екологічні лиха, спричинені водою

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Волинське територіальне відділення МАН України

Луцька гімназія №21імені Михайла Кравчука

СТИХЇЙНІ ЛИХА,

СПРИЧИНЕНІ ВОДОЮ

Роботу виконав:

Бережний Сергій Андрійович,

учень 6-Б класу

Луцької гімназії №21

імені Михайла Кравчука

Науковий керівник:

Можар Тетяна Олександрівна,

вчитель географії

Луцької гімназії №21

імені Михайла Кравчука

Луцьк - 2012

2

ТЕЗИ

Назва роботи: Стихійні явища, пов’язані з водою

Прізвище, ім’я, по батькові автора: Бережний Сергій Андрійович,

учень 6-Б класу Луцької гімназії №21імені Михайла Кравчука

м. Луцьк

Науковий керівник: Можар Тетяна Олександрівна,

вчитель географії Луцької гімназії №21імені Михайла Кравчука

Об’єктом дослідження є водні об’єкти.

Предметом дослідження є стихійні явища, спричинені водою, що

призвели до катастрофічних наслідків.

Мета даної роботи – звернути увагу громадськості на проблеми, що

виникають внаслідок діяльності людини або її бездіяльності по відношенню

до водних об’єктів.

Завдання:

Опрацювати різні джерела інформації (довідкову літературу,

інтернет, відомості із ЗМІ та ін.) з метою ознайомлення із

поняттям «екологічна катастрофа» , «стихійне лихо» та її проявом

на планеті Земля;

Дослідити причини виникнення даних процесів та явищ;

Оцінити ступінь небезпечності гідроекокатасроф;

В роботі висвітлені стихійні лиха, екологічні катастрофи, які трапилися

як на території України, так і за її межами в період 2010-2012 років.

У висновках узагальнюються опрацьовані матеріали та висвітлені

рекомендації щодо зменшення втрат від руйнівної сили води та людської

діяльності по відношенні до водних об’єктів.

3

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..4

РОЗДІЛ 1.СВІТОВІ КАТАСТРОФИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ВОДОЮ……………...6

1.1. Екокатастрофа поблизу берегів Нової Зеландії …………………………..6

1.2. Повінь у Пакистані……………………………………………….....7

1.3. Повінь в Австралії ………………………………………………….8

1.4. Повінь в Румунії…………………………………………….............9

1.5. Цунамі в Японії…………………………………………………….10

РОЗДІЛ 2. СТИХІЙНІ ЛИХА В УКРАЇНІ………………….. ………………12

2.1. Паводки в Карпатах………………………………………………..12

2.2.Екологічні катастрофи у Кременчуцькому водосховищі………...13

2.3. Повінь на Волині…………………………………………………...14

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………16

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..19

ДОДАТКИ……………………………………………………………………...20

4

ВСТУП

— це надзвичайне природне явище, що діє з великою

руйнівною силою, завдає значної шкоди району, в якому відбувається,

порушує нормальну життєдіяльність населення, знищує матеріальні цінності.

Стихійні лиха можуть виникати як незалежно один від одного, так і зв'язано:

одне з них може спричинити за собою інше. Деякі з них часто виникають в

результаті діяльності людини. Незалежно від джерела виникнення, стихійні

лиха характеризуються значними масштабами й різною тривалістю - від

декількох секунд і хвилин (землетруси, снігові лавини,) до декількох годин

(селі), днів (зсуви) і місяців (повені).[1]

Екологічна катастрофа - надзвичайно швидка і тому небезпечна

деструкційна зміна умов навколишнього середовища глобального чи

локального масштабу, яка пов'язана з нанесенням величезної шкоди

навколишньому середовищу, загибеллю рослин, тварин і людей. [1]

Вода є однією з найбільш необхідних і найпоширеніших речовин. Вона

необхідна для життя, оскільки бере участь у кожному процесі, що відбувається

в рослинах та в живих організмах. В той же час, вода – це велика сила, яка за

мить може змінити або навіть позбавити життя багатьох людей. Найбільші

гідроекокатастрофи спричинюють цунамі та повені.

