ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ · 2019-01-24 · 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми дослідження.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

ЛИТВИНЕНКО Ольга Дмитрівна

УДК 159.923.2 - 055.2 (043.3)

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ

АДАПТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МОЛОДІ В УМОВАХ

СУЧАСНОГО СОЦІУМУ

19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора психологічних наук

Сєвєродонецьк – 2019

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля МОН України, кафедра практичної психології та соціальної

роботи, м. Сєвєродонецьк.

Науковий консультант: доктор психологічних наук, професор

Завацька Наталія Євгенівна,

Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля МОН України,

кафедра практичної психології та соціальної роботи, завідувач.

Офіційні опоненти: член-кореспондент НАПН України,

доктор психологічних наук, професор

Карамушка Людмила Миколаївна, Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, лабораторія організаційної

та соціальної психології, завідувач;


Ващенко Ірина Володимирівна, Київський національний університет

імені Тараса Шевченка МОН України, кафедра загальної психології, професор;


Борисюк Алла Степанівна, Буковинський державний медичний університет

МОЗ України, кафедра психології та філософії, завідувач.

Захист відбудеться «25» лютого 2019 року о 10.00 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 29.051.11 Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля МОН України за адресою: 04053, м. Київ,

вул. Січових стрільців, 52-А.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля МОН України за адресою:

93406, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, просп. Центральний, 59-А.

Автореферат розісланий «24» січня 2019 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О. Г. Лосієвська

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Серед провідних проблем української

молоді, зумовлених розвʼязанням актуальних питань сучасного соціуму,

особливого значення набуває дослідження ролі і структури адаптаційного

потенціалу особистості. Аналіз особливостей адаптаційної сфери молоді в

умовах суспільних трансформацій створює унікальні можливості для

розширення розуміння особистості як системи, що самоорганізується, активного вивчення конструктивних витоків особистості, які дозволяють їй

долати складні життєві ситуації.

В психологічній науці проблема адаптаційних (пристосувальних)

процесів особистості є однією із центральних (Г.О. Балл, Ж. Годфруа,

Н.Є. Завацька, Д. Зіглер, О.В. Кузнецова, О.Ф. Лазурський, А.А. Налчаджян,

В.А. Петровський, А.О. Реан, В.І. Розов, М.І. Сарджвеладзе, Г. Сельє,

Ж. Піаже, А.В. Фурман, Л. Х’єл, L. Philips та ін.) Тому проблематика розвитку

адаптаційної сфери багатоаспектно висвітлюється в науковій літературі,

традиційно починаючи з механізмів психологічного захисту і копінг-поведінки

(Л.І. Анциферова, М. Аргайл, Б.В. Бірон, В.О. Бодров, Н.В. Бордовська,

С. Ван, І.А. Гуляс, Т.П. Зінченко, Л.В. Куликов, Ц. Лю, І.Г. Малкіна-Пих, К. Муздибаєв, С.К. Нартова-Бочавер, Н.В. Родіна, Г.Л. Свачій, П.І. Третьяков,

Ю.В. Тягунова, Н.О. Шарай, S. Folkman, R.S. Lazarus), включно з такими

поняттями, як ресурс (І.В. Бринза, Л.І. Дементій, А.В. Лаврик,

Л.М. Карамушка, О.І. Петанова, М. Селігман, С. Хобфолл, А. Berliner,

C. David, K.Yan), психологічний капітал (М. Чиксентміхайї, J.B. Avey,

B.J. Avolio, G. Comb, M. Larson, F. Luthans, S. Norman), життєстійкість

(Л.О. Александрова, А.С. Борисюк, І.В. Ващенко, С.О. Гарькавець,

Я.А. Долженко, Д.О. Леонтьєв, Т.В. Наливайко, P.T. Barton, R.H. Harvey,

S.C. Kobasa, S.R Maddi, J.J. Picano, R.R. Roland, T.J. Williams), реадаптація

(Н.Є. Завацька) тощо.

Серед усіх цих напрямків пізнання, які мають свої проекції на

методологію дослідження адаптаційної сфери особистості в умовах сучасного соціуму, особливого значення набуває саме адаптаційний потенціал молоді,

оскільки поширення цього поняття у теорії та практиці соціальної психології

обумовлене завданнями оцінки пристосувальних можливостей молодої

людини, диференціації стійких порушень адаптації та минущих дезадаптивних

станів. При цьому коло наукових інтересів вітчизняних та зарубіжних вчених

щодо особливостей адаптаційного потенціалу молоді в умовах сучасного

соціуму обмежене, недостатньо оформлене у цілісну концептуальну систему

для подальших теоретико-емпіричних пошуків.

Стан розробки проблеми дослідження. Результати аналізу наукових

першоджерел з питань, пов’язаних із проблематикою адаптаційного

потенціалу, надають підстави стверджувати, що інтерес сучасних науковців до

2

проблеми адаптаційного потенціалу особистості вказує на її складність та багатогранність (С.В. Величко, Н.Є. Завацька, А.Г. Маклаков, С.Т. Посохова,

О.О. Трифонова).

Попри соціальну затребуваність досліджень адаптаційної сфери сучасної

молоді понятійно-термінологічне поле досліджуваної проблеми є

неоднозначним. Значна кількість досліджень присвячена вивченню

адаптаційного потенціалу як резерву підвищення ефективності діяльності

(Н.Ю. Волянюк, В.Р. Гілль, Г.М. Зараковський, В.О. Зверєв, О.Ф. Караваєв,

Г.В. Ложкін, В.М. Погольша, Н.В. Попова, Г.Б. Степанова); джерела

самоактуалізації, особистісної інновації та творчості (Ю.О. Власенко,

Н.Ю. Волянюк, Д.О. Леонтьєв, Г.В. Ложкін, С.В. Луков, А. Маслоу,

О.Б. Михайлова, В.О. Моляко, С.О. Наличаєва, Н.В. Петренко, Н.Ю. Посталюк, К. Роджерс, О.В. Самаль, П. Торренс).

Проте, питання психологічної структури адаптаційного потенціалу як

багатовимірної характеристики молоді в умовах сучасного соціуму

залишається в науці відкритим та дискусійним. Крім того, відсутня ієрархічно-

паритетна модель, у межах якої можливе поєднання різних видів

адаптивностей у єдину систему. Прогалини у вивченні адаптаційного

потенціалу молоді повʼязані також із браком сучасних уявлень про внутрішні

механізми адаптаційної поведінки. Вітчизняний науковий простір переважно

представлений інтра- та інтерперсональними характеристиками, поряд із

відсутністю розуміння індивідно-особистісних механізмів. Відтак, виникає

актуальна потреба переосмислення фундаментальних засад адаптаційного

потенціалу та визначення подальших перспектив його дослідження. Отже, актуальність вирішення означеної проблеми, її недостатнє

теоретичне висвітлення та емпіричне вивчення, а також соціальна і практична

значущість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Соціально-

психологічні засади розвитку адаптаційного потенціалу молоді в умовах

сучасного соціуму».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексної науково-дослідної

теми кафедри практичної психології та соціальної роботи Східноукраїнського

національного університету імені Володимира Даля «Соціально-психологічні

основи розвитку адаптаційного потенціалу особистості засобами інноваційних

психотехнологій в умовах трансформаційних змін сучасного суспільства» Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою

Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля

(протокол № 3 від 27 листопада 2015 р.) та узгоджено з бюро Міжвідомчої

ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в

Україні (протокол № 8 від 15 грудня 2015 р.).

3

Об’єкт дослідження – адаптаційний потенціал молоді. Предмет дослідження – соціально-психологічні засади розвитку

адаптаційного потенціалу молоді в умовах сучасного соціуму.

Мета дослідження – науково обґрунтувати соціально-психологічну

концепцію розвитку адаптаційного потенціалу сучасної молоді та розкрити

змістовно-процесуальні засади соціально-психологічної програми розвитку її

адаптаційного потенціалу в умовах сучасного соціуму.

Для досягнення мети було сформульовано такі завдання дослідження:

1.Провести теоретико-методологічний аналіз підходів до вивчення

проблеми адаптаційного потенціалу молоді в науковій літературі і визначити

стан її розробки.

2.Запропонувати цілісну соціально-психологічну модель адаптаційного потенціалу сучасної молоді.

3. Виокремити та операціоналізувати основні адаптивності як компоненти

конструкту адаптаційного потенціалу молоді.

4.Розкрити соціально-психологічні особливості впливу психологічних

якостей на операціоналізовані системи адаптивностей сучасної молоді.

5.Виявити та емпірично дослідити роль особистісних потенціалів у

оптимізації процесу життєдіяльності сучасної молоді.

6.Розкрити змістовно-процесуальні засади соціально-психологічної

програми розвитку адаптаційного потенціалу молоді в умовах сучасного

соціуму та перевірити її ефективність.

Теоретико-методологічну основу дослідження склали: основні

положення холістичного, системно-структурного (Л. Берталанфі, І.В. Блауберг, І.В. Ващенко, В.О. Ганзен, Л.М. Карамушка, А.Б. Коваленко,

Б.Ф. Ломов, А.І. Уйомов, Є.Г. Юдін, В.М. Юрченко), компетентнісного

(Л.Я. Барінова, І.А. Бурлакова, Ж.П. Вірна, Ж.Г. Гараніна, С.О. Гарькавець,

М.О. Грудок-Костюшко, І.Ф. Демідова, О.О. Демчук, У.Дж. Дункан,

І.Г. Єрмаков, Е.Ф. Зеєр, Л.М. Мітіна, Л.С. Пілецька, М.Д. Степаненко,

О.Є. Симанюк, Лі Цзяці) та психодинамічного підходів (А. Адлер,

С.А. Бахтіярова, Л.І. Божович, А.В. Брушлинський, М.Ш. Магомед-Емінов,

Г. Олпорт, К.К. Платонов, Г. Салліван, Д.В. Сочивко, Н.М. Тавтилова,

К.Г. Юнг, M.J. Apter, D. Fontana, S. Murgatroyd); гуманістичної психології

(Р. Ассаджіолі, О.Є. Блинова, А.Г. Маслоу, Г.У. Олпорт, К. Роджерс,

В. Франкл, Е. Фромм), позитивної психотерапії Н. Пезешкіана; суб’єктно-генетичного (Б.Г. Ананьєв, А.С. Борисюк, В.Й. Бочелюк, А.В. Брушлинський,

Л.С. Виготський, Л.К. Велитченко, М.Р. Гінзбург, Е. Гусерль, З.Я. Ковальчук,

О.М. Леонтьєв, О.Г. Максименко, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн,

Т.М. Титаренко, В.Є. Чудновський), континуально-ієрархічного

(О.П. Саннікова) і ресурсного (Б.Г. Ананьєв, Р.Ш. Акбашева, І.В. Бринза,

Л.Г. Дика, С.Л. Рубінштейн, М.В. Тоба, В.А. Толочек, О.В. Шевяков,

М.С. Ямницький) підходів, основні положення теорії преадаптації особистості

4

(О.Г. Асмолов, Ю.О. Бохонкова, Н.Є. Завацька, О.М. Северцов, Th. Dobzhansky, J.L. Hubby, R.C. Lewontin).

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань були

використані такі методи дослідження:

– теоретичні методи: системно-структурний; метод моделювання; метод

теоретичного аналізу наукових першоджерел за досліджуваною

проблематикою; психодіагностичного обстеження та математичної

статистики, що застосовувалися для визначення напрямів та концептуальних

засад дослідження специфіки адаптаційного потенціалу молоді в умовах

сучасного соціуму;

– емпіричні методи:спостереження, бесіда, психодіагностичні методи, які

використовувалися для вимірювання основних рівнів прояву адаптаційного потенціалу молоді, системи окремих адаптивностей, що складають його

основну структуру, особливостей зв’язку адаптаційного потенціалу сучасної

молоді із фізичним та психологічним здоров’ям.

– методи математичної обробки даних з їх подальшою якісною

інтерпретацією та змістовним узагальненням. Статистична обробка даних і

графічна презентація результатів дослідження здійснювалася за допомогою

пакета статистичних програм SPSS (версія 16.0).

Організація і база дослідження. Дослідження здійснювалось упродовж

2011–2016 років на базі вищих навчальних закладів Центрального, Південного

та Східного регіонів України. У дослідженні взяли участь 560 респондентів

віком від 17 до 25 років (252 (45%) чоловіків та 308 (55%) жінок).

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що: - вперше: визначено концептуальні теоретико-методологічні засади

створення ієрархічно-паритетної моделі адаптаційного потенціалу молоді та

проведена операціоналізація основних конструктів; виокремлено психологічну

структуру адаптаційного потенціалу молоді на різних рівнях його реалізації:

індивідному, особистісному та рівні соціально-психологічних особливостей;

встановлено основні рівні взаємодії окремих адаптивностей як складових

ієрархічно-паритетної моделі адаптаційного потенціалу сучасної молоді:

індивідний (особливості сприйняття суб’єктами зовнішнього чи внутрішнього

світу з опорою на базові психічні функції: відчуття, мислення, почуття та

інтуїцію), особистісному (психологічні особливості вольового, емоційного,

самоактуалізаційного та фізичного потенціалів) та рівень соціально-психологічних особливостей (особливості дій з організації життя у

потенційній, актуальній та постактуальній проблемних ситуаціях); виявлено

та операціоналізовано конструкти, що формують комплекс адаптивностей

молоді в умовах сучасного соціуму; зʼясовано та емпірично підтверджено

психологічний зміст адаптивностей як складових адаптаційного потенціалу:

внутрішньо-особистісної, міжособистісної, відсутності дезадаптаційних

порушень, особистісного соціально-психологічного потенціалу та

5

компетентнісної адаптивності; виокремлено основні чинники впливу індивідно-психологічних якостей на систему адаптивностей сучасної молоді;

встановлено роль адаптивностей, потенціалів (вольового, емоційного та

самоактуалізаційного) та особистісних компетенцій у формуванні фізичного й

психологічного здоров’я молоді; виділено провідні інтегральні показники

ставлення особистості до здоров'я: «Інтегральна важливість цінностей»,

«Інструментальне підґрунтя досягнень», «Особистісне визначення здоров’я»,

«Ступінь впливу інформаційних потоків на уявлення про здоров’я», «Ступінь

впливу зовнішніх чинників на здоров’я», «Здатність сприйняття фізичного

благополуччя», «Регулярність підтримки фізичного здоров’я», «Ступінь

усвідомлення чинників, що заважають здоровому способу життя», «Ступінь

реагування на фізичне нездужання»; визначено особливості впливу типологічних рис, особливостей особистості характеру на детермінанти

здоров'я сучасної молоді;

- уточнено вікові та статеві відмінності у проявах складових

адаптаційного потенціалу особистості;

– поглиблено уявлення про: компетентності особистості, які дозволяють

суб’єкту діяти самостійно і відповідально; сприяють представленості у психіці

ієрархічної структури проблемних ситуацій та володіння методами їх

розв’язання;

– набули подальшого розвитку положення про адаптаційний потенціал,

який є складною ієрархічно-паритетною системою адаптивностей:

внутрішньо-особистісної, міжособистісної, відсутності дезадаптаційних

порушень, особистісного соціально-психологічного потенціалу та компетентнісної.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що узагальнений

теоретичний досвід та результати проведеного дослідження розширюють

розуміння психологічної сутності феномену адаптаційного потенціалу молоді

в умовах сучасного соціуму; розкривають психологічну структуру її

адаптаційного потенціалу на різних рівнях його реалізації: індивідному,

особистісному та рівні соціально-психологічних особливостей; дозволяють

отримати нові дані про особливості психологічного змісту адаптивностей як

складових адаптаційного потенціалу, а також їх прогностичні особистісно-

сенсові детермінанти.

