« » 2014 рlibrary.nuft.edu.ua/ebook/file/58.12.pdfХімічні методи аналізу Тема 1. Характеристика методів аналізу. Якісний

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ЗАТВЕРДЖУЮ

В.о. ректора _____________ А.І. Українець підпис

«_____» ________________2014 р.

АНАЛІТИЧІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ДОВКІЛЛЯ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до вивчення дисципліни

для студентів напряму підготовки 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»

денної форми навчання

Всі цитати, цифровий та фактичний СХВАЛЕНО

матеріал, бібліографічні відомості на засіданні кафедри

перевірені. Написання одиниць аналітичної хімії. відповідає стандартам Протокол № 3

від 26 вересня 2014 р.

Підписи авторів ______________

_____________________________

Реєстраційний номер електронних

методичних рекомендацій у НМВ

58.12 – 22.12.2014

Київ НУХТ 2014

Аналітичні методи контролю довкілля [Електронний ресурс]: методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів напряму

підготовки 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» денної форми навчання / уклад. Є.Є.

Костенко, О.М. Бутенко. – К.: НУХТ, 2014. – 31 с.

Рецензент Т.А. Войтенко, канд. хім. наук

Укладачі: Є.Є. Костенко, д-р. хім. наук,

О.М. Бутенко, канд. техн. наук

Відповідальний за випуск Є.Є. Костенко, д-р. хім. наук, професор.

3

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Аналітичні методи

контролю довкілля» є теорія хімічного аналізу, методологія його з урахуванням специфічності особливостей аналізу об’єктів природного

середовища.

Міждисциплінарні зв’язки: дисципліна «Аналітичні методи

контролю довкілля» базується на знаннях з аналітичної, загальної, неорганічної, органічної хімії. Використовує окремі розділи фізичної, колоїдної хімії, фізики та математики. Забезпечує дисципліни «Моніторинг навколишнього середовища», «Екологічна експертиза», «Метрологія, стандартизація, сертифікація», «Радіоекологія», «Геологія з основами

геоморфології», «Техноекологія» та будь-які інші дисципліни і спец. курси,

що стосуються оцінки якості об’єктів харчової технології, біотехнології та довкілля.

1.1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1.1.Метою викладання навчальної дисципліни «Аналітичні методи

контролю довкілля» є оволодіння сучасними методами аналізу об’єктів довкілля та їх застосування для вирішення конкретних практичних завдань.

1.1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Аналітичні методи

контролю довкілля» є поглиблення знань з аналітичної хімії, придбання уявлення про особливості складу об’єктів природного середовища та навичок грунтовного підходу до методології аналізу, опанування основних операцій,

якими супроводжується процес виконання аналізу об′єктів.

1.1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні: знати: теоретичні основи найважливіших методів хімічного аналізу;

умови виконання аналітичних досліджень; специфічні особливості складу та аналізу об’єктів природного середовища; оцінку межі використання, похибки

аналітичних методів.

Вміти: оцінювати можливості методів аналізу на основі фундаментальних теоретичних знань; обгрунтовано вибирати метод аналізу

для вирішення конкретної практичної задачі; здійснювати математичну

обробку результатів аналітичних визначень; мати уяву про перспективу

розвитку моніторингу об’єктів довкілля. Мати навички: у користуванні лабораторним посудом, обладнанням і приладами (іономіром, фотоелектроколориметром, спектрофотометром,

полуменевим фотометром, амперометричним і кондуктометричним

титраторами, флуорометром, хроматографом, рефрактометром,

поляриметром, тощо); у способах приготування стандартних розчинів; у

застосуванні аналітичних методів для визначення вмісту хімічних речовин;

метрологічної оцінки і статистичної обробки отриманих результатів хімічного аналізу.

4

Опис навчальної дисципліни подається у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Опис навчальної дисципліни

« Аналітичні методи контролю довкілля»

Характеристика навчальної дисципліни Найменування

показників

Галузь знань, напрям

підготовки, освітньо-

кваліфікаційний рівень денна форма

навчання

заочна форма

навчання

0401 –

«Природні науки» (галузь знань: шифр і назва)

Кількість кредитів – 6,5

6.040106 –

«Екологія, охорона

навколишнього

середовища та

збалансоване

природокористування» (напрям підготовки:

шифр і назва)

За вибором

Модулів – 2 Рік підготовки:

Змістових модулів – 5 2-й 3-й

Індивідуальне завдання –

Контрольна робота

(заочна форма навчання)

Семестр

3,4-й 5-й Загальна кількість годин -

234

Лекції

51 год.:

32 год. - 3сем.


6 год.

Практичні, семінарські

– –

Лабораторні

70 год.:



6 год.

Самостійна робота

113 год. 202 год.

Індивідуальні завдання

– 20 год.

Вид контролю

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 4,0 – 3 сем.

3,0 – 4 сем.

самостійної роботи

студента – 3,2

Освітньо-кваліфікаційний

рівень: «бакалавр»

Д Диф. зал.-3сем.

Екзамен - 4сем. Екзамен- 5сем.

5

2. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Загальні поняття курсу «Аналітичні методи

контролю довкілля»

Тема 1. Предмет, задачі аналізу. Предмет «Аналітичні методи

контролю довкілля», його взаємозв‘язок з іншими дисциплінами. Роль аналітичної хімії у моніторингу об’єктів довкілля, контролі якості сировини,

продуктів, допоміжних матеріалів, відходів, стічних вод, охорони довкілля та сертифікації продукції біотехнологічних і харчових виробництв.

Тема 2. Характеристика об’єктів довкілля. Класифікація об’єктів довкілля. Їх хімічний склад та деякі властивості. Особливості аналізу

природних об’єктів.

Тема 3. Загальна схема та основні етапи аналізу. Постановка задачі дослідження. Сучасні методи пробовідбору та пробопідготовки. Створення оптимальних умов визначення. Вимірювання аналітичного сигналу.

Визначення компоненту за допомогою обраної методики. Статистична обробка отриманих результатів та їх оцінка.

Тема 4. Метрологічні характеристики методів аналізу. Поняття про:

метрологію, хемометрику, помилку виміру, коефіцієнт чутливості, межу виявлення, мінімальний аналітичний сигнал (Іmin), (МВ) межу визначення, діапазон визначуваних концентрацій, верхню межу (mв або Св) і нижню межу визначуваних концентрацій (mн або Сн), вибірковість (селективність), специфічність, точність аналізу, правильність і відтворюваність, абсолютну

помилку, експресність методу.

Тема 5. Способи підвищення чутливості і селективності визначень. Методи концентрування мікрокомпонентів. Їх переваги та недоліки. Способи

усунення речовин, що заважають аналізу: маскування заважаючих іонів, руйнування заважаючих сполук.

Змістовий модуль 2. Хімічні методи аналізу

Тема 1. Характеристика методів аналізу. Якісний аналіз, його задачі, види (класифікація за різними ознаками). Кількісний аналіз. Тест-контроль. Аналітичний сигнал. Класифікація аналітичних сигналів.

Тема 2. Методи вираження і визначення концентрації. Методи

вираження концентрації: молярна, моляльна, молярна концентрація еквіваленту (нормальна), титр, титр за визначуваною речовиною, масова частка, співвідношення концентрацій по масі або по об‘єму. Методи

визначення концентрації: метод градуювального графіка, порівняння зі стандартом, стандартних добавок, обмежувальних розчинів.

Тема 3. Кількісний хімічний аналіз. Титриметричні методи.

6

Обчислення у титриметричному аналізі. Вимоги до стандартних речовин, які використовуються в аналізі. Способи приготування розчинів (первинні, вторинні стандартні, фіксанальні розчини). Класифікація титриметричних

методів аналізу.

Тема 4. Метод кислотно-основного титрування (нейтралізації). Робочі розчини методу. Розрахунки [H

+] і рН у розчинах: кислот, основ, буферних

сумішей, гідролізуючих солей. Індикатори методу, їх характеристики (рТінд, інтервал переходу індикатора). Способи підбору індикаторів. Методи

непрямого титрування.

Тема 5. Методи окисно-відновного титрування (редоксметрії). Класифікація методів. Окисно-відновний потенціал, рівняння Нернста. Фактори, що впливають навеличину окисно-відновного потенціалу під-час аналізу. Індикатори методів та їх характеристики. Фіксування точки

еквівалентності (індикаторні та без індикаторні методи). Розрахунок стрибка титрування. Пряме і непряме визначення вмісту речовин. Обчислення еквівалентів речовин у методах окисно-відновного титрування. Робочі розчини методів.

Тема 6. Методи комплексоутворення. Кількісні характеристики

комплексних сполук, що використовуються в аналізі. Методи, що

ґрунтуються на реакціях комплексоутворення з неорганічними лігандами.

Умови забезпечення кількісного визначення. Індикатори метода (специфічні та металохромні). Класифікація методів: безіндикаторні та індикаторні (аргентометрія, меркуро- та меркуриметрія. Характеристика індикаторних

методів аргентометричного визначення хлоридів (методи Мора, Фольгарда та Фаянса). Методи, що ґрунтуються на реакціях утворення комплексних

сполук з органічними лігандами. Комплексони, їх характеристика, використання в аналізі. Хімізм комплексонометричних визначень. Фіксування точки стехіометричності.

Тема 7. Теоретичні основи осадження малорозчинних сполук.

Характеристика малорозчинніх сполук. Добуток розчинності і розчинність. Характеристика розчинів, у яких відбувається виділення і розчинення осадів. Повнота осадження малорозчинних сполук. Дія одноіменного іона на повноту осадження. Вплив кількості осаджувача на розчинність осадів умови

розчинення осадів.