Цунамі – хвилі, довжиною більше 500м, які утворюються в морі чи

океані зазвичай внаслідок землетрусів і охоплюють всь товщу води. Головна

відмінність цунамі від інших видів хвиль – рухається вся товща води. Біля

берега цунамі уповільнюється, а висота хвилі зростає і може досягати десятків

метрів. [1]

Повені - це тимчасове затоплення водою значної частини прилеглої до

ріки, озера чи іншої водойми місцевості, внаслідок підйому рівня води вище

звичайного, що заподіює матеріальні збитки, наносить шкоду здоров'ю

населенню чи призводить до загибелі людей. Причиною виникнення повеней

можуть стати сильні опади, швидке танення снігів, утворення заторів

(наприкінці зими - на початку весни при таненні льоду на річках) і зажорів (на

5

початку зими при формуванні льодового покриву) криги. Матеріальні збитки

від повеней посідають перше місце серед стихійних лих за сумарним

середньорічним показником - кількістю людських жертв - друге місце після

землетрусів.[2]

Об’єктом дослідження є водні об’єкти.

Предметом дослідження є стихійні явища, спричинені водою, що

призвели до катастрофічних наслідків.

Мета даної роботи – звернути увагу громадськості на проблеми, що

виникають внаслідок діяльності людини або її бездіяльності по відношенню

до водних об’єктів.

Завдання:

Опрацювати різні джерела інформації (довідкову літературу,

інтернет, відомості із ЗМІ та ін.) з метою ознайомлення із

поняттям «екологічна катастрофа», «стихійне лихо» та її проявом

на планеті Земля;

Дослідити причини виникнення даних процесів та явищ;

Оцінити ступінь небезпечності гідроекокатасроф.

В роботі висвітлені екологічні катастрофи, які трапилися як на території

України, так і за її межами в період 2011-2012 років

6

РОЗДІЛ 1.СВІТОВІ КАТАСТРОФИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ВОДОЮ

1.1. Екокатастрофа поблизу берегів Нової Зеландії

Моря здаються такими величезними, що нерідко люди вважають -

людська діяльність не чинить на них жодного впливу. Це хибне уявлення. В

результаті забруднення моря нафтою знищуються величезні ділянки

узбережжя і морська флора та фауна. Щороку у Світовий океан потрапляє 5-10

млн. т. нафти та нафтопродуктів, джерелами яких є морський транспорт і

приморські міста, берегові стоки, втрати підчас морського добування нафти на

шельфах і ін. Особливу тривогу викликають аварії великих танкерів, що

перевозять нафту.

Однією із таких аварій була аварія судна "Рена", яке напоролося на рифи

поблизу берегів Нової Зеландії (Рис.1) Це за словами міністра навколишнього

середовища Нової Зеландії Нік Сміт (Nick Smith) "найбільша морська

природна катастрофа" в історії країни.

Сотні тонн нафти вилились в море з грецького судна. Трагедія

трапилася в жовтні 2011 року, проте ніяких дієвих заходів по утилізації

пального та контейнерів із вантажем не велося. 9 січня 1912 року судно, яке

довго стирчало на рифі, розкололося надвоє і почало сповзати на глибину, а у

вівторок 10 січня 2012 року судно почало тонути в океані.

З «Рени» під час сильного шторму змило в море 150 контейнерів з

порошковим молоком і пиломатеріалами. Після витоку сотень тон пального

загинули тисячі птахів. Пізніше з судна рятувальникам вдалось вилучити 1100

тонн нафти, але ще 100 тонн залишалось на борту.

Масштаби катастрофи здаються ще більшими, якщо взяти до уваги, що

судно напоролось на риф неподалік курорту Таурнага поблизу Північного

острова. Загинуло понад 2000 водоплавних птахів, близько 550 птахів

врятували волонтери.

7

1.2. Повінь у Пакистані

Інд - одна з найбільших річок світу. Її витоки - в Тибетському нагір'ї

Гімалаїв. Вона тече на північний захід через Індію, а потім стрімко повертає

на південь і, перетинаючи Пакистан, впадає в Аравійське море. Загальна

довжина - понад 3000 км. Річка має велике значення для зрошення і

судноплавства, але вона приносить і великі проблеми.[1]

Хоча частково річка Інд живиться талими сніговими і льодовиковими

водами Гімалаїв, однак більшість її вод поповнюєтся мусонними дощами в

літні місяці. Повені на Інді - сезонне явище, але в 2011 році сезон мусонів

виявився особливо інтенсивним унаслідок, як припускають деякі синоптики,

аномалій у висотній струменевій течії атмосфери, відомій англійською як jet

stream. Саме це спричинило інтенсивні зливи в Пакистані, як і зливи, що

спричинили спустошливі селі в Китаї (Сель — раптовий короткочасний

бурхливий паводок на гірських річках, потічках, ущелинах з величезною

кількістю наносів, що надає йому характер бруднокамінного потоку).

