УДК 159.922.73 - 053.4 (043.5)

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г. С. КОСТЮКА

Сущинська Тетяна Сергіївна

УДК 159.922.73 - 053.4 (043.5)

ТАНЦЮВАЛЬНО-ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

ДИТИНИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНЬНОГО ВІКУ ЯК ЧИННИК

ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ "Я"

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ 2016

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Бердянському державному педагогічному університеті,

кафедра психології.

Науковий керівник:

доктор психологічних наук, старший науковий співробітник,

Завгородня Олена Василівна, Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН

України, лабораторія методології та теорії психології, старший науковий

співробітник (м. Київ)

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Кузьменко Віра Ульянівна,

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, кафедра

теоретичної і консультативної психології, професор (м. Київ);

кандидат психологічних наук, доцент Мова Людмила Вікторівна, Київський

національний університет культури і мистецтв, кафедра сучасної хореографії,

доцент (м. Київ)

Захист відбудеться 31 січня 2017 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої

вченої ради Д 26.453.02 в Інституті психології імені Г. С. Костюка НАПН

України за адресою: 01033, м. Київ - 33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології імені

Г. С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ - 33, вул. Паньківська,

2

Автореферат розіслано 28 грудня 2016 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В. Л. Зливков

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження зумовлена активним впровадженням

індивідуального підходу в процес навчання та виховання, умовою якого є

звернення до образу "Я" дитини. Уявлення та знання про себе є підґрунтям

визначення життєвої позиції, рівня домагань, системи оцінок особистості, є

чинником формування стилю поведінки та життєдіяльність людини.

Проблема становлення "Я" особистості та формування образу "Я"

розглядається в дослідженнях Р. Бернса, І. Беха, О. Бодальова, Л. Божович,

М. Боришевського, Л. Виготського, У. Джеймса, Е. Еріксона, І. Кона, М. Куні,

А. Маслоу, С. Максименка, Р. Мейлі, А. Налчаджяна, С. Пантилєєва,

А. Петровського, К. Роджерса, В. Століна, Н. Чєснокової, Т. Шибутані та

інших. Суттєвий вклад в дослідження особливостей розвитку образу "Я" в

ранньому та дошкільному віці внесли Г. Абрамова, О. Бєлобрикіна,

О. Запорожець, О. Кононко, В. Котирло, В. Мухіна, М. Лісіна, Н. Непомняща,

Є. Панько, Т. Піроженко, А. Сілвестру, О. Смірнова, Г. Урунтаєва, П. Чамата

та інші.

Фізичним досвідом м'язових дій, кінестетичними відчуттями

забезпечується безпосереднє, негайне усвідомлення "Я". Більшість дослідників

акцентують увагу на важливості формування тілесного (фізичного) "Я" на

ранніх етапах онтогенезу, визнаючи його першою ранньою підструктурою

образу "Я", виникнення якої закладає основу становлення Я-концепції

(Б. Ананьєв, Л. Виготський, Є. Клопота, Л. Кочкіна, І. Кон, Ж. Лерміт,

С. Рубінштейн, І. Сєченов, Г. Урунтаєва, П. Чамата, А. Налчаджян,

Т. Шибутані).

Образ "Я" пов'язаний з невербальною поведінкою людини. В низці

досліджень невербальної комунікації людини одним з проявів фізичного "Я"

людини визнається невербальна експресія (Г. Андрєєва, О. Асмолов, П. Екман,

К. Ізард, В. Лабунська та інші). Висвітлення проблеми невербальної експресії

як зовнішнього "Я" людини можна зустріти в роботах Д. Авербуха,

О. Горшкової, Ч. Дарвіна, Д. Ельконіна, В. Запорожця, В. Клименка,

В. Класовського, В. Нікітіна, Я. Райковського, С. Рубінштейна, І. Сєчєнова,

І. Сікорського, Н. Смірнової, М. Чистякової та інших. Через зовнішню

виразність відбувається екстеріоризація внутрішнього світу людини та

самопрезентація. Тілесно скутій дитині складно виражати свої почуття та

розпізнавати невербальні сигнали інших, що значно погіршує якість

спілкування та самопізнання.

Дослідження психологічної функції танцю (І.Бірюкова, Н. Веремеєнко,

О. Гіршон, Е. Грьонлюнд, В. Козлов, С. Ліпинська, Л. Мова, В. Нікітін,

Н. Оганесян, Л. Раздрокіна, Л. Роговик, Д. Ходоров, Т. Шкурко, О. Черемнова

М.Чейс, М.Уайтхаус та інші) доводять, що через танцювальну діяльність за

допомогою невербальної мови відбувається відображення внутрішнього "Я".

Таке самовираження є дуже важливим в дошкільному віці та суттєво доповнює

вербальні засоби. Проте на сьогодні недостатньо психологічних досліджень, які

були б безпосередньо присвячені вивченню впливу танцювально-ігрової

2

діяльності на формування образу "Я" дітей дошкільного віку, що й обумовило

тему нашого дослідження "Танцювально-ігрова діяльність дитини старшого

дошкільного віку як чинник формування образу "Я".

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне

дослідження виконано в рамках комплексного плану науково-дослідної роботи

кафедри прикладної психології та логопедії Бердянського державного

педагогічного університету "Професійно-психологічна готовність майбутніх

фахівців дошкільних навчальних закладів до формування особистості дитини".

Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Бердянського

державного педагогічного університету (протокол № 5 від 04.03.2009 р.) та

узгоджено Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з

педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 4 від 26 05. 2009 р.).

Об’єктом дослідження виступає процес формування образу "Я" дитини

старшого дошкільного віку.

Предметом дослідження є вплив танцювально-ігрової діяльності на

процес формування образу "Я" дитини старшого дошкільного віку.

В основу дослідження покладено гіпотезу про те, що

існує зв'язок між рівнем сформованості образа "Я" дитини старшого

дошкільного віку та її здатністю довільно виражати емоції в рухах;

танцювально-ігрова діяльність, спрямована на самоусвідомлення та

розширення діапазону самовираження через розвиток здатності до

невербальної експресії, може ефективно сприяти формуванню

конструктивного образу "Я" дитини старшого дошкільного віку.

Мета дослідження полягає в теоретичному аналізі та емпіричному

вивченні особливостей впливу танцювально-ігрової діяльності на процес

формування образу "Я" дитини старшого дошкільного віку.

Відповідно до мети роботи визначено завдання дослідження.

1. Здійснити теоретичний аналіз наукових досліджень образу "Я"

дитини старшого дошкільного віку.

2. Проаналізувати можливості танцювально-ігрової діяльності у

розвитку тілесного самоусвідомлення та невербальної експресії старшого

дошкільника.

3. Побудувати теоретичну модель фасилітації формування образу "Я"

дитини старшого дошкільного віку та обґрунтувати доцільність

використання засобів танцювально-ігрової діяльності.

4. Дослідити типи та рівні розвитку образу "Я" дитини старшого

дошкільного віку.

5. Простежити зв'язок між образом "Я" та особливостями

невербальної експресії дитини старшого дошкільного віку.