Тема 8. Кількісний хімічний аналіз. Гравіметричні методи. Суть та класифікація (методи: відгону летких компонентів, виділення певного

компоненту, осадження визначуваного компоненту у вигляді малорозчинної сполуки). Переваги та недоліки методу. Техніка роботи та розрахунки (маси

наважки, об′єму осаджувача, вмісту визначуваного компоненту). Осаджувана та гравіметрична форми. Вимоги до них. Основні етапи гравіметричного

визначення. Формування аморфних і кристалічних осадів Забруднення осадів. Види співосадження (поверхневе або зовнішнє і внутрішнє: оклюзія, ізоморфізм,

7

внутрішня адсорбція). Умови осадження кристалічних та аморфних осадів.

Змістовий модуль 3. Інструментальні, хроматографічні та гібридні

методи аналізу

Тема 1. Кількісний аналіз. Інструментальні та фізичні методи.

Переваги та недоліки. Класифікація. Прямі та непрямі методи реєстрації аналітичного сигналу (визначення концентрації). Оптичні методи аналізу.

Класифікація.

Тема 2. Молекулярний спектральний аналіз. Класифікація. Спектрофотометрія. Суть методу. Схема отримання аналітичного сигналу.

Основні величини, що характеризують світлопоглинання. Основний закон

світлопоглинання (закон Бугера-Ламберта-Бера). Молярний коефіцієнт світлопоглинання. Причини відхилення від закону світлопоглинання. Спектр

світлопоглинання. Класифікація фотометричних методів аналізу (візуальні та інструментальні). Етапи фотометричного аналізу. Способи визначення концентрації речовини за величиною оптичної густини. ІЧ-спектроскопія.

Тема 3. Люмінесцентний аналіз. Суть методу. Види люмінесценції. Енергетичний та квантовий вихід люмінесценції. Закон Вавілова. Закон

Стокса-Ломеля. Правило дзеркальної симетрії Левшина.

Тема 4. Рентгено-спектральний метод аналізу. Мас-спектрометрія. Суть методів. Схема отримання аналітичного сигналу. Кількісні характеристики. Використання методу в аналізі об‘єктів довкілля..

Тема 5. Методи атомного спектрального аналізу. Класифікація. Атомно-емісійний спектральний аналіз. Полуменева фотометрія. Суть методів. Схема отримання аналітичного сигналу. Джерела випромінювання, монохроматори, детектори. Якісна і кількісна характеристики методу. Закон

Ломакіна. Фактори, що впливають на результати визначень. Процеси, що

відбуваються з речовиною в полум‘ї газового пальника.

Тема 6. Атомно-абсорбційний метод аналізу. Суть методу. Схема отримання аналітичного сигналу. Джерела випромінювання (лампи з порожнистим катодом, високочастотна безелектродна лампа), атомізатори

(полум‘я, електротермічний атомізатор), монохроматори, детектори.

Тема 7. Атомно-флуоресцентний аналіз. Суть методу. Схема отримання аналітичного сигналу. Використання методу в аналізі об‘єктів довкілля.

Тема 8. ЯМР-, ЕПР-спектроскопія. Суть методів. Використання методів в аналізі об‘єктів довкілля.

Тема 9. Нефелометрія, турбідіметрія, рефрактометрія, поляриметрія.

Суть методів. Схема отримання аналітичного сигналу. Використання методів в аналізі об‘єктів довкілля.

8

Тема 10. Електрохімічні методи аналізу. Класифікація. Переваги,

недоліки.

Тема 11. Потенціометрія. Суть методу. Схема отримання аналітичного

сигналу. Електроди. Іонометрія. Кількісні характеристики. Прямі та титриметричні методи визначення вмісту речовин. Основи

потенціометричного сенсорного аналізу, «електронний язик».

Тема 12. Вольтамперометрія. Класифікація. Полярографія. Суть методу. Схема отримання аналітичного сигналу. Електроди. Якісні та кількісні характеристики. Аналіз полярограм. Амперометричне титрування. Суть методу. Схема отримання аналітичного сигналу. Електроди. Аналіз кривих титрування.

Тема 13. Кондуктометрія. Класифікація. Суть методу. Схема отримання аналітичного сигналу. Електроди. Кількісні характеристики.

Аналіз кривих титрування.

Тема 14. Хроматографія. Суть методу. Класифікація. Крива елюювання, її параметри. Якісний і кількісний аналіз. Кількісні характеристики. Адсорбенти і носії для хроматографії.

Тема 15. Газова хроматографія. Суть методу. Схема отримання аналітичного сигналу. Детектори.

Тема 16. Рідинна хроматографія. Суть методу. Схема отримання аналітичного сигналу. Детектори.

Тема 17. Ситова, іонообмінна, площинна, флюїдна хроматографія. Суть методів. Схема отримання аналітичного сигналу. Детектори.

Тема 18. Гібридні методи аналізу. Сорбційно-спектрофотометричні, -спектроскопічні, - атомно-абсорбційні, - полярографічні методи аналізу.

Хромато-мас-спектрометрія. Суть методів. Схема отримання аналітичного

сигналу. Використання методів в аналізі об‘єктів довкілля.

Модуль 2

Змістовий модуль 1. Хімічні методи аналізу в контролі об’єктів

довкілля

Тема 1. Використання методів нейтралізації в контролі об’єктів довкілля. Контроль кислотності та лужності природних вод різних типів, грунтів та донних відкладів. Використання кислотно-основного титрування у визначенні вмісту кислот, гідролізуючих солей у поверхневих водах. Суть методу К’єльдаля. Використання методу для аналізу природних вод на вміст загального нітрогену та нітрогену органічних сполук у грунтах та донних

відкладах.

Тема 2. Використання редокс-методів у визначенні індивідуальних

9

показників хімічного складу вод, хімічного складу атмосферного повітря. Окислювальність води (перманганато- і біхроматометричне визначення її), йодометричне визначення загального вмісту сульфідів і сірководню,

«розчиненого кисню», йоду, «активного хлору» тощо у водах різних типів. Визначення неорганічних газуватих сполук, парів металічної ртуті, сірководню в атмосферному повітрі. Пробовідбір, особливості визначень. Межа виявлення.

Тема 3. Використання методів комплексоутворення у визначенні загальної твердості води, сульфатів у природних водах, галогенідів та металів у грунтах та донних відкладах. Пробопідготовка. Усунення заважаючих

іонів. Суть визначень.

Тема 4. Використання гравіметричного аналізу в контролі об’єктів довкілля. Визначення сульфатів та силікатів у природних водах.

Пробопідготовка грунтів та аналіз їх на вміст силікатів нерозчинних у воді, полуторних оксидів, фосфору та гіпсу.

Змістовий модуль 2. Інструментальні, хроматографічні та

гібридні методи аналізу в контролі об’єктів довкілля

Тема 1. Використання електрохімічних методів аналізу в контролі об’єктів довкілля. рН-метричне визначення вільної та загальної кислотності води. Аналітичний контроль вод різного походження та донних відкладів на вміст нітратів, фторидів тощо. Визначення суми органічних кислот потенціометричним титруванням у поверхневих водах. Кондуктометричний

аналіз природних вод на вміст хлоридів, сульфатів, кислот, солей, питомої електропровідності.Полярографічне визначення важких металів, диоксигену,

купруму у водах різного походження. Переваги методу. Межа виявлення.

Тема 2. Використання оптичних методів аналізу в контролі об’єктів довкілля. Фотометричне визначення сульфідів, нітритів, нітратів, фосфатів, розчинених силікатів, токсичних елементів, органічних сполук тощо у

природних водах. Аналіз повітря на вміст органічних сполук, неорганічних

газуватих сполук та металів фтометрично. Застосування молекулярно-

абсорбційного аналізу для контролю грунтів та донних відкладів на вміст доступних для живлення рослин форм нітрогену, фосфору та калію.

Визначення органічних сполук у водах різного походження; смолистих

речовин, кетонів, ароматичних вуглеводних у повітрі люмінесцентним

аналізом.

Використання емісійного спектрального аналізу та атомно-абсорбційного

аналізу для визначення основних компонентів мінеральної частини грунтів та 10

донних відкладів; лужних та земельнолужних металів у воді; Hg, Cd, Pb у повітрі.

Тема 3. Використання хроматографічних та гібридних методів аналізу

в контролі якості грунтів. Визначення органічних сполук у грунтах та донних

відкладах методом газорідинної хроматографії, пестицидів методом

тонкошарової хроматографії. Пробопідготовка грунтів, особливості виконання аналізу, межа виявлення.

Тема 4. Застосування хроматографічних та гібридних методів аналізу

для контролю якості природних вод. Визначення вмісту амінів методом

газової хроматографії з застосуванням полуменево-іонізаційного детектора, виділення нафтоподуктів з води методом тонкошарової хроматографії, визначення якісного та кількісного складу низькомолекулярних органічних

кислот у природних водах газохроматографічно з іонізаційним детектором,

ідентифікація та кількісне визначення хлорорганічних пестицидів у

поверхневих водах методом газорідинної хроматографії з електронно-

захватним детектором. Пробо підготовка, особливості виконання аналізу,

межа виявлення.

3. ТЕМИ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

Час, відведений на опрацювання теми, год. № з/п

Назва тем курсу

лабораторних занять та їх зміст денна форма заочна форма

1 2 3 4

1 Кислотно-основне титрування

1.1 Лабораторне заняття 1.

Приготування розчину NaOH, стандартизація за щавлевою кислотою. Визначення вмісту оцтової кислоти в розчині.

4 1


Визначення вмісту ортофосфатної кислоти в препараті. Визначення вмісту аміаку в солях

амонію.

4

2 Окисно-відновне титрування


Приготування стандартного розчину K2Cr2O7.

Дихроматометричне визначення феруму (ІІ) в солі Мора. Приготування розчину тіосульфату натрію.

4


Стандартизація розчину Na2S2O3. Йодометричне визначення міді (ІІ) у розчині мідного купоросу.

