Життєвий шлях та творчість Тараса Григоровича Шевченка (інтерактивна книга)

Життєвий шлях та творчість Тараса Григоровича

Шевченка

Зміст

1. Біографія -Викуп з кріпацтва2. Творчість3. Твори письменника - «І мертвим, і живим…» - «Гайдамаки» -«Катерина» - «До Основ’яненка» -«Кавказ»4. Висновок5. Про автора6. Використані джерела Читати

БіографіяНародився 9  березня  1814 у селі  Моринці Звенигородського 

повіту Київської губернії (нині село Звенигородського району Черкаської області) в Восени 1822  року Тарас  Шевченко  починає  вчитися  грамоти  у  місцевого  дяка Совгиря закріпаченій селянські козацького походження.Рано втративши матір (1 вересня 1823 року), яка померла від тяжкої праці й злиднів, залишивши сиротами шестеро дітей, він з дитинства зазнав багато горя і знущань.

Залишившись  сиротою,  Тарас  іде  наймитувати до  дяка  П.  Богорського.  Як  «школяр-попихач»  носить воду, опалює школу, обслуговує дяка, читає псалтир над померлими,  продовжує  навчання.  Під  час  навчання Шевченко  ознайомився  з  деякими  творами української літератури. Не витерпівши знущань дяка,  Тарас  тікає від нього.  Вже  в  шкільні  роки  малим  Тарасом  оволоділа непереборна  пристрасть  до  малювання.  Він  мріяв “сделаться когда-нибудь  хоть  посредственным маляром” і  вперто  шукав  у  навколишніх  селах  учителя малювання. Та після кількох невдалих спроб повернувся до  Кирилівки,  де  пас  громадську  череду  і  майже  рік наймитував у священика Григорія Кошиця.            1832р. Енгельгардт  законтрактовує  Шевченка  на чотири  роки  майстрові  петербурзького  малярного  цеху В. Ширяєву. 

Наступна сторінка

Викуп з кріпацтваВлітку 1836 року,  під  час  одного  із  нічних  рисувальних  «сеансів» 

в Літньому  саду,  він  познайомився  зі  своїм  земляком —  художником       І. Сошенком,а  через  нього—з Євгеном Гребінкою, В. Григоровичем і О. Венеціановим,  які  познайомили  його  з впливовим  при  дворі  поетом В.  А.  Жуковським.  Сошенко  вмовив  Ширяева відпустити  Шевченка  на  місяць  з  ним,  щоб  цей  час  він  використав  для відвідування зали живопису Товариства заохочення художників  і комітет цього товариства,  «розглянувши  рисунки  стороннього  учня  Шевченка»,  ухвалив «мати його на увазі на майбутнє».Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський задумали  викупити  молодого  поета  з  кріпацтва. Пан  погодився  відпустити  кріпака  за  великі гроші —  2500  рублів.  Щоб  їх  здобути, Карл Брюллов намалював  портрет  Василя Жуковського — вихователя спадкоємця престолу, і портрет розіграли в лотереї, у котрій взяла участь царська  родина  .Лотерея  відбулася 22 квітня (4 травня) 1838 року,  а 25 квітня (7  травня) Шевченкові видали відпускну.

Попередня сторінка - Наступна сторінка 

21 травня 1838р. Шевченка зараховують стороннім учнем Академії мистецтв. Він навчається під керівництвом К. Брюллова, стає одним з його улюблених учнів, одержує срібні медалі (за картини “Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці” (1840), “Циганка-ворожка” (1841), “Катерина” (1842)). Остання написана за мотивами однойменної поеми Шевченка. Успішно працює він і в жанрі портрета (портрети М. Луніна, А. Лагоди, О. Коцебу та ін., автопортрети).

Далі Шевченка знайомлять з відомими в ті часи художниками О. Венеціановим та К. Брюллов, а також з поетом В. Жуковським. Благородні друзі добились визволення Шевченка з кріпацтва. Це сталось 22 квітня 1838р. Так видатні діячі відкрили перед Шевченком шлях до науки та мистецтва.

Попередня сторінка  - Наступна 

        Вірші  Шевченко  почав  писати  ще  кріпаком,  за  його свідченням,  у  1837р. З  тих  перших  поетичних  спроб  відомі  тільки вірші “Причинна” і “Нудно мені, тяжко — що маю робити”. 

     Пробудженню поетичного таланту Шевченка  сприяло,  знайомство  його  з творами  українських  поетів.  Кілька  своїх поезій Шевченко у 1838р. віддав Гребінці для  публікації  в  українському  альманасі “Ластівка”. 