В 2011 року в південній провінції Сінд (22 округи), яка розташована

вздовж річки Інд, в результаті потужної повені постраждали близько 5

мільйонів осіб, загинуло 150 осіб. (Рис.2) Повністю зруйновано понад 270

тисяч будинків, частково зруйновано 700 тисяч будинків, близько 64 тисяч

голів домашньої худоби загинули.

Повінь, що трапилася в 2010 році називають найсильнішою за 80 років.

Тоді затопленими опинилися до 20% території країни, від стихії постраждали

близько 20 мільйонів жителів 170-мільйонного Пакистану, понад 1,7 тисячі

людей загинули.

Якби влада прийняла відповідні заходи і в 2010 і в 2011 році

напередодні повені - кількість загиблих була б значно меншою.

8

1.3. Повінь в Австралії

Австралія – найсухіший материк на Землі. Кожні 10-15 років в Австралії

трапляються великі посухи, що тривають інколи по два-три роки. У цей період

2/3 материка дістає менше 25 мм опадів на рік. Проте справжнім стихійним

лихом для Австралії є раптові зливи, що завдають величезної шкоди

сільському господарству: гинуть урожаї та худоба, змивається ґрунт.

На початку лютого 2012 року циклон "Ясі", що прийшов на північно-східне

узбережжя Австралії, залишив без електрики близько 170 тис. будинків.

Швидкість вітру досягала 280 км/год, викликавши обриви ліній

електропередачі. Основний удар стихії припав на міста Таунсвілл, Кернс і

Тейбллендс, а у штаті Новий Південний Уельс внаслідок повеней, викликаних

зливами, було затоплено близько 2 тис. будинків. В австралійській столиці

Канберрі за 24 години випало 53 мм опадів, що перевищує місячну норму.

(Рис.3)

Подібні явища траплялися і раніше. Внаслідок тропічних злив, які були

принесені циклоном «Грант» в грудні грудня 2011 року річки Каллен,

Фергюсон і Едіт вийшли з берегів а у 2010 році в Австралії також випали

заливні дощі. Тоді повінь зачепила територію, що перевищує розміри Франції

та Німеччини. У зоні затоплення опинилися 22 міста і більше 200 тис. людей.

Ця повінь, яку населення називає "біблійним потопом", стала найбільшою за

50 років.

Та в 2012 році рівень води у Ромі досяг рекордного позначки в 8,5 метра,

що на 40 сантиметрів більше рівня березня 2010 року. Через зливи на сході

Австралії 3 лютого закрили чотири вугільні шахти. Це було зроблено як

превентивний захід. У місті Боллон рівень води в річці перевищив 13 метрів, а

в річці Брісбен-Рівер наблизився до позначки в 4,5 метра. Якщо дійде до

критичних 5 метрів, ситуація може вийти з-під контролю. Багато вулиць

нижньої частини міста затоплені, в деяких районах немає світла.

Лихо на континенті може обернутися екологічною катастрофою. Під

загрозою опинився Великий бар'єрний риф - диво живої природи, зона з

унікальним мікрокліматом, яка формувалася сотні тисяч років. Морський

9

національний парк, площа якого більше 5 мільйонів гектарів, включений до

списку Всесвітньої спадщини. Риф простирається на дві з половиною тисячі

кілометрів уздовж північно-східного узбережжя Австралії, тобто саме вздовж

території штату Квінсленд, і відокремлює континент від Тихого океану. Через

дощі та повені з лагун пішла солона морська вода, поступившись місцем

прісній, яка унеможливлює життя тутешніх мешканців.

Острови Південного рифу - місце розмноження морських черепах. У цих

водах мешкають шість із семи видів, і всі вони перебувають під загрозою

зникнення. А ще там живуть сотні видів креветок і крабів. Крім того, самі

корали - організми досить крихкі і не люблять різного роду зміни. Середовище

у вигляді прісної каламутної глинистої води з домішками сільгоспдобрив і

різних металів для них вкрай несприятливе. Все це може виявитися убивчим

для коралів, морських рослин і тварин.