4

11

3 Оптичні методи аналізу


Фотометричне визначення феруму (ІІІ) у вигляді тіоціанатного комплексу.

4


Полуменевофотометричне визначення лужних і земельнолужних металів.

4

4 Електрохімічні методи аналізу


Потенціометричне визначення кислот та їх

сумішей у розчині.

4 1


Біамперометричне визначення амонійного і білкового азоту.

4

4 Використання методів кислотно-основного

титрування в контролі довкілля

4.1 Лабораторна заняття 9.

Визначення кислотності, лужності, карбонатної твердості природних вод.

4 1

5 Використання редокс-методів у контролі довкілля


Перманганато- та біхроматометричний контроль окислювальності води.

4


Контроль якості харчових продуктів (визначення аскорбінової кослоти у соках і вітамінах)

4

6 Використання оптичних методів у контролі довкілля


Фотометричне визначення алюмінію та фосфору у

природних та питних водах, грунтах та донних

відкладах.

4 1


Полуменевофотометричне визначення металів у

мінеральних водах.

4 1

7 Використання електрохімічних методів у

контролі довкілля


Контроль якості сільськогосподарської продукції (потенціометричне визначення нітратів).

4


Потенціометричне визначення фосфатної кислоти

у напоях «Соса Соla».

4 1

8 Використання хроматографічних та гібридних методів у контролі довкілля


Концентрування і розділення сумішей важких металів (Co, Cu, Fe ) у зразках модельних об’єктів довкілля методом іонообмінної хроматографії.

4


Сорбційно – фотометричне визначення Co, Cu, Fe в елюатах.

6

Всього 70 6

4. ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ

Застосування методу нейтралізації в контролі об’єктів довкілля

1. Класифікація природних вод за вмістом основних сольових компонентів. 2. Хімічні інгредієнти природних вод. Їх класифікація за різними ознаками (з екологічної точки зору, за походженнім, з точки зору методології аналізу).

3. Аналітичний контроль якості природних вод за інтегральними

показниками. Навести приклади.

4. Аналітичний контроль якості природних вод за індивідуальними

показниками. Навести приклади.

5. Способи усунення речовин, що заважають аналізу природних вод.

6. Види проб, які використовують в аналізі природних вод. Техніка їх

відбору.

7. Консервація, транспортування та зберігання проб води.

8. Способи концентрування мікрокомпонентів природних вод.

9. Характеристика хімічного складу твердої фази грунтів. 10. Характеристика рідинної фази грунтів. 11. Поняття «атмосфера грунту». ЇЇ особливості та хімічний склад.

12. Хімічний склад донних відкладів природних водних об’єктів. 13. Характеристика мінеральної частини грунтів. 14. Складові, що характеризують біологічну цінність грунтів. 15. Хімічний склад повітря та атмосферних опадів. 16. Класифікація хімічних компонентів грунтів та донних відкладів з точки

зору аналітичних визначень. 17. Підготовка мінеральної частини грунтів та донних відкладів для аналізу.

18. Підготовка біологічно-активних компонентів грунтів для аналізу.

19. Підготовка антропогенних забруднювачів грунтів та донних відкладів для аналізу.

20. Особливості відбору проб грунтів та донних відкладів. 21. Методика приготування середньої та лабораторної проб грунту.

22. Відбір проб повітряного басейну для аналітичних визначень. 23.Підготовка проб повітря для аналізу.

24.Основні етапи аналізу грунтів та донних відкладів. 25.Поняття валового аналізу грунтів. Показники, що його характеризують.

13

26.Поняття «ємність поглинання», «обмінна ємність». Класифікація грунтів за даними показниками.

27.Поняття «катіонообмінної (поглинальної) здатності» грунтів та донних

відкладів. 28.Основні закономірності іонного обміну грунтів встановлені К.К.

Гедройцем.

29.Солі яких катіонів: феруму (ІІІ), алюмінію (ІІІ), натрію чи амонію

витісняють з грунтів більшу кількість обмінних катіонів і чому?

30.Поняття «солонцюватості» грунтів. Визначення обмінних іонів натрію.

31.Поняття та види «кислотності, лужності,обмінної кислотності» грунтів та донних відкладів. Визначення обмінної та гідролітичної кислотності грунтів.

32.Оцінка гіпсоносності грунтів. 33.Визначення яких показників складає аналіз водної витяжки грунтів та

донних відкладів?

34.Поняття та види «кислотності, лужності» води.

35.Чим обумовлена кислотність води? Визначення загальної та вільної кислотності води.

36.Визначення гумінової кислотності води, кислотності, зумовленої вільною

та агресивною СО2.

37.Чим обумовлена лужність води? Визначення загальної та вільної лужності води.

38.Визначення загальної та вільної лужності в одній пробі води. Навести

розрахунки гідратної, карбонатної та гідрокарбонатної лужності води.

39.Форми карбонатної кислоти у природних водах (джерела їх надходження, кількісний вміст, залежність значення рН води від їх присутності).

40.Визначення вмісту вільної карбонатної кислоти у поверхневих водах

(поняття «вільної карбонатної кислоти», суть визначення, розрахунки).

41.Визначення вмісту напівзв’язаної карбонатної кислоти у поверхневих

водах (поняття «напівзв’язаної карбонатної кислоти», суть визначення, розрахунки).

42.Визначення карбонат-іонів та гідрокарбонат-іонів, одночасно присутніх у

поверхневих водах.

43.Взаємозв’язок між видами кислотності, лужності та формами карбонатної кислоти у природних водах.

Види твердості води. Визначення карбонатної твердості води. Одиниці вимірювання. 44.З якими індикаторами і чому фіксують точку еквівалентності при

визначенні кислотності природних вод?

45.З якими індикаторами і чому фіксують точку еквівалентності при

визначенні лужності природних вод?

46.З якими індикаторами і чому фіксують точку еквівалентності при

визначенні форм карбонатної кислоти природних вод?

47.Визначення вмісту «загального нітрогену» у природних водах (шляхи

надходження нітрогену у природні води, форми його існування, способи

зберігання проб води для аналізу, суть визначення). 14

48.Визначення вмісту «загального нітрогену» у грунтах та донних відкладах

(поняття «загальний нітроген», підготовка проби грунту до аналізу, суть визначення).

49.Визначення вмісту СО2 карбонатів у грунтах та донних відкладах

(підготовка проби грунту до аналізу, суть визначення, хімічні реакції, розрахунки ).

50.Визначення обмінної кислотності грунтів та донних відкладів.

Застосування методів редоксиметрії, комплексоутворення

та гравіметрії в контролі об’єктів довкілля

1. Арбітражний метод визначення ХСК природних вод. Підготовка проби

води до аналізу, видалення заважаючих сполук, суть визначення. Наведіть рівняння реакцій.

2. Поняття ХСК природних вод. Яку роль відіграють Ag2SO4 та HgSO4 при

визначенні ХСК води? Нормативні кількості ХСК у досліджуваних водах

для господарських, питних та технічних цілей.

3. Який показник вказує на забруднення води органічними речовинами? Чи

можливе визначння окисності стічної води перманганатометрично?

Відповідь обґрунтувати.

4. Суть методу Кубеля. Наведіть рівняння реакцій. Підготовка хімічного

посуду для виконання аналізу. Які з перелічених іонів та речовин

заважають визначенням: Fe2+

, NO2-, S

2-, Mn

2+, Fe

3+, SO3

2-, Н2SO4, HNO3?

5. Поняття окисності води. Види окисності води. Одиниці вимірювання. З

яких причин та як саме розчин при кип’ятінні у методі Кубеля змінює своє забарвлення? Як уникнути таких явищ?

6. Первинні та вторинні стандартні розчини в йодометрії. Особливості та умови проведення йодометричних визначень. Які сполуки визначають йодометрично у поверхневих водах?

7. Які індивідуальні показники впливають на оцінку якості природних вод?

8. Суть методу Вінклера. Наведіть відповідні рівняння реакцій. Усунення заважаючих аналізу речовин.

9. Підготовка хімічного посуду що використовують у методі Вінклера. З

якою метою і яким чином проводять фіксацію розчиненого кисню. Суть процесу, хімічні реакції.

10. Суть йодометричного визначення сульфідів і сірководню у природних

водах. Наведіть відповідні рівняння реакцій. Особливості визначення сірководню у присутності заважаючих аналізу речовин.

11. Йодометричне визначення йоду у поверхневих водах. Наведіть відповідні рівняння реакцій. Які речовини заважають аналізу? З якою метою та яким

чином проводять екстракцію з пробою води що аналізують?

12.Поняття «активний хлор». Суть методу його визначення у природних

водах. Наведіть відповідні рівняння реакцій. Які речовини заважають аналізу?Яким чином запобігти їх впливу?

13.Визначення металів, неорганічних газуватих сполук повітряного басейну.

Шляхи їх надходження, МВ.

15

14.Суть йодометричного визначення сірководню у повітряному басейні. МВ,

одиниці вимірювання кількісного вмісту.

15.Суть визначення хлорид-іонів у природних водах методом Мора. Фіксування точки еквівалентності. Наведіть відповідні рівняння реакцій.

16.Чи можливе титрування методом Мора у присутності іонів амонію.

Відповідь обґрунтувати. Які аніони і чому заважають визначенню хлорид-

іонів у воді методом Мора?

17.Умови перебігу реакцій при аргентометричному титруванні методом

Мора. 18.Підготовка проби води до аналізу визначння хлорид-іонів методом Мора. 19.З якою метою та яким чином проводять якісне визначення хлорид-іонів перед їх кількісним визначенням у природних водах?

20.Визначення та розрахунки вмісту хлорид-іонів у природних водах

методом Мора. 21.Суть методу Фольгарда. Умови перебігу реакцій.