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання у практиці соціально-психологічної програми розвитку

адаптаційного потенціалу молоді та оптимізації процесу її життєдіяльності в

цілому. Отримані результати дисертаційного дослідження можуть бути

реалізовані у психологічному консультуванні, рекрутингу, професійному

відборі, виховній роботі із учнівською та студентською молоддю, використані

в освітньому просторі у процесі підготовки психологів, педагогів та інших

фахівців соціономічного профілю діяльності.

6

Кандидатську дисертацію на тему «Психологічні особливості ритмічної структури психіки індивіда» захищено у 2010 р. Положення та висновки

кандидатської дисертації в докторській дисертації не використовуються.

Результати дослідження впроваджено у роботу комунального закладу

«Одеська обласна психолого-медико-педагогічна консультація» (довідка

№ 11-6 від 21.05.2018 р.), ГО «Одеська обласна організація медико-психолого-

педагогічної допомоги «Здорове суспільство»» (довідка від 20.03.2018 р.),

відділу психологічного забезпечення Головного управління Національної

поліції в Одеській області (довідка від 14.05.2018 р.), Східно-европейської

наукової аналітичної федерації Міжнародної академії наук та вищої освіти

(Лондон, Велика Британія) (довідка № 29-14 від 20.08.2018 р.), ТОВ

«Київський реабілітаційний центр «ХХ1 століття» (довідка № 14-7 від 28.05.2018 р.), Дружества з позитивної психотерапії в Болгарії (довідка від

26.04.2018 р.), Центра психосоціальної підтримки «Селена» (м. Шумен,

Болгарія) (довідка від 20.07.2018 р.), науково-практичного Центру медико-

соціальних та психотехнологій (м. Сєвєродонецьк) (довідка № 1403/42-01 від

15.11.2017 р.), ГО «Південноукраїнський інститут психології, психотерапії та

менеджменту» (довідка №18 від 06.07.2018 р.).

Результати дослідження також впроваджено у навчально-науковий

процес Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (довідка

№ 09-01-1650 від 03.09.2018 р.), Східноукраїнського національного

університету імені Володимира Даля (довідка № 1437/42-01 від 24.11.2017 р.),

Одеського національного політехнічного університету (довідка №2-ГФ від

25.06.2018 р.), Національного медичного університету імені О.О. Богомольца (довідка №21-75-Х-44 від 20.06.2018 р.), Інституту психології імені

Г.С. Костюка (довідка №184-Д-24-43 від 15.08.2018 р.), Української

інженерно-педагогічної академії (м. Харків) (довідка №18 від 06.07.2018 р.),

Вісбаденської академії психотерапії (WIAP, Вісбаден, Німеччина) (довідка від

12.12.20018 р.) при викладанні професійно-орієнтованих дисциплін та

спецкурсів: «Соціальна психологія», «Психологія соціальної роботи»,

«Психологія особистості», «Диференціальна психологія», «Психологія

управління», «загальна психологія», «Психологія спілкування», «Соціально-

психологічні технології розвитку адаптаційного потенціалу особистості».

Особистий внесок автора. Розроблені наукові положення та отримані

емпіричні дані є самостійним внеском автора в розробку проблеми визначення соціально-психологічних засад розвитку адаптаційного потенціалу молоді в

умовах сучасного соціуму. В опублікованих із співавторами працях доробок

автора становить 50%. Розробки та ідеї, що належать співавторам, у дисертації

не використовуються.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні

положення дисертаційної роботи було представлено на науково-практичних

конференціях, конгресах та семінарах різного рівня, зокрема на міжнародних:

7

науковій конференції «Когнітивні процеси та творчість» (Одеса, 2011 р.); науково-практичній конференції «Комунікація в психотерапевтичному і

суміжних просторах: сфери, методи, засоби» (Одеса, 2012 р.); науково-

практичній конференції «Психотерапія в часі суспільних потрясінь» (Львів,

2014 р.); 6 Світовому конгресі з Позитивної психотерапії «Позитивна

психотерапія: практика, цінності, ідентичність: методі та техніки Позитивної

психотерапії» (Кемер, Туреччина, 2014 р.); ІІІ-ІV науково-практичних

конференціях «Розвиток особистості у рамках просторово-часової організації

життєвого шляху» (Одеса, 2015-2016 рр.); 16-19 семінарах тренерів з

Позитивної психотерапії ITS (Вісбаден, Німеччина, 2015-2018 рр.); науково-

практичній конференції «Наука та практика» (Мельбурн, Австралія, 2016 р.);

V-VІ науково-практичних конференціях «Сучасні проблеми гуманітарної науки і практики: філософський, психологічний та соціальний виміри» (Київ,

Сєвєродонецьк, 2016-2017 рр.); ІV науково-практичній конференції

«Актуальні питання соціальної та практичної психології у координатах

сучасних парадигм» (Сєвєродонецьк, 2016 р.); ІV-V науково-практичних

інтернет-конференціях «Пізнавальний та перетворювальний потенціал

історичної психології як науки» (Одеса, 2017-2018 рр.); 12 конференції з

Позитивної психотерапії «Психотерапевтичні виклики сучасності» (Пловдів,

Болгарія, 2017 р.); V конференції Української групи розвитку Міжнародної

асоціації аналітичної психології (IAAP) «Одісея аналітика» (Киів, 2017 р.);

9 науково-практичній конференції з Позитивної психотерапії Н. Пезешкіана

«Життя, конфлікти і любов у транскультуральному світі» (Одеса, 2017 р.); 8

Світовому конгресі з психотерапії «Життя та любов в 21 столітті» (Париж, Франція, 2017 р.); 3 науково-практичній конференції «Аналіз та активізм»

(Прага, Чехія, 2017 р.); науково-практичній конференції «Модель балансу в

різних психологічних напрямках та психотерапевтичних практиках» (Ріга,

Латвія, 2018 р.); науково-практичній конференції БДПП «Дитина та родина»

(Софія, Болгарія, 2018 р.); науковій інтернет-конференції «Людина як

цілісність: філософсько-методологічні, соматичні та суспільно-психологічні

аспекти здоров’я» (Одеса, 2018 р.); VІ конференції Української групи розвитку

Міжнародної асоціації аналітичної психології (UPD IAAP) «Назустріч

несвідомому» (Одеса, 2018 р.); науково-практичній конференції «Актуальні

проблеми психології та педагогіки» ( Харків, 2018 р.); науково-практичній

конференції «Дослідження різних напрямів розвитку психології та педагогіки» (Одеса, 2018 р.); з міжнародною участю: науково-практичному семінарі

«Наукова спадщина І.О. Синиці в контексті сучасної психології навчання та

розвитку» (Київ, 2016 р.); науково-практичній конференції «Соціокультурні та

психологічні виміри становлення особистості» (Херсон, 2017 р.); ХІІІ науково-

практичній конференції «Соціально-психологічні проблеми гендерної

стратифікації суспільства» (Сєвєродонецьк, 2017 р.), науково-практичному

семінарі «Актуальні проблеми особистісного самовизначення в освітньому

8

просторі» (Київ, 2017 р.); XV науково-практичній конференції «Соціально-психологічні проблеми трансформації сучасного суспільства» (Сєвєродонецьк,

2018 р.); науково-практичному семінарі «Освітній простір в контексті

гуманістичної парадигми: психологічні пріоритети сучасності» (Київ, 2018 р.);

всеукраїнських: науково-практичній конференції «Сучасна психологія:

актуальні проблеми й тенденції розвитку» (Одеса, 2011 р.); науково-

практичній конференції «Актуальні проблеми психології інновацій: теорія та

практика» (Одеса, 2017 р.); науково-практичній конференції «Трансформація

фінансової системи та обліку в умовах інноваційної глокалізації національної

економіки» (Одеса, 2018 р.); міжвузівських: науково-практичному семінарі

«Інноваційні технології у психології» (Одеса, 2015 р.); навчально-

методичному семінарі «Основні принципи і етапи впровадження системи управління якістю згідно вимог ДСТУ ISO 9001: 2015» (Одеса, 2017 р.);

науковій конференції факультету філософії, психології та соціології

Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля

«Соціально-психологічний та філософський підхід до проблем сучасного

світу» (Сєвєродонецьк, 2016 р.), науковій конференції факультету

гуманітарних наук, психології та педагогіки Східноукраїнського

національного університету імені Володимира Даля «Гуманітарні проблеми

сучасного розвитку суспільства» (Сєвєродонецьк, 2017 р.); доповідалися та

обговорювалися на засіданнях кафедри диференціальної і спеціальної

психології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (2011-

2018 рр.), засіданнях кафедри практичної психології та соціальної роботи

Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (2015-2018 рр.).

Публікації. Основні положення й висновки дисертаційної роботи

представлено у 38 публікаціях автора, з яких 1 одноосібна монографія, 23 статті

у наукових фахових виданнях із психології (з яких 7 статей у міжнародних

періодичних фахових виданнях), 14 публікацій у збірниках матеріалів науково-

практичних конференцій та інших виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, шости

розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних

джерел із 393 найменувань (з них 30 – іноземними мовами). Загальний обсяг

дисертації викладено на 447 сторінках, із них 406 сторінок основного тексту.

Робота містить 7 додатків на 12 сторінках, 49 таблиць на 18 сторінках, 65 рисунків на 35 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його об’єкт,

предмет і мету, сформульовано завдання, розкрито теоретико-методологічні

засади й методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне й

9

практичне значення, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження, описано структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі «Проблема адаптаційного потенціалу молоді в

сучасній психологічній науці» здійснено теоретичне обґрунтування

дисертаційного дослідження; викладено основні напрями у вивченні проблеми

адаптаційного потенціалу в науковій літературі; висвітлено основні категорії

ресурсної сфери особистості.

Аналіз літературних першоджерел свідчить про те, що проблематика

ресурсної сфери особистості (Л.І. Анциферова, М. Аргайл, В.О. Бодров,

І.В. Бринза, Н.В. Бордовська, С. Ван, І.В. Дубровіна, Т.П. Зінченко,

Л.В. Куліков, Ц. Лю, К. Муздибаєв, Г.Л. Свачій, Ю.В. Тягунова, С. Хобфолл та

ін.) активно висвітлюється в науковій літературі, традиційно починаючи з механізмів психологічного захисту і копінг-поведінки, поряд із такими

поняттями, як ресурс, психологічний капітал, адаптаційна готовність,

стресостійкість, життєстійкість, особистісний адаптаційний потенціал тощо.

Констатовано, що важливими напрямами дослідження ресурсів у

вітчизняній та зарубіжній психології є виокремлення їхньої ролі в процесі

адаптації та становлення психологічного здоров’я особистості

(Н.В. Бордовська, С. Ван, Ц. Лю, Л.В. Куліков, О.І. Петанова, А. Berliner,

C. David, K. Yan); проектування життєвого процесу (П.І. Третьяков,

Ю.В. Тягунова, Н.О. Шарай); суб'єктивної екзистенційної позиції особистості

(І.В. Бринза, Ю.Є. Кокоріна, О.Ю. Рязанцева); стрес-долаючої поведінки

(Б.В. Бірон, І.А. Гуляс, Р. Кочюнас, І.Г. Малкіна-Пих, Л. Мерфі,

С.К. Нартова-Бочавер, Н.В. Родіна, П.І. Третьяков, Н.О. Шарай, C.S. Carver, S. Folkman, R.S. Lazarus, L. Murphy, M.F. Scheier, J.K. Weintraub).

Розкрито особливу роль категорії «психологічний капітал» у

дослідженнях адаптаційного потенціалу сучасної молоді (Н.Ю. Волянюк,

В.Р. Гілль, Т.М. Давиденко, Г.М. Зараковський, М. Чиксентміхайї,

Т.В. Шамова, Р.М. Шибанова, J.B. Avey, B.J. Avolio, G. Comb, M. Larson,

F. Luthans, S. Norman).

Доведено, що відсутність у зарубіжних та вітчизняних дослідженнях

єдиної інтегральної категорії суттєво спотворює глибинне розуміння

соціальної активності молоді та обмежує можливості створення соціально-

психологічних програм розвитку адаптаційного потенціалу в умовах сучасного

соціуму. Показано, що в психологічній науці проблема адаптаційних

(пристосувальних) процесів особистості є однією із центральних (Г.О. Балл,

Ж. Годфруа, Д. Зіглер, О.В. Кузнецова, О.Ф. Лазурський, А.А. Налчаджян,

В.А. Петровський, А.О. Реан, В.І. Розов, М.І. Сарджвеладзе, Г. Сельє,

Ж. Піаже, А.В. Фурман, Л. Х’єл, L. Philips та ін.).

Подано характеристику прояву та розвитку поняття «адаптація» як:

пристосування організму до середовища (К. Бернар, Ч. Дарвін, У. Кеннон),

10

фактору соціального інтелекту (Ф. Гіддінгс, Т.С. Князєва, Т.М. Малокостова, Г. Оллпорт, Ж. Піаже, Е. Торндайк,), соціалізації та професійної діяльності

(М.В. Башкін, Т.С. Бурякова, А.Р. Вагапова, Ху Жунсі, І.С. Кузнецов,

В.В. Лагерев, О.М. Локаткова, Л.Ф. Мірзаянова, О.П. Павлова, Т.В. Разіна,

Н.В. Фурманова, М.М. Ханчук, О.І. Холостова, Р.М. Шаміонов), стійкої

особистісної характеристики (Ф.Б. Березін, О.М. Богомолов, О.Д. Глоточкін,

С.П. Дерев’янко, О.І. Зотова, Є.П. Ільїн, І.К. Кряжева, А.Г. Маклаков,

А.А. Налчаджян). Підкреслене особливе місце категорії реадаптації

особистості, що містить інтраперсональні та інтерперсональні складові

(особливості соціальної підтримки та соціальної інтеграції) (Н.Є. Завацька).

Визначено традиційний підхід до адаптації, що склався у психологічній

науці: як до процесу та результату (Г.О. Балл, Ф.Б. Березін, М.А. Дмітрієва, Є.В. Заїкін, О.С. Копіна, П. Медавар, О.С. Смирнов, О.О. Суслова, Н.В. Усова,

Р.М. Шаміонов).