Але  ще  до  виходу  “Ластівки” (1841) 18 квітня 1840р. з'являється перша збірка Шевченка — “Кобзар”.

До останніх днів свого життя поет перебував  під  таємним  поліційним наглядом.10 березня 1861 року Шевченко помер.

Попередня сторінка - Наступна

Основні мовні джерела  великий народний поет  черпав із  скарбів  фольклору  і  живої  розмовної  мови.  Він  відібрав  із загальнонародної мови все найбільш яскраве і розкрив у своїй творчості багатство, гнучкість, красу і милозвучність української мови.

Творчість

Попередня сторінка - Наступна

Сміливо  вводив  Шевченко в свої твори книжні слова  і вирази,  слов*янізми,  а також  слова  іншомовного походження  за  створення відповідного  історичного або місцевого колориту.

Твори письменникаЯк умру, то поховайтеМене на могиліСеред степу широкогоНа Вкраїні милій,Щоб лани широкополі,І Дніпро, і кручіБуло видно, було чути,Як реве ревучий.Як понесе з УкраїниУ синєє мореКров ворожу… отойді яІ лани і гори —Все покину, і полинуДо самого БогаМолитися… а до тогоЯ не знаю Бога.Поховайте та вставайте,Кайдани порвітеІ вражою злою кров’юВолю окропіте.І мене в сем’ї великій,В сем’ї вольній, новій,Не забудьте пом’янутиНезлим тихим словом.

Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн.“Заповіт”  Тараса  Шевченка  є  бойовою  програмою  для 

закріпаченого  народу,  неповторним  поетичним  заповітом  у світовій літературі.

Твір  був написаний  у  грудні  1845 року,  коли Шевченко лежав хворий у Переяславі у знайомого лікаря А. Козачковського. 

Вірш  починається  звертанням  поета  до  народу.  У  ньому висловлюється палка любов до трудящих, до рідної землі, віра в те,  що  пригноблені  повстануть,  розірвуть  кайдани  і  побудують нове  суспільство.  Висловлюється  впевненість  у  тому,  що  все  це буде  здійснено,  що  народ  обов’язково  повстане  й  розірве віковічні  кайдани.  Наприкінці  вірша  Т. Шевченко  звертається  до майбутніх  поколінь,  він  ніби  переноситься  в  нове  суспільство,  в якому не буде неволі й рабства. Нову сім’ю народів поет називає великою і вільною. У “Заповіті” звучать нотки й суму, й гордості, а найбільше – віри в перемогу, в те, що завтрашній щасливий день неодмінно настане.

Заповіт

Попередня сторінка - Наступна

«І мертвим, і живим…»Провідні мотиви: критика української еліти, яка зневажає український народ, і заклик до соціального примирення заради відродження нації.

До жанру послання Т. Шевченко звернувся, щоб через пересторогу й прохання пробудити в українців почуття національної гідності й честі. Твір був написаний із наміром змінити підневільне становище України. 

Саме  послання  «І  мертвим,  і  живим…»  стало  тим  Шевченковим твором, який найбільше цитують, багато рядків з нього стали афоризмами: 

«В своїй хаті своя й правда,//1 сила, і воля», «Нема на світі України,// Немає другого Дніпра»

«Якби ви вчились так, як треба, //Той мудрість би була своя»Автор  вперше  в  українській  літературі  поставив  проблему  мислячої  елітиі  народу  як  проблему  національно-політичну.  В  благальному  звертанні-заклику він говорить про, братання з простим народом.Шевченко  доводить, що  тільки  національне  єднання,  тільки  громадянськиймир, просвітлення звільненого народу забезпечить його Батьківщині щасливе майбутнє.

Попередня сторінка - «Гайдамаки» 

«Гайдамаки»

«Гайдамаки» – вершина ранньої  творчості Т.  Г. Шевченка. Ця поема знаменує  перехідний  період  у  творчості  Кобзаря:  від  маленьких  ліричних творів до великого ліро-епічного полотна, у якому поет по-новому осмислює дійсність.  Історичною  основою  поеми  є  події  народного  повстання, спричинені жахливими соціальними та національно-релігійними умовами. 

