ТОСТОВАНА СОЯ. БУТИ ЧИ НЕ БУТИ? · 2019. 1. 31. · ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕРОБКИ СОЇ ... місць вирощування сої, зменшують

� � ТОСТОВАНА СОЯ. БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?

З додаткових матеріалів курсу «Оцінка якості сировини для виробництва кормів», автори: Ярошенко В. В., Шпичка С.Ю., спеціально для soft-agro.com

ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕРОБКИ СОЇ

Сира соя на корм використовується мало через наявність антипоживних факторів. В теперішній час абсолютна більшість соєвих бобів згодовується у вигляді соєвого шроту (залишкова олійність 1-1,5 %). Але в Україні лише в останні кілька років було запущено відразу кілька маслоекстракційних заводів з переробки сої. А до 2010-х років лише два маслоекстраційні заводи час від часу (за відсутності соняшникової сировини) виробляли соєвий шрот, решта шроту завозилася по імпорту.

До 2010-х років технології переробки сої в Україні застигли на рівні слабкорозви-нених країн, абсолютна більшість переробників застосовували енергозатратне сухе екструдування, після якого слідував віджим на пресах. Деякі переробники ви-користовували ланцюжок мокре експандування – кондиціювання – експелерне екстрагування (пресування), що так само є технологією 40-50 річної давності. Але в останньому десятилітті Україна зробила величезний стрибок у технологіях соєпе-реробки.

Сучасні світові тенденції переробки сої розвиваються в двох напрямках: з одного боку – продовжують будуватися маслоекстракційні заводи, які, наближаючись до місць вирощування сої, зменшують свої розміри (в порівнянні із величезними портовими МЕЗами продуктивністю 600-1000 т/добу до 60-200 т/добу). З другого боку, вимогливість споживачів багатих країн до якості продуктів харчування, а та-кож більш уважний прорахунок капітальних і перемінних затрат стимулює збіль-шення виробництва повножирової ( а найбільше тостованої) сої.

Більшість сої (приблизно 50%), яка переробляється в Україні, згодовується у вигляді соєвої макухи із залишковою олійністю 7-9 %. Американські вчені вважа-ють, що виробництво соєвої макухи пресовим методом є дуже відсталою техноло-гією, яка може застосовуватись лише короткий період для вивчення ринку, або у країнах із слаборозвиненою індустрією.

Проте, наші «законодавці мод» в годівлі – американці – іще 20 років назад розпо-чали шлях у дещо іншому напрямку: у зв’язку із подорожчанням переробки сої, цільні боби, оброблені теплом, стали відігравати підвищену роль в годівлі тварин. Ці процеси набувають все більшої ваги не лише на американському континенті, а й у багатьох європейських країнах, наприклад, Італії. Оскільки витрати на вида-

�1

� � лення олії із сої виявляються енергозатратними і марними ( бо потім частину олії доводиться добавляти до більшості рецептів кормів заради підвищення вмісту в них обмінної енергії), ця олія залишається в сої при її переробці. Подібну стратегію застосовує найбільший в Україні виробник і споживач комбікормів Миронівський хлібопродукт (ТМ «Наша ряба»), коли в корм використовується не знежирений со-няшниковий шрот, а соняшникова макуха власного виробництва з залишковим вмістом олії.

Таким чином, при застосуванні тостованої сої в кормах відбувається раціональні-ше використання прямої енергії нагріву полум’ям, в порівнянні із переробкою сої пресовим методом, коли здійснюється перетворення електричної енергії в ме-ханічну, а нагрів відбувається за рахунок тертя і стискання.

Іншим недоліком пресової переробки сої є додаткові капітальні та операційні за-трати на другий продукт переробки – олію. Після видалення в цьому випадку олія проходить довгий шлях охолодження, транспортування, дозування і змішування, щоб назад повернутись до складу корму. Також при пресовому методі переробки сої високими є витрати на швидкозношувані запасні частини, які досягають не менше 5 % у структурі собівартості переробки, а також необхідні спеціальні інве-стиції в системи дозування олії на комбікормових заводах.

Всі ці недоліки усуваються в технології тостування. Що особливо важливо, це, практично, миттєвий вихід на робочий режим тостування і така сама швидка зу-пинка машини. А також повна відсутність поломок і швидкозношуваних частин протягом багатьох років. Чудо-технологія!

Іншою перевагою тостованої сої є природне утримання олії клітинами бобів, що дозволяє довше зберігати корми без застосування консервантів і антиоксидантів. Тому що при звичайному додаванні олії до комбікорму остання знаходиться у дрібнокрапельному стані в порах корму, контактуючи великою площею поверхні з повітрям і швидко окислюючись та призводячи корм до різного ступеню токсич-ності, особливо у випадках тривалого зберігання. Те саме стосується і залишкової олії, яка знаходиться в структурі соєвої макухи.

