PDF файл (13,2 MБ)

Дем’ян ГРИГОРАШ Біобібліографічний покажчик

Demyan HRYHORASH Biobibliographical Guide

Міністерство освіти і науки України Ministry of Education and Science of Ukraine Ivan Franko National University of Lviv Львівський національний університет імені Івана Франка

SCIENTIFIC LIBRARY НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

Ukrainian Biobibliography Українська біобібліографія New Series. No 19 Нова серія. Чис. 19

DEMYAN ДЕМ ’ЯН HRYGORASH ГРИГОРАШ

Biobibliographical Guide Біобібліографічний покажчик

Львів • 2004 Lviv • 2004

УДК 070:378.113.2(092) Григораш Д. (477.83-25)(01) Г-83

ББК 612.4 (477.83-25) Григораш Д.

Редакційна колегія: Богдан ЯКИМОВИЧ (голова), Наталя ГРИГОРАШ, Галина ДОМБРОВСЬКА, Богдан МЕЛЬНИЧУК, Михайло ПРИСЯЖНИЙ, Григорій ЧОПИК

Укладач Людмила ПАНІВ

Науковий редактор та автор передмови д-р іст. наук, проф. Мирослав РОМАНЮК

Редактор Мирослава ПРИХОДА

Художник Іван Крислач

Рецензенти: д-р іст. наук, проф. Іван КРУПСЬКИЙ, канд. філол. наук Лілія СИРОТА

Рекомендувала до друку Вчена Рада Львівського національного університету імені Івана Франка

Протокол № 28/12 від 29 грудня 2004 р.

Дем’ян ГРИГОРАШ: Біобібліогр. покажч. / Уклад. Л. Панів; Наук. ред. та авт. передм. М. Романюк; Редкол.: Б. Якимович (голова), Н. Григораш, Г. Домбровська, Б. Мельничук, М. При-сяжний, Г. Чопик. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2004. – 234 с.: іл., портр. – (Українська біобібліографія. Нова серія; Чис. 19. Біобібліографія вчених університету).

Г-83

ISBN 966-613-379-2

Біобібліографічний покажчик містить матеріали про життєвий шлях, наукову діяльність та творчість вченого Львівського універси-тету, викладача кафедри теорії і практики радянської преси факуль-тету журналістики, декана факультету, члена Спілки журналістів України Дем’яна Семеновича Григораша.

Покажчик виходить до 50-річчя факультету журналістики Львів-ського національного університету імені Івана Франка.

Для журналістів, літературознавців, студентів, викладачів.

ББК 612.4 (477.83–25) ГРИГОРАШ Д.

ISBN 966-613-379-2 © Панів Л., 2004 © Романюк М., передмова, 2004 © Львівський національний університет

імені Івана Франка, 2004

У В ІНОК ПАМ ’ЯТ І ПРО ДЕМ ’ЯНА СЕМЕНОВИЧА Г РИГОРАША

У поетичному доробку Д. С. Григораша є такий рядок: “Мандрівник щасливий лиш в дорозі”. Однозначно можу ствердити: Дем’ян Семенович ніколи не був звичайним мандрів-ником-спостерігачем. Він був натхненним і вдумливим творцем свого життя, а творчість зробив життєвою необхідністю. А чи завжди був щасливим на нелегких дорогах-стежках буття? Про це розповідав мало. Зі скупих спогадів-роздумів, автобіографіч-них даних знаю, що було по-різному: холодно і голодно, страшно і болісно, сумно і радісно. Але у всіх життєвих успіхах і негараз-дах Дем’ян Григораш завжди залишався вірним сином рідної землі, відважним воїном, фаховим журналістом, сумлінним нау-ковцем, вимогливим і доброзичливим педагогом, поетом і пере-кладачем, люблячим чоловіком, батьком і дідусем.

Він був небагатослівним. У пам’яті назавжди залишився ви-важеним і стриманим. У всьому, що робив Д. С. Григораш, від-чувалися обов’язковість і велика відповідальність. Це стосується його журналістської і педагогічної практик, наукових пошуків, поетичної та перекладацької творчості, навчального процесу і позалекційної роботи з молоддю.

Науковцем він був від Бога. На цій стезі Дем’ян Семенович уособлював такі риси, як: добротність, системність, комплекс-ність і достовірність. У дослідженні наукових тем і проблем його характеризували педантизм і прагнення проникати у сутність явищ і процесів. Цим великим надбанням він завжди ділився з колегами по роботі. Ніколи не жалів часу і мав терпіння працю-вати з молодими аспірантами та здібними студентами, які вияв-ляли бажання серйозно займатися науковою роботою. Багато з них стали справжніми фахівцями своєї справи, захистили кан-дидатські та докторські дисертації, мають ім’я в науці та в педа-гогіці.

Зумисне не розповідаю біографію Дем’яна Семеновича Гри-гораша, бо земне життя людини – це одвічна таїна Всесвіту, а Всевишній визначає наш час і життєву дорогу. Нею він про-

5

йшов з гідністю. Може за інших суспільних обставин, в інший час ми б знали значно більше про його фронтові дороги, безпо-середню участь у Фінській та Великій Вітчизняній війнах, прав-ду про які, ціну поразок і перемог, дізнаємося щойно тепер, – через десятиріччя. А те, що ці події залишили на його серці неза-гоєну рану, свідчать хоча б переклади поезій бойових побра-тимів.

ХАЙ ВАМ БУДЕ ГОДИНА В ДОРОЗ І

Звичайний робочий день у відділі бібліографії Наукової біб-ліотеки університету. Пора екзаменаційної сесії. Читачі – вони ж студенти факультету журналістики – роздумують, яку літературу до теми підібрати. “Та чого ж вагаєтесь, беріть довідник Григо-раша, от і все”, – підказує професор Нечиталюк, який тут же працює. Отим професорським “от і все” дійсно все сказано. Чого ж, мовляв, сумніватись, коли під рукою є така фундаментальна праця.

Шановний читачу! Про життєвий, творчий шлях Дем’яна Семеновича Григораша Ти дізнаєшся з його біобібліографічного покажчика. Згадки рідних, колег, друзів та колишніх студентів дозволять Тобі відкрити для себе непересічну особистість, справ-жнього Вченого і Педагога. Сьогодні його справу продовжують нащадки. Це видання переконує в тому, що його земне життя продовжується у пам’яті людській, у зроблених і не завжди за-вершених справах.

А йдеться про “Журналістику у термінах і виразах” Дем’яна Семеновича Григораша. Виданий ще у 1974 році цей словник-довідник і досі – єдиний в Україні словник журналістських тер-мінів (а містить їх довідник майже дві тисячі) – є надзвичайно актуальною і важливою книгою не лише для журналістів.

Дем’ян Семенович залишив у спадок серйозні наукові дослі-дження і неопубліковані поезії. Вірю, що дочка Наталя та його учні завершать справу, яка була сенсом життя Дем’яна Семено-вича Григораша.

А хто ж автор тої книги, і що знаємо ми про людину, біобіб-ліографію якої видаємо?

З чорно-білої фотографії 1939 року дивиться на нас солдат у будьонівці – Дем’ян Григораш. Був молодим, повним надій, юнацьких мрій, бажання вчитись. Усе перекреслила війна на довгі сім років. Воював, дійшов до Берліна, на стіні Рейхстагу залишив свій підпис. У мирні післявоєнні роки сів за студент-ську лаву Чернівецького університету. Життя продовжувалось, і все в ньому було: радощі, успіхи і біль втрат, – як у житті.

Земний Вам уклін, Учителю.

М. М. РОМАНЮК, директор ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України,

доктор історичних наук, професор

Біобібліографічний покажчик Дем’яна Семеновича Григора-ша – кандидата філологічних наук, доцента кафедри теорії і практики радянської преси, колишнього декана факультету журналістики Львівського державного університету, члена Спіл-ки журналістів України – складається з двох частин.

У першій частині біобібліографії подаємо науковий та твор-чий доробок ученого: окремі видання, статті, рецензії, огляди, відгуки, замітки. Зміст окремих видань розписано. У другій час-тині біобібліографії – літературу про нього. Передмову до біобіб-ліографії Дем’яна Cеменовича Григораша написав директор

6 7

Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України, доктор історичних наук, професор Мирослав Миколайович Романюк.

Або, як відчутно перегукується Григорашеве: “По-осінньому сумно у полі, вже скриплять журавлі за селом...” з Пастерна-ковим: “Глухая пора листопада, последних гусей косяки…”.

Подаємо також праці, які вийшли після смерті вченого. Зокрема добірку статей про українських журналістів. Цей вели-чезний за обсягом біобібліографічний матеріал “Журналістика в іменах і назвах” ще за життя підготував сам Дем’ян Семено-вич. В архіві вченого зазначено, що цю працю він присвячує пам’яті сина Юрія. Наталя Дем’янівна Григораш, вже після смерті батька, відредагувала та опублікувала дещо з цього матеріалу у виданні Львівської бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України “Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника”.

Хотілось би, щоб читач відкрив для себе ще й цю, поетичну, грань творчості Дем’яна Григораша.

Друга частина покажчика містить публікації про Д. С. Гри-гораша.

Це, передусім, – бібліографічні джерела та публікації про нього, фотоілюстрації та фотодокументи.

Окремим розділом подаємо спогади про Дем’яна Семено-вича Григораша рідних, колег, колишніх студентів, які почина-ються статтею Лідії Михайлівни Григораш “Людино моя дорога”. Архів Д. С. Григораша, який подаємо у другій частині біобібліо-графії, опрацювала донька вченого, Наталя Дем’янівна Гри-гораш.

Окрім наукових праць, у творчому доробку Д. С. Григораша є чимало поезій, деякі з них були опубліковані у пресі (найчасті-ше під псевдонімом Гр. Дністровець), переклади українською А. Ахматової, О. Блока, А. Вознесенського, Ю. Друніної, С. Мар-шака, інших поетів та переклади віршів поетів-журналістів, які полягли на фронтах Другої Світової війни або загинули у фа-шистських катівнях. Цю частину доробку вченого відображено в розділах “Поезії Д. С. Григораша” та “Переклади Д. С. Григо-раша”. У розділі “З поетичної спадщини” подаємо добірку не-опублікованих поезій Дем’яна Семеновича Григораша, яку він назвав “Семибарвна веселка моя”. Суворий доцент Григораш несподівано для читача виступає ніжним ліриком з тонким відчуттям музики слова:

Покажчик містить 847 позицій, уточнених укладачем “de visu”. Допоміжний бібліографічний апарат містить такі покаж-чики: Покажчик псевдонімів Д. С. Григораша; Алфавітний по-кажчик назв праць Д. С. Григораша; Алфавітний покажчик назв поезій Д. С. Григораша; Покажчик серійних та періодич-них видань, у яких опубліковано праці Д. С. Григораша та літе-ратуру про нього; Іменний покажчик.

Укладач вважає своїм обов’язком висловити подяку рідним Дем’яна Семеновича Григораша, зокрема, Наталі Дем’янівні Григораш та Лідії Михайлівні Григораш за надані фотодокумен-ти, матеріали з домашнього архіву вченого, загалом літературу до біобібліографії, що значно полегшило роботу укладачеві над покажчиком. Висловлюю також вдячність завідувачеві кафедри української літератури Чернівецького університету, доктору філологічних наук, професору Богданові Івановичу Мельничуку за надіслані спогади та публікації про Дем’яна Семеновича Григораша.

Сівіто-віто! Сівіто-віто! – Синиця плаче В січневі дні. А я вже марю Прийдешнім літом,

Переглядаю фотографії, на яких Дем’ян Семенович чи то в редакції, чи в університетській аудиторії, і завжди серед студен-тів. На одній із фотографій підпис: “Всі ми чекаємо на вихід “Журналістського словника”. Майбутні читачі” і поряд: “Часто ці-

І червень юний Приснивсь мені.

8 9

ну чомусь узнаєш, втративши або надовго розлучившись з ним. Отак і з Вами”.

ОСНОВН І ДАТИ ЖИТТЯ ТА НАУКОВО Ї Д ІЯЛЬНОСТ І Д .С . Г РИГОРАША

Авторові цих рядків, на жаль, не довелось ні зустрічатись, ні спілкуватись з Дем’яном Семеновичем, ні бути його студент-кою. Його правдива і світла душа промовляє до нас з рядків поезій.

То ж хай Вам, Дем’яне Семеновичу, буде година там, у тому світі, куди відлетіли Ви слідом за своїми “Журавлями”:

Хай вам буде година в дорозі, Хай не дують вітри вам круті, Хай не пройде спочинок в тривозі І вожак не зіб’ється з путі!

Людмила ПАНІВ

11

1921.01.11 Народився в с. Слобода-Шлишковецька Могилів-Подільського району Вінницької області.

1939 Закінчив із золотою медаллю Суботівську середню школу на Вінничині.

1939 Вступив до Українського Комуністичного інституту журналістики (м. Харків).

1939–1946 Учасник Фінської та Великої Вітчизняної воєн.

1946–1951 Навчався на філологічному факультеті Чернівецького університету.

1951–1955 Аспірант кафедри історії української літератури, відповідальний секретар багатотиражної газети Чернівецького університету, старший лаборант і викладач кафедри української літератури Чернівецького університету.

1955–1960 Заступник відповідального секретаря, завідувач відділу культури і шкіл обласної газети “Радянська Буковина” (м. Чернівці).

1958 Захист кандидатської дисертації на тему “Позитивний герой у трилогії О. Гончара “Прапороносці” (м. Львів).

1958 Член Спілки журналістів України.

1960–1961 Старший викладач кафедри журналістики Львівського держуніверситету ім. І. Франка.

1961–1992 Доцент кафедри журналістики, а згодом теорії і практики радянської преси факультету журналістики Львівського держуніверситету ім. І. Франка.

1962–1965 Декан факультету журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка.

1992.16.09 Дем’ян Семенович Григораш помер. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.

10

12 13

ЧАСТИНА I

НАУКОВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ДОРОБОК Д. С. ГРИГОРАША

ОКРЕМ І ВИДАННЯ

1956

1. Положительный герой в трилогии А. Гончара “Знаменосцы”: Реф. дис. канд. филол. наук / Науч. руководитель канд. филол. наук доц. Губарь А. И. – Черновцы, 1956. – 19 с.

1964

2. Розповсюдження і експедирування преси: Лекція для студен-тів університету – факультету журналістики. – Львів: ЛДУ ім. І. Франка, 1964. – 23 с.

3. Форми масової роботи газети: Лекція для студентів-заочників університету факультету журналістики. – Львів, 1964. – 40 с.

1966

4. Теорія і практика редагування газети: (Учбовий посіб. для студентів факультетів журналістики ун-тів). – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1966. – 168 с.

З м і с т : Передмова. – С. 3–4. Р о з д і л п е рш и й . Ведення газети – справа партійна.

Методологічна основа. – С. 5–11. Редагування як цілісний і нерозривний процес. – С. 11–16.

Р о з д і л д р у г и й . Редагування і редакційний процес. Завдання редагування. – С. 17–25. Замовлення матеріалу, проходження рукопису. – С. 25–35.

15

Р о з д і л т р е т і й . Літературна правка. Межі втручання в авторський текст. – С. 36–42. Види правки. – С. 42–46. Робота над композицією. – С. 47–56.

Р о з д і л ч е т в е р т и й . Основний будівельний матеріал газети. Слово – це теж діло. – С. 57–75. За точну і змістовну фразу. – С. 75–89. Додержання стилю газетного матеріалу. – С. 90–107.

Р о з д і л п ’ я т и й . Техніка правки і мистецтво оформлення. Оформлення оригіналу. – С. 108–115. Таблиця, реклама – засіб агітації. – С. 115–120. Підготовка ілюстрацій. – С. 120–125. Обличчя сторінки. – С. 125–136.

Р о з д і л ш о с т и й . Творчий характер редагування. Політичний діяч, організатор, літератор. – С. 137–144. Вмій користуватись джерелами! – С. 144–148.

Післямова. – С. 149–150. Додаток. Триста слів газетної справи. – С. 151–163. Література. – С. 164–167.

1970

5. Основи літературного редагування у газеті: Практикум для студентів факультету журналістики університету. – Львів: ЛДУ ім. І. Франка, 1970. – 97 с.

З м і с т : І. Вступні уваги. – C. 3–4. ІІ. Аналіз тексту. – C. 5–17. ІІІ. Техніка правки і принципи оформлення оригіналу. – C. 18–29. ІV. Види правки. – C. 30–44. V. Підготовка заголовків. – C. 45–50. VI. Робота над композицією газетного твору. – C. 51–58. VII. Редагування інформації. – C. 59–72. VIII. Редагування кореспонденції. – C. 73–80. ІX. Редагування статті. – C. 81–88. Х. Редагування огляду преси і літературно-критичних матеріалів. –

C. 89–96.

14

1971

6. Основи літературного редагування у газеті. Ч. 1: Практикум для студентів факультету журналістики університету. – Львів: Вища шк., 1971. – 96 с.

1974

7. Журналістика у термінах і виразах: [Довідник]. – Львів: Вища шк., 1974. – 296 с. – Рец. див.: поз. 752–768.

З м і с т : Передмова. – С. 3–7. Основні скорочення та умовні позначення. – С. 8. Терміни і вирази. – С. 9–278. Тематичний індекс. – С. 279–291. Резюме. – С. 292–294.

У довіднику подано роз’яснення понад 1700 термінів і виразів, пов’язаних з теорією журналістики, організацією редакційної робо-ти, публіцистикою. Праця мала позитивні відгуки і за межами України. Довідник – єдине в Україні видання такого типу.

1976

8. ... Імені Ярослава Галана: (Про лауреатів премії ім. Я. О. Гала-на за період 1965–1975 рр.). – К.: Т-во “Знання”, 1976. – 48 с.

1977

9. Основи літературного редагування у газеті. Ч. 2: Практикум для студентів факультету журналістики університету. – Львів: Вища шк., 1977. – 71 с.

З м і с т : Від автора. – С. 3. ХІ. Редагування сатиричних творів. – С. 4–16. ХІІ. Редагування нарису. – С. 17–23. ХІІІ. Підготовка до друку листів. – С. 24–31. ХІV. Редагування літературно-художніх творів для газети. – С. 32–40.

17

ХV. Питання перекладу. – С. 41–49. ХVІ. Редагування текстовок. – С. 50–54. ХVІІ. Табличний матеріал у газеті. – С. 55–57. ХVІІІ. Компонування добірки. – С. 58–64. ХІХ. Редагування рекламного матеріалу. – С. 65–70.

1986

10. Львівський університет: Монографія / Редкол.: д-р іст. наук, проф. В. П. Чугайов (відп. ред.), д-р іст. наук, проф. С. А. Ма-карчук (заст. відп. ред.), канд. філол. наук, доц. Д. С. Гри-гораш (відп. секр.). – Львів: Вища шк., 1986. – 144 с.

1987

11. Радянська газета: Семінарій: (Навч. посіб. для ун-тів зі спе-ціальності “Журналістика”). – Львів: Вища шк., 1987. – 182 с.

З м і с т : Від автора. – С. 3–4. Р о з д і л 1. Газета як основний вид періодичного видання. – С. 5.

1.1. Теоретичні основи проблеми. – С. 5–20. 1.2. Тематика наукових досліджень і практичних завдань. –

С. 20–22. 1.3. Література і джерела. – С. 22. 1.3.1. Газета в оцінці К. Маркса, Ф. Енгельса, В. І. Леніна. –

С. 22–24. 1.3.2. Зародження і становлення газети як типу періодичного

видання. – С. 24. 1.3.3. Типологічна характеристика газети. – С. 24–26. 1.3.4. Мова і стиль газети. – С. 26–28. 1.3.5. Читач газети. – С. 28–29. 1.3.6. Дієвість газетних виступів. – С. 29–30.

Р о з д і л 2. Діяльність журналіста і творче обличчя проблеми. – С. 31. 2.1. Теоретичні основи проблеми. – С. 31–47. 2.2. Тематика наукових досліджень і практичних завдань. –

С. 48–50. 2.3. Література і джерела. – С. 50. 2.3.1. Проблема оперативності у журналістиці. – С. 50–51. 2.3.2. Культура і техніка газетярської праці. – С. 51–55.

16

1989 2.3.3. Архітектоніка номера. – С. 55–60. 2.3.4. Випуск газети. – С. 60–61.

Р о з д і л 3. Організація роботи редакції. – С. 62. 3.1. Теоретичні основи проблеми. – С. 62–79. 3.2. Тематика наукових досліджень і практичних завдань. –

С. 80–82. 3.3. Література і джерела. – С. 82. 3.3.1. Редакційний апарат. – С. 82–86. 3.3.2. Авторський колектив. Політичне і професіональне облич-

чя газетяра. – С. 87–89. 3.3.3. Редакційний процес, принципи організації роботи, пла-

нування діяльності. – С. 89–91. 3.3.4. Форми масової роботи редакції. – С. 91–92. 3.3.5. Редакційна пошта. – С. 92–93.

Р о з д і л 4. Проблематика виступів. – С. 94. 4.1. Теоретичні основи проблеми. – C. 94–113. 4.2. Тематика наукових досліджень і практичних завдань. –

C. 113–117. 4.3. Література і джерела. – С. 118. 4.3.1. Партійне життя. – С. 118–120. 4.3.2. Пропаганда марксистсько-ленінської теорії. – С. 120–123. 4.3.3. Радянське будівництво. – С. 123–124. 4.3.4. Промислове виробництво. – С. 124–126. 4.3.5. Сільське господарство. – С. 126–127. 4.3.6. Питання науки і техніки. – С. 128–129. 4.3.7. Народна освіта і вища школа. – С. 129. 4.3.8. Культура і побут. – С.130. 4.3.9. Мистецтво і література. – C. 131–132. 4.3.10. Критика та бібліографія. – С. 132. 4.3.11. Оборонно-патріотична робота. – С. 132–133. 4.3.12. Спортивна тематика. – С. 133–134. 4.3.13. Зарубіжна інформація, міжнародне життя. – С. 134–135.

Р о з д і л 5. Жанрова різноманітність. – С. 136. 5.1. Теоретичні основи проблеми. – С. 136–137. 5.2. Тематика наукових досліджень і практичних завдань. –

С. 157–160. 5.3. Література і джерела. – С. 160. 5.3.1. Інформаційні жанри в газеті. – С. 160–163. 5.3.2. Аналітичні жанри публіцистики. – С. 163–172. 5.3.3. Літературно-художні твори у газеті. – С. 172–173.

Примітки і список цитованої літератури. – С. 174–180.

19

12. Теорія і практика радянської журналістики: (Основи майс-терності. Проблеми жанрів): Навч. посіб. / Під ред. проф., д-ра філол. наук В. Й. Здоровеги. – Львів: Вид-во ЛДУ, 1989. – 325 с.

Співавт. О. А. Сербенська. З м і с т :

Передмова. – С. 3–5. Р о з д і л І . Основи журналістської майстерності

Загальні особливості журналістської творчості. – С. 6–21. Публіцистика та її природа. – С. 21–35. Складові журналістської майстерності. – С. 35–45. Задум, тема, концепція, ідея твору. – С. 45–56. Процес збору і осмислення матеріалу. – С. 56–74. Композиція, конфлікт, сюжет. – С. 74–82. Написання журналістського твору. – С. 83–98. Основи мовної майстерності журналіста. – С. 98–113.

Ро з д і л І І . Жанри радянської журналістики Загальна характеристика жанрів. – С. 114–127. Замітка. – С. 128–136. Звіт. – С. 137–150. Інтерв’ю. – С. 150–168. Репортаж. – С. 169–182. Кореспонденція. – С. 182–204. Стаття. – С. 204–224. Рецензія. – С. 224–233. Огляд. – С. 233–243. Огляд преси. – С. 243–253. Лист. – С. 253–265. Нарис. – С. 265–289. Сатиричні жанри. – С. 290–316. Жанри фотожурналістики. – С. 316–322. Заключення. – С. 323–324.

18

1978 МЕТОДИЧН І ВКАЗ І ВКИ , ПОРАДИ , ПРОГРАМИ

15. Методичні вказівки для студентів з питань організації са-мостійної роботи з курсу “Теорія і практика радянської жур-налістики (періодичної преси)”. – Львів, 1978. – 8 с.

1975

13. Методичні поради студентам по підготовці курсової роботи з теорії і практики радянської преси. – Львів, 1975. – 4 с. 1980

1976 16. Методичні поради з літературного редагування і варіан-ти контрольних робіт для студентів-заочників. – Львів, 1980. – 22 с.

14. Методичні поради до вивчення газети (з покажчиком ви-дань Української РСР). – Львів, 1976. – 95 с.

З м і с т : Методичні поради. – С. 3–12. Покажчик видань. – С. 13–83. Вінницька область (27 газет). – С. 13–16. Волинська область (17 газет). – C. 16–18. Ворошиловградська область (31 газета). – С. 18–21. Дніпропетровська область (27 газет). – С. 22–25. Донецька область (32 газети – 33 видання). – С. 25–28. Житомирська область (24 газети). – C. 29–31. Закарпатська область (Видається 16 газет (21 видання). – С. 32–34. Запорізька область (21 газета). – C. 34–36. Івано-Франківська область (16 газет). – С. 37–38. Київська область (27 газет). – С. 39–42. Кіровоградська область (23 газети). – С. 42–44. Кримська область (21 газета, 22 видання). – С. 45–47. Львівська область (25 газет). – С. 47–50. Миколаївська область (21 газета, 22 видання). – С. 50–53. Одеська область (31 газета, 33 видання). – С. 53–56. Полтавська область (28 газет). – С. 57–60. Ровенська область (17 газет). – С. 60–62. Сумська область (20 газет). – С. 62–65. Тернопільська область (18 газет). – С. 65–67. Харківська область (29 газет, 30 видань). – С. 67–71. Херсонська область (21 видання). – С. 71–73. Хмельницька область (22 газети). – С. 73–76. Черкаська область (22 газети). – С. 76–78. Чернівецька область (13 газет, 16 видань). – С. 79–80. Чернігівська область (24 газети). – С. 80–83. Топографічний покажчик видань. – С. 84–89. Алфавітний індекс видань. – C. 90–93.

1981

17. Методичні поради до організації випуску навчального посіб-ника “Радянський журналіст” для студентів і викладачів факультету журналістики. – Львів: ЛДУ, 1981. – 4 с.

1983

18. Методичні вказівки до вивчення профілюючих дисциплін: Для студентів 1 курсу факультету журналістики. – Львів: ЛДУ, 1983. – 39 с.

19. Методичні вказівки щодо вивчення організації роботи ре-дакції газети для студентів факультету журналістики. – Львів, 1983. – 41 c.

І з з м і с т у : Принципи організації роботи редакції і структура апарату. –

С. 3–13. Планування роботи редакції. – С. 14–22. Масова робота газети. – С. 23–31. Робота редакції з листами трудящих. – С. 32–41.

20. Робоча програма і плани семінарських занять з курсу “Тео-рія і практика радянської журналістики (періодичної пре-си)” для студентів І–IV курсів факультету журналістики. – Львів, 1983. – 56 с.

20 21

1984 І НШ І ПУБЛ І КАЦ І Ї Д .С . Г РИГОРАША

21. Програми спеціальних курсів для студентів факультету жур-налістики. – Львів: ЛДУ, 1984. – 52 с.

З м і с т : Питання партійного життя в газеті. – С. 1–3. Роль радянської газети в ідейно-політичному вихованні мо-

лоді. – С. 3–12. Соціалістичне змагання і журналістика. – С. 12–23. Газети і проблеми комуністичного виховання молоді. – С. 23–26. XXVI з’їзд і висвітлення у пресі проблем науково-технічного

прогресу. – С. 27–31. Продовольча програма СРСР і газета. – С. 31–35. Психологія публіцистичної творчості. – С. 35–40. Основи телебачення. – С. 46–48. Фоторепортаж. – С. 49–51.

1953

24. Борець за свободу і дружбу народів // Рад. Буковина. – 1953. – 23 груд.

Про польського поета Адама Міцкевича.

25. Поборник народної волі: До 65-річчя з дня смерті Ю. Федь-ковича // Рад. Буковина. – 1953. – 11 січ.