У  поемі  Шевченка  надана  розгорнута  картина  гайдамацького  руху 1768  року  на  Правобережній  Україні,  до  того ж  тема  визвольного  руху має подвійну перспективу: перша — священна дія, яка може служити прикладом національної  свідомості;  друга  —  неконтрольована  сліпа  руйнівна  сила повсталого народу. З одного боку, автор позитивно ставиться до Коліївщини як  каральної  сили  за  злодійства  конфедератів,  з  другого  боку  засуджує криваву розправу гайдамаків, порівнюючи її з пеклом

Попередня сторінка - Наступна

«Катерина»Поема  «Катерина»  написана  1838  p.  Уперше  була  надрукована  в 

«Кобзарі» 1840 р.За жанром це реалістична  соціально-побутова поема  з  елементами 

романтичної  поетики  про  долю  простої  селянської  дівчини,  яку  збезчестив офіцер-дворянин. Поема «Катерина» — перший твір, у якому поет звернувся до теми жінки-покритки і ширше – жінки-матері. Ця тема стала наскрізною в подальшій поетичній і прозовій творчості Т Шевченка.

У своїх творах Т. Шевченко втілює Україну в образі саме жінки. Поет усвідомлював, що Бог зможе порятувати те суспільство, яке духовно зростає. Так  зростає,  еволюціонує  жінка  в  поемах  «Катери на»  (1838),  «Наймичка» (1845) й «Марія» (1859).

Гостро передано в поемі горе батьків Катерини,  яких  віковічні  традиції  моралі змушують  зректися  своєї  дитини,  вигнати  її  з дому.  Поет  співчуває  і  цим  знедоленим людям,  правдиво  малюючи  їх  психологічний стан.

Попередня сторінка - Наступна

«До Основ’яненка»Поштовхом до написання романтично-величального по слання «До 

Основ’яненка» стала публікація в «Отечественньїх записках» нарису Г. Квітки-Основ’яненка «Головатий (Нарис для історії Малоро сії)», який справив на Т. Шевченка глибоке враження. Поет заохочував свого старшого побратима висвітлювати історико-героїчну, патріотичну тематику, спонукав відтворювати в усій величі героїку минулого Украї ни, щоб розбудити пасивних сучасників для боротьби за соціальне й на ціональне розкріпачення народу, тим самим не розриваючи вісь безперер вності історичного часу.

Основні ідеї послання:-минуле має дати відповідь на проблеми сучасності, щоб дізнати ся, «Чия правда, чия кривда // чиї ми діти»;-заклик поета оспівувати героїчне минуле народу;-віра в безсмертя рідного народу, його мови, культури.

Попередня сторінка - Наступна

«Кавказ»Тематичним  продовженням  поеми «Сон»є  поема  «Кавказ», 

присвячена  щирому  другові  Тараса  Шевченка  Якову  де  Бальмену,  який загинув на Кавказі під час війни з горцями.Твір  характеризується повним неприйняттям  і цілковитим запереченням самодержавно-кріпосницького суспільства, усіх його антинародних засад. 

У  символічному  образі  Прометея  Т.  Шевченко  показав незламність,  титанізм  народів,  а  в  образі  неситого  орла  —  царат,  який «карає…  що  день  Божий  добрі  ребра  й  серце  розби ває».  Та  народ безсмертний, тому царат «не вип’є живущої крові», «не скує душі живої». Як гімн нездоланності народів звучать натхненні сло ва: «Не вмирає душа наша, не вмирає воля». Звертаючись  до  всіх  народів,  уярмлених  царатом,  Т. Шевченко  закликає  «Борітеся — поборете!», бо «за вас правда».  Так  забриніли  в  поемі  виразні  революційні мотиви.Отже,  поема  «Кавказ»  викриває  моральний  занепад правлячих кіл царської Росії, які відступилися від людських і  Божих  заповідей,  запроваджуючи  політику  тиранії, ненависті до людей, лицемірства та жадоби до наживи.

Попередня сторінка - Наступна

Творчість великого поета принесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів, прилучила її до кращих досягнень світової літератури.Шевченко став прикладом для письменників наступного часу – Марка Вовчка, Панаса Мирного, Івана Франка, Лесі Українки та інші.Я також захоплююсь творчістю цього великого письменника за незламним тяжінням до волі,до самостійності країни.

Далі

Про автора

Я Калиниченко Анна,вчусь у школі №4 м. Краматорська у класі з інформаційно-

технологічним профілем навчання.

Моя інтерактивна книга допоможе у вивченні творчості Тараса Григоровича

Шевченка.

Далі

Використані джерела

• http://dtyrus2011.blogspot.com/2011/05/blog-post.html

• uk.wikipedia.org• http://schoollit.com.ua/

Зміст