Роботу виконали: Гавриляк Станіслав, Моцьо Анастасія Керівник: Моцьо О. Ю.
НАЙБІЛЬШУ ЦІКАВІСТЬ У ЗМІЇВЦІ
ВИКЛИКАЮТЬ ХРАМИ.
В СЕЛІ ЇХ ТРИ – ПРОТЕСТАНТСЬКИЙ,
ПРАВОСЛАВНИЙ КИЇВСЬКОГО
ПАТРІАРХАТУ І ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКИЙ.
ІСТОРІЯ ЙОХАНСЬКОЇ ЦЕРКВИПершу дерев’яну церкву було збудовано за
сприяння князя Потьомкіна в 1787 р. На її
місці в 1886 р. звели кам’яну кірху апостола
Іоана на кошти, зібрані у Швеції та
Фінляндії. В її інтер’єрі поєднано
православні та протестантські реліквії.
27 травня 1882 року було розпочато
будівництво церкви в Старошведському
поселенні через пастора Фломана.
Будівництво проводив Симон Соколан.
Будували кірху з каменя, який привозили з
Одеси кіньми. В липні 1885 року відбулося
освячення Йоханської церкви в Альт –
Шведендорфі через Прайт Штрауса
(м.Таганрог) з асистентом пастором Йоганом
Фон Тьорне, на честь якого, напевно, було
названо Йоханську церкву
У 1929 р. церкву закрили через
боротьбу із релігією. Цього ж року
близько 800 переселенців,
повертаючись у Швецію, забрали з
кірхи все, що могли, аби не залишати
церковні святині на наругу. В одному
із шведських міст навіть побудували
капличку на згадку про Україну, де й
досі діють дзвони Зміївської церкви.
Щороку, першого серпня, у річницю
повернення шведів із України, б’ють
вони на згадку про зміївчан.Герб Старошведського поселення
ВІДРОДЖЕННЯ
ХРАМІВ У ЗМІЇВЦІ
РОЗПОЧАЛОСЯ САМЕ
ЗІ ШВЕДСЬКОЇ
КІРХИ, АЛЕ В
ІНШОМУ СТАТУСІ –
УКРАЇНСЬКОЇ
ПРАВОСЛАВНОЇ
ЦЕРКВИ
Свято-Михайлівська церква
Трохи молодша за шведську німецька лютеранська громада.
В 1885 р. громадою була збудована кам’яна кірха в архітектурних традиціях
романського стилю. У 20-30 рр. богослужіння заборонили. Під час війни почалася
депортація німців у Сибір. Багатьох було розстріляно.
У храмі знаходився млин, зерносховище і, навіть, склад отруйних хімікатів.
Відродилася німецька лютеранська громада у 1992 році і налічує зараз близько
60 парафіян. Отримала нове життя також Німецька Лютеранська Церква святих
Петра і Павла. Часто на Літургію до німців приходять і шведи, оскільки не завжди
мають змогу проводити богослужіння у власному храмі через відсутність
священика. Мова богослужінь – російська, але псалми співають за старими
євангельськими збірниками і німецькою, і шведською.
Історія Української Греко -Католицької Церкви
відносно молода. Згідно договору від 15 лютого 1951
року між СРСР і ПНР про обмін територіями, жителі
29 галицьких сіл були насильно переселені у східні
та південні регіони України. Херсонщина стала
домівкою для депортованих селян із Західної України.
Вони заснували тут першу парафію УГКЦ, яка й досі
залишається найбільшою в
області. Їм вдалося зберегти
не тільки батьківську віру ,а й
самобутні українські традиції.
ЮВІЛЕЙНИЙ ХРЕСНИЙ ЗНАК 2000-РІЧЧЯ
РІЗДВА ХРИСТОВОГО.
Збудований жителями с. Зміївки за
ініціативи товариства «Просвіта»,
присвячений річниці Різдва
Христового. «Ювілейний Хрест» був
освячений Українською Греко-
Католицькою Церквою Пресвятої
Богородиці, Українською
Православною Церквою Київського
Патріархату Святого Михаїла,
Німецькою Євангельсько-
Лютеранською Церквою та Шведсько-
Лютеранською в день Різдва
Христового 2000 року.
СВЯТО МИКОЛАЯ ВЖЕ ПРИЙШЛО ДО НАС,
ЗДІЙСНИЛИСЬ ВСІ МРІЇ, МИКОЛАЙ У НАС,
ЗДІЙСНИЛИСЬ БАЖАННЯ ВСЕЇ ДІТВОРИ,
ВІН ПРИНІС МАЛЯТАМ ДАРУНКИ СВОЇ.
Для нас, зміївчан, Різдво завжди було особливим святом. Святом правди і радості, вираженням власної самобутності. Український вертеп, коляда, Святвечір є невід'ємною частиною нашого національного культурного коду, який попри заборони та переслідування дійшов до нас від предків і буде переданий нащадкам. Це обереги нашого народу, які не дадуть розчинитися нації у цьому непростому та мінливому світі.
Кожна зміївська родина вважає за щастя , коли до її хати в Різдвяні свята завітає вертеп. Він своїм дійством радує душу, нагадує про наше коріння і залишає повний кошик щирих зміївськихпобажань.
Різдвяна зоря зазирає до хати.
Хай буде на радість ця хата багата!
Даруй нам, Ісусе, любові у серце,
Нехай вона рясно на ближніх
поллється!
Свято Пасхи недалечко,
Люди звичай бережуть, –
Розмальовують яєчка,
Пишні пасочки печуть.
Святкування йде віками, –
Це такі чудові дні:
В гості йти, під рушниками
Страви нести запашні.
Доброзичливо, з любов’ю,
Мати щирі почуття,
Людям зичити здоров’я
І щасливого життя.