Вісник №47 (квітень 2012)

Вісник Храму Всіх Святих Українського Народу № 9 (47), квітень 2012 allsaints.lviv.ua 1

Це День, що його сотворив Господь, радуймося й весе-лімся в нім! (Пс. 117, 24)

Великдень – це означає великий день, день Хрис-

тової перемоги, Який тор-жественно вийшов в славі з гробу, перемігши смерть. Правда перемогла неправду, любов перемогла ненависть. Слава цієї перемоги дзве-нить і сьогодні, наповняє весь світ по всі часи. «Де ж смерте твоя перемога, де ж смерте твоє жало?» (1Кор. 15, 51) – скріпляючи нашу віру, промовляє апостол Павло. В цей великий день дзвенять в нашій душі слова воскресло-го Христа: «Я – воскресіння і життя! Хто вірує в Мене, хоч би і вмер – житиме!» (Йо. 11, 25). Свято Христового Воскресіння зворушує кож-ну людину, бо Воскресіння є наглядним доказом перемоги вічного життя, тріумфу правди, спра-ведливості і добра та джерелом непереможної віри в Триєдиного Бога і Його Царство.З нагоди Великодніх Свят від імені священи-ків нашої парафії і всього церковного притчу бажаю вам короткими словами: Веселих Свят! Короткі та прості ці слова, однак містять в собі всі ті Великодні багатства, що спричиняють нам надзвичайну радість. Рівно ж в цих словах кри-ється глибоке переконання того, що бажаємо вам справді дуже високого, великого і доброго. Святочні великодні побажання перевищують зміст всіх наших звичних земних поздоровлень і побажань. Саме такі, а не інакші побажання складаємо вам сьогодні. І не лише ми самі вкла-даємо у ці побажання наше щире серце, але й Воскреслий Христос сам опромінює їх своєю благодаттю. Хай відгомін цього могутнього гімну: «Христос воскрес!» – завжди дзвенить у вашому серці як ваше життя і здоров’я, як ваша правда. Особливо, щоб оживилися у ваших ду-шах християнські чесноти: віра, надія і любов. Ці богословські чесноти від Воскресіння Христа

по всі віки додавали христи-янським душам натхнення і відвагу на дорогу мучени-цтва. В сьогоденні, на жаль, спостерігаємо дещо умерт-вілу віру, приспану надію і занедбану любов в деяких душах, що наче тіні тягнуть-ся за Христом. Сумні, наче заплакані жінки, які відхо-дили від похованого у гробі Ісуса, і немає в них впевне-ності перемоги і тріумфу. На жаль, в сьогоденні вимирає покоління Христових ли-царів, в душах яких грали б сурми віри, надії й любові. Хай отже, сьогоднішній Ве-ликдень воскресить в наших

душах ці богословські чесноти. Оживіть свою віру в Бога! Бо якщо ваша віра не буде тільки пустим гаслом, але дійсністю, що проявлятиметься праведністю вашого приват-ного чи суспільного життя, хто зможе встояти тоді проти вас?. . «Коли Бого з нами, то хто проти нас» (Рм. 8, 31) Оживіть свою надію на Бога! Не заломлюйтеся навіть хвилевими родинними, суспільними чи політичними невдачами, бо так як дорога Хрис-та йшла через Голгофу до світлого дня воскре-сіння, так і шлях нашого народу і України про-стягається через вершок своєї Голгофти по якій несподівано настане день світлого Воскресіння.Оживіть свою любов! Щоб усі чвари та непоро-зуміння були усунені єдиною ідеологією: Хоче-мо Бога і хочемо незалежної і соборної України. Хай і різними дорогами, та йдімо дружньо в зго-ді до однієї мети. І тоді гомін великодніх дзвонів буде гомоном воскреслої кожної християнської душі, цілого суспільства і нашої держави – Укра-їни!

