Прийнято рішенням Вченої ради Луганського національного університету імені Тараса Шевченка «27» грудня 2013 р. «ЗАТВЕРДЖУЮ» Голова Вченої ради ___________В.С.Курило СТАНДАРТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ В ЛУГАНСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Загальні положення Відповідно до стратегічної мети розвитку ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (далі Університет) забезпечення якості освіти на рівні державних стандартів є пріоритетним напрямом та метою спільної діяльності всіх співробітників Університету. Стандарти із забезпечення якості освіти – це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, викладачів і студентів із забезпечення якості освіти, визначає міру їхньої відповідальності. Якість освіти – характеристика освіти, що відображає відповідність результатів навчання, освітніх процесів та інституційних умов актуальним цілям розвитку особи й суспільства. Система забезпечення якості освіти в Університеті базується на принципах: – адаптації вимог «Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти» до особливостей освітньої діяльності Університету; – урахування вимог та інтересів усіх учасників процесів із забезпечення якості освіти: держави, роботодавців, адміністрації, студентів, викладачів та допоміжного персоналу; – компетентнісного підходу до формування мети, змісту та результатів навчання; – упровадження продуктивного навчання, що ґрунтується на інтеграції навчальної та науково-дослідної діяльності; 1
28
Embed
СТАНДАРТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ В ...luguniv.edu.ua/wp-content/uploads/2015/04/system_stan... · 2018-10-03 · – цілей та змісту
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
Прийнято рішенням Вченої ради
Луганського національного університету
імені Тараса Шевченка
«27» грудня 2013 р.
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Голова Вченої ради ___________В.С.Курило
СТАНДАРТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ В ЛУГАНСЬКОМУНАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Загальні положення
Відповідно до стратегічної мети розвитку ДЗ «Луганський національний
університет імені Тараса Шевченка» (далі Університет) забезпечення якості освіти на рівні
державних стандартів є пріоритетним напрямом та метою спільної діяльності всіх
співробітників Університету.
Стандарти із забезпечення якості освіти – це нормативний документ, який
регламентує діяльність адміністрації, викладачів і студентів із забезпечення якості освіти,
визначає міру їхньої відповідальності.
Якість освіти – характеристика освіти, що відображає відповідність результатів
навчання, освітніх процесів та інституційних умов актуальним цілям розвитку особи й
суспільства.
Система забезпечення якості освіти в Університеті базується на принципах:
– адаптації вимог «Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в
Європейському просторі вищої освіти» до особливостей освітньої діяльності
Університету;
– урахування вимог та інтересів усіх учасників процесів із забезпечення якості
освіти: держави, роботодавців, адміністрації, студентів, викладачів та допоміжного
персоналу;
– компетентнісного підходу до формування мети, змісту та результатів навчання;
– упровадження продуктивного навчання, що ґрунтується на інтеграції навчальної
та науково-дослідної діяльності;
1
– практичної спрямованості навчального процесу;
– сприяння системи внутрішнього моніторингу підвищенню рівня якості освіти в
Університеті;
– формування культури якості, залучення та активна участь усіх співробітників
університету та реалізації цих Стандартів.
Стандарти із забезпечення якості освіти застосовуються до різних напрямів
освітньої діяльності в Університету з метою постійного поліпшення якості навчального
процесу та гарантування якості результатів навчання.
Усі вимоги цього Стандарту загальні й застосовуються в усіх структурних
підрозділах Університету незалежно від напрямів та освітньо-кваліфікаційних рівнів
професійної підготовки фахівців.