6. Розробити та апробувати програму фасилітації формування образу

"Я" дитини старшого дошкільного віку засобами танцювально-ігрової

діяльності.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали положення

суб’єктного підходу до вивчення особистості Б. Ананьєва, Г. Балла,

3

Л. Виготського, Г. Костюка, С. Максименка, В. Моляко, С. Рубінштейна;

Н. Чепелєвої; положення про психологічні особливості розвитку дітей

Л. Божович, І. Білої, О. Запорожця, В. Котирло, В. Кузьменко, О. Кульчицької,

М. Лісіної, В. Мухіної, Н. Непомнящої, Є. Панько, А. Сілвестру, О. Смірнової,

Г. Урунтаєвої; положення про становлення "Я" особистості Р. Бернса,

М. Боришевського, У. Джеймса, Е. Еріксона, І. Кона, М. Куна, А. Маслоу,

К. Роджерса, В. Століна; положення О. Запорожця, О. Кононко, М. Лісіної,

В. Мухіної, Т. Піроженко, П. Чамати про образ "Я" дитини; концепції тілесно-

орієнтованої та танцювально-рухової терапії І. Бірюкової, О. Лоуена, Л. Мови,

В. Райха, М. Фельденкрайза, М. Чейс, М. Уайтхаус; про невербальну експресію

як зовнішній прояв внутрішнього змісту особистості П. Екмана, К. Ізарда,

В. Лабунської, В. Нікітіна; про взаємозв'язок танцю, руху та психіки

Н. Бернштейна, Ф. Дельсарта, Е. Далькроза, Р. фон Лабана.

Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань нами було

використано комплекс методів: теоретичні аналіз, синтез, класифікація та

систематизація наукових досліджень, теоретичне моделювання; емпіричні

спостереження, бесіда, опитування, метод експертної оцінки, проективний

метод.

Для статистичної обробки даних застосовувалися методи математичної

статистики, представлені в програмі SPSS Statistics 22.

Організація та експериментальна база дослідження: емпіричне

дослідження здійснювалося впродовж 2010-2014 років на базі дошкільних

навчальних закладів м. Бердянська, м. Дніпропетровська, Дніпропетровського

району та Амвросіївського району Донецької обл. Загальна кількість

досліджуваних складає 186 дітей.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження:

вперше виокремлено та охарактеризовано такі типи образу "Я" дитини

старшого дошкільного віку: зрілий узгоджений, зрілий пошуковий, складний

малоусвідомлений узгоджений; спрощений усвідомлений хаотичний;

складний малоусвідомлений пошуковий; спрощений усвідомлений

фіксований; інфантильно фіксований; інфантильно хаотичний;

на основі вимірів складності, усвідомленості, узгодженості та емоційної

забарвленості образу "Я" дитини старшого дошкільного віку

охарактеризовано три рівні його сформованості;

побудовано теоретичну модель фасилітації формування образу "Я" дитини

старшого дошкільного віку;

охарактеризовано три рівні розвитку невербальної експресії дітей старшого

дошкільного віку;

показано зв'язок між cформованістю образу "Я" та особливостями

невербальної експресії дитини старшого дошкільного віку;

поглиблено уявлення про механізм збагачення та усвідомлення образу "Я"

дитини через невербальне самовиявлення в процесі танцювально-ігрової

діяльності;

4

розроблено та апробовано програму фасилітації образу "Я" дитини старшого

дошкільного віку засобами танцювально-ігрової діяльності.

Практичне значення результатів дослідження полягає в опрацюванні

комплексної методики дослідження образу "Я" дитини старшого дошкільного

віку та особливостей її невербальної експресії; у розробці та впровадженні

програми психологічної підтримки формування конструктивного образу "Я"

дитини старшого дошкільного віку засобами танцювально-ігрової діяльності.

Отримані результати дають можливість спеціалістам, причетним до виховання

та навчання дітей старшого дошкільного віку (психологам, вихователям,

музичним керівникам, хореографам), удосконалювати систему роботи із

психолого-педагогічної підтримки формування особистості дитини. Результати

дослідження можуть бути використані для підготовки психологів та педагогів в

навчальних курсах "Психодіагностика та корекція", "Психологія творчості",

"Вікова психологія", "Педагогічна психологія".

Апробація і впровадження результатів дослідження. Результати

дослідження обговорювалися на міжнародних науково-практичих

конференціях: "Роль педагогіки та психології в сучасному світі" (Львів, 2011р.),

"Педагогічні та психологічні науки в умовах сучасних трансформаційних

процесів" (Львів, 2013 р.), V Міжнародному Конгресі "Молодое поколение ХХI

века: актуальные проблемы социально-психологического здоровья" (Москва,

2013 г.), "Психологія в Україні та за кордоном" (Чернігів, 2013 р.), "Научная

дискуссия: вопросы педагогики и психологии" (Москва, 2013 г.), а також на

Всеукраїнському проблемному семінарі (Запоріжжя, 2011р.), Міжвузівських

психолого-педагогічних Демиденківських читаннях (Бердянськ, 2012р., 2013р.),

IV Загальноросійській науково-практичній конференції з міжнародною участю

(Новосибірськ, 2013р.), Загальноросійській науково-практичній конференції з

міжнародною участю (Омськ, 2013р.).

Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях

кафедр психології та прикладної психології і логопедії Бердянського

державного педагогічного університету (2009 2015 рр.)

Результати дослідження впроваджено в роботу дошкільних навчальних

закладів м. Бердянська Запорізької області (довідка про впровадження від

25.05.15р.№), ДНЗ № 339 м. Дніпропетровська (довідка про впровадження № 23

від 14.03.14р.), КДНЗ Степової сільської ради Дніпропетровського району

(довідка про впровадження № 12 від 03.06.2013р.), Металістівського ДНЗ

Амвросіївського району Донецької обл. (довідка № 3 від 20.12.2012 р.),

Кутейниківського ДНЗ Амвросіївського району Донецької обл. (довідка № 84

від 20.12.2012р.).

Публікації. Результати дослідження висвітлено в 22 одноосібних статтях

автора, з них 9 у фахових наукових виданнях, затверджених МОН України,

1 – у збірнику, зареєстрованому у науковометричній базі даних, 12 публікацій

апробаційного характеру.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів,

загальних висновків, списку використаних джерел (312 найменувань).

5

Загальний обсяг дисертації – 324 сторінки друкованого тексту, 190 сторінок –

основний обсяг роботи. Робота містить 23 рисунки (на 23 сторінках) та 20

таблиць (на 20 сторінках), 12 додатків на 104 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь

розробленості проблеми, визначено об’єкт, предмет, гіпотезу, мету та завдання

роботи, висвітлено її наукову новизну, теоретичну та практичну значимість,

дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

Перший розділ "Проблема впливу танцювально-ігрової діяльності на

формування образу "Я" дитини" присвячений розгляду проблеми

становлення образу "Я" старшого дошкільника, аналізу психологічних умов

формування невербальної експресії дитини та можливостей танцю в контексті її

особистісного розвитку, а також теоретичному обґрунтуванню моделі

фасилітації формування образу "Я" дитини старшого дошкільного віку.

Становлення образу "Я" людини є актуальним питанням психології

особистості. Аналіз зазначеної проблеми представлено в роботах багатьох

психологів (Р. Бернс, І. Бех, О. Бодальов, Л. Божович, Л. Виготський,

У. Джеймс, Е. Еріксон, О. Завгородня, І. Кон, В. Кузьменко, М. Кун, А. Маслоу,

С. Максименко, Р. Мейлі, А. Налчаджян, С. Пантилєєв, А. Петровський,

К. Роджерс, В. Столін, Н. Чєснокова, Т. Шибутані, І. Яворська-Вєтрова та інші).

Формування образу "Я" на ранніх етапах онтогенезу аналізуються в

дослідженнях Г. Абрамової, М. Боришевського, О. Запорожця, О. Кононко,

В. Котирло, М. Лісіної, В. Мухіної, Н. Непомнящої, Т. Піроженко, А. Сілвестру,

О. Смірнової, Г. Урунтаєвої, П. Чамати та інших. На основі зазначених праць

визначаємо образ "Я" дитини старшого дошкільного віку як суб'єктивну

систему її знань та уявлень про себе, відносно стійку і пластичну водночас, що

змінюється, формується, проте може забезпечувати відносну стабільність та

автономність внутрішнього світу дитини. Недостатня структурованість,

відкритість впливам та пластичність образу "Я" дитини зумовлюють важливість

створення сприятливих умов його формування. Образ "Я" має соціальну

природу і в дитинстві вплив інших людей на його формування є найбільшим.

