Василь Хмелюк. Поезії. Малярство

2

3

4

ББК 84(4 УКР) Х 50

Хмелюк Василь Поезії. Малярство / Серія Тараса Салиги “Роз-

сипані перли”. – Ужгород: Ґражда, 2011. – 280 с.: іл.

Українська інтелігенція перших десятиліть XX ст. (особливо на еміграції), що переживала хаос найріз-номанітніших абсурдів – політичних, світоглядних, воєнних і т. п., шукаючи виходу із ситуації та бажа-ючи хоч чимось прислужитись загальній справі, не гребувала нічим. Якщо йдеться про поезію, то такі ав-тори, як Василь Хмелюк, а назагал – його покоління – всіляко намагались наблизити її до європейських зра-зків. Поет перебував у безперервному творчому не-спокої, його поетична й малярська лабораторія пра-цювала без перепочинку. За всіма розмаїтими хмелю-ківськими “масками” відкривається незахищене об-личчя болю вигнаної із рідної землі молодої людини, душа котрої ридала розпукою за духовним побрати-мом, який не встиг прислужитись Україні більше, як прислужився, як цього прагнув.

Видання здійснене

з ініціативи та коштом МПП “Ґражда”

ISBN 978-966-176-075-1 © Тарас Салига, серія,

упорядкування, передмова, 2011 © Інга Супрунюк, дизайн серії, 2011

© Видавництво “Ґражда”, 2011

5

6

7

8

“Молода муза”, поезія У-Су-Сусів, поява на чужині безпосередньо пов’язаної зі Львовом унікальної плеяди поетів-“пражан”, а також львівське “вісниківство” наповнювали духовно-мистецьку атмосферу Галичини творчим не-спокоєм, що стимулював появу та ріст моло-дих сил. До цих творчо потенційних сил нале-жав і Василь Хмелюк, який з галицької поетич-ної “орбіти” не зникав, хоч опинивсь в емігра-ції і свої збірки віршів “Гін” (1926), “Осіннє сон-це” (1928 р.) та збірку із несподіваною назвою “1926, 1928, 1923” (1928) написав у Празі. Та де б він не проживав – у Польщі, Чехословаччині чи Франції, все ж свої вірші друкував у галицькій періодиці, і їм давали оцінки С. Щурат, І. Кру-шельницький, Д. Донцов (Дивнич), Б.-І. Анто-нич, М. Рудницький.

Василь Хмелюк походив із с. Березівка, що під Жмеринкою. Дев’ятнадцятилітнім, у 1920 році, він разом із інтернованою армією УНР, в якій служив його брат Ілько, покинув рідні землі й опинився у Польщі. Тут на короткий час дороги братів розійдуться. Василь спочатку в Краківській Академії Наук, а відтак – з 1922 року у Празі студіював пластичне (образотвор-

9

че) мистецтво та навчався на філологічному факультеті Карлового університету.

Цікавий феномен: пошуки молодих літера-турних сил тих часів досить часто відбувались, сказати б, у парі з пошуками малярськими. Згадаймо, Святослав Гординський, Галя Мазу-ренко, Оксана Лятуринська, Едвард Козак – всі вони сягли не тільки літературних успіхів, а й великих успіхів в образотворчому мистецтві. Василь Хмелюк зажив слави художника-маля-ра далеко вищої, ніж цього прагнув досягти в поезії. Як маляр він відомий, а в поезії він, рад-ше, залишивсь як “вічний” експериментатор форм і стилю вірша.