1.4. Повінь в Румунії

Червень 2010 року. В Румунії триває потужна повінь. Жертвами стихії

стали більше 20 людей, з небезпечних місць евакуйовані сотні людей.

Найбільш постраждали міста Яси і Сучава. В десятках населених пунктів

відсутня електрика. Пошкоджено багато мостів, розмиті дороги, тимчасово

припинено залізничне сполучення між Румунією і Україною.(Рис.4) Через

проливні дощі вийшла з берегів річка Сірет, перевищив критичну позначку і

рівень води в Дунаї. Затоплено понад три тисячі житлових будинків,

зруйновано три дамби та шість мостів. Під загрозою руйнування міжнародних

залізничних шляхів і газогону високого тиску. З 29 червня тимчасово

припинено пропуск вантажних автомобілів та обмежено рух легкових

автомобілів через міжнародний пункт пропуску "Порубне-Сірет" на

українсько-румунському кордоні.

10

1.5. Цунамі в Японії

11 березня 2011 року на північному сході Японії стався сильний

землетрус (за поточними оцінками від 9,0 до 9,1бала), який викликав руйнівне

цунамі. Хвиля заввишки до 10 метрів нахлинула на берег в зоні Фукусіма,

несучи автомобілі, судна і будівлі. Це найсильніший землетрус у відомій

історії Японії і сьомий, а за іншими оцінками навіть шостий або п'ятий за

силою за всю історію сейсмічних спостережень. (Рис.5). Японське цунамі

виявилося настільки великим, що крім руйнування в країні, хвилі досягли

Гавайських островів та західного узбережжя США.

В результаті землетрусу і цунамі в Японії загинули і пропали безвісти

понад 13 тисяч осіб, повідомляє Agence France-Presse з посиланням на дані,

оприлюднені владою країни 17 березня. У списку загиблих 5178 осіб,

зниклими безвісти числяться 8606 чоловік. Список загиблих і зниклих

безвісти постійно уточнюється.

Сотні тисяч врятованих перебувають у місцях, відрізаних від зв'язку зі

світом. Приблизно 530 000 чоловік залишаються більш ніж в 2 600 тимчасових

укриттях. Сільськогосподарські угіддя знищені.

Землетрус і цунамі також стали причиною аварійної ситуації на АЕС

«Фукусіма-I» і «Фукусіма-II», що спричинило побоювання у радіактивному

забрудненні території Японії..

Геофізик Росс Штейн повідомив, що землетрус пересунув частину

північної Японії на 2,4 м у бік Північної Америки, тобто, у напрямку до

епіцентру землетрусу. Частина північної Японії стала «ширшою, ніж раніше».

Найбільш близький до епіцентру регіон зазнав найбільших зрушень. Штейн

також зазначив, що 400-кілометрова ділянка узбережжя опустилась на 0,6 м,

що дозволяє цунамі поширюватися далі й швидше вглиб узбережжя.

Тихоокеанська плита зсунулась на схід на відстань до 20 м, хоча фактичне

зміщення зменшується з віддаленістю від епіцентру. За іншими оцінками зсув

склав 40 м, і займає площу від 300 до 400 км в довжину і 100 км в ширину.

11

Якщо ця інформація підтвердиться, це буде один з найбільших зсувів за всю

історію спостережень.

Італійський Національний інститут геофізики і вулканології повідомив,

що землетрус змістив вісь Землі на 25 сантиметрів (або на 15 см за

повідомленнями НАСА). Це зміщення викликало ряд малих планетарних змін,

в тому числі зміну довжини дня. Швидкість обертання Землі збільшилась,

скоротивши день на 1,8 мкс (на 1,6 мкс за даними НАСА).

Японія знаходиться в так званому «Тихоокеанському вогняному кільці»,

тому для країни характерні постійні землетруси, та як наслідок – цунамі.

Зараз знову прогнозується землетрус в розломі Нанкай, який може

зспричинити руйнівне цунамі заввишки до 30 метрів

12

РОЗДІЛ 2. СТИХІЙНІ ЛИХА В УКРАЇНІ

2.1. Паводки в Карпатах

За останні 20 років в Карпатському регіоні сталося понад 100 руйнівних

паводків, які завдали збитків близько 10 млрд грн., загинуло 100 осіб.

На виникнення руйнівних повеней у Карпатах, за експертними

оцінками, впливають як природні, так і техногенні чинники.