ПЕРЕВАГИ ВИКОРИСТАННЯ ТОСТОВАНОЇ СОЇ

Через вищий вміст жирів (олії) в тостованій сої в порівнянні із соєвою макухою або шротом вона є більш поживним інгредієнтом корму, ніж її соєві конкуренти. Так сума перетравних речовин для свиней у тостованій сої на 22% більша, а для ВРХ на 9% більша, ніж у соєвому шроті або в соєвій макусі. Перетравна енергія для свиней і ВРХ більша на 16%, обмінна енергія більша для ВРХ на 30%, свиней на 12%, птиці на 45%. Однак, слід зазначити, що більшість україських спеціалістів із написання рецептів та менеджерів із закупівлі сировини комбікормових виробництв поки-

�2

� � що звертають увагу лише на вміст сирого протеїну, який, звичайно вищий у про-дуктах переробки сої, і не звертають уваги на більшу енергетичну цінність повно-жирової сої. Хоча такі ж спеціалісти з Америки чи Європи добре розуміють пере-ваги високої енергетичної цінності даного продукту і з задоволенням включають її до своїх раціонів. Будем сподіватися, що цю освітню прогалину можна подолати рекламою, поясненням та іншими заходами.

В Італії тостована соя використовується в рецептах практично для всіх видів тва-рин і птиці. Так, наприклад, для бройлерів її вводять в кількості 5 % в склад раціо-

�3

Текноімпіанті презентує нову концепцію тостування сої

� � ну, для підсисних свиноматок – 5-12 %, для молочних корів 8-12 % до вмісту кон-центратів, або 2-3 % до всього раціону, разом з фуражами.

Суттєвий вплив на процентний вміст тостованої сої в раціонах складає співвідно-шення цін з іншими інгредієнтами корму, як із білковими складовими, так і з зер-новими складовими. Обмеженням, щодо введення більшої кількості тостованої сої до складу корму є перевищення допустимого вмісту жиру в кінцевій формулі ра-ціону.

Розрахункові спроби включити тостовану сою до рецептів в реальних умовах українського ринку підтверджують тенденції, присутні на італійському ринку то-стованої сої.

Тостована соя осбливо вигідна у раціонах з високою концентрацією енергії і про-теїну. Такими кормами зазвичай є корми для молоді, та корми для птиці. В меншій мірі поки-що така продукція «затребувана» у відгодівельних кормах для свиней, де хоч і необхідний високий вміст енергії, процентний вміст протеїну в цих раціо-нах – низький.

Особливу цінність тостована соя становить для ВРХ через найкращу якість т.зв. за-хищеного (байпасного) білку. Спробуємо кількома словами пояснити, що це таке. Мікроорганізми рубця жуйних тварин поруч із «корисною» здатністю перетворю-вати грубу клітковину і низькоякісний білок у мікробний білок, мають і зворотню сторону. Вони також перетворюють у мікробний, малоцінний білок - будь-який інший високоякісний білок. Таким чином, до останньої камери їх складного шлун-ку – сичуга – потрапляє здебільшого малоцінний мікробний білок. Для власників низько- та середньопродуктивних корів таке явище не становить жодних про-блем, але для отримання високих надоїв це явище необхідно подолати. Тобто в кормі високопродуктвних корів повинно бути достатньо спеціального «захищено-го» високоякісного білку, який зможе пройти крізь рубець, не бувши обезціненим його мікроорганізмами. Саме тостована соя є ключем до вирішення цієї проблеми. Саме тостованої сої вкрай не вистачає українським власникам високопродуктив-них корів!

НАШІ ПРОГНОЗИ

1. У зв’язку із збільшенням обсягів виробництва сої в Україні, збільшенням цін на енергоносії та сприятливими тенденціями на ринку харчових продуктів скла-лись всі уови для стрімкого розвитку технології тостування сої протягом на-ступних 5-7 років.

2. Щорічне збільшення застосування нових високопротеїнових сортів сої та висо-ка агротехнологія буде створювати тиск на витіснення соєвим шротом та то-

�4

� � стованою соєю із ринка кормових інгредієнтів поки-що популярну в Україні соєвої макуху.

3. Власники високопродуктивних корів, які інвестували значні ресурси в інфра-структуру і поголів’я, здатні інвестувати незначні кошти у високоефективну технологію годівлі і першими освоять її.

Більше інформації про кормову сировину та про те, як не допустити на своє ви-робництво неякісну та фальсифіковану кормову сировину в нашому навчаль-ному курсі «Оценка качества сырья для производства кормов»

Слідкуйте за новинами:

�5

t e l e g ra

Оценка качества сырья для производства кормовОценка качества сырья для производства кормовОценка качества сырья для производства кормовОценка качества сырья для производства кормовОценка качества сырья для производ-ства кормовОценка качества сырья для производства кормовОценка качества сырья для производства кормовОценка качества сырья для производства кор-мовОценка качества сырья для производства кормовОценка качества сырья для производства кормовОценка качества сырья для производства кормовОценка качества сырья для производства кормовОценка качества сырья для производ-ства кормовОценка качества сырья для производства кормовОценка качества сырья для производства кормовОценка качества сырья для производства кор-мовОценка качества сырья для производства кормовОценка качества сырья для производства кормовОценка качества сырья для производства кормовОценка качества сырья для производства кормовОценка качества сырья для производ-ства кормовОценка качества сырья для производства кормов

In In In In In In

f a c e-b o o k