Водночас в старшому дошкільному віці дитина вже вчиться критично

ставитися до оцінок себе дорослими, порівнюючи їх судження із власним

досвідом. Формування образу "Я" відбувається на основі встановлення

співвідношення між індивідуальним досвідом дитини і тією інформацією, яку

вона накопичує в процесі спілкування.

Раннім утворенням уявлень дитини про себе, з якого й починається

формування образу "Я", є його фізичний компонент. Досвід сприйняття

власного тіла є важливою характеристикою та умовою формування цілісного

образу "Я". Старший дошкільний вік є сенситивним періодом в розвитку

невербальної експресії. Дитина освоює вираження почуттів за допомогою

інтонації, міміки, пантоміми, що допомагає їй зрозуміти переживання іншої

людини. Проблема невербальної експресії висвітлюється в працях Д. Авербуха,

6

О. Горшкової, Ч. Дарвіна, Д. Ельконіна, В. Запорожця, К. Ізарда, В.Клименка,

В. Класовського, В. Лабунської, Л. Магур, В. Нікітіна, Я. Райковського,

І. Сєчєнова, І. Сікорського, М. Чистякової та інших. Будь-яка зовнішня форма

самовираження (тілесна, емоційно-чуттєва) відображає рівень сформованості

самосвідомості особистості (В. Нікітін). Якість демонстрації дитиною заданого

емоційного змісту залежить від її досвіду тілесно-рухового вираження емоцій

та уваги дорослих до такої експресії. Людина, яка звикла з дитинства під

тиском дорослих пригнічувати свої почуття, реагуватиме на будь-яку ситуацію

найбільш звичним стереотипом, який часто не відповідає ситуації.

Багаторазових спостережень чужого прикладу недостатньо для формування

рухових стереотипів, адекватних вираженню різних емоцій, для цього

необхідне підкріплення особистим тілесним досвідом. Обговорення з

дошкільниками почуттів буде малопродуктивним. Пантоміма та жести у

маленьких дітей є важливими засобами самовираження та спілкування. Дитина

знайомиться зі світом та самою собою через тілесний досвід під час руху та гри.

Спеціально організована танцювально-ігрова діяльність, в процесі якої дитина

взаємодіє з однолітками, дорослими, отримує від них зворотній зв’язок,

розвиває здатність дитини до невербальної експресії, збагачує її

самоусвідомлення та саморозуміння.

Проблема формування образу "Я" дитини старшого дошкільного віку

передбачає з’ясування провідних вимірів його розвитку. Існує низка

досліджень, в яких представлено виміри рівня розвитку самосвідомості людини

на різних стадіях онтогенезу, в тому числі і в дошкільному віці (О. Бєлобрикіна,

І. Кон, М. Розенберг, О. Романенко, А. Щетиніна та інші). Аналіз наукових

праць засвідчив необхідність побудови багатовимірної моделі, яка дозволить

різнобічно дослідити особливості образу "Я" дитини старшого дошкільного

віку. Ми вважаємо доцільним орієнтуватися на такі виміри образу "Я" як

складність, усвідомленість, узгодженість та емоційна забарвленість

самохарактеристик. Аналіз образу "Я" дитини дошкільного віку окремо за

кожним виміром дає уявлення про рівень його сформованості та дає змогу

виокремити теоретично можливі типи образу "Я". Про високий рівень

сформованості образу "Я" свідчить його складність, усвідомленість змісту

образу "Я", узгодженість, позитивне забарвлення самохарактеристик, про

низький спрощеність образу "Я", неусвідомленість його змісту, хаотичність

та негативне забарвлення.

Нами запропоновано модель фасилітації формування образу "Я" дитини

старшого дошкільного віку (рис.1).

7

Рис.1. Модель фасилітації формування образу "Я" дитини старшого

дошкільного віку.

Створення ситуацій, що стимулюють самопізнання; збагачення знань дитини про себе, розширення поведінкового репертуару та варіантів емоційного реагування. Стимулювання самостійності та активності, сприятливих для усвідомлення образу "Я"; надання зворотного зв'язку щодо поведінки та емоційних реакцій дитини; розвиток емпатії. Розвиток здатності дитини визначатися в пріоритетах, на тлі різноманітних уявлень про себе. Сприяння упорядкуванню самохарактеристик та інтеграції отриманих знань про себе. Корекція негативних уявлень про себе; підтримка бажання дитини формувати позитивний образ "Я"; створення ситуації успіху в доступних для дитини видах діяльності.

Підтримка прагнення до самопізнання; розширення сфери самодослідження. Надання зворотного зв'язку щодо поведінкових та емоційних реакцій дитини; підтримка розвитку емпатії. Розширення знань дитини про себе, їх диференціація на тлі підтримки різнобічного розвитку. Підтримка формування адекватних самооцінки та рівня домагань.

Досвід переживань

Джерела збагачення образу "Я"дитини

Спостереження за іншими людьми

Невербальна експресія

Характеристики, надані іншими

людьми

Поведінковий досвід

Склад- ність Складний

Усвідомлений

Узгоджений

Позитивно забарвлений

Усвідом- леність змісту

образу "Я"

Емоційна

забар-

вленість

Спрощений

Малоусвідомлений

Хаотичний

Негативно забарвлений

Виміри образу "Я" дитини старшого дошкільного віку Відносно високий

рівень сформованості образу "Я"

Відносно низький рівень сформованості

образу "Я"

Образ "Я" дитини

старшого дошкільного

віку

Підтримка

Профілактика

Розвиток

Підтримка

Корекція

Розвиток

Розвиток

Підтрим

ка

Корекція

Напрями психологічної роботи

Завдання психологічної роботи

Завдання психологічної роботи

Узгод- женість

Напрями психологічної роботи

8

Згідно з моделлю, завдання та напрямки психологічної роботи з дитиною

визначаються особливостями її образу "Я" (рівнем наявної складності,

усвідомленості, узгодженості самохарактеристик та їх емоційною

забарвленістю). Розкрито джерела отримання дитиною знань та уявлень про

себе (досвід самостійної діяльності, досвід взаємодії з людьми, спостереження

за діями інших без вступу в безпосередній контакт) та їх зв'язок з невербальною

експресією.

Одним з найбільш емоційних, доступних і улюблених дітьми видів

рухової діяльності є танець. Враховуючи природну потребу дитини в русі та

беззаперечний позитивний вплив танцю на розвиток невербальної експресії, а

також ґрунтуючись на визначенні ігрової діяльності як провідної в дитячому

віці, ми вважаємо, що саме ці види діяльності (танцювальна та ігрова)

сприятимуть формуванню конструктивного образу "Я" дитини. Ми визначаємо

танцювально-ігрову діяльність як таку, що в образній, умовній, естетичній

формі через невербальне самовираження, імітацію рухів, ритмічну зміну поз

(часто під музичний супровід), дає змогу дитині відтворити емоційно значущі

ситуації, здійснити відреагування в тілесно-пластичних формах, краще

зрозуміти себе, поекспериментувати зі своїм тілом та рухами, розвинути

естетичні почуття та креативність, отримати сенсорне задоволення.

Отже, на основі теоретичного аналізу виокремлено провідні виміри

розвитку образу "Я" дитини, окреслено джерела його збагачення та завдання

психологічної роботи в зазначеному контексті.

Проаналізовано зв'язок невербальної експресії із джерелами збагачення

образу "Я". З'ясовано, що, з одного боку, якість невербальної експресії залежить

від міри сформованості та різноманітності адекватних вираженню різних

емоцій рухових стереотипів, з іншого боку, здатність до невербального

вираження є однією з умов адекватного зворотного зв'язку від дорослих,

завдяки чому отриманий досвід усвідомлюється, вербалізується, сприяє

збагаченню образу "Я". Обґрунтовано доцільність використання засобів

танцювально-ігрової діяльності з метою фасилітації формування образу "Я"

дитини.

У другому розділі "Образ "Я" дитини старшого дошкільного віку та

особливості її невербальної експресії" представлено завдання, методи та

результати емпіричного дослідження. Обґрунтовано використання комплексу

методик дослідження образу "Я" дитини старшого дошкільного віку та

особливостей її невербальної експресії. З метою визначення характеристик

образу "Я" дитини було застосовано: "Чарівний квітник мого "Я" (модифікація

методики М. Куна та Т. Макпартленда, В. Щур "Хто Я?"); "Фотокартки"

(модифікація методики Г. Гоуха "Контрольний список прикметників" та

методики О. Бєлобрикіної "Портрети"); проективна діагностична методика

"Намалюй себе" (А. Прихожан); "Сходи" (В. Щур); "Особливості розвитку

часткової самооцінки дитини" (шкала Т. Дембо С. Рубінштейн); "Самооцінка

дошкільника" (опитувальник Т. Драгунової); "Обери колір" (колірний тест

М. Люшера); методика комплексного вивчення самооцінки та ціннісних

9

орієнтацій; "Хто правий?". (модифікація методики Н. Харламенкової

"Самоствердження"); "Хрестики" (К. Шварцландера); "Зберипазли"

(модифікація методики Х. Хекхаузена). Дослідження здатності до довільної

невербальної експресії дітей старшого дошкільного віку здійснювалося на

основі модифікації експериментальної процедури В. Лабунської.

Результати емпіричного дослідження дозволили визначити варіанти

проявів образу "Я" за кожним із вимірів. За складністю: складний

різноплановий, складний центрований, фіксований спрощений, спрощений

нерозвинений; за рівнем усвідомленості: усвідомлений побудований на

запереченні оцінок інших, усвідомлений сформований самостійно з елементами

запозичення, малоусвідомлений навіяний стійкий, малоусвідомлений навіяний

нестійкий; за рівнем узгодженості самохарактеристик: узгоджений стійкий, з

тенденцією до пристосування, хаотичний з тенденцією до конфліктності,

узгоджений пошуковий, хаотичний з тенденцією до узгодженості, хаотичний з

тенденцією до відмови від власної позиції; за емоційним забарвленням:

впевнено позитивний; аргументовано позитивний; ситуаційний переважно

позитивний; ситуаційний переважно негативний.

На основі аналізу поєднань показників сформованості образу "Я"

(відносно високого і низького рівнів за кожним із вимірів) виокремлено типи

образу "Я" дітей старшого дошкільного віку. Тип образу "Я", на нашу думку,

визначається його інтегральною характеристикою, що відображає специфіку

знань та уявлень дитини про себе, представлену поєднанням показників

сформованості образу "Я" за зазначеними вимірами. Основними типами образу

"Я" дитини старшого дошкільного віку є зрілий узгоджений, зрілий пошуковий,

складний малоусвідомлений узгоджений; спрощений усвідомлений хаотичний;

складний малоусвідомлений пошуковий; спрощений усвідомлений фіксований;

інфантильний фіксований; інфантильний хаотичний (рис.2).

Рис.2.Типи образу "Я" дітей старшого дошкільного віку.

Ск

ла

дн

ий

С

пр

ощ

ен

ий

Усвідомлений Малоусвідомлений

Типи образу "Я"

дітей старшого

дошкільного віку

10

Типи образу "Я" було розподілено за рівнями його сформованості.

Провідними вимірами, на яких ґрунтувалося віднесення типу образу "Я" до

високого, середнього чи низького рівнів, були складність та усвідомленість, а

узгодженість та емоційна забарвленість трактувались як додаткові, що

пояснюється наявністю в розвитку особистості дитини періодів більш та менш

інтенсивних змін. Саме поява суперечностей в процесі збагачення змісту образу

"Я" може призвести до виникнення тимчасової хаотичності в знаннях про себе

та незадоволеності собою.

До високого рівня було віднесено зрілий узгоджений та зрілий

пошуковий типи; до середнього складний малоусвідомлений узгоджений;

спрощений усвідомлений хаотичний; складний малоусвідомлений пошуковий;

спрощений усвідомлений фіксований; до низького інфантильний фіксований

та інфантильний хаотичний. Дослідження показало, що високий рівень

сформованості образу "Я" властивий 24% дітей, середній 39%, низький

37%. Отже, проблема формування образу "Я" вимагає визначення умов, що

позитивно впливатимуть на цей процес з урахуванням вікових особливостей.

Однією з важливих умов формування образу "Я" дитини старшого

дошкільного віку є її здатність до невербальної експресії. Під час

невербального самовираження використовується мова тіла, яка є

найдоступнішою для дитини, та тілесний досвід як первинний досвід

самосприйняття та самовідчуття. Невербальні прояви дають змогу працювати з

тими уявленнями дитини про себе, які ще не оформилися у поняття та не

можуть вербалізуватися.

В процесі цілеспрямованого розвитку здатності до невербальної експресії

активізуються основні джерела поповнення знань дитини про себе:

актуалізується неусвідомлений досвід активності дитини; через посилення

зовнішньої виразності внутрішній світ дитини стає більш зрозумілим іншим,

що сприяє розширенню інформації, яку дитина отримує про себе від інших;

засвоєння виразних рухів, які мають соціальну природу, відбувається через

спостереження за невербальними проявами, руховими стереотипами інших

дітей та дорослих, які апробуються через власну рухову активність та можуть

привласнюватися або відкидатися, як неприйнятні для себе.

Вдалість демонстрації дитиною заданої емоції обумовлюється наявністю

у дитини достатнього досвіду перебування в емоціогенних ситуаціях та вміння

розуміти та усвідомлювати власні емоційні стани та емоційні стани інших,

користуватися цим досвідом для формування різноманітних рухових

стереотипів, загальноприйнятих в соціумі (через інтеріоризацію прикладів

реагування інших людей) або самостійно вироблених, але зрозумілих іншим.

В ході дослідження нами визначено три групи пантомімічних та мімічних

рухів дитини піл час виконання завдання на довільне вираження емоцій:

усвідомлені адекватні завданню; неусвідомлені адекватні завданню; такі, що,

відхиляючись від завдання, виявляють актуальний стан дитини. Впродовж

виконання завдання у дитини можуть спостерігатися рухи з кожної із

11

виокремлених груп. Якщо дитина достатньою мірою усвідомлює свій досвід

перебування в різноманітних емоційних станах, то у неї переважають рухи з

першої групи; недостатньо усвідомлює – рухи другої групи; якщо ж дитина

була в стані емоційної неврівноваженості, то у неї мимовільно переважали рухи

третьої групи.

Для старших дошкільників невербальна мова є важливим засобом

самовираження, проте у багатьох дітей рухи є мимовільними та

неусвідомленими, спостерігається тілесна скутість та збідненість рухового

репертуару. За результатами дослідження високий рівень здатності до

невербальної експресії діагностувався у 22% дітей, середній – у 30%, низький –

у 48%.

Співвідношення високого, середнього та низького рівнів невербальної

експресії заданих емоцій у дітей залежно від типу образу "Я" відображено в

таблиці 2.

Таблиця 2

Особливості невербального вираження заданих емоцій залежно від типу

образу "Я"

Рів

ні

сформ

ован

ост

і н

евер

бал

ьно

ї ек

спр

есії

Типи образу "Я"

зріл

ий

у

згод

жен

ий

зріл

ий

п

ош

уко

ви

й

скла

дний

мал

оусв

ідо-

млен

ий

уз

годж

ений

спро

щен

ий

усві

дом

лений

хаот

ичн

ий

склад

ни

й

мал

оусв

ідо-

млен

ий

п

ош

уко

ви

й

спро

щен

ий

у

свід

о-

млен

ий

ф

іксо

ван

ий

інф

анти

ль-

ни

й

фік

сован

ий

інф

анти

ль-

ни

й

хао

тичн

ий

Усього N 100% N 100

% N

100

% N 100% N

100

% N 100% N 100% N 100%

В 24 6 100% 16 80% 0 0% 2 20% 0 0% 0 0% 0 0% 0 0%

С 32 0 0% 4 20% 9 69% 4 40% 3 27% 8 100% 0 0% 4 11%

Н 52 0 0% 0 0% 4 31% 4 40% 8 73% 0 0% 4 100% 32 89%

Високий рівень здатності до довільної невербальної експресії виявляється

у різноманітному, оригінальному вираженні емоцій за допомогою міміки,

пантоміми, вокалізації (використовуються прийняті в культурі взірці або

оригінальні індивідуалізовані рухово-пластичні засоби, значення яких

відповідає заданому емоційно-образному змісту; образний рух виконується

всім тілом, рухи усвідомлюються, спостерігається перевтілення в образ) та

переважає у дітей зі зрілим узгодженим (у 100% дітей цього типу) та зрілим

пошуковим (80%) типами образу "Я", тобто при достатній його сформованості.

Середній рівень здатності до довільної невербальної експресії

виявляється у невиразному оформленні емоцій в міміці та пантомімі (в першу

чергу залучається лише міміка, пантомімічні засоби свідчать про недостатнє

входження в образ, спостерігаються неузгоджені між собою, фрагментарні, не

завжди доцільні та часом суперечливі рухи, проте експресія частково відповідає

12

заданому емоційно-образному змісту) та переважає у дітей зі складним

малоусвідомленим узгодженим (69%) та спрощеним усвідомленим фіксованим

(100%) типами, тобто при середній сформованості образу "Я".

Низький рівень здатності до довільної невербальної експресії емоційних

станів виявляється в примітивних, однотипних рухах, що не відповідають

заданій темі, частих відмовах від виконання завдань, байдужості, пасивності та

переважає у дітей з інфантильним фіксованим (100%), інфантильним

хаотичним (89%) та складним малоусвідомленим пошуковим (73%) типами

(низький та середній рівні сформованості образу "Я").

Кореляційні зв'язки за критерієм Пірсона між здатністю до довільної

невербальної експресії та показниками сформованості образу "Я" є

позитивними; найбільшою мірою цей зв'язок проявляється за вимірами

усвідомленості змісту образу "Я" (r=0,676) та складності образу "Я" (r=0,568).

Результати дослідження засвідчують наявність залежності між рівнем

сформованості образу "Я" і здатністю до довільної невербальної експресії дітей

старшого дошкільного віку, що узгоджується з першою гіпотезою.

У третьому розділі "Вплив танцювально-ігрової діяльності на

формування конструктивного образу "Я" дитини" представлено

обґрунтування, завдання, структуру танцювально-ігрової програми, дані

перевірки її ефективності, рекомендації для індивідуальної роботи з дитиною.

На основі теоретичного та емпіричного дослідження нами розроблено

програму фасилітації формування образу "Я" дитини старшого дошкільного віку

засобами танцювально-ігрової діяльності (рис.3).

Програму складають діагностичний, консультаційно-просвітницький,

корекційно-розвивальний та прогностично-оцінний етапи. Програма спрямована

на виконання таких завдань: збагачення змісту образу "Я", сприяння його

усвідомленості, оптимальному рівню узгодженості та позитивній емоційній

забарвленості, розширення рухового репертуару та розвиток здібностей до

невербального самовираження. Корекційно-розвивальний етап передбачав

індивідуальну (відповідно до наявного у дитини типу образу "Я") та групову

форми роботи з дітьми.

Групова танцювально-ігрова програма фасилітації формування

конструктивного образу "Я" дитини передбачала: безоцінне ставлення

дорослого та однолітків щодо виконаних рухів; зв'язок з реальністю;

демократичність; активна рухова діяльність дорослого; залучення батьків;

зв'язок вербального та рухового самовираження.

Програма складалася з 16 тем, обраних на основі аналізу дитячих

самохарактеристик під час пілотного експерименту, які розподілено за 4

блоками: "Я фактичне" (ім'я, стать, характеристики, які стосуються уявлень про

своє тіло, зовнішність, стан здоров'я, уподобання, зацікавлення, основні емоції,

якості, звички дитини); "Я незвичайне" (бажання, фантазії, образні

характеристики дитини, уявлення дитини про себе як про таку, що змінюється,

дорослішає); "Я і світ" (взаємини дитини з оточенням); "На шляху до гармонії"

(узагальнювальний блок).

13

Після участі в програмі у дітей експериментальної групи спостерігалося

збільшення кількості типів образу "Я" високого рівня сформованості (табл.3).

Таблиця 3

Розподіл дітей з різними типами образу "Я" ЕГ та КГ "до" та "після"

програми

Типи образу "Я"

Експериментальна група Контрольна група

До програми

Після програми

До програми

Після програми

N % N % N % N %

Усього дітей 54 100 54 100 54 100 54 100

зрілий узгоджений 3 6 16 30 4 7 4 7

зрілий пошуковий 10 19 20 37 9 17 13 24

складний малоусвідомлений

узгоджений 6 11 0 0 7 13 7 13

спрощений усвідомлений хаотичний 5 9 1 2 6 11 2 4

складний малоусвідомлений пошуковий 6 11 10 18 5 9 3 6

спрощений усвідомлений фіксований 4 7 0 0 4 7 4 7

інфантильний фіксований 2 4 0 0 3 6 6 11

інфантильний хаотичний 18 33 7 13 16 30 15 28

Для з’ясування статистичної значущості змін сформованості образу "Я"

(за вимірами складності, усвідомленості, узгодженості та емоційної

забарвленості) у дітей експериментальної (ЕГ) та контрольної (КГ) груп

використано t-критерій Стьюдента рівності середніх для залежних вибірок.

Результати аналізу показали, що впродовж програми у дітей ЕГ, порівняно з

КГ, суттєво підвищився:

рівень складності образу "Я" (про що свідчить більше абсолютне значення t-

критерію Стьюдента: для ЕГ: t =-5,888 при p=0,000, df = 53; для КГ: t =-2,195

при p=0,033, df = 53),

рівень усвідомленості (для ЕГ: t =-5,044 при p=0,000, df = 53; для КГ: t =-

1,000 при p=0,322, df = 53),

рівень позитивної емоційної забарвленості (для ЕГ: t =-3,747 при p=0,000; df

= 53; в КГ рівень емоційної забарвленості знизився, про що свідчить

позитивне значення t-критерію Стьюдента: t =2,629).

14

Визначення рівня сформованості образу "Я" дитини

Визначення типу образу "Я" дитини

Аналіз

особливостей

невербальної

експресії дитини

1.

Діа

гн

ост

ич

ни

й е

тап

:

Аналіз особливостей образу "Я" за 4 вимірами

Етапи танцювально-ігрової програми (ТІП)

Визначення: динаміки формування образу "Я" за вимірами складності, усвідомленості, узгодженості, емоційної забарвленості; типу образу "Я"; рівня сформованості образу "Я" та невербальної експресії. Прогноз подальшого формування зазначених компонентів; визначення умов підтримки позитивних змін поза умовами ТІП. 4. П

рог

нос

-ти

чн

о -

оцін

ни

й е

та

п

Сприяти: збагаченню образу "Я"; усвідомленню образу "Я"; узгодженості

самохарактеристик; формуванню

аргументовано позитивного самоставлення.

Завдання ТІП:

підтримка та профілактика корекція та розвиток

індивідуальна групова

Ігровий та вільний танці.

Вправи ТРТ та ТОТ.

Психогімнастичні етюди.

Самомасаж. Елементи

арттерапії

Мета ТІП: фасилітація

формування образу "Я"

3.

Кор

екц

ійн

о-р

озв

ив

ал

ьн

ий

ет

ап

.

Засоби ТІП Розвиток

невербальної експресії

1. Розширення рухового репертуару.

2. Усвідомлення малоусвідомлених рухів.

3. Розуміння емоційного стану через аналіз рухів.

4. Підвищення довіри до власного тілі та рухів.

5. Формування здатності до невербальної експресії

Форми роботи з дітьми

Напрями роботи

2.

Ко

нсу

ль

та

цій

но-

пр

осв

ітн

иц

ьк

ий

ета

п.

Завдання. 1. Ознайомлення батьків з загальними тенденціями

формування образу "Я" та невербальної експресії старшого дошкільника.

2. Консультування батьків з приводу виявлених

індивідуальних особливостей образу "Я" та невербальної експресії їх дитини.

3. Ознайомлення зі специфікою ТІП та відпрацювання

вправ з блоку "Домашнє завдання" ("Батьківська хвилинка") .

Робота з батьками:

Форми роботи: - міні-лекція; - індивідуальне консультування; - семінар-практикум з елементами тренінгу.

Рис. 3.Танцювально-ігрова програма фасилітації формування образу "Я"

дитини старшого дошкільного віку.

15

Відбулося незначне зростання рівня узгодженості образу "Я" як в ЕГ, так

і в КГ, яке не досягає статистично значимих відмінностей: абсолютні значення

t-критерію Стьюдента для ЕГ: t =-1,219 (p=0,228; df = 53), tкр = 2,006 (p=0,05),

для КГ: t =-1,428 (p=0,159; df = 53), tкр = 2,006 (p=0,05).

Отже, участь дитини в програмі сприяє позитивному забарвленню її

образу "Я", його усвідомленості та складності. Щодо узгодженості

самохарактеристик, то, інтерпретуючи отримані дані, можна припустити, що в

дошкільному віці зазначений вимір не є визначальним у розвитку образу "Я",

хоча на пізніших вікових етапах значущість узгодженості може зростати.

Оцінка ефективності програми засвідчила, що танцювально-ігрова

діяльність, спрямована на самоусвідомлення та розширення діапазону

самовираження через розвиток здатності до невербальної експресії, може

ефективно сприяти формуванню конструктивного образу "Я" дитини старшого

дошкільного віку.

ВИСНОВКИ

В дисертації представлено результати теоретичного та емпіричного

вивчення особливостей формування образу "Я" дитини старшого дошкільного

віку та можливостей фасилітації цього процесу засобами танцювально-ігрової

діяльності. Здійснене дослідження дало підстави для таких висновків:

1. Проаналізовано особливості формування образу "Я" в старшому

дошкільному віці. Образ "Я" дитини старшого дошкільного віку розглянуто як

суб'єктивну систему її знань та уявлень про себе, що змінюється, формується,

проте може забезпечувати відносну стабільність та автономність внутрішнього

світу дитини. Недостатня структурованість, відкритість впливам та

пластичність образу "Я" дитини зумовлюють важливість створення

сприятливих умов його формування. В старшому дошкільному віці дитина,

попри відкритість, починає критично ставитися до оцінок себе дорослими,

порівнюючи їх судження із власним досвідом. Акцентовано увагу на тому, що

найбільш пряме й безпосереднє переживання свого "Я" здійснюється на

тілесному рівні. Водночас через тілесне "Я" за допомогою рухів відображається

внутрішній світ дитини, стаючи доступним для сприйняття дорослими.

2. З'ясовано, що самоусвідомленню суб'єкта сприяє невербальна експресія

емоційних станів. Широта рухового та мімічного репертуару успішно

формується в танцювально-ігровій діяльності. В цій діяльності

удосконалюється здатність дитини спостерігати за собою, іншими людьми,

урізноманітнюються рухові стереотипи. Танцювально-ігрову діяльність

визначено як таку, що в образній, умовній, естетичній формі через невербальне

самовираження, імітацію рухів, ритмічну зміну поз, дає змогу дитині

відтворити емоційно значущі ситуації, здійснити відреагування в тілесно-

пластичних формах, краще зрозуміти себе, виявити себе через рух і пластику,

розвинути естетичні почуття та креативність. Танцювально-ігрова діяльність

передбачає використання мови тіла (як найдоступнішої для дитини), збагачення

тілесного досвіду (як первинного досвіду самосприйняття), дає можливість

16

оперувати із невербалізованими і навіть ще непроясненими в свідомості

уявленнями про себе.

3. Побудовано теоретичну модель фасилітації формування образу "Я"

дитини старшого дошкільного віку. Згідно з моделлю, особливості образу "Я"

визначаються за такими вимірами: рівень складності, усвідомленості,

узгодженості та позитивності самохарактеристик. Доцільною є також

профілактика можливих ускладнень. Окреслено джерела збагачення образу "Я"

дитини. Знання та уявлення про себе дитина отримує, по-перше, через досвід

самостійної діяльності, по-друге, через досвід взаємодії з людьми, по-третє,

через спостереження за діями інших. Розкрито значення танцювальної гри у

розвитку невербальної експресії та самоусвідомлення дитини. Обґрунтовано

можливості танцювально-ігрової діяльності як засобу фасилітації формування

образу "Я" дитини старшого дошкільного віку.

4. На основі теоретичної моделі та емпіричного дослідження виокремлено

та описано такі типи образу "Я": зрілий узгоджений, зрілий пошуковий,

складний малоусвідомлений узгоджений; спрощений усвідомлений хаотичний;

складний малоусвідомлений пошуковий; спрощений усвідомлений фіксований;

інфантильний фіксований; інфантильний хаотичний. Охарактеризовано

високий, середній та низький рівні сформованості образу "Я". Типи образу "Я"

розподілено за трьома рівнями сформованості.

5. Емпірично виявлено, що у багатьох дітей старшого дошкільного віку

спостерігаються прояви тілесної скутості, страх самовираження через рух,

недостатність довільності. Пантомімічні та мімічні рухи дитини під час

виконання завдання на презентацію різних емоцій, можуть бути: усвідомлені,

адекватні завданню; неусвідомлені, адекватні завданню; та такі, що,

відхиляючись від завдання, виявляють актуальний емоційний стан дитини. Одні

рухи контролюються дитиною, інші – виявляються мимовільно як тілесна

відповідь на задану емоційну ситуацію.

Охарактеризовано три рівні здатності дітей старшого дошкільного віку до

довільної невербальної експресії. Для дітей з низьким рівнем здатності до

довільної невербальної експресії властиві примітивні, однотипні,

малоусвідомлювані, не адекватні заданій темі рухи. У дітей з високим рівнем

здатності до довільної невербальної експресії виявлялося різноманітне,

оригінальне вираження емоцій за допомогою міміки, пантоміми, вокалізації.

З'ясовано, що здатність до невербальної експресії найкраще розвинута у дітей з

усвідомленим та складним образом "Я" (зрілий узгоджений та зрілий

пошуковий типи).

6. Розроблено та апробовано програму фасилітації формування образу

"Я" дитини старшого дошкільного віку засобами танцювально-ігрової

діяльності. Згідно з моделлю, завдання та напрямки розвивально-корекційної

роботи з дитиною визначаються особливостями сформованості образу "Я" за

вимірами складності, усвідомленості, узгодженості та позитивності

самохарактеристик. Доцільною є також профілактика можливих ускладнень.