о. Володимир Ольшанецький, адміністратор Храму Всіх Святих

Українського Народу та священики храму

РАДІСТЬ ВОСКРЕСІННЯ

Вісник Храму Всіх Святих Українського Народу № 9 (47), квітень 2012 allsaints.lviv.ua2

З Ж

И Т

Т Я

П А

Р А

Ф І

Ї

У Хрестопоклінну неділю до нас завітала копія чудотворної ікони Розп’яття ГНІХ з Глинян

Щодня біля ікони заносились моління наших парафіян. Пе-ребування ікони на нашій парафії у такий Богом благосло-

венний час Посту було поєднане з Реколекціями, які очолив о. Андрій Стадницький. На закінчення Реколекцій та з нагоди по-читання нашою парафією Глинянської ікони Розп’яття ГНІХ Ма-рійська Дружина організувала молитовний вечір з розважаннями про Животворящий Хрест та покаяльну молитву Єфрема Сиріна.

Хресна дорогаДоброю традицією нашої парафіяльної молоді організовувати

хресну дорогу у часі Великого Посту. У П’яту неділю Великого посту Марійська Дружина храму ВСУН організувала театралізова-ну хресну дорогу. Інсценізація страстей Господніх була наповнена

змістовними розважаннями Євангельських подій, чудовою грою молодих акторів, молит-вою й гарними костюмами. Таке дійство, наче, перенесло присутніх у часи Ісуса Христа, й усі змогли відчути тривогу апостолів, біль і співстраждання Пресвятої Богородиці, докори сумління Пилата, жорстокість й закам’янілість катів та єврейського народу.

Микола Білецький


Користаючись нагодою, хочу скласти вам, дорогі парафіяни, сердечну молитовну подяку за вашу активну участь у житті парафії, а зокрема за вашу постійну щедру жертвенність для розбудови та оздоблен-ня нашого храму.

За останній період будівельних і оздоблю-вальних робіт в нашому храмі зроблено

наступне: збудовано додаткових 7 примі-щень у хоровій частині храму, підведено опалення, освітлення цих приміщень, вста-новлено вікна, а на 4-му поверсі в бібліотеці встановлено великий вітраж у вигляді хрес-та. Облаштовано технічне приміщення для наших сестриць-господинь та вимощено підлогу плиткою у цьому приміщенні. У ре-шті приміщень підготовлюються оздоблю-вальні роботи по шпаклюванню штуком та

З Ж И

Т Т Я П

А Р А Ф

І Ї

викладанні на підлогу керамічної плитки. По іконостасу іконописці продовжують пи-сати ікони, вже встановлено 2 ікони: Пра-тулинських мучеників і священномученика Йосафати, та ікона Блаженних мучеників ХХ ст. . Остаточно погоджено і затверджено сакральною комісією проект запрестольної ікони в мозаїці і розпису святилища. Після Провідної неділі плануємо встановлення риштування у святилищі для вимощення в мозаїці запрестольної ікони та розпису свя-тилища. Поряд з тим продовжується рекон-струкція та ремонт каплиці.

Просимо вас й надалі бути активними у під-тримці вашими добровільними пожертвами розбудови та оздоблення нашого храму.

о. Володимир Ольшанецький

Як дітки вчаться малювати писанки!Цього місяця Марійська Дружина організува-

ла майстер-класи для дітей по писанкарству.

Дехто з них був тут минулого року і ділився своїми вражен-нями зі своїми однолітками. Та більшість прийшли тільки впер-ше, тому чемно слухали поради та настанови.

Почалося заняття з молитви та розповіді про саму писанку. Ді-лилася своїм вмінням – Настя Коваль.

Діти дуже майстерно малювали свої писанки. Кожна писанка виходила особливою.

Через тиждень був ще один майстер-клас на якому діти з захопленням робили писанки з бісеру і обмотували їх ниткою. Дітям дуже сподобалось це заняття, і у них вихо-дили дуже яскраві та гарно оздобленні писанки.

Пізніше до дітей прийшов майстер п. Олена по виготовленню вузлової ляльки. Діти дізналися багато нового про саму ляльку. Наприклад: вуз-лова лялька колись символізувала Рожаницю,

берегиню-заступницю жіночої долі. Характер-ною деталлю таких ляльок є викладений з різ-ноколірних ниток хрест, переплетених таким чином, що на розхресті утворює квадрат.

Що ж, саме так Марійська Дружина готувалась до Великодніх Свят.

Підсумком майстер-класів буде перемога у кон-курсі з найкращої писанки. Результат конкурсу буде оголошений у Провідну неділю.