1954

26. У дружбі з революційними демократами: До 120-річчя з дня народження Марка Вовчка // Рад. Буковина. – 1954. – 22 груд. 1985

22. Методичні вказівки до підготовки і проведення лаборатор-них занять з курсу “Теорія і практика радянської журналіс-тики (періодичної преси)” (розділ “Організація роботи редак-ції газети”). – Львів: ЛДУ, 1985. – 31 с.

1955

27. Видатний поет, драматург, прозаїк: До 115-річчя з дня народження М. П. Старицького // Рад. Буковина. – 1955. – 13 груд.

1987 28. Закріпити досягнення, усунути недоліки // Рад. Буковина. –

1955. – 23 верес. Про звітно-виборні збори Чернівецького університету.

23. Робоча програма і план самостійної роботи з курсу “Теорія і практика радянської журналістики” для студентів I–IV кур-сів факультету журналістики. – Львів: ЛДУ, 1987. – 47 с.

29. Іван Бровкін, солдат... // Рад. Буковина. – 1955. – 19 жовт. Відгук про кінофільм “Солдат Іван Бровкін” кіностудії імені

М. Горького.

23

30. Корифей українського театру: До 110-річчя з дня наро-дження І. К. Карпенка-Карого // Рад. Буковина. – 1955. – 10 верес.

31. М. К. Заньковецька: [До 95-річчя з дня народження] // Рад. Буковина. – 1955. – 23 лип.

22

32. Натхненна пісня: Огляд віршів молодих поетів // Рад. Буко-вина. – 1955. – 4 черв.

42. Іван Франко і Буковина // Рад. Буковина. – 1956. – 30 черв.

43. Позитивний герой в трилогії Олеся Гончара “Прапороносці”: Дис. канд. філол. наук / Наук. керівник канд. філол. наук Губар О. І. – Чернівці, 1956. – 220 с. – (Додаток. – 23 с.). – [Машинопис].

У додатку до дисертації вчений подає копії листів до Олеся Гончара та літературу про нього. З огляду на доцільність викорис-тання матеріалу майбутніми дослідниками, дисертацію подаємо, як виняток, серед опублікованих праць Д. С. Григораша.

33. Недоліки студентської газети // Рад. Буковина. – 1955. – 14 верес.

Про газету ”За сталінські кадри” – багатотиражку Чернівець-кого університету.

34. Хвилююча кінодрама // Рад. Буковина. – 1955. – 10 черв. Відгук про сербський кінофільм “Буря” за мотивами драми

І. Войновича “Рівнодення”. 44. Покорителі цілини // Рад. Буковина. – 1956. – 18 трав. –

Підп.: Д. Семенович. Відгук про кінофільм “Перший ешелон” за сценарієм М. Пого-

діна, поставлений кіностудією “Мосфільм”.

35. Рец.: В Загір’ї // Рад. Буковина. – 1955. – 29 трав. – Рец. на кн.: Інгульський П. М., Бобров С. В. В Загір’ї: Повість. – Львів: Книжково-журнальне вид-во, 1954. – 200 с.

36. Рец.: Валентин Чепуренко і його друзі // Рад. Буковина. – 1955. – 3 лип. – Рец. на кн.: Миценко М. Медалісти. – К.: Молодь, 1954. – 128 с.

45. Слідчий міліції Василь Попков: Нарис // Рад. Буковина. – 1956. – 22 лип.

46. Солдат революції Олександр Гаврилюк: До 45-річчя з дня народження // Рад. Буковина. – 1956. – 22 квіт. 37. Рец.: Навічно прокляті народом // Рад. Буковина. – 1955. –

25 жовт. – Рец. на кн.: Прокляті народом. – Львів: Книж-ково-журнальне вид-во, 1954. – 184 с. 47. Справа Румянцева // Рад. Буковина. – 1956. – 30 берез.

Відгук про кінофільм “Справа Румянцева” кіностудії “Лен-фільм”. 38. Рец.: Твір про героя-комуніста // Рад. Буковина. – 1955. –

12 серп. – Рец. на кн.: Забашта Л. Олекса Борканюк: Пое-ма. – К.: Рад. письменник, 1954. – 88 с. 48. Чортове коло // Рад. Буковина. – 1956. – 17 жовт.

Відгук про кінофільм “Чортове коло” кіностудії “ДЕФА” (НДР) за однойменною п’єсою німецької письменниці Г. Ціннер.

1956 49. Шляхами зростання // Жовтень. – 1956. – № 5. – С. 121–124. –

Підп.: Дмитро Григоренко. Огляд публікацій у літературно-художньому альманасі “Радян-

ська Буковина” за 1955 р.

39. А. П. Свидницький: До 85-річчя з дня смерті // Рад. Буко-вина. – 1956. – 31 лип.

40. Архип Тесленко: До 45-річчя з дня смерті // Рад. Буковина. – 1956. – 27 черв. 50. Щастя Федора Славейкова // Рад. Буковина. – 1956. –

25 лют. Відгук про кінофільм “Чужа рідня” за мотивами твору В. Тенд-

рякова “Не ко двору”.

41. Іван Вазов: До 35-річчя з дня смерті // Рад. Буковина. – 1956. – 22 верес.

Про болгарського письменника.

24 25

51. Рец.: Не на повний голос // Рад. Буковина. – 1956. – 16 лис-топ. – Рец. на кн.: Мельник О. Гуцули сходять з гір. – К.: Рад. письменник, 1956. – 66 c.

60. Палкий поет-революціонер // Рад. Буковина. – 1957. – 11 груд.

Про П. А. Грабовського.

52. Рец.: Правдиві, хвилюючі твори // Рад. Буковина. – 1956. – 28 листоп. – Рец. на кн.: Египетские новеллы: Пер. с араб.; Ред. А. Гольдман. – М.: Изд-во иностранной лит., 1956. – 182 с.

61. Письменник-демократ Марко Черемшина // Рад. Буко-вина. – 1957. – 24 квіт.

62. Подвиг юних патріотів // Рад. Буковина. – 1957. – 1 груд. Відгук на кінофільм “Партизанська іскра” за однойменною по-

вістю О. Гончара. 53. Рец.: Югославські враження // Рад. Буковина. – 1956. –

28 жовт. – Рец. на кн.: Варшавский А. Заметки о Югославии. – М.: ГИПЛ, 1956. – 78 с.; Слепов Л., Платковский В. По Юго-славии: (Заметки журналистов). – М.: Знание, 1956. – 48 с. 63. Про об’яви, вивіски, реклами // Рад. Буковина. – 1957. –

24 берез. – Підп.: Дністровець Г. Про неграмотно подані рекламні оголошення, об’яви.

1957 64. Степан Васильченко: [До 25-річчя з дня смерті] // Рад. Буко-

вина. – 1957. – 13 серп. 54. Багаті теми і недосконалі рядки // Рад. Буковина. – 1957. – 14 квіт.

Огляд віршів, надісланих до редакції газети “Радянська Буко-вина”.

65. Трагедія американських шахтарів // Рад. Буковина. – 1957. – 26 трав.

Відгук про американський кінофільм “Сіль землі” за сценарієм М. Уїлсона. 55. Велика Перемога // Рад. Буковина. – 1957. – [Трав.]. – [Без

підп.]. 66. Рец.: Героїка // Рад. Буковина. – 1957. – 31 берез. – Рец. на

кн.: Гончар О. Партизанська іскра: [Кіноповість]. – К.: Мо-лодь, 1956. – 120 с.

56. Вклад студентської молоді: Огляд преси // Рад. Буковина. – 1957. – [Лип.]. – [Без підп.].

Про багатотиражку Чернівецького університету “Радянський студент”. 67. Рец.: “Друзья-товарищи” // Літ. газета. – 1957. – 19 лип. –

Рец. на кн.: Синельников Г. Друзья-товарищи: [Повість]. – Ужгород: Закарпатське обл. вид-во, 1956. – 140 c. 57. Воїни, гуманісти, трудівники: До характеристики позитив-

ного героя трилогії О. Гончара “Прапороносці” // Рад. Буко-вина: Громад.-політичний та літ.-художній альманах. – Чер-нівці, 1957. – С. 233–241.

68. Рец.: Друга книга Параски Амбросій // Рад. Буковина. – 1957. – 13 листоп. – Рец. на кн.: Амбросій П. На сонячній до-розі. – К.: Рад. письменник, 1957. – 59 с.

58. До фестивалю // Рад. Буковина. – 1957. – [Квіт.]. – [Без підп.]. Про підготовку до Всесоюзного фестивалю молоді у Москві. 69. Рец.: За землю, за волю... // Рад. Буковина. – 1957. –

5 жовт. – Рец. на кн.: Стельмах М. Кров людська – не во-диця: [Роман] // Жовтень. – 1957. – № 1. – С. 4–35; № 2. – С. 3–63; № 4. – С. 13–46.

59. Осип Маковей: До 90-річчя з дня народження // Рад. Буко-вина. – 1957. – 23 серп.

26 27

70. Рец.: Перша зустріч // Рад. Буковина. – 1957. – 23 лют. – Рец. на кн.: Синельников Г. Друзья-товарищи: [Повість]. – Ужгород: Закарпатське обл. вид-во, 1956. – 140 с.

79. Про композицію трилогії Олеся Гончара “Прапороносці” // Наук. зап. [Чернівецького держ. ун-ту]: Зб. наук. робіт аспірантів. – Чернівці: Чернівецький держ. ун-т, 1958. – Вип. 4. – С. 116–142.

71. Рец.: Перекопський штурм // Рад. Буковина. – 1957. – 29 груд. – Рец. на кн.: Гончар О. Таврія. Перекоп: [Романи]. – К.: Рад. письменник. – 727 с.

80. Райдужний промінь: [Оповідання] // Рад. Буковина. – 1958. – 22 лют.

81. Рец.: Поезія грозової юності // Рад. Буковина. – 1958. – 24 жовт. – Рец. на кн.: Швіндін Ф. Грозова юність. – К.: Мо-лодь, 1957. – 89 с.; Булаєнко В. Поезії. – К.: Молодь, 1957. – 47 с.; Вакаров Д. Вибрані поезії. – К.: Молодь, 1957. – 75 с.

1958

72. Актуальна, важлива тема // Рад. Буковина. – 1958. – 14 груд.

Огляд районної преси Чернівецької області, зокрема, газет “Верховина” (Вижниця), “Слово правди” (Новоселиця), “Зоря” (Кіц-мань) та інших.

82. Рец.: Розквіт таланту // Літ. газета. – 1958. – 7 січ. – Рец. на кн.: Амбросій П. На сонячній дорозі. – К.: Рад. письменник, 1957. – 59 с.

73. Атеїстичні традиції української літератури // Рад. Буко-вина. – 1958. – 29 листоп. 83. Рец.: Спостереження над майстерністю трилогії О. Гончара

“Прапороносці” // Жовтень. – 1958. – № 2. – С. 141–148. – Рец. на кн.: Гончар О. Твори: У 2 т. – К.: ДВХЛ, 1954. – Т. 1. – 545 с. 74. Великий польський поет // Рад. Буковина. – 1958. –

24 груд. Про Адама Міцкевича.

84. Рец.: Схвильовано і щиро // Рад. Буковина. – 1958. – 14 ве-рес. – Рец. на кн.: Григоренко В. Гірський подих: [Поезії]. – К.: Рад. письменник, 1958. – 60 с. 75. За яскравий образ молодого героя: Нотатки про твори буко-

винських письменників // Рад. Буковина. – 1958. – 26 жовт. Зокрема про творчість М. Івасюка, М. Ткача, М. Бурбака,

С. Снігура, Х. Меламуда.

85. Рец.: Фронтовими дорогами // Рад. Буковина. – 1958. – 15 лип. – Рец. на кн.: Борзенко С. Жизнь на войне: Записки военного корреспондента. – М.: Воениздат, 1958. – 336 с.

76. І. І. Манжура: До 65-річчя з дня смерті // Рад. Буковина. – 1958. – 16 трав. 1959

77. Насущні завдання культосвітніх працівників // Рад. Буко-вина. – 1958. – 31 груд.

86. Бойова, цілеспрямована, оперативна... // Рад. Буковина. – 1959. – 10 лип.

Про агіткультбригади. 78. Палке слово пролетарського поета // Рад. Буковина. – 1958. – 17 серп.

Про діяльність українського поета в Канаді М. М. Тарнов-ського.

87. В боротьбі за людину // Рад. Буковина. – 1959. – 15 лип. Відгук на виставу “Народилась людина” за однойменним тво-

ром К. Фінна.

28 29

88. Високе покликання бібліотекаря // Рад. Буковина. – 1959. – 10 груд.

Про розвиток бібліотечної справи на Буковині.

98. Насущні завдання культосвітніх працівників // Рад. Буко-вина. – 1959. – 29 листоп. – Підп.: Гр. Дністровець.

99. Образ головного агронома // Рад. Буковина. – 1959. – 22 листоп.

Відгук про кінофільм “У степовій тиші” кіностудії “Мосфільм”. 89. Він завжди між нами!: [До 125-річчя з дня народження

Ю. Федьковича] // Рад. Буковина. – 1959. – 9 серп.

90. Дайте крила пісні!: Огляд віршів // Рад. Буковина. – 1959. – 28 квіт. – Підп.: Дністровець Г.

Огляд віршів молодих поетів Буковини.

100. Образ В. І. Леніна в світовій літературі // Рад. Буковина. – 1959. – 24 січ.

101. Ованес Туманян // Рад. Буковина. – 1959. – 20 лют. Про вірменського поета. 91. Заслужена капела бандуристів // Рад. Буковина. – 1959. –

30 трав. – [Без підп.]. Про виступ на Буковині Державної заслуженої капели банду-

ристів УРСР.

102. Питання майстерності і стилю в трилогії Олеся Гончара “Прапороносці” // Наук. зап. Чернівецького держ. ун-ту. Сер. філол. наук. – Чернівці: Чернівецький держ. ун-т, 1959. – Т. 32, вип. 8. – С. 14–34. 92. Здрастуй, рідна школо! // Рад. Буковина. – 1959. – 30 серп. –

[Без підп.]. Про підготовку шкіл Чернівецької області до нового навчаль-

ного року.

103. Розквіт народних талантів // Рад. Буковина. – 1959. – 15 трав.

Про обласне свято пісні і танцю у м. Чернівцях. 93. І все ж весело і змістовно! // Рад. Буковина. – 1959. –

28 черв. Про виставу “Трихвилинна розмова” за твором В. Левідової у

Чернівецькому театрі ім. О. Кобилянської.

104. Слово туги і любові // Рад. Буковина. – 1959. – 29 берез. Про творчий доробок українського поета з Канади І. Шимчи-

шина.

94. Л. М. Леонов // Рад. Буковина. – 1959. – 30 трав. – Підп.: С. Грицюк.

Про російського письменника.

105. Степан Руданський // Рад. Буковина. – 1959. – 7 січ. – Підп.: Гр. Дністровець.

106. Шляхи і долі героїв // Рад. Буковина: Альманах. – Чернівці, 1959. – C. 205–211.

Огляд творів письменників Буковини: П. Амбросій, М. Івасюка, Х. Меламуда, М. Бурбака, М. Ткача, С. Снігура, М. Марфієвича.

95. Людей жорстоких викривач // Рад. Буковина. – 1959. – 23 груд. – Підп.: Гр. Дністровець.

Про творчість української письменниці Марко Вовчок.

107. Що іде на екранах? // Рад. Буковина. – 1959. – 16 груд. – Підп.: Гр. Дністровець.

Відгук про кінофільми “Фома Гордєєв” за твором М. Горького та “Балада про солдата” кіностудії “Мосфільм” у постановці режи-сера Г. Чухрая.

96. Місія миру і дружби // Рад. Буковина. – 1959. – 13 листоп.

97. На життєвій дорозі // Рад. Буковина. – 1959. – 18 лют. Про спектакль “Дороги життя” за п’єсою О. Чаковського та

І. Рубінштейна у Чернівецькому драмтеатрі.

30 31

108. Рец.: Зарисовки про народних митців // Рад. Буковина. – 1959. – 23 черв. – Рец. на кн.: Лейченко Г. Народні таланти Буковини. – Чернівці, 1959. – 24 с.

117. Відвідайте виставку китайських майстрів! // Рад. Буко-вина. – 1960. – 20 лют. – Підп.: Гр. Дністровець.

118. Гуманістичний спектакль: П’єса С. Альошина “Все залиша-ється людям” у постановці Луганського театру // Рад. Буко-вина. – 1960. – 30 лип.

Відгук на виставу, поставлену акторами Луганського театру на сцені Чернівецького драмтеатру.

109. Рец.: Мелодійний заспів // Рад. Буковина. – 1959. – 30 серп. – Рец. на кн.: Зубар В. Пагіння: Поезії. – К.: Рад. письменник, 1959. – 86 с.

1960 119. Дорогу народним талантам! // Рад. Буковина. – 1960. – 17 берез. – [Без підп.].

Про Декаду української літератури і мистецтва в Москві. 110. А могло б бути краще... // Рад. Буковина. – 1960. – 27 берез.

Відгук на виставу “Кухарка” за твором А. Софронова на сцені Чернівецького драмтеатру. 120. З іменем Леніна в серці // Рад. Буковина. – 1960. – 21 черв.

Відгук про виставу “Третя патетична” за однойменним тво-ром М. Погодіна у постановці акторів Рязанського театру драми.

111. Близький і дорогий серцю // Рад. Буковина. – 1960. – 29 січ. – Підп.: С. Грицюк.

Про творчість А. П. Чехова. 121. Золотими руками умільців // Рад. Буковина. – 1960. – 3 черв.

Про виставку прикладного і образотворчого мистецтва Чер-нівецької області.

112. В Київ, на огляд // Рад. Буковина. – 1960. – 28 січ. – Підп.: Гр. Дністровець.

Про концерт учасників Декади української літератури і мис-тецтва в Москві. 122. Краса і щастя в праці // Рад. Буковина. – 1960. – 29 черв.

Відгук про виставу “Три сестри” за однойменною п’єсою А. Чехова у постановці Рязанського театру драми на сцені Чер-нівецького драмтеатру.

113. Викривальний, бойовий... // Рад. Буковина. – 1960. – 23 лют. – Підп.: Гр. Дністровець.

Відгук про кінофільм “Іванна” за сценарієм В. Бєляєва, по-ставлений кіностудією ім. О. Довженка. 123. М. Л. Кропивницький: До 50-річчя з дня смерті // Рад. Бу-

ковина. – 1960. – 20 квіт. – Підп.: Гр. Дністровець. 114. Високе покликання поезії // Рад. Буковина. – 1960. – 15 бе-

рез. – Підп.: Гр. Дністровець. Огляд віршів буковинських поетів.

124. Митці братньої Грузії // Рад. Буковина. – 1960. – 28 січ. – [Без підп.].

Про виступ на Буковині Державного заслуженого ансамблю народної пісні і танцю Грузії. 115. Виступає Буковинський ансамбль // Рад. Буковина. –

1960. – 12 лют. 125. Митці з Памірського краю // Рад. Буковина. – 1960. –

18 лют. – Підп.: Гр. Дністровець Про виступ на Буковині Памірського ансамблю пісні і танцю

Таджикистану.

116. Виступають азербайджанські артисти // Рад. Буковина. – 1960. – 21 черв. – Підп.: Гр. Дністровець.

Про виступ у м. Чернівці митців Азербайджанського естрад-ного оркестру.

32 33

134. Рец.: На життєвій дорозі // Рад. Буковина. – 1960. – 18 лют. – Рец. на виставу: “Дороги життя” за п’єсою О. Ча-ковського та І. Рубінштейна.

126. Міцна єдність, палка дружба! // Рад. Буковина. – 1960. – 2 берез.

Про вечір зустрічі хліборобів та робітників Заставнівського району Чернівецької області та виступ на ньому місцевих поетів, зокрема, В. Бабуха та викладачів Чернівецького університету, зокрема, А. Добрянського.

135. Рец.: Розповідь про колгоспну трудівницю // Рад. Букови-на. – 1960. – 26 лип. – Підп.: Гр. Дністровець. – Рец. на кн.: Михлик Я. У співдружності з наукою: [Нарис]. – Станіславів: Станіславівське обл. кн.-газетне вид-во, 1960. 127. Народний звитяжець Олекса Довбуш // Рад. Буковина. –

1960. – 10 квіт. Відгук про кінофільм “Олекса Довбуш” за сценарієм Л. Дми-

терка, поставлений кіностудією ім. О. Довженка. 1961

128. Наш гість – ансамбль Мойсеєва // Рад. Буковина. – 1960. – 26 черв. – Підп.: Гр. Дністровець.

Про гастролі Державного ансамблю танцю СРСР під керів-ництвом Ігоря Мойсеєва на Буковині.

136. Журналісти – підручні партії // Ювіл. наук. сесія, присвяч. 300-річчю Львів. ордена Леніна державного ун-ту ім. Ів. Франка: Тези доп. секцій філології, журналістики та педагогіки. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1961. – С. 80–81.

129. Олександр Копиленко // Рад. Буковина. – 1960. – 31 лип. – Підп.: Гр. Дністровець.

До 60-річчя з дня народження українського письменника.

137. Літописці нашої епохи // Рад. Буковина. – 1961. – 5 трав. Про журналістів, кореспондентів в українській художній літе-

ратурі. 130. Поборниця долі щасливої // Рад. Буковина. – 1960. – 22 січ. –

Підп.: Гр. Дністровець. До 40-річчя поховання української письменниці Наталі Коб-

ринської.

138. Не білоручки, а газетярі... // На допомогу редакторові га-зети. – 1961. – № 10. – С. 44–47.

139. Нова зустріч з давніми друзями // Рад. Буковина. – 1961. – 2 лип.

Про гастролі Чернівецького українського музично-драматич-ного театру у Львові.

131. Пристрасне слово поета: Лауреати Ленінських премій // Рад. Буковина. – 1960. – 27 квіт.

Про творчість Максима Рильського.

140. Образы воинов-героев в советской литературе // Слава Родины. – 1961. – 14 янв.

132. Сержант міліції // Рад. Буковина. – 1960. – 19 лип. Відгук на виставу за п’єсою І. Лазутіна, поставлену акторами

Луганського драмтеатру на сцені Чернівецького драмтеатру. 141. Про доблесть, подвиги і славу // Рад. Буковина. – 1961. – 24 лют.

Огляд різножанрових творів українських письменників про бойовий шлях Радянської армії, про доблесть, подвиги і славу її воїнів.

133. У Ширівцях, в Зарожанах: Репортаж // Рад. Буковина. – 1960. – 27 квіт. – Підп.: Гр. Дністровець.

Про вечір відпочинку трудівників Хотинського району Черні-вецької області та участь у ньому літераторів і поетів, зокрема О. Губаря, В. Григоренко.

34 35

142. Рец.: Якщо ти журналіст // Жовтень. – 1961. – № 11. – С. 147–155. – Рец. на кн.: Лопатина К. Мы с тобой журна-листы. – М.: Молодая гвардия, 1952. – 256 с.; Перчат-кин В. М. Журналисты: Повесть. – Уфа, 1958. – 220 с.; Алексеев М. Дивизионка: Документальные новеллы. – М.: Сов. Россия, 1960. – 111 с.; Усыченко Ю. У нас в редакции: Повесть. – Одесса: Обл. изд-во, 1956. – 136 с.

150. Почесна справа публіциста // Львів. правда. – 1963. – 31 груд.

Про публіцистичну спадщину Лесі Українки.

1964

151. Величний витвір людства: 400 років книгодрукуваня // Львів. правда. – 1964. – 12 берез.

1962 152. Замітка-агітація фактами // Ленінська молодь. – 1964. –

7 черв. Про те, яким вимогам повинен відповідати жанр газетної за-

мітки.

143. В боротьбі за право пролетаріату: До 50-річчя “Правды” // Рад. Буковина. – 1962. – 3 квіт.

144. Захоплююча професія // За рад. науку. – 1962. – 11 квіт. Про професію журналіста та факультет журналістики ЛДУ

ім. І. Франка.

153. Зась вам, правнуки погані: [До 150-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка] // Рад. Буковина. – 1964. – 18 лют.

Про суперечки та полеміку навколо постаті Т. Г. Шевченка. 145. Образ червоного прапора // Літ. Україна. – 1962. – 4 трав.

Про публікації на сторінках газети “Правда”. 154. Палке ленінське слово // За рад. науку. – 1964. – 22 трав. Про професію журналіста.

146. Поезія революційного гарту // 50 років ленінській “Правде”: Збірник. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1962. – С. 57–72. 155. Про кореспонденцію як основний газетний жанр // Наук.

конф., присвяч. 25-річчю возз’єднання укр. народу в єди-ній Укр. Рад. соц. державі: Тези доп.: Суспільно-економічні, істор., юрид. науки та журналістика. 12–17 жовт. 1964 р. – Львів, 1964. – С. 54–56.

147. “Рабочих песен колыбель” // Львов. правда. – 1962. – 4 мая.

Про газету “Правда”.

156. Рец.: Чудові люди красивої землі: На здобуття Ленінської премії // Вільна Україна. – 1964. – 21 лют. – Рец. на кн.: Песков В. М. Шаги по росе: Фоторепортаж. – М.: Молодая гвардия, 1963. – 350 с.

1963

148. Безсмертя великого Кобзаря: До 150-річчя з дня наро-дження Т. Г. Шевченка // Львів. правда. – 1963. – 26 груд.

1965 149. Велична пісня про подвиг народу // Львів. правда. – 1963. – 6 серп.

Відгук про документальний фільм “Російське чудо”, знятий кінематографами НДР.

157. Дітище Леніна // Рад. Буковина. – 1965. – 5 трав. Про Леніна-публіциста та його співпрацю в газетах “Правда”

та “Іскра”.

36 37

1968 158. Ленінські принципи ведення газети // ХХХІV наук. конф., присвяч. підсумкам наук.-дослідної роботи ун-ту за 1964 р.: Тези доп. Філологія. Журналістика. 18–21 трав. 1965 р. – Львів, 1965. – С. 9–10.

168. Ленінські принципи ведення партійної газети // Вісн. Львів. ун-ту. Філол., іноземні мови, журналістика. – 1968. – [Вип. 2]. – С. 13–18.

159. Можливості і засоби кореспонденції як газетного жанру // Тези доп. першої республіканської наук. конф. з питань теорії та історії публіцистки. – Львів, 1965. – С. 23–25.

169. Ф. Енгельс і журналістська справа // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. журналістики. – 1968. – [Вип. 2]. – С. 24–30.

160. Пристрасна революційна публіцистика: До 145-річчя з дня народження Ф. Енгельса // Вільне життя. – 1965. – 28 листоп.

1969

170. Про вождя думи і слово // Вільна Україна. – 1969. – 27 груд. Ленінська тема в радянській пресі. 161. Сила партийной прессы // Львов. правда. – 1965. – 28 нояб.

Про Ф. Енгельса-публіциста. 171. Функціональні особливості газетної рубрикації // Основні

проблеми вдосконалення роботи районних газет: Тези доп. – Львів, 1969. – С. 17–18.

162. Слово на вес золота // Слава Родины. – 1965. – 30 нояб. Про вимоги, які ставив перед публіцистами Ф. Енгельс.

163. Як писати газетний звіт // Ленінська молодь. – 1965. – 19 трав. 1970

172. Висока народна трибуна // Вільна Україна. – 1970. – 23 трав.

Продовження дискусії у газеті на тему “На допомогу праців-никам районних газет і робсількорам”.

1966

164. Оформлення видання – це політика // Вільна Україна. – 1966. – 24 серп.

173. Ленінський стиль діяльності редакційного апарату // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. журналістики. – 1970. – [Вип. 3]. – С. 33–39. 165. Преса – ударна сила: Бесіда з робсількорами // Рад. По-

ділля. – 1966. – 18 листоп. 174. Острое оружие публициста: К 150-летию со дня рождения

Ф. Энгельса // Львов. правда. – 1970. – 15 нояб. 166. Як працювати над темою: Три колонки робсількора // Рад. Поділля. – 1966. – 8 січ.

175. Пристрасне слово революційного публіциста // Молодь За-карпаття. – 1970. – 27 листоп.

Про журналістську діяльність Ф. Енгельса. 1967

167. Можливості і засоби газетного жанру // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. журналістики. – 1967. – [Вип. 1]. – С. 31–37. 176. Теоретик пролетарської публіцистики: До 150-річчя з дня на-

родження Ф. Енгельса // Рад. Буковина. – 1970. – 11 листоп.