22.Переваги методу Фольгарда перед титруванням методом Мора. 23.Які іони та з якої причини заважають визначенням методом Фольгарда?

24.Суть визначння хлорид-іонів у морскій воді методом Фольгарда. Наведіть відповідні рівняння реакцій.

25.Визначення та розрахунки вмісту хлорид-іонів у морскій воді методом

Фольгарда. 26.Яке середовище і чому є оптимальним для аналізу поверхневих вод

методом Фольгарда?

27.Яким чином уникнути впливу заважаючи іонів при визначенні хлорид-

іонів у морскій воді методом Фольгарда?

28.У чому полягає хімізм комплексонометричних визначень?

29.В якому середовищі і чому проводять визначення загальної твердості води, Fe (III), окремого вмісту Ca (II) та Mg(II) ?

30.Що представляють собою металохромні індикатори? За яких умов їх

можна використовувати для фіксування кінцевої точки титрування?

31.Які речовини та іони заважають визначенню загальної твердості води?

32.Яким чином уникають їх впливу?

33.Як усунути високу лужність води при визначенні загальної твердості води?

34.Схема визначення загальної твердості води. Наведіть відповідні рівняння реакцій. Одиниці вимірювання загальної твердості води. Наведіть розрахунки.

35.Визначення та розрахунки кальцієвої та магнієвої твердості води. Які іони

обумовлюють високу корозійну активність природної води?

36.Суть трилонометричного визначення сульфат-іонів у поверхневих водах.

37.Наведіть відповідні рівняння реакцій, розрахунки.

38.З якої причини при комплексонометричному визначенні сульфат-іонів пробу природної води кип’ятять і підкислюють хлоридною кислотою? Чи

заважають визначенням іони Са2+ та Mg

2+?

39.Суть комплексонометричного визначення феруму у грунтах та донних

відкладах. Наведіть відповідні рівняння реакцій. 16

40.Чи можливе роздільне трилонометричне визначення іонів Са2+ та Mg

2+ у

фільтраті проби грунту після відокремлення полуторних оксидів?

Відповідь обґрунтувати.

41.Яким чином фіксують кінцеву точку титрування при визначенні іонів Mg

2+ у фільтраті проби грунту після відокремлення полуторних оксидів?

Відповідь обґрунтувати. Наведіть відповідні рівняння реакцій.

42.Комплексонометричне визначення іонів Са2+ у грунтах та донних

відкладах (підготовка проби грунту до аналізу, схема визначення, навести

відповідні хімічні реакції та розрахунки).

43.Комплексонометричне визначення іонів Mg2+

у грунтах та донних

відкладах (підготовка проби грунту до аналізу, схема визначення, навести

відповідні хімічні реакції та розрахунки).

44.Суть гравіметричного визначення сульфат-іонів у природних водах.

Наведіть відповідні рівняння реакцій.

45.Які речовини та іони заважають гравіметричному визначенню сульфат-іонів у природних водах? Яким чином уникають їх впливу?

46.Схема визначення силікатів у вигляді SiO2 гравіметричним методом у

природних водах, МВ.

47.Підготовка проби води для гравіметричного визначення загального вмісту

розчинених силікатів. 48. Підготовка проби води для гравіметричного визначення загального

вмісту розчинених і нерозчинених силікатів. 49.Визначення сумарного вмісту фенолів у природних водах ( шляхи їх

надходження у води, види фенолів, суть визначення , МВ).

50.Поняття гігроскопічної води. Гравіметричне визначення гігроскопічної води у грунтах та донних відкладах, розрахунки вмісту гігроскопічної води у грунтах.

51.Підготовка проби грунту для гравіметричного визначення силікатів, нерозчинних у воді.

52.Схема визначення у грунтах силікатів, нерозчинних у воді. 53.Визначення суми полуторних оксидів у грунтах та донних відкладах

(підготовка проби грунту до аналізу, суть та етапи визначення, обчислення результатів аналізу).

Застосування оптичних методів аналізу в контролі об’єктів довкілля

1. Суть молекулярно-абсорбційного аналізу. Які іони та сполуки можна визначати даним методом у об’єктах довкілля?

2. Які методики фотометричного аналізу використовують для визначення іонних форм феруму у природних водах? (Одиниці вимірювання, МВ,

особливості підготовки проб води для аналізу).

3. Суть визначення феруму (ІІ) з 1,10-фенентроліном у природних водах.

4. З якої причини при визначенні феруму (ІІ) фенантроліновим методом

додають комплексон ІІІ?

5. Які іони та сполуки заважають визначнню феруму фенантроліновим

методом у природних водах? Як позбутися їх впливу?

17

6. Суть визначення феруму (ІІ) та феруму (ІІІ) з тіоціонатом у природних

водах. Навести відповідні рівняння реакцій.

7. З якої причини при визначенні феруму з тіоціанатом до проби води

додають сульфатну кислоту та перманганат калію?

8. Які іони та сполуки заважають визначнню феруму тіоціанатним методом

у природних водах? Як позбутися їх впливу?

9. Суть визначення аміаку та солей амонію гіпохлоритним методом у природних водах. Навести відповідні рівняння реакцій. МВ, умови при

яких можливе використання даної методики.

10. З якої причини при визначенні аміаку та солей амонію гіпохлоритним

методом у природних водах до реакційної суміші додають нітропрусид

натрію та сіль мангану?

11. Які іони та сполуки заважають визначнню аміаку та солей амонію

гіпохлоритним методом у природних водах? Як позбутися їх впливу?

12. Суть визначення нітритів з реактивом Гріса у природних водах. МВ. З

якою метою і яким чином консервують проби води перед аналізом?

13. Які іони та сполуки заважають визначнню нітритів з реактивом Гріса у природних водах? Як позбутися їх впливу?

14. Суть визначення плюмбуму у питній воді екстракційно-фотометричним

методом. МВ. Яким чином проводять консервацію проб води?

15. Які іони та сполуки заважають визначнню плюмбуму у питній воді екстракційно-фотометричним методом? Як позбутися їх впливу?

16. Суть визначення аніонних ПАР у промислових стічних водах. Умови

проведення аналізу. МВ.

17. Які іони та сполуки заважають визначнню аніонних ПАР у промислових

стічних водах? Як позбутися їх впливу?

18. Суть визначення катіонних ПАР у промислових стічних водах. Умови

проведення аналізу. МВ.

19. Які іони та сполуки заважають визначнню катіонних ПАР у промислових

стічних водах? Як позбутися їх впливу?

20. Суть фотометричного визначення ароматичних вуглеводнів у стічних

водах. МВ. Шляхи надходження їх у води.

21. Суть фотометричного визначння амінокислот розчинних у воді. З якою

метою та при яких умовах використовують катіоніт КУ-2 в Н+ - формі?

22. Суть фотометричного визначення діоксиду нітрогену у повітрі. (Відбір

проби повітря для аналізу, МВ).

23. Суть фотометричного визначення амонійного нітрогену у повітрі методом Неслера. (Відбір проби повітря для аналізу, МВ).

24. Суть фотометричного визначння аліфатичних амінів у повітрі. З якою

метою і яким чином проводять мінералізацію проби? Які сполуки

заважають визначенням? МВ.

25. Фотометричне визначення нітрогену у грунтах. Підготовка проби грунту

до аналізу.

26.Суть атомно-абсорбційного аналізу. Які іони можна визначати даним

методом у об’єктах довкілля?

27. Різновиди принципу атомізації речовини у приладах атомно-абсорційної 18

спектроскопії. Які параметри аналізу залежать від принципу атомізації ?

28. Суть та схема атомно-абсорбційного визначення кобальту у природних

водах.

29.Підготовка проби води для аналізу металів атомно-абсорбційним методом.

30. Суть та схема атомно-абсорбційного визначення плюмбуму у природних

водах.

31.Суть та схема атомно-абсорбційного визначення кадмію у природних

водах.

32.Суть та схема атомно-абсорбційного визначення стибію та аргентуму у

природних водах.

33.Суть визачння цинку та мангану на атомно-абсорбційному спектрографі. МВ.

34.Суть визачння цинку та мангану на атомно-абсорбційному спектрографі. МВ елементів. Яким чином впливає мінералізація води на підготовку проби до аналізу відповідних іонів?

35.Суть та схема визначення меркурію атомно-абсорбційним методом у

водах.(Підготовка проби води до аналізу, МВ).

36.Визначення парів меркурію у повітрі атомно-абсорбційним методом.

(Відбір проби повітря, підготовка проби до аналізу, суть визначення, МВ).

37.Суть люмінісцентного аналізу. Які іони та сполуки можна визначати

даним методом у об’єктах довкілля?

38.Суть та схема визначення вільних іонів мангану у природних водах

люмінісцентним методом. (Підготовка проби води до аналізу, усунення заважаючи іонів, МВ, спосіб обчислення результатів).

39.Суть та схема визначення загального вмісту мангану у природних водах

люмінісцентним методом. (Підготовка проби води до аналізу, усунення заважаючи іонів, МВ, спосіб обчислення результатів). 40.Суть та схема визначення вільних іонів купруму у природних водах


41.Суть та схема визначення загального вмісту купруму у природних водах


42.Суть методу полуменевої фотометрії. Які іони можна визначати даним

методом у об’єктах довкілля?

43. Чому методом полуменевої фотометрії у об’єктах довкілля визначають лише лужні та земельно-лужні метали? Яким чином склад повітряно-

паливної суміші впливає на результати полуменево-фотометричних

визначень?

44.Суть визначення іонів натрію у мінеральних водах методом полуменевої фотометрії. Речовини що заважають аналізу та їх усунення.

45.Суть визначення іонів калію у мінеральних водах методом полуменевої фотометрії. Речовини що заважають аналізу та їх усунення.