Катя Кирия

ГОТУЄМОСЯ ДО РОЗПИСУ СВЯТИЛИЩА


Р І

К

С В

Я Т

И Х

Т

А Й

Н

Євхаристія - джерело і вершина церковного життя

Після доброї Сповіді приступаємо до Святої Тайни Євхаристії (приймаємо Святе При-

частя). Під видом хліба і вина на Службі Божій священик уділяє нам правдиве Тіло і Кров Ісуса Христа. Цю незбагненну Пресвяту Тайну Євха-ристії, як і інші шість святих Тайн, встановив Сам Христос, Котрий на Тайній Вечері здійснив першу Службу Божу та, ламаючи хліб і подаючи чашу, промовив такі слова, що їх чуємо на Св. Лі-тургії з уст священика: “Прийміть, їжте, це є Тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів. . . Пийте з неї всі, це є Кров Моя Нового Завіту, що за вас і за багатьох проливається на відпущення гріхів” (Мт. 26:27 28). Нелегко було юдеям, а на-віть і апостолам зрозуміти тоді Христові слова про Пресвяту Євхаристію, але Господь наголошу-вав: «Істинно, істинно говорю вам: якщо не спо-живатимете Тіло Чоловічого Сина й не питимете Його Кров, не матимете життя в собі. Хто Тіло Моє їсть і Кров Мою п’є, той живе життям вічним, і Я воскрешу його останнього дня».

«Бо Тіло Моє – їжа правдива, і Кров Моя – прав-дивий напій. Хто споживає Тіло Моє і Кров Мою п’є, той у Мені перебуває, а Я – в ньому» (Ів. 6,53- 56). Апостол Павло у першому посланні до Ко-рінтян застерігає: “Тому, хто буде їсти хліб або пити чашу Господню недостойно, буде винен за Тіло і Кров Господню. Хай, отже, кожний випро-

бовує себе самого і тоді їсть цей хліб і п’є цю чашу. Бо той, хто їсть і п’є, не розрізняючи Гос-поднього Тіла, суд собі їсть і п’є (1 Кор. 11:27 29). До цієї Святої Тайни ми приступаємо з особли-вою пошаною і побожністю.

Пресвята Євхаристія - «джерело і вершина всього християнського життя» (II Ватиканський Собор, Догм, конст. «Lumen gentium», 11.). «Усі інші таїн-ства, як і всі церковні служіння та діла апостоль-ства, пов’язані з Євхаристією і до неї спрямовані. Бо Євхаристія містить у собі весь духовний скарб Церкви, тобто Самого Христа - нашу Пасху» (II Ва-тиканський Собор, Декр. «Presbyterorum ordinis», 5.).

«Євхаристія означає і здійснює спільність жит-тя з Богом і єдність Божого Народу, які роблять Церкву тим, чим вона є. У ній ми знаходимо одночасно вершину діяння, яким Бог освячує світ у Христі, і вершину культу, який люди у Святому Дусі віддають Христові і через Нього - Отцеві» (Конгрегація богослужіння, Інструкція «Eucharisticum mysterium», 6.).

Піст перед Сповіддю є похвальним, але згідно дозволу Церкви сповідатися можна, не утриму-ючись попередньо від трапези, а от перед при-йняттям Пресвятої Тайни Євхаристії слід утрима-тися від їжі і напоїв принаймні одну годину, хоча доволі часто 3 год. перед Св. Причастям намага-


Р І К

С В

Я Т И

Х Т А Й Н

ються не споживати їжі. Пиття чистої води і при-йняття ліків не порушує посту. Зауважмо, що Св. Літургія (Служба Божа) є найкращою молитвою, в часі якої Сам Христос як Богочоловік заступа-ється за нас, адже на Богослуженні відбувається відновлення Хресної жертви Ісуса Христа, Який помер за нас, проливши Свою Кров. Христос на Св. Літургії в таємничий спосіб через руки свя-щеника здійснює відновлення тієї безмежно цін-

ної Жертви. У цьому могутність Служби Божої. А її завершенням, центром (та й центром життя християнської громади і кожного християнина) є Пресвята Євхаристія.

