Аналіз навчальної роботи в університеті
ДОСВІД УДОСКОНАЛЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
• розробка Європейською асоціацією із забезпечення якості вищої освіти стандартів якості вищої освіти
• прийняття Київським національним університетом ім.Т.Шевченка Програми заходів із забезпечення якості освіти в КНУ
• здійснений науковий аналіз причин низької якості освіти в Україні
АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ ДЛЯ КРАЇНИ У ЦІЛОМУ
• Відсутність вітчизняних закладів вищої освіти у провідних міжнародних рейтингах.
• Незацікавленість молоді країн Північної Америки і Західної Європи в отриманні дипломів української вищої школи.
• Низька репутація випускників багатьох вітчизняних закладів серед роботодавців.
• Скарги останніх на недостатній рівень фахової підготовки. • Нездатність висококваліфікованих кадрів забезпечити інноваційний
розвиток економіки та високу продуктивність праці.
• Чималі масштаби безробіття фахівців і роботи не за фахом.
Порівняльна діаграма результатів роботи державної екзаменаційної комісії
Якість знань, %
63 65
98
74
94
7174
71
0
20
40
60
80
100
120
Бакалавр Спеціаліст Магістр Всього
2010-2011 н.р. 2011-2012 н.р.
Показники якості державної атестації за кваліфікаційними рівнями
№ з/пІнститут/ факультет
Якість навчання, %
Державні екзамениКваліфікаційні роботи (дипломні,
магістерські)
Бакалавр Спеціаліст Магістр Бакалавр Спеціаліст Магістр
1 ІФСК57 73 - - 96 -
2 ІСПКО67 68 - - 100 100
3 ІФМТО56 54 100 100 68 100
4 ФОІПТО55 - - - 84 92
5 ІППОМ80 80 75 100 70 100
6 ФФВ43 48 - 100 100 -
7 СГФ49 45 100 61 58 100
8 ФЕУ69 84 100 67 76 100
Всього 63 67 97 78 83 98
ПРИЧИНИ НИЗЬКОЇ ЯКОСТІ ОСВІТИ• Валовий (кількісний) підхід у вищій школі (особливо ІІІ і IV рівнів
акредитації).
• Заклади не мотивовані на якість підготовки, натомість орієнтовані на максимальне залучення студентів заради наповнення бюджету.
• Річна вартість підготовки фахівця в університеті, академії, інституті через їх кількісну гіпертрофію багатократно поступається аналогічним видаткам у розвинених країнах і навіть суттєво менша за такі видатки у вітчизняних технікумах, училищах, коледжах.
• Заклади не орієнтовані на підготовку кадрів інноваційного типу - фахівців розвитку.
• Не подолано інерцію і супротив у переході з процесної на результатну парадигму навчання. Це не дає змоги запровадити концепцію вимірюваної якості, відтак здійснити ефективне забезпечення та продуктивний контроль якості.
ПРИЧИНИ НИЗЬКОЇ ЯКОСТІ ОСВІТИ
Валовий (кількісний) підхід у вищій школі (особливо ІІІ і IV рівнів акредитації):
• за падіння з 1990 р. ВВП на третину, кількість закладів, які надають повну вищу освіту, більш як подвоїлася;
• охоплення вищою освітою молоді відповідного віку сягнуло 80 % (більше ніж у середньому в розвинутих країнах);
• у 2012 р. ліцензований обсяг прийому вступників становив 2,4 млн., водночас кількість абітурієнтів - лише 620 тис. Утрачена інтелектуальна селекція вступників.
1
ПРИЧИНИ НИЗЬКОЇ ЯКОСТІ ОСВІТИ
Заклади не мотивовані на якість підготовки, натомість орієнтовані на максимальне залучення студентів
заради наповнення бюджету
• з-поміж професійних кадрів, що постачаються на ринок праці, 60 % становлять випускники університетів, академій, інститутів;
• це не відповідає реальним потребам в кваліфікації трудових ресурсів, призводить до перекваліфікації економіки, її неспроможності забезпечити інноваційну практику для надто великої кількості студентів.
2
ПРИЧИНИ НИЗЬКОЇ ЯКОСТІ ОСВІТИ
Річна вартість підготовки фахівця в університеті, академії, інституті через їх кількісну
гіпертрофію багатократно поступається аналогічним видаткам у розвинених країнах
і навіть суттєво менша за такі видатки у вітчизняних технікумах, училищах,
коледжах.
3
ПРИЧИНИ НИЗЬКОЇ ЯКОСТІ ОСВІТИ
Заклади не орієнтовані на підготовку кадрів інноваційного типу - фахівців розвитку:
• частка досліджень і розробок у загальному обсязі фінансування закладів менша за 3 % (у найкращих університетах не перевищує 10 %, натомість у середньому по країнах ОЕСР – 30%);
• заробітна плата науково-педагогічних працівників неконкурентоспроможна, вони перевантажені навчальною роботою, потерпають від дефіциту робочого часу на дослідження і розробки, масово займаються відволікаючими підробітками.