46.Визначння натрію та калію методом полуменевої фотометрії у грунтах та донних відкладах. (Підготовка проби до аналізу, суть визначення, одиниці

19

вимірювання та спосіб розрахунку вмісту досліджуваних елементів).

Застосування електрохімічних та хроматографічних

методів аналізу в контролі об’єктів довкілля

1. Суть потенціометричного аналізу. Від яких факторів залежать результати

та точність вимірювання рН потенціометричним методом?

2. Підготовка приладу та індикаторного електрода для вимірювання рН.

3. Види потенціометричного аналізу. Перед якими методами і які переваги

має потенціометричне визначення нітратів?

4. Структура та принцип роботи ІСЕ на прикладах нітратного та фторидного

ІСЕ.

5. Які іони та сполуки заважають визначенню фтору у питній воді?

6. З якої причини і яким чином проводять калібрування іонометра для визначення нітрат- та фторид- іонів?

7. Поняття Еh. Методика визначення у природних водах. Які речовини

заважають аналізу?

8. Які фактори впливають на величину та швидкість встановлення потенціалу платинового електрода? Підготовка електрода до аналізу.

9. Суть потенціометричного титрування. Навести приклади застосування даного методу в аналізі об’єктів довкілля (підготовка проби до аналізу,

заважаючі речовини, схема методики визначення). 10.Підготовка проби грунту для потенціометричного визначення нітрат- та

фторид- іонів. 11.Суть та види кондуктометричного методу аналізу. Визначення хлорид-

іонів у питній воді. Пояснити вид кривої титрування. Розрахунок вмісту хлорид-іонів.

12.Суть вольтамперометричного методу аналізу. Полярографічне визначення розчиненого у воді оксигену. Який спосіб використовують для розрахунку вмісту оксигену?

13.Який електрод в якості індикаторного використовують при

полярографічному визначенні мікроелементів? Наведіть приклади

аналізу.Умови проведення аналізу. Речовини що заважають визначенням

та способи їх усунення. 14.Чому метод інверсійної вольтамперометрії є водночас і методом

концентрування і методом якісного та кількісного визначення елементів?

Наведіть приклади.

15.В яких випадках в аналізі використовують фотохімічне окиснення природних вод? У чому його суть?

16.Суть амперометричного титрування. Його види. Описати і пояснити хід

кривої біамперометричного титрування при визначенні іонів амонію у

природних водах.

17.Які електроди в якості індикаторних використовують при

біамперометричному титруванні? З якої причини при визначенні іонів амонію біамперометричним титруванням до природної води додають гіпоброміт натрію та бромід-іони?

18.Способи концентрування у хімічному аналізі. 20

19.Переваги та недоліки рідинної екстракції. 20.Метод сорбційного концентрування. Яке явище лежить в основі

різновидів сорбції ?

21.Роль колектора у методі співосадження. В яких випадках ефективно

використовувати співосадження як спосіб концентрування ?

22.Поняття «комбіновані методи аналізу». Причини їх застосування. 23.Прийоми маскування. Навести приклади з відповідними рівняннями

реакцій.

24.Чому метод ТФС можна вважати комбінованим методом аналізу?

25.Приклади комбінованих методів аналізу. Їх переваги, недоліки, МВ.

26.Види та суть методів розділення. 27.Метод мікроекстракції. Суть, різновиди, переваги, області застосування.

28.Стандартні та нестандартні методи аналізу. В яких випадках їх

використовують?

29.Які задачі вирішує постановка завдання при аналізі невідомої речовини?

30.Які фактори необхідно враховувати вибираючи метод і методику аналізу?

31.Значення вологи у пробах при аналізі об’єктів довкілля. Види вологи,

методи визначення. 32.Які показники є метрологічними характеристиками методів аналізу?

33.Поняття похибки аналізу. Класифікація похибок при виконанні аналітичних визначень.

34.Поняття правильності, збіжності, відтворюваності та точності вимірів. 35.Суть хроматографічного аналізу. Які складові грунтів та донних відкладів можна визначати хроматографічно?

36.Поняття «нерухома фаза» (НФ) у хроматографії. ЇЇ види та основні властивості. Області застосування хроматографічних методів в аналізі природних та стічних вод.

37.Види хроматографії в залежності від агрегатного стану фаз. 38.Класифікація хроматографічних методів у залежності від механізму

розділення. Які речовини та іони визначають хроматографічно у

атмосферному повітрі?

39.Класифікація хроматографічних методів у залежності від способу

розміщення НФ. Навести приклади.

40.Класифікація хроматографічних методів у залежності від форми

проведення процесу хроматографування. Навести приклади.

41.Класифікація хроматографічних методів у залежності від режиму введення проби у хроматографічну систему. Навести приклади.

42.Поняття «крива елюювання» у хроматографії. ЇЇ загальний вигляд.

Параметри кривої що дозволяють визначити якісні та кількісні характеристики методу.

43.Показники від яких залежить ефективність хроматографічної системи.

44.Яким чином впливає взаємодія розділювальних речовин з рухомою і нерухомою фазами на селективність хроматографічної системи?

45.Рідинна колоночна хроматографія (суть проведення аналізу, НФ, види

детекторів та їх функції).

21

46.Види твердорідинної колоночної хроматографії (суть проведення аналізу,

види та роль РФ).

47.Поняття «протиіони». Їх роль в іонообмінній хроматографії. Характеристика НФ та РФ, які використовують в іонообмінній

хроматографії. 48.Суть та види тонкошарової хроматографії. Характеристика НФ та РФ, які використовують у доному виді хроматографічних визначень. Якісний та кількісний аналіз у тонкошаровій хроматографії. 49.Суть та види паперової хроматографії. Характеристика НФ та РФ, вимоги

до них. Переваги методу.

50.Суть гельпроникаючої хроматографії. Характеристика НФ та РФ. Види

сорбентів, їх переваги та недоліки.

51.Суть та види газової хроматографії. Характеристика НФ та РФ, вимоги до

них та до досліджуваних речовин. Приклади застосування газової хроматографії в аналізі об’єктів довкілля.

52.Підготовка проби води при визначенні амінів газохроматографічним

методом.

53.Чи можливе і чому визначення неорганічних сполук з полуменево-

іонізаційним детектором? МВ детектора. Принцип його роботи.

54. Суть хроматографічного визначення амінів у природних водах.

Обчислення результатів аналізу.

55.Відбір та підготовка проби води для визначення нафтопродуктів методом

тонкошарової хроматографії. 56.Суть визначення нафтопродуктів методом тонкошарової хроматографії

(НФ, РФ, заважаючі сполуки).

57.З якою метою при визначенні нафтопродуктів у поверхневих водах

додають до проби води CCƖ4? Яким чином проводять кількісне визначення нафтопродуктів у поверхневих водах методом тонкошарової хроматографії?

58.Підготовка проби води для газохроматографічного визначення органічних

кислот у поверхневих водах.

59.Суть газохроматографічного визначення органічних кислот у природних

водах. Роль аніоніта в аналізі, склад НФ, заважаючі аналізу речовини.

60.У чому переваги хроматографічного визначення органічних кислот у природних водах перед потенціометричним визначенням?

61.Поняття ХОП. Суть якісного та кількісного їх визначення у природних

водах методом газорідинної хроматографії. 62.Підготовка проби води для визначення ХОП методом газорідинної

хроматографії.

63.Поняття ФОП. Підготовка проби води до аналізу ФОП методом

тонкошарової хроматографії. 64.Характеристика НФ та РФ які використовують при визначенні ФОП

методом тонкошарової хроматографії. Якісна ідентифікація та кількісне визначення (спосіб розрахунку) вмісту пестицидів у досліджуваній пробі води.

22

65.Відбір та підготовка проби повітря для аналізу тетраетилсвинцю методом

газорідинної хроматографії. 66.Етапи визначення тетраетилсвинцю методом газорідинної хроматографії.

Що представляють собою НФ і РФ, що є кількісною характеристикою

аналізу?

67.Підготовка проби грунту для визначення бензину методом газорідинної хроматографії. З якою метою використовують полуменево-іонізаційний

детектор? Характеристика НФ і РФ. Що є кількісною характеристикою

методу?

68.З якою метою використовують органічні розчинники та проявний реагент при визначенні пестицидів у грунтах методом тонкошарової хроматографії? Характеристика НФ. Що є кількісною характеристикою

методу? Яким чином обчислюють концентрацію пестицидів?

5. ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ЗАЛІКУ ТА ЕКЗАМЕНУ

1. Предмет та задачі аналітичних методів контролю об’єктів довкілля. Загальна характеристика методів аналізу природного середовища. 2.Класифікація об’єктів довкілля. Хімічний склад та властивості природних

вод.

3. Загальна схема аналізу об’єктів довкілля. 4.Класифікація природних вод за вмістом основних сольових компонентів. 5.Аналітичний контроль якості природних вод за інтегральними

показниками. Навести приклади методів аналізу.

6.Класифікація тест-методів за індикаторними системами, що

використовуються в аналізі. Застосування тест-контролю в якісному

аналізі об’єктів довкілля. 7.Титриметричні методи окиснення-відновлення (редоксиметрія). Класифікація, їх суть та особливості. Окисно-відновний потенціал,

рівняння Нернста. Арбітражний метод визначення ХСК (пробо-підготовка, суть визначення, усунення заважаючих речовин).

8. Кількісний аналіз, його задачі, види.

9. Консервативні та неконсервативні хімічні інгредієнти природного

середовища. Приклади.

10. Поняття тест-контролю. Його переваги та недоліки перед іншими

методами аналізу об’єктів довкілля. 11. Хімічний склад грунтів та донних відкладів. Етапи підготовки їх до

аналізу на вміст основних компонентів мінеральної частини.

12. Хімічний склад повітря. Підготовка проб до аналізу.

13. Сучасні методи пробо-відбору та пробо-підготовки природних вод.