Після доброї Сповіді християнин може кілька ра-зів приступити до Св. Причастя і не зобов’язаний кожного разу перед цим сповідатися, хіба би згрішив важким гріхом.

Свята Тайна Євхаристії, для всіх чи для «обраних»?Досить часто поміж людьми можна почути питання, для чого причащати маленьких ді-тей, або твердження, що Церква забороняє причастя немовлят. Як воно є насправді і чи не відносимо ми дітей до людей «другого сорту», а також на інші питання спробую в цій статті дати відповідь.

В документах нашої Церкви щодо причастя не-мовлят, новохрещених дітей, а також і малих

дітей говориться, що: «Сакраментальне впрова-дження в таїнство спасіння завершується при-йняттям Пресвятої Євхаристії і тому Пресвята євхаристія повинна уділятися після Хрещення і миропомазання якнайскоріше» (Кодекс Канонів Східних Церков, канон 697).

Конгрегація Східних Церков приписує наступ-не: «Уділення Євхаристії не обмежується лише до хвилини звершення втаємничення. Євхаристія – це хліб життя і дітей треба постійно ним го-дувати від того часу, щоб вони духовно зроста-ли. Спосіб їхньої участі у Євхаристії відповідає їхній спроможності: спочатку він буде відрізня-тися від того способу, що в дорослих, неминуче менш свідомо і менш раціонально, але поступо-во буде розвиватися через благодать і педагогіку таїнства, зростаючи аж до звершеності мужа, до міри повного зросту повноти Христа (Еф.4,13)».

Варто згадати також і слова Христа з Євангелія від Марка 10,14: « Пустіть дітей приходити до Мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже!» а також слова, описані в Євангелії від Матея 18,3: «Істино кажу вам: Якщо ви не навернетеся, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Небесне Цар-ство!»

Звертаючи увагу на ці слова Спасителя, Папа

Римський Пій Х, у своєму декреті «Quam singulari» говорить, що Церква ще зі свого раннього пе-ріоду намагалася з раннього віку прилучати ді-тей до таїнства Євхаристії, уділяючи його також і немовлятам. Він пригадує, що діти живились святим Хлібом не лише з нагоди Хрещення, а й значно пізніше.

Не слід забувати, що Таїнство — це завжди дар, який діє ефективно, по-різному, бо і люди є різ-ними. Особливі відправи, які стосуються різних етапів зростання людини, можуть бути корисни-ми для педагогіки віри і супроводжувати необхід-ну катехизацію дітей і молоді, але повинно бути зрозумілим, що втаємничення у тайну Христа буде повністю здійсненим лише після отримання перших трьох таїнств, а саме таїнства Хрещення, Миропомазання і Євхаристії.

В часі, коли наші діти здебільшого спершу зна-йомляться з великим впливом зла, що панує по-всюди у світі, не варто забирати у них ласки Бо-жої присутності і любові, що в подальшому могла б служити спонукою до їхнього духовного зросту.

Подібну думку висловили також і отці Львівсько-го Архиєпархіального Собору 1944 року, кажучи, що: «Тільки поміж невинними дітьми знайдемо душі, які Христос в св. Євхаристії може відразу посісти і з яких може легко зробити святих».

Тож не забороняймо малим дітям приходити до Спасителя. Пам’ятаймо слова Ісуса «Хто Тіло Моє їсть і Кров Мою п’є, той в Мені перебуває, а Я в ньому» (Ів.6.56). І замість того, щоб забороняти, краще пояснюймо дітям справжню суть Євхарис-тії. Не варто говорити, що священик дає хлібчик, чи мед чи ще щось, а потрібно в доступній для дитини спосіб пояснити, що вона приймає Гос-пода в своє серце. І своїм прикладом прокладай-мо нашим дітям до життя з Христом тут, на землі і до Царства Небесного у вічності.