Встановлено, що адаптаційна готовність сучасної молоді передбачає

співвідношення наявності психологічних ресурсів для пристосування до

мінливих обставин і забезпечення оперативного включення в діяльність і

відносини (І.В. Арендачук, А.О. Баранов, О.Є. Бочарова, М.В. Григорьєва,

О.Р. Кудашев, С.Т. Посохова, А.О. Реан, В.О. Цибулько, Р.М. Шаміонов).

На основі здійсненого аналізу досліджень виокремлено категорії

адаптивності як рівню здатності людини до пристосувань у складному світі,

властивість індивідуальності, що обумовлює успішну адаптацію

(Л.М. Колпакова, О.В. Кузнецова, О.А. Лодде, А.Г. Маклаков,

Н.М. Мельникова, В.І. Натаров, В.І. Розов, О.П. Саннікова, Н.В. Фурманова) та адаптованості, як рівня соціального статусу і самовідчуття людини, її

фактичного пристосування до умов сучасного соціуму (М.С. Корж,

А.М. Малокостова, Я. Мовчан, А.А. Налчаджан, Л.О. Пергаменщик,

Л.Д. Столяренко, А.В. Фурман, М.С. Юркіна, L. Philips).

Показано, що багатокомпонентне дослідження адаптаційної сфери

особистості потребує вивчення провідних чинників перебігу адаптаційних

процесів (індивідних та соціально-психологічних).

Узагальнено основні види потенціалів особистості, а саме: психологічного

(Н.Ю. Волянюк, В.Р. Гілль, Г.М. Зараковський, В.О. Зверев, О.Ф. Караваєв,

Г.В. Ложкін, В.М. Погольша, Н.В. Попова, Г.Б. Степанова),

самоактуалізаційного (А. Маслоу, О.Б. Михайлова, С.О. Наличаєва, Н.В. Петренко, К. Роджерс, О.В. Самаль), творчого (Дж. Гілфорд,

Д.О. Горбачьова, В. Дружинін, І.М. Дубіна, Ф. Кравчук, Г.М. Марданова,

В.О. Моляко, Н.Ю. Посталюк, П. Торренс), інноваційного (Ю.О. Власенко,

Н.Ю. Волянюк, Д.О. Леонтьєв, Г.В. Ложкін, С.В. Луков, О.Б. Михайлова,

Т.О. Терехова), морального-етичного (Ю.К. Бабанський, Б.С. Братусь,

М.С. Каган, П.О. Кобилінський, М.Д. Зотов, В.М. Марков, Л. Толкачьова,

О.І. Холостова) та ін.

11

Проте констатовано, що виокремлені потенціали не враховують характеристики, які забезпечують їх стійкість, тому виникає потреба виділення

найбільш узагальненого, «універсального» виду потенціалу особистості –

адаптаційного, який можна операціоналізувати та обґрунтувати через низку

якісно своєрідних індивідуальних, міжособистісних та соціально-

психологічних властивостей.

У другому розділі «Концепція соціально-психологічних засад

адаптаційного потенціалу сучасної молоді» визначено методологічні засади

вивчення адаптаційного потенціалу молоді в умовах сучасного соціуму;

виділено основні рівні прояву адаптаційного потенціалу; обґрунтовано

провідні положення концепції розвитку адаптаційного потенціалу молоді в

умовах сучасного соціуму. Показано, що в контексті авторського концептуального підходу

адаптаційний потенціал сучасної молоді розуміється як складна ієрархічно-

паритетна система адаптивностей: внутрішньоособистісної, міжособистісної,

відсутності дезадаптаційних порушень, особистісного соціально-

психологічного потенціалу та компетентнісної адаптивності. Перші чотири

адаптивності відображають оцінку власних здібностей та можливостей

реалізації процесу адаптації, а компетентнісна адаптивність відображає дії, які

використовують респонденти у процесі пристосування до нових умов

функціювання чи існування.

Зазначено, що важливою теоретико-методологічною засадою розробки

концепції адаптаційного потенціалу сучасної молоді є основні положення

теорії преадаптації особистості, як своєрідного випереджального відображення дійсності, сукупності середовищних (зовнішніх) та особистісних (внутрішніх)

умов, які дозволяють індивіду бути більш пристосованим для використання

наданих можливостей (О.Г. Асмолов, О.М. Северцов, Th. Dobzhansky,

J.L. Hubby, R.C. Lewontin). Основна функція преадаптації – психологічна

готовність людини до змін; тому основне навантаження полягає на

пластичність психіки, компетентнісні здібності суб’єкта: задачі преадаптації

протилежні задачам гомеостазу, який спрямовується на збереження заданих

констант (у бік ідеалу безпеки). Показано, що у контексті дослідження

адаптаційного потенціалу молоді в умовах сучасного соціуму механізм

преадаптації забезпечує готовність особистості до майбутніх невизначених

ситуацій та «балансуючий відбір», який підтримує різноманітність поведінки й одночасно стабілізує її.

Доведено, що основною метою концептуалізації адаптаційного

потенціалу молоді в умовах сучасного соціуму є позначення сукупності його

можливих структурних компонентів на теоретичному рівні, забезпечення

внутрішнього зв'язку використовуваних конструктів, виокремлення

проблемних аспектів роботи у дослідницькому режимі, а також розробка

положень щодо рівневої організації адаптаційного потенціалу.

12

Для створення концепції адаптаційного потенціалу узагальнено найбільш значущі теоретичні напрями та знайдено місце авторського концептуального

підходу у цій площині. Показано, що в науці адаптаційний потенціал

особистості розглядається як: інтегральна характеристика психічного

розвитку, що містить складові, найбільш значимі для регуляції психічної

діяльності і процесу адаптації: нервово-психічну стійкість, самооцінку

особистості, відчуття соціальної підтримки, рівень конфліктності особистості

та досвід соціального спілкування (А.Г. Маклаков); інтегральне утворення,

провідний соціально-психологічний чинник соціальної реадаптації, що

об'єднує інтраперсональні складові (соціально-психологічні та індивідуально-

типологічні властивості і якості), які актуалізуються особистістю для

створення і реалізації нових програм поведінки у змінених умовах життєдіяльності, та інтерперсональні складові (особливості соціальної

підтримки та соціальної інтеграції) (Н.Є. Завацька); інтегральне утворення, що

систематизує соціально-психологічні, психічні, біологічні властивості та

якості, які актуалізуються особистістю для створення і реалізації нових

програм поведінки у змінених умовах життєдіяльності (С.Т. Посохова);

провідна копінг-компетентність особистості, що містить уміння точно

відображати існуючі ознаки проблемної ситуації та обирати адекватний спосіб

поведінки (О.О. Трифонова), а також інтегральна характеристика психічного

розвитку особистості, яка диференціює її за ступенем стійкості до впливу

зовнішніх психоемоційних стресорів, містить особливості життєвих стратегій,

умінням передбачати ситуацію, прогнозувати результат подій (С.В. Величко)

Аналіз досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячених проблемі адаптаційного потенціалу, дозволив сформулювати основні

положення концепції соціально-психологічних засад розвитку адаптаційного

потенціалу молоді в умовах сучасного соціуму, які найбільш повно й

різнобічно характеризують цей складний феномен, та представити ієрархічно-

паритетну модель адаптаційного потенціалу, що має п’ять основних

підструктур.

Репрезентований у психологічній науці адаптаційний потенціал

особистості у контексті даного дослідження розглядається як складна

ієрархічно-паритетна система адаптивностей, як рівнів соціально-

психологічної здатності людини до пристосувань у складному світі, що

обумовлюють успішну адаптацію: внутрішньоособистісної, міжособистісної, відсутності дезадаптаційних порушень, особистісного соціально-

психологічного потенціалу та компетентнісної адаптивності. Перші чотири

адаптивності відображають оцінки власних здібностей та можливостей

реалізації процесу адаптації, а компетентнісна адаптивність відображає

пристосувальні дії до нових умов функціювання чи існування. Кожен із даних

видів адаптивностей є складним, системно організованим психологічним

13

феноменом та відображає склад і структуру цілісного конструкту адаптаційного потенціалу.

Ієрархічно-паритетна концептуальна модель адаптаційного потенціалу

молоді в умовах сучасного соціуму наведена на рис. 1.

Рис. 1. Ієрархічно-паритетна концептуальна модель адаптаційного

потенціалу молоді в умовах сучасного соціуму

СИСТЕМА АДАПТИВНОСТЕЙ

Індивідний Особистісний

Соціально-

психологічний

Вольовий потенціал

Емоційний потенціал

Фізичний потенціал

Самоактуалізаційний.

потенціал

Особливості дії з

організації життя у

потенційній актуальній

та постактуальній

проблемних ситуаціях

Внутрішньо

-особистісна

Між-

особистісна

Відсутність дезаптаційних

порушень

Особистісний соціально-

психологічний потенціал

Компетент-

нісна

АДАПТАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

РІВНІ ВЗАЄМОДІЇ АДАПТАЦІЙНИХ НАПРЯМІВ

Екстравертно-мисленєва установка

Екстравертно-чуттєва установка

Екстравертно-сенсорна установка

Екстравертно-інтуїтивна установка

Інтравертно-мисленєва установка

Інтравертно-чуттєва установка

Інтравертно-сенсорна установка

Інтравертно - інтуїтивна установка

14

Внутрішньоособистісна адаптивність характеризується невираженістю внутрішньоособистісних конфліктів, кращими адаптивними можливостями,

що сприяють задоволенню актуальних потреб; міжособистісна адаптивність

передбачає високий рівень нервово-психічної стійкості та поведінкової

регуляції, високу адекватну самооцінку, адекватне сприйняття дійсності;

відсутність дезадаптаційних порушень забезпечує помірний рівень

ситуативної тривожності, працездатність, високу толерантність щодо

негативних чинників соціального впливу, виражену мотивацію до навчання та

професійної діяльності, відсутність агресивних проявів та порушень моральної

орієнтації, прагнення дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки,

групових вимог; особистісний соціально-психологічний потенціал передбачає

високий рівень комунікативних здібностей, адекватне сприйняття дійсності, адекватну самооцінку та оцінку своєї ролі в групі, встановлення контактів із

оточуючими, неконфліктність, орієнтацію на конвенційне спілкування;

компетентнісна адаптивність характеризує здатність особистості

застосовувати власні пристосувальні компетенції, сприяє формуванню

преадаптивних стратегій, розкриває предикативні випереджальні здібності

суб’єкта, спрямовує особистість на майбутнє.

Показано, що адаптаційний потенціал особистості реалізується на

наступних рівнях: індивідному, особистісному та рівні соціально-

психологічних особливостей. Індивідний рівень відображає природній спектр

психічних властивостей особистості як підґрунтя розбудови характеру та

розвитку адаптаційного потенціалу особистості; на особистісному рівні

здійснюється диференційний та цілісний вплив особистісних психічних властивостей на психологічні особливості адаптаційного потенціалу, які

відтворюються у вигляді вольового, емоційного, самоактуалізаційного та

фізичного потенціалів, а рівень соціально-психологічних особливостей

демонструє наслідки прояву та розвитку визначених потенціалів на соціально-

психологічні особливості особистості.

Запропоновані концептуальні засади вивчення адаптаційного потенціалу

молоді в умовах сучасного соціуму та розроблена на цій основі інтегрована

ієрархічно-паритетна модель потребували відповідної операціоналізації.

У третьому розділі «Основні етапи та методи дослідження

адаптаційного потенціалу молоді в умовах сучасного соціуму» описано

організацію, основні етапи та методи дослідження адаптаційного потенціалу молоді в умовах сучасного соціуму.

Показано, що організація та проведення дослідження адаптаційного

потенціалу молоді в умовах сучасного соціуму здійснювалися з опорою на

основні положення холістичного, системно-структурного, психодинамічного,

суб’єктно-генетичного, континуально-ієрархічного та ресурсного підходів і

включало три основні етапи.

15

На першому (підготовчому) етапі було визначено проблему дослідження та її актуальність, проведено теоретико-методологічний аналіз, узагальнення

вітчизняних і зарубіжних наукових джерел і емпіричних досліджень з

проблеми адаптаційної сфери особистості в сучасному науковому просторі.

На другому етапі (збору емпіричних даних) здійснено вибір

психодіагностичного інструментарію, визначено цілі, завдання, сплановано

подальшу етапність емпіричної частини дослідження; сформовано

дослідницьку вибірку та визначено особливості проведення

психодіагностичного обстеження.

На третьому етапі (переробки та інтерпретації даних) розроблено та

описано кількісні показники, здійснено інтерпретацію даних, узагальнення

результатів теоретичного і емпіричного дослідження, сформульовані висновки щодо завершення дослідницького циклу.

Констатовано, що в дослідженні адаптаційного потенціалу молоді в

умовах сучасного соціуму використовувалися теоретичні методи (системно-

структурний, метод моделювання, теоретичного аналізу наукових

першоджерел за досліджуваною проблематикою з метою визначення основних

напрямів, концептуальних та методичних засад дослідження), емпіричні

методи (метод спостереження, психолого-діагностичний метод), методи

математичної обробки даних (кореляційний, факторний аналізи та ін.).

Дослідження особливостей адаптаційного потенціалу молоді в умовах

сучасного соціуму, його структури та основних внутрішніх компонент

передбачало застосування таких психодіагностичних методик: для вивчення

індивідного рівня адаптаційного потенціалу – опитувальник «Юнгіанська типологія особистості» В.І. Колесникової; міжособистісної адаптивності та

відсутності дезадаптаційних порушень – багаторівневий особистісний

опитувальник «Адаптивність» А.Г. Маклакова і С.В. Чермяніна;

внутрішньоособістісної адаптивності – опитувальник СМДО Л.М. Собчик;

рівня соціально-психологічних особливостей та компетентнісної адаптивності

– опитувальник «Дії з організації життя» Є.П. Колесникова; виявлення

особливостей вольового потенціалу – методика діагностики вольових

особливостей особистості М.В. Чумакова; особливостей емоційного

потенціалу – методика визначення домінуючого стану Л.В. Кулікова;

потенціалу самоактуалізації – опитувальник САТ Е. Шострома, адаптований

Ю.Є. Альошиною, Л.Я. Гозманом, М.В. Загикою; для дослідження особливостей індивідно-особистісних властивостей, міжособистісних та

родинних стосунків та їх зв’язку зі здоров’ям особистості – Вісбаденський

опитувальник Н. Пезешкіана (при співробітництві з X. Дайденбахом).

Для дослідження особливостей фізичного потенціалу та компетентнісної

адаптивності молоді модифіковано опитувальник «Ставлення до здоров’я»

Р.О. Березовської та опитувальник «Дії з організації життя» Є.П. Колесникова.

16

Наголошено, що організація та проведення дослідження адаптаційного потенціалу молоді в умовах сучасного соціуму здійснені з урахуванням

наукових вимог: об’єктивності (досліджувана ознака або властивість повинні

оцінюватися однозначно), адекватності та валідності (оцінювати саме те, що

необхідно емпірично та теоретично дослідити) та нейтральності щодо

досліджуваних психічних явищ.

У четвертому розділі «Операціоналізація конструктів соціально-

психологічної моделі адаптаційного потенціалу молоді в умовах сучасного

соціуму» представлено результати емпіричного дослідження адаптаційного

потенціалу, операціоналізовано основні конструкти, що формують комплекс

адаптивностей особистості в умовах сучасного соціуму.

За допомогою методу розв’язання регресійних рівнянь встановлено залежності між структурними складовими адаптаційного потенціалу за

кожною з виокремлених адаптивностей.

За внутрішньоособистісною адаптивністю виявлено додатній

виражений вплив вольового (ΔR²=0,013, р=0,024), фізичного (ΔR²=0,013,

р=0,026), самоактуалізаційного (ΔR²=0,015, р=0,014) потенціалів, показників

інтравертно-чуттєвої установки (ΔR²=0,012, р=0,031) та внутрішньої

компетенції валеологічної сфери (ΔR²=0,011, р=0,037).

Зʼясовано, що «Відсутність дезадаптаційних порушень» виявила

статистично значущі впливи інтравертно-інтуїтивної установки (ΔR²=0,013,

р=0,025), вольового (ΔR²=0,018, р=0,008) та фізичного (ΔR²=0,047, р=0,026)

потенціалів та визначених потенціалів особистості в цілому.

Констатовано суттєвий вплив на міжособистісну адаптивність фізичного потенціалу (ΔR²=0,014, р=0,021), що передбачає досягнення успіху

у певній сфері діяльності, впливає на формування поведінкової адаптивності

задля професійного розвитку та соціального визнання. Тобто, міжособистісна

адаптивність у суспільстві має підсилюватись наявністю у сучасної молоді

професійних задатків та бажання щодо реалізації власних соціально-статусних

прагнень.

Особистісний соціально-психологічний потенціал як важлива

інтегративна характеристика адаптаційного потенціалу залежить від

особливостей поведінкової регуляції, комунікативних здібностей та моральної

нормативності. Ці показники складають симбіоз адаптаційних задатків та

здібностей особистості. За психічними властивостями визначено вплив екстравертно-сенсорної установки з вираженим додатнім впливом (ΔR²=0,020,

р=0,005). Вплив вольового потенціалу демонструє схожий характер впливу за

напрямом та вираженістю (ΔR²=0,020, р=0,005). Вплив фізичного потенціалу

констатує тенденцію до застосування спеціальних оздоровчих заходів та

контролю за вагою (ΔR²=0,028, р=0,021). Показник самоактулізаційного

потенціалу «Самоповага» характеризується додатнім впливом на особистісний

соціально-психологічний потенціал (ΔR²=0,016, р=0,011): наявність у сучасної

17

молоді здатності цінувати власну особистість, вміння гідно ставитися до власного життя та праці відіграють важливу роль у здобутті успіху в адаптації

до умов сучасного соціуму.

Встановлено особливу роль компетентнісної адаптивності у структурі

адаптаційного потенціалу досліджуваних, яка відповідає за здатність сучасної

молоді застосовувати власні навички та знання задля розв’язання існуючих

проблем, використовувати власний досвід та плідно вирішувати проблемні

ситуації, витримувати стресові навантаження для пристосування до

трансформаційних змін сучасного соціуму. Діагностовано вплив інтравертно-

чуттєвої установки (ΔR²=0,010, р=0,048), рівня соціально-психологічних

особливостей (ΔR²=1,000, р=0,001) та самоактулізаційного потенціалу

(ΔR²=0,010, р=0,048) на формування та розвиток компетентнісної адаптивності.

Досліджено структурні взаємовідношення між елементами системи

адаптивностей та визначено сили зв’язку між ними. Виявлено статистично

значущі кореляційні взаємозв’язки за напрямами залежності

«Внутрішньоособистісна адаптивність – Міжособистісна адаптивність»,

Внутрішньоособистісна адаптивність – Відсутність дезадаптаційних

порушень», «Особистісний соціально-психологічний потенціал –

Міжособистісна адаптивність», «Міжособистісна адаптивність – Відсутність

дезадаптаційних порушень», «Відсутність дезадаптаційних порушень –

Особистісний соціально-психологічний потенціал». Констатовано, що

взаємозалежність внутрішньоособистісної та міжособистісної адаптивності

має додатній характер зв’язку (φ=0,132, р=0,009). Схожий характер взаємозв’язку має внутрішньоособистісна адаптивність із показниками

відсутності дезадаптаційних порушень (φ=0,133, р=0,008). Відсутність

дезадаптаційних порушень має статистично значущий додатній взаємовплив із

міжособистісною адаптивністю (φ=0,120, р=0,017) та особистісним соціально-

психологічним потенціалом (φ=0,007, р=0,882).

Методом оцінки міри асоціації досліджено наявність взаємовпливів із

компетентнісною адаптивністю. Констатовані взаємовпливи із

Внутрішньоособистісною адаптивністю (φ=0,020, р=0,695), Міжособистісною

адаптивністю (φ=0,060, р=0,114), Особистісним соціально-психологічним

потенціалом (φ=0,031, р=0,538) та Відсутністю дезадаптаційних порушень

(φ=0,046, р=0,831). Концепція компетентнісної адаптивності має на увазі втілення власних вміння та знань, тож зв’язки викривають тривалий етап

переходу від отримання знань до ставлення власної компетентності.

У п’ятому розділі «Соціально-психологічний вплив особистісних

потенціалів на оптимізацію процесу життєдіяльності сучасної молоді»

визначено особливості впливу основних адаптивностей на формування

фізичного та психологічного здоров’я сучасної молоді як підґрунтя її

оптимальної життєдіяльності. Уточнено роль особистісних потенціалів у

18

формуванні фізичного та психологічного здоров’я сучасної молоді. Розглянуто особливості впливу вольового потенціалу на детермінанти особистісного

здоров’я респондентів (див. табл. 1).

Таблиця 1

Аналіз впливу вольового потенціалу досліджуваних на детермінанти

здоров’я

Незалежна зміна B SE β С р R² DW

Цінністно-мотиваційна шкала Енергійність -0,908 0,440 -0,108 114,879 0,040 0,011 1,714

Поведінкова шкала

Ініціативність -0,604 0,282 -0,105 62,231 0,033 0,012 2,147

Емоційна шкала

Цілеспрямованість -0,968 0,360 -0,130 96,545

0,007 0,018 2,135

Ініціативність -0,764 0,334 -0,113 0,023 0,031

Ступень впливу зовнішніх чинників здоров'я

Ініціативність -0,295 0,139 -0,107 41,770 0,034 0,011 1,874

Здатність сприйняття фізичного благополуччя

Цілеспрямованість -0,520 0,212 -0,121 53,714

0,014 0,016 1,483

Ініціативність -0,527 0,249 -0,075 0,035 0,027

Здатність сприйняття фізичного неблагополуччя

Регулярність підтримки фізичного здоров'я

Ініціативність -0,537 0,234 -0,110 46,522

0,022 0,013 1,938

Цілеспрямованість -0,545 0,251 -0,098 0,031 0,025

Ступінь усвідомлення чинників, що заважають здоровому способу життя

Енергійність -0,669 0,282 -0,124 36,918 0,018 0,014 2,004

Ширина спектру реагування на фізичне нездужання

Самостійність 0,268 0,124 0,114 16,987 0,032 0,012 2,278

Примітка: R2 – коефіцієнт детермінації (вказує на долю дисперсії залежної

змінної, з'ясовної рівнянням); DW – коефіцієнт Дурбіна-Ватсона; С – значення константи у регресійному рівнянні; В – значення коефіцієнта регресії; β – стандартизоване значення коефіцієнта регресії; SE – стандартизована похибка; р –рівень статистичної значущості.

Так, за показником «Енергійність» виявлено від’ємний статистично

значущий вплив середньої сили на показник «Ціннісно-мотиваційна шкала»

(β=-0,108, р=0,040). Інші вольові показники не виявили статистично значущого

впливу, проте зазначено особливий характер розподілу показників: за всіма

активними вольовими показниками («Енергійність», «Ініціативність»,

«Рішучість», «Цілеспрямованість») визначено виключно від’ємний вплив на розуміння важливості загальнолюдських цінностей, а з боку «пасивних»

вольових проявів («Уважність», «Самостійність», «Відповідальність»,

«Витримка», «Наполегливість») визначено тільки додатні впливи, що сприяє

єдності базових цінностей та мотиваційних спрямувань сучасної молоді.

19

За «Ініціативністю» визначено від’ємний статистично значущий вплив на поведінковий показник психологічного здоров’я (β=-0,105, р=0,033):у

респондентів спостерігається зниження відповідності дій та вчинків потребам

власного здоров’я у разі зростання діяльної та домінуючою реалізації вольових

прагнень. Такий розподіл вказує на нехтування власним фізичним та

психічним станом заради діяльного та спрямованого руху у бік досягнення

мети.

Виявлено статистично значущі від’ємні впливи незалежних змінних

«Цілеспрямованість» та «Ініціативність» (β=-0,130, р=0,007 та β=-0,113,

р=0,023 відповідно) на емоційний рівень власного здоров’я. На регулярність

підтримки здоров’я сучасної молоді від’ємно впливають показники вольового

потенціалу – «Ініціативність» та «Цілеспрямованість» (β=-0,110, р=0,022 та β=-0,098, р=0,031 відповідно): регулярна підтримка гарного фізичного стану

вимагає певного часу та відповідної мотивації, якого має вистачати на

доцільне спостереження за власним фізичним станом. «Енергійність»

негативно впливає на усвідомлення чинників, що заважають здоровому

способу життя (β=-0,124, р=0,018). Залежності інших складових вольового

потенціалу та ступеню усвідомлення перешкод до гарного самопочуття

сучасної молоді не мають статистично значущих впливів. Лише показник

«Самостійність» додатньо впливає на детермінанту фізичного здоров’я –

«Ширина спектру реагування на фізичне нездужання» (β=-0,114, р=0,032).

Розглянуто характер та вираженість впливів емоційного потенціалу на

детермінанти здоров’я сучасної молоді (див. табл. 2).

Таблиця 2

Аналіз впливу емоційного потенціалу досліджуваних на детермінанти

здоров’я Незалежна зміна B SE β С р R² DW

Когнітивна шкала

Спокій – тривога 0,118 0,050 0,117 59,576 0,019 0,014 1,986

Інтегральна важливість цінностей

Розкутість – напруженість 0,086 0,037 0,179 34,376 0,021 0,013 1,610

Ступінь впливу зовнішніх чинників здоров'я

Тонус високий-низький 0,085 0,037 0,130 36,101 0,022 0,013 1,897


Бадьорість-зневіра 0,215 0,081 0,150 38,744 0,008 0,018 1,494


Стійкість-нестійкість

емоційного тону -0,113 0,053 -0,219 43,872 0,032 0,012 1,956


Бадьорість-зневіра 0,209 0,096 0,144 31,058 0,031 0,012 1,927

Примітка: В – значення коефіцієнта регресії; SE – стандартизована похибка; β – стандартизоване значення коефіцієнта регресії; С – значення константи у регресійному рівнянні; р – рівень статистичної значущості; R2 – коефіцієнт

20

детермінації (вказує на долю дисперсії залежної змінної, з'ясовної рівнянням); DW – коефіцієнт Дурбіна-Ватсона

Констатовано позитивний вплив показник «Спокій-тривога» (β=0,117,

р=0,019) на когнітивну шкалу. Найбільш впливовою прямою залежністю

(β=0,179, р=0,021) представлено показник «Розкутість-напруженість» за дією

на детермінанту особистісного здоров’я «Інтегральна важливість цінностей».

Виявлено додатній статистично значущий вплив (β=0,130, р=0,022) показника «Тонус високий-низький» на «Ступінь впливу зовнішніх чинників здоров’я».

Залежність показника емоційного потенціалу «Бадьорість-зневіра» та

особистісного здоров’я «Здатність сприйняття фізичного благополуччя»

викриває додатній сильний вплив першого на другий (β=0,150, р=0,008).

Показник «Стійкість-нестійкість емоційного тону» від’ємно та сильно

впливає на «Здатність сприйняття фізичного неблагополуччя» (β=-0,219,

р=0,032); показник «Бадьорість-зневіра» додатньо виражено впливає на

детермінанту здоров’я «Регулярність підтримки фізичного здоров’я» (β=0,144,

р=0,031).

Визначено особливості впливу самоактуалізаційного потенціалу

особистості на детермінанти фізичного та психологічного здоров’я (див. табл. 3).

Таблиця 3

Аналіз впливу самоактуалізаційного потенціалу досліджуваних на

детермінанти здоров’я Показники B SE β С р R² DW


Ціннісні орієнтації -0,873 0,439 -0,133 95,980 0,047 0,010 2,112

Інструментальне підґрунтя досягнень

Уявлення про природу людини 0,576 0,261 0,119 35,412 0,028 0,012 1,774


Пізнавальні потреби 0,746 0,338 0,114 44,562 0,029 0,012 1,478


Ціннісні орієнтації -0,638 0,293 -0,144 44,970 0,030 0,012 2,480

Примітка: В – значення коефіцієнта регресії; SE – стандартизована похибка; β – стандартизоване значення коефіцієнта регресії; С – значення константи у регресійному рівнянні; р – рівень статистичної значущості; R2 – коефіцієнт детермінації (вказує на долю дисперсії залежної змінної, з'ясовної рівнянням); DW – коефіцієнт Дурбіна-Ватсона

Визначено статистично значущі від’ємні впливи показника «Ціннісні

орієнтації» на показники «Емоційна шкала» та «Здатність сприйняття

фізичного неблагополуччя» (β=-0,133, р=0,047 та β=-0,144, р=0,030

відповідно). Встановлено додатній вплив самоактуалізаційного потенціалу за

показником «Уявлення про природу людини» на детермінанту

21

«Інструментальне підґрунтя досягнень» та «Пізнавальні потреби» на детермінанту «Здатність сприйняття фізичного благополуччя» (β=0,119,

р=0,028 та β=0,114, р=0,029 відповідно).

Емпірично підтверджено особливості залежності фізичного та

психологічного здоров’я від особистісних компетенцій та адаптаційних

властивостей (див. табл. 4 та 5).