14. Інструментальні методи аналізу. Класифікація, переваги і недоліки.

Прямі й непрямі способи визначення концентрації за аналітичним

сигналом.

15. Природні та антропогенні хімічні інгредієнти природного середовища. Приклади.

16. Інструментальні методи титрування., суть, переваги, недоліки. 23

17. Кислотно-основне титрування, встановлення точки стехіометричності. Кислотно-основні індикатори, їх характеристика. Способи підбору

індикаторів, приклади.Визначення карбонатів у вигляді диоксиду карбону у грунтах та донних відкладах (пробо підготовка, суть визначення).

18. Консервація, транспортування та зберігання проб води.

19. Методи розділення, які використовують в аналізі об’єктів природного

середовища. Приклади.

20. Методи концентрування мікрокомпонентів природних вод.

21. Фактори, які враховують при виборі методу аналізу. Їх обґрунтування. 22. Особливості аналізу природних об’єктів. 23. Способи усунення речовин, що заважають аналізу природних вод.

24. Аналітичний контроль якості природних вод за індивідуальними

показниками. Навести приклади методів аналізу.

Поняття валового аналізу та катіонообмінної здатності грунтів і донних

відкладів. 25. Комбіновані методи аналізу. Суть методів, переваги, недоліки. Навести

приклади. Екстракційно-фотометричне визначення Pb у питній воді (пробо-підготовка, суть визначення, МВ).

26. Потенціометрія, суть методу, характеристика індикаторних електродів та електродів порівняння. Визначення вільної, загальної кислотності та лужності природних вод (основні поняття, суть визначень, розрахунки

даних показників). Визначення нітратів у грунтах та донних відкладах

(пробо-підготовка, суть визначення). 27. Метрологічні характеристики методів аналізу.

28. Йодометричне титрування. Особливості, переваги методу. Визначення розчиненого оксигену у природних водах (пробо-підготовка, суть визначення, усунення заважаючих речовин).

29. Газова хроматографія, суть методу, вимоги до НФ. Принципова схема газового хроматографа. Газохроматографічне роздільне визначення органічних кислот у природних водах (суть визначення, заважаючі сполуки).

31.Молекулярно-абсорбційний спектральний аналіз. Вибір оптимальних умов вимірювання оптичної густини. Визначення діоксиду нітрогену в атмосферному повітрі (пробо-відбір, суть визначення, МВ).

32.Метод комплексоутворення, характеристика, стандартний розчин, способи

встановлення точки стехіометричності. Визначення сульфатів у

природних водах (пробо-підготовка, суть визначення, усунення заважаючих речовин).

33.Методи осадження, характеристика, стандартні розчини, способи

встановлення точки стехіометричності. Визначення хлоридів у природних водах (суть визначення, усунення заважаючих речовин).

34.Основні етапи кількісного молекулярно-абсорбційного спектрального

аналізу. Способи вимірювання світлопоглинання. Закон Бугера-Ламберта-Бера. Арбітражні методи визначення ПАР у природних та промислових

водах. Види ПАР. Суть визначень, МВ.

24

35.Рідинна хроматографія. Характеристика рухомої і нерухомої фаз. Якісний

та кількісний аналіз. Визначення тетраетил свинцю в атмосферному

повітрі методом газорідинної хроматографії (пробо-підготовка, суть визначення).

36.Хроматографія, її суть, класифікація, основні характеристики

хроматографічного піку, якісний та кількісний аналіз. Визначення пестицидів у природних водах методами газорідинної та тонкошарової хроматографії (суть визначення).

37.Амперометричне титрування, типи реакцій, способи встановлення кінцевої точки титрування. Переваги, недоліки методу. Визначення іонів амонію у природних водах з біамперометричним встановленням точки

еквівалентності (підготовка проби для аналізу, суть визначення). 38.Гравіметричний аналіз. Основні етапи аналізу. Визначення гігроскопічної

води та гіпсу у грунтах та донних відкладах (суть визначення). 39.Метод полуменевої фотометрії. Характеристика, якісний та кількісний

аналіз, закон Б.А. Ломакіна. Вплив різних факторів на аналітичний

сигнал.

Визначення Na, K у грунтах та донних відкладах (підготовка проб до

аналізу, суть визначення). 40.Електрохімічні методи аналізу, класифікація, характеристика,

застосування аналізу в контролі об’єктів довкілля. Потенціометричне визначення Еh у поверхневих водах: поняття Еh, суть визначення, принцип роботи платинового електрода, усунення заважаючих речовин.

41.Кислотно-основне титрування гідролізуючих солей ( на прикладі солі амонію NH4Cl). Визначення «загального нітрогену» у природних водах

методом К’єльдаля (поняття «загальний нітроген», пробо-підготовка, суть визначення).

42.Люмінесцентний аналіз. Види люмінесценції. Закон Стокса. Якісний,

кількісний аналіз. Роздільне хемілюмінесцентне визначення у природних

водах вільних іонів Mn (II) і Cu (II) (пробо-підготовка, суть визначення, усунення заважаючих іонів, МВ).

43.Кондуктометрія, суть методу. Низько- та високочастотна кондуктометрія. Переваги, недоліки. Визначення хлорид-іонів у питній воді.

44.Молекулярно-абсорбційний спектральний аналіз (фотометричний).

Спектри поглинання. Основи якісного та кількісного аналізу. Визначення феруму (ІІ) з 1,10-фенантроліном у природних водах (пробо-підготовка, суть визначення).

45.Пряма потенціометрія: суть, види, переваги, недоліки. Визначення рН,

нітратів у природних водах (пробо-підготовка, суть визначення, принцип

роботи відповідних індикаторних електродів). 46.Атомно-абсорбційний аналіз, характеристика. Визначення Hg в

атмосферному повітрі (пробо-підготовка, суть визначення). 47.Полярографія. Якісний та кількісний полярографічний аналіз. Рівняння

Ільковича. Визначення Cu, Cd, Ni у природних водах (пробо- підготовка, суть визначення, усунення заважаючих речовин).

25

48.Потенціометричне титрування, типи реакцій, способи встановлення кінцевої точки титрування. Переваги, недоліки. Визначення суми

органічних кислот у поверхневих водах (підготовка проби для аналізу,

суть визначення, усунення заважаючих речовин).

49.Тонкошарова хроматографія, суть методу. Якісний та кількісний аналіз. Визначення пестицидів у грунтах (пробо-підготовка, суть визначення, МВ).

50.Спектральні (оптичні ) методи аналізу. Класифікація, характеристика. Застосування в контролі об’єктів довкілля.

51.При потенціометричному титруванні 20,00 см3 розчину молочної кислоти

стандартним розчином NaOH (С=0,1200 М) одержано такі дані: VNaOH, см

3 0 1,0 2,0 3,0 3,1 3,2 3,3 3,5 4,0

рН 3,4 4,0 5,0 6,7 7,2 9,9 10,3 10,9 11,3

Побудувати криві титрування у координатах рН – V і ∆рН/ ∆V- V.

Розрахувати титр і масу молочної кислоти в г/дм3.

52.Наважку харчового продукту 15 г піддали сухому озоленню. Золу

розчинили і виміряли питому електричну провідність. Вона дорівнювала 8,5 ом-1

×см-1. У другу таку ж порцію продукту внесли 10 мг

визначуваного компоненту, зробили ті ж самі операції і виміряли

електричну провідність. Вона виявилась рівною 10,6 ом-1×см-1

. Знайти

вміст визначуваного компоненту в 100,0 г продукту. Яким способом

проводили визначення?

53.Пропускання розчину перманганату калію з титром 4,740000 мкг/см3, яке

виміряне в кюветі 1см дорівнює 0,31. Розрахувати молярний коефіцієнт світлопоглинання перманганату калію.

54.Визначення Na+ у стічній воді здійснювали методом полуменевої

фотометрії. Сила фотоструму при вимірюванні стандартного розчину

NaCl (CNa = 5,0 мг/см3) складала 20,0 мкА. Сила фотоструму стічної води,

розведеної у 10 разів і виміряна в ідентичних умовах дорівнювала 30,0

мкА. Знайти масову концентрацію Na+ у стічній воді.

55.Таблетку вітаміну, що містить аскорбінову кислоту, було розчинено у

мірній колбі 100,00см3. До аліквотної частини 10,00 см3

одержаного

розчину додали 20,00 см3 0,02000 н розчину йоду, залишок якого

відтитрували 11,46 см3 0,02500 н розчину тіосульфату натрію. Обчислити

масу аскорбінової кислоти в таблетці вітаміну.

56.Скільки грамів хлориду містить досліджуваний розчин NH4Cl, якщо на титрування його використано 20,00 см3 розчину AgNO3, з концентрацією

0,01205 моль/дм3? Суть аргентометричного визначення хлоридів.

Навести відповідні рівняння реакцій.

57. Для визначення вільних іонів купруму у природних водах, взяли 20,00см3

води і після відповідного оброблення отримали 100,00 см3 розчину.

Інтенсивність хемілюмінесценції цього розчину склала 54 поділки шкали.

Концентрація стандартного розчину – 2,00 мкг/см3, а інтенсивність

його хемілюмінесценції – 27 поділок шкали. Розрахувати, скільки грамів купруму міститься в 1,00 дм3

води.

58. Скільки грамів хлориду містить досліджуваний розчин NH4Cl, якщо на 26

титрування його використано 25,00 см3розчину AgNO3, титр якого

дорівнює 0,01705 г/см3? Суть аргентометричного визначення йодидів.

Навести відповідні рівняння реакцій.