38 39

1972 184. Вічно живі, невмирущі традиції // Вільна Україна. – 1975. – 26 жовт.; 28 жовт.

Про лауреатів премії імені Ярослава Галана. 177. Могучее идеологическое оружие партии: К выходу сб. доку-ментов и материалов о партийной и сов. печати, радио-вещании и телевидении // Львов. правда. – 1972. – 23 мая. 185. Кореспонденція в газеті // Програма спеціальних курсів і

семінарів для студентів факультету журналістики. – Львів, 1975. – С. 38–39. 178. “Правда” і партійне керівництво пресою // “Правде” –

60 років: Науково-теорет. конф.: Тези доп. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1972. – С. 18–19. 186. Суспільне призначення партійної публіцистики // Вільна

Україна. – 1975. – 28 листоп. 179. “Правде” – 60 років // “Правде” – 60 років: Науково-теорет.

коф.: Тези доп. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1972. – С. 20. 1976

180. Функції газетної рубрикації // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Жур-налістики. – 1972. – Вип. 5. – С. 41–50. 187. Інтернаціоналізм – прапор радянської преси // Вісн. Львів.

ун-ту. Сер. журналістики. – 1976. – Вип. [9]: Актуальні пи-тання теорії та історії журналістики. – С. 41–47.

1973 188. Підсумки і плани // Рад. журналіст. – 1976. – 8 черв.

Доцент Д. С. Григораш, керівник наукового гуртка при кафе-дрі теорії і практики радянської преси, розповідає про роботу гуртка.

181. Остання битва: [До Дня Перемоги] // За рад. науку. – 1973. – 4 трав.

Учасник Великої Вітчизняної війни Д. С. Григораш згадує її останні дні.

1977 1974

189. За професією літератор і журналіст // Рад. життя. – Кіц-мань, 1977. – 17 лют.

Про Леніна-публіциста.

182. Рец.: Гостра зброя комуністичного виховання // Вільна Україна. – 1974. – 2 серп. – Рец. на кн.: Про партійну і радянську пресу, радіомовлення і телебачення: Зб. док. і матеріалів / Упоряд. Л. С. Климанова; Редкол.: А. З. Окоро-ков та ін. – К.: Політвидав України, 1974. – 690 с. 1978

190. Бойове перо К. Маркса-журналіста // За рад. науку. – 1978. – 5 трав. 1975

183. Він з нами, він серед нас! // За рад. науку. – 1975. – 24 жовт.

Про Ярослава Галана.

191. Кваліфіковане ведення періодичного видання – запорука ефективності друкованого слова // Рад. журналіст. – 1978. – № 6–7. – С. 6–7.

40 41

192. Літературна частина партійної справи: До 160-річчя з дня народження К. Маркса // Вільна Україна. – 1978. – 4 трав.

202. Радянський журналіст: Навч. посіб. для студ. ф-ту журна-лістики Львів. ун-ту ім. І. Франка / Ред. номера Д. Григо-раш. – Львів, 1979. – № 5–8. – Листоп.

Посібник виходив у формі журналу за редакцією Д. С. Гри-гораша.

193. На крилах магістральних тем // За рад. науку. – 1978. – 22 груд.

Про тематику радянських газет. 203. Трибуна мільйонів // Друг читача. – 1979. – 11 січ.

Про періодичні видання України. 194. Радянська газета та її дописувач // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. журналістики. – 1978. – Вип. 10: Преса і сучасність. – С. 3–9.

204. Рец.: Відповідальна місія літератури // Ленінська молодь. – 1979. – 27 січ. – Рец. на кн.: Морозова Э. Ф. , Попов В. П. На переднем крае. – Львов: Вища шк., 1978. – 195 с.

195. Ситом сонця не затулиш: Націоналізм – противник розряд-ки і роззброєння // Вільна Україна. – 1978. – 5 квіт.

196. Рец.: У жовто-блакитному паноптикумі // Вільна Україна. – 1978. – 11 листоп. – Рец. на кн.: Маланчук Ф. Їх ремесло – зрада: Публіцистичні нариси, памфлети, фейлетони. – Львів: Каменяр, 1978. – 128 с.

205. Рец.: Добрий порадник // Вільна Україна. – 1979. – 10 бе-рез. – Рец. на кн.: Рубан В. А., Полковенко В. В. Майстер-ність журналіста. – К.: Політвидав України, 1978. – 102 с.

206. Рец.: Поетична естафета // Вітчизна. – 1979. – № 7. – С. 206–208. – Рец. на кн.: Перебийніс П. Червоний колір: [Поезії]. – К.: Дніпро, 1977; Перебийніс П. Гроно вогню: Поезії. – К.: Молодь, 1977. – 127 c.; Перебийніс П. Майдан Революції: [Поема] // Дніпро. – 1978. – № 11. – С. 3–12.

1979

197. Бесіди про журналістику // Ленінська молодь. – 1979. – 6 лют.

198. Велич визволеної людини // Літ. Україна. – 1979. – 23 жовт. Огляд творів лауреатів Республіканської премії імені Ярослава

Галана.

207. Рец.: Соціальна позиція ліричного героя // Ленінська мо-лодь. – 1979. – 24 лип. – Рец. на кн.: Перебийніс П. Черво-ний акорд: Поезії. – К.: Молодь, 1971. – 47 c.; Перебийніс П. Ранкові сурми: Поезії. – К.: Рад. письменник, 1976. – 103 c.; Перебийніс П. Гроно вогню: Поезії. – К.: Молодь, 1977. – 127 с.; Перебийніс П. Передчуття дороги: Поезії. – К.: Мо-лодь, 1975. – 182 с.

199. Він був у всьому комуністом // За рад. науку. – 1979. –18 жовт.

Про Ярослава Галана.

200. Немеркнуче зоряне сяйво // Вільна Україна. – 1979. – 12 жовт.

Про Ярослава Галана. 208. Рец.: Суспільне призначення друкованого слова // Закар-

пат. правда. – 1979. – 31 трав. – Рец. на кн.: Маковій-чук І. М. Преса Радянської України в умовах розвинутого соціалізму. – К.: Наук. думка, 1978. – 228 с.

201. По духу ленінець, по совісті інтернаціоналіст // Ленінська молодь. – 1979. – 23 жовт.

Про Ярослава Галана.

42 43

1980 219. Найенергійніша підтримка участю... // Вільна Україна. – 1980. – 18 лип.

Огляд тематики районних газет Львівщини. 209. Близький і зрозумілий нам // Вільна Україна. – 1980. –

21 берез. Про ленінську тематику радянської преси. 220. Палітра політичної газети // Вільна Україна. – 1980. –

13 серп. 210. Величний літопис життя // Вільна Україна. – 1980. –

11 черв. Про районну пресу Львівщини.

221. Символ слави і скорботи: [До Дня Перемоги] // Ленінська молодь. – 1980. – 15 трав.

Д. С. Григораш згадує бій за Берлін у квітні 1945 року, учас-ником якого він був. 211. Він – справжня енциклопедія // Ленінська молодь. – 1980. –

29 листоп. Про Фрідріха Енгельса. 222. Статті буквально б’ють, наче гармати... // За рад. науку. –

1980. – 25 листоп. До 160-річчя від дня народження Фрідріха Енгельса. 212. Горизонти районної преси: База політичної агітації // Віль-

на Україна. – 1980. – 28 трав. Про районну пресу Львівщини. 223. Рец.: Підступність “доброго” Самаритянина // Рад. Буко-

вина. – 1980. – 20 груд. – Рец. на кн.: Шибик М. О. Серце і гріш. – К.: Політвидав України, 1980. – 249 с. 213. Дієвість друкованого слова // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. жур-

налістики. – 1980. – Вип. 11: Журналістика і життя. – С. 73–78. 224. Рец.: Про все нам ясно мовить Ленін // Вільна Україна. –

1980. – 11 квіт. – Рец. на кн.: Перебийніс П. Небо твоє і зем-ля: [Поезії]. – К.: Дніпро, 1979. – 107 с. 214. За професією літератор і журналіст // Ленінська молодь. –

1980. – 4 трав. Про публіцистичну діяльність В. І. Леніна. 225. Рец.: Уроки боротьби і правди // Жовтень. – 1980. – № 10. –

С. 125–126. – Рец. на кн.: Перебийніс П. Небо твоє і земля: [Поезії]. – К.: Дніпро, 1979. – 107 с. 215. Ленінська преса // Колгоспна правда. – 1980. – 15 листоп.

216. Людина крупним планом // Вільна Україна. – 1980. – 25 черв.

Про тематику районних газет Львівщини. 1981

226. Висока народна трибуна: Заочна школа робсількора // Кол-госпна правда. – 1981. – 16 черв. 217. Мати своє обличчя... // Вільна Україна. – 1980. – 30 лип.

Огляд районної преси Львівщини. 227. Высокая народная трибуна // Слава Родины. – 1981. –

5 февр. 218. Надійна опора редакцій // Вільна Україна. – 1980. – 29 серп.

Про громадських кореспондентів. 228. Вчитись у великого Леніна // Колгоспна правда. – 1981. – 18 квіт.

44 45

229. Как разрабатывать тему // Слава Родины. – 1981. – 5 март.

230. Ленинская школа журналистики // Слава Родины. – 1981. – 5 февр.

231. Як розробляти тему газетного виступу // Колгоспна прав-да. – 1981. – 19 верес.

232. Рец.: Проти чорних лиходійних сил // Жовтень. – 1981. – № 4. – С. 147–149. – Рец. на кн.: Шибик М. О. Серце і гріш. – К.: Політвидав України, 1980. – 249 с.

1982

233. Ад’ютанти підпільної музи // Закарпат. правда. – 1982. – 13 трав.

Про поетів дожовтневої більшовицької преси, зокрема О. Бог-данова, О. Гмирьова, С. Кошкарова, О. Маширова, О. Поморсько-го та інших.

234. Близький і зрозумілий нам // Закарпат. правда. – 1982. – 26 груд.

Про поетичну Ленініану.

235. Високе почуття патріотів // За рад. науку. – 1982. – 28 груд.

Тема патріотизму, Батьківщини в радянській літературі.

236. Вітчизно наша рідна, дорога! // За рад. науку. – 1982. – 28 груд.

До 60-річчя утворення Радянського Союзу. Опубліковано до-бірку віршів радянських поетів, зокрема К. Симонова, Ю. Друні-ної, О. Прокоф’єва, Й. Уткіна, С. Острового, Б. Кострова. Пере-клад поезій з російської Д. С. Григораша. Див. також розділ у покажчику “Переклади Д. С. Григораша”.

237. Героїки нашої дужий порив // За рад. науку. – 1982. – 23 листоп.

47

Публікується добірка віршів радянських поетів у перекладі українською мовою Д. С. Григораша.

238. Клич буревісника, прапора колір // За рад. науку. – 1982. – 26 жовт.

Огляд творів, присвячених Жовтневій революції, зокрема таких російських поетів, як О. Гмирьов, Л. Радін, О. Безимен-ський, М. Свєтлов. Див. розділ “Переклади Д. С. Григораша”.

239. Колиска революційної поезії // Закарпат. правда. – 1982. – 13 трав.

Про поетів, які друкувались у газеті “Правда”. Опубліковано добірку віршів у перекладі українською мовою Д. С. Григораша. Див. розділ “Переклади Д. С. Григораша”.

240. Лицарі волі народної // Ленінська молодь. – 1982. – 4 трав. Про поетів-революціонерів, які друкувались у газеті “Правда”,

зокрема І. Воїнова, Є. Нечаєва, І. Іонова, Л. Красіна, Н. Тихомиро-ва, О. Поморського. Опубліковано їхні поезії в перекладі україн-ською мовою Д. С. Григораша. Див. розділ у покажчику “Перекла-ди Д. С. Григораша”.

241. ...Медаль за бій, за труд // За рад. науку. – 1982. – 23 листоп. Про відображення героїчного в радянській поезії.

242. Ми Леніна ім’я лелієм // Закарпат. правда. – 1982. – 26 груд.

Публікуються вірші поетів О. Вермішева, В. Інбер, В. Брюсова, К. Алтайського, М. Ісаковського, Г. Санникова, М. Свєтлова, І. Сельвінського, Л. Вишеславського, М. Грибачова, А. Чепурова, Д. Бєдного, Л. Мартинова в перекладі українською мовою Д. С. Григораша. Див. також розділ у покажчику “Переклади Д. С. Григораша”.

243. Натхненне слово про вождя // За рад. науку. – 1982. – 7 груд.

Про створення образу В. І. Леніна в радянській літературі.

244. Система публіцистичних жанрів радянської газети // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. журналістики. – 1982. – Вип. 2. – С. 12–19.

46

245. Слово, гартоване в боротьбі // За рад. науку. – 1982. – 4 трав.

Про публікацію поетичних творів на сторінках газети “Правда”.

252. Рядки, написані в бою // Ленінська молодь. – 1983. – 21 черв.

Публікується добірка віршів поетів, які загинули в роки Вели-кої Вітчизняної війни. Поміщено фотографії поетів: О. Ширман, Б. Богаткова, О. Подстаницького, П. Рудя, Д. Вакарова, П. Арте-менка, І. Рогова, М. Джаліля, В. Наумової, Б. Кострова, В. Шуль-чева, М. Геловані. Під фотографіями зазначено дати народження і смерті поетів. Переклад віршів українською мовою Д. С. Григо-раша. Див. також розділ “Переклади Д. С. Григораша”.

246. Статті буквально б’ють, наче гранати... // За рад. науку. – 1982. – 25 листоп.

Про публіцистику Карла Маркса.

247. Твій подвиг, народе, безсмертний! // Ленінська молодь. – 1982. – 9 груд.

Публікуються вірші поетів – учасників Великої Вітчизняної війни у перекладі українською мовою Д. С. Григораша. Див. роз-діл у покажчику “Переклади Д. С. Григораша”.

253. “...Статті буквально б’ють, наче гранати” // Ленінська мо-лодь. – 1983. – 4 трав.

Про журналістську діяльність Карла Маркса.

254. Уроки ленінської журналістики // Ленінський шлях. – 1983. – 12 лют.

248. Рец.: Справочник о литературе: плюсы и минусы // Раду-га. – 1982. – № 1. – С. 149–150. – Рец. на кн.: Писатели – лауреаты премий СССР и союзных республик / Сост.: М. Л. Бутрин, В. Н. Кутик. – Львов: Вища шк., 1980. – 239 с. – Підп.: С. Петренко.

255. Як писати до газети // Ленінський шлях. – 1983. – 1 берез.

1984

256. Вони полягли першими: Сторінки поетичного меморіалу // Ленінська молодь. – 1984. – 21 черв.

Продовження публікації віршів поетів-журналістів (4-та сто-рінка “Книги пам’яті”), які загинули у Великій Вітчизняній війні. Поезії Є. Горфіна, Г. Корешова, Л. Гаврилова, М. Отради, Л. Кві-цініа публікуються в перекладі українською мовою Д. С. Григора-ша. Поміщено фотографії поетів М. Отради, С. Ходоса, О. Гаври-люка, А. Копштейна, В. Шаблія, С. Тудора, І. Чумаченка. Див. також розділ у покажчику “Переклади Д. С. Григораша”.

1983

249. Безсмертний подвиг поезії // За рад. науку. – 1983. – 7 черв.

Про журналістів, які загинули в роки Великої Вітчизняної вій-ни. Поміщено фотографії поетів: В. Аврущенка, О. Артемова, Б. Богаткова, В. Булаєнка, Д. Вакарова, Л. Вілкоміра, Ф. Курба-това, Б. Смоленського, Г. Суворова, М. Троїцького, І. Федорова, Ю. Черкаського. Під фотографіями зазначено дати народження і смерті поетів-фронтовиків. Поміщено добірку віршів у перекладі українською мовою Д. С. Григораша. Див. розділ покажчика “Переклади Д. С. Григораша”.

257. Журналістика в бою: Сторінки поетичного меморіалу // Ле-нінська молодь. – 1984. – 8 верес.

Продовження публікації віршів поетів-журналістів (6-та сто-рінка “Книги пам’яті”), які загинули у Великій Вітчизняній війні. Поміщено фотографії, зокрема В. Багрицького, Б. Лапіна, А. Гай-дара, Л. Вілкоміра, А. Луначарського. Під фотографіями зазна-чено дати народження і смерті поетів. Вірші опубліковано в пере-кладі українською мовою Д. С. Григораша. Див. також розділ у покажчику “Переклади Д. С. Григораша”.

250. Жанровий арсенал автора // Ленінський шлях. – 1983. – 21 квіт.

251. Журналістська нива Карла Маркса // За рад. науку. – 1983. – 26 квіт.

48 49

258. З багнетом зрівняне перо // За рад. науку. – 1984. – 1 трав.

Про журналістів, які полягли на фронтах Великої Вітчизняної війни.

259. “Ленінградці, діти мої!..”: Сторінки поетичного меморіалу // Ленінська молодь. – 1984. – 26 трав.

Продовження публікації віршів (3-тя сторінка “Книги па-м’яті”) поетів-журналістів, які загинули у Великій Вітчизняній війні. Поміщено фотографії поетів: С. Панфілова, Г. Суворова, О. Лебедєва, І. Федорова, Є. Нежинцева, Д. Дамдинова. Під фото-графіями зазначено дати народження і смерті поетів. Опубліко-вано вірші в перекладі українською мовою Д. С. Григораша. Див. розділ у покажчику “Переклади Д. С. Григораша”.

260. Ніхто не забутий, ніщо не забуто! // За рад. науку. – 1984. – 1 трав.

Опубліковано добірку матеріалів про поетів-журналістів, які загинули у роки Великої Вітчизняної війни. Поміщено фотографії поетів-журналістів Я. Чапичева, Й. Уткіна, Дж. Алтаузена, А. Гай-дара, К. Бельхіна, Ю. Шавріна, В. Багрицького, З. Хацревіна, Л. Шершера, А. Луначарського. Під фотографіями зазначено дати народження і смерті поетів. Опубліковано вірші в перекладі укра-їнською мовою Д. С. Григораша. Див. розділ покажчика “Пере-клади Д. С. Григораша”.

261. Ніхто не забутий, ніщо не забуто! // За рад. науку. – 1984. – 5 черв.

Продовження публікації віршів поетів-журналістів, які заги-нули у роки Великої Вітчизняної війни. Поміщено фотографії поетів: О. Лебедєва, С. Матюшина, М. Елебаєва, І. Чудайкіна, А. Жумагалієва. Під фотографіями зазначені дати народження і смерті поетів. Опубліковано вірші в перекладі українською мо-вою Д. С. Григораша. Див. розділ покажчика “Переклади Д. С. Григораша”.

262. Пісня, пробита кулею: Сторінки поетичного меморіалу // Ленінська молодь. – 1984. – 18 жовт.

Публікуються вірші поетів-журналістів, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, зокрема П. Когана, В. Кубаньова,

П. Вінтмана, Т. Гуряна, В. Шульчева, В. Чугунова, в перекладі українською мовою Д. С. Григораша. Поміщено фотографії пое-тів, зокрема П. Вінтмана, П. Когана, В. Кубаньова, Л. Левиць-кого, Х. Кунакбая. Під фотографіями зазначені дати народження і смерті поетів. Див. також розділ у покажчику “Переклади Д. С. Григораша”.

263. Продовольча програма: тематичні напрями, журналістські форми // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. журналістики. – 1984. – Вип. 13: У боротьбі за здійснення продовольчої програми. – С. 3–12.

264. Стоїть над Волгою курган...: Сторінки поетичного мемо-ріалу // Ленінська молодь. – 1984. – 9 трав.

Продовження публікації віршів поетів-журналістів, які за-гинули у Великій Вітчизняній війні. Поміщено фотографії поетів: В. Бараєва, А. Жаврука, В. Занадворова, М. Кульчицького, М. Ястрана. Під фотографіями зазначено дати народження і смерті поетів. Вірші опубліковано в перекладі українською мовою Д. С. Григораша. Див. також розділ “Переклади Д. С. Гри-гораша”.

265. У сяйві золотої Зірки: Сторінки поетичного меморіалу // Ленінська молодь. – 1984. – 19 квіт.

Опубліковано добірку віршів поетів, які загинули в роки Вели-кої Вітчизняної війни. Поміщено фотографії поетів, зокрема, М. Джаліля, О. Кошового, Б. Котова, Я. Чапичева. Переклад вір-шів українською мовою Д. С. Григораша. Див. розділ у покажчику “Переклади Д. С. Григораша”.

266. Україно моя, Україно!: Сторінки поетичного меморіалу // Ленінська молодь. – 1984. – 8 серп.

Опубліковано добірку віршів поетів-журналістів, які загинули у Великій Вітчизняній війні, зокрема М. Рибакова, Г. Баранова, А. Размислова, М. Кочисова, В. Кудріна. Поміщено фотографії, під якими зазначені дати народження і смерті поетів: А. Размислова, Г. Акопяна, І. Симакова, М. Рибакова, В. Васькіна, М. Кочисова. Вірші опубліковано в перекладі українською мовою Д. С. Григо-раша. Див. розділ у покажчику “Переклади Д. С. Григораша”.

50 51

1985 272. І пісня, і праця, і дружба, Радянська Вітчизно, – тобі! // За рад. науку. – 1985. – 31 груд.

Публікується добірка віршів радянських поетів про Батьків-щину в перекладі українською мовою Д. С. Григораша. Див. роз-діл у покажчику “Переклади Д. С. Григораша”.

267. Гримаси їхньої “свободи”: Памфлет // Вільна Україна. – 1985. – 3 верес.; За рад. науку. – 1985. – 10 верес.

268. Енергія політичної поезії // Вільна Україна. – 1985. – 31 трав.

Публікується добірка поезій, присвячених революційним по-діям 1917 року, зокрема Л. Радіна, В. Куйбишева, С. Сергєєва-Ценського, С. Кірова, М. Фрунзе, А. Луначарського, М. Тихонова, Г. Кржижановського, в перекладі українською мовою Д. С. Григо-раша. Див. розділ у покажчику “Переклади Д. С. Григораша”.

273. Ми Леніна ім’я лелієм // За рад. науку. – 1985. – 22 січ. Про поетичну Ленініану в радянській літературі.

274. На Дунаї, на Віслі, над Влтавою...: Сторінки поетичного меморіалу // Ленінська молодь. – 1985. – 4 трав.

Продовження циклу публікацій (11-та сторінка “Книги па-м’яті”) віршів поетів-журналістів, які загинули у Великій Вітчиз-няній війні. Поміщено фотографії поетів, зокрема Н. Баяна, А. Кутуя, Х. Юсуфі, М. Харіса. Переклад віршів українською мо-вою Д. С. Григораша. Див. також розділ у покажчику “Перекла-ди Д. С. Григораша”.

269. З іменем Вітчизни в серці: Сторінки поетичного мемо-ріалу // Ленінська молодь. – 1985. – 10 січ.

Продовження публікації циклу поезій, які увійшли до “Книги пам’яті”, над якою працював Д. С. Григораш. Поміщено фотогра-фії поетів, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, зокрема, Б. Кострова, Б. Смоленського, Є. Березницького, В. Стрельченка, В. Аврущенка. Під фотографіями подано дати народження і смерті поетів. Переклад віршів українською мовою Д. С. Григораша. Див. також розділ у покажчику “Переклади Д. С. Григораша”.

275. Полягли вони за Перемогу на Дунаї, Віслі і за Одером // За рад. науку. – 1985. – 23 квіт.

Публікується добірка віршів поетів, які загинули у Великій Вітчизняній війні. Поміщено фотографії поетів, які загинули, зокрема Н. Баяна, В. Шагіняна, А. Шогенцукова, Б. Кострова, О. Коршака, Д. Каневського, М. Джаліля, П. Першута. Переклад поезій українською мовою Д. С. Григораша. Див. розділ у покаж-чику “Переклади Д. С. Григораша”.

270. За Батьківщину бились всі народи: Сторінки поетичного меморіалу // Ленінська молодь. – 1985. – 9 квіт.

Продовження публікації циклу віршів (9-та сторінка “Книги пам’яті”) поетів-журналістів, які загинули у Великій Вітчизняній війні, зокрема Х. Юсуфі, П. Кедрова, Ц. Зарбуєва, М. Сахарова, в перекладі українською мовою Д. С. Григораша. Поміщено фото-графії поетів, зокрема Я. Самара, С. Джури, П. Кедрова, А. Алами-шева, Б. Мунамая. Див. також розділ у покажчику “Переклади Д. С. Григораша”.

276. Прапор Звитяги над Рейхстагом: Сторінки поетичного ме-моріалу // Ленінська молодь. – 1985. – 14 трав.

Завершення циклу публікацій (заключна, 12 сторінка з “Книги пам’яті”) віршів поетів-журналістів, які загинули у роки Великої Вітчизняної війни. Поміщено фотографії поетів, зокрема М. Сур-начова, О. Милютя, А. Шогенцукова, В. Шагіняна. Переклад вір-шів українською мовою Д. С. Григораша. Див. також розділ у по-кажчику “Переклади Д. С. Григораша”.

271. За край дорогий, Прибалтійський... // Ленінська молодь. – 1985. – 25 квіт.

Продовження публікації циклу віршів поетів-журналістів, які загинули у Великій Вітчизняній війні. Поміщено фотографії поетів, зокрема Ю. Севрука, Ю. Сютисте, Ю. Інге, В. Лободи, В. Балайтіса, Е. Дрезіня, В. Скрильова. Переклад віршів україн-ською мовою Д. С. Григораша. Див. також розділ у покажчику “Переклади Д. С. Григораша”.

277. Реквієм над обелісками // За рад. науку. – 1985. – 23 квіт. До Дня Перемоги.

52 53

1986 1989

278. Політична функція поетичного слова у газеті // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. журналістики. – 1986. – Вип. 14: Районна газе-та: проблеми, здобутки, завдання. – С. 58–64.

286. Пісні над обелісками: [Вірші поетів-фронтовиків] / Уклад. і авт. перекладів Д. С. Григораш. – 1989. – [230 с. машино-пису; 75 с. біограф. довідки; 155 с. вірші, фото].

Книгу було здано до друку. На жаль, не видано. У проспекті автор зазначає: “Ця книга укладена з творів радянських поетів, які впали на фронтах Великої Вітчизняної... Як перше на Україні ви-дання такого типу, вона охоплює твори представників усіх загонів багатонаціональної радянської літератури. Переклади до нього ви-конані з 39 мов Союзу РСР: з російської – 99 творів, з білоруської – 15, з татарської – 13, з єврейської – 10, з мов народів Північного Кавказу і Закавказзя – 29, з мов народів республік Поволжя – 25, з прибалтійських мов – 4, з мов народів Далекого Сходу і Крайньої Півночі – 10 творів. Всього до збірки ввійшло 200 авторів”. Див. статтю від укладача “Хай Вам буде година в дорозі” (С. 7–9).

279. Социологическая весомость информации в районной га-зете // Рад. журналіст. – 1986. – № 5–7. – С. 6–7.

1987

280. Життєдайне полум’я революції // За рад. науку. – 1987. – 3 листоп.

До 70-річчя Жовтневої революції.

281. Мов живий, говорячи з живими // За рад. науку. – 1987. – 20 січ.

Про В. І. Леніна.

1990

287. Поглиблення демократизації і преса // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. журналістики. – 1990. – Вип. 16: Журналістика та перебудова. – С. 11–16.

282. Пам’ять про Леніна у наших серцях // За рад. науку. – 1987. – 20 січ.

283. Світоч в імлі // За рад науку. – 1987. – 5 трав. Про газету “Правда”.

1994

288. Атаманюк Василь Іванович // Укр. журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника / За ред. М. М. Романюка. – Львів, 1994. – Вип. 1. – С. 10–11.

Статті Д. С. Григораша (288–423) до друку підготувала Н. Д. Григораш. Див. статті в покажчику: “Архів Д. С. Григо-раша”, “Від укладача” та вкладку фотодокументів.

1988

284. “І сурми бойові заграли... ” // За рад. науку. – 1988. – 14 черв.

Про поетів-фронтовиків, які загинули в роки Великої Вітчиз-няної війни. Опубліковано добірку поезій у перекладі українською мовою Д. С. Григораша. Див. розділ у покажчику “Переклади Д. С. Григораша”.

289. Вороний Микола Кіндратович // Там само. – С. 35.

290. Капельгородський Пилип Йосипович // Там само. – С. 88.