Визначальними є періодичні зміни сонячної активності, природні збурення та

глобальне потепління. За даними Українського гідрометеорологічного

інституту, температурний режим на більшій частині країни підвищився і

сумарна температура повітря віднедавна на 3-5 градусів за Цельсієм

перевищила середньорічні покази. Як наслідок, змінився характер зимових

опадів – сніговий покрив зник. Взимку у всіх регіонах України нерідко іде

дощ зливового характеру. Практично весь поверхневий стік поповнює

ресурси підземних і ґрунтових вод [3]. Карпати належать до

зливонебезпечних районів, тут завжди існує потенційна загроза

виникнення руйнівних паводків. Основна причина їх виникнення – природні

чинники. Українські Карпати є зоною паводкового ризику. Це зумовлено тим,

що гірське пасмо Карпат перетинає каскади хмар, сформованих над

Атлантикою [4]. Саме тому в зоні Карпат за короткий період кількість опадів

може сягнути критичного рівня і спричинити інтенсивне стікання води.

Іншою причиною є неконтрольована вирубка лісів, які мають здатність

затримувати воду. Дослідження показують, що більші чи менші паводки в

Карпатах повторюються 4-5 разів на рік.

Невеличкі карпатські річки та струмки, що ледве обмивають виступи дна,

за короткий проміжок часу здатні перетворюватися в бурхливі потоки, які

можуть затоплювати долини, руйнувати береги, гідроспоруди, зносити мости,

прибережні будинки, розмивати шляхи, нести величезну масу грунтів і

каміння. Весняні паводки в Карпатах завдають значної шкоди рибництву:

затримують хід рибна нерест, розмивають нерестилища, зносять мальків.

Долини річок перевантажені транспортною мережею, це подекуди погіршує

13

водопропускну здатність річок у разі паводків та повеней, а руйнування

мостів призводить до загачування річок. (Рис.6) Гідротехнічні споруди

транспортних шляхів часто не підтримують у належному стані. Бурхливій

течії гірських потоків під час паводків не можуть протистояти потужні брили

гірських порід вагою в кілька тонн. При паводках сильно нарощуються і

поглиблюються русла, пошкоджуються водогосподарські споруди. При

високій насиченості стоку твердими речовинами гірські річки іноді можуть

перетворюватись у грязекам’яні потоки. Особливо небезпечними вони є, коли

несуть уламки криги:. Це згубно діє на рибне населення річок, зокрема

лососевих. Найбільшою селективністю характеризуються річки басейну

Пруту, де розвитку селів сприяють зсуви, що виникають внаслідок зниження

ґрунтозахисних властивостей лісу. Крім поверхневої, руслові процеси

карпатських річок викликають ще глибинну ерозію: утворюють хаотичні

заглиблення, що нарощують дно. Інтенсивність ерозії збільшується після

виходу річок з гірських улоговин у передгір’я та міжгірні долини. З

уповільненням течії частина наносів осідає, утворюючи перепони течії, яка

руйнує береги, вимиває нові річища, протоки, затоки, меандри, рукави

тощо.[5]

2.2. Екологічні катастрофи у Кременчуцькому водосховищі

Площа — 2 252 км² (найбільше за площею водосховище в Україні),

об'єм 13,5 км³ (друге місце в Україні). Довжина — 185 км, найбільша

ширина — 30 км, найбільша глибина — 28 м. Довжина берегової лінії — 800

км. Має сезонне регулювання стоку. Коливання рівня води 5,25 м.

Кременчуцьке - одне з найпродуктивніших серед усіх Дніпровських

водосховищ. Використовується для зрошення, водозабезпечення, рекреакції.

Рибалити тут забороняють, бо це заказник. [1]

У водах Кременчуцького водосховища в останні тижні липня 2011 року

стався великий мор риби. (Рис.7) Екологи причиною мору вважають синьо-

14

зелені водорості, які під час розкладання виділяють марганець. У річках та

водосховищі їх дуже багато. Розрослися через стоки, що скидають навколишні

підприємства. Високий рівень газів від розкладу риби сприяє розвитку

бактерій.

Та це не одна проблема даного водосховища. Це водосховище унікальне

- в цьому басейні Дніпра щороку навесні масовий нерест.

