Prezentatsia Фарович Л. І.

ПартологіяТема: Нормативне

регулювання членства в українських партіях

Викладач: Шведа Ю. Р.

Виконав: Фарович Л.І.

Група ФФІ-51м

Тема: Нормативне регулювання членства в українських партіях

Політична партія — це найбільш активна та організована частинанаселення, якогось класу, класів, соціальної верстви, верств, якавиражає їхні інтереси.

Українське законодавство щодо регулювання партійного членства вельми демократичне, відносячи

його в основному до статуту кожної політичної партії.

Конституційно-правове регулювання членства в політичних партіях складається з

кількох елементів. Основні положення функціонування механізму членства в

політичних партіях України записаний у законі України про політичні партії, а саме у розділі другому, з шостої по десяту статтю

включно.

1. Членом політичної партії може бути лише громадянин України, який відповідно до Конституції України має право голосу на виборах. Це пояснюється тим, що лише громадяни нашої держави володіють правами, передбаченими ст.ст. 36 і 38

Конституції України

2. Громадянин України може перебувати одночасно лише в одній політичній партії

3. Членство в політичній партії є фіксованим, обов’язковою умовою чого є наявність заяви громадянина України, поданої до статутного органу політичної партії, про бажання стати членом цієї партії.

4. Форма фіксації членства в політичній партії визначається статутом політичної партії

5. Членами партії не можуть бути: судді, працівники

прокуратури, працівники органів внутрішніх справ,

співробітники СБУ, військовослужбовці, працівники органів

державної податкової служби.

• На час перебування на зазначених посадах або службі члени політичної партії зупиняють членство у цій партії. Це положення витікає зі змісту ст.15 Конституції України. Цим же пояснюється й заборона діяльності структурних осередків політичних партій в органах виконавчої та судової влади, у виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах і навчальних закладах та інших державних установах й організаціях

• Партії з чіткими і формально певними принципами членства. Принципи ці (зазвичай містяться в статутах) визначають форму і умови прийняття в партію і перебування в ній (регулярна сплата членських внесків, участь у зборах і робота в первинній організаційної комірці і т.д.), партійна дисципліна і т.д.

Партії з вільним членством, де приналежність виражається через голосування за кандидатів власної партії як, наприклад, в США. В Італійській християнсько-демократичної партії

членство полягає в викуплених раз на рік карт приналежності, які виконують роль своєрідних членських квитків.

• Є також партії з індивідуальним і колективним членством в залежності від того, здійснюється прийом в них безпосередньо або через інші організації, такі, як профспілки. В останньому випадку людина, вступаючи до профспілки, одночасно вступає і в партію, оскільки профспілка є колективним членом цієї партії. Такий партією є, до прикладу, лейбористська партія Великобританії.

ВисновокУкраїнське законодавство є досить ліберальним у питанні набуття членства в партії, проте існують певні елементарні обмеження спрямовані на розмежування політичної діяльності та діяльності держ. службовця. Незважаючи на заборони в нашій державі в різній мірі відбувається зрощення державного апарату з партійним, оскільки після отримання посад новоспечені високі чиновники при наборі нової команди слідують патронажному принципу, не шукаючи нових лиць чи професіоналів галузі, а черпають кадри з партії, при тому що випадки сумісництва державних посад і, наприклад, депутатства у Верховній Раді є непоодинокими.