мальовниче село димка

МАЛЬОВНИЧЕ СЕЛО ДИМКА

Виконавець: Русу Віоріка Іванівнаучениця 9-Б класу Димківського НВКГлибоцького району Чернівецької областіКерівник: Головата Маргарета Лауренціївна

Моє селоМоє село – частина України

Кругом ліси, кичери і сади,

І Котовець виблискує з долини,

Запрошує спуститись до води.

Нам заздрісники кажуть, що далеко

Є краще місце (може у раю),

Але сюди летять чомусь лелеки,

І я чомусь ось тут стою.

Бо це село – частина України

Мій рідний край, тут батькова земля

Кругом ліси, кичери і долини

І Котовець виблискує з даля.

Перші згадки про село Димка (Трестіана)

Перші згадки про село Трестіанець (Димка) з'явилися у 1446 році, коли Буковина увійшла до складу Молдавського князівства, знаходилася у верхній частині Молдови.

Шостого червня 1446 року правитель Молдови Штефан Воде підписав документ, в якому зазначалося, що він дарує село Трестіянець ченцям монастиря Нямцулуй.

Вдруге згадується про село Трестіянець у 1454 році, коли Штефан Воде звільняє ченців монастиря Нямцулуй від сплачування податків, а мешканців села від десятини.

Наприкінці ХV століття назва села змінилася на Трестіана, що означає: село біля річки, по берегах якої росте багато очерету.

У 1668 році монастир продає село Трестіана молдавському поміщику Гергію Урсакі. Двадцять восьмого квітня 1714 року вдова поміщика Марія Урсакі подарувала село Трестіана монастирю Ворна.

Походження назви села Димка

З 1775 року наше село разом з усією Буковиною входить до складу Австрійської імперії.

В одному з документів 1782 року відбито той факт, що монастир Ворна передає село Трестіана у володіння Тодору Мустаке. В одному з документів відмічається, що частина мешканців села померла від голоду, а частина виїхала до Молдови у пошуках роботи.

Пізніше наше село згадується під назвою Димка. Перші мешканці села жили біля річки, де часто були тумани. Звідси і походить назва села Димка.

Нелегким був історичний шлях села

У складі Австрійської імперії Буковина знаходилася до 1918 року. Потім у нашому краї панувала боярська Румунія.

На один рік – з 1940 по 1941 на Буковині встановилася радянська влада, а далі, до 1944 року панувала на теренах нашого краю фашистська Румунія.

До 1991 року Буковина знаходилася у складі Радянського Союзу. Тепер наш рідний край живе і процвітає під прапором незалежної України.

Розташування села

Село Димка Глибоцького району лежить у південно–західній частині Чернівецької області за 27 км від міста Чернівців і в трьох кілометрах від райцентру Глибока.

Хвилин сорок їзди автобусом від центрального чернівецького автовокзалу – і ви в центрі Димки.

Головна дорога села

Мальовничі краєвиди села, невеликі лісочки і поля, джерельна річка “Котовець” майже впритул підступають до асфальтової стрічки дороги.

Пишається на горбочку

Хто про Димку ще не знає,Той до нас хай завітає,Все почує про селоІ побачить, що воно

На горбочок тут піднялось,У вінок з лісів убралось, І багато вже століть Так, пишаючись, стоїть.

Сучасне село

У сучасному селі,(уявляєте собі?) теж турботи чималі мають люди у житті.

Треба встигнути скосити, Позбирати і зносити,На городі просапати, А тоді мерщій до хати:

Мити, чистити, варити, Щоб родині догодити, Книжку на ніч почитати Неслухняному дитяті...

Про мешканців села

Чисельність населення – 1872 чол.

(на 01.01 2008 р.).

Середня густота становить 53 чоловіків 1 кв.км.

Національний склад населення

румун 80%

українців 10%

росіян 5%

молдован 3%

поляків 1%

інші національності 1%

Господарство

У селі нараховується всього 12 підприємств, у тому числі 11 працюючих.

Сільське господарство представлено одним фермерським підприємством та одним

товариством обмеженої діяльності.

Димківська сільська рада

та фельшерсько-акушерський пункт

У 1940 році, в нашому селі почала працювати Сільська Рада. Але у 1962 році Димка переходить до Глибоцької селищної ради.

З 25 грудня 1990 року були відновлені функції Димківської сільської ради.

Першу медичну допомогу з радістю надають невтомні працівниці фельшердсько-акушерського пункту.

Будинок культури

З давніх давен у нашому селі існував Будинок Культури, який завжди активно працював.

Сучасний Будинок Культури був збудований у 1965 році.

Бібліотека села з 1965 року знаходиться у приміщенні Будинку Культури

Сільська церква

В самому центрі села, на центральній вулиці розташована сільська церква.

Була відкрита і освячена у 1903 році в день Святих Петра і Павла.

Кожного року, на день святих Петра і Павла, святкуємо День села.

Поштове відділення

З 1990 в нашому селі функціонує поштове відділення, де можна дізнатися про останні новини, отримати улюблені газети і журнали.

Димківський навчально-виховний комплекс

Школа – осередок культури села.

З 1 вересня 2001 року школа була об’єднана з дошкільним закладом і реорганізована у навчально-виховний комплекс.

Музей імені О.Ю.Кобилянської

Відкриття музею відбулося в день 97-річчя з часу народження письменниці, 27 листопада 1960 року.

У зв’язку із 145-ю річницею від дня народження письменниці 26 листопада 2008 року в музеї-садибі Ольги Кобилянської оновлено залу “Сучасна Димка”.

Творчість українки Ольги Кобилянської – безцінне культурне надбання села Димка.

Де не поглянь – скрізь так красиво

Де найкращі в світі зорі, Злотосяйні, неозорі? –В рідній Димці!

Де найкращая земля, Найродючіші поля? –В рідній Димці!

Плекаймо наше майбутнє

Де ростуть найкращі квіти, Найкмітливіші де діти? –В рідній Димці!

Де найкращі парубки, Гарні й сильні, мов дубки? –В рідній Димці!

Наше село – найкраще

Наше село з кожним роком стає все багатшим, піднімаються дво - і триповерхові сучасні будинки. Ми віримо, що в майбутньому наш край процвітатиме завдяки наполегливій праці підростаючих поколінь.

Ми любимо своє рідне село і мріємо все своє життя пов’язати з ним.

Моя доля – рідне село

Де завжди я хочу жити,

Долю де свою зустріти? –

В рідній Димці!

РЕСУРСИ

Архівні матеріали з історії селаУривок з поеми Пелехач Майї “В рідній Димці” Уривок з вірша Володимира Баранюка “Моє

село”Фотознімки з краєвидами селаКартинки з колекції Microsoft Office CLIPART