Мільйони мальків карася, коропа, ляща та іншої риби загинули у

Кременчуцькому водосховищі. Там спустили воду пізньою осінню на три

метри, лід просів та задавив тонни риби на мілині. Інцидент називають

екологічною катастрофою. Замість кілометрів водойми - суцільне болото. Під

товщею криги загинули мільйони мальків. І це лише сота частина мальків, які

загинули під кригою через спускання води.

Асоціації рибалок, водне господарство назвало ще одну причину спуску

- водойма може стати у пригоді як резервуар для повеневої води.

Однак, якщо водосховище не наповнити, популяція риби зменшиться у

рази. Доросла риба втекла на глибину. Та вже за два тижні вона плистиме до

берега, щоби нереститися. Відкладати ікру буде нікуди, тож і вона може

загинути.

Схожий інцидент стався торік у Київському водосховищі, тоді під

кригою загинули тонни дорослої риби. Збитки були підрахувані, однак винних

так і не знайшли.

Природні водойми мають здатність до самоочищення. Якщо не буде

повторного мору, екосистема відновиться через два роки.

2.3. Повінь на Волині

На Волині нараховується 137 річок, понад 260 озер і 800 ставків.

Волинська область представлена річками двох великих басейнів: р.Прип’ять і

р.Західний Буг. Річки області за своїм режимом належать до рівнинного типу,

переважно снігового живлення. В середньому за рік талі снігові води в

річному стоці займають близько 60—70%, решта стоку має дощове і підземне

15

походження, причому підземне живлення становить 12—32% річного стоку.

Характер живлення рік області обумовлює їх рівневий режим і режим стоку.

Річному ходу рівнів рік області властива яскраво виражена висока весняна

повінь і низька межень , яку порушують літні і зимові паводки.

Одна із найбільших повеней на Волині трапилася 2011 році. Усі річки

вийшли з берегів, вода дістасталася будинків, затопило понад 20 тисяч

гектарів землі.(Рис. 8) В області працювали усі насосні станції, долучилися й

рятувальники. Вони допомагали викачувати воду з підвалів селян. Найбільше

потерпіли від стихії поліські райони - Камінь-Каширський, Любешівський і

Ратнівський.

В 2010 році, починаючи з кінця січня, на Волині через різке танення

снігів і великі дощі від води постраждали понад тисяча садиб, 250

господарських будівель та майже 63 тисячі гектарів території. Головною

причиною тоді називали погодні умови та захаращеність меліоративних

каналів.

16

ВИСНОВКИ

Значна частина екологічних катастроф, пов’язаних з водою, трапляється

незалежно від волі людини, однак багато з них є наслідком недбалого

природокористування. І тому, на мою думку, люди повинні у своїй майбутній

діяльності зважати на Закони Природи, чітко уявляти наслідки свого

втручання в її життя, що проявляться як найближчим часом, так і пізніше,

через 50—100 років.

Вода є великою трудівницею, в той же час вона – дуже небезпечна, може

спричинювати великі руйнування та людські жертви. У числі викликаних

повінню небезпек, є спалахи епідемій, падіж худоби, забруднення води,

руйнування ліній каналізаційних магістралей, газо- й електропостачання,

пожежі. Значні повені здатні надовго розладити ритм життя в районі, допоки

будуть відновлені лінії комунікацій, будинки, очищена від уламків місцевість.

Сільськогосподарські угіддя можуть бути розмитими, а врожай - знищеним.

Цунамі – це, по-перше, величезна руйнівна сила. По-друге, повідомити про її

виникнення, і головне - про напрямок руху, дуже важко. По-третє, практично

неможливо виявити рухому водну брилу у відкритому океані: з гелікоптера

помітити такий рух не можливо, а судну не можуть допомогти виявити

смертельну для суші небезпеку, тому що у відкритому морі цієї небезпеки

просто немає. Особливість цього типу хвиль у тому, що цунамі захоплює всю

товщу води, а не якусь її частину, близьку до поверхні, як це відбувається в

інших випадках. Окремо потрібно виділити гідро катастрофи, які спричинює

людська діяльність: необґрунтований спуск води в ставках, водосховищах,

стік відходів із промислових підприємств та ін..