291. Косинка Григорій Михайлович // Там само. – C. 101–102. 285. Інформаційна насиченість публікацій районної газети // Журналістика і соціально-економічне прискорення: Зб. наук. пр. – Львів, 1988. – С. 41–48. 292. Левицький Михайло Васильович // Там само. – С. 114–115.

293. Хвиля Андрій Ананійович // Там само. – С. 187–188.

54 55

1996 311. Дніпровський Іван Данилович // Там само. – С. 68–69.

294. Гаврилюк Олександр Якимович // Укр. журналістика в іме-нах: Матеріали до енциклопедичного словника / За ред. М. М. Романюка. – Львів, 1996. – Вип. 3. – С. 67–68.

312. Дубина Кузьма Кіндратович // Там само. – С. 73.

313. Жуков Георгій (Юрій) Олександрович // Там само. – С. 95–96.

314. Жукович (Жовтневий) Наркіс Іванович // Там само. – С. 96. 295. Галан Ярослав Олександрович // Там само. – С. 75–76.

315. Інгульський Петро Мокійович // Там само. – С. 101–102. 296. Затонський Володимир Петрович // Там само. – С. 138–139.

316. Карпов Микола Георгійович // Там само. – С. 103. 297. Зорич А. // Там само. – С. 141.

317. Качура Яків Дем’янович // Там само. – С. 105–106. 298. Іванов Святослав Павлович // Там само. – С. 145. 318. Клименко Яків Дмитрович // Там само. – С. 111–112.

299. Козюренко Олександр Григорович // Там само. – С. 170. 319. Климпотюк Микола Васильович // Там само. – C. 112.

300. Колісник Василь Вікентійович // Там само. – С. 178. 320. Копиця Давид Демидович // Там само. – С. 117–118.

301. Костров Тарас // Там само. – С. 185–186. 321. Косован Олександр Романович // Там само. – С. 121.

1997 322. Костенко Микола Павлович // Там само. – С. 121–122.

302. Александров Дмитро Олександрович // Укр. журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника / За ред. М. М. Романюка. – Львів, 1997. – Вип. 4. – С. 6.

1998

323. Кузьо Михайло Костянтинович // Укр. журналістика в іме-нах: Матеріали до енциклопедчного словника / За ред. М. М. Романюка. – Львів, 1998. – Вип. 5. – С. 141.

303. Бартошик Микола Іванович // Там само. – С. 12–13.

304. Білиловський Кесар Олександрович // Там само. – C. 19–20. 324. Кулик Іван Юліанович // Там само. – С. 141–142.

305. Большак Василь Григорович // Там само. – С. 25–26. 325. Лісняк Василь Андрійович // Там само. – С. 168–169.

306. Борканюк Олекса Олексійович // Там само. – С. 26. 326. Маківчук Федір Юрійович // Там само. – С. 182–183.

307. Волошин Іван Іванович // Там само. – С. 37. 327. Малий Павло Дмитрович // Там само. – С. 185–186.

308. Гадзінський Володимир Антонович // Там само. – C. 42–43. 328. Матулівна Ніна // Там само. – С. 197–198.

309. Гопнер Серафима Іллівна // Там само. – C. 58. 329. Мельниченко Анатолій Федорович // Там само. – С. 207–208.

310. Демочко Кузьма Макарович // Там само. – С. 67.

56 57

1999 330. Мельничук Юрій Степанович // Там само. – С. 208–209.

331. Мигаль Тарас Степанович // Там само. – С. 209–210. 351. Андрющенко Микола Федотович // Укр. журналістика в іме-нах: Матеріали до енциклопедичного словника / За ред. М. М. Романюка. – Львів, 1999. – Вип. 6. – С. 5. 332. Михайлюк Іван Андрійович // Там само. – C. 215.

333. Оровецький Павло Андрійович // Там само. – С. 236–237. 352. Бажан Микола Платонович // Там само. – С. 13–15. 334. Павлик Микола Іванович // Там само. – С. 240–241. 353. Бе-Ша Борис Мойсейович // Там само. – С. 21. 335. Павлюк Петро Макарович // Там само. – С. 242. 354. Вовк Михайло Степанович // Там само. – С. 51–52. 336. Пелехатий Кузьма Михайлович // Там само. – С. 248–249. 355. Гонта Тимофій Тимофійович // Там само. – С. 65. 337. Пирогов Вадим Васильович // Там само. – С. 249–250. 356. Довженко Олександр Петрович // Там само. – С. 83–85. 338. Потайчук Іван Миколайович // Там само. – С. 251. 357. Матійко Ганна Степанівна // Там само. – С. 197. 339. Прилюк Дмитро Михайлович // Там само. – С. 253–254. 358. Одудько Тиміш Романович // Там само. – С. 249–250. 340. Приходько Нінель Антонівна // Там само. – С. 254–255. 359. Полторацький Олексій Іванович // Там само. – С. 271–272. 341. Рєзніков Петро Дмитрович // Там само. – С. 267. 360. Ткачук Михайло // Там само. – C. 336–337. 342. Рудницький Михайло Іванович // Там само. – С. 276–277. 361. Шапа Леонід Олександрович // Там само. – С. 361–362. 343. Сліпчук Петро Олексійович // Там само. – С. 297. 362. Швіндін Федір Гаврилович // Там само. – С. 402. 344. Слободянюк Борис Йосипович // Там само. – С. 297–298.

2000 345. Сумний Семен // Там само. – С. 308–309.

363. Артеменко Петро Іванович // Укр. журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника / За ред. М. М. Романюка. – Львів, 2000. – Вип. 7. – С. 5.

346. Ткачук Іван Васильович // Там само. – С. 309–310.

347. Тудор Степан // Там само. – С. 310–311.

364. Дудикевич Богдан Корнилович // Там само. – С. 129–130. 348. Ципко Кость Григорович // Там само. – С. 323–324.

365. Животенко Павло Миколайович // Там само. – С. 133–134. 349. Цьох Йосип Терентійович // Там само. – С. 324–325.

366. Загорулько Борис Терентійович // Там само. – С. 135–136. 350. Чернов Леонід // Там само. – С. 333.

367. Заруба Юрій Володимирович // Там само. – С. 136–137.

58 59

368. Кокта Михайло Данилович // Там само. – С. 152–153. 387. Коцюбинський Михайло Михайлович // Там само. – С. 147–150.

369. Коротич Віталій Олексійович // Там само. – С. 157–158. 388. Кузьма Роман Володимирович // Там само. – С. 157.

370. Коряк Володимир Дмитрович // Там само. – С. 428–429. 389. Лебедєв Микола Миколайович // Там само. – С. 166–167.

371. Михалевич Олександр Володимирович // Там само. – С. 221–222. 390. Лівчак (Ливчак) Йосип Миколайович // Там само. – С. 171–172.

372. Прокопенко Зіновій Іванович // Там само. – С. 285. 391. Мондок Іван Ілліч // Там само. – С. 191–192.

373. Руденко Василь Іванович // Там само. – С. 291–300. 392. Огоновський Володимир Петрович // Там само. – С. 211.

374. Симакович Вадим Олексійович // Там само. – С. 303. 393. Подолинський Сергій Андрійович // Там само. – С. 233–234.

375. Ступницький Леонід Васильович // Там само. – С. 332–333. 394. Скарбек (Шацький) Болеслав // Там само. – С. 262.

376. Тардов Михайло Семенович // Там само. – С. 333–334. 395. Скрипник Микола Олексійович // Там само. – С. 265–267.

377. Тарновський Микола Миколайович // Там само. – С. 338–339. 396. Слинько Петро Федорович // Там само. – С. 267–268.

378. Чорногорський (Жупник) Михайло Федорович // Там само. – С. 375–376.

397. Тарногродський (Тарногородський) Микола Павлович // Там само. – С. 277–278.

379. Шевченко Іван Іванович // Там само. – С. 378–379. 398. Уманський Матвій Максимович // Там само. – С. 286–287.

399. Франко Ольга Федорівна // Там само. – С. 296. 2001

400. Хаба Іван Омелянович // Там само. – С. 297. 380. Артем // Укр. журналістика в іменах: Матеріали до енцик-

лопедичного словника / За ред. М. М. Романюка. – Львів, 2001. – Вип. 8. – С. 7–8.

401. Хомин Нестор Васильович // Там само. – С. 300.

402. Яценко Григорій Федотович // Там само. – С. 328. 381. Гавелка Йосип Йосипович // Там само. – С. 37.

2002 382. Головацький Іван Федорович // Там само. – С. 47. 403. Акульшин Дмитро Пилипович // Укр. журналістика в іме-

нах: Матеріали до енциклопедичного словника / За ред. М. М. Романюка. – Львів, 2002. – Вип. 9. – С. 4.

383. Гошовський Андріан // Там само. – С. 58–59.

384. Жалайда Олександр Михайлович // Там само. – С. 84.

385. Канюк Сергій Іванович // Там само. – С. 107–108. 404. Борзенко Сергій Олександрович // Там само. – С. 28–29.

386. Котко Кость // Там само. – С. 146–147. 405. Ємельянов Олександр Васильович // Там само. – С. 99.

60 61

406. Заславський Петро Савелійович // Там само. – С. 109. ПОЕЗ І Ї Д .С . Г РИГОРАША

407. Інгулов Сергій Борисович // Там само. – С. 114–115. 1951

408. Кириченко Семен Трифонович // Там само. – С. 120–121. 424. Шуме смерековий... // Жовтень. – 1951. – № 5. – С. 71.

409. Липовченко Микола Миколайович // Там само. – С. 178–179.

1955 410. Литвиненко Валентин Гаврилович // Там само. – С. 184–185.

425. Береза; Ірена // Рад. Буковина. – 1955. – 4 квіт. 411. Лідов Петро Олександрович // Там само. – С. 186. 426. Дві поезії: [“Черешня”, “Юність”] // Рад. Буковина. – 1955. –

28 серп. 412. Лопуляк Сидір Юрійович // Там само. – С. 190–191.

413. Підласко Тихін Васильович // Там само. – С. 239–240. 427. Якщо ти не був на Буковині... // Рад. Буковина. – 1955. – 25 черв. 414. Фріман Абрам Якович // Там само. – С. 309–310.

1956 415. Шеленко Михайло Іванович // Там само. – С. 327.

428. Гори Карпати: [Поетичний цикл] // Рад. Буковина: Громад.-політичний та літ.-художній альманах. – Чернівці, 1956. – С. 104–105.

До поетичного циклу “Гори Карпати” увійшли вірші: 1. Буко-вина; 2. Ялиця; 3. Ірена; 4. Свято.

2003

416. Бош Євгенія Богданівна // Укр. журналістика в іменах: Ма-теріали до енциклопедичного словника / За ред. М. М. Ро-манюка. – Львів, 2003. – Вип. 10. – С. 48–49. 429. Якщо ти не був на Буковині... // Там само. – С. 124.

417. Вовчок Марко // Там само. – С. 66–68. 1957

418. Гурський Іван Григорович // Там само. – С. 126–127. 430. Багатство // Рад. Буковина. – 1957. – 29 верес.

419. Матяш Микола Іванович // Там само. – С. 321. 431. Буковина // Рад. Буковина. – 1957. – 29 січ.; Самодіяльна

естрада: Репертуарний зб. на допомогу агіткультбригадам та гурткам художньої самодіяльності. – Чернівці, 1957. – С. 27–28.

420. Моторний Олександр Давидович // Там само. – С. 339.

421. Примаков Віталій Маркович // Там само. – С. 381–382.

432. Буковині // Самодіяльна естрада: Репертуарний зб. на до-помогу агіткультбригадам та гурткам художньої самодіяль-ності. – Чернівці, 1957. – С. 62–63.

422. Скляренко Семен Дмитрович // Там само. – С. 414–415.

423. Смолич Юрій Корнійович // Там само. – С. 420–421.

433. В горах // Рад. Буковина. – 1957. – 23 листоп.

434. Зцілення // Рад. Буковина. – 1957. – 26 квіт.

62 63

435. Ідуть плоти // Рад. Буковина. – 1957. – 28 черв. 451. Пісня // Рад. Буковина. – 1958. – 26 січ. З присвятою П. Тичині. 436. Над Гудзоном // Рад. Буковина. – 1957. – 17 лют.

452. Повернення // Рад. Буковина. – 1958. – 27 верес. 437. Над потоком // Рад. Буковина. – 1957. – 4 серп.

438. Партії // Рад. Буковина. – 1957. – 19 лип. 1959 439. Проповідник: ескіз до портрета: [Сатиричний вірш] // Са-

модіяльна естрада: Репертуарний зб. на допомогу агіткульт-бригадам та гурткам художньої самодіяльності. – Чернівці, 1957. – С. 77–78.

453. “Дай мені, подруго, руку...” // Рад. Буковина. – 1959. – 27 черв.

454. Комуніст // Рад. Буковина. – 1959. – 30 січ.

440. Рідна сторона // Рад. Буковина. – 1957. – 31 трав. 1960

441. Юний прикордонник // Рад. Буковина. – 1957. – 29 черв. – Підп.: Гр. Дністровець. 455. Балада про сльозу // Рад. Буковина. – 1960. – 5 січ.

456. Краю наш, розмаю: [Пісня] // Рад. Буковина. – 1960. – 4 верес.

Автор музики – П. Окрушко. Тут же опубліковано ноти. 1958

442. Березень // Рад. Буковина. – 1958. – 28 берез. 457. Ленін; Щастя-доля; Гуси-лебеді // Рад. Буковина: Громад.-

політичний та літ.-художній альманах. – Чернівці, 1960. – С. 28–31; Рад. Буковина. – 1960. – 26 лют.

443. Бузок // Рад. Буковина. – 1958. – 25 трав.

444. В дорозі; Обжинки // Рад. Буковина. – 1958. – 26 лип.

458. Нам аплодує світ! // Рад. Буковина. – 1960. – 17 трав. 445. День // Рад. Буковина. – 1958. – 28 листоп.

446. Зима // Рад. Буковина. – 1958. – 17 січ. 1981

447. Зцілення // Буковинська естрада: Репертуарний зб. на до-помогу агіткультбригадам та гурткам художньої самодіяль-ності. – Чернівці, 1958. – С. 80.

459. Монолог пам’яті // Закарпат. правда. – 1981. – 5 груд.

460. Пам’ять наших ран // Ленінська молодь. – 1981. – 21 лип. Триптих поезій, присвячений Великій Вітчизняній війні. 448. Ідуть плоти // Там само. – С. 80.

449. Матері; Осінь; Журавлі // Рад. Буковина: Громад.-політич-ний зб. на допомогу гурткам художньої самодіяльності та агіткультбригадам. – Чернівці, 1958. – С. 180–181.

1982

461. Повернення // Наддністрян. правда. – 1982. – 21 серп.

450. Партії // Буковинська естрада: Репертуарний зб. на допо-могу гурткам художньої самодіяльності та агіткультбрига-дам. – Чернівці, 1958. – С. 79.

65

462. Село // Наддністрян. правда. – 1982. – 21 серп.

64

474. Білозеров О. Складачу: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 4 трав.; Закарпат. правда. – 1982. – 13 трав. ПЕРЕКЛАДИ Д .С . Г РИГОРАША

475. Блок О. Дванадцять: (Уривок з поеми): Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 26 жовт. 1981

463. Твардовський О. Т. Москва: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1981. – 12 груд.

476. Богданов П. Партбілет № 1: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 7 груд.

477. Бондаренков О. Я кладовище пам’ятаю: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 3 листоп.

1982

464. Аквілєв А. Рідні мої комісари: Пер. з рос. // Ленінська мо-лодь. – 1982. – 9 груд. 478. Брюсов В. Ленін: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. –

7 груд.; Закарпат. правда – 1982. – 26 груд. 465. Алтайський К. Ілліч водить пером робкора: Пер. з рос. //

Закарпат. правда. – 1982. – 26 груд. 479. Вермішев О. Наш вождь: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 7 груд.; Закарпат. правда. – 1982. – 26 груд.

466. Арський П. Ніч: Пер. з рос. // Закарпат. правда. – 1982. – 13 трав.

480. Вишеславський Л. Кроки партії: Пер. з рос. // Закарпат. правда. – 1982. – 26 груд.

467. Ахматова А. Голосіння: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 23 листоп.

481. Вознесенський А. Реквієм: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 23 листоп.

468. Ашитков С. Сорок перший... І віче народне кричало: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1982. – 9 груд.

482. Воїнов І. Буря народна: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1982. – 4 трав.; Закарпат. правда. – 1982. – 13 трав.

469. Баєва А. Лице війни: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 23 листоп.

483. Ганцев Б. Привіт народному вождю: Пер. з рос. // Закар-пат. правда. – 1982. – 13 трав.

470. Берггольц О. Перший день: Пер. з рос. // Ленінська мо-лодь. – 1982. – 9 груд.

484. Гастєв О. Перший промінь: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 4 трав.; Закарпат. правда. – 1982. – 13 трав.

471. Бердников Я. Борцю; Твої світлі промови в пітьмі: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 4 трав.

485. Гмирьов О. Буря: Пер. з рос. // Закарпат. правда. – 1982. – 13 трав.

486. Горький М. Пісня про буревісника: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 26 жовт.

472. Безпощадний П. Батьківщина героїв: Пер. з рос. // Ленін-ська молодь. – 1982. – 9 груд.

487. Грибачов М. Про Леніна: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 7 груд.; Закарпат. правда. – 1982. – 26 груд.

473. Бєдний Д. Ленін з нами: Пер. з рос. // Закарпат. правда. – 1982. – 26 груд.

66 67

502. Кудрейко А. Моє волосся: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1982. – 9 груд.

488. Друніна Ю. Провінція: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 28 груд.

489. Дудін М. Вірші про курінь: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1982. – 9 груд.

503. Куйбишев В. Замовчи, моє серце, не думай про волю: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 26 жовт.

490. Еренбург І. 1941: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1982. – 9 груд.

504. Кульчицький М. Столиця: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 23 листоп.

491. Єрошин І. Революція: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 4 трав.; Закарпат. правда. – 1982. – 13 трав.

505. Лебедєв О. На дні: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 23 листоп.

506. Луначарський А. Картина: (Уривок): Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 26 жовт.

492. Зеленський В. Борцю: Пер. з рос. // Закарпат. правда. – 1982. – 13 трав.

507. Максимов М. Мати: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1982. – 9 груд.

493. Інбер В. П’ять ночей і днів: На смерть Леніна: Пер. з рос. // Закарпат. правда. – 1982. – 26 груд.

508. Мартинов Л. Ленін: Пер. з рос. // Закарпат. правда. – 1982. – 26 груд.

494. Іонов І. Червоний прапор: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1982. – 4 трав.

509. Маршак С. Наш герб: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 28 груд.

495. Ісаєв О. Я встав, ступив я до вікна...: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 23 листоп.

510. Маширов О. Зірниці: Пер. з рос. // Закарпат. правда. – 1982. – 13 трав.

496. Ісаковський М. Біля Мавзолею Леніна: Пер. з рос. // Закар-пат. правда. – 1982. – 26 груд.

511. Мінський М. Гімн робітників: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 26 жовт.

497. Комаров П. Дуб: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 23 листоп.

512. Невський В. За гратами: Пер. з рос. // Закарпат. правда. – 1982. – 13 трав.

498. Коробов Я. Aсфальтову пробивши крицю...: Пер. з рос. // Закарпат. правда. – 1982. – 13 трав.

513. Недогонов О. 22 червня 1941: Пер. з рос. // Ленінська мо-лодь. – 1982. – 9 груд.

499. Костров Б. Батьківщина: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 28 груд.

514. Нечаєв Є. В. І. Леніну: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1982. – 4 трав. 500. Красін Л. Заклик: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1982. –

4 трав.; Закарпат. правда. – 1982. – 13 трав. 515. Одинцов Д. Весна: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. –

4 трав.; Закарпат. правда. – 1982. – 13 трав. 501. Кржижановський Г. Сонет: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 7 груд.

68 69

516. Орлов С. Заритий в кулю у земну: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1982. – 9 груд.

530. Слуцький Б. Поети “Правды” і “Звезды”: Пер. з рос. // Закарпат. правда. – 1982. – 13 трав.

517. Островой С. Сила: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 28 груд.

531. Смирнов С. Ленін: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 7 груд.

518. Пашков Ю. Під Смоленськом: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 23 листоп.

532. Соловйов О. “Вище прапор, товаришу, вище!”: Пер. з рос. // Закарпат. правда. – 1982. – 13 трав.

519. Петров Ф. Прийди ж, свободо!: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 26 жовт.

533. Соловйов О. Воїнам революції: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 4 трав.

520. Полторацький В. Ветерани війни: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1982. – 9 груд.

534. Софронов А. Безсмертник: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 23 листоп.

521. Поморський О. Правда: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1982. – 4 трав.; Закарпат. правда. – 1982. – 13 трав.

535. Суботін В. Осколок: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 23 листоп.

522. Прокоф’єв О. Спадщина: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 28 груд.

536. Татьяничева Л. Учасник війни: Пер. з рос. // Ленінська мо-лодь. – 1982. – 9 груд.

523. Радін Л. Сміліше, друзі, йдем вперед!..: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 26 жовт. 537. Тихомиров Н. Брати: Пер. з рос. // Ленінська молодь. –

1982. – 4 трав. 524. Ратомський М. Воїнам революції: Пер. з рос. // Закарпат.

правда. – 1982. – 13 трав. 538. Тихонов М. Неначе вмить осяяла гроза: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 7 груд.

525. Санников Г. Ленін і Герберт Уелс: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 7 груд.; Закарпат. правда. – 1982. – 26 груд. 539. Уткін Й. Батьківщина: Пер. з рос. // За рад. науку. –

1982. – 28 груд. 526. Свєтлов М. Ленін на нас глядить: Пер. з рос. // За рад. нау-

ку. – 1982. – 7 груд.; Закарпат. правда. – 1982. – 26 груд. 540. Фрунзе М. Свобода, свобода!: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 26 жовт.

527. Сельвінський І. Ленін: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 7 груд. 541. Чепуров А. “Правда” лежить перед ним: Пер. з рос. // За

рад. науку. – 1982. – 7 груд.; Закарпат. правда. – 1982. – 26 груд. 528. Семеновський Д. Товариш: Пер. з рос. // Закарпат. прав-

да. – 1982. – 13 трав. 542. Щипачов С. Ленін: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1982. –

9 груд. 529. Симонов К. Батьківщина: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1982. – 28 груд.

70 71

1983 556. Нежинцев Є. Хай буду вбитий я у клятий день війни: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1983. – 21 черв.

543. Аврущенко В. Присяга: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1983. – 21 черв. 557. Суворов Г. Сльози ллємо над чужим: Пер. з рос. // Ленінська

молодь. – 1983. – 21 черв. 544. Афанасьєв В. Бідою здавлений раптово: Пер. з рос. // Ле-

нінська молодь. – 1983. – 21 черв. 558. Сурначов М. В потоптанім житі: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1983. – 21 черв.

545. Алтаузен Дж. Партквиток: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1983. – 7 черв.

1984 546. Вілкомір Л. Ми переможем: Пер. з рос. // Ленінська мо-

лодь. – 1983. – 21 черв. 559. Алтаузен Дж. Партквиток: Пер. з рос. // Ленінська мо-лодь. – 1984. – 8 верес.

547. Геловані М. Ти: Пер. з грузин. // За рад. науку. – 1983. – 7 черв. 560. Андрухаєв Х. Для ворогів завжди знайду...: Пер. з адигей. //

Ленінська молодь. – 1984. – 19 квіт. 548. Городиський З. Якщо наді мною смертельні вітриська: Пер.

з рос. // Ленінська молодь. – 1983. – 21 черв. 561. Багрицький В. Одесо, місто моє!: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1984. – 8 верес.

549. Занадворов В. На висоті “Н”: Пер. з рос. // Ленінська мо-лодь. – 1983. – 21 черв. 562. Баранов Г. З важкої, друже, чаші: Пер. з рос. // Ленінська

молодь. – 1984. – 9 серп. 550. Карім Ф. Дикі гуси: Пер. з татар. // За рад. науку. – 1983. – 7 черв.; Ленінська молодь. – 1983. – 21 черв. 563. Вілкомір Л. Ми переможем: Пер. з рос. // За рад. науку. –

1984. – 1 трав. 551. Котов В. Останній лист: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1983. – 21 черв. 564. Вінтман П. В дім вдерлася війна: Пер. з рос. // Ленінська

молодь. – 1984. – 18 жовт. 552. Кульчицький М. Столиця: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1983. – 7 черв.

565. Гаврилов Л. Тишина: Пер. з білорус. // Ленінська молодь. – 1984. – 21 черв. 553. Лобода В. Прийшли до твого, Дніпре, ми порогу: Пер. з

рос. // За рад. науку. – 1983. – 7 черв.; Ленінська молодь. – 1983. – 21 черв. 566. Гайдар А. Дванадцять літ тому було: Пер. з рос. // Ленінська

молодь. – 1984. – 8 верес. 554. Майоров М. Нам не судилось тихо згнить в могилі: Пер. з

рос. // За рад. науку. – 1983. – 7 черв.; Ленінська молодь. – 1983. – 21 черв.

567. Горфін Є. Товариш: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1984. – 21 черв.

568. Гурян Т. Знов завіса гіркого диму: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1984. – 18 жовт.

555. Монтвіла В. Біля могили друзів: Пер. з молдав. // Ленінська молодь. – 1983. – 21 черв.

72 73

569. Джаліль М. Катові: Пер. з татар. // Ленінська молодь. – 1984. – 19 квіт.

583. Кульчицький М. Столиця: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1984. – 9 трав.

570. Думилін І. Пісня: Пер. з чувас. // Ленінська молодь. – 1984. – 9 трав.

584. Лапін Б. Журналістська задушевна: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1984. – 8 верес.

571. Жаврук А. Кров’ю серця: Пер. з білорус. // Ленінська мо-лодь. – 1984. – 9 трав.

585. Лебедєв О. На дні: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1984. – 26 трав.; За рад. науку. – 1984. – 5 черв.

572. Занадворов В. На висоті “Н”: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1984. – 5 черв.

586. Лівертовський Й. Папіроси: Пер. з рос. // Ленінська мо-лодь. – 1984. – 18 жовт.

573. Занадворов В. Пам’ять: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1984. – 9 трав.

587. Луначарський А. Чорна хмара: Пер. з рос. // Ленінська мо-лодь. – 1984. – 8 верес.

574. Каневський Д. Другові: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1984. – 1 трав.

588. Наумова В. Знову літо: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1984. – 26 трав.; За рад. науку. – 1984. – 5 черв.

575. Квіцініа Л. Вірші для матері: Пер. з абхаз. // Ленінська мо-лодь. – 1984. – 21 черв.

589. Ненчев Т. Походження: Пер. з молдав. // За рад. науку. – 1984. – 5 черв.

576. Коган П. Нам там лягти: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1984. – 18 жовт.

590. Ніязов А. Клянусь: Пер. з туркмен. // Ленінська молодь. – 1984. – 9 трав.

577. Корешов Б. Боєць: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1984. – 21 черв.

591. Ованесян А. Удар, Вітчизно!: Пер. з вірмен. // За рад. науку. – 1984. – 1 трав.

592. Отрада М. Світ: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1984. – 21 черв.

578. Котов Б. Останній лист: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1984. – 19 квіт.

593. Панфілов Є. Братська могила: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1984. – 26 трав.; За рад. науку. – 1984. – 5 черв.

579. Кочисов М. Батьківщина: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1984. – 9 серп.

594. Размислов А. Братові Мишкові: Пер. з рос. // Ленінська мо-лодь. – 1984. – 9 серп.

580. Кошовий О. На нашу горду землю вільну: Пер. з рос. // Ле-нінська молодь. – 1984. – 19 квіт.

581. Кубаньов В. Загрожуєм врожаєм: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1984. – 18 жовт.

595. Рибаков М. У госпіталі: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1984. – 9 серп.

582. Кудрін В. Тобі: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1984. – 9 серп.

596. Рудь П. Партизанська пісня: Пер. з рос. // Ленінська мо-лодь. – 1984. – 8 верес.

74 75

597. Самар Я. Червоний Жовтень: Пер. з нанай. // Ленінська мо-лодь. – 1984. – 9 трав.

610. Березницький Є. За честь Батьківщини!: Пер. з рос. // Ле-нінська молодь. – 1985. – 10 січ.

