оптичний телескоп

Презентація

на тему: «Оптичний телескоп»

Телескоп - прилад, призначений для спостереження небесних світил. Існують телескопи для всіх діапазонів електромагнітного спектра: оптичнітелескопи, радіотелескопи, рентгенівські телескопи, гамма-телескопи.

Найперші креслення найпростішого лінзового телескопа були виявлені в записах Леонардо да Вінчі.

Побудував телескоп у 1608 Ханс Ліпперсхей . Також створення телескопа приписується його сучаснику Захарію Янсен .

•

Першим, хто направив зорову трубу в небо, перетворивши її в телескоп, і отримав новінаукові дані став Галілей .

У 1609 він створив свою першу зорову трубу з триразовим збільшенням. У тому ж році він побудував телескоп з восьмиразовим збільшенням довжиною близькопівметра. Пізніше ним було створено телескоп, який давав 32-кратне збільшення: довжина телескопа була близько метра, а діаметр об'єктиву - 4,5 см.

Назва «телескоп» запропонував у 1611 грецький математик Джованні Демізіані для одного зінструментів Галілея , показаному на банкеті в Академії деї Лінчеї . Сам Галілей використовував для своїхтелескопів латинський термін perspicillum.

Конструктивно оптичний телескоп являє собою трубу (суцільну, каркасну або фермову), встановлену на монтуванні. Оптична система телескопа складається з декількох оптичнихелементів (лінз, дзеркал або лінз і дзеркал). Телескопи, побудовані на основі лінзовоїоптичної системи (діоптричної), називають рефракторами .

Телескопи із дзеркальною (катоптичною) системою називають рефлекторами. Телескопи, що мають змішану оптичну систему (дзеркально-лінзову) називають катадіоптричними. До останніх, зокрема, належать телескопи Кассегрена (1672), Річі-Кретьєна (1922—1928) Шмідта (1930), Максутова (1941).

Телескоп має три основні призначення:

*Збирати випромінювання від небесних світил на приймальний пристрій (око, фотографічнупластинку, спектрограф і ін.);

*Будувати у своїй фокальній площині зображення об'єкта або певної ділянки неба;

*Допомогти розрізняти об'єкти, розташовані на близькій кутовій відстані один від одного, щонепомітно неозброєним оком.

Основною оптичною складовою телескопа є об'єктив, який збирає світло і будує зображення об'єкта абоділянки неба. Об'єктив з'єднується з приймальним пристроєм трубою (тубусом). Механічнаконструкція, що несе трубу і що забезпечує її наведення на небо, називається монтуванням. Якщоприймачем світла є око (при візуальних спостереженнях), то обов'язково потрібен окуляр, в якийрозглядається зображення, побудоване об'єктивом.

Наприкінці XIX (і особливо в XX столітті) характер астрономічної науки зазнаворганічних змін. Більшість досліджень змістилася в галузь астрофізики і зоряноїастрономії. Основним предметом дослідження стали фізичні характеристики Сонця, планет, зірок, зоряних систем. З'явилися нові приймачі випромінювання —фотографічна пластинка і фотоелемент. Почала широко застосовуватися спектроскопія. У результаті змінилися і вимоги до телескопів.

Для астрофізичних досліджень бажано, щоб оптика телескопа не накладала обмежень на доступнийдіапазон довжин хвиль: земна атмосфера і так обмежує його дуже сильно. Проте скло (з якоговиготовляються лінзи), поглинає ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання. Фотографічніемульсії та фотоелементи чутливі в ширшій області спектру, ніж око, і тому хроматична аберація при роботі з цими приймачами позначається сильніше.

Складним технічним завданням є наведення телескопа на об'єкт і відстеження його(внаслідок обертання Землі). Адже зірки та інші небесні об'єкти здійснюють видимийдобових рух нанебесній сфері.

Монтування телескопа завжди має дві взаємно-перпендикулярні осі, поворот довкола якихдозволяє навести його на будь-яку ділянку неба. У вертикально-азимутальному

монтуванні одна з осей спрямована в зеніт, інша лежить у горизонтальній площині.

Презентація

на тему: «Оптичний телескоп»

Презентацію виконала:Учениця 11 – А класуХаненко Ання