Галина Гнатів


Н А

Ш Е

Х

Р И

С Т

И Я

Н С

Ь К

Е

Ж И

Т Т

Я

Жива парафія – місце зустрічі з живим ХристомЗ пастирського листа Блаженнішого Святос-лава до духовенства, монашества і усіх вірних Української Греко-Католицької Церкви

Господь наш Ісус Христос перед вознесінням на небо звернувся до своїх учнів із закликом:

«Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи, христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28, 18–20). Цей заклик Христа звіщати Добру Новину стосується не лише перших Христових учнів – апостолів, він зобов’язує Церкву в усі часи, аж до кінця віків. Українська Греко-Католицька Церква, здійснюю-чи це доручення Божественного Спасителя, п’ять років тому вустами єпископів Священного Си-ноду окреслила мету свого служіння як «Святість об’єднаного Божого люду». Святість – це Божий дар, покликання кожного християнина. «Це ж саме воля Божа: освячення ваше», – нагадує св. Павло в Посланні до солунян (1 Сол. 4, 2–3).

Місцем, де найчастіше зароджується, зростає і до-зріває святість християнина, є парафія.

Боже Слово

«Слово Христове нехай у вас перебуває щедро: навчайтесь у всякій мудрості й напоумляйте одні одних», – настановляє нас св. Павло в Посланні до колосян (Кол. 3, 16). Через Боже Слово ми пізнає-мо Христа, зустрічаємося з Ним і входимо у живі відносини з Ним. «Незнання Святого Письма – це незнання Христа», – казав св. Єронім. Ми хочемо в наших парафіях наслідувати перших християн, щоб Слово Боже стало основою нашого церков-ного, парафіяльного, родинного, суспільного і особистого буття.

Боже Слово має принести видимі плоди у нашо-му щоденному житті, бо лише ті, хто це Слово зберігає, тобто виконує, назвуться блаженними у Господа (пор. Лк. 11, 28). У наших парафіях не повинно бути жодної родини, яка б не мала Біблії. Всіх вірних закликаю до щоденного читання Свя-того Письма, найкраще – через участь у біблійних гуртках при парафії та через молитовне читання вдома. Ще одною незамінною книжкою для на-шого духовного зростання має стати нещодавно проголошений Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха» як підручник віри для всіх вірних нашої Церкви – дітей, молоді й дорослих. Митрополит

Андрей (Шептицький) називав Катехизм фунда-ментом християнського життя.

При цій нагоді прагну підкреслити, що кожен ві-руючий має обов’язок щоразу глибше пізнавати правди святої віри протягом усього свого життя, а духовенство не має права уникати обов’язку на-вчати віри своїх вірних не лише проповіддю, але й катехитичним служінням. Коли йдеться про ка-техизацію, то в нашому розумінні – це постійний процес входження в таїнство Церкви, який стосу-ється не лише дітей, які готуються до прийняття Святих Таїнств. Постійна і безперервна у віковому сенсі катехизація дітей, молоді, дорослих і стар-ших – необхідна умова живої парафії. Наостанок підкреслю, що так само як і Святе Письмо, Кате-хизм нашої Церкви має бути настільною книгою кожного члена наших спільнот, оскільки він є дуже цінною допомогою для правильного розу-міння і читання Божого Слова.

Святі Таїнства і молитва

Боже Слово є основою християнського життя, а його джерелом і водночас вершиною – Пресвята Євхаристія. Зібрана на Божественній Літургії па-рафіяльна громада єднається зі своїм невидимим Головою – Христом, і з усіма святими й ангелами, творячи в такий спосіб таїнственне єднання неба й землі, дочасності й вічності. Служба Божа, яку законно поставлений священик служить у єдності та від імені свого єпископа, є також часом буду-вання Церкви – Тіла Христового, Головою якого є сам Господь. Немає ціннішого моменту в нашому земному житті, як Служба Божа. Тому свята неділя, день Господній, має бути в пошані кожного хрис-тиянина, а участь у Святій Літургії повинна вва-жатися не обов’язком, що його мусимо виконати з наказу Церкви, натомість прийняттям дару від самого нашого Господа, який прагне зустрітися з нами, щоб наповнити нас своєю благодаттю і любов’ю. «Не можемо жити без неділі!» – заявляли християни перших століть і радше йшли на му-ченицьку смерть, ніж погоджувалися під тиском поган працювати в неділю. Це гасло мусимо зро-бити своїм і ми, християни ХХІ століття, та напо-легливо оберігати святість і недоторканність дня Господнього.