17

Програму складають: діагностична робота з дітьми, консультативно-

просвітницька робота з батьками, корекційно-розвивальна робота з дітьми

засобами танцювально-ігрової діяльності (в індивідуальній та груповій формі),

оцінка отриманих результатів. Результати контрольного експерименту

засвідчили ефективність запропонованої програми: після участі в програмі

значно збільшилася кількість дітей з високим та середнім рівнями

сформованості образу "Я". Підтверджено, що танцювально-ігрова діяльність,

спрямована на самоусвідомлення та розширення діапазону самовираження

через розвиток здатності до невербальної експресії, може ефективно сприяти

формуванню конструктивного образу "Я" дитини старшого дошкільного віку.

Запропоновано рекомендації для індивідуальної психологічної роботи з дітьми,

що мають різний тип образу "Я".

Отже, гіпотезу, що було висунуто на початку роботи, в ході емпіричного

дослідження підтверджено.

Перспективи подальшого дослідження. Здійснене дослідження не

вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективу подальшого

дослідження вбачаємо в модифікації та адаптації запропонованої моделі

психологічної підтримки формування конструктивного образу "Я" дитини

старшого дошкільного віку стосовно інших вікових категорій та розробці на її

основі відповідних корекційно-розвивальних програм.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

а) статті у фахових виданнях з психології, рекомендованих МОН України:

1. Черевко Т. С. Танцювально-ігрова діяльність в контексті формування

конструктивного образу "Я" дошкільників / Т. С. Черевко// Збірник наукових

праць Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного

університету імені Богдана Хмельницького. Серія: Педагогіка. 2011. N 6.

С. 344351.

2. Черевко Т. С. Невербальна експресія як показник розвитку образу "Я"

дітей старшого дошкільного віку / Т. С. Черевко// Проблеми сучасної

педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. – Збірник статей : Ялта :

РВВ КГУ, 2011. – Вип.31. Ч.2. – С. 244248.

3. Сущинська Т. С. Особливості образу "Я" дітей дошкільного віку/

Т. С. Сущинська // Вісник Інституту розвитку дитини. Вип. 28. Серія:

Філософія, педагогіка, психологія: Збірник наукових праць. – Київ:

Видавництво Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова,

2013. – С.162–168.

4. Сущинська Т. С. Виміри образу "Я" дитини старшого дошкільного віку

/ Т. С. Сущинська // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць

Інституту психології імені Г.С.Костюка. Київ, 2013. Том. 11. Психологія

особистості. Психологічна допомога особистості. Вип. 8. Ч.2. С.412419.

5. Сущинська Т. С. Типи образу "Я" дитини старшого дошкільного віку /

Т. С. Сущинська // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць

Інституту психології імені Г.С.Костюка. К.: ДП "Інформатично-аналітичне

18

агенство", 2013. Том. Х. Психологія навчання. Генетична психологія.

Медична психологія. Вип. 25. С.459 466.

6. Сущинська Т. С. Особливості психологічної підтримки образу "Я"

дитини засобами танцювально-ігрової діяльності / Т. С. Сущинська // Актуальні

проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені

Г. С. Костюка НАПН України. К.: Видавництво "Фенікс", 2013. Т.ХII.

Психологія творчості. Випуск 18. С.221–228.

7. Сущинська Т. С. Особливості невербальної експресії дітей старшого

дошкільного віку / Т. С. Сущинська // Науковий часопис НПУ імені

М.П.Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія.

Зб. наукових праць. К. : НПУ імені М.П. Драгоманова, 2013. № 24. С.362 –

267.

8. Сущинська Т. С. Невербальна експресія як показник сформованості

образу "Я" дитини / Т. С. Сущинська // Актуальні проблеми психології: Збірник

наукових праць Інституту психології імені Г.С.Костюка: Психологія

особистості. Психологічна допомога особистості. К., 2014. – Том. 11.

Випуск 11. С.363–370.

9. Сущинська Т. С. Рівні сформованості образу "Я" дитини старшого

дошкільного віку/ Т. С. Сущинська // Науковий вісник Херсонського

державного університету. Серія: Психологічні науки. Херсон, 2014. Том. 1.

Випуск 1. С.254- 259.

б) статті у збірниках, внесених до міжнародних наукометричних баз:

10. Сущинська Т. С. Танцювально-ігрова програма психологічної

підтримки формування конструктивного образу "Я" дитини: оцінка

ефективності / Т. С. Сущинська // Молодий вчений : [наук. журнал] / [ред. кол.

О. Скрипченко, А. Юдашкіна, Н. Ковальчук]. – Вид-во : ТОВ "Видавничий дім

"Гельветика", 2015. – №2 (17). – С. 227-231.

в) методичні посібники, розділи монографій:

11. Сущинська Т. С. Танцювально-ігрова діяльність дитини старшого

дошкільного віку як чинник формування образу "Я"/ Т. С. Сущинська // Теорія і

практика дошкільної освіти в сучасних експериментальних дослідженнях :

колективна монографія / Л. І. Зайцева, Л. І. Казанцева, Н. В. Гавриш та ін. за

ред. І. Г. Улюкаєвої. – Х. : Діса плюс, 2015. – С. 229–244 / Внесок дисертанта –

підготовлено розділ «Танцювально-ігрова діяльність дитини старшого

дошкільного віку як чинник формування образу "Я"».

г) статті і тези в інших наукових виданнях та матеріалах конференцій і

семінарів:

12. Черевко Т. С. Підготовка практичних психологів до розвитку

невербальної експресії дітей старшого дошкільного віку / Т. С. Черевко //

Науково-методичний супровід розвитку професійної компетентності

практичних психологів у системі післядипломної освіти: матеріали

Всеукраїнського проблемного семінару 17-18 листопада 2011 року / [ ред.кол.:

В. В. Пашков та ін.]. – Запоріжжя : КПУ, 2011. – С.229–232.

19

13. Черевко Т. С. Дитина як суб’єкт в процесі формування образу "Я" /

Т. С. Черевко // "Роль педагогіки та психології в сучасному світі". Матеріали

міжнародної науково-практичної конференції (м.Львів, Україна, 11-12

листопада 2011 року): – Львів : Львівська педагогічна спільнота, 2011. – С.87-

89.

14. Черевко Т. С. Танцювально-ігрова діяльність як засіб збереження

психічного здоров’я дітей / Т. С. Черевко // Актуальні проблеми збереження

психологічного здоров'я підростаючого покоління: матеріали Міжвузівських

психолого-педагогічних Демиденківських читань (м. Бердянськ, 23–24квітня

2012 р). – Бердянськ : БДПУ, 2012 – С. 97-99.

15. Сущинська Т. С. Танцювально-ігрова діяльність як засіб сприяння

гармонійному розвитку особистості / Т. С. Сущинська // "Педагогічні та

психологічні науки в умовах сучасних трансформаційних процесів". Збірник

наукових робіт учасників міжнародної науково-практичної конференції

(м.Львів, Україна, 12–13 квітня 2013 року): Львів : ГО "Львівська педагогічна

спільнота", 2013. – С.16–19.

16. Сущинская Т. С. Невербальное самовыражение детей дошкольного

возраста как условие формирования здоровой личности / Т. С. Сущинская //

Развитие человека в современном мире: материалы IV Всероссийской научно-

практической конференции с международным участием (г.Новосибирск, 16-18

апреля 2013 г.) / под ред. Я. Большуновой, О. А. Шамшиковой. Новосибирск :

НГПУ, 2013. С.320–325.

17. Сущинская Т. С. Танец в системе личностного развития детей

дошкольного возраста / Т. С. Сущинская // Материалы V Международного

Конгресса "Молодое поколение ХХI века: актуальные проблемы социально-

психологического здоровья" / Под редакцией А. А. Северного, Ю. С. Шевченко.

Москва, 24-27 сентября 2013 г. – М.: OOO ONEBOOK.RU. С.266–267.