Аналізуючи проведені дослідження можна виділити основні аспекти в

боротьбі із стихійними явищами, спричинених водою:

Підвищити результативність роботи органів водного господарства та

виконання законів. В Україні таким є Державний комітет України по

водному господарству, як спеціально уповноважений центральний орган

виконавчої влади, здійснює державне управління у сфері водного

17

господарства та меліорації земель відповідно до законів України, рішень

та розпоряджень Президента України, Уряду, державних,

міждержавних, регіональних і галузевих цільових програм, основними з

яких є: Водний кодекс України, Земельний кодекс України, Закон

України ―Про охорону навколишнього природного середовища‖, Закон

України ―Про адміністративні правопорушення‖, Закон України „Про

Загальнодержавну програму розвитку водного господарства України".

Одним з пріоритетних завдань Комітету є забезпечення захисту

громадян, населених пунктів, виробничих об'єктів і

сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод, мінімізації

заподіюваних нею збитків для створення безпечних умов

життєдіяльності населення. Виходячи з цього, Держводгоспом

розроблено і здійснюється реалізація декількох державних цільових

програм протипаводкового захисту, а саме: - «Комплексна програма

захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від

шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року»

(затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.07.2006 №

901); - «Програма комплексного протипаводкового захисту в басейні р.

Тиси у Закарпатській області на 2002-2006 роки та прогноз до 2015

року», (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від

24.10.2001 № 1388); - «Державна цільова програма комплексного

протипаводкового захисту в басейнах річок Дністра, Пруту та Серету»

(затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 №

1151). У межах «Комплексної програми захисту сільських населених

пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до

2010 року та прогноз до 2020 року» у даний час в Україні створено

комплекс захисних протипаводкових споруд, який включає 3,5 тис. км

дамб, 1,2 тис. км берегоукріплювальних споруд, понад 600 насосних та

компресорних станцій для перекачування надлишків води. Але комплекс

захисних споруд на річках та водоймах є недостатнім і потребує значної

реконструкції і розбудови;

18

Посилити контроль та підвищити штрафи за забруднення водойм.

Для зменшення втрат від повеней слід завчасно ужити запобіжних

заходів, серед яких, - зведення захисних дамб, суворе дотримання

будівельних норм і правил, а також страхування майна;

Щоб зменшити збитки та людські жертви від цунамі суттєвим моментом

є система попередження цунамі і розповсюдження інформації серед

населення. Дуже важливо, щоб мешканці узбережжя уявляли, яку

загрозу становить цунамі. Наприклад, у Японії існують числені освітні

програми про природні катастрофи, а в Індонезії здебільшого не знають

про цунамі, що й зумовило велику кількість жертв попри те, що у

мешканців цієї країни мав би бути відповідний досвід;

Використовуючи весь загальнолюдський інтелект і набуті знання в

галузі охорони природи та раціонального споживання її ресурсів,

розвиваючи міжнародне співробітництво, обмінюючись інформацією,

надаючи наукову, матеріальну й технічну допомогу, необхідно домогтись

ефективною вирішення головної проблеми — зберегти життя на Землі.

19

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Новий довідник: Географія/За ред.. Л.В.Пасенко.-К.: ТОВ «Казка»,

2008.-992

2. Мольчак Я.О., Ільїн Л.В. Загальне землезнавство: Навчальний посібник.-

Луцьк: Видавництво ВДУ «Вежа», 1997.-232

3. Мащенко Е.П. Попросим у Запада еще и климата?/ Е.П. Мащенко //

Зеркало недели, 7 апреля 2001. – № 14 (338)

4. Стойко С.М. Причини катастрофічних паводків у Закарпатті та

система екологічних профілактичних заходів їх попередження //

Український ботанічний журнал. – 2000. – Т. 57, С 23-24

5. Коваль Я.В. «Катастрофічні паводки в Карпатах та напрямки

запобігання їм» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://

www.nbuv.gov.ua

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

http://5.ua

http://www.bbc.co.uk;

http://ukranews.com;

http://gazeta.ua;

http://tsn.ua;

http://www.eco-live.com.ua

http://www.volyn.com.ua

20

Додатки

21

Рис.1. Судно з вантажем тоне у водах океану поблизу Нової Зеландії

Рис. 2. Повінь в Пакистані

22

Рис. 3. Повінь в Австралії

Рис. 4. Повінь в Румунії

23

Рис.5. Руйнівна сила цунамі в Японії

Рис. 6. Паводки в Карпатах

24

Рис.7. Мор риби на Кременчуцькому водосховищі

Рис. 8. Повінь на Волині

25

Відеофайли на диску:

1. Цунамі в Японії. Як це відбувалося.

2. Моделювання проходження хвилі цунамі за 24 години.

26

27

28