Служіння ближньому

Ще одним важливим елементом, який виражає внутрішню природу Церкви та виявляє, наскіль-ки живою є та чи інша парафія, – це дияконія, або служіння любові чи «харитативна діяльність». Це служіння ближньому випливає з нашого за-корінення в Христі. Діяльна любов ближнього є покликанням і завданням кожного без винятку


Н А Ш

Е Х Р И

С Т И

Я Н

С Ь

К Е Ж

И Т Т Я

християнина. Лише віра, чинна любов’ю, прова-дить до спасіння (пор. Гал. 5, 6). Натомість віра без діл – мертва (пор. Як. 2, 26). «Усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших, ви мені зроби-ли» (Мт. 25, 40), – каже Господь Ісус.

Погляньмо навколо себе: скільки у світі є нещастя і убогості, самотності і смутку, болю і страждання! Всі ці прикрі явища нашого земного життя – це для нас запрошення до чинної любові, яка є вия-вом живої віри. Господь хоче відкрити наші очі на нужду світу, щоб ми навчилися по-справжньому любити і виявляли нашим ближнім Божу любов – увагою до них, сердечним співчуттям, підтрим-кою, словом потіхи і розради, а головно, ділами милосердя.

Провід

Парафія – це спільнота вірних, які під проводом єпископа з душпастирями здійснюють своє по-кликання до єднання з Богом-Отцем через Госпо-да Ісуса Христа у Святому Дусі. Господь Ісус безна-станно діє в наших спільнотах через Святого Духа, посилаючи Його дари на розбудову і зростання свого Тіла. Святий Павло навчає про це так: «І він [Христос] сам настановив одних апостолами, ін-ших – пророками, ще інших – євангелистами і пастирями, і вчителями, для вдосконалення свя-тих на діло служби, на будування Христового тіла, аж поки ми всі не дійдемо до єдности в вірі й до повного спізнання Божого Сина, до звершености мужа, до міри повного зросту повноти Христа» (Еф. 4, 11–13). Церковний провід парафіяльної спільноти звершується під проводом єпископа як голови і отця. А кожна парафія має бути організо-ваною спільнотою, в якій під опікою свого пароха та у співпраці з ним кожен служить іншому тим даром, що його дістав від Господа.

Плекання і служіння єдності

Бути Церквою – це перебувати в сопричасті Свя-того Духа, в благодаті Господа Ісуса і в любові Бо-га-Отця. Єдність Церкви є, такими чином, іконою єдності осіб Пресвятої Трійці. Ця єдність прояв-ляється на різних рівнях: на рівні Вселенської і помісної Церкви, єпархії та окремої парафії. Тра-пляється, що через нашу неміч і гріховність ми не

віддзеркалюємо цієї єдності. Будучи свідомими цього, всі ми маємо цінувати і плекати її, зберіга-ючи повне сопричастя з наступником апостола Петра – Святішим Отцем, з ієрархією нашої Церк-ви, з місцевими єпископами та душпастирями, які діють від їхнього імені.

Парафія є спільнотою спільнот. У ній існують різ-ні молитовні групи, братства та молодіжні орга-нізації. Всі вони покликані укріплювати єдність і любов між членами парафіяльної спільноти. Підтримуючи одні одних молитвою, обміню-ючись Божими дарами та співпрацюючи в дусі Христового служіння, зможемо втілювати у життя синодальну програму «Святість об’єднаного люду Божого».

Місійний дух парафіяльної спільноти

Ісус Христос сказав до своїх учнів: «Ви – сіль зем-лі… Ви – світло світу» (Мт. 5, 13–14), – і тим самим закликав нас виходити за межі нашої церковної спільноти, щоб нести у світ Христову науку, щоб перемінювати світ Христовим Духом.

Дорогі у Христі! Слухаючи чи читаючи ці ряд-ки, не один з вас, можливо, подумав: хто ж має здійснювати ці такі важливі й потрібні завдання? Хто повинен подбати про те, щоб наші парафії були справді живими? Може, єпископ? Може, наш парох разом з іншими душпастирями? Може, ще трохи катехити чи богопосвячені особи, якщо їх-ній монастир знаходиться на території парафії? Відповідь на ці запитання проста: за оживлення парафії несе відповідальність кожен із нас. Запо-віді Христові стосуються всіх без винятку вірних. Всі ми творимо Єдину, Святу, Соборну і Апостоль-ську Церкву. Тому всі маємо бути «живими каме-нями» у будівлі нашої парафії, яка є втіленням цієї Церкви в нашій місцевості.