59. Пробу повітря об’ємом 2 дм3 хемосорбують розчином сірчаної кислоти

після чого переносять в мірну колбу місткістю 50,00 см3 і доводять об’єм

дистильованою водою до риски. Додають реактив Несслера і вимірюють оптичну густину одержаного розчину Ах = 0,12. Для визначення аміаку у

повітрі, готують розчини, що містять 0,12; 0,18; 0,30;.0,48; і 0,60 мг аміаку.Додають реактив Несслера. Оптична густина цих розчинів відповідно дорівнює: 0,09; 0,14; 0,23; 0,36; 0,45. Визначити вміст аміаку у

пробі повітря за методом градуювального графіка. 60. Після відповідної обробки проби грунту її аналізували на вміст іонів калію. Обчислити концентрацію іонів К+

за даними, що

одержані на полуменевому фотометрі: С1=5 мкг/см3, С2 =15 мкг/см3

;І1= 50;

І2= 85; Який спосіб визначення концентрації використовували?

61.Титр розчину ЕДТА за MgO дорівнює 1,08000 мг/см3. Розрахувати для

розчину: а) молярну концентрацію еквівалента (нормальну концентрацію); б) молярну концентрацію. Описати властивості індикаторів, що застосовують в комплексонометрії.

62.Наважка повітряно-сухої проби грунту, що містить 0,2041 г вапняку

розчинена у хлористоводневій кислоті і кальцій осаджено у вигляді оксалату. Осад відокремлено, розчинено у розведеній H2SO4 і відтитровано 20,20 см3

перманганату калію з Т(KMnO4/СаО) = 0,001580

г/см3. Визначити масову частку СаО у вапняку. Написати рівняння

реакцій.

63. Розрахувати масу наважки оксалату натрію, щоб на титрування її в кислому середовищі було витрачено 10,00 см3

розчину KMnO4

(M(Na2C2O4) ) = 134,0000 г/моль). 64.Розрахувати концентрацію сульфат-іонів, моль/дм

3, у воді, якщо на

титрування 25,00 см 3 її необхідно 12,50 см

3 стандартного розчину

хлориду барію, приготовленого розчиненням 12,21 г BaCl2·2Н2О

кваліфікації «чистий для аналізу» у мірній колбі місткістю 1,00 дм3.

Вимоги до реакцій, що використовуються в титриметричному аналізі за методом осадження.

65.До 1,00 см3 досліджуваного розчину крові, аналізованої на вміст

гемоглобіну, додали ацетон, розчин роданіду амонію і воду до 100,00 см3.

Фотометричні вимірювання проводились у кюветі з ℓ = 2 см при λ = 480

нм. Оптична густина виявилась рівною А= 0,75. Молярний коефіцієнт світлопоглинання роданідного комплексу заліза (ІІІ) в цих умовах

дорівнює 14000.

Скільки грамів заліза міститься у 1,00 см3 досліджуваного розчину?

66. Під час комплексонометричного визначення загального вмісту кальцію та магнію на титрування 100,00 см3

води у присутності еріохром чорного Т

при рН=10), витрачено 9,25 см3 0,02000 н розчину ЕДТА. Чому дорівнює

загальна твердість води? Характеристика металохромних індикаторів.

27

67. Скільки грамів NaBr міститься у 200,00 см3 розчину природної води, якщо

на титрування 20,00 см3 його витрачено 30,00 см3

0,1000 н розчину

AgNO3 ?

68.50,00 см3 стічної води, що містить фенол, розбавили до 250,00 см3

і полярографували. Висота хвилі фенолу склала 24,5 мм. Визначити вміст фенолу в стічній воді (в мг/дм3

), якщо при полярографуванні стандартного розчину фенолу, що вміщував 25,5 мг його в 250 см3

, висота хвилі склала 38,5 мм.

69.Наважка забрудненого хлориду кипруму 0,2 г внесена в мірну колбу

місткістю 100,00 см3. До 1,00 см

3 цього розчину додали надлишок аміакату і воду до 50,00 см3

. Оптична густина цього розчину в кюветі з ℓ = 2 см виявилася рівною 0,62. Молярний коефіцієнт світлопоглинання аміакату купруму (ІІ) дорівнює 620. Визначити масову частку купруму в % у препараті.

70.На титрування 100,00 см3 мінеральної води витрачається 12,5 см3

0,02 н

розчину ЕДТА, якщо титрувати з індикатором ЕХЧ-Т у присутності амонійної буферної суміші. Якщо ж титрувати з індикатором мурексидом

у присутності КОН – тільки 8,30 см3. Скільки мг Mg і Сa міститься в

1,00 дм3 мінеральної води?

71.Наважку кухонної солі 2,408 г розчинили у мірній колбі місткістю 500,00

см3.Визначити процентний вміст NaCl у солі, якщо при

потенціометричному титруванні 25,00 см3 аналізованого розчину

стандартним розчином AgNO3 (С= 0,1000 моль/дм3) одержали дані:

VAgNO3,см3 17,0 18,0 19,0 9,5 19,9 20,0 20,1 20,5 21,0 22,0

Е, мв 535 552 570 589 629 704 734 757 775 795

72.Для визначення етанолу до підкисленого розчину проби масою 1,0000 г додали 25,00 см3 розчину K2Cr2O7 з С1/6K2Cr2O7 =0,02000 моль/дм3

(при

цьому етанол окислюється до оцтової кислоти). Надлишок дихромату

відтитровано йодометричним методом, при цьому витрачено 10,25 см3

0,0200 М розчину тіосульфату натрію. Обчислити масову частку С2Н5ОН

у пробі. Етанол окислюється з переходом 4 електронів. Написати

рівняння реакцій.

73.100,00 см3 стічної води, що містить бензоперен, розбавили до500,00см3

і полярографували. Висота хвилі фенолу склала 34,5 мм. Визначити

концентрацію бензоперену в стічній воді (в мг/дм3), якщо при

полярографуванні стандартного розчину бензоперену, що містив 25,5 мг його в 500, 00 см3

, висота хвилі склала 48,5 мм.

74. Вітамін А визначали у лікарських препаратах . Приготували стандартні розчини з різною концентрацією цього вітаміну: 0,4; 0,8; 1,2; 1,6; 2,0

мкг/см3. Інтенсивність їх флуоресценції дорівнювала відповідно 22, 43,

67, 87 і 111 поділок шкали флуориметра. Аналізований зразок подрібнили

і після відповідного оброблення з нього одержали 200,00 см3 розчину

вітаміну А з флуоресценцією 27 поділок шкали. Визначити вміст вітаміну

А, мг, в аналізованому зразку. Який спосіб визначення вмісту тут використали?

28

75. Розрахувати рН розчину стічної води за такими даними: Елемент –

водневий електрод / NH4Cl / 0,1М KCl / AgCl,Ag ЕРС = 0,642 В, t =200 С.

76. Для визначення міді у стічній воді 10 см3 води і 10 см3

з добавкою 0,05 мг міді мінералізували сухим способом. Мінералізати після відповідного

оброблення перенесли в мірні колби міскістю 25,00 см3 і долили до мітки

амонійним фоном, а потім полярографували. Висоти полярографічних

хвиль мінералізату води і води з добавкою міді відповідно склали 13,0 і 22,3 мм. Знайти вміст міді в 100 см3

стічної води ( в мкг ). 77.При фотометруванні сульфосаліцилатного комплексу заліза (ІІІ)

одержали оптичну густину 0,29. Розчин містив у 50,00 см3 0,05585 мг

заліза, товщина шару розчину – 5 см. Визначити молярний коефіціент світлопоглинання комплексу.

78.Під час гравіметричного визначення талію із 9,75 г пестициду отримали

гравіметричну форму Тl масою 0,1860 г. Обчислити масову частку талію

(Тl) і сульфату талію (Тl2SO4) у зразку (% мас.). 79.Через 25,00 см3

розчину HCl з титром 0,006970 г/см3 пропущено газ, що

містить NH3. На титрування залишку кислоти витрачено 7,25 см3 0,1800

М розчину NaOH. Визначити масу г поглиненого аміаку.

80.50,00 см3, що містить фенол, розбавили до 250,00 см3

і полярографували.

Висота хвилі фенолу склала 24,5 мм. Визначити концентрацію фенолу в стічній воді (в мг/дм3

), якщо при полярографу ванні стандартного розчину фенолу, що вміщував 25,5 мг його в 250,00 см3

, висота хвилі склала 38,5

мм.

81.Поняття головних іонів поверхневих вод суші. Їх характеристика. 82.Іонообмінна хроматографія. Суть методу, характеристика РФ і НФ.

Навести приклади застосування хроматографії в аналітичному контролі об’єктів довкілля.

83.Мікроелементний склад поверхневих вод.

84.Класифікація та загальна характеристика полярографічних методів аналізу. Приклади застосування методів в моніторингу обєктів довкілля.

85.Порівняльна характеристика методів аналізу ( хімічні, інструментальні, фізичні ).

86.Класифікація та загальна характеристика потенціометричних методів аналізу. Потенціометричне визначення Еh у природних водах.

87. Характеристика хімічного складу підземних вод.

88.Фотометричні методи аналзу. Їх види, суть. Відмінність КФК від СФ.

Фотометричне визначення ароматичних вуглеводнів у стічних водах

(пробо-підготовка, суть визначення, МВ).

89. Відбір проб з водних обєктів. 90.Інверсійна вольтамперометрія з накопиченням. Суть методу як

ефективного способу концентрування мікрокількостей металів в обєктах

довкілля. Інверсійно-вольтамперометричне визначення цинку та свинцю

у поверхневих водах ( пробо-підготовка, суть визначення).

29

6. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Базова

1. Аналітична хімія поверхневих вод: підручн. / Набиванець, Б.Й.,

Осадчий, В.І., Осадча, Н.М., Набиванець, Ю.Б. - К.: Либідь, 2007. – 250 с. 2. Аналітична хімія: підруч. / Алемасова, А.С., Зайцев, В.М., Єнальєва, Л.Я.