Не заперечити Олександрові Федорукові, що українська культура, а особливо в перших двох десятиліттях XX століття, міцно тримала-ся європейської і творчо з нею співіснувала, що європейську культуру витворювали вихідці численних етносів... Вони, – каже Федорук, – “сходилися з різних усюдів, як річечки, як дже-рельця до великої ріки. Не випадково зустріли-ся Архипенко і Аполлінер, Стравінський і Пі-кассо, не випадково зустрічалися Зборовський з Коломиї і Модільяні, не випадково Щукіну і Воляру в Парижі порадили купити картини нікому не відомого Василя Хмелюка. Україна в

63

65

У РОБІТНІ Ти проглядав мої малюнки розкидані по робітнí... – І рій прозорих візерунків різьбило сонце по стіні... І особливо той, останній – з розлогим лобом дід на лаві в сутінках каштанів, і коло нього кіт... – тебе притяг своїм спокоєм, – що плив з чола погаслим болем... І ти хвалив мене за щирість м’яких і теплих барв, та ще розпитував, як виріс тривкого жару дар. У робітні тремтіло тихо... і я розказував про лихо, що в сивім шепоті лісів... у легкім лоскоті ланів перестріває нас і пензель ложить в руки... і барвить чисті згуки...

66

НІЧ Синьої ночі боїшся? – Ну! це ти, мабуть, дарма... Знаєш, – ходім на узлісся, Там не така уже й тьма... Я ще дитиною в цвинтарі Груші зривав уночі... – Жоден з покійників-лицарів Бити мене не хотів... Це тобі так лиш здається, – Ніч – наче чорна дюра... Наче б покійників лиця... Ніч – це холодна гора!..

273

ЗМІСТ ПРАЗЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАТОР ІЗ БЕРЕЗІВКИ. Тарас Салига 5

ГІН. Поезій книжка перша 64

У РОБІТНІ 65 НІЧ 66 ДІД 67 МУДРІСТЬ 68 ПОВСТАННЯ 69 ГАЛ. Я. 70 ЖАХ 71 ТАНОК 72 МІСТО ВНОЧІ 73 МІСЬКЕ 74 ВЕСНЯНЕ 75 ПЕРЕДОДНІ 76 ТУГА 77

274

ДРУГОВІ 78 СЕЛО 80 ЗАХІД 81 ВЕЧІР 82 НІЧ В ПАРКУ 83 ДЕНЬ 84 ДОЩ 85 СПОМИН 86 ЖАХ 87 ДОЛЯ 88 НІЧ 89 ЗГАДКА 90 БУГАЙ 91 СТУДЕНТ 92 МРІЇ 93 НІЧ 94 ПОВСТАННЯ 95 БЛАКИТЬ 96 ВЕЧІРНЄ 97 ПЕРЕДМІСТЯ 98 БІДАРІ 99 АНТ. ПАВЛЮКОВІ 100 ВЕЧІР 101 БАЗАР 103 У СВЯТО 105 СПОМИН 107

275

М. КР. 108 ТУГА 109 ШЛЯХ 110 П’ЯНИЙ 111 ЖАРТ 112 У ПОЛІ 113 МАНДРІВКИ 114 ДАЛЕЧІНЬ 115 ПРОЩАННЯ 116 “Червоних яблук повний кош…” 117 НІЧ 118 ДЯДЬКОВІ 191 УВЕЧЕРІ 120 ЖАЛЬ 121 Г. Я. 122 ТИХІЙ ДІВЧИНІ 123 ОСІНЬ 124 ВНОЧІ 125 В САДКУ 126 СМЕРТЬ 127 КОСТІ 128 ДЕНЬ 129 ОСІНЬ 130 П. X. 131 ДІВЧАТАМ 132 НІЧ 133

276

ОСІННЄ СОНЦЕ. Поезій книжка друга _141

Л. М. 143 “Крізь сивину старих дерев…” 144 “Ще кілька місяців тому, бувало…” 145 “Усе привабливі пісні…” 146 “Далекі друзі! Чортове насіння!..” 147 “Кохані друзі, довгою журбою…” 148 “Коли ви ніжно і по-дитячи…” 149 “Хоч радістю торішньою для мене…” 150 “Вечір у мене на колінах…” 151 “Нині перший день осені…” 152 “Багато дечого для ока…” 153 “Вечорами стою біля вежі…” 154 “Утомлений лежу вночі на мості…” 155 “Сьогодні знов тиняюся по місту…” 156 “Я розігнув натомлені коліна…” 157 “Люблю стародавнеє місто…” 158 “В сивіючому небі гаснуть зорі...” 159 “А сонце вже осіннє, та на тілі…” 160