598. Суворов Г. Сльози ллємо над чужим: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1984. – 5 черв.

611. Богданов О. Леніну: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1985. – 22 січ.

599. Троїцький М. Завмерли, як не в час розлуки: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1984. – 26 трав.; За рад. науку. – 1984. – 5 черв.

612. Брянський К. Знамено: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1985. – 14 трав.

613. Вакаров Д. Вітчизні: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1985. – 23 квіт.; Ленінська молодь. – 1985. – 14 трав. 600. Федоров І. Дощами обмиті дороги: Пер. з рос. // Ленінська

молодь. – 1984. – 26 трав.; За рад. науку. – 1984. – 5 черв. 614. Валайтіс В. На передовій: Пер. з литов. // Ленінська

молодь. – 1985. – 25 квіт. 601. Хацревін З. Ти від’їжджаєш в Москву: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1984. – 1 трав.

615. Вишеславський Л. Кроки партії: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1985. – 22 січ. 602. Чапичев Я. Світоч світу: Пер. з рос. // Ленінська молодь. –

1984. – 19 квіт.; За рад. науку. – 1984. – 1 трав. 616. Добронравов В. Батьківщині: Пер. з рос. // За рад. науку. –

1985. – 23 квіт.; Ленінська молодь. – 1985. – 4 трав. 603. Чугунов В. Після бою: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1984. – 18 жовт.

617. Дудін М. Вірші про курінь: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1985. – 22 січ. 604. Шаблій В. Лягли суворі, певні перемоги: Пер. з рос. // За

рад. науку. – 1984. – 5 черв. 618. Железнов П. На Єнісеї: Пер. з рос. // За рад. науку. –

1985. – 31 груд. 605. Ширман О. Лист дівчини-донора: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1984. – 8 верес.

619. Зарбуєв Ц. Наші гори Саяни: Пер. з бурят. // Ленінська молодь. – 1985. – 9 квіт.; За рад. науку. – 1985. – 31 груд. 606. Шульчев В. Пісня курських партизан: Пер. з рос. // Ленін-

ська молодь. – 1984. – 18 жовт. 620. Іванов С. Клятва: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1985. –

10 січ. 1985

621. Інбер В. П’ять ночей і днів: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1985. – 22 січ. 607. Аліш А. Третя осінь: Пер. з татар. // Ленінська молодь. –

1985. – 14 трав. 622. Інге Ю. Не часто, не завжди глибоко: Пер. з рос. // Ленін-

ська молодь. – 1985. – 25 квіт. 608. Баян Н. Солов’ю: Пер. з татар. // Ленінська молодь. – 1985. – 4 трав.

623. Кац Г. До Перемоги: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1985. – 14 трав. 609. Бєдний Д. Ленін – з нами!: Пер. з рос. // За рад. науку. –

1985. – 22 січ.

76 77

624. Кедров П. Привіт з фронту: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1985. – 9 квіт.

637. Плотников О. Борозна: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1985. – 31 груд.

625. Костров Б. Батьківщина: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1985. – 10 січ.

638. Полєтаєв М. Портретів Леніна не видно: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1985. – 22 січ.

626. Кочисов М. Батьківщина: Пер. з осетин. // За рад. науку. – 1985. – 31 груд.

639. Поскрьобишев О. Роздум: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1985. – 31 груд.

627. Кржижановський Г. Сонет: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1985. – 31 трав.

640. Радін Л. Сміліше, друзі, йдем вперед...: Пер. з рос. // Ленін-ська молодь. – 1985. – 31 трав.

628. Куйбишев В. Замовчи, моє серце!: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1985. – 31 трав.

641. Самар Я. Червоний жовтень: Пер. з нанай. // За рад. науку. – 1985. – 31 груд.

642. Саттар Р. Клятва: Пер. з [рос.] // За рад. науку. – 1985. – 23 квіт.

629. Кутуй А. Вранішні думи: Пер. з татар. // Ленінська молодь. – 1985. – 4 трав.

643. Сахаров М. Ленін з евенками: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1985. – 9 квіт.

630. Лобода В. Прийшли до твого, Дніпре, ми порогу: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1985. – 25 квіт.

644. Севрук Ю. Журавлі: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1985. – 25 квіт.

631. Луначарський А. Картина: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1985. – 31 трав.

632. Монтвіла В. Біля могили друзів: Пер. з молдав. // Ленінська молодь. – 1985. – 25 квіт.

645. Сергеєв-Ценський С. Батьківщина: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1985. – 31 трав.; За рад. науку. – 1985. – 31 груд.

633. Моспан С. У нетривалу вірю я розлуку...: Пер. з молдав. // Ленінська молодь. – 1985. – 14 трав.; За рад. науку. – 1985. – 31 груд.

646. Смеляков Я. Історія: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1985. – 31 груд.

647. Смоленський Б. Якщо війна покаже нам: Пер. з рос. // Ле-нінська молодь. – 1985. – 10 січ. 634. Музай Х. Біля могили поета Т. Шевченка: Пер. з [рос.] // За

рад. науку. – 1985. – 23 квіт. 648. Стрельченко В. Батьківщині (Напис на книзі): Пер. з рос. //

Ленінська молодь. – 1985. – 10 січ.; За рад. науку. – 1985. – 31 груд.

635. Нечаєв Є. В. І. Леніну: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1985. – 22 січ.

649. Сурначов М. У столоченім житі: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1985. – 9 квіт.; За рад. науку. – 1985. – 23 квіт.

636. Ованесян А. Удар, Вітчизно!: Пер. з вірмен. // Ленінська молодь. – 1985. – 14 трав.

78 79

650. Сютисте Ю. Батьківщині і матері: Пер. з естон. // Ленін-ська молодь. – 1985. – 25 квіт.

663. Артамонов М. Страйк: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1987. – 5 трав.

664. Брюсов В. Ленін: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1987. – 20 січ.

651. Тихонов М. Неначе вмить осяяла гроза: Пер. з рос. // Ленін-ська молодь. – 1985. – 31 трав.

665. Ганцев Б. Привіт народному вождю: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1987. – 20 січ.

652. Убілава В. Сірих шинелей ряди: Пер. з грузин. // За рад. науку. – 1985. – 31 груд.

666. Гмирьов О. Буря: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1987. – 3 листоп.

653. Уткін Й. Заздоровна пісня: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1985. – 10 січ.

667. Заревой (Кошкаров) С. Пісня про колосся: Пер з рос. // За рад. науку. – 1987. – 3 листоп.

654. Ушков Г. Матері: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1985. – 25 квіт.

668. Зеленський (Котомка) В. Літній день: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1987. – 3 листоп.

655. Фрунзе М. Свобода, свобода!: Пер. з рос. // Ленінська молодь. – 1985. – 31 трав.

669. Іонов І. Червоний прапор: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1987. – 3 листоп. 656. Харіс М. Щоб Вітчизна мене не забула: Пер. з башкир. // За

рад. науку. – 1985. – 23 квіт.; Ленінська молодь. – 1985. – 4 трав. 670. Кіров С. Проснись, повстань!: Пер. з рос. // За рад. науку. –

1987. – 3 листоп. 657. Черепанов І. Країна рідна: Пер. з рос. // Ленінська молодь. –

1985. – 10 січ. 671. Крайський О. Аврора: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1987. – 3 листоп.

658. Шаврін Ю. Переможний грім: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1985. – 23 квіт.; Ленінська молодь. – 1985. – 4 трав. 672. Красін Л. Заклик: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1987. –

3 листоп. 659. Шагінян В. Моя гвинтівка: Пер. з вірмен. // За рад. науку. –

1985. – 23 квіт.; Ленінська молодь. – 1985. – 14 трав. 673. Луначарський А. Картина: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1987. – 20 січ.

660. Юсуфі Х. Вітчизну я палко люблю: Пер. з таджиц. // Ленін-ська молодь. – 1985. – 9 квіт. 674. Поморський О. Правда: Пер. з рос. // За рад. науку. –

1987. – 5 трав. 661. Ясний О. На взяття Таганрога: Пер. з рос. // За рад. науку. –

1985. – 23 квіт. 675. Тихомиров Н. Брати: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1987. – 3 листоп.

1987 676. Уральський (Заякін) П. Слово: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1987. – 5 трав. 662. Алтайський К. Ілліч водить пером робкора: Пер. з рос. //

За рад. науку. – 1987. – 20 січ.

80 81

1988 З ПОЕТИЧНО Ї СПАДЩИНИ ДЕМ ’ЯНА Г РИГОРАША :

(СЕМИБАРВНА ВЕСЕЛКА МОЯ ) 677. Гаврилов Л. Тиша: Пер. з білорус. // За рад. науку. – 1988. –

14 черв.

678. Добронравов В. Батьківщині: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1988. – 14 черв.

БА Г А ТС ТВО

У моєму підгірному краї (Хоч увесь обійди – все дарма) 679. Заболоцький М. Ходоки: Пер. з рос. // За рад. науку. –

1988. – 19 квіт. Повноводної Волги немає І старого Славути нема.

680. Ісаковський М. Біля мавзолею Леніна: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1988. – 19 квіт. В моїм краї розбурхане море

Не хлюпоче в круті береги І не милують око простори 681. Кац Г. До Перемоги: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1988. –

14 черв. Золотої красуні тайги.

Не спалахують домен заграви, 682. Квіцініа Л. Вірш для матері: Пер. з абхаз. // За рад. науку. –

1988. – 14 черв. Піднімаючись вверх до зорі, Не проходять комбайнами лаву В підземеллі глухім вуглярі. 683. Лебедєв О. На дні: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1988. –

14 черв. Ну то чим же багата і славна Прикарпатська моя сторона?

684. Монтвіла В. Біля могили друзів: Пер. з молдав. // За рад. науку. – 1988. – 14 черв.

То ж якою красою вже здавна Моє серце хвилює вона?

На стрімкі піднімаюся схили 685. Наумова В. Знову літо: Пер. з рос. // За рад. науку. – 1988. – 14 черв. І вдивляюся в даль з-під руки.

Крутоярами цими ходили 686. Ніязов А. Клянусь: Пер. з туркмен. // За рад. науку. –

1988. – 14 черв. Мужні витязі-довбушуки.

Де прудкий Черемош у затонах Буйногривою хвилею б’є, 687. Троїцький М. Завмерли, як не в час розлуки: Пер. з рос. //

За рад. науку. – 1988. – 14 черв. Піднімає на букових кронах Буковина багатство своє.

688. Юсуфі Х. Настав час: Пер. з таджиц. // За рад. науку. – 1988. – 14 черв.

А внизу, де кінчаються кручі, Вже показує іншу красу, Весняним різнотрав’ям пахучим Заклечавши русяву косу.

82 83

У Припрутті у кожній артілі Отака вона: й ніжна, й сувора, Закладає вишневі сади, То картинна, мов на полотні. В Придністров’ї знімає дозрілі Це від неї так легко і скоро З груш і яблунь рум’яні плоди. Наспівалися вірші мені.

У межирічних долах розлогих – 2. Кукурудза, жита, пшениці... Ти вийшла з двору за вориння, Крем’янисті гостинці-дороги Зориш-вдивляєшся у даль, Звідусюди ведуть в Чернівці. Де славна зимонька-майстриня Будівельники і металісти Смерекам в’яже білу шаль. З меблярами пліч-о-пліч ідуть, Пухкі метелики-сніжинки І чудові полотна барвисті Все припадають до землі, Там дівчата на фабриках тчуть. І в далині плаї-стежинки А по тім полотні по квітчастім Зникають в матовій імлі. Вся гуцульська ступає сім’я. І вже привиділось-здалося, Буковина крокує у щасті – Що там за смужкою ріки Семиграйна веселка моя. Зостались в шумі стоголосім Твоєї юності роки.

ЗИМА Стоїш тривожна – не тужлива, Незмінно думаєш про те,

1. Що пройде юність пустотлива І зрілість в праці розцвіте. Замітає сухе і барвисте

В грудні місяці листя в гаях; Пушинки ж, знай собі, кружляють, Льодяне і ажурне намисто Летять грайливо з висоти, Розкидає в прудких ручаях. Мохнатим килимом встеляють

Дороги, кручі і мости. Нагинає розхристані буки, Сніговицею в січні жбурля, І в їх тендітній завірюсі – То ялицям заламує руки, Вже коси, То вітрами в бескеттях гуля. плечі,

голова. В кінці лютого марить весною, І ти не дівчина – бабуся... Журавлями крикливими снить, Казкова, Напинає тумани стіною

ніжна, І дзвіночком-струмком жебонить. снігова.

84 85

А теперь, когда над ним береза С І В І ТО -В І ТО Стройная растет, опять ты мне

Сівіто-віто! Строгою зимой о розах Сівіто-віто! – Говоришь, о солнечной весне. Синиця плаче

Твоего лица забыл приметы, В січневі дні. Ранние испепелил мечты. А я вже марю Что тобою до конца не спето, Прийдешнім літом, Можешь с третим спеть свободно ты. І червень юний

Приснивсь мені. В бор вхожу израненный картечью, Метуть в Карпатах Где фиалки нежные цвели. Лихі завії, Там тебя наверняка не встречу – Вітри зимові Тропы сорняками заросли. В борах гудуть. А я вже бачу, Як жито спіє, БУЗОК Як понад Прутом

Десь у тропіках зріють банани Сади ростуть. І магнолії пишно цвітуть, А я вже чую: Та не вабить в ту землю незнану, Дорідний колос В ту далеку й незвідану путь. В колгоспнім полі

Шумить, шумить, Бо сьогодні в моїм Прикарпатті Під травневу грімницю лунку І обжинкова Розпустились пелюстки лапаті На повний голос На тендітнім веснянім бузку. У вись прозору,

Мов птах летить. Розпустились-розбіглись сріблясті По садах, по узбіччях, лугах – І здалось, що то море хвилясте

ЗА РОСШИЕ Т РОПЫ Ніжнопінно шумить в берегах.

Розпустились-розквітли пахучі, В бор вхожу израненный картечью, Розметавши доволі щедрот, – Где фиалки нежные цвели. І війнули в обличчя п’янючим Знаю я, что там тебя не встречу – Ароматом південних широт. Тропы сорняками заросли. Коли йдуть ланкові й трактористи, Разлучили нас не злые люди – Зупиняються завжди вони: не под силу это было им. Все милуються квітом росистим – Ты сказала властное “Так будет!” Буковинським дарунком весни. И связала свою жизнь с другим.

86 87

Я цікавим гостям скажу радо: – В нас гаї співучі, – Мого краю красу уявіть, Води в нас цілющі, –

Повідає гусям Коли стільки ясної принади У звичайних бузкових суцвіть! Буковинський край. –

Трави в нас пахучі, На екваторі зріють банани, Ниви багатющі. Десь магнолії пишно цвітуть – Опускайтесь, друзі, Мене ж зовсім не вабить в незнану, В славний наш розмай. У далеку й незвідану путь. І громаді мовить Щось вожак суворо,

Г УСИ -ЛЕБЕД І Щось відповідає Дружний караван.

Земле рідна, земле, І чітка команда Краю мій розмаю – Вже лунає скоро – Джерело натхнення Сісти в приозер’ї Й помислів усіх! Десь біля Лужан. Скільки красних весен

Земле рідна, земле, Я твоїх стрічаю – Краю мій розмаю – Стільки ж раз дивуюсь Джерело натхнення Я твоїй красі. Й помислів усіх!

Дмухають теплінню Скільки красних весен Вітерці загірні, Я твоїх стрічаю – Нехотя щезає Та не надивуюсь Ніздрюватий сніг. Я твоїй красі. Гуси-лебедята, Своїм строкам вірні, Повертають знову СКРОМНОСТЬ Із чужих доріг.

Измеряв тяжестью походов дали, В синьому Припрутті, Вернется парень из далеких стран. В тихім Придністров’ї На гимнастерке – три ряда медалей, Лагідний їх гомін На теле – шрамы от кровавых ран. Чути вже здаля.

У веснянім цвіті, Но ни единого не скажет слова В доброму здоров’ї О том, что довелося пережить. Зустріча гостинно Дела свершались на войне суровой – Лебедів земля. Их ни в какое слово не вложить.

88 89

Узнаются пределы страданий Р УБЕЖИ По не впору седым волосам. Когда умолкнет гром сражений Но вернулись мы после скитаний И позовет нас мирный труд, К факультетским своим корпусам. Не ожидая приглашений,

К нам старые друзья придут. Гимнастерку сними после боя, Нафталином ее пересыпь. И почему-то очень долго Снова платье надень голубое Твердить мы будем до утра В наши дни несравненной красы. О Доне, Припяти и Волге,

О берегах Десны, Днепра. В сентябре вновь повеет прохладой, Рефераты и диспуты вновь... Не к географии влеченье Нашей дружбе завидовать надо: Принудит вспомнить горечь бед: Из нее вырастает любовь. На реках знали мы мученье,

Вкусили сладости побед.

Р АЙДУ ГА

Як живеться тобі, чорноброва, СПОД І ВАННЯ У далекому місті тепер? В Чернівцях оддзвеніли трамваї, В нас гроза тут пройшла вечорова І вокзал промайнув вдалині. Понад плесами тихих озер. На крутому карпатському плаї І коли над садибою- Ти ввижаєшся часто мені. садом

По-осінньому сумно у полі, Розійдуться хмарки- Вже скриплять журавлі за селом. пірначі, Я працюю учителем в школі, Знов у поле виходять бригади А тобі – захищати диплом. Чабанів, косарів, орачів.

Йдуть дівчата на засів Але наші дороги зігріті юрбою, Зірки спільної ніжним теплом – Й від машин знов Ти ж приїдеш у ближньому літі гримочуть мости. На роботу в гуцульське село. Моя мила, і нам би з тобою Серед липня ланами іти, Де з налитої соком пшениці, СТУДЕНЧЕСКОЕ Що шумить од зорі до зорі,

Из твоей пожелтевшей тетрадки, Піднімаються жайвори- Что прошла со мной в годы стихий, птиці От друзей любопытных украдкой Й прославляють в піснях Прочитаю тебе я стихи. трударів.

90 91

Ненаглядна моя, не Не уж то ее не влечет барися В аллею расцветших акаций?

У шумливому місті Зачеты сдадим мы, она: в цей час. – Нам впору гулять в Черновицах. Тут питають: “Коли ж Но грустно мне станет: весна то Орися К далекой Имандре умчится. Агрономом прибуде до нас?”

БЕЗСОННЯ ВОЗВРАЩЕНИЕ Вся ніч до сизого світанку О тебе все мечтаю хорошей В тривожних згадках пролетіла знов: ( Метеолы, черешни, сирень...) Тобі не спиться, мила чернівчанко, – Утопает за тихою Рошей Все нашу першу згадуєш любов. Докрасна раскалившийся день. Не мучить хай цікавість непомірна – Тихой Роше упрека не бросишь – Себе ти не ошукуй і не тіш: Есть сады, есть и светлый ручей. У мене син є і дружина вірна, Расскажы, чей ты образ проносишь Яких люблю я над усе палкіш. Сквозь прохладу июльских ночей?

Сколько мчится мостами вагонов! ( Едут воины с фронта к труду). ЧЕРЕШНЯ Ты все смотришь на сеть лампионов:

Запитав я крислату черешню, Я ведь тоже солдатом приду. Що схилилась на отчий поріг: – Що несуть мені весни прийдешні З невідомих далеких доріг? C A R P E D I E M І наступної днини уранці (Шут к а ) Вкрив черешню густий первоцвіт –

Цветеньем мой сад окаймлен, Значить, в пісні натхненній і праці Он каждою веткой проснулся. Ще багато я житиму літ. Я в девушку сильно влюблен, Студентку четвертого курса.

ДАЛЕКОЕ ВОСПОМИНАНИЕ Но вот незадача- беда: Не раз приглашал на свиданье, Осень землю одевала тайно Она отвечала всегда: В золотом расшитые ковры. – Экзамен или заседанье. Я с тобою встретился случайно,

Где чадили деревень костры. Вчера говорила: – Зачет. Сегодня был день консультаций.

92 93

Север строгий гуси покидали, От канонадного Помню, нас в поход позвал трубач. сплошного гуда Мы коней уставших оседлали Или от лязга И помчались в путь нелегкий вскачь. танковых армад?

Ты вослед смотрела долго-долго. Ошиблись, Две слезы... и косы... взмах руки... верно, Помню, над разгневанною Волгой древние, Пели песнь гвардейские клинки. когда-то

Сказав, что муза на войне молчит.

СЛОВО К ЧИ ТА ТЕЛЮ Поëт, ( I n t e r a r m a s i l e n t M u s ) бесспорно!

Только грубовато: Тебе, Ведь у нее в руках мой друг, и меч, и щит. взыскательный читатель,

И важно Я адресую в данном случае не это, частоколы строк. Словцо какое Но ты не будь, в рифму подобрал. сердитый мой приятель, Тот зваться может Придирчив очень фронтовым поэтом, и чрезмерно строг. Кто всю войну

Я без того прополз и прошагал. прекрасно понимаю:

Вот почему, Моих творений взыскательный читатель, форма нестройна – Я, И стих, адресуя частоколы слов как будто с костылем, Тебе, хромает, прошу, И рифма сердитый мой приятель, неуклюжа и бледна. Не будь придирчив

Но обьясни, и чрезмерно строг. пожалуйста, откуда Мог взяться формы тонкий аромат?

94 95

ЧАСТИНА І І В ДОРОЗ І

ЛІТЕРАТУРА ПРО Д. С. ГРИГОРАША Припорошило чуба сивиною, Літа промчали по крутій путі, І я караюсь думою одною: Чи не облишить пустощі оті?

ЛІТЕРАТУРНО -ПУБЛІЦИСТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРО Д .С . Г РИГОРАША І, мабуть, мужність би знайшлася,

друзі, Закинути щоб строфи і слова,

1950 Та що скажу отій примхливій музі, Яка не пестить і не забува?

689. Рец.: Пулинець О. “Молодь” // За сталінські кадри. – 1950. – 21 січ. – Рец. на кн.: Літературний альманах / За ред. О. Гу-баря. – Чернівці, 1949.

Альманах виходив при кафедрі української літератури Черні-вецького університету. Серед 17 авторів рецензуються також поезії Д. С. Григораша та його переклади.

Та що скажу я неспокійній пісні, Яка постійно рветься із грудей: Їй не стежин вузесеньких навкісних – А дай доріг широких до людей?

Та що скажу бентежному я серцю. Яке щодня вистукує мені, 1951 Що слово здобувається у герці,

690. Адельгейм Є. Нові сили: Поезія на сторінках газети “Радян-ська Буковина” // Літ. газета. – 1955. – 15 верес.

Зокрема про поетичну творчість Д. С. Григораша.

Що справжня творчість – тільки у борні?

То ж буду я у лоскітній тривозі Долати перевали і мости,

1958 Бо мандрівник щасливий лиш в дорозі. Коли іде з рюкзаком до мети. 691. Губар О. Життя кличе // Рад. Буковина: Громад.-політич-

ний та літ.-художній альманах. – Чернівці, 1958. – С. 251–258.

Також про поетичну творчість Д. С. Григораша.

692. Літератори Буковини – до комсомольського ювілею // Рад. Буковина. – 1958. – 4 листоп.

Про літературно-художній альманах “Радянська Буковина”, в якому надруковано і твори Д. Григораша.

96 97

1963 693. На Буковині створена філія Спілки радянських письмен-ників: [Повідомлення] // Рад. Буковина. – 1958. – 9 серп. – [Без підп.].

Поміщено фото, на якому перед будинком філії стоять пись-менники-буковинці, серед них – Д. С. Григораш.

699. Ужвенко В. Передусім – виховання // За рад. науку. – 1963. – 11 верес.

Про партзбори на факультеті журналістики, в яких брав участь, зокрема, Д. С. Григораш.

694. Хроніка літературного життя // Рад. Буковина. – 1958. – 30 лип.

Зокрема, про репертуарний збірник “Буковинська естрада”, в якому надруковано вірші Д. С. Григораша.

1964

700. Золоте письмо // За рад. науку. – 1964. – 8 берез. Зокрема про виступ з доповіддю “Розвиток радянської преси,

книжкової справи в період розгорнутого будівництва комунізму” Д. С. Григораша на конференції, присвяченій 400-літтю книго-друкування.

695. Ящук П. Звітують буковинці // Жовтень. – 1958. – № 4. – С. 140–142.

Огляд творів буковинських поетів і прозаїків, опублікованих у альманасі “Радянська Буковина”. Позитивний відгук на статті Д. С. Григораша. 701. Харченко І. Світова слава Шевченка // За рад. науку. –

1964. – 1 січ. Про підготовку науковців Львівського університету до відзна-

чення ювілею Т. Г. Шевченка. Також про Д. С. Григораша.

1959

696. Бурбак М. Чи маєте ви журнал “Жовтень”? // Рад. Буко-вина. – 1959. – 19 груд.

Серед тих, хто друкувався у “Жовтні”, згадано, зокрема, Д. С. Григораша.

1965

702. Програма ХХХІХ наукової конференції, присвяченої під-сумкам науково-дослідної роботи університету за 1964 рік. – Львів, 1965. – 32 с.

С. 12: Зазначено, що на засіданні секції журналістики з допо-віддю “Ленінські принципи ведення газети” виступив доцент Д. С. Григораш.

1960

697. Лесин В. М. У Чернівецькому державному університеті // Рад. літературознавство. – 1960. – № 4. – С. 157.

Згадка про викладача Чернівецького університету Д. Гри-гораша.

1967 1962

703. Здоровега В. Молодість науки // За рад. науку. – 1967.– 5 трав.

Про розвиток журналістики загалом та позитивний відгук про навчальний посібник Д. С. Григораша “Теорія і практика редагу-вання газети”.

698. Пилипчук В. Цікаве дослідження // Рад. журналіст. – 1962. – 10 трав.

Про збірник статей “50 років ленінській “Правде”, що вийшов у видавництві Львівського університету. Також про статтю Д. С. Григораша “Поезія революційного гарту”, в якій зроблено ідейно-тематичний огляд поетичних творів і проаналізовано їхню художню майстерність.

98 99

704. Іванович М., Михлик З. Науковці ювілею // За рад. науку. – 1967. – 20 жовт.

Також про Д. С. Григораша, який взяв участь в обговоренні доповідей на конференції, присвяченій 50-річчю Жовтневої рево-люції.

711. Грунтовно, всебічно // За рад. науку. – 1970. – 6 берез. Про конференцію з вивчення творчої спадщини В. І. Леніна.

На конференції виголосив доповідь Д. С. Григораш.

712. Іванченко Р. Г. Літературне редагування. – Харків: Редак-ційно-вид. від. Книжкової палати УРСР, 1970. – 368 с.

С. 334, 349: Згадано працю Д. С. Григораша “Теорія та прак-тика редагування газети”.

705. Навчання триває // За рад. науку. – 1967. – 10 берез. Зокрема про виступ доцента Д. С. Григораша на семінарі

членів редколегій стіннівок факультету журналістики ЛДУ. 713. Наукова журналістська конференція // За рад. науку. –

1970. – 20 листоп. Зокрема про виступ з доповіддю на конференції Д. С. Григо-

раша.

706. Савчук В. Неспокійні серця // За рад. науку. – 1967. – 12 трав.

Про День преси і День факультету журналістики у Львівсько-му університеті. Також про викладача факультету журналістики Д. С. Григораша. 714. Програма XLIII наукової конференції, присвяченої 100-річ-

чю з дня народження В. І Леніна. 4–7 лют. 1970 р. – Львів, 1970. – 27 с.

С. 12: Повідомлення про те, що на засіданні секції журналіс-тики доповідь “Ленінські принципи діяльності редакційного апа-рату друкованого органу” виголосив доцент Д. С. Григораш.

1968

707. Путій П. В русло діловитості // За рад. науку. – 1968. – 20 верес.

Про партійні збори на факультеті журналістики Львівського університету, на яких, зокрема, виступив з доповіддю викладач факультету Д. С. Григораш.

715. Разом з кафедрою журналістики // За рад. науку. – 1970. – 13 лют.

Про конференцію, присвячену 100-річчю від дня народження В. І. Леніна, на якій, зокрема, виступив з доповіддю доцент Д. С. Григораш. 708. Студенти про акторів // За рад. науку. – 1968. – 15 берез.