4
ПРИЧИНИ НИЗЬКОЇ ЯКОСТІ ОСВІТИ
Не подолано інерцію і супротив у переході з процесної на результатну парадигму навчання. Це не дає змоги запровадити концепцію
вимірюваної якості, відтак здійснити ефективне забезпечення та продуктивний контроль якості
• Нерозвиненість системи зовнішнього (національного, галузевого) і внутрішнього (інституційного) забезпечення якості згідно з Європейськими стандартами і рекомендаціями щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (2005 р.).
• Несформованість нормативно-правової бази для розроблення освітніх і професійних стандартів на основі: результатного (компетентнісного) підходу, та Національної рамки кваліфікацій .
• Відсутність суспільного консенсусу щодо статусу незалежної Національної агенції (ради, комісії) з якості вищої освіти, розподілу повноважень між нею та профільним міністерством.
• Дефіцит культури у науково-педагогічних колективів та їхніх керівників щодо забезпечення і гарантування якості вищої освіти, формування і оприлюднення системи переконливих доказів стосовно дійсної реалізації задекларованої якості.
5
ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ОСВІТИ • Формування і реалізація сильної, послідовної, системної, науково
обґрунтованої реформаторської державної політики у сфері вищої освіти.
• Кількісна та структурна оптимізація вищої освіти.
• Вдосконалення фінансування вищої освіти.
• Підвищення ефективності навчання, викладання, оцінювання.
• Створення ефективної системи зовнішнього і внутрішнього оцінювання якості вищої освіти.
• Здійснення відповідного системного навчання керівного персоналу закладів.
• Прийняття державної цільової програми виведення 2-3-х провідних національних закладів у число 400-500 найкращих у світі за авторитетними міжнародними рейтингами з метою створення зразкових центрів досконалості вищої освіти.
• Здійснити заходи щодо розповсюдження провідного досвіду Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо реалізації Програми заходів із забезпечення якості освіти.
Cамостійність вибору, %
72
10
3
51
22 2115
5
0
10
20
30
40
50
60
70
80
Рішення прийняв сам Порадили інші Вибір випадковий Не пригадую
1 курс 5 курс
Мотиви вибору професії
Мотиви 1 курс 5 курс
Професія розв'яже матеріальні проблеми 7 5
Продовжити традицію, закладену батьками 7 4
Професія дасть можливість зайняти певне становище в суспільстві, одержати високий статус
36 39
Подобається сам процес майбутньої діяльності 55 35
Подобається сам ВНЗ, місто 13 14
Бажання бути корисним 20 15
Професія видається загадковою, приваблює романтикою 7 7
Професія не цікавить, але навчання дозволяє виграти час і розв'язати інші проблеми 6 13
Інша причина 2 3
Не можу точно сказати, не думав 4 2
Мета вступу до університету, %
50
2
40
52
29 29
8
60
2
23
38
29 27
6
0
10
20
30
40
50
60
70
Диплом про
вищу осв іту
Виграти час Отримати якісні
знання
Одержати вміння
й навички,
потрібні у роботі
з даної професії
Одержати
знання, у міння й
навички, які
знадобляться у
роботі й за
іншими
професіями
Закласти основу
майбу тньої
кар'єри
Одержати
навички
громадської
діяльності
1 курс 5 курс
Відвідування занять студентами в період з 27.11.12. до 30.11.12
№ з/п Інститут/ факультет
Загальна кількість студентів Кількість присутніх % відвідування
1. ІФСК 383 247 64%
2. ІСПКО 306 205 67%
3. ФФВ 180 86 48%
4. СГФ 140 106 76%
5. ФОІПТ 256 134 52%
6. ІППОМ 414 260 63%
8. ІФМТО 255 140 55%
Чи влаштовує Вас якість освіти у БДПУ?
Якість освіти, %
59 58
35
5
16
26
0
10
20
30
40
50
60
70
Так Частково так Ні
1 курс 5 курс
Програма заходів із забезпечення якості освіти в КНУ, передбачає:
• Запровадження орієнтованих на студента навчальних планів підготовки за ОКР «бакалавр» і «магістр».
• Заходи, спрямовані на підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників.
• Заходи, спрямовані на вдосконалення методів викладання і підвищення рівня об’єктивності оцінювання.
• Політика Університету щодо формування контингенту студентів. • Встановлення зворотних зв’язків між учасниками навчального
процесу.
• Самооцінка ефективності діяльності із забезпечення якості.
• Заходи, спрямовані на розширення присутності Університету в національних і міжнародних програмах підготовки фахівців з вищою освітою.