18. Сущинська Т. С. Розвиток виразних рухів дітей старшого

дошкільного віку/ Т. С. Сущинська // Психологія в Україні та за кордоном.

Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Чернігів, 8–9

листопада 2013 року). – Херсон: Видавничий дім "Гельветика", 2013. – С.58–63.

19. Сущинская Т. С. Изучение образа "Я" ребенка старшего

дошкольного возраста/ Т. С. Сущинская // Личность и ее жизненный мир :

материалы Всероссийской научно-практической конференции с

международным участием, посвященной 20-летию факультета психологии

ОмГУим. Ф. М. Достоевского (Омск, 3–4 октября 2013 г.) / под ред.

Л. И. Дементий – Омск : Изд-во Ом. гос. ун-та, 2013. – С.476–482.

20. Сущинская Т. С. Экспрессивные проявления эмоциональных

состояний ребенка / Т. С. Сущинская // Материалы XX Международной

заочной научно-практической конференции "Научная дискуссия: вопросы

педагогики и психологии" : Москва, 28 декабря 2013 г. – М. С.122–127.

21. Сущинська Т. С. Здатність до невербального самовираження як

умова психічного здоров'я дітей дошкільного віку / Т. С. Сущинська //

Актуальні проблеми збереження психологічного здоров'я підростаючого

20

покоління: матеріали Всеукраїнських психолого-педагогічних Демиденківських

читань (м. Бердянськ, 23–24квітня 2013 р). – Бердянськ: БДПУ, 2013. – С.46–48.

22. Сущинська Т. С. Особливості довільної невербальної експресії дітей

з різними типами образу "Я" / Т. С. Сущинська // Психологія: реальність і

перспективи: Збірник наукових праць Рівненського державного гуманітарного

університету. – Випуск 3 – Рівне: РДГУ, 2014 – С.154–158.

АНОТАЦІЇ Сущинська Т. С. Танцювально-ігрова діяльність дитини старшого

дошкільного віку як чинник формування образу "Я". – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних

наук за спеціальністю19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут

психології імені Г. С. Костюка НАПН України. – Київ, 2016.

У роботі представлено результати теоретичного та емпіричного вивчення

особливостей формування образу "Я" дитини старшого дошкільного віку та

фасилітації цього процесу засобами танцювально-ігрової діяльності.

Охарактеризовано провідні виміри образу "Я" (складність, усвідомленість,

узгодженість та емоційна забарвленість), визначено типи (зрілий узгоджений;

зрілий пошуковий, складний малоусвідомлений узгоджений; спрощений

усвідомлений хаотичний; складний малоусвідомлений пошуковий; спрощений

усвідомлений фіксований; інфантильний фіксований; інфантильний хаотичний)

та рівні сформованості образу "Я". Розкрито особливості розвитку невербальної

експресії в старшому дошкільному віці. Доведено, що існує зв'язок між

розвитком невербальної експресії дитини та сформованістю її образу "Я".

Розроблено програму фасилітації образу "Я" дитини старшого

дошкільного віку засобами танцювально-ігрової діяльності через розвиток

невербальної експресії. Результати контрольного експерименту засвідчили

збагачення змісту та зростання усвідомленості образу "Я" дітей-учасників

програми, що підтверджує її ефективність. Гіпотезу, що було висунуто на

початку роботи, в ході емпіричного дослідження підтверджено.

Ключові слова: образ "Я", самосвідомість, дитина старшого дошкільного

віку, невербальна експресія, танець, танцювально-ігрова діяльність.

Сущинская Т. С. Танцевально-игровая деятельность ребенка

старшего дошкольного возраста как фактор формирования образа "Я". –

Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических

наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. –

Институт психологии имени Г. С. Костюка НАПН Украины. – Киев, 2016.

В работе представлены результаты теоретического и эмпирического

изучения особенностей формирования образа "Я" ребенка старшего

дошкольного возраста и фасилитации этого процесса посредством танцевально-

игровой деятельности.

Охарактеризованы ведущие измерения образа "Я" ребенка старшего

дошкольного возраста (сложность, осознанность, согласованность,

21

эмоциональная окрашенность), определены типы образа "Я" (зрелый

согласованный; зрелый поисковый, сложный малоосознанный согласованный;

упрощенный осознанный хаотичный; сложный малоосознанный поисковый;

упрощенный осознанный фиксированный; инфантильно фиксированный;

инфантильно хаотичный) и уровни его сформированости.

Выделено три группы мимических и пантомимических движений,

совершаемых ребенком с целью выражения заданных эмоций: осознанные

адекватные задаче, малоосознанные адекватные задаче и отклоняющиеся от

задачи, соответствующие актуальному состоянию ребенка. Невербальная

экспрессия делает доступным для восприятия малоосознанное "Я" ребенка.

Охарактеризованы уровни способностей ребенка к произвольной невербальной

экспрессии. Доказано, что существует связь между сформированностью образа

"Я" и развитием произвольной невербальной экспрессии.

Представлена теоретическая модель фасилитации формирования образа

"Я" ребенка старшего дошкольного возраста. Обосновывается значение

танцевальной игры в контексте проблемы самоосознавания человека.

Танцевально-игровая деятельность рассматривается как деятельность, дающая

возможность ребенку посредством невербального самовыражения, имитации

движений, ритмического изменения поз (часто под музыкальное

сопровождение) в образной, условной и эстетической форме отображать

эмоционально значимые ситуации, позволяет отреагировать переживания в

телесно-пластических формах, лучше понять себя и свой внутренний мир,

поэкспериментировать с телесными позами и движением, развить эстетические

чувства и креативность, получить сенсорное удовлетворение. Обосновывается

значение танцевальной игры в развитии невербальной экспрессии и

формировании образа "Я" ребенка.

Разработана программа фасилитации формирования образа "Я" ребенка

старшего дошкольного возраста средствами танцевально-игровой деятельности.

Результаты контрольного эксперимента показали усложнение образа "Я" и

повышение уровня осознания его содержания у детей-участников программы,

что подтверждает ее эффективность. Эмпирически подтверждено, что

танцевально-игровая деятельность, направленная на самоосознание и

расширение диапазона самовыражения путем развития произвольной

невербальной экспрессии может эффективно способствовать формированию

конструктивного образа "Я" ребенка старшего дошкольного возраста. Гипотеза,

выдвинутая в начале работы, в ходе эмпирического исследования нашла свое

полное подтверждение.

Ключевые слова: образ "Я", самосознание, ребенок старшего

дошкольного возраста, невербальная экспрессия, танец, танцевально-игровая

деятельность.

Sushchinska T. S. Dance and game activity of a preschool age child as a

factor of the self-image forming. – Manuscript.

22

Dissertation for Candidate degree in psychological sciences for specialty

19.00.07 – Pedagogical and Age Psychology. – Institute of a Psychology G.S.

Kostyuk NAPS Ukraine. – Kyiv, 2016.

The results of the theoretical and the empirical study of a formation of the self-

image for a preschool age child and a facilitation of this process by means of the

dance and game activity were represented in the work.

The description of the major dimensions of the self-image (complexity,

awareness, consistency and emotional coloration) was given, the types (mature

agreed, mature search, complex little conscious coherent, simplified conscious

chaotic, complex little conscious search, simplified conscious fixed, infantile fixed,

infantile chaotic) and the levels were characterized. It was proved that there is a

relationship of the nonverbal expression from the specificity of the self-image

The model of the facilitation of the self-image for a preschool age child was

developed with the means of the dance and game activity through the development of

a non-verbal expression. The results of the control experiment showed the

complication of the self-image and increasing of the conscious level of its content that

confirms the effectiveness of the proposed model. The hypothesis that was put

forward during the empirical research was confirmed.

Keywords: self-image, self-consciousness, preschool age child, nonverbal

expression, dance and game activity.