Таблиця 4

Аналіз впливу особистісних компетенцій досліджуваних на



Дії з організації життя у


внутрішньосімейних

відносин (зовнішня

компонента)

0,917 0,247 0,210

42,544

0,001 0,015

1,926



внутрішньо сімейних

відносин (внутрішня


-0,479 0,179 -0,159 0,008 0,039

Проблемні ситуації,

пов'язані с матеріальним та

соціальним становищем

суб'єкту

0,383 0,181 0,109 0,035 0,050





відносин (зовнішня


0,982 0,297 0,180

80,271

0,001 0,012

1,871 Дії з організації життя у



відносин (внутрішня


-0,642 0,212 -0,153 0,003 0,034

Примітка: В – значення коефіцієнта регресії; SE – стандартизована похибка; β – стандартизоване значення коефіцієнта регресії; С – значення константи у регресійному рівнянні; р – рівень статистичної значущості; R2 – коефіцієнт детермінації (вказує на долю дисперсії залежної змінної, з'ясовної рівнянням); DW –

коефіцієнт Дурбіна-Ватсона.

Показники «Дії з організації життя у проблемних ситуаціях

внутрішньосімейних відносин (зовнішня компонента)» та «Проблемні

ситуації, пов'язані з матеріальним та соціальним становищем суб'єкта» мають

додатній характер впливу (β=0,210, р=0,001 та β=0,109, р=0,035 відповідно),

22

натомість показник «Дії з організації життя у проблемних ситуаціях внутрішньосімейних відносин» (внутрішня компонента)» має зворотній

напрямок дії (β=-0,159, р=0,008). Загальна тенденція набуття емоційної

стійкості щодо проблем власного здоров’я відбувається завдяки показникам

компетентності «Дії з організації життя у проблемних ситуаціях

внутрішньосімейних відносин (зовнішня компонента)», «Проблемні ситуації,

пов'язані з матеріальним та соціальним становищем суб'єкта», «Дії у

проблемних ситуаціях валеологічної сфери (внутрішня компонента)», «Дії з

організації життя у проблемних ситуаціях, пов'язаних з матеріальним та

соціальним становищем суб'єкта (зовнішня компонента)».

Констатовано підсилення особистісних компетенцій та необхідності

регулярної підтримки власного здоров’я завдяки впливу показників «Дії з організації життя у проблемних ситуаціях внутрішньосімейних відносин

(зовнішня компонента)», «Проблемні ситуації, пов'язані з матеріальним та

соціальним становищем суб'єкта», «Дії з організації життя у проблемних

ситуаціях, пов'язаних з матеріальним та соціальним становищем суб'єкта

(внутрішня компонента)», «Дії у проблемних ситуаціях валеологічної сфери

(внутрішня компонента)» тощо.

Досліджено залежності адаптаційних властивостей та детермінант

фізичного та психологічного здоров’я (див. табл. 5).

Таблиця 5

Аналіз впливу адаптаційних властивостей досліджуваних на


Ціннісно-мотиваційна шкала

Астенічні реакції та стани 4,070 1,763 0,118 96,446 0,022 0,013 1,765


Комунікаційний потенціал -3,253 1,269 -0,125 99,039 0,011 0,016 2,078


Поведінкова регуляція -2,037 68,212 -0,109 68,212 0,028 0,012 2,031

Ступень впливу зовнішніх чинників здоров'я

Поведінкова регуляція -1,420 0,716 -0,097 42,136 0,048 0,010 1,907


Комунікаційний потенціал -1,841 0,746 -0,117 55,344 0,014 0,015 1,443


Дезадаптаційні порушення 2,090 0,880 0,132 32,031 0,018 0,014 2,834


Астенічні реакції та стани 2,967 1,126 0,117

28,924

0,009 0,013

1,938 Особистісний адаптаційний

потенціал -1,592 0,753 -0,096 0,035 0,025


Особистісний адаптаційний

потенціал -0,979 0,327 -0,123 21,548 0,003 0,014 2,834

23

Примітка: В – значення коефіцієнта регресії; SE – стандартизована похибка; β –

стандартизоване значення коефіцієнта регресії; С – значення константи у регресійному рівнянні; р – рівень статистичної значущості; R2 – коефіцієнт детермінації (вказує на долю дисперсії залежної змінної, з'ясовної рівнянням); DW – коефіцієнт Дурбіна-Ватсона.

Показник «Астенічні реакції та стани» визначив додатній вплив на рівень

ціннісно-мотиваційної оцінки значущості власного здоров’я (β=0,118,

р=0,022). На емоційному рівні визначено статистично значущий вплив

показника «Комунікаційний потенціал» (β=-0,125, р=0,011).

За впливом показника «Поведінкова регуляція» на детермінанту здоров’я

«Когнітивна шкала» визначено від’ємну залежність (β=-0,109, р=0,028). Також

статистично значущий вплив поведінкової регуляції виявлений на показник «Ступінь впливу зовнішніх чинників здоров’я» (β=-0,097 р=0,048). Виявлено

статистично значущий від’ємний вплив (β=-0,117, р=0,014) показника

«Здатність сприйняття фізичного благополуччя» від «Комунікаційного

потенціалу».

Виявлено вплив «Дезадаптаційних порушень» на значне зростання

відчуття фізичного неблагополуччя (β=0,132, р=0,018). Детермінанта здоров’я

«Ступінь усвідомлення чинників, що заважають здоровому способу життя»

визначається впливом двох показників – «Астенічні реакції та стани» та

«Особистісний адаптаційний потенціал». Визначені залежності мають

додатній та від’ємний характери впливу на здоров’я респондентів (β=0,117,

р=0,009 та β=-0,096, р=0,035 відповідно). Особистісний адаптаційний потенціал зворотно впливає на «Ширину

спектру реагування на фізичне нездужання» (β=-0,123, р=0,003).

Отже, основні компетенції та адаптаційні властивості дозволяють

сучасній молоді здійснювати свою індивідуальну програму здоров'я та

складають основу її життєдіяльності.

Проведено аналіз впливів особливостей характеру (Базові шкали

опитувальника СМДО) та міжособистісних стосунків (Вісбаденьський

опитувальник Н. Пезешкіана) на детермінанти здоров’я (див. табл. 6 та 7).

Таблиця 6

Аналіз впливу особливостей характеру досліджуваних на

детермінанти здоров’я (СМДО) Показники B SE β С р R² DW

Ціннісно-мотиваційна шкала

Шкала депресії 0,286 0,117 0,105 90,334 0,015 0,015 1,759


Шкала іпохондрії -0,280 0,133 -0,094 74,560 0,035 0,011 1,987


Шкала депресії 0,331 0,111 0,144 63,494 0,003 0,022 1,983


24

Продовж. табл. 6 Шкала депресії 0,205 0,074 0,133 23,902 0,048 0,019 1,870

Регулярність підтримки фізичного здоров’я

Шкала іпохондрії -0,222 0,111 -0,085 53,126 0,045 0,010 1,868


Шкала депресії 0,166 0,075 0,086 21,998 0,027 0,012 1,912

Примітка: В – значення коефіцієнта регресії; SE – стандартизована похибка; β – стандартизоване значення коефіцієнта регресії; С – значення константи у регресійному рівнянні; р – рівень статистичної значущості; R2 – коефіцієнт детермінації (вказує на долю дисперсії залежної змінної, з'ясовної рівнянням); DW – коефіцієнт Дурбіна-Ватсона.

Визначено за показником «Шкала депресії» відносно «Ціннісно-

мотиваційної шкали» статистично значущий вплив та залежність прямої

середньої сили вираженості (β=0,105, р=0,015): сучасна молодь

характеризується усвідомленням значущості власного здоров’я в системі

загальної ієрархії цінностей за суттєвим наростанням впливу депресивних

факторів, зокрема фізичного та психологічного навантаження. Показник

«Поведінкова шкала» визначається статистично значущою залежністю від «Шкали іпохондрії» та від’ємними значеннями впливу (β=-0,094, р=0,035).

Констатовано виражений статистично значущий додатній вплив (β=0,144,

р=0,003) «Шкали депресії» відносно показника «Емоційна шкала»:

стабільність емоційного стану щодо фізичного та психологічного здоров’я та

здатність відчуття задоволення власним фізичним станом залежать від

загального емоційного фону сучасної молоді та схильності до песимістичного

чи оптимістичного розгляду власних перспектив життя. Так, в додатному

ключі істотніше впливають «Шкала депресії», «Шкала психопатії» та «Шкала

шизоїдності», які забезпечують соматичний напрям розвитку поведінки з

компенсаційними проявами, соціальною дезадаптацією та надмірною

чуттєвістю до власного фізичного та психологічного стану. Виявлено

статистично значущий додатній взаємовплив показника «Здатність відчуття фізичного неблагополуччя» (β=0,133, р=0,048) на «Шкалу депресії».

Показано, що «Регулярність підтримки фізичного здоров’я» має

статистично значущий від’ємний взаємовплив середньої сили вираженості

(β=-0,085, р=0,045) із «Шкалою іпохондрії», а «Ступінь усвідомлення

чинників, що заважають здоровому способу життя» має зворотну залежність

від «Шкали депресії» (β=0,086, р=0,027).

Розглянуто впливи особистісних властивостей, міжособистісних та

родинних стосунків сучасної молоді (за опитувальником Н. Пезешкіана) на

детермінанти здоров’я (див. табл. 7).

За впливом на показник «Інтегральна важливість цінностей» виявлена

від’ємна статистично значуща залежність показника «Ми» (β=-0,111, р=0,041), що відображає тиск на систему цінностей з боку ретроспективи відносин

25

батьків із оточуючою реальністю. Респонденти відчувають позбавлення свободи власної думки та власного простору дій.

Вплив показника «Старанність-діяльність» на детермінанту здоров’я

«Інструментальне підґрунтя досягнень» визначив виражений від’ємний

статистично значущий характер (β=-0,120, р=0,024), тобто, надмірна

концентрація на певній діяльності звужує загальний простір можливостей

реалізації власних прагнень та перспективність професійних досягнень.

Таблиця 7

Аналіз впливу особистісних властивостей досліджуваних на


Інтегральна важливість цінностей

Ми -0,307 0,150 -0,111 40,837 0,041 0,011 1,958

Інструментальне підґрунтя досягнень

Старанність-діяльність -0,320 0,141 -0,120 43,101 0,024 0,011 1,753

Ступінь впливу зовнішніх чинніків здоров'я

Справедливість -0,408 0,131 -0,149

43,194

0,002 0,016

1,930

Ти 0,361 0,137 0,138 0,009 0,031

Старанність-діяльність -0,367 0,014 -0,151 0,008 0,047

Ставлення до батьків, братів

та сестер 0,304 0,133 0,081 0,023 0,060

Послух -0,258 0,130 -0,129

0,049 0,069


Час 0,455 0,189 0,108 41,767

0,017 0,017 1,520

Старанність-діяльність 0,445 0,200 0,117 0,027 0,029


Контакти -0,510 0,227 -0,116

42,009

0,025 0,011

2,322 Час 0,485 0,214 0,110 0,024 0,023

Любов -0,427 0,216 -0,091 0,049 0,033


Старанність-діяльність 0,536 0,238 0,107 36,545 0,025 0,013 1,912


Чесність-прямота 0,541 0,230 0,110 29,691 0,019 0,014 2,044


Терпіння 0,198 0,095 0,097

19,847

0,038 0,012

2,273 Любов -0,221 0,096 -0,110 0,020 0,024

Сексуальність-вірність -0,199 0,093 -0,100 0,033 0,035

Примітка: В – значення коефіцієнта регресії; SE – стандартизована похибка; β – стандартизоване значення коефіцієнта регресії; С – значення константи у регресійному рівнянні; р – рівень статистичної значущості; R2 – коефіцієнт детермінації (вказує на долю дисперсії залежної змінної, з'ясовної рівнянням); DW – коефіцієнт Дурбіна-Ватсона.

Додатній характер впливу був виявлений за показниками «Ти» та

«Ставлення до батьків, братів та сестер» (β=0,138, р=0,009 та β=0,081, р=0,023

26

відповідно). Від’ємний характер впливу виявлений за показниками «Справедливість» (β=-0,149, р=0,002), «Старанність-діяльність» (β=-0,151, р=0,008) та «Послух» (β=-0,129, р=0,049), що сприяє застереженню сучасної молоді від дії зовнішніх впливів на стан власного здоров’я: наслідування та слідування порадам, проханням та попередженням від авторитетного та поважного джерела втримували респондентів від вразливого впливу зовнішніх чинників (шкідливі звички, наслідки професійної діяльності, образ життя, недостатня турбота) на загальний стан фізичного та психологічного здоров’я.

Показники «Здатність сприйняття фізичного благополуччя» та «Здатність відчуття фізичного неблагополуччя» об’єднані однаковим емоційним підґрунтям, що визначає емоційне відчуття власного стану здоров’я. На них визначились статистично значущі впливи за показниками «Час» (β=0,108, р=0,017 та β=0,110, р=0,024 відповідно) та «Старанність-діяльність» (β=0,117, р=0,027), на другий – «Контакти» (β=-0,116, р=0,025), «Час» (β=0,110, р=0,024) та «Любов» (β=-0,091, р=0,049). За здатністю сучасної молоді планувати та організовувати власний часовий простір, приділяти достатню увагу розвитку власної особистості та родинному колу, професійній та соціальній реалізації, відбувається збільшення усвідомленості та відчуття власного самопочуття незалежно від знаку вектору розвитку стану фізичного та психологічного здоров’я.

Наступна детермінанта здоров’я – «Регулярність підтримки фізичного здоров’я» має статистично значущий та додатньо спрямований вплив з боку показника «Старанність-діяльність» (β=0,107, р=0,025). Такою залежністю визначається збільшення уваги та практичних заходів щодо підтримки власного здоров’я за вмінням сумлінно та старанно ставитися до впровадженої діяльності (зокрема турботою за власним станом здоров’я). Показник «Ступінь усвідомлення чинників, що заважають здоровому способу життя» перебуває під впливом показника «Чесність-прямота» (β=0,110, р=0,019). Дослідження впливів на детермінанту здоров’я «Ширина спектру реагування на фізичне нездужання» виявило їх за показниками «Терпіння», «Любов» та «Сексуальність-вірність». Додатній вплив за показником «Терпіння» (β=0,097, р=0,038) виявив виважену та своєчасну реакцію на труднощі з власним фізичним здоров’ям, допомагає уникати зайвих дій щодо погіршення фізичного стану. В зворотному напрямку діють показники «Любов» та «Сексуальність-вірність» (β=-0,110, р=0,020 та β=-0,100, р=0,033 відповідно). Такі залежності визначають занедбання та неуважне ставлення до власного здоров’я за емоційними переживаннями стану любові та прив’язаності.

У шостому розділі «Соціально-психологічна програма розвитку адаптаційного потенціалу сучасної молоді» теоретично обґрунтовано створення соціально-психологічної програми розвитку адаптаційного потенціалу сучасної молоді та емпірично перевірено її ефективність.