Стандарт складається з семи розділів, які стосуються:
– цілей та змісту навчання (формування цілей та змісту навчання, узагальнена
модель випускника ЛНУ імені Тараса Шевченка);
– вимог до якості організації навчального процесу (зміст навчального процесу,
прозорість і зрозумілість навчального процесу);
– гарантування якості викладацького складу (визначення компетентностей
науково-педагогічних працівників, процедури відбору та прийому на роботу науково-
педагогічних працівників, відбору претендентів на посаду завідувача кафедрою, вимоги до
претендентів на посаду доцента, забезпечення ефективності науково-педагогічної
діяльності викладача, процедури роботи з викладачами, які стабільно демонструють
власну професійну нездатність);
– забезпечення навчального процесу ресурсами (навчально-методичне
забезпечення навчального процесу, застосування продуктивних методик та технологій
навчання);
– забезпечення практичної готовності майбутніх фахівців (професійне
спрямування теоретичної підготовки за спеціальністю; професійне спрямування
практичних, семінарських, лабораторних занять, навчальних практик, самостійної роботи,
виконання курсових робіт (проектів) за спеціальністю; формування готовності до
професійної діяльності під час виробничої практики, виконання дипломних та
магістерських робіт (проектів)) ;
– адаптації студентів першого року навчання (соціальна адаптації студентів
першого року навчання, навчальна та професійно-спрямована адаптації студентів першого
року навчання);
2
– моніторингу забезпечення якості (моніторинг якості результатів навчання,
моніторинг управління якістю навчального процесу).
Кожен з розділів Стандартів складається з елементів, поданих на схемі:
Норма Формулювання стандартуНастанова Коментар
Відповідальність
Заходи адміністраціїЗаходи інституту / факультету
Заходи кафедриЗаходи студентського
самоврядування
Розділ 1. Формування цілей та змісту навчання
1.1. Стандарт формування цілей та змісту навчання
Навчальні програми підготовки фахівців повинні розроблятися на основі
визначених Національною рамкою кваліфікацій та освітньо-професійними стандартами
результатів навчання, сформульованих у термінах компетентностей, з урахуванням
студентоцентрованого підходу.
Коментар:
Перелік компетентностей та очікуваних результатів навчання, їх відповідність
освітнім компонентам навчальної програми оформлюється у вигляді таблиць окремо для
кожного освітньо-кваліфікаційного рівня та спеціалізації і включається до освітньо-
професійної програми підготовки (або додатка до неї). Результати навчання мають бути
описані мовою, доступною для розуміння студентами, роботодавцями та іншими
зацікавленими сторонами й розміщені в інформаційних пакетах ЄКТС.
Зміст освітніх компонентів, сформований за принципом фундаменталізації, має
суворо відповідати запланованим результатам навчання, що сприятиме уникненню
дублювання результатів навчання й оптимальному використанню навчального часу. Обсяг
освітніх компонентів (призначення кредитів) установлюється на основі аналізу реального
навантаження студента.
Відповідальність:
Заходи адміністрації
Координує розробку й погоджує навчальні програми, аналізує їх відповідність
вимогам державних стандартів, цього стандарту, іншим нормативно-правовим актам у
сфері освіти, затверджує ключові документи навчальних програм.
Заходи директоратів, деканатів
3
Вчена рада інституту (факультету) аналізує й погоджує ключові документи
навчальних програм. Забезпечує міжкафедральну взаємодію в розробці навчальних
програм.
Заходи кафедри
Розробка навчальних програм здійснюється на основі державних стандартів, моделі
випускника робочою групою, що складається з викладачів дисциплін різних циклів
навчального плану, роботодавців, студентів і координатора від адміністрації. Робоча група
щорічно переглядає навчальні програми з урахуванням змін вимог роботодавців і
студентів, а також з урахуванням прогнозів розвитку галузі й суспільства. Робочу групу
очолює керівник навчальної програми, що обираєтся з числа провідних фахівців з цієї
спеціальності (або завідувач кафедри), наділений певними повноваженнями й відповідає
перед кафедрою за якість підготовки студентів.
Заходи органів студентського самоврядування
Студенти, що завершили певний модуль (етап, курс) навчання, обговорюють зміст,
обсяг компонентів навчальних програм (на підставі аналізу ) і вносять пропозиції
керівниками навчальних програм (кафедрам) щодо їхнього вдосконалення.
1.2. Узагальнена модель випускника ЛНУ імені Тараса Шевченка
Узагальнена модель випускника ЛНУ втілює цілі навчання та основні положення
навчальних програм і базується на засадах компетентнісного підходу.
Коментар:
Узагальнена модель випускника ЛНУ є системою загальних та фахових
компетентностей.
Загальні компетентності – знання, розуміння, навички та здатності, які студент
опановує в рамках програми навчання і які мають універсальний характер.
Системні компетентості – здатність застосовувати знання на практиці,
дослідницькі навички й уміння (володіння поняттями, законами, теоріями й методами
науки), здатність до навчання, здатність породжувати нові ідеї (креативність), лідерські
якості, розуміння культури та звичаїв інших країн, здатність працювати самостійно,
турбота про якість, бажання досягти успіху.
Інструментальні – здатність до аналізу й синтезу, здатність до організації і
планування, базові загальні знання, засвоєння основ базових знань з професії, усне й
письмове спілкування рідною мовою, знання іноземної мови, комп’ютерні навички,
4
навички управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних
джерел), розв’язання проблем, прийняття рішень.
Соціальні й міжособистісні – здатність до критики та самокритики, взаємодія
(робота в команді), здатність працювати в міждисциплінарному та міжнародному
Навчальна (освітня) програма (Educational programme) – узгоджена сукупність освітніх
компонентів (навчальних дисциплін, модулів, практик тощо), яка визнана необхідною для
присудження певної кваліфікації та описана результатами навчання в термінах
компетентностей.
Навчальний (освітній) компонент (Educational component) – самодостатня і формально
структурована частина навчальної програми (наприклад курс, модуль, навчальна
дисципліна, семінар, виробнича практика тощо).
Національна рамка кваліфікацій, НРК (National Qualifications Framework, NQF) –
цілісний міжнародно зрозумілий опис національної шкали кваліфікацій у термінах
компетентностей, через який усі кваліфікації та інші навчальні досягнення, зокрема у
вищій освіті, можуть бути виражені й співвіднесені між собою в узгоджений спосіб.
Оцінювання студентів (Assessment of individual students) – формалізований процес
визначення рівня опанування студентом запланованих (очікуваних) результатів навчання,
що є необхідним для вдосконалення навчального процесу, підвищення ефективності
викладання, розвитку студентів.
Студентоцентрований підхід у формуванні навчальних програм (Student-centred
approach) – передбачає розроблення навчальних програм, які зосереджуються на
результатах навчання, ураховують особливості пріоритетів особи, що навчається,
ґрунтуються на реалістичності запланованого навчального навантаження, яке
узгоджується із тривалістю освітньої / навчальної програми. При цьому студенту
надаються більші можливості щодо вибору змісту, темпу, способу та місця навчання.
Придатність до працевлаштування (Employability) – наявність у випускників
компетентностей (знань, умінь, інших особистісних характеристик), що необхідні для
успішного працевлаштування.
26
Призначення кредитів (Credit assignment) – процес формального визначення в кредитах
ЄКТС навчального навантаження студента, необхідного для опанування певної навчальної
програми або її компонентів.
Присвоєння кредитів (Award of credits) – акт надання (зарахування) студентові певної
кількості кредитів ЄКТС. Присвоєння кредиту ЄКТС підтверджує, що результати навчання
студента оцінено, і що студент виконав вимоги до навчального компонента чи кваліфікації.
Результати навчання (Learning outcomes) – сукупність компетентностей, що виражають
знання, розуміння, уміння, цінності, інші особистісні якості, які набув студент після
завершення навчальної програми або її окремого компонента. Результати навчання в
сукупності з критеріями їх оцінювання визначають мінімальні вимоги до присвоєння
кредитів, у той час як виставлення оцінок ґрунтується на зіставленні реальних навчальних
досягнень студента з мінімальними вимогами. Термін «результати навчання» є одним з
основних термінів Болонського процесу і важливий для розуміння та порівняння розмаїття
академічних ступенів (кваліфікацій) в Європі, зміни освітньої парадигми з процесної на
результатну. Останнє означає перехід від підходу в побудові навчальних програм та
викладанні, орієнтованого на викладача, до студентоцентрованого підходу.
