З того часу кількість хворих на ВІЛ-інфекцію невпинно збільшується.

На сьогодні найбільша кількість хворих на ВІЛ/СНІД — понад 80% від усіх хворих та вірусоносіїв — у країнах Центральної і Південної Африки, а також Південно-Східної Азії і Південної Америки. Перша п’ятірка країн, де найшвидше прогресує поширення ВІЛ, — Китай, Індія, Нігерія, Ефіопія та Росія. За оцінкою комітету ООН з боротьби зі СНІДом. близько 1,5 млн. дітей заразилися від матерів внутрішньоутробно під час пологів або грудного вигодовування. Померли від СНІДу 17 млн. людей, з них 4 млн. дітей. До 2020 р. в Африці від цієї хвороби помре 55 млн. чоловік, а в усьому світі кількість жертв епідемії досягне 68 млн.

В Україні зафіксовано один з найвищих показників інфікованості ВІЛ. У 2004 р. Україна посідала перше місце в Європі за темпами поширення ВІЛ/СНІДу. СНІД належить до хвороб, які значно впливають на демографічну ситуацію. В Україні перше місце за ростом смертності «завоювали» та «утримують» порушення системи кровообігу та інфекційні захворювання: туберкульоз, СНІД, сифіліс, малярія.

Як поширюється СНІД? Вірус поширюється серед дітей, які народилися від ВІЛ-інфікованих матерів. Якщо жінка була 

інфікована ВІЛ, то народжена в неї дитина У 25% випадків стає інфікованою та ще в дитинстві помирає від СНІДу. Шляхом переливання крові та її компонентів від ВІЛ-інфікованих донорів (травми, масштабні оперативні втручання, які важко передбачити або уникнути).

        У разі використання нестерильних інструментів під час деяких медичних маніпуляцій, голкорефлексотерапії, а також, коли роблять татуаж, манікюр, педикюр; внаслідок наявності прихованої інфікованості ВІЛ серед людей, які не обстежувалися на ВІЛ та не мають настороженості щодо інфікування осіб, які їх оточують.

   Збудник ВІЛ-інфекції може перебувати в організмі людини без прояву маніфестних форм хвороби тривалий час (до 8-12 років та більше). Це призводить до того, що багато інфікованих не знають про свій стан і можуть бути джерелом інфікування своїх сексуальних партнерів або партнерів по шприцу в разі ін’єкційного введення наркотиків.

   Особливістю епідемічної ситуації в Україні є той факт, що в середньому 17% від усіх ВІЛ-інфікованих становлять особи, які вживають наркотичні речовини ін’єкційним шляхом. Більшість ВІЛ-інфікованих — молоді люди віком 18-20 років. Вважають, що ВІЛ-інфіковані рано чи пізно захворіють на СНІД.

   У випадку інфікування ВІЛ треба вживати препарати, що обмежують розмноження вірусу, проникнення інших вірусів та патогенних бактерій, зменшують навантаження на імунну систему та віддаляють клінічні прояви СНІДу.

   Ураховуючи, що наявне нині лікування, на жаль, лише подовжує термін хвороби, але не виліковує її, першочерговими заходами в боротьбі з ВІЛ/СНІДом є профілактика.

   Тестування має проходити кожен, хто пов’язаний з ризиком ВІЛ-інфікування.

   Найпотужнішими факторами поширення СНІДу є наркоманія, проституція, гомосексуалізм. Інформування населення, а також цього контингенту людей про високий ризик захворювання у разі застосування наркотиків та неза-хищених сексуальних контактів не лише зменшить імовірність зараження, але й створить бар’єр на шляху подальшого поширення інфекції.

   Розвиток епідемії потрібно зупинити і повернути назад. Це завдання мають вирішувати усі. Уже зараз є певні успіхи щодо продовження життя хворих на СНІД, намічаються тенденції позитивного ставлення до людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом.

ВІЛ не передається: 

• Через чхання, кашель, при перебуванні в одному приміщенні з інфікованою людиною (вірус дуже нестійкий і гине поза організмом людини);

• Через укуси комах;

• Через домашніх тварин;

• При використанні загального посуду (чашок, вилок, ложок), рушників, постільної білизни, телефону, унітазу, ванни, басейну, і т.д.;

• При обіймах, рукостисканні, поцілунку.

Яка різниця між ВІЛ та СНІД? ВІЛ означає Вірус Імунодефіциту людини. Цей вірус є причиною СНІДу. Іноді ВІЛ

називають "вірусом СНІДу". СНІД означає Синдром Набутого Імунодефіциту, вірус проникає в організм людини і руйнує його імунну систему. Імунна система є частиною людського організму, що допомагає нам боротися з інфекціями і хворобами. СНІД є синдромом. Іншими словами, це сполучення захворювань та симптомів. Людина, заражена ВІЛ, може прожити довгі роки, перш ніж цей вірус призведе до СНІДу. Ця схема ілюструє різницю між ВІЛ і СНІД. Після того, як вірус попадає в організм людини, проходить близько трьох місяців, і в організмі з'являються антитіла до ВІЛ, які можна знайти за допомогою тестів. ВІЛ поступово послабляє імунну систему, опір організму інфекції стає настільки слабким, що в організм легко проникає цілий ряд інших інфекцій, що викликають різні захворювання і погіршують стан здоров'я людини.

ВІЛ відносять до сімейства ретровірусів або "повільних" вірусів. Ослаблення імунної системи може тривати роками, і людина, заражена ВІЛ, може жити нормальним життям, перш ніж відбудеться погіршення її здоров'я. Виявити ВІЛ в організмі можна за допомогою спеціального аналізу крові приблизно через 3 місяці після зараження. Якщо як мінімум два різних спеціальних тести підтвердять наявність антитіл до ВІЛ у крові (дадуть позитивний результат), то це означає, що людина інфікована ВІЛ.

ВІЛ-інфіковані люди повинні підтримувати постійний контакт зі своїм лікуючим лікарем, щоб той мав можливість спостерігати за їхньою імунною системою. Існує аналіз крові, що називається Т-клітинний тест, або СD4, що показує, як імунна система справляється зі своїми функціями. Якщо кількість клітин СD4 з часом падає, це вказує на послаблення імунної системи. В ідеалі варто проходити цей тест кожні 3-6 місяців і регулярно порівнювати його результати.

За оцінками ЮНЕЙДС/ВООЗ, на прикінці 2007 р. в Україні проживало 395 000 ВІЛ-позитивних людей.  Серед них:    - 178 000 жінок (45,0%)    - 217 000 чоловіків (55,0%)

Цей показник включає 395 000 дорослих людей віком від 15 до 49 років, які живуть з ВІЛ/СНіД (1,63 % всього дорослого населення) – самий високий показник поширення ВІЛ-інфекції в Европі

ВІЛ/СНІД в УкраїніУкраїна стоїть на межі загальнонаціональної епідемії ВІЛ/СНІД. Викликає

занепокоєння той факт, що за останні п'ять років кількість випадків ВІЛ-інфекції в Україні зросла у 20 разів, і зараз за оцінками фахівців в Україні живуть близько 400 000 інфікованих осіб, — майже 1% дорослого населення. Це офіційна статистика, зареєстрована в Українському центрі профілактики і боротьби зі СНІДом МОЗ України. А міжнародні експерти вважають, що ВІЛ-позитивних у нас значно більше.

Наслідки такого високого рівня поширеності можуть загрожувати більшій частині соціально-економічних досягнень країни за роки незалежності, чи звести їх нанівець.

На жаль, Україна вважається країною з дуже високою інфікованістю вірусом, її середовище характеризується високим рівнем поширеності, й вірус може розповсюджуватися швидко, особливо, серед молоді. Зараз переважну більшість інфікованих в Україні становлять молоді люди у віці від 20 до 39 років. Якщо швидко не вдатися до ефективних дій, кількість випадків ВІЛ-інфекції може досягти в Україні 1,5 мільйони.

Аналіз офіційних даних щодо поширення ВІЛ-інфекції свідчить, що епідемія триває з тенденцією до дальшого зростання в усіх регіонах України, але поширення по країні нерівномірно. Найбільше ВІЛ-інфікованих в Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській і Донецькій області.

Щоб краще уявити собі масштаби епідемії СНІДУ нерідко використовують аналогію з айсбергом. Виявлених на сьогоднішній день хворих. вважають верхівкою айсберга. Підводна його частина, найближча до поверхні, умовно позначає нерозпізнану групу хворих і осіб з так називаними СНІД - асоційованими захворюваннями - приблизно 5-6 на кожен розпізнаний випадок. Основна глибоководна частина айсберга - це люди, у яких поки немає ніяких ознак хвороби, але вони вже заражені ВІЛ і в недалекому майбутньому в них варто очікувати розвитку хвороби. По оцінках учених, таких людей у 50-100 разів більше, ніж виявлених хворих на СНІД.

Особливістю хвороби є багатогранність її впливу на медичні, демографічні, соціально-економічні, політичні аспекти кожного суспільства, що ставить ВІЛ/СНІД на рівень планетарного лиха, збитки від якого порівнюють із наслідками світових воєн.

Із суто медичної проблеми охорони здоров’я ВІЛ/СНІД перетворився на проблему соціального розвитку та національної безпеки.