та ін. – Донецьк.: Ноулідж, 2010. – 410 с. 3. Золотов, Ю.А. Основы аналитической химии: підруч. / Ю.А. Золотов. – М.:

Высш. шк., 2004. – Кн. 1. – 361 с.; Кн. 2. – 503 с. 4. Аналітична хімія. Оптичні та електрохімічні методи аналізу: навч. посіб. /

Костенко, Є.Є., Дроков, В.Г., Христіансен, М.Г та ін. – К.: НУХТ, 2009. 283 с.

Допоміжна 1. Кузьма, Ю. Аналітична хімія: підруч. / Ю. Кузьма, Я. Ломницька, Н.

Чабан. – Львів:ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 297 с. 2. Тулюпа, Ф.М. Аналітична хімія: підруч. / Ф.М. Тулюпа, І.С. Панченко. –

Дніпропетровськ: УДХТУ, 2001. – 657 с. 3. Базель, Я. Практичний курс аналітичної хімії: навч. посіб. / Я.Р. Базель, О.Г. Воронович, Ж.О. Кормош. – Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім.

Лесі Українки, 2004. – Ч. 1. – 260 с. 4. Гайдукевич, О.М. Аналітична хімія: підруч. / О.М. Гайдукевич, В.В.

Болотов, Ю.В.– Харків: «Основа», ВЦ НФАУ, 2000. – 432 с. 5. Теоретичні основи та способи розв’язання задач з аналітичної хімії: навч.

посіб. / Бугаєвський, О.А., Дрозд, А.В., Логінова, Л.П. та ін. – Харків: ВЦ

ХНУ, 2001. – 272 с. 6. Чмиленко, Ф.О. Сучасна аналітична хімія. Збірник задач, тестів і запитань з інструментальних методів аналізу: навч. посіб. / Ф.О. Чмиленко, І.В.

Коробова, Л.П. Сидорова. – Дніпропетровськ: ВЦ ДНУ, 2004. – 360 с. 7. Сучасна аналітична хімія. Збірник задач, тестів і запитань з хімічних

методів аналізу: навч. посіб. / Ф.О. Чмиленко, Л.П. Сидорова, Т.С. Чмиленко,

С.М. Худякова. – Дніпропетровськ: ВЦ ДНУ, 2008. – 360 с. 8. Лисенко, О.М. Вступ до хроматографічного аналізу: навч. посіб. / О.М.

Лисенко, Б.Й. Набиванець. – К.: Корвін-прес, 2005. – 187 с.

9. Зінчук, В.К. Фізико-хімічні методи аналізу: навч. посіб./ В.К. Зінчук, Г.Д.

Левицька, Л.О. Дубенська. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. – 362 с. 10. Алемасова, А.С. Аналітична атомно-абсорбційна спектроскопія: навч.

посіб. / А.С. Алемасова, А.Н. Рокун, І.О. Шевчук. – Севастополь: «Вебер»,

2003. – 308 с. 11. Шевчук, І.О. Іонселективні електроди в аналізі природних і промислових

об’єктів: навч. посіб. / І.О. Шевчук, Т.М. Симонова. – Донецьк: «Ноулідж»,

2010. – 158 с. 12. Васильев, В.П. Аналитическая химия: учеб. / В.П. Васильев – М.:

«Дрофа», 2002. – Кн. 1. – 368 с.; Кн. 2. – 384 с. 13. Москвин, Л.Н. Аналитическая химия: ученик: в 2 т. Т.1. Методы

идентификации и определения веществ / Л.Н. Москвин. – М.: «Академия»,

30

2008. – 576 с.; Т 2. Методы разделения веществ и гибридные методы анализа / Л.Н. Москвин. – М.: «Академия», 2008. – 304 с. 14. Аналитическая химия. Проблемы и подходы: ученик: в 2 т. Т.1.

Аналитическая химия. Проблемы и подходы / Р. Кельнер, М. Мерло, М.

Отто, М. Видмер. – М.:Мир, 2004. – 608 с.; Т. 2. Аналитическая химия. Проблемы и подходы / Р. Кельнер, М. Мерло, М. Отто, М. Видмер. – М.:

Мир, 2004. – 728 с. 15. Цитович, И.К. Курс аналитической химии: учеб. / И.К. Цитович. – М.:

«Лань», 2007. – 496 с. 16. Кристиан, Г. Аналитическая химия: ученик: в 2 т. Т.1. Аналитическая химия / Г. Кристиан. – М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2009. – 623 с.; Т. 2.

Аналитическая химия / Г. Кристиан. – М.: БИНОМ. Лаборатория знаний,

2009. – 504 с. 17. Отто, М. Современные методы аналитической химии: учеб. / М. Отто. –

М.: Техносфера, 2006. – 416 с. 18. Харитонов, Ю.Я. Аналитическая химия (аналитика): ученик: в 2 кн. К. 1.

Общие теоретические основы. Качественный анализ. / Харитонов, Ю.Я. –

М.: Высш.шк., 2001. – 615 с.; К. 2. Количественный анализ. Физико-

химические (инструментальные) методы анализа. / Харитонов, Ю.Я. – М.:

Высш.шк., 2001. – 559 с. 19. Бутенко, О.М. Аналітичні методи контролю довкілля: курс лекцій для студентів напряму «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» підготовки бакалаврів денної та заочної форми навчання. / О.М. Бутенко, Є.Є. Костенко, М.Г. Христіансен – К.: РВЦ

НУХТ, 2010. – 50 с. 20. Співосадження в кількісному аналізі: методичні вказівки до вивчення теми «Гравіметричний аналіз». / уклад. М.Й. Штокало, Є.Є. Костенко. – К.:

РВЦ НУХТ, 2011. – 34 с. 21. Тести для самопідготовки та оцінювання знань студентів з якісного

аналізу, гравіметричного і титриметричного методів (нейтралізації, окиснення-відновлення, комплексоутворення) та інструментальних методів аналізу (оптичних та електрохімічних) [Електронний ресурс]: тести для студентів усіх напрямів підготовки бакалаврів денної форми навчання /

уклад. Є.Є. Костенко, М.Г. Христіансен, В.Г. Дроков, М.Й. Штокало, О.М.

Бутенко, В.Д. Ганчук, Г.М. Біла. – К.: НУХТ, 2010.

22. Аналітична хімія. Частина І. Хімічні методи аналізу: методичні вказівки

до виконання контрольної роботи для студентів спеціальностей напрямів «Харчові технології та інженерія» і «Біотехнологія» заочної форми навчання / уклад. Є.Є. Костенко, М.Г. Христіансен, В.Г. Дроков, В.Д. Ганчук, О.М.

Бутенко. – К.: НУХТ, 2007. – 43 с. 23. Аналітична хімія. Частина ІІ. Інструментальні методи аналізу [Електронний ресурс]: методичні рекомендації до виконання контрольної роботи для студентів спеціальностей напрямів «Харчові технології та інженерія» і «Біотехнологія» заочної форми навчання / уклад. Є.Є. Костенко,

М.Г. Христіансен, В.Г. Дроков,В.Д. Ганчук, О.М. Бутенко. – К.: НУХТ, 2010.

– 35 с. 31

24. Аналітична хімія. Якісний аналіз. Ідентифікація катіонів за кислотно-

основною схемою. Ідентифікація аніонів. Аналіз солей [Електронний ресурс]: методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт з аналітичної хімії для студентів усіх напрямів підготовки бакалаврів денної форми навчання / уклад. Є.Є. Костенко, В.Г. Дроков, О.М. Бутенко. – К.: НУХТ, 2012. – 56 с. 25. Сорбційно-фотометричне визначення Cu (ІІ) і Fe (ІІІ) у суміші, що

містить катіони Cd (II), Hg (II), Zn (II), Pb (II), Sn (IV) [Електронний ресурс]: методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт з аналітичної хімії для студентів усіх напрямів підготовки бакалаврів денної форми навчання / уклад. Є.Є. Костенко, В.Г. Дроков, Г.М. Біла Г.М., В.Д. Ганчук В.Д.. – К.:

НУХТ, 2012.

25. Хроматографічний аналіз: методичні вказівки до виконання лабораторних

робіт для студентів усіх напрямів підготовки бакалаврів денної форми

навчання / уклад. Є.Є. Костенко, В.Г. Дроков, Т.М. Олтаржевська. – К.:

НУХТ, 2004. – 51 с. 27. Флуориметрія (Люмінесцентний аналіз): методичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студ. усіх напрямів підготовки бакалаврів денної форми навч. / уклад. В.Г. Дроков. – К.: НУХТ, 2004. – 21с. 28. Полуменева фотометрія: методичні вказівки до самопідготовки та виконання лабораторних робіт для студентів усіх напрямів підготовки

бакалаврів денної форми навчання / уклад. О.П. Кабан, Є.Є. Костенко, Г.В.

Шиліна. – К.: НУХТ, 2002. – 12 с. 29. Аналітична хімія. Аналітичні реакції макро- та мікроелементів у якісному

аналізі: методичні вказівки до самопідготовки та виконання лабораторних

робіт для студентів усіх напрямів підготовки бакалаврів денної форми

навчання / уклад. В.Г. Дроков В.Г. – К.:НУХТ, 2000. – 30 с. 30. Аналітична хімія. Титриметричний метод аналізу: методичні вказівки до

виконання лабораторних робіт для студентів спеціальностей напрямів «Харчові технології та інженерія», «Біотехнологія» та «Екологія» денної та заочної форми навчання / уклад. Є.Є. Костенко, М.Г. Христіансен, М.Й.

Штокало, В.Г. Дроков, О.М. Бутенко.– К.: РВЦ НУХТ, 2005. – 49 с.

« » 2014 рlibrary.nuft.edu.ua/ebook/file/58.12.pdfХімічні методи аналізу Тема 1. Характеристика методів аналізу. Якісний

Documents