Основна цільова аудиторія впровадженої соціально-психологічної програми – студенти вищих навчальних закладів технічного та гуманітарного напрямів. В той же час запропонована програма може бути використана для

27

підвищення професійної ефективності магістрів та аспірантів. Мета соціально-психологічної програми розвитку адаптаційного потенціалу полягає у допомозі сучасній молоді у подоланні труднощів переходу до професійного та самостійного життя, особистісних барʼєрів на шляху до успішного розвитку та взаємодії, освоєння у нових колективах. Соціально-психологічна програма розвитку адаптаційного потенціалу містить комплекс теоретичних та практичних інформаційних модулів, які можуть бути скореговані з урахуванням специфіки цільової аудиторії.

За рекомендованим часом програма розрахована на 30 занять по 5-6 годин протягом півроку. Чисельність групи оптимально становить 12-14 осіб. В якості місця проведення рекомендується використовувати просторе приміщення з комфортним обладнанням, пристосоване для проведення навчальних та тренінгових заходів.

З метою перевірки ефективності та дієвості розробленої соціально-психологічної програми обрано респондентів, що сформували 3 групи – експериментальну, контрольну та групу плацебо. Кожна група складалася з 52 осіб, які були розподілені за підгрупами.

В експериментальній групі реалізована розроблена соціально-психологічна програма розвитку адаптаційного потенціалу; респонденти контрольної групи не отримували корегувальних впливів, а у групі плацебо була застосована програма, що стосувалася корекції інфантильної поведінки у міжособистісних стосунках.

В якості ефективності запровадженої програми виступали показник компетентнісної адаптивності та інтегральні показники фізичного і психологічного здоров’я респондентів – «Ціннісно-мотиваційна шкала», «Когнітивна шкала», «Емоційна шкала» та «Поведінкова шкала».

Приклад ефективності програми за показниками компетентнісної адаптивності наведено у табл. 8.

Таблиця 8

Описові характеристики груп за показником компетентнісної

адаптивності

Показники

Групи

Експериментальна Контрольна Плацебо

M SD M SD M SD

Компетентнісна

адаптивність до

впровадження

програми

20,874 22,007 20,096 20,563 20,933 14,327

Компетентнісна

адаптивність після


програми

27,697 24,295 19,066 18,974 20,041 13,641

Примітка: М – середнє арифметичне; SD – стандартне відхилення

28

Отже, констатовано позитивну динаміку впливу розробленої соціально-психологічної програми на досліджуваних експериментальної групи

(М=27,697) на відміну від попередніх показників (М=20,874).

Контрольна група та група плацебо демонстрували негативну тенденцію

розвитку компетентнісної адаптивності. Так, в доекспериментальних вимірах

рівень компетентнісної адаптивності становив: М=20,096 та М=20,933

відповідно, а після впровадження соціально-психологічної програми її рівень у

контрольній групі становив: М=19,066 та у групі плацебо – M=20,041.

Натомість визначені респонденти обох груп (контрольної та плацебо)

виявляли збільшення щільності розподілу відповідей за попередні виміри

(SD=18,974 проти SD=20,563 та SD=13,641 проти SD=14,327).

Констатовано додатній вектор впливу соціально-психологічної програми на розвиток компетентнісної адаптивності, яка визначає здатність сучасної

молоді застосовувати знання, вміння, результативно діяти на основі

практичного досвіду при вирішенні завдань та здатність опановувати стресові

фактори в ході адаптаційних процесів.

Доведено ефективність впливу соціально-психологічної програми за

показником «Когнітивна шкала» (див. табл. 9).

Таблиця 9

Описові характеристики груп за показником «Когнітивна шкала»

Показники

Групи


M SD M SD M SD

Когнітивна шкала до


програми

67,788 10,872 67,308 11,082 65,327 9,712


після впровадження

програми

72,154 13,487 66,153 12,750 66,230 11,963

Примітка: М – середнє арифметичне значення; SD – значення стандартної похибки

Так, в експериментальній групі виявлено суттєве збільшення рівню

когнітивного усвідомлення після впровадження соціально-психологічної

програми у порівнянні з доекспериментальними значеннями (М=72,154 проти

М=67,788) та зменшення гомогенності оцінок респондентів (SD=13,487 проти

SD=10,872). Контрольна група відзначалась зменшенням середнього

арифметичного рівню попередніх вимірів (М=67,308 проти М=66,153) та збільшенням стандартної похибки середнього (SD=11,082 проти SD=12,750).

Аналогічна тенденція зафіксована у групі плацебо – респонденти

демонстрували збільшення рівню когнітивного показника (М=66,230 проти

М=65,327) та збільшення гетерогенності розподілу відповідей (SD=11,963

проти SD=9,712).

29

Показник «Емоційна шкала» як втілення балансу внутрішнього стану особистості віддзеркалює тривожність респондентів щодо власного здоров’я

та, як наслідок, відтворення успішного базису процесу адаптації. На

емоційному рівні визначається статистично значущий від’ємний вплив

показника «Комунікаційний потенціал» (β=-0,125, р=0,011), що вирізняється

зниженням емоційної напруги та тривожності за впливом комунікаційних

здібностей, вмінням встановлювати нові контакти та налаштовувати процеси

спілкування, емоційну контактність та соціальну взаємодію.

Позитивний вплив соціально-психологічної програми позначився на

емоційному стані респондентів (див. табл. 10).

Відповідно до отриманих даних в експериментальній групі

спостерігається зменшення рівню тривожності: до впровадження програми М=79,423 проти М=89,269 після; зростає рівень узгодження відповідей

респондентів (SD=8,151 проти SD=18,130), що може свідчити про розвиток

здатності сучасної молоді до усвідомлення власних відчуттів та, як наслідок,

кращу диференціацію особистісних емоційних станів. Контрольна група також

демонструвала зменшення рівню тривожності з позначки М=84,461 до

М=82,692, а стандартна похибка середнього відзначалася зменшенням рівня

гетерогенності відповідей досліджуваних (SD=6,764 проти SD=20,431).

Оскільки контрольна група не отримувала корекційного впливу, це може

пояснюватися певною обізнаністю з матеріалами дослідження та, відповідно,

зменшенням рівня емоційної напруги (див. табл. 10)

Таблиця 10

Описові характеристики груп за показником «Емоційна шкала»

Показники

Групи


M SD M SD M SD

Емоційна шкала до впровадження програми

89,269 18,130 84,461 20,431 86,770 21,347

Емоційна шкала після впровадження програми

79,423 8,151 82,692 6,764 83,577 8,812


У групі плацебо також визначалося зменшення рівня тривожності

(М=83,577 проти М=86,770) та зростання гомогенності відповідей (SD=8,812

проти 21,347). Такі зміни можуть пояснюватися безпосереднім впливом, що не

стосувався розвитку адаптаційного потенціалу та подоланням особистісних

барʼєрів перед проведенням дослідження.

Проведений аналіз ефективності програми на поведінковому рівні

наведений у табл. 11. Діагностовано позитивні зміни відповідності дій та

30

вчинків особистості потребам здорового способу життя (М=59,885 проти М=53,000).

Констатовано, що у контрольній групі також відбулося збільшення рівня

показника «Поведінкова шкала» (М=60,346 проти М=56,846) та зменшення

стандартної похибки середнього значення з SD=17,549 до SD=11,066. У групі

плацебо відбулися схожі з контрольною групою зміни – зростання рівня

відповідності поведінки потребам здорового способу життя (М=59,307 проти

М=57,750) та зменшення узгодженості відповідей респондентів (SD=11,117

проти SD=15,124).

Таблиця 11

Описові характеристики груп за показником «Поведінкова шкала»

Показники

Групи


M SD M SD M SD

Поведінкова шкала до впровадження

програми

53,000 18,798 56,846 17,549 57,750 15,124

Поведінкова шкала після впровадження програми

59,885 15,943 60,346 11,066 59,307 11,117


За показником «Ціннісно-мотиваційна шкала», який відображає

сформованість мотиваційної сфери та відповідно прагнення до розвитку та

перетворень, також виявлено позитивні зміни (див. табл. 12).

Таблиця 12

Описові характеристики груп за показником «Ціннісно-мотиваційна

шкала»

Показники

Групи


M SD M SD M SD

Ціннісно-мотиваційна

шкала до впровадження програми

112,711 18,597 114,750 20,160 111,442 20,469

Ціннісно-мотиваційна шкала після впровадження програми

111,038 16,987 114,730 20,180 111,538 17,562


31

Виявлено негативну динаміку впливу соціально-психологічної програми на експериментальну групу (М=111,038) на відміну від доекспериментальних

показників (М=112,711). Контрольна група та група плацебо демонстрували

тенденцію відсутності розвитку особистісної ціннісно-мотиваційної сфери.

Так, в доекспериментальних вимірах цей рівень у контрольній групі становив

М=114,750 проти М=114,730 відповідно після впровадження програми, а у

групі плацебо – М=111,442 до впровадження програми та після неї також

істотно не змінився, а саме M=111,538.

Підтверджено найбільшу ефективність соціально-психологічної програми

за компетентнісною адаптивністю. Зростання рівня особистісної компетенції

респондентів на 32,7% забезпечує розвиток вміння застосовувати власні

знання та навички, успішно діяти на основі практичного досвіду при вирішенні завдань та здатність опановувати стресові фактори в ході

адаптаційних процесі. Констатовано зростання на 11,5% показника

«Поведінкова шкала», що забезпечує баланс відповідності дій та вчинків

людини вимогам здорового способу життя, стає істотним підґрунтям

забезпечення рівномірного та впевненого розвитку здібностей пристосування

до сучасних умов та подолання складних ситуацій. «Емоційна шкала» за

результатами впровадженням соціально-психологічної програми також

зазнала позивних змін – зменшення рівня тривожності та відтворення

внутрішньо збалансованого емоційного стану. У кількісному вигляді таки

зміни відображаються на рівні 11% переваги перед іншими досліджуваними.

За показником «Когнітивна шкала» позитивний напрям змін визначився у

збільшенні на 6,5%.

ВИСНОВКИ

1. Проведено теоретико-методологічний аналіз підходів до вивчення

проблеми адаптаційного потенціалу молоді в науковій літературі і визначено стан її розробки. Показано, що у психологічній науці проблема адаптаційних

(пристосувальних) процесів особистості є однією з центральних. Встановлено, що дослідники розрізняють поняття адаптація, адаптаційна готовність,

адаптивність та адаптованість, кожне з яких розкриває різні етапи становлення особистості.

Доведено неоднозначність проблемного поля потенціалу особистості, що пов’язується з семантичною невизначеністю: у структуру потенціалу

включають працездатність, спеціальні здібності, активність, ціннісні орієнтації та мотиви, практичний досвід; професійно-важливі якості, що впливають на

успішність результатів діяльності; темпоральні характеристики тощо. Психологічний потенціал розглядається як рівень сформованості психічних

властивостей і якостей особистості, які є резервом підвищення її ефективності; самоактуалізаційний потенціал визначається як інтегральна характеристика

32

розвитку особистості, основу якої становлять цінності самоактуалізації; інноваційний потенціал представляє сукупність властивостей і якостей

особистості, спрямованих на створення, сприйняття, реалізацію нововведень, здатність вчасно відмовлятися від консервативних способів діяльності;

творчий потенціал відображає міру можливостей особистості у творчому самовдосконаленні та самореалізації; моральний потенціал досліджується

через систему ціннісних орієнтацій особистості, особливостей її ставлення до себе, оточуючих та світу в цілому. Виокремлені потенціали не враховують

поєднання індивідних та соціально-психологічних характеристик, що забезпечують стійкість їх прояву у соціумі, тому виникає потреба виділення

найбільш узагальненого, «універсального» виду потенціалу особистості – адаптаційного, який операціоналізується та обґрунтовується через низку

якісно своєрідних індивідуально-типологічних та соціально-психологічних властивостей.

2. Запропоновано цілісну соціально-психологічну модель адаптаційного потенціалу молоді в умовах сучасного соціуму.

Виокремлено головні конструкти – адаптивності як складові адаптаційного потенціалу особистості. Адаптаційний потенціал сучасної

молоді як її здатність та готовності до найбільш оптимального використання власних індивідуальних ресурсів для конструктивного пристосування до

ситуацій невизначеності є складною ієрархічно-паритетною системою адаптивностей: внутрішньоособистісної, міжособистісної адаптивності,

відсутності дезадаптаційних порушень, особистісного соціально-психологічного потенціалу та компетентнісної адаптивності. Перші чотири

адаптивності відображають оцінки власних здібностей та можливостей реалізації процесу адаптації, а компетентнісна адаптивність відображає саме

дії, які використовують респонденти у пристосуванні до нових умов функціювання чи існування.

Кожен із видів адаптивностей є складним, системно організованим психологічним феноменом, та відображає склад і структуру цілісного

конструкту адаптаційного потенціалу. Показано, що адаптаційний потенціал особистості реалізується на таких рівнях: індивідному, особистісному та рівні

соціально-психологічних особливостей. 3. Виокремлено та операціоналізовано основні адаптивності як

компоненти конструкту адаптаційного потенціалу молоді в умовах сучасного

соціуму. Внутрішньоособистісна адаптивність – високий рівень характеризується

невираженістю внутрішньоособистісних конфліктів, кращими адаптивними можливостями, що сприяють задоволенню актуальних потреб. Низький рівень,

який пов'язаний з ускладненням вибору однією з одночасно існуючих і конкуруючих позицій; є станом інтрапсихічного конфлікту. Наявність

фрустраційних впливів відображається на оцінюванні власних дій та аналізі

33

стану, що в цілому призводить до порушень особистісної здатності до адаптації. Високий рівень міжособистісної адаптивності характеризується

вираженістю нервово-психічної стійкості та поведінкової регуляції, високою адекватною самооцінкою, адекватним сприйняттям дійсності. Низький рівень

характеризується ускладнення міжособистісних зв’язків, нездатністю ефективно організовувати власний соціальний простір, вибірковою

перцепцією, спрямованістю на підкріплення власного світогляду та, як наслідок, можливою кризою міжособистісних відносин, життєвими

труднощами та емоційними конфліктами. Відсутність дезадаптаційних порушень визначають помірний рівень ситуативної тривожності,

працездатність, висока толерантність щодо негативних чинників професійної діяльності, виражена мотивація навчання та професійної діяльності,

відсутність агресивних проявів та порушень моральної орієнтації, прагнення дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки, групових вимог тощо.

Особистісний соціально-психологічний потенціал визначають високий рівень комунікативних здібностей, адекватне сприйняття дійсності та адекватна

самооцінка, встановлення контактів із оточуючими, неконфліктність, адекватна оцінка своєї ролі у групі, орієнтація на конвенційне спілкування.