Запрошую усіх – мирян, богопосвячених осіб і духовенство – до оновлення нашого церковного буття на рідних землях і на поселеннях. Скріплені Божою благодаттю та довірою до Його Святого Провидіння, яке впродовж віків провадить нашу Церкву, берімося до праці!

Благословення Господнє на Вас!+ СВЯТОСЛАВ

АНОНС ПОДІЙ НА НАШІЙ ПАРАФІЇ:• Марійська дружина запрошує дітей, молодь та всіх бажаючих на гаївки, які від-

буватимуться 16.04 (Світлий понеділок) біля каплиці о 14:30• З 4 по 15 червня відбуватимуться «Веселі канікули» для дітей

• 1 липня випадає празник Всіх Святих Українського Народу• З 5 по 15 липня триватиме парафіяльний табір для молоді

(ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО ЦІ ТА ІНШІ ПОДІЇ НА ДОШКАХ ОГОЛОШЕНЬ)


Н А

П Р

И К

І Н

Ц І

РОЗКЛАД БОГОСЛУЖІНЬ

Редколегія: Микола Білецький, Ірина Дмитрів,Марічка Кузяк.Координатор видання: о. Остап Гнатів.

Адреса: м.Львів, 79021, Українавул. С.Петлюри, 32Е-мейл: [email protected] Сайт: www.allsaints.lviv.uaТелефон: +38 032 292-24-50 (захристія храму)

ХРЕСТИНИ У ХРАМІ ВСІХ СВЯТИХ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ МОЖУТЬ ВІДБУВАТИСЯ У БУДЬ-ЯКИЙ ДЕНЬ ЗА ПОПЕРЕДНІМ ЗАПИСОМ У ЗАХРИСТІЇ.

У НЕДІЛЮ О 14:30.

(Батькам, які бажають охрестити своїх дітей, необхідно наперед зголоситися до захристії храму)

Наречені, які бажають вінчатися у храмі Всіх Святих Українського Народу, або в іншому храмі, мають обов’язок зголоситися до парафіяльного уряду за два місяці до вінчання, а також пройти передподружні науки при нашому храмі.

Зголошуватись до секретаря храму о. д-на Івана (пн. – вт. з 19:00; неділя – з 10:00)

НА КОЖЕН ДЕНЬ:

6:30 – ЛІТУРГІЯ ЗА ПОМЕРЛИХ І ПАНАХИДА8:00 – ЛІТУРГІЯ ЗА ПОМЕРЛИХ І ПАНАХИДА9:30 – ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКІ ПРОШЕННЯ10:30 – Понеділок – молебень до Христа СпасителяВівторок – молебень до БогоматеріСереда – молебень до БогородиціЧетвер – молебень до Святого Миколая ЧудотворцяП’ятниця – молебень до Христа ЧоловіколюбцяСубота – молебень до Новомучеників

18:00 – ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКІ ПРОШЕННЯ(на якій додатково молимося):Понеділок - за узалежнених від алкоголю, наркотиків…Вівторок – за мешканців будинку по вул…

Середа – за кращу долю для України і народуЧетвер – за оздоровлення, тих що в недузі (хворих)П’ятниця – за дітей, молодь, за учнів школи №… класу…Субота – за християнські подружжя парафії

19:00 – ВЕЧІРНЯУ суботу та перед святами – також Всеношна (Велика Вечірня та Утреня)

НА НЕДІЛІ ТА СВЯТА:

7:00 – ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКІ ПРОШЕННЯ9:00 – ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКІ ПРОШЕННЯ11:00 – ЛІТУРГІЯ ЗА ПАРАФІЮ13:00 – ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКІ ПРОШЕННЯ

18:00 - ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКІ ПРОШЕННЯ19:00 – ВЕЧІРНЯ

Банківські реквізити:

Релігійна громада УГКЦ ЗКПО (ЄДРПОУ)

23965059

р/р 26002000010802 ПАТ «Фольксбанк» МФО

325213

Вісник №47 (квітень 2012)

Documents