В Україні існує фонд“ ” Антиснід Олени Пінчук

Компанія існує з 2003 року. За цей період було введено в дію:

• загальнонаціональні кампанії в ЗМІ,

• великомасштабні акції з залученням зірок світового рівня,

• збір коштів на конкретні проекти,• робота з лідерами громадської

думки,• залучення кращого

міжнародного досвіду для протидії епідемії СНІДу в Україні,

• залучення впливових українців для боротьби зі СНІДом.

10 основних факторів, які необхідно

знати про ВІЛ-інфекцію та СНІД. 1.Синдрому набутого імунодефіциту людини. ВІЛ та СНІД

невиліковні. 2. Людина, уражена вірусом, може виглядати здоровою і почувати

себе добре довгі роки, будучи при цьому носієм вірусу. 3. Вірус може передаватися на всіх стадіях захворювання через

кров, сперму, овуляцій ні та вагінальні - виділення, грудне молоко.

4. Найчастіше віл-інфекція передається статевим шляхом. Молоді дівчата особливо вразливі до ВІЛ при сексуальних контактах.

5. Молоді люди, які мають захворювання, що передаються статевим шляхом, також становлять групу високого ризику щодо інфікування на ВІЛ.

6. Найбільш вразливі молоді люди, які вживають наркотики ін'єкційно, або мають сексуальні контакти з ін'єкційними споживачами наркотиків. ВІЛ-інфекція може також передаватись через нестерильні інструменти при пірсингу, татуажі, та інших маніпуляціях, в яких є контакт з кров'ю.

7. Ризик інфікування при статевих контактах зменшується, якщо партнери використовують презерватив.

8. Тест на ВІЛ здійснюється системою охорони здоров'я, і в першу чергу центрами профілактики СНІДу. Тест на ВІЛ є конфіденційним і має супроводжуватися до - та після тестовим консультуванням.

9. ВІЛ-інфекція не передається через обійми, потискання рук, користування туалетом, басейном, постільну білизну, кухонний посуд, укуси комах, кашель та чхання.

10. Дискримінація людей, які живуть з ВІЛ - це порушення прав людини.

/Профілактика ВІЛ СНІДЗ проблемою розповсюдження наркоманії тісно

пов’язане поширення епідемії ВІЛ\СНІДу, оскільки серед загальної кількості ВІЛ-інфікованих відсоток ін’єкційних споживачів наркотиків складає близько 80%. Починаючи з 1995 р., відбулося швидке поширення ВІЛ-інфекції. Протягом 1995-1998 років число осіб, інфікованих ВІЛ, зросло в 16,5 разів, а серед дітей - у 33 рази. На 01.09.2001 р., в Україні нараховувалося 28 457 зареєстрованих випадків ВІЛ, у тому числі 1103 дитини віком до 14 років. Близько 50% ВІЛ-інфікованих дітей народилися від ВІЛ-інфікованих матерів. ВІЛ-інфіковані особи зареєстровані в усіх регіонах України.

Кількість хворих на СНІД збільшилась за останні роки в 8 разів. Однією із зловісних ознак СНІДу є “вимивання” із суспільно корисного життя молодого, здорового прошарку населення. Хвороба вражає молодь у найбільш активному репродуктивному та працездатному віці. Не менш вражаючим є факт, що офіційна кількість випадків ВІЛ\СНІД - тільки вершина айсбергу, що складає близько 10% фактичного числа. Між тим, інформованість населення з цього питання знаходиться у нас в зародковому стані. Вчасна профілактика, особливо з “групами ризику”, не ведеться в достатньому обсязі. ВІЛ - інфіковані та хворі на СНІД потерпають ще й від зневажливого ставлення суспільства. Цю проблему можна вирішити тільки комплексно, приймаючи до уваги не лише медичні, а й соціальні, психологічні та правові аспекти. Це підтверджує і досвід країн Заходу.

Діагностика СНІДу Оскільки ранній період ВІЛ-інфекції часто є безсимптомним, лікарі та інший медичний