Компетентнісна адаптивність є здатністю застосовувати знання, вміння, успішно діяти на основі практичного досвіду при вирішенні завдань та

можливістю опановувати стресові фактори у ході адаптаційних процесів. 4. Встановлено особливості впливу індивідно-психологічних якостей на

операціоналізовані конструкти системи адаптивностей. За внутрішньоособистісною адаптивністю виявлено додатній виражений

вплив на вольовий, фізичний потенціал, показники інтровертно-чуттєвої установки та внутрішньої компетенції валеологічної сфери. За адаптивністю

«Особистісний соціально-психологічний потенціал» виявлені додатні впливи показників емоційного, фізичного, вольового та самоактуалізаційного

потенціалів, екстравертно-сенсорної установки. Показано, за «Відсутністю дезадаптаційних порушень» є статистично значущі впливи на визначені

потенціали особистості та на інтернально-інтуїтивну установку. Встановлено особливу роль компетентнісної адаптивності у структурі

адаптаційного потенціалу особистості. Виявлено незалежність компетентнісної адаптивності від особистісних здібностей, її опору на

індивідні властивості та соціальні характеристики.

Досліджено структурні взаємовідношення між елементами системи адаптивностей та визначено силу зв’язку між ними. Виявлено статистично

значущі кореляційні взаємозв’язки за напрямами залежності «Внутрішньоособистісна адаптивність – Міжособистісна адаптивність»,

«Внутрішньоособистісна адаптивність – Відсутність дезадаптаційних порушень», «Особистісний соціально-психологічний потенціал –

Міжособистісна адаптивність», «Міжособистісна адаптивність – Відсутність

34

дезадаптаційних порушень», «Відсутність дезадаптаційних порушень – Особистісний соціально-психологічний потенціал».

Методом оцінки міри асоціації досліджено наявність взаємовпливів із компетентнісною адаптивністю. Констатовані взаємовпливи з

внутрішньоособистісною адаптивністю, міжособистісною адаптивністю, особистісним соціально-психологічним потенціалом та відсутністю

дезадаптаційних порушень. Концепція компетентнісної адаптивності має на увазі втілення власних вміння та знань, тож зв’язки викривають тривалий етап

переходу від отримання знань до ставлення власної компетентності. 5. Виявлено та емпірично досліджено роль особистісних потенціалів в

оптимізації процесу життєдіяльності молоді в умовах сучасного соціуму. Уточнено роль особистісних потенціалів у формуванні фізичного та

психологічного здоров’я сучасної молоді. Розглянуто особливості впливу вольового потенціалу на детермінанти її особистісного здоров’я. Так, за

показником «Енергійність» виявлено від’ємний статистично значущий вплив середньої сили на показник «Ціннісно-мотиваційна шкала». Інші вольові

показники не виявили статистично значущого впливу, проте зазначено їх особливий характер розподілу: за всіма активними вольовими показниками

(«Енергійність», «Ініціативність», «Рішучість», «Цілеспрямованість») визначено від’ємний вплив на розуміння важливості загальнолюдських

цінностей, а з боку «пасивних» вольових проявів («Уважність», «Самостійність», «Відповідальність», «Витримка», «Наполегливість»)

визначено додатні впливи, що сприяє єдності базових цінностей та мотиваційних спрямувань сучасної молоді.

Розглянуто характер та вираженість впливів емоційного потенціалу на детермінанти здоров’я молоді в умовах сучасного соціуму. Від’ємно

впливають показники «Задоволеність-незадоволеність життям в цілому», «Позитивний-негативний образ себе», «Бадьорість-зневіра» та «Розкутість-

напруженість», що віддзеркалює внутрішнє відчуття власної особистості у соціальному оточенні. Виявлено додатній статистично значущий вплив

показника «Тонус високий-низький» на «Ступінь впливу зовнішніх чинників здоров’я».

Розглянуто особливості впливу самоактуалізаційного потенціалу особистості на детермінанти фізичного та психологічного здоров’я. Визначено

статистично значущі від’ємні впливи показника «Ціннісні орієнтації» на

показники «Емоційна шкала» та «Здатність сприйняття фізичного неблагополуччя». Встановлено додатній вплив самоактуалізаційного

потенціалу за показником «Уявлення про природу людини» на детермінанту «Інструментальне підґрунтя досягнень» та «Пізнавальні потреби» на

детермінанту «Здатність сприйняття фізичного благополуччя». Констатовано підсилення особистісних компетенцій та необхідності

регулярної підтримки власного здоров’я завдяки впливу показників «Дії з

35

організації життя у проблемних ситуаціях внутрішньосімейних відносин (зовнішня компонента)», «Проблемні ситуації, пов'язані з матеріальним та

соціальним становищем суб'єкта», «Дії з організації життя у проблемних ситуаціях, пов'язаних з матеріальним та соціальним становищем суб'єкта

(внутрішня компонента)», «Дії у проблемних ситуаціях валеологічної сфери (внутрішня компонента)» тощо.

Виявлено вплив «Дезадаптаційних порушень» на значне зростання відчуття фізичного неблагополуччя. Детермінанта здоров’я «Ступінь

усвідомлення чинників, що заважають здоровому способу життя» визначається впливом двох показників – «Астенічні реакції та стани» та

«Особистісний адаптаційний потенціал». Визначені залежності мають додатній та від’ємний характери впливу на здоров’я сучасної молоді.

6. Розкрито змістовно-процесуальні засади соціально-психологічної програми розвитку адаптаційного потенціалу молоді в умовах сучасного

соціуму та перевірено її ефективність. З метою перевірки ефективності та дієвості розробленої соціально-

психологічної програми розвитку адаптаційного потенціалу обрано 3 групи респондентів – експериментальну, контрольну та групу плацебо, кожна з яких

складалася з 52 осіб, що були розподілені за підгрупами. В експериментальній групі була реалізована розроблена соціально-психологічна програма;

респонденти контрольної групи не отримували корегувальних впливів, а в групі плацебо була поширена програма, яка не стосувалася розвитку

адаптаційних здібностей та навичок. Критеріями ефективності запровадженої соціально-психологічної

програми виступали компетентнісна адаптивність та інтегральні показники фізичного та психологічного здоров’я сучасної молоді – «Ціннісно-

мотиваційна шкала», «Когнітивна шкала», «Емоційна шкала» та «Поведінкова шкала». Найбільша ефективність соціально-психологічної програми

встановлена за показником компетентнісної адаптивності (32,7%), що забезпечує розвиток вміння застосовувати власні компетенції, успішно діяти

на основі практичного досвіду при вирішенні завдань та здатністю опановувати стресові фактори в ході адаптаційних процесів. Зростання на

11,5% показника «Поведінкової шкали» забезпечує баланс відповідності дій та вчинків сучасної молоді вимогам здорового способу життя, рівномірний та

впевнений розвиток здібностей пристосування до умов сучасного соціуму та

подолання складних ситуацій. Емоційна складова здоров’я у вигляді показника «Емоційна шкала» за ефективністю соціально-психологічної програми також

зазнала позивних змін на 11% – зменшення рівню тривожності та відтворення внутрішньо збалансованого емоційного стану. За показником «Когнітивна

шкала» позитивні зміни визначилися у збільшенні на 6,5%, що забезпечує усвідомлення досліджуваними важливості здоров’я та основних факторів

власних переваг та ризику.

36

Перспективи подальшого дослідження. Проведене дослідження не

вичерпує всіх аспектів вивчення проблеми адаптаційного потенціалу молоді в умовах сучасного соціуму. Перспективи подальших наукових пошуків розглядаються в розширенні семантичної наповненості категорії «адаптаційні здібності сучасної молоді»; у вивченні специфічності проявів адаптивностей представників різних соціальних та демографічних груп населення тощо.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора: Монографії: 1. Литвиненко О.Д. Соціально-психологічні основи розвитку

адаптаційного потенціалу сучасної молоді : монографія / О.Д. Литвиненко. – Сєвєродонецьк : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2018. – 302 с.

Статті у наукових фахових журналах і збірниках наукових праць: 2. Литвиненко О.Д. Ритм як динамічна складова інтегральної

індивідуальності / О.Д. Литвиненко // Вісник Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. – Серія : Психологія. – Т. 15, Вип. 4. – Одеса : Вид-во ОНУ імені І.І. Мечникова, 2010. – С. 125-131.

3. Литвиненко О.Д. Індивідуально-типологічні особливості сприйняття ритму / О.Д. Литвиненко // Вісник Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. – Серія : Психологія. – Т. 16, Вип. 2. – Одеса : Вид-во ОНУ імені І.І. Мечникова, 2011. – С. 91-99.

4. Литвиненко О.Д. Психомоторні співвідношення у психіці індивіда / О.Д. Литвиненко // Вісник Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. – Серія : Психологія. – Т. 16, Вип. 12. – Одеса : Вид-во ОНУ імені І.І. Мечникова, 2011. – С. 159-165.

5. Литвиненко О.Д. Проблема психотравми у психологічній науці: основні погляди та підходи / О.Д. Литвиненко // Вісник Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. – Серія : Психологія. – Т. 21, Вип. 1 (39). – Одеса : Вид-во ОНУ імені І.І. Мечникова, 2016. – С. 180-185.

6. Литвиненко О.Д. Використання казкотерапії у програмі групової психокорекційної роботи / О.Д. Литвиненко // Вісник Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. – Серія : Психологія. – Т. 21, Вип. 3(41). – Одеса : Вид-во ОНУ імені І.І. Мечникова, 2016. – С. 160-167.

7. Литвиненко О.Д. Психосоматичний підхід до проблем психологічного здоров’я особистості / О.Д. Литвиненко // Науковий вісник Херсонського державного університету. – Серія : Психологічні науки. – Херсон : Гельветика, 2016. – № 4. – С. 52-57.

8. Литвиненко О.Д. Адаптаційний потенціал як предиктор запобігання любовної аддікції / О.Д. Литвиненко // Вісник Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. – Серія : Психологія. – Т. 21, Вип. 4(42). – Одеса : Вид-во ОНУ імені І.І. Мечникова, 2016. – С. 127-133.

9. Литвиненко О.Д. Проблема адаптаційного потенціалу особистості в психологічній науці / О.Д. Литвиненко // Fundamental and applied researches in

37

practice of leading scientific schools. – Issue 1 (13). – Co-publ. : Publishing office: Accent graphics communications. – Hamilton, ON, 2016. – Р. 378-385.

10. Литвиненко О.Д. Адаптаційний потенціал особистості як ії інтегративна характеристика / О.Д. Литвиненко // Science and рractice: Collection of scientific articles. – Thorpe Bowker. Melbourne, Australia, 2016. – P. 267-270.

11. Литвиненко О.Д. Місце фізичного потенціалу в загальному конструкті адаптаційного потенціалу особистості / О.Д. Литвиненко // Вісник Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. – Серія : Психологія. – Т. 22, Вип. 1(43). – Одеса : Вид-во ОНУ імені І.І. Мечникова, 2017. – С. 118-126.

12. Литвиненко О.Д. Проблема адаптації в психологічній науці / О.Д. Литвиненко // Теоретичні і прикладні проблеми психології : зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – Сєвєродонецьк : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2017. – № 3 (44). – Т. 3. – С. 55-64.

13. Литвиненко О.Д. Теоретичні предиктори створення моделі адаптаційного потенціалу особистості / О.Д. Литвиненко // Науковий вісник Херсонського державного університету. – Серія : Психологічні науки. – Херсон : Гельветика, 2017. – Т.1, Вип. 5. – С. 83-88.

14. Литвиненко О.Д. Проблема потенційного в структурі особистості / О.Д. Литвиненко // Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools. – Issue 5 (23). – Co-publ. : Publishing office: Accent graphics communications. – Hamilton, ON, 2017. – Р. 55-58.

15. Литвиненко О.Д. Адаптаційний потенціал як система адаптивностей особистості / О.Д. Литвиненко // Науковий вісник Херсонського державного університету. – Серія : Психологічні науки. – Херсон : Гельветика, 2018. – Т.1, Вип. 2.– С. 74- 81.

16. Литвиненко О.Д. Вплив індивідно-психологічних властивостей та окремих потенціалів на систему адаптивностей як цілісний конструкт адаптаційного потенціалу / О.Д. Литвиненко // Вісник Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. – Серія : Психологія. – Т. 23, Вип. 2(48). – Одеса : Вид-во ОНУ імені І.І. Мечникова, 2018. – С. 95-104.

17. Литвиненко О.Д. Образ жертви сексуального насильства очами сучасної молоді / О.Д. Литвиненко, О.А. Чижевич // Науковий вісник Херсонського державного університету. – Серія : Психологічні науки. – Херсон : Гельветика, 2018. – Вип. 5. – С. 188-194. (Особистий внесок автора полягає у визначенні специфіки образу жертви насильства у сучасної молоді).

18. Литвиненко О.Д. Взаємовплив окремих особистісних потенціалів та здоров’я особистості / О.Д. Литвиненко // Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. – Серія : Психологічні науки. – №2(20). – Миколаїв : МНУ імені В.О. Сухомлинського, 2018. – С. 33-38.

19. Литвиненко О.Д. Психологічні особливості адаптаційного простору особистості / О.Д. Литвиненко // Fundamental and applied researches in practice

38

of leading scientific schools. – Issue 26 (2). – Co-publ. : Publishing office: Accent graphics communications. – Hamilton, ON, 2018. – Р. 321-325.

20. Литвиненко О.Д. Внутрішня структура адаптаційного потенціалу як системи адаптивностей / О.Д. Литвиненко // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». – Серія : Психологія. – Острог : Вид-во НаУОА, 2018. – № 7. – С. 59-64.

21. Литвиненко О.Д Особливості адаптаційних напрямів у структурі потенціалу особистості / О.Д. Литивиненко // Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools. – Issue 29 (5). – Co-publ. : Publishing office : Accent graphics communications. – Hamilton, ON, 2018. – Р. 53-58.

22. Литвиненко О.Д. Соціально-психологічна програма розвитку адаптаційного потенціалу сучасної молоді та ії ефективність / О.Д. Литвиненко // Теоретичні і прикладні проблеми психології : зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – Сєвєродонецьк : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2018. – № 3 (47). – Т. 3. – С. 127-134.

23. Литвиненко О.Д. Дослідження структури потенціалу особистості / О.Д. Литвиненко // American Journal of Fundametntal Applied & Experimental Research. – Vol. 4 (11). – 2018. – Р. 42-47.

24. Lytvynenko O.D. Features of interaction of indicators of patent personality, health and ontogenetic reflexion / O.D Lytvynenko // American Journal of Fundametntal Applied & Experimental Research. – Vol. 2 (9). – 2018. – Р. 48-52.

Статті у матеріалах науково-практичних конференцій та інших виданнях:

25. Lytvynenko O. Searching Resources for Couples Using Fairytale Theraphy in Positum Approach / O. Lytvynenko // 6th World Congress of Positive Psychotherapy «Positive Psychotherapy: Practice, Values, Identity : Methods and techniques in Positive Psychotherapy», 17-22 november 2014, Kemer (Turkey). – Wiesbaden, 2014. – P. 66. 26. Литвиненко О.Д. Психологічні особливості адаптаційного потенціалу особистостей з порушенням зору / О.Д. Литвиненко, В.М. Ратушненко // Матеріали наук.-практ. семінару з міжнар. уч. «Наукова спадщина І.О. Синиці в контексті сучасної психології навчання та розвитку» / за заг. ред. C.Д. Максименка, В.Є. Луньова. – К. : Інститут психології імені Г.С. Костюка, 2016. – Режим доступу : https://fdotadotr.wordpress.com/synytsya-scientific-heritage-in-the-context-of-current-psychology-of-training-and-development/ (Особистий внесок автора полягає у визначенні психологічних особливостей адаптаційного потенціалу молоді).