Студентоцентрований підхід (Student-centred approach) – передбачає розроблення
навчальних програм, які зосереджуються на результатах навчання, ураховують
особливості пріоритетів особи, що навчається, ґрунтуються на реалістичності
запланованого навчального навантаження, яке узгоджується з тривалістю навчальної
програми. При цьому студенту надаються більші можливості щодо вибору змісту, темпу,
способу та місця навчання.
Управління якістю вищої освіти – це безперервний процес скоординованої діяльності
учасників освітнього процесу із досягнення відповідності якості підготовки фахівців
кваліфікаційним вимогам Національної рамки кваліфікації, держаним та галузевим
стандартам, а також вимогам роботодавців.
27
Зміст
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ........................................................................................................................................1
РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ ЦІЛЕЙ ТА ЗМІСТУ НАВЧАННЯ.........................................................................3
1.1. СТАНДАРТ ФОРМУВАННЯ ЦІЛЕЙ ТА ЗМІСТУ НАВЧАННЯ.....................................................................................31.2. УЗАГАЛЬНЕНА МОДЕЛЬ ВИПУСКНИКА ЛНУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА...........................................................4
РОЗДІЛ 2. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ..........................................................6
2.1. СТАНДАРТ ВИМОГ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ.............................................................................62.2. СТАНДАРТ ЩОДО ПРОЗОРОСТІ І ЗРОЗУМІЛОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ.....................................6
РОЗДІЛ 3. ГАРАНТУВАННЯ ЯКОСТІ ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ..........................................................8
3.1. СТАНДАРТ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ........................83.2. СТАНДАРТ ЩОДО ПРОЦЕДУРИ ВІДБОРУ ТА ПРИЙОМУ НА РОБОТУ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ....93.3. СТАНДАРТ ЩОДО ВІДБОРУ ПРЕТЕНДЕНТІВ НА ПОСАДУ ЗАВІДУВАЧА КАФЕДРОЮ..............................................93.4. СТАНДАРТ ВИМОГ ДО ПРЕТЕНДЕНТІВ НА ПОСАДУ ДОЦЕНТА...........................................................................103.5. СТАНДАРТ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА..........113.6. СТАНДАРТ ЩОДО ПРОЦЕДУРИ РОБОТИ З ВИКЛАДАЧАМИ, ЯКІ СТАБІЛЬНО ДЕМОНСТРУЮТЬ ВЛАСНУ ПРОФЕСІЙНУ НЕЗДАТНІСТЬ.......................................................................................................................................12
РОЗДІЛ 4. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ РЕСУРСАМИ.................................................14
4.1. СТАНДАРТ ЩОДО НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО Й МАТЕРІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ144.2. СТАНДАРТ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ПРОДУКТИВНИХ МЕТОДИК ТА ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ............................15
РОЗДІЛ 5. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.............................................................................................................................16
5.1. СТАНДАРТ ЩОДО ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ..............165.2. СТАНДАРТ ЩОДО ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ, СЕМІНАРСЬКИХ, ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ, НАВЧАЛЬНИХ ПРАКТИК, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ, ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ (ПРОЕКТІВ) ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 175.3. СТАНДАРТ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІД ЧАС ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ, ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНИХ ТА МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ (ПРОЕКТІВ).......................................................17
РОЗДІЛ 6. АДАПТАЦІЯ СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО РОКУ НАВЧАННЯ.......................................................19
6.1. СТАНДАРТ ЩОДО СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО РОКУ НАВЧАННЯ........................................196.2. СТАНДАРТ ЩОДО НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПРОФЕСІЙНО-СПРЯМОВАНОЇ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО РОКУ НАВЧАННЯ................................................................................................................................................................19
РОЗДІЛ 7. МОНІТОРИНГ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ...................................................22
7.1. СТАНДАРТ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ.............................................................................227.2. СТАНДАРТ МОНІТОРИНГУ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ......................................................22