277

“Осінь сивіє черепицею…” 161 “Моя світлиця повна сяйвом…” 162 “Ось до мене із країни…” 163 “Не розкажу нікому нині…” 164 “В дитинстві, ще коли я мав приємність…” 165 “Ти згадуєш, мій друже, – на майданах…” 166 “Ми троє вийшли втомлені й веселі…” 167 “Такою вірою горів…” 168 “Коли зродився ти – не знають…” 169 “Розкішний друже, я од вас помру…” 170 “Кавун та кілька чорних зерен…” 171

1926, 1928, 1923. Поезій книжка третя ___173

1926 174 “А коли день…” 175 “Я одягнений…” 177 “Був теплий вечір…” 178 “Коли видерти з голови…” 181 “Обидві мої голови…” 182

278

“Вечером достигає вишня…” 183 “Легкою твоєю литкою…” 184 “Моя красуня…” 185 “В країні теплих образів…” 186 “Цигаркою стліваю…” 187 ЗА МІСТОМ 188 “Схолоджений живіт…” 189 “Три моря…” 190 “Цікаво знати…” 191 “Плачуть дýрні…” 192 “Коли прийде по мене…” 193 “Для того щоб означати…” 194 “Вечір?..” 195 “А так…” 196 “Дурень…” 197 “Треба накреслити…” 198 “Горія!..” 199 1928 200 УБИВСТВО 201 “Крізь голову незмінні очі…” 202 “Проходить ніч. Я все сиджу…” 203 “Зрозумійте, під захистом неба…” 204 “Дівчинко, дівчинко, нині я плачу...” 205 “Шкодá, шкода зелених днів…” 206 “Хоч пристрасть наша одгоріла…” 207

279

“До мене по штани прийшов поет…” 208 “Я працюю в просторій майстерні…” 209 1923 210 ГИМН ВИСОКІЙ ВАЛЮТІ 211 МОЯ ІСТОРІЯ 213 СТАТИЧНИЙ МОМЕНТ СИЛИ 214 РИБАЦЬКА ХВАЛА 215 “КУПУЙТЕ ОвОЧІ…” 216 “Розложіть на столі ріки…” 217 “Ідіоти бамбукових крісел!..” 219 “Гранений ляком і підмальований…” 220 ПАРАД 221 ПІДПРИЄМСТВО 223 ГОДІ 224 ГА? 225 ДЛЯ ПОЛІКАРПА, або МІСЯЧНІ ВОРОТА 226 “Кинули рибалки невід в землю…” 229 “Антін Павлюк родом з волині…” 232 Алфавітний покажчик творів 235

МАЛЯРСТВО ВАСИЛЯ ХМЕЛЮКА 241

280

Літературно-художнє видання

Василь Хмелюк

ПОЕЗІЇ. МАЛЯРСТВО

Серія Тараса Салиги “Розсипані перли”

Серія започаткована 2010 року

Видання здійснене з ініціативи та коштом МПП “Ґражда”

Редактор Наталія Ребрик

Художнє оформлення Інги Супрунюк Художньо-технічна редакція Івана Ребрика

Коректура Мар’яни Нейметі

Підписано до друку 19.12.2011. Формат 70х100/32. Palatino Linotype.

Папір офсетний. Друк офсетний. Облік.-вид. арк. 10,2. Замовлення № 30. Наклад 500 прим.

МПП “Ґражда”

Свідоцтво про державну реєстрацію видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції Серія 3т № 22

88000, м. Ужгород, вул. Орлина, 1, т./факс (0312) 61-51-81, E-mail: [email protected]