27. Литвиненко О.Д. Зв’язок фізичного потенціалу з іншими частинами адаптаціонного потенціалу особистості / О.Д. Литвиненко // Матеріали 4 Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. «Пізнавальний та перетворювальний потенціал історичної психології як науки» / за заг. ред. Н.В. Родіної,

https://fdotadotr.wordpress.com/synytsya-scientific-heritage-in-the-context-of-current-psychology-of-training-and-development/

https://fdotadotr.wordpress.com/synytsya-scientific-heritage-in-the-context-of-current-psychology-of-training-and-development/

39

О.М. Альошина, О.І. Кононенко, 2 лют.-2 берез. 2017 р., м. Одеса. – Одеса : Вид-во ОНУ імені І.І. Мечникова, 2017. – С. 93-94.

28. Литвиненко О.Д. Возможности использования методов юнгианской психотерапии в практике позитивного психотерапевта / О.Д. Литвиненко // Матеріали 9 Міжнар. наук.-практ. конф. з позитивної психотерапії Н. Пезешкіана «Життя, конфлікти і любов у транскультуральному світі», 2-4 черв. 2017 р., м. Одеса. – Одеса : Вид-во Українського інституту позитивної крос-культурної психотерапії та менеджменту, 2017. – С. 248-251.

29. Литвиненко О.Д. Адаптаційна сфера в дослідженнях особистості / О.Д. Литвиненко // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми психології інновацій: теорія та практика», 15 верес. 2017 р., м. Одеса. – Одеса : Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, 2017. – С. 82-84.

30. Литвиненко О.Д. Особливості факторної моделі потенціалу особистості / О.Д. Литвиненко // Матеріали Всеукр. (із міжнар. участ.) наук.-практ. конф. «Соціокультурні та психологічні виміри становлення особистості», 3-6 жовт. 2017 р., м. Херсон. – Херсон : Херсонский державний університет, 2017. – C. 73-75.

31. Литвиненко О.Д. Сказкоанализ и сказкотерапия в Позитум-подходе / О.Д. Литвиненко // Сборник статии от 12 Междунар. конф. на позитивна психотерапия «Позитивната психотерапия пред предизвикательствата на настоящето», 29-30 квіт. 2017 р., Пловдів (Болгарія). – Варна : Изд-во Славена, 2017. – С. 34-40.

32. Литвиненко О.Д. Дослідження гендерних відмінностей уявлень про сексуальне насильство в залежності від ціннісних орієнтацій / О.Д. Литвиненко, О.А. Чижевич // Матеріали наук.-практ. семінару з міжнар. уч. «Актуальні проблеми особистісного самовизначення в освітньому просторі» / за заг. ред. С.Д. Максименка, В.Є. Луньова, 18 груд. 2017 р., м. Київ. – К. : Інститут психології імені Г.С. Костюка, 2017. – Режим доступу : https://fdotadotr.wordpress.com/reports-of-round-table-talk-actual-issues-of-personal-self-employment-in-the-educational-space-december-18-2017/?fbclid=IwAR2nsZfh6pEGpHWGiVIbcFh1HMKESaPRe436rdjxHa-WSQeTg2pMVmshF7k (Особистий внесок автора полягає у визначенні специфіки гендерних відмінностей уявлень молоді про сексуальне насильство).

33. Литвиненко О.Д. Использование модели баланса в позитивной психотерапии как инструмента для определения феноменологии клиента / О.Д. Литвиненко // Материалы Междунар. конф. «Модель баланса в разных психологических направлениях и психотерапевтических практиках», 2-4 февр. 2018 г., г. Рига. – Рига : Изд-во «Наш Дом», 2018. – № 33. – С. 37-40.

34. Литвиненко О.Д. Особливості взаємовідносин між елементами системи адаптивностей / О.Д. Литвиненко // Матеріали 5 Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. «Пізнавальний та перетворювальний потенціал історичної психології як науки» / за заг. ред. Н.В. Родіної, О.І. Кононенко, 5 квіт.-3 трав. 2018 р., м. Одеса. – Одеса : Вид-во ОНУ імені І.І. Мечникова, 2018. – С. 46-49.

https://fdotadotr.wordpress.com/reports-of-round-table-talk-actual-issues-of-personal-self-employment-in-the-educational-space-december-18-2017/?fbclid=IwAR2nsZfh6pEGpHWGiVIbcFh1HMKESaPRe436rdjxHa-WSQeTg2pMVmshF7k




40

35. Литвиненко О.Д. Проблема концептуалізації адаптаційного

потенціалу особистості / О.Д. Литвиненко // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. «Трансформація фінансової системи та обліку в умовах інноваційної глокалізації національної економіки», 25-26 жовт. 2018 р., м. Одеса. – Одеса : Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки, 2018. – С. 191-192.

36. Литвиненко О.Д. Індивідуально-психологічні особливості життєстійкості осіб з ріним рівнем особистісной зрілості / О.Д. Литвиненко, О.В. Чекал // Матеріали конф. «Актуальні проблеми психології та педагогіки», 9-10 лист. 2018 р., м. Харків. – Харків : Східноукраїнська організація «Центр педагогічних досліджень», 2018. – С. 88-90. (Особистий внесок автора полягає у зʼясуванні індивідуальних особливостей життєстійкості молоді в умовах сучасного соціуму).

37. Литвиненко О.Д. Індивідуально-психологічні особливості саморозвитку осіб з різним рівнем соціального інтелекту / О.Д. Литвиненко, О.І. Мукан // Матеріали конф. «Дослідження різних напрямів розвитку психології та педагогіи», 16-17 лист. 2018 р., м.Одеса. – Одеса : ГО «Південна фундація педагогіки», 2018. – С. 33-36. (Особистий внесок автора полягає у визначенні психологічних особливостей саморозвитку молоді з різним рівнем соціального інтелекту). 38.Литвиненко О.Д. Програма розвитку адаптаційного потенціалу / О.Д. Литвиненко // Матеріали наук.-практ. семінару з міжнар. уч. «Освітній простір в контексті гуманістичної парадигми: психологічні пріоритети сучасності» / за заг. ред. С.Д. Максименка, В.Є. Луньова, 12 лист. 2018 р., м. Київ. – К. : Інститут психології імені Г.С. Костюка, 2018. – Режим доступу : https://fdotadotr.wordpress.com/educational-space-in-the-context-of-humanistic-paradigm-the-psychological-priorities-of-modernity-dedicated-to-the-creative-heritage-of-i-o-synytsa-november-12-2018/

. АНОТАЦІЇ

Литвиненко О.Д. Соціально-психологічні засади розвитку адаптаційного потенціалу молоді в умовах сучасного соціуму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля МОН України. – Сєвєродонецьк, 2019.

Дисертацію присвячено визначенню соціально-психологічних засад розвитку адаптаційного потенціалу молоді в умовах сучасного соціуму та розробці соціально-психологічної програми розвитку її адаптаційного потенціалу.

Здійснено теоретичний аналіз і узагальнення наукових підходів до проблеми вивчення адаптаційного потенціалу молоді в умовах сучасного соціуму та визначено стан її розробки. Обґрунтувано концептуальні засади створення ієрархічно-паритетної моделі адаптаційного потенціалу сучасної

https://fdotadotr.wordpress.com/educational-space-in-the-context-of-humanistic-paradigm-the-psychological-priorities-of-modernity-dedicated-to-the-creative-heritage-of-i-o-synytsa-november-12-2018/



41

молоді. Виділено адаптивності як складові адаптаційного потенціалу особистості: внутрішньоособистісну, міжособистісну, відсутність дезадаптаційних порушень, адаптивність особистісного соціально-психологічного потенціалу та компетентнісну.

Показано, що адаптаційний потенціал особистості реалізується на таких рівнях: індивідному, особистісному та рівні соціально-психологічних особливостей.

Встановлено особливу роль компетентнісної адаптивності у структурі адаптаційного потенціалу молоді. Виявлено незалежність компетентнісної адаптивності від особистісних здібностей, її опору на індивідні властивості та соціальні характеристики. Досліджено структурні взаємовідношення між елементами системи адаптивностей та визначено зв’язки між ними. Виявлено статистично значущі кореляційні взаємозв’язки за напрямами залежностей «Внутрішньоособистісна адаптивність – Міжособистісна адаптивність», «Внутрішньоособистісна адаптивність – Відсутність дезадаптаційних порушень», «Особистісний соціально-психологічний потенціал – Міжособистісна адаптивність», «Міжособистісна адаптивність – Відсутність дезадаптаційних порушень», «Відсутність дезадаптаційних порушень – Особистісний соціально-психологічний потенціал».

Розроблено та доведено ефективність соціально-психологічної програми розвитку адаптаційного потенціалу в умовах сучасного соціуму та перевірено її ефективність. Підтверджене підвищення показників компетентнісної адаптивності та інтегральних показників фізичного та психологічного здоров’я сучасної молоді («Ціннісно-мотиваційна шкала», «Когнітивна шкала», «Емоційна шкала» та «Поведінкова шкала»).

Ключові слова: сучасна молодь, адаптаційний потенціал, внутрішньо особистісна адаптивність, міжособистісна адаптивність, відсутність дезадаптаційних порушень, особистісний соціально-психологічний потенціал, компетентнісна адаптивність.

Литвиненко О.Д. Социально-психологические основы развития

адаптационного потенциала молодежи в условиях современного социума. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора психологических наук по специальности 19.00.05 – социальная психология; психология социальной работы. – Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля МОН Украины. – Северодонецк, 2019.

Диссертация посвящена определению социально-психологических основ развития адаптационного потенциала молодежи в условиях современного социума и разработке социально-психологической программы развития ее адаптационного потенциала.

Осуществлен теоретический анализ и обобщение научных подходов к проблеме изучения адаптационного потенциала молодежи в условиях современного социума и определено состояние ее разработки. Обоснованы

42

концептуальные подходы к созданию иерархически-паритетной модели адаптационного потенциала современной молодежи. Выделены основные адаптивности как составляющие адаптационного потенциала личности: внутриличностная, межличностная, отсутствие дезадаптационных нарушений, адаптивность личностного социально-психологического потенциала и компетентностная. Первые четыре адаптивности отражают оценки личностью собственных способностей и возможностей реализации процесса адаптации; компетентностная адаптивность отражает непосредственно действия, которые используются с целью приспособления к новым условиям функционирования.

Показано, что адаптационный потенциал личности реализуется на таких уровнях: индивидном, личностном и уровне социально-психологических особенностей.

Установлена особая роль компетентностной адаптивности в структуре адаптационного потенциала современной молодежи. Выявлена независимость компетентностной адаптивности от личностных способностей, ее опору на индивидные свойства и социальные характеристики. Исследованы структурные взаимоотношения между элементами системы адаптивности и определены связи между ними. Выявлены статистически значимые корреляционные взаимосвязи по направлениям зависимостей «Внутриличностная адаптивность – Межличностная адаптивность», «Внутриличностная адаптивность – Отсутствие дезадаптационных нарушений», «Личностный социально-психологический потенциал – Межличностная адаптивность», «Межличностная адаптивность – Отсутствие дезадаптационных нарушений», «Отсутствие дезадаптационных нарушений - Личностный социально-психологический потенциал».

Разработана социально-психологическая программа развития адаптационного потенциала молодежи в условиях современного социума и проверена ее эффективность. Подтверждено повышение показателей компетентностной адаптивности и интегральных показателей физического и психологического здоровья современной молодежи («Ценностно-мотивационная шкала», «Когнитивная шкала», «Эмоциональная шкала» и «Поведенческая шкала»).

Ключевые слова: современная молодежь, адаптационный потенциал, внутриличностная адаптивность, межличностная адаптивность, отсутствие дезадаптационных нарушений, личностный социально-психологический потенциал, компетентностная адаптивность.

Lytvynenko O.D. Socio-psychological Principles of Development of the

Adaptive Potential of Youth in the conditions of modern society. - Manuscript. The dissertation for the degree of Doctor of Psychology in the specialty

19.00.05 – Social Psychology; Psychology of Social work. – Volodymyr Dahl East-Ukrainian National University Ministry of Education of Ukraine. – Severodonetsk, 2019.

43

The dissertation is devoted to the definition of the socio-psychological

principles for the development of the adaptive potential of the youth in the conditions of modern society and the development of a socio-psychological program for the development of the adaptive potential.

The theoretical analysis and synthesis of scientific approaches to the problem of studying the adaptive potential of youth in the conditions of modern society are carried out and the state of its development is determined. The conceptual approaches to the creation of a hierarchically-parity model of the adaptive potential of modern youth are substantiated. The main adaptability as components of the adaptive potential of the personality has been identified: intrapersonal, interpersonal, absence of maladaptation disorders, adaptability of personal socio-psychological potential and competence. The first four adaptations reflect the personality assessment of their own abilities and capabilities for implementing the adaptation process, while competence-based adaptability reflects directly the actions that respondents use to adapt to new conditions of functioning.

It is shown that the adaptive potential of the personality is realized at the following levels: individual, personal, and the level of socio-psychological characteristics.

The special role of competence adaptability in the structure of the adaptive potential of modern youth has been established. The independence of competence adaptability from personal abilities, its reliance on individual properties and social characteristics is revealed. The structural relationships between the elements of the adaptability system are investigated and the relationships between them are determined. Identified statistically significant correlation relationships in the areas of dependence: «Intra-personal adaptability – Interpersonal adaptability», «Intra-personal adaptability – Lack of maladaptation disorders», «Personal socio-psychological potential – Interpersonal adaptability», «Absence of maladaptation aspirations personality social and psychological potential».

A socio-psychological program has been worked out to develop the adaptive potential of the youth in the conditions of modern society and its effectiveness has been tested. The increase in the indicators of competence-based adaptability and integral indicators of the physical and psychological health of today youth – the «Value-motivation scale», «Cognitive scale», «Emotional scale» and «Behavioral scale» were confirmed.

Keywords: modern youth, adaptive potential, intrapersonal adaptability, interpersonal adaptability, absence of maladaptation disorders, personality socio-psychological potential, competence adaptability.

44

Підписано до друку 19.01.2019 р. ф. 60х90/16, ум. др. арк. 1,9

Зам. 19/01/19-004, накл. 100 пр. Друкарня Прінт Квік

м. Київ, вул. Леонтовича 9, оф. 65 т. (044) 235-0009, 235-7528

[email protected]

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ · 2019-01-24 · 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми дослідження.

Documents