персонал можуть виявити його лише за допомогою дослідження крові пацієнта на наявність у ній антитіл (протеїнів, за допомогою яких організм бореться з хворобою) до компонентів ВІЛ. Кількість антитіл у крові піднімається до рівня, який вдається зареєструвати за допомогою наявних сьогодні методів дослідження, приблизно за 1 — 3 місяці після зараження, а до рівня, здатного давати позитивний результат в обстеженнях за допомогою стандартних тестових систем, лише за 6 місяців. Людей, що мають контакт з вірусом, потрібно обстежувати на наявність ВІЛ-інфекції, як тільки пройде час, необхідний для нагромадження в крові противірусних антитіл. Завдяки ранній діагностиці вони можуть отримати адекватне лікування у період, коли їхня імунна система найбільше спроможна боротися з ВІЛ, і таким чином запобігти розвитку деяких опортуністичних інфекцій. Крім того, своєчасне виявлення інфекції спонукає пацієнтів утримуватися від вчинків, які могли б стати причиною зараження інших осіб. Для діагностики ВІЛ-інфікування лікарі користуються тестовими наборами двох типів: ELISA та Western Blot. Якщо ймовірність наявності інфекції в організмі велика, а обидва тести дають негативний результат, лікарі можуть вдатися до пошуків у крові власне віруса або порадити пацієнтові повторно пройти тести пізніше, коли існуватиме вища вірогідність накопичення необхідної кількості антитіл у крові. Діти, що народжуються від ВІЛ-інфікованих матерів, теж можуть бути вражені вірусом, але можуть бути і неінфікованими, проте у будь-якому випадку протягом перших кількох місяців життя мають у крові антитіла, отримані від матері. За відсутності симптоматики вірогідний діагноз ВІЛ-інфекції за допомогою стандартних тест-систем може бути поставлений лише у дітей віком понад 15 місяців. У цьому віці наявність антитіл матері у крові дитини є малоймовірною, проте у випадку інфікування організм починає виробляти власні антитіла. Нові технології виявлення самого вірусу використовуються для діагностики ВІЛ-інфекції у дітей віком від 3 до 15 місяців. Нині проводяться випробування кількох тест-систем діагностики ВІЛ-інфекції у дітей віком до 3 місяців.

Швидкі експрес тести на ВІЛ

Швидкі експрес тести дозволяють отримати результат протягом 10–30 хвилин без використання спеціального лабораторного обладнання для проведення імуно-ферментного аналізу. Матеріалом для дослідження можуть бути зразки сечі, слини, цільної крові, сироватки або плазми крові.

Експрес тести мають високу чутливість та специфічність (точність близько 99,5%) і можуть використовуватися як в домашніх умовах так і в лікувальних закладах. ВООЗ і Глобальний фонд рекомендують впровадження швидкої діагностики в програмах, пов'язаних з ВІЛ-інфекцією/СНІДом.

Стан на 2011 рік

За даними ООН, поширення епідемії СНІДу в світі в цілому сповільнилися. За останні 5 років кількість виявлених випадків зараження ВІЛ/СНІД скоротилась на 20%. Натомість в Україні серед країн Східної Європи і Центральної Азії ступінь поширеності ВІЛ/СНІД найвищий, серед дорослого населення він складає 1,1%. Щодня в Україні реєструється 48 випадків захворювання ВІЛ-інфекцією. Також в Україні зростає кількість ВІЛ-інфікованих жінок.

За оцінками експертів, до 2014 року загальна кількість ВІЛ-інфікованих громадян України становитиме від 479 до 820 тисяч. 479 тис. осіб — число, яке передбачає оптимістичний сценарій, можливий за доступності антиретровірусної терапії для 50% тих, хто її потребує, а також за умови успішного виконання Національної програми протидії ВІЛ/СНІД.

В той же час, за песимістичним сценарієм, антиретровірусна терапія буде доступна лише для 5% тих, хто потребує. За прогнозами, 2014 року це дасть 820 тис. ВІЛ-інфікованих, що становитиме 3,5% дорослого населення.

За результатами прогнозу, в 2014 році 36-43% від загальної кількості ВІЛ-інфікованих та 31-38% числа смертей від СНІД в Україні припадатимуть на Дніпропетровську, Одеську, Миколаївську та Донецьку області. 2014 року прогнозні показники смертності від СНІД у цих областях в 1,5-2,1 рази будуть перевищувати середні показники по країні. Щорічні витрати на лікування СНІД можуть досягнути в 2014 р. 630 млн грн (за найгіршим сценарієм).

А зараз поговоримо про…статистику

На жаль, дані не такі позитивні, як нам хотілось, але, як кажуть, що маємо те маємо. І потрібно його хоч трішки берегти своє здоров’я. Воно у нас одне і ні за які кошти не придбаємо…

Отож, дивимось і робимо висновки…

Отож, як бачимо, ситуація в Україні з ВІЛ/СНІД дуже критична. Але зараз

вона ще гірша. Як говориться в статистиці, кожен 100 українець – ВІЛ інфікований. Важко уявити що буде з

нами через років 10. Адже якщо влада не прийме ніяких заходів щодо

поліпшення стану ВІЛ хворих, то ця хвороба буде ще швидше

поширюватись.

ВІЛ/СНІД — це проблема, яка стосується кожного. І кожен для себе повинен запам’ятати: єдина зброя проти СНІДу — це знання і власна обережність.

Зупинимо СНІД, доки він не ЗУПИНИВ нас!

Дякую за увагу!!!