Студенти факультету журналістики Львівського університету про театр Марії Заньковецької у Львові. Також про Д. Григораша.

1972

1970 716. Хроніка партійного життя // За рад. науку. – 1972. – 3 берез.

Про збори на факультеті журналістики. Згадка про Д. С. Гри-гораша.

709. Андріяшко Р. Газета із 12 газет // За рад. науку. – 1970. – 1 трав.

Про газету “Радянський журналіст”. Також про Д. Григораша. 717. Ящук П. Й. Школа творчості // Рад. журналіст. – 1972. –

15 верес. Про висококваліфікованих педагогів факультету журналісти-

ки, зокрема, про доцента Д. С. Григораша. Поміщено фото М. Пи-рожка. На знімку: іспит з курсу “Теорія і практика радянської преси” приймає доцент Д. С. Григораш.

710. Андріяшко Р. Заради прийдешнього // За рад. науку. – 1970. – 27 листоп.

Про навчальний процес на факультеті журналістики Львів-ського університету. Також про викладача факультету Д. С. Гри-гораша.

100 101

1973 725. Рец.: Алексеев С. 1700 терминов // Журналист. – 1975. – № 12. – С. 49. – Рец. на кн.: Григораш Д. С. Журналістика у термінах і виразах. – Львів: Вища шк., 1974. – 295 с. 718. Ідейно гартувати майбутніх фахівців // За рад. науку. –

1973. – 12 жовт. Про звітно-виборні збори факультету журналістики ЛДУ, на

яких, зокрема, виголосив доповідь викладач факультету доцент Д. С. Григораш.

726. Рец.: Бабич М. Супутник на кожний день // Ленінська мо-лодь. – 1975. – 23 січ. – Рец. на кн.: Григораш Д. С. Журна-лістика у термінах і виразах. – Львів: Вища шк., 1974. – 295 с. 719. Кибальчич В. “День науки” на заводі // За рад. науку. –

1973. – 23 берез. Про виступ студентів-журналістів на одному з львівських за-

водів. Також про Д. С. Григораша. 727. Рец.: Вартанов Г. Початок покладено // Літ. Україна. –

1975. – 30 трав. – Рец. на кн.: Григораш Д. С. Журналістика у термінах і виразах. – Львів: Вища шк., 1974. – 295 с.

720. Мельничук Л. З добрим запасом знань // За рад. науку. – 1973. – 1 черв.

Про підсумкове заняття теоретичного семінару на факультеті журналістики. На занятті виступив, зокрема, доцент факультету Д. С. Григораш.

728. Рец.: Глущенко С. Потрібне видання // Літ. Україна. – 1975. – 29 лип. – Рец. на кн.: Григораш Д. С. Журналістика у термінах і виразах. – Львів: Вища шк., 1974. – 295 с.

729. Рец.: Гнатів Г. Книга про журналістику // Друг читача. – 1975. – 20 берез. – Рец. на кн.: Григораш Д. С. Журналістика у термінах і виразах. – Львів: Вища шк., 1974. – 295 с.

721. Траспова Л.: [Повідомлення] // За рад. науку. – 1973. – 30 берез.

Згадка про Д. С. Григораша, який виступив на факультет-ських зборах.

730. Рец.: Гнатів Г. На столі вашому книга // Вільна Україна. –1975. – 28 січ. – Рец. на кн.: Григораш Д. С. Журналістика у термінах і виразах. – Львів: Вища шк., 1974. – 295 с.

1974

722. З останньої пошти // За рад. науку. – 1974. – 11 cіч. Про останні новини на факультеті журналістики. Згадка про

Д. С. Григораша. 731. Рец.: Качкан В. Адресоване журналістам // Комсомоль-

ський прапор. – [Івано-Франківськ], 1975. – 31 трав. – Рец. на кн.: Григораш Д. С. Журналістика у термінах і виразах. – Львів: Вища шк., 1974. – 295 с.

723. Не старіють душею ветерани // За рад. науку. – 1974. – 18 квіт.

Про викладачів факультету журналістики – учасників Великої Вітчизняної війни. Також про Д. С. Григораша. Поміщено фото-графію ветеранів.

732. Рец.: Качкан В. Порадник журналіста // Жовтень. – 1975. – № 10. – С. 144 –146. – Рец. на кн.: Григораш Д. С. Журна-лістика у термінах і виразах. – Львів: Вища шк., 1974. – 295 с. 1975

733. Рец.: Книга о журналистике // Львовская правда. – 1975. – 31 янв. – Рец. на кн.: Григораш Д. С. Журналістика у термі-нах і виразах. – Львів: Вища шк., 1974. – 295 с.

724. Після виходу книги // Студент Прикарпаття. – 1975. – 31 жовт.

Відгук про книгу Д. С. Григораша “Журналістика у термінах і виразах” та позитивні рецензії на неї.

102 103

734. Рец.: Корнієнко М. Для тих, хто пише в газету // Робітнича газета. – 1975. – 5 квіт. – Рец. на кн.: Григораш Д. С. Жур-налістика у термінах і виразах. – Львів: Вища шк., 1974. – 296 с.

741. Рец.: Фабрика Р. Терміни журналістики // Прикарпатська правда. – 1975. – 21 січ. – Рец. на кн.: Григораш Д. С. Жур-налістика у термінах і виразах. – Львів: Вища шк., 1974. – 296 с.

735. Рец.: Машталярчук Б. Книга, потрібна в роботі // Журна-ліст України. – 1975. – № 6. – С. 39–40. – Рец. на кн.: Григо-раш Д. С. Журналістика у термінах і виразах. – Львів: Вища шк., 1974. – 296 с.

1977

742. Програма 50 наукової конференції, присвяченої підсумкам науково-дослідної роботи університету за 1976 рік. 24–26 лют. 1977 р. – Львів, 1977. – 66 с.

С. 14: Зазначено, що на засіданні секції журналістики допо-відь на тему “Про жанровий арсенал газети” виголосив доцент факультету Д. С. Григораш.

736. Рец.: Після виходу книги // За рад. науку. – 1975. – 19 ве-рес. – [Без підп.]. – Рец. на кн.: Григораш Д. С. Журналісти-ка у термінах і виразах. – Львів: Вища шк., 1974. – 296 с.; Студент Прикарпаття. – 1975. – 31 жовт.

Рецензії на довідник Д. С. Григораша, крім радянських періо-дичних видань, були опубліковні і за кордоном, зокрема, у Польщі та НДР. Див.: 740.

1978

743. Програма науково-практичної конференції “Шляхи підви-щення дієвості та поліпшення координації діяльності засо-бів масової інформації і пропаганди в світлі рішень XXV з’їзду КПРС”. – Львів, 1978. – 3 с.

С. 2: Зазначено, що на конференції доцент кафедри теорії і практики радянської преси Львівського університету доцент Д. Григораш виголосив доповідь на тему “Кваліфіковане ведення газети як передумова ефективності впливу друкованого слова”.

737. Рец.: Присяжний М. Добрий порадник журналіста // За рад. науку. – 1975. – 28 лют. – Рец. на кн.: Григораш Д. С. Жур-налістика у термінах і виразах. – Львів: Вища шк., 1974. – 296 с.

738. Рец.: Рубан В. Про журналістику від “А” до “Я” // Молодь України. – 1975. – 20 квіт. – Рец. на кн.: Григораш Д. С. Журналістика у термінах і виразах. – Львів: Вища шк., 1974. – 296 с.

744. Программа курса “Введение в журналистику” / Программа подготовлена проф. Е. П. Прохоровым. – М.: Изд-во Мос-ковского ун-та, 1978. – 22 с.

С. 22: У списку рекомендованої літератури – праця Д. С. Гри-гораша “Журналістика у термінах і виразах”.

739. Рец.: Суківський П., Зінькевич М. Майстерня для журна-ліста // Комсомольське плем’я. – [Вінниця], 1975. – 18 лют. – Рец. на кн.: Григораш Д. С. Журналістика у термінах і вира-зах. – Львів: Вища шк., 1974. – 296 с.

1980 740. Рец.: Український словник для журналістів // Наше слово. –

Варшава, 1975. – 21 груд. – Підп.: М. Л. – Рец. на кн.: Григо-раш Д. С. Журналістика у термінах і виразах. – Львів: Вища шк., 1974. – 296 с.

745. Програма звітної наукової конференції університету за 1979 рік. 25–27 лют. 1980 р. – Львів, 1980. – 68 с.

С. 14: Зазначено, що на засіданні секції журналістики доцент факультету Д. С. Григораш виголосив доповідь на тему “Критерії ефективності публікації радянської газети”.

104 105

1981 752. Подвигу не меркнути в віках! // За рад. науку. – 1984. – 5 черв.

Сторінка присвячена Дню Перемоги. Також про ветерана і учасника Великої Вітчизняної війни Д. С. Григораша, який “двад-цятирічним пішов на фронт”, і “на стінах Рейхстагу, поряд з іме-нами тисяч радянських солдатів, є і прізвище Д. С. Григораша”.

746. [Д. С. Григораш]: [Коротка біографічна довідка] // Жов-тень. – 1981. – № 4. – С. 161.

Про Д. С. Григораша – дописувача журналу “Жовтень”.

1982 1985

747. До материнського порога // Наддністрян. правда. – 1982. – 21 серп. – [Без підп.].

Про Д. С. Григораша. Редакція подає стислу біографію Д. С. Григораша, якого називає теоретиком журналістики, та публікує кілька його поезій.

753. Нечиталюк М. Позивні факультету журналістики // За рад. науку. – 1985. – 26 лют.

Зокрема про вихід з друку навчального посібника Д. С. Григо-раша “Радянська газета: Семінарій”.

754. Підвели підсумки // За рад. науку. – 1985. – 15 січ. – Підп.: Наш кор.

Про збори факультету журналістики, на яких підбито підсумки роботи, зокрема, сказано про підготовку до друку навчального посібника Д. С. Григораша “Радянська газета: Семінарій”.

748. Шеховцов В. Зустріч через 20 років // За рад. науку. – 1982. – 8 черв.

Про зустріч випускників факультету журналістики. Згадка про викладача факультету доцента Д. С. Григораша. Тут же помі-щено фото, на якому серед викладачів факультету журналістики є і Д. С. Григораш.

1986

1983 755. Львівський університет: Монографія / Редкол.: д-р іст. наук, проф. В. П. Чугайов (відп. ред.), Д. С. Григораш (відп. секр.) та ін. – Львів: Вища шк., 1986. – 144 с.

С. 10, 134: У розділі “Журналістика”, зокрема про Д. С. Григо-раша – викладача кафедри теорії і практики радянської преси факультету журналістики. Д. С. Григораш доклав чимало особис-тих зусиль для виходу у світ монографії “Львівський університет”.

749. Наш головний автор // Ленінська молодь. – 1983. – 4 трав. Слова подяки за активну співпрацю з газетою викладачам

факультету журналістики ЛДУ, зокрема, доцентові Д. Григорашу.

1984 756. Програма звітної наукової конференції університету за

1985 рік. 10 –15 лют. 1986 р. – Львів, 1986. – 67 с. С. 14: Зазначено, що на засіданні секції журналістики доцент

факультету Д. С. Григораш виголосив доповідь на тему “Роль ра-дянської газети в ідеологічній боротьбі на сучасному етапі”.

750. Лизанчук В. Відповідальність // За рад. науку. – 1984. – 17 січ.

Про партійну роботу на факультеті журналістики Львівського університету. Згадка про “наставника академгрупи на третьому курсі” доцента Д. С. Григораша.

757. Скуленко М. И. Убеждающее воздействие публицистики (основы теории). – К.: Вища шк., 1986. – 176 с.

С. 53, 171: Подано визначення терміна “ілюстрація” за довід-ником Д. С. Григораша “Журналістика у термінах і виразах”.

751. Лизанчук В. Контролює партгрупа // За рад. науку. – 1984. – 15 трав.

Про ідейно-виховну роботу на факультеті журналістики Львів-ського університету. Також про доцента факультету Д. Григораша.

106 107

1988 765. Пам’яті колеги: [Д. С. Григораша]: [Некролог] // Високий за-мок. – 1992. – 17 верес.

758. В ім’я миру // За рад. науку. – 1988. – 3 трав. До Дня Перемоги. Також про Д. С. Григораша – учасника і

ветерана Великої Вітчизняної війни, який 18-літнім юнаком пі-шов на фронт.

1995

766. Здоровега В. Факультетові журналістики ЛДУ – 40 років // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. журналістики. – Львів: Світ, 1995. – Вип. 19: Укр. журналістика: історія і сучасність. – С. 3–7.

С. 4: Згадка про Д. С. Григораша – колишнього декана фа-культету журналістики ЛДУ ім. І. Франка.

759. Мельник І. А. Наукова організація роботи секретаріату ре-дакції. – К.: Вища шк., 1988. – 136 c.

C. 131: Згадано праці Д. С. Григораша “Журналістика у термі-нах і виразах” та “Радянська газета: Семінарій”.

767. Нечиталюк М. Ф. Бібліографічна робота журналіста: Навч. посіб. для студ. спеціальності “Журналістика”. – К.: ІСДО, 1995. – 100 с.

С. 40, 51, 69–71, 84: Про “неспокійного дисертанта” Д. С. Гри-гораша, його листи до Ф. М. Нечиталюка, Г. А. Нудьги. Для нау-кової роботи автор рекомендує студентам праці Д. С. Григораша “Журналістика у термінах і виразах”, “Радянська газета: Семі-нарій”.

1989

760. Вартанов Г. І. Короткий довідник газетного працівника. – К.: Політвидав України, 1989. – 173 c.

С. 154: Посилання на праці Д. С. Григораша “Журналістика у термінах і виразах” і “Радянська газета: Семінарій”.

761. Кращі монографії // За рад. науку. – 1989. – 17 січ. Про конкурс на найкращу монографію викладачів і співробіт-

ників. До участі у республіканському конкурсі рекомендовано монографію Д. С. Григораша “Радянська газета: Семінарій”.

768. Різун В. В. Моделювання і технологія редакторських сис-тем. – К.: Ін-т системних досліджень освіти; Ін-т журналіс-тики Київ. ун-ту, 1995. – 200 с.

С. 23–26, 174–175, 188: Згадано Д. С. Григораша як першого українського автора навчального посібника про редагування газети та його праці “Теорія і практика редагування газети” і “Основи літературного редагування у газеті”.

762. Миронченко В. Я. Інформаційне радіомовлення: управління, організація, планування. – К.: Вища шк., 1989. – 128 c.

С. 126: Посилання на працю Д. С. Григораша “Журналістика у термінах і виразах”.

1991 1996

763. Журналістика в умовах гласності / А. З. Москаленко, В. А. Качкан, І. Г. Мащенко та ін. – К.: Либідь, 1991. – 192 c.

С. 168, 169: Тлумачення терміна “новина” подано за довідни-ком Д. С. Григораша “Журналістика у термінах і виразах”.

769. Васьківський Ю. Негативні тенденції у розвитку україн-ської реклами // Зб. праць каф. укр. преси. – Львів, 1996. – Вип. 2. – С. 3–9.

С. 3, 9: Згадка про Д. С. Григораша та його фундаментальну працю “Журналістика у термінах і виразах”.

1992 770. Григораш Н. Григораш Дем’ян Семенович // Укр. журналіс-

тика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника / За ред. М. М. Романюка. – Львів, 1996. – Вип. 3. – С. 85–87.

764. Пам’яті друга: [Д. С. Григораша]: [Некролог] // Буковина. – 1992. – 29 верес. – Підп.: Група буковинців.

108 109

771. Лупій Г. Львівський історико-культурний музей-заповідник “Личаківський цвинтар”: Путівник. – Львів: Каменяр, 1996. – 367 с.

С. 280: Дем’ян Григораш похований поруч могили сина Юрія Григораша на Личаківському цвинтарі у Львові (поле 59).

776. Українська журналістика в іменах: Матеріали до енцикло-педичного словника / За ред. М. М. Романюка. – Львів, 1996. – Вип. 3. – 424 c.

С. 68, 76: Згадано публіцистичні статті Д. С. Григораша.

1997 772. Нечиталюк М. Ф. Бібліографічна підготовка журналістських кадрів // Теоретичні та організаційні проблеми формування репертуару української книги та періодики: Доп. і пові-домл. Міжнар. наук. конф. 25–26 серп. 1995 р. / Редкол.: Л. І. Крушельницька (відп. ред.), М. А. Вальо, Л. І. Ільниць-ка, М. Ф. Нечиталюк та ін. – Львів, 1996. – С. 180–193.

С. 185–186: Про Д. С. Григораша: “В недалекому минулому над укладенням словника журналістів України наполегливо пра-цював Д. С. Григораш, автор відомого довідника “Журналістика у термінах і виразах” (Львів, 1974). Однак передчасна смерть зупи-нила його роботу, а його матеріали увійшли до першого випуску словника “Українська журналістика в іменах”.

777. Краснова Л. До проблеми аналізу та інтерпретації худож-нього твору: Посібник зі спецкурсу для тих, хто вивчає тео-рію літератури. – Дрогобич, 1997. – 147 с.

С. 106: Згадано відомий довідник Д. С. Григораша “Журналіс-тика у термінах і виразах”.

778. Українська журналістика в іменах: Матеріали до енцикло-педичного словника / За ред. М. М. Романюка. – Львів, 1997. – Вип. 4. – 351 с.

С. 25: Про працю Д. С. Григораша “...Імені Ярослава Галана”. 773. Різун В. В. Літературне редагування: Підручник. – К.: Ли-

бідь, 1996. – 240 с. С. 61: Хоч автор підручника вважає, що Д. С. Григораш “від-

водив літературному редагуванню лише лінгвістичну роль”, усе ж, віддає належне вченому як “першому українському автору, хто написав навчальний посібник власне про редагування газети”.

1998

779. Михайлин І. Л. Основи журналістики: Навч. посіб. – Харків: Харків. держ. ун-т, 1998. – 131 с.

С. 108: У списку літератури вміщено працю Д. С. Григораша “Журналістика у термінах і виразах”. 774. Романюк М. М. Українська періодика: Стан вивчення, проб-

леми формування повного репертуару // Теоретичні та ор-ганізаційні проблеми формування репертуару української книги та періодики: Доп. та повідомл. Міжнар. наук. конф. 25–26 серп. 1995 р. / Редкол.: Л. І. Крушельницька (відп. ред.), М. А. Вальо, Л. І. Ільницька, М. Ф. Нечиталюк та ін. – Львів, 1996. – С. 33–44.

C. 40, 44: Посилання на працю Д. С. Григораша “Журналістика у термінах і виразах” та його трактування терміна “періодика”.

780. Програма курсу “Газетні жанри” з дисципліни Газетна журналістика: Навч. вид. / Під заг. ред. А. З. Москален-ка; Уклад. М. П. Подолян. – К.: Центр вільної преси, 1998. – 15 с.

С. 14: Згадано працю Д. С. Григораша “Система публіцистич-них жанрів радянської газети”.

781. Факультет журналістики: Короткий історичний огляд // Львівський державний університет імені Івана Франка: Каталог-довідник. – Львів: Місіонер, 1998. – 600 с.

С. 234: Згадка про Дем’яна Семеновича Григораша – декана факультету журналістики.

775. Романюк М. М. Українська преса Північної Буковини (1918–1940 рр.). – Львів: Фенікс, 1996. – 196 с.

С. 143: Згадано працю Д. С. Григораша “Журналістика у тер-мінах і виразах”.

110 111

1999 787. Капелюшний А. О. Девіатологія мас-медіа: Практикум з “Ре-дакторської майстерності”: Зб. матеріалів для самостійної роботи студ. ф-ту журналістики. – Львів: ПАІС, 2000. – 208 с.

С. 187: Рекомендовано для опрацювання праці Д. С. Григора-ша “Теорія і практика редагування газети” та “Журналістика у термінах і виразах”.

782. Зелінська Н. В. Українська наукова публіцистика в сучас-них типологічних вимірах: реалії та прогнози // Українська періодика: Історія і сучасність: Доп. та повідомл. п’ятої Все-укр. наук.-теорет. конф. 27–28 листоп. 1998 р. / За ред. М. М. Романюка. – Львів, 1999. – С. 396–408.

С. 400: Згадано працю Д. С. Григораша “Журналістика у тер-мінах і виразах”.

788. Капелюшний А. О. Стилістика тексту. Основні поняття, най-важливіші джерела: Словник-довідник: Матеріали для само-стійної роботи студ. ф-ту журналістики. – Львів, 2000. – 60 с.

С. 59: Згадано фундаментальну працю Д. С. Григораша “Жур-налістика у термінах і виразах”.

783. Капелюшний А. О. Редагування в засобах масової інформа-ції: Матеріали для самостійної роботи студентів факультету журналістики. – Львів: ЛДУ, 1999. – 60 с.

С. 6, 9–10, 12, 14, 24, 29, 56: Посилання на праці Д. С. Григо-раша “Теорія і практика редагування газети”, “Радянська газета: Семінарій”. Про методику редакторської оцінки рубрикації, яку розробив також і Д. С. Григораш, про межі втручання в автор-ський текст: “Д. С. Григораш наголошує на тому, що найменше втручання в авторський текст не повинне порушувати авторської манери викладу”.

789. Капелюшний А. О. Типологія журналістських помилок: Ма-теріали для самостійної роботи студентів факультету жур-налістики з “Редагування в ЗМІ” та “Редакторської майстер-ності”. – Львів: ЛНУ, 2000. – 68 с.

С. 50, 57: У списку рекомендованої літератури подано праці Д. С. Григораша “Теорія і практика редагування газети” та “Жур-налістика у термінах і виразах”.

784. Львівський державний університет імені Івана Франка. 1661–1999. (Матеріали щодо надання статусу “Національ-ного”). – Львів, 1999. – 107 с.

С. 39: Про декана факультету журналістики університету Д. С. Григораша.

790. Романюк М. Українська історико-журналістська наука на порозі ХХІ століття // Українська періодика: Історія і сучас-ність: Доп. та повідомл. шостої Всеукр. наук.-теорет. конф. 11–13 трав. 2000 р. / За ред. М. М. Романюка. – Львів, 2000. – С. 9–41.

С. 20, 21, 37: Згадка про “відомого дослідника друкованого слова” Д. С. Григораша та його словник-довідник “Журналістика у термінах і виразах”.

2000

785. Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості: Навч. посіб. – Львів: ПАІС, 2000. – 180 с.

С. 157: Цитуючи працю Д. С. Григораша “Журналістика у тер-мінах і виразах”, автор посібника подає запропоноване Д. С. Гри-горашем загальноприйняте трактування поняття “жанр” у жур-налістиці.

791. Романюк М. Українське пресознавство на порозі ХХІ сто-ліття. – Львів, 2000. – 110 с.

С. 22: Згадка про Д. С. Григораша як “відомого дослідника друкованого слова”.

792. Українська періодика: Історія і сучасність: Доп. та пові-домл. шостої Всеукр. наук.-теорет. конф. 11–13 трав. 2000 р. / За ред. М. М. Романюка. – Львів, 2000. – 560 с.

С. 20, 21: Згадка про Д. С. Григораша та його фундаменталь-ну працю “Журналістика у термінах і виразах”.

786. Іванченко Р. Г. Текст у рекламі // Наук. зап. Ін-ту журналіс-тики. Т. 1 (жовт. – груд.). – К., 2000. – C. 118–128.

С. 122, 128: Автор цитує визначення терміна “заголовок” із довідника Д. С. Григораша “Журналістика у термінах і виразах”.

112 113

793. Хомин О. Модифікація сучасних радіожанрів (на прикладі передач Національної радіокомпанії України) // Телевізійна й радіожурналістика: Зб. наук.-метод. праць. – Львів, 2000. – Вип. 3. – С. 328–341.

С. 340: У літературі до статті згадано працю Д. С. Григораша “Журналістика у термінах і виразах”.

2001

794. Гоян В. В. Типові та жанрові особливості інформаційної те-лепрограми: Посіб. для студ. Ін-ту журналістики. – К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2001. – 52 с.

С. 51: У списку рекомендованої літератури – праця Д. С. Гри-гораша “Журналістика у термінах і виразах”.

795. Дмитровський З. Є. Словник телевізійних термінів і понять для студентів факультету журналістики. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2001. – 44 с.

С. 4, 43: Згадано відомий словник-довідник Д. С. Григораша “Журналістика у термінах і виразах”.

796. Зелінська Н. Українська наукова публіцистика: феномен чи фантом? // Зб. праць Науково-дослідного центру періо-дики. – Львів, 2001. – Вип. 9. – С. 230–248.

С. 230: Згадка про Д. С. Григораша у зв’язку з вміщеним у праці “Журналістика у термінах і виразах” визначенням поняття “публіцистика”.

797. Карп’юк Я. С. Наука про журналістський текст. Її розвиток в Україні // Наук. зап. Ін-ту журналістики. – К., 2001. – Т. 2 (Січ. – берез.). – C. 77–90.

С. 85, 90: Згадка про Д. С. Григораша та посилання на його працю “Теорія і практика редагування газети”.

798. Федченко П. Львівський журфак – це звучить гучно, славно, гордо! // Зб. праць каф. укр. преси. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2001. – Вип. 46. – C. 23–27.

115

С. 27: “Викладач Дем’ян Григораш уклав довідник “Журналіс-тика у термінах і виразах” (Львів, 1974), який і досі залишається цінним, унікальним посібником з охоплених ним галузей періо-дичної преси та інших засобів масової інформації”.

2002

799. Капелюшний А. О. Стилістика й редагування: Практичний словник-довідник журналіста. – Львів: ПАІС, 2002. – 576 с.

С. 556: У списку рекомендованої літератури згадано працю Д. С. Григораша “Теорія і практика редагування газети”.

800. Кривошея Г. П. Жанр як спосіб втілення авторського на-міру // Вісн. Київ. міжнар. ун-ту. Журналістика. Медіалінг-вістика. Кінотелемистецтво: Зб. наук. ст. – К.: КиМУ, 2002. – Вип. 1. – С. 106–114.

С. 110: Про Д. С. Григораша як одного з авторів класифікації теорії журналістських жанрів.

801. Кузнєцова О. Д. Аналітичні методи в журналістиці: Навч. посіб. – Львів: Видав. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2002. – 120 с.

С. 6, 10, 28, 42, 92, 105, 112: Про Д. С. Григораша, який “до-сліджував загальнонаукові і спеціальні методи журналістської творчості”. Згадано праці Д. С. Григораша “Журналістика у тер-мінах і виразах” та “Радянська газета: Семінарій”.

802. Михайлин І. Л. Основи журналістики: Підручник. – 3-є вид., доп. і поліпш. – К.: ЦУЛ, 2002. – 284 с.

С. 254: Згадано працю Д. С. Григораша “Журналістика у тер-мінах і виразах”.

803. Романюк М. М. Загальна і спеціальна бібліографія: Навч. посіб. для студентів спеціальності “Видавнича справа та ре-дагування”. – Львів, 2002. – 112 с.

С. 25: Згадка про Д. С. Григораша як відомого публіциста та посилання на його довідник “Журналістика у термінах і виразах”.

114

2003

804. Буряк В. Публіцистичний метод як свідомісна система ін-формаційного відображення // Українська періодика: Істо-рія і сучасність: Доп. та повідомл. восьмої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 24–26 жовт. 2003 р. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики; За ред. М. М. Рома-нюка. – Львів, 2003. – С. 474–480.

С. 478, 480: Посилання на навчальний посібник Д. С. Григо-раша (у співавторстві з В. Й. Здоровегою та О. А. Сербенською) “Теорія і практика радянської журналістики”.

805. Капелюшний А. О. Стилістика. Редагування журналістських текстів: Практичні заняття (Навч. посіб. з курсів: Практич-на стилістика укр. мови; Стилістика тексту; Редагування в засобах масової інформації). – Львів: ПАІС, 2003. – 544 с.

С. 5, 23, 33, 44, 293, 361, 374, 410, 454, 503, 506, 517, 532: Про Д. Григораша – автора учбових посібників, “у яких докладно висвітлено методику редакторської оцінки рубрикації”. Згадано праці Д. С. Григораша “Журналістика у термінах і виразах” та “Теорія і практика редагування газети”.

806. Кузнецова О. Д. Засоби й форми сатири та гумору в україн-ській пресі. – Львів: Вид. ун-ту ім. І. Франка, 2003. – 250 с.

С. 245: У списку літератури названо працю Д. С. Григораша “Журналістика у термінах і виразах”.

807. Партико З. В. Концепція журналістики: публіцистика й ін-формування чи засіб впливу на реципієнтів? // Актуальні питання масової комунікації. – К., 2003. – Вип. 4. – С. 9–15.

С. 9: Згадано працю Д. С. Григораша “Журналістика у термі-нах і виразах”.

С. 15: Автор цитує з книги Д. С. Григораша тлумачення тер-мінів “журналістика” і “публіцистика” та полемізує з ним.

808. Шестакова Е. Про абсурдизацію як одну з тенденцій роз-витку газетних заголовків у сучасній пресі // Українська пе-ріодика: Історія і сучасність: Доп. та повідомл. восьмої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 24–26 жовт. 2003 р. /

НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики; За ред. М. М. Романюка. – Львів, 2003. – С. 621–628.

117

С. 621: Згадано відомий словник-довідник Д. С. Григораша “Журналістика у термінах і виразах”.

2004

809. Дорогі наші наставники: Декани факультету журналісти-ки // Пам’ять століть. – 2004. – № 3–4: Номер присвяч. 50-річчю ф-ту журналістики ЛНУ ім. І. Франка. – С. 127–129; Пам’ять століть відтворена у слові / Упоряд.: А. В. Дени-сенко, В. П. Прокопенко, В. Д. Туркевич. – К.: ІВЦ “Пла-нета”, 2004. – С. 127.

Поміщено коротку біографію Д. С. Григораша та зазначено, що з 1962 до 1965 року Дем’ян Семенович Григораш був деканом факультету журналістики Львівського університету.

810. Здоровега В. Життя з нами не жартувало // Здоровега В. Про журналістику і журналістів: Статті, есе, виступи, діа-логи. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2004. – 133 с.

С. 100, 117, 118, 119, 120, 122, 124, 131: Зокрема, про дека-на факультету журналістики Львівського університету Д. С. Гри-гораша та ідеологічні “перипетії”, які довелось пережити стар-шому поколінню викладачів університету.

811. Здоровега В. Що закарбувалось у пам’яті // Молодь України. – 2004. – 7 трав.; 13 трав.; 14 трав. – (Початок див.: № за 27, 29 квіт. 2004 р.).

Професор факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка В. Й. Здо-ровега згадує, зокрема, про свого колегу, викладача кафедри тео-рії і практики радянської преси, колишнього декана факультету журналістики, редактора факультетської газети “Журналіст”, Д. С. Григораша: “Факультет, між тим, міцнів, зрілішав, поповню-вався достойними людьми. Ще будучи деканом, мені вдалося за-лучити до роботи на факультеті Дем’яна Григораша, колишнього фронтовика, кандидата філологічних наук, довголітнього редак-тора газети “Радянська Буковина”... Саме Дем’ян Григораш замі-нив мене у 1962 році на посаді декана”.

116

812. Капелюшний А. О. Енциклопедія афоризмів і крилатих фраз “Журналістика – це спосіб життя”: Близько 4100 ви-словів і 1270 авторів. – Львів: ПАІС, 2004. – 576 с.

С. 162, 230, 534: Про Д. С. Григораша. Подано його афориз-ми: “Коли газетярі не дбають про те, щоб дописувач висловлю-вався по-своєму, то він у них говорить фальшиво”; “Редактор не має нав’язувати авторові своїх думок, примушувати його гово-рити так, як сказав би він, редактор”.

813. Капелюшний А. О. Практичний посібник-довідник журна-ліста: Редагування в ЗМІ: Аналіз і перевірка фактичного матеріалу. – Львів: ПАІС, 2004. – 576 с.

С. 482, 483: У розділі “Коротка антологія досліджень україн-ських учених” згадано про Д. С. Григораша, його фундаменталь-ну працю “Журналістика у термінах і виразах” та пояснені в ній терміни “документальна журналістика” і “документальність”.

814. Кость С. Історія і теорія наукових здобутків: (замість пе-редмови) // Наук. праці викладачів факультету журна-лістики ЛНУ імені Івана Франка. 1954–2004: (Бібліогр. покажч.) / Упоряд. і передм. С. Костя. – Львів: Вид. ЛНУ ім. І. Франка, 2004. – С. 3–8.

С. 5: Серед інших викладачів згадано Д. С. Григораша: “Чес-ний, працьовитий, педантичний, іноді занадто ортодоксальний Д. Григораш за іншого керівництва міг би зробити багато для журналістської науки – його “Журналістику у термінах і виразах” і досі читають...”.

815. Кость С. Кафедра української преси: історія, становлення як спогад про майбутнє // Пам’ять століть. – 2004. – № 3–4: Номер присвячений 50-річчю факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка. – С. 167–172; Пам’ять століть відтворена у слові / Упоряд.: А. В. Денисенко, В. П. Прокопенко, В. Д. Туркевич. – К.: ІВЦ “Планета”, 2004. – С. 166–171.

Згадано, зокрема, Д. С. Григораша та його працю “Журналіс-тика у термінах і виразах” як один із вагомих доробків кафедри.

816. Лубкович І. Обличчя факультету – обличчя моїх друзів // Пам’ять століть. – 2004. – № 3–4. – С. 119–126; Пам’ять століть відтворена у слові. – К.: ІВЦ “Планета”, 2004. – С. 118–125.

119

Згадка про Д. С. Григораша, який довший час редагував навчальну газету “Радянський журналіст”, через яку “перейшли всі майбутні “титани”, це в ній у ті глибоко застійні часи, в період гонінь, було вміщено вірш Бориса Демківа “Червоне мовчання”..., її редактор Д. С. Григораш обійшовся доганою...”.

817. Нечиталюк М. Мої уроки з “Жовтня”: Спогади // Пам’ять сто-літь відтворена у слові. – К.: ІВЦ “Планета”, 2004. – С. 330–345.

С. 336: Спогад про Д. С. Григораша – працівника чернівець-кої обласної газети “Радянська Буковина”.

818. Павлюк І. З. Українська преса Волинської області 1939– 1941, 1944–2000: Монографія. – Луцьк: Волинська обл. дру-карня, 2004. – 508 с.

С. 12, 124: Посилання на праці Д. С. Григораша “Журналісти-ка у термінах і виразах” та “Радянська газета: Семінарій”.

819. Перебийніс П. Відчайдушний Григораш // Пам’ять століть. – 2004. – № 3–4. – С. 132–133; Пам’ять століть відтворена у слові. – К.: ІВЦ “Планета”, 2004. – С. 131–132.

820. Присяжний М. Надійні крила високого покликання // Па-м’ять століть. – 2004. – № 3–4. – С. 15–31; Пам’ять століть відтворена у слові. – К.: ІВЦ “Планета”, 2004. – С. 14–30.

Також про декана факультету журналістики Д. С. Григораша.

821. Сербенська О. Факультет журналістики, українська мова і я – словесник-україніст // Пам’ять століть. – 2004. – № 3–4. – С. 158–166.

С. 163: Згадка про Д. С. Григораша: “Пам’ятаю, мені началь-ство наказало написати негативну рецензію на методичний по-сібник з редагування доцента Дем’яна Григораша. Я не послухала й у висновку написала, що посібник таки треба видати”.

822. Факультетові журналістики 50 років: Запрошення. – Львів, 2004. – 2 с.

С. 1: У короткій історії факультету, яка подана в ювілейному запрошенні, згадано Д. С. Григораша – викладача і декана фа-культету журналістики.

118

Б ІБЛ ІОГРАФ І ЧН І ДЖЕРЕЛА ПРО Д .С . Г РИГОРАША 827. Українські письменники: Біо-бібліографічний словник:

У 5 т. / Уклали: О. І. Черкашин, Н. Ф. Колосова, Т. Г. Шерс-тюк; Відп. ред. С. А. Крижанівський. – К.: Дніпро, 1965. – Т. 5. – 853 с.

С. 120, 230, 573, 765: Згадано поезії Д. С. Григораша та його рецензії, опубліковані в газеті “Радянська Буковина”.

1960

823. Письменники радянського Львова: Матеріали до бібліогр. / Склав М. П. Гуменюк (за участю Є. М. Лазеби). – Львів: Книжково-журнальне вид-во, 1960. – 350 с.

С. 127: Згадано рецензію Д. С. Григораша на повість П. М. Ін-гульського “В Загір’ї”.

1974

828. Друковані праці професорів, викладачів і співробітників Львів. ун-ту за 1961–1965 роки: Бібліогр. покажч. / Склали: М. Л. Бутрин, І. Є. Громницька, Т. Д. Микитин та ін. – Львів, 1974. – 591 с.

С. 109: Праці Д. С. Григораша.

1963

824. Королевич Н. Ф., Сарана Ф. К. Слов’янська філологія на Україні (1958–1962 рр.): Бібліогр. – К.: Вид-во АН УРСР, 1963. – 612 с.

С. 298, 331, 332: Згадано газетні статті та наукове досліджен-ня Д. С. Григораша трилогії О. Гончара “Прапороносці”.

1978

829. Слов’янська філологія на Україні (1968 –1976 рр.): Бібліогр. покажч. Ч. 1. Мовознавство. Фольклористика / Уклад.: Л. В. Бєляєва, Н. М. Деркач, А. І. Невольниченко. – К., 1978. – 372 с. – (АН УРСР. Центральна наук. б-ка).

C. 141: Названо відомий довідник Д. С. Григораша “Журна-лістика у термінах і виразах” та рецензію на нього В. Качкана. Див.: поз. 731, 732.

825. Історія, теорія і практика партійної і радянської преси: Біб-ліогр. покажч. / Бібліогр. редакція Ф. П. Максименка; Відп. ред. Й. Т. Цьох. – Львів: Машинноофсет. лабораторія Львів. ун-ту, 1964. – 178 с.

С. 23, 91: Згадано статті Д. С. Григораша.

1979 1965

830. Слов’янська філологія на Україні (1968–1976 рр.): Бібліогр. покажч. Ч. 2. Літературознавство, вип. 2: Життя і творчість окремих укр. письменників / Уклад.: Л. В. Бєляєва, Н. М. Деркач, А. І. Невольниченко. – К., 1979. – 593 с. – (АН УРСР. Центральна наук. б-ка).

С. 265: Згадано працю Д. С. Григораша “...Імені Ярослава Галана”.

826. Українські письменники: Біо-бібліографічний словник: У 5 т. / Уклали: О. І. Черкашин, Н. Ф. Колосова, Т. Г. Шер-стюк; Відп. ред. С. А. Крижанівський. – К.: Дніпро, 1965. – Т. 4. – 845 c.

С. 151, 341, 510, 582: Названо рецензії Д. С. Григораша на твори В. Булаєнка, О. Гончара та Л. Забашти.

120 121

1980 1996

831. Друковані праці професорів, викладачів і співробітників Львів. ун-ту за 1966–1970 роки: Бібліогр. покажч. / Склали: О. В. Гущина, Л. Ф. Палей при участі М. Л. Бутрина та ін. – Львів: Вища шк., 1980. – 586 с.

С. 171: Бібліографія праць Д. С. Григораша.

836. Василь Лизанчук: Бібліогр. покажч. / Ред. Я. В. Тучап-ський. – Львів, 1996. – 128 с. – (Факультет журналістики ЛДУ ім. Івана Франка).

С. 107, 108: Згадка про Д. С. Григораша – викладача кафедри теорії і практики радянської преси – та щирі слова подяки від газети “Ленінська молодь” за активну співпрацю.

832. Філологічні науки на Україні: Покажч. літ. за 1979 р. / Уклад.: Л. В. Бєляєва, Ю. Л. Гунченко, Н. М. Деркач, А. І. Не-вольниченко. – К., 1980. – 404 . – (АН УРСР. Центральна наук. б-ка).

С. 232: Згадано рецензію Д. С. Григораша на поетичні збірки П. Перебийноса “Червоний колір”, “Гроно вогню” та інші.

1999

837. Володимир Моторний: (До 70-річчя від дня народження): Бібліогр. покажч. / Уклад. Л. М. Панів. – Львів: ЛДУ ім. І. Франка, 1999. – 102 с.

С. 87: Згадано монографію “Львівський університет”, відпо-відальним секретарем та членом редакційної колегії якої був Д. С. Григораш.

1981

833. Філологічні науки на Україні: Бібліогр. покажч. / Уклад.: Л. В. Бєляєва, Ю. Л. Гунченко, Н. М. Деркач, А. І. Невольни-ченко. – К., 1981. – 378 с. – (АН УРСР. Центральна наук. б-ка).

С. 214: Згадано рецензію Д. С. Григораша на збірку поезій П. Перебийноса.

2000

838. Олексій Чичерін: Біобібліогр. покажч.: (До 100-річчя від дня народж.) / Уклад. Л. Панів. – Львів, 2000. – 210 с.

С. 82: Згадка про Д. С. Григораша – одного із авторів та члена редколегії монографії “Львівський університет”.

1983 839. Українська журналістика в іменах: Матеріали до енцикло-

педичного словника (Вип. 1–6): Покажч. імен. – Львів, 2000. – 30 с.

С. 8: Вказано прізвище Д. С. Григораша та подано дати його народження і смерті.

834. Слов’янська філологія на Україні (1977–1981 рр.): Бібліогр. покажч. Ч. 2. Літературознавство / Уклад.: Л. В. Бєляєва, Н. М. Деркач, Ю. Л. Гунченко, О. М. Устіннікова. – К., 1983. – 519 с. – (АН УРСР. Центральна наук. б-ка).

С. 292: Згадано рецензію Д. С. Григораша на поетичні збірки П. Перебийноса. 2001

835. Філологічні науки на Україні: Покажч. літ. за 1982 рік / Уклад.: Л. В. Бєляєва, Ю. Л. Гунченко, Н. М. Деркач, О. М. Устіннікова. – К., 1983. – 398 с. – (АН УРСР. Централь-на наук. б-ка).

С. 189, 352: Згадано публіцистичні статті Д. С. Григораша.

840. Кроки... Василь Лизанчук – публіцист, вчений, педагог: Біб-ліогр. покажч., листи, рецензії / Уклад. М. М. Романюк. – Львів, 2001. – 968 с.

С. 136, 137: Згадка про Д. С. Григораша – викладача факуль-тету журналістики.

122 123

2002 2004

841. Українська журналістика в іменах: Матеріали до енцикло-педичного словника (Вип. 1–9): Покажч. імен. – Львів, 2002. – 51 с.

С. 13: Вказано прізвище Д. С. Григораша та подано дати його народження і смерті.

846. Наукові праці викладачів факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка 1954 –2004: (Бібліогр. покажч.) / Упо-рядкув. і передм. С. Костя. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2004. – 182 с.

С. 11, 13, 16–18, 20, 22, 27, 29–30, 40, 46–47, 49, 52, 56, 77–78, 94–95, 105–107, 116–119, 125–126, 136–137, 151–153, 160–161, 171–172: Подано бібліографію праць Д. С. Григораша. 2003

842. Науково-дослідний центр періодики (1993–2003 рр.): У 2 т. Т. 1: Наук. діяльність: Покажч. видань / Уклад. д-р іст. наук, проф. М. М. Романюк. – Львів, 2003. – 332 с.

С. 26, 27, 29, 52, 53, 64–66, 84, 85, 97–101, 129–134, 162–168, 188, 190–192, 194, 220–222, 224–226: Про Д. С. Григораша. Вка-зано його праці, опубліковані у виданнях Науково-дослідного центру періодики бібліотеки ім. В. Стефаника з 1993 по 2003 роки.

843. Науково-дослідний центр періодики (1993 –2003 рр.): У 2 т. Т. 2: Постаті: Біобібліогр. покажч. / Уклад. д-р іст. наук, проф. М. М. Романюк. – Львів, 2003. – 676 с.

С. 279: В автобіографії Наталя Дем’янівна Григораш з вдяч-ністю і теплотою згадує свого батька – Дем’яна Семеновича Гри-гораша.

844. Романюк М. М. Загальна і спеціальна бібліографія: Навч. посіб. для студ. спеціальності “Видавнича справа та редагу-вання”. – 2-е вид. – Львів: Світ, 2003. – 96 с.

С. 22: Автор, посилаючись на працю Д. С. Григораша “Журна-лістика у термінах і виразах”, подає його тлумачення терміна “видання”.

845. Українська журналістика в іменах: Матеріали до енцикло-педичного словника (Вип. 1–10): Покажч. імен. – Львів, 2003. – 58 с.

С. 56: У покажчику імен згадано прізвище Д. С. Григораша.

125

847. Критика. Бібліографія. Звідомлення: Монографії, підручни-ки, посібники викладачів факультету журналістики Львів-ського національного університету імені Івана Франка за 1954–2004 рр. // Пам’ять століть. – 2004. – № 3–4: Номер присвяч. 50-річчю ф-ту журналістики ЛНУ ім. І. Франка. – С. 315–320.

С. 315, 316, 317: Подано бібліографію праць Д. С. Григораша.

124

АРХ І В Д . С . Г РИГОРАША 10 а – Машинопис кандидатської дисертації В. І. Шкляра “Жанровые формы советской поэтической публицистики” (Одеса, 1976)

11 – Бібліографія, листування. “Пісня над обелісками” 11 а – Чернетки сторінок поет. меморіалу ... Тато передав мені любов до України, яку любив понад усе,

до рідного слова, був другом і порадником у педагогічній і нау-ково-дослідницькій праці, назавжди залишився взірцем прин-циповості, чесності, порядності.

12 – Читач + Рад. газета і її дописувач 13 – “Районка” (8 рукописів публікацій у ВУ*) 14 – Журнали, збірники, альманахи, в яких друкувався 15 – Типологія

Він також відзначався винятковою працьовитістю й акурат-ністю. Це підтверджували всі, хто його знав. Добре пам’ятаю, як протягом останніх літ життя Тато часто працював ночами, постійно поновлюючи тексти лекцій, які читав, систематизуючи і глибоко осмислюючи зібраний матеріал до нових курсів і май-бутніх праць. А ще переглядав і реєстрував папки свого архіву, до кожної з яких підготував докладний опис уміщених текстів. Татові належить і спроба проблемно-тематичного опису, який подаємо українською, зрідка російською мовами, зі збережен-ням орфографії й стилю автора.

16 – Інтернаціоналістський характер багатонаціональної радянської преси. Лекція: Інтернаціоналістський характер рад. способу життя

16 а – Вирізки віршів. Лекція “Павло Грабовський”. Павличко. Очерк истории Украины – Субтельний. Гражданский долг рабселькора. Діяльність активістів преси

17 – Письменники Укр. – жертви Сталін. репресій 18 – Війни суворе лихоліття 19 – Публіцисти ленінськ. школи 22, 22 а, 22 б – Газетні вирізки з реєстром 23 – Спецсемінар “Кореспонденція” 24 – Основи літредагування. Тексти. Журн. заочн. 25 – Літредагування. Текст лекцій. План читання курсу. Робоча

програма. Контр. роботи Загалом же архів Дем’яна Семеновича Григораша, який міг би зацікавити дослідників теорії й історії журналістики, студен-тів, журналістів-практиків, міститься у 124 папках. Окремі про-пуски в нумерації можна пояснити перекомплектацією папок, яку здійснив сам Д. С. Григораш.

26 – Рад. журн. і публіцисти – Робочий примірник 26 а – Політична служба поетичного слова 27 – Місце газети в ідеологічній боротьбі 28 – На газетні теми: Пригоди 29 – Журналістські форми і публіцист. засоби творення героїчного

літопису 30 – Дымократы... 33 – Поет у газеті – 2 прим.

Р е є с т р п а п о к а р х і в у 36 – Редакція – дописувач. Преса – ударна сила. Різні передруки 38 – Ленін про пресу 1 – Рукописи статей, усних виступів 40 – Перебийніс – поет 1 а – Як вивчати газету 42 – “Радянська газета” (моногр. з планом) 1 б – Рукописи статей, усних виступів 43 – Усі мої вирізки. Тут список праць моїх 2 – Люди государственные 43 а – Продовження № 43 (газети з моїми публікаціями). Рецензії на

рукопис 3 – Усе про газету 4 – Проблема журналістської майстерності. Психологія творчості

45 – Неофіційне листування 5 – Морально-політичне обличчя журналіста 46 – Карти географічні та історичні 6 – Сторінки поетичного меморіалу (12 газет із публікаціями-

перекладами) 49 – Друге видання словника. Книготорги 50 – Канд. дис. (Автореферат, відзиви на дисертацію, стенограма

захисту, характеристика, автобіографія) 7 – Маркс і Енгельс про пресу 8 – Карпат. регіон журналістики

51 – Юра... Юра... Зошити його 9 – Передрук І прим. Журналістика в назвах + Листування 10 – Газети з моїми публікаціями

127

* Йдеться про львівську обласну газету “Вільна Україна” (уточнення наше. – Н. Г.).

126

52 – Рецензії на Словник 119 – Метод. вказівки (1988) 55 – “Журналістика в іменах і назвах” І, ІІ, ІІІ, ІV, V, VI, VII, VIII, IX, X 120 – Історія ун-ту (з правками Д. С. Григораша) 56 – 40-річчя Возз’єднання 121, 121 а – Профспілкові справи профгрупорга 58 – Могилів-Подільський: революція і культура 122 – Якийсь рукопис 61 – 8 лекцій з теорії і практики преси (галузеві відділи) 123 – Барометр гласності 62 – “Бандити пера” + л-ра про авторське право 124 – Горизонти районної газети 63 – “Журналістика в іменах і назвах”. Стосунки з вид-вом “Вища

школа” Пр е дм е т н о - т е м а т и ч н и й р е є с т р п а п о к 65 – Сучасний стан досліджень з теорії і практики журналістики

(Характеристика найновішої л-ри для дипломників) Радянс ька г а з е т а ( + с/к “Ро л ь г а з е ти ” ) 66 – Рукописи різних статей, друкованих у газетах (мало – тому кудись

влити) 1 а – Як вивчати газету 68 – Екологія 2 – Люди государственные 81 – “Владеть собой!” (Медицина) 3 – Усе про газету 82 – Документація технічна 4 – Проблеми журналістської майстерності. Психологія творчості 83 – Д. С. Григораш. Олесь Гончар 5 – Морально-політичне обличчя журналіста 84 – ...Імені Ярослава Галана (Матеріали і рукописи статей) 6 – Про редакційний апарат 85 – “Районка” № 1–8 25 а – Тема: Ілюстративний матеріал в газеті (для практ. занять) 88 – Робсількорівські університети 8 – Фотоілюстративні матеріали 89 – На газетні теми + Листи трудящих 13 – Газетна рубрикація (теорія) 90 – Зростання виховної ролі рад. газети 13 а – Газетна рубрикація (практика) 94 – Картотека персоналій по областях для словника 14 – Структура газетної сторінки 95 – Науково-теоретичні основи функціонування радянської газети 10 – Концерт політичної газети. Жанрова палітра (доповідь). Поезія в

газеті 96 – Збірник вправ (у червоній товстій папці є вправи, зразки методичок) 10 а – Жанровые формы советской поэтической публицистики

98 – “Рад. газ.” Семінарій – 3-й прим. 11 – Оперативність газети 99 – Продовольча програма 12 – Читач + Радянська газета і її дописувач 100 – Програми конференцій 33 – Принципи організації і подачі матеріалів (Звітна 1978).

Кваліфіковане ведення – запорука – 2.VI.78 – конференція 103 – Революційна поезія “Правды” (рукописи статей) 105 – Семигранна веселка 35 – Номер газети (репродукції до даної теми) 107 – Героїка 36 – Редакція – дописувач. Преса – ударна сила. Різні передруки 108 – Гримаси їхньої свободи. На крилах магістральної теми. Пропа-

ганда рад. способу життя в пресі 54 – Організація роботи редакції. Конспект лекцій. Передрук 27 – Третій примірник. Цикл лекцій про організацію роботи

111 – Поезія моя 15 – Типологія 112 – До 50-річчя Перемоги (1995)* 17 – “Радянська газета” (бібліографія) 113 – Журналістське розслідування 19 – “Роль газети...” Спецкурс. Різні матеріали 114, 114 а – Організація роботи редакції (лекції) 29 – Зростання виховної ролі газети 116 – Автобіографія. Індивідуальні плани, звіти, відкриті лекції 41 – Інформація в газеті (рукопис) 117, 117 а, 117 б, 117 в, 117 г – Студентські журнали. Конспекти деяких

лекцій, плани 18 – Діяльність активістів преси. Гражданский долг рабселькора 85 – “Районка” № 1–8

118 – Рукописи (до перекладів віршів) газетних матеріалів 42 – “Рад. газета”(монографія з планом + № 36) 118 а – “Пісня над обелісками...” 86 – 1. Школа громадського кореспондента

129

2. Районна газета: суспільне призначення * Папки № 112–124 зареєструвала Н. Д. Григораш.

128

назви – це люди, що працюють у цій галузі, журналістські органі-зації, періодичні видання, інформаційні агентства, видавничі уста-нови, поліграфічні підприємства.

1, 1 б, 66 – Рукописи р і зних с та т ей , у сних вис т уп і в

Л і тр е да г ування Матеріал, що становить зміст книги, поданий у вигляді журна-

лістських біографій українських і зарубіжних публіцистів, організа-торів і редакторів видань.

24 – (тексти лекцій для заочників) 25, 25 а – (ілюстративний матеріал в газеті (текстовий)

Чільне місце в книзі посідають імена журналістів-воїнів, які по-лягли в битві з фашизмом і гідні сторінок Книги Мужності, яку ще належить створити в пам’ять про полеглих. Включивши їх до Слов-ника, ми віддаємо особливу шану відвазі і героїзму бойової журналіс-тики.

7, 9, 38 – Маркс , Енг е л ь с , Лен ін

Журнал і с тика в і м енах і на зв ах

26 – Додаткові імена до журн. словника. Вилучені імена Номенклатура персоналій сучасних журналістів представлена працівниками, які своєю невтомною щоденною роботою примножу-ють славу преси і публіцистики. Серед цих імен – люди великого життєвого досвіду та багаторічної журналістської роботи, трудів-ники молодшого покоління, але сповнені такого ж творчого запалу. Їхня праця – в сотнях і тисячах надрукованих кореспонденцій і ста-тей, у численних радіо- і телепередачах, у неспокійних відряджен-нях, у безсонних ночах, проведених “заради кількох рядків у газеті”. Діяльність багатьох журналістів заслужено відзначена урядовими нагородами, журналістськими преміями, почесними званнями.

44 – Документація журн. обл. організацій 52 – Рецензії на словник 55 – (Десять папок) 55 – ІІ Перші видання 55 – ІІІ Рев-демократ., марксистська, більшовицька преса 55 – IV Основні центральні видання СРСР 55 – V Нац. преса в союзних республіках (+ 74, 76, 77) – бібліографія 55 – VI Дорадянська Українська. Журналістика в Галичині, на Буко-

вині, в Закарпатті 55 – VII Преса Рад. України (газети, журнали, збірники, альманахи) У відборі та доборі назв перевагу надано республіканським націо-

нальним газетам і журналам, зарубіжним друкованим органам, українським та російським виданням, що виходять для зарубіжного читача, періодиці Української РСР.

55 – VIII Органи інформації; радіо і телебачення; журн. організації 55 – ІХ Рос. та укр. за рубежем (у світі) 55 – Х Органи зарубіжних ком. і роб. партій 63 а – Схема-таблиця. Методика роботи. Резюме Цей широкий тематичний діапазон Словника, охоплюючи всі

передбачені навчальним планом журналістські галузі і фахові дис-ципліни, повинен хоч би частково компенсувати нестачу підруч-ників і посібників, гостру потребу в яких відчувають студенти факультетів, працівники редакцій, громадські кореспонденти, слу-хачі журналістських університетів.

70 – Селекція 80 – Журн. в іменах і назвах (ост. примірник – 1129 стор. машинопису).

Світлій пам’яті нашого дорогого Юри

[Витяг з передмови до праці Д. Григораша “Журналістика в іменах і назвах” (передмова міститься у папці 80)]: Специфіка різнопланового матеріалу, що ввійшов до книги, зумо-

вила структуру словникових статей. Стаття-персоналія, зокрема, являє собою довідку, що характеризує політичне обличчя журналіс-та, аналізує його діяльність як громадського діяча. Крім біогра-фічних відомостей, у ній наголошено на журналістському аспекті справи: коли розпочав роботу в пресі, до яких друкованих органів дописував, у яких редакціях працював, у яких галузях журналістики себе зарекомендував і яких творчих успіхів досягнув.

Журналістика як галузь громадсько-політичної діяльності, як важливий засіб пропаганди, агітації й організації мас характеризу-ється широким комплексом термінів, понять, назв, імен. Пропоно-вана праця порушує проблеми, пов’язані з цим складним комплек-сом. Випущений кілька років тому словник** охопив терміни і вирази, нова книжка включає імена і назви.

Соціальна суть журналістики – у творчості видатних публі-цистів, у редакційних справах працівників сучасної преси, у функціо-нуванні системи засобів масової інформації і пропаганди. Імена і

131

Основним змістом статті про журналістську організацію чи установу є насамперед визначення місця даної організації в системі засобів масової інформації і пропаганди, розкриття її суспільно-політичних завдань, аналіз структури. В такій статті зазначено

**Григораш Д. С. Журналістика у термінах і виразах. – Львів: Вища шк., 1974. – 296 с.

130

дату заснування організації, підкреслено найважливіші положення її статусу, вказано на специфіку функціонування.

Журнал і с тика в т е рм інах і вира зах

48 – Протоколи редкол. У статті про періодичне видання визначено його тип (газета, журнал, альманах, бюлетень, збірник тощо), вказано на підлеглість відповідному керівному органові, охарактеризовано політичний напрям, суспільне призначення.

49 – Друге видання 52 – Рец. на словник 62 – Бандити пера і л-ра про авт. право

Бібліографія містить спеціальну літературу і документальні джерела, найновіші матеріали (монографії, журнальні та газетні публікації), що відповідають профілю Словника і темі статті.

Пое з і я моя

104 – Придністров’я Основний теоретичний матеріал для книги взято зі спеціальної

наукової літератури, архіву автора, який склався в результаті лис-тування з організаціями, установами, окремими журналістами.

103 – З братньої криниці 99 – Поезія моя 106 – Кобилиця

Фактичною основою для статей про періодику послужили самі друковані видання. Доброю підмогою стала довідкова література: біб-ліографічні покажчики, статистичні збірники, політичні словники.

28, 30 – Га лан

Пропонована книжка, що містить понад 2000 статей, може привернута увагу професійних журналістів, студентів, громад-ських кореспондентів, усіх тих, хто цікавиться журналістикою як важливою галуззю громадсько-політичної і літературної діяльності, пресою як одним із компонентів системи засобів масової інформації і пропаганди.

16 а, 21, 22, 22 а, 22 б, 43, 43 а, 58, 59, 64, 64 а – Га з е тн і вир і з ки з р е є с трами

16, 18, 65, 61, 39, 39 а, 47, 27, 37 – Лекц і ї , методро зробки , про гр ами

Здійснення даного видання стало можливим завдяки підтримці з боку читацької громадськості, редакційних колективів, наукових працівників, колег з інших країн. У рецензіях і відзивах на першу час-тину книги містилися поради щодо характеру подальшої роботи. Слушні рекомендації були дані, зокрема, про добір персоналій, про номенклатуру періодичних видань, про тип словникової статті. Ми з вдячністю сприйняли допомогу керівників обласних відділень Спіл-ки журналістів України, які дозволили користуватися поточними архівами, надали в наше розпорядження цінну інформацію про ро-боту своїх організацій, сприяли проведенню анкетування. Висловлю-ємо щиру подяку журналістам, науковцям: П. І. Горбачову (Запо-ріжжя), В. М. Кибальчичу (Львів), О. М. Коробку (Ужгород), О. С. Ку-ріну (Київ), О. С. Масляному (Чернівці), А. Г. Михайленку (Київ), О. І. Пєстову (Львів), М. Л. Ротіну (Івано-Франківськ), В. А. Рубану (Київ), О. І. Ситнику (Київ), Л. О. Суярку (Київ), М. Є. Ткачуку (Київ), І. П. Фостію (Чернівці), В. Є. Хаванському (Дніпропетровськ), П. Р. Юру (Київ). Виявивши зацікавлення до такого видання, вони всіляко допомагали авторові в роботі (наукове консультування, збір та підготовка деяких матеріалів).

74, 76 – Журнали СРСР

75 – Автоб і о г раф і я . Творча характ ерис тика

77 – Га з е ти СРСР (в нац . ре спуб л і к а х )

53 – Плекайте мову ! (Для Наташ і )

71 – Засоби масово ї і нформац і ї і пропа г анди (б і б л і о -г раф і я , матер і а ли до пос і бника , л е кц ій )

[Папка без №] – Журнал і с тика в і м енах . Машинопис. – Львів, 1989

[Витяг з передмови до праці Д. Григораша “Журналістика в іменах” (передмова міститься у папці без номера)]:

До Словника включено понад 1000 статей-персоналій, в яких розкрито політичну діяльність і літературну творчість публіцис-тів, журналістів дожовтневого періоду, сучасних українських жур-налістів і публіцистів, діячів зарубіжної преси. Це книга про жур-налістську творчість видатних публіцистів минулого, про роботу сучасних журналістів у засобах масової інформації і пропаганди.

Сподіваючись, що ця книга дістане прихильність, чекаємо заува-жень і порад, які сприятимуть удосконаленню праці, потреба в завершенні якої давно назріла.

Автор [Д. Григораш]

132 133

Серед включених до Словника – відзначені Грамотами Президії Верховної Ради Української РСР, удостоєні звання Заслуженого праців-ника культури, Заслуженого журналіста УРСР, лауреати Державної премії Української РСР імені Т. Г. Шевченка, Республіканської премії імені Я. О. Галана та обласних журналістських премій. Високим є також виробничо-професійний ценз репрезентованих у Словнику.

ЗГАДУЮТЬ Р І ДН І , КОЛЕГИ , ДРУЗ І , СТУДЕНТИ . . .

ЛЮДИНО МОЯ ДОРО ГА Більше половини включених до книги журналістів не лише дру-

куються в тих виданнях, де перебувають у штаті, а, виходячи на вищу трибуну, випускають свої твори окремими виданнями (попу-лярні брошури, наукові монографії, колективні збірники тощо).

Познайомилась я з цією, дорогою для мене, людиною – Дем’яном Григорашем – 1947 року в місті Чернівці, на Буковині, якій він присвятив багато віршів:

Автор дякує працівникам кафедри теорії і практики радянської преси Львівського державного університету імені І. Я. Франка (зав. каф. проф. Здоровега В. Й.), які, обговоривши рукопис Словника, ви-словили цінні зауваження і рекомендації.

“І від тоді живеш, Буковино, В моїм серці такою завжди: У Карпатах – стрімкі верховини,

Автор [Д. Григораш] В Сокирянах – пахучі сади...”

Або цей вірш: [Папка без №] – П і сня над об е л і с ками . 482 стор. машинопису. – Львів, 1989. [Див. вкладку ілюстрацій у покажчику] “Вийду ранком на пагорб за місто

Й зачаруюсь красою землі: Буковина наділа намисто, Ось у такому, досить упорядкованому, вигляді відкрився

мені архів Тата. Особливу увагу, звісно, привернули цілком під-готовлені до друку енциклопедичні словники “Журналістика в іменах” та “Журналістика в іменах і назвах”. Це були праці усього його життя, підготувати які інколи було не під силу цілим науковим колективам.

А над нею в прозорій імлі – Журавлі,

журавлі, журавлі...”

Я була студенткою Учительського інституту, а він – сту-дентом університету в Чернівцях. Пригадую, як в інституті ми запланували вечір, присвячений 4-му ордену на комсомоль-ському прапорі. Нам для наших шефів потрібно було виготовити запрошення. От я і звернулась в багатотиражну газету Черні-вецького університету з проханням надрукувати ці запрошення. Мені порадили поговорити про це з відповідальним секретарем багатотиражки. Коли я зайшла в кімнату, де працював відпові-дальний секретар, то побачила людину у військовій одежі. Зро-зуміла, що це учасник війни. Говорив він коротко, впевнено. Пообіцяв моє прохання виконати. Сидячи в кімнаті, побачила газету. У газеті було надруковано вірш, який так і називався – “Чотири ордени на комсомольському прапорі”. Попросила цей номер газети. Цим віршем я і відкривала вечір в інституті. Це

Тато був не лише глибоким ученим – теоретиком і журналіс-том-практиком (цю тезу підтверджують його опубліковані праці, зафіксовані у цьому покажчику, і матеріали архіву), а й ліриком із тонким відчуттям слова, вдячним поціновувачем поетичного таланту інших. Підготовлена до друку книга перекладів, своєрід-на антологія “Пісня над обелісками” – це той пам’ятник Шани, який він, сам пройшовши дорогами воєнного лихоліття, звів 200 молодим поетам-героям різних національностей, щоб їхні вірші зазвучали українською.

Нехай же пам’ять про Дем’яна Семеновича Григораша живе в його працях – опублікованих і тих, що, за сприяння журналістської і літературної громадськості, сподіваюсь, обов’язково побачать світ.

Наталя ГРИГОРАШ, доцент кафедри слов’янської філології

ЛНУ ім. І. Франка

134 135

був вірш Дем’яна Григораша, студента ІІ-го курсу філологічного факультету університету.

З цього вечора і почалася наша дружба. А коли я перейшла вчитись до університету, ми стали зустрічатись частіше. З цією людиною мені було дуже цікаво. Він багато розповідав про свої фронтові дні, про довгі дороги страшної війни. Йому пощастило, бо він тонув у холодних болотах під Старою Русою – і залишився живим. Пройшов через пекло Сталінграда – і не загинув. Бився з ворогом на Курській дузі – і не згорів у її смертельному вогні.

Пам’ятаю, як він розповідав про 1945 рік, коли був на Одері, як йшов на штурм фашистської столиці. Дем’ян, як про-жекторист, світив прожекторами в оскаженілі очі фашистів. А фашисти, у своїй передсмертній агонії, чинили шалений опір. То був жорстокий і тривалий бій. Тільки у квітні війська 10-го Українського та 10-го Білоруського фронтів, як розповідав Дем’ян, прорвали оборону. Нарешті над куполом Рейхстагу зама-йорів радянський Прапор Перемоги.

А ось один з перших повоєнних віршів Дем’яна:

“Пройшов фронтами довгу і тернисту Од Сталінграда до Берліна путь, То що тепер робить прожектористу, Коли до праці воїни ідуть?”

Дем’ян повернувся додому тільки влітку 1946 року. У розмо-вах зі мною він розповів про те, що викликали його у прифрон-товий штаб і показали атестат відмінника, поцікавились чи це його атестат. І це справді був його атестат. Влітку того ж року Дем’яна демобілізували, і він на кілька місяців поїхав додому. Восени вступив до Чернівецького університету. Вступив без екзаменів на відділення української мови та літератури філо-логічного факультету.

Вчитись після війни було тяжко, а тут 1947 року була засуха в Молдові та на Буковині. Почався голод. Багато студентів покинули навчання. Дем’ян на той час захворів на туберкульоз. Я чим могла, тим йому і допомагала. Навіть більше, я вийшла за нього заміж. Виникла проблема, де жити. Добре, що знайшлися

люди, які нас прийняли. Це була сім’я майора Литмановича. Саша був євреєм, а його дружина Віра – росіянкою. Вона пра-цювала медсестрою. Була у них п’ятирічна доня Люба. Я на той час була вагітна, а Дем’ян хворів. Про все це ми зразу розповіли Литмановичам. Вони не злякались, а ще більше розчулились. Сказали, що за квартиру гроші не будуть брати. За їхню доброту я старалась допомагати їм по дому. Так ми прожили в них де-кілька місяців, а коли народився синок Юрій, нам дали малень-ку кімнату в гуртожитку.

Дем’ян став мені другом на все життя. У дарунок за сина він присвятив мені вірша:

“У мене син є і дружина вірна, Яких люблю я над усе палкіш”.

Навчаючись, Дем’ян працював відповідальним секретарем багатотиражки університету. Був Сталінським стипендіатом. У 1951 році закінчив університет і став аспірантом кафедри історії української літератури. Роки аспірантури не були безжур-ними і легкими. Хвороба не давала йому працювати на повну силу. У 1953 році здоров’я Дем’яна дуже погіршало. Йому пропо-нують операцію на легенях. Згоди на операцію ми не дали. Тому я змушена була звернутись в ЦК партії, наше міністерство з про-ханням, щоб дали змогу підлікуватись в Криму, в тубсанаторії. Наше прохання задовільнили, надали матеріальну допомогу і путівку на лікування. Лікували Дем’яна в Криму шість місяців.

Хворіючи, Дем’ян продовжував працювати над дисерта-цією. Тема його дисертації – “Герої роману О. Гончара “Прапоро-носці”, яку успішно захистив 1958 року. В той час він уже пра-цював в обласній газеті “Радянська Буковина” завідувачем відділу культури. А 1960 року Дем’яна Семеновича запросили працювати до Львівського університету ім. І. Франка на факуль-тет журналістики. І того ж року його зняли з туберкульозного обліку. 1961 року в нас народилась доня, яка зараз працює ви-кладачем Львівського університету на кафедрі слов’янської філо-логії. Батько дуже хотів, щоб вона працювала в університеті, щоб займалась науковою роботою.

136 137

Не можу не згадати спогадів мами Дем’яна Семеновича – Ганни Сидорівни. Це про небажання Дем’яна вчитись у школі. Все просив, щоб віддали його вчитись до шевця. Розповідала, як доводилось їй тягнути його до школи. Були і такі випадки: при-йдуть до школи, а він порозкидає свої книжки по шкільному ко-ридору, а сам втече. Вчити уроків не хотів. Казав: “Уроки буду вчити тоді, коли борщ зварите з квасолею”. Мама слухняно дого-джала хлопцеві, тільки б учився.

Згадую, як в Чернівцях ми ходили з ним на ковзанку. Дем’ян Семенович не вмів кататись. Я катаюсь, а він бігає то в один бік, то в другий. Сміюсь, але рада, що він поруч. Нам було дуже добре разом. Ми любили ходити в драмтеатри. Він був чоловіком ніжним, добрим, ніколи мене не ображав.

Часто згадую, як ми працювали на присадибній ділянці. Кажуть, що людина повинна в своєму житті народити дитину і посадити дерево. Дем’ян Семенович мав двох дітей і посадив ці-лий сад. Сам збудував маленьку хатинку, біля неї посадив вино-град, який привіз з Буковини. Він любив працювати на землі, але в останні роки знову хворів. У нього був діабет, на який за-хворів після смерті сина Юри, який помер у серпні 1974 року.

Але через літо, як згадувала мама, щось прояснилось в го-лові Дем’яна. Сам став готуватись до четвертого класу: багато читав, пообгортав книжки і наказував, щоб дівчата (молодші сестри Марія і Оля) його книжок не чіпали. Навіть в одному зо-шиті написав: “Буду вчити я уроки, щоб не знали зі мною моро-ки!” Було й таке: порвалось взуття, і не було в чому йти до шко-ли, крім двох чобіт на одну ногу. Але Дем’ян не соромився в них ходити, тільки б не пропустити навчання. Просив, щоб будили вчасно, бо запізнюватись не хотів.

Дем’ян Семенович пише такі слова на пам’ятнику сина:

“Журавлик упав на холодну панель... Забилася в горі сумна журавлиця, Змарніла в скорботі журавка-сестриця, Став білим, що лебідь, старий журавель.”

Перші свої вірші почав писати ще в школі, друкував їх у районній газеті м. Могилів-Подільська Вінницької області, був редактором шкільної стінної газети. Семирічну школу в рідному селі, а згодом і десятирічку Дем’ян закінчив з відмінними оцін-ками. Його фотографія була на дошці пошани. Вчительський ко-лектив школи дякував батькам за такого учня. Середньої школи в селі не було. Батьки найняли квартиру за двадцять кілометрів від рідного села у с. Суботівка, де Дем’ян на “відмінно” закінчив середню школу. Батьки Дем’яна, xоч і були колгоспниками, але хотіли, щоб їхній син здобув вищу освіту.

Ми прожили з Дем’яном Семеновичем 45 років. За ці роки я не чула від нього жодного брутального слова. Він мені ні в чому не докоряв. Був чуйним батьком і вірним чоловіком.

Головною справою життя Дем’яна Семеновича була його робота. Любив працювати ночами. Бувало прокинусь, а він – за письмовим столом. Завжди залишався самим собою. З ним завжди була совість і честь. Ніколи не втрачав людської гідності.

В останні роки життя Дем’ян Семенович почав жалітись на болі в серці. І 16 вересня 1992 року пішов у вічність. Але я пере-конана, що такі люди не вмирають – вони живуть у серцях і в пам’яті нашій.

У 1939 році їде до Харкова (вперше поїздом) і вступає до УКІЖ (Український Комуністичний інститут журналістики). Але провчився мало, бо був призваний до лав Червоної Армії. Про-служивши два роки, мав уже їхати додому, а тут у червні 1941 року – війна. І Дем’ян їде на фронт, так і не побачившись з рід-ними.

Це була одна із найстрашніших воєн в історії людства – Друга світова. Для нас вона була Вітчизняною, і такою зали-шиться.

139

Лідія Михайлівна ГРИГОРАШ

138

“БУКОВИНО МОЯ , БУКОВИНО . . . ”

Наскільки мені відомо, в останній, львівський, відтинок свого життя Дем’ян Семенович Григораш не друкував віршів. Зате в пору проживання на Буковині публікував їх немало. І, що не менш важливо, мав своїх читачів і навіть виконавців-популя-ризаторів.

Гортаючи якось давній свій записник, я натрапив у ньому на таку нотатку: “Особливий успіх випав на долю учасника ансамблю, колгоспниці артілі ім. Кірова Ганни Гуштик, яка читала вірш Д. Григораша “Якщо ти не був на Буковині” (“Пра-пор перемоги” від 11 вересня 1959 р.). Нотатка ця – із Застав-нівської районної газети Чернівецької області. Колгоспниця, яка закохувала публіку в поезію Дем’яна Григораша, також була із Заставни, що славилася в ті часи не тільки героями праці, а й майстрами художньої самодіяльності. Вірш із зверненням до небуковинців побувати неодмінно в буковинському краї, аби відкрити для себе його незвичайну красу, можна було почути тоді в багатьох інших районах області й у самих Чернівцях. Мені особисто він запам’ятався, будучи виголошеним зі сцени на одному з обласних оглядів аматорської творчості.

Подоляк за походженням, Дем’ян Семенович після семиріч-ної служби в армії, в тому числі – чотирирічних фронтових до-ріг, приїхав у 1946-му до Чернівців і прожив у місті над Прутом добрих півтора десятка чи не найкращих своїх літ. Тут він був студентом-філологом університету, аспірантом кафедри україн-ської літератури, тут працював завідувачем відділу культури і шкіл, заступником відповідального секретаря обласної газети “Радянська Буковина”.

Ім’я Дем’яна Григораша вписалося і в літературний процес на Буковині 50–60-х років. Він був одним із найдіяльніших учас-ників обласного літоб’єднання, членом редколегії альманаху “Радянська Буковина”. У кожному з шести випусків цього ви-дання за 1955–1960 рр., яке чимало спричинилося до консоліда-ції місцевих літературних сил і до створення письменницької організації, знаходимо чи то добірку його віршів, чи розгорнуту

літературно-критичну статтю. В одній з них Дем’ян Семенович зробив перший ґрунтовний огляд повоєнного доробку буковин-ських літераторів, в іншій на широкому матеріалі, поміж якого і листування з Олесем Гончарем, він розкрив життєву основу роману “Прапороносці”. Творчість видатного письменника стала предметом дослідження в (написаній у Чернівцях та успішно захищеній чи то у Львові, чи то в Києві) дисертації Дем’яна Гри-гораша.

Повертаючись до статті-огляду творчості буковинських літе-раторів, яка мала назву “Шляхи і долі героїв” (альманах “Радян-ська Буковина” за 1959 рік), зазначу, що в ній доброзичливо, але й досить прискіпливо, критично оцінено великі за обсягом твори членів Спілки письменників України – Миколи Бурбака, Хаїма Меламуда, Михайла Ткача – і дебюти ”літоб’єднанців” – Степана Снігура та Михайла Івасюка, що з’явилися перед тим окремими книжками та на сторінках альманахів і журналів.

Розглядаючи, скажімо, фрагменти повісті М. Івасюка “Чуєш, брате мій?..” з життя буковинців часів румуно-боярської окупації краю, Д. Григораш прихильно відгукнувся про композицію й мо-ву твору, про змальовані в ньому образи людей старшого поко-ління – Марії та Григорія Велісарів, зате зробив серйозні закиди стосовно зображення молодих героїв-підпільників Софії Ватама-нюк, Віктора й Дмитра Велісарів, а надто їхніх ворогів – румун-ських поліцаїв, які постали в повісті немічними та безпорад-ними. Є підстави твердити, що Михайло Івасюк прислухався до зауважень свого критика. Про це свідчить виданий окремою книжкою роман “Червоні троянди” (Київ, 1960), який виріс із повісті “Чуєш, брате мій?..”. До речі, невдовзі, 1962 р., за цей роман М. Івасюка було прийнято до Спілки письменників.

Гадаю, що не позбавлений інтересу такий момент. У 1978 році побачив світ інший роман буковинця – “Серце не камінь” з передмовою Ірини Вільде. Цю передмову видатна письменниця закінчувала словами: “Пишучи ці рядки, я не прагнула охопити всі аспекти творчості Михайла Івасюка, це, мабуть, зробить хтось інший. Я просто вважаю, що вже настав час сказати правдиве, щире слово про обдарованого прозаїка і скромну лю-

140 141

В узголів’ї вічно їй співати дину”. Ірина Вільде сказала дуже вагоме, дуже авторитетне сло-во про письменника з Буковини, наголосивши: “Роман “Серце не камінь” свідчить, що його автор – майстер широкого епічного полотна й виразного психологічного малюнка”. Але не забуваймо про те, що за двадцять років до неї сказав, хай не таке гучне, але також правдиве й щире слово про дебют Михайла Івасюка, журналіст з Буковини Дем’ян Григораш.

Й пісню-славу понести у світ.

І нині промовляє до душі винесена з фронтових доріг “Ірена”:

Крушногорська провесна зелена Розпускала барви чарівні. Ненаглядна дівчина Ірена Дарувала проліски мені... Частіше, ніж статті, Д. Григораш друкував в альманасі “Ра-

дянська Буковина” власні вірші. У випуску видання, датованому 1956-м роком, знаходимо його цикл “Гори Карпати”, що вклю-чив поезії “Буковина”, “Ялиця”, “Ірена”, “Свято”. Альманах за 1958 рік подавав вірші Д. Григораша “Матері”, “Осінь”, “Журав-лі”, а за 1960-й – “Щастя-доля”, “Гуси-лебеді” та інші.

Дні промчались... Листя облітає – Позолоту струшують гаї... Я ж Ірен і досі пам’ятаю, Й досі квіти бережу її.

Не зів’яли пелюстки їх сині, Було б дивно, якби на Григорашевих публікаціях 50-х років минулого сторіччя не позначились характерні для тих часів про-тиставлення “колись-тепер”, де “колись” – тільки похмуро, сумно, а “тепер” – лишень сонячно, радісно; не дали б знати про себе реверанси в бік “старшого брата”, уславлення “керівної та спря-мовуючої”... Без усього цього не виходили тоді в світ ні газети, ні альманахи, ні книжки. Та були серед його віршів і такі, що лягають на серце й тепер, як-от “Ялиця”:

Ще й тепер немов живі вони – Свіжим спогадом цвіте донині Щедрий дар словацької весни.

Як зійду я на Карпати-гори, В кожну мить вчувається здаля, Що уся Словакія говорить, Що Ірен до мене промовля.

Де шумить-шумить ріка-бистриця, Серед численних освідчень у любові до букового краю не за-губилося Григорашеве: З гір високих несучи потік,

Ніжнокора посестра-ялиця Буковино моя, Буковино, Журиться уже десятий рік. Я ношу тебе в серці завжди:

Йдуть дівчата плаєм на роботу У Карпатах – І питаються щодня її: стрімкі верховини, Маєш в серці ти яку гризоту, В Сокирянах – Чом ламаєш рученьки свої? пахучі сади... – Я тому до вечора од ранку В альманасі “Радянська Буковина” 1958 року з’явився огляд

поетичних публікацій буковинців “Життя кличе”. Його автор – товариш студентських літ Дем’яна Григораша, а мій викладач української радянської літератури в Чернівецькому університеті Олександр Губар писав:

У зажурі, – мовить, – все стою, Що убито-вбито партизанку У важкім нерівному бою.

Поховали дівчину солдати, А мені дали тоді завіт:

142 143

“Можливості подальшого зростання літературних сил на Буковині великі. В цьому переконуєшся після ознайомлення з творчістю молодих поетів. На порозі видання чи підготовки до видання збірок своїх творів стоять Дем’ян Григораш, Віктор Зубар, Богдан Мельничук, Анатолій Добрянський, Іван Кутень, Леонард Кондрашенко, Василь Подмайстрович, Михайло Івасюк, Михайло Лазаренко”.

Д. Григорашеві оглядач відвів не тільки чільне місце в цьо-му реєстрі, а й більшу, ніж будь-кому з інших авторів, частину своєї статті. Та я не буду переказувати її, а подам тут кілька штрихів з наших особистих контактів.

Дем’яна Григораша я знав упродовж багатьох літ, почина-ючи від серпня 1954 року, коли складав вступні іспити до Чер-нівецького державного університету. Їх було тоді дев’ять – твір з української мови й літератури, далі – окремі усні іспити з цих двох предметів, а згодом – російський диктант, окремо – росій-ська мова (усно) і російська література (також усно), відтак – іноземна мова, історія СРСР і географія (фізична та економічна). Відбувалися вони через день, тож напруження було велике. Піді-грівав його великий конкурс на українську філологію: на 50 місць претендувало 250 осіб. Такий наплив вступників спостерігався вперше за всі повоєнні літа. У зв’язку з цим подейкували, що – “будуть валити”. Коли дійшло до усного іспиту з української мови, склалося враження, що саме тут чекають нас найбільші “завали”. Екзаменатор, удвоє старший від кожного з нас чоловік, букваль-но пронизував поглядом карих, трохи насмішкуватих очей, голос мав різкуватий, а найгірше – багато про що запитував.

У мене після відповідей на питання білета поцікавився, кого я знаю із сучасних українських поетів. Крім тих, що були в шкільній програмі, я назвав інших – поетів-фронтовиків Миколу Руденка, Олександра Підсуху, Ярослава Шпорту, партизанського співця Платона Воронька. Не являло великого труду розповісти про Дмитра Павличка – про його першу збірку “Любов і нена-висть” я надрукував, будучи десятикласником, відгук в обласній станіславській газеті “Прикарпатська правда”. Не застало мене зненацька й екзаменаторове запитання стосовно тодішніх буко-

винських літераторів. Після цього суворий екзаменатор пустив у хід зброю, якою дотепер змушують капітулювати багатьох вступників: він запитав про віршові розміри. Та для мене це було забавкою: я вже сам писав і навіть публікував вірші, тож без особливих зусиль міг відрізнити ямб від хорея, а дактиль від анапеста. Екзаменаторові не залишалося нічого іншого, як ледь помітно усміхнутися і записати в екзаменаційну картку “п’ять”. Коли я розгорнув її в коридорі, то прочитав навпроти оцінки: Д. С. Григораш.

Ставши студентом, я рідко зустрічав Дем’яна Семеновича на факультеті. Було це хіба що тоді, коли він навідувався на ка-федру української літератури з редакції чи заходив до дружини Лідії Михайлівни, яка працювала секретаркою деканату і з якою мені, старості академічної групи, випадало бачитися щодня. Як і Дем’ян Семенович, була вона вимогливою, але не такою суво-рою, як він, приязно усміхалася при зустрічах і не раз виручала, будучи посередницею-розрадницею в непростих стосунках між групою та деканом і його заступником. Лідію Михайлівну ми поважали і любили, тож не уявляли собі випускного альбому без її фотографії. Ось і тепер виймаю його із шухляди, розгортаю на першій, чільній сторінці: ректор університету Корній Матвійо-вич Леутський, декан філфаку Ольга Юхимівна Бикова, завіду-вачі кафедр Василь Максимович Лесин та Іван Григорович Че-редниченко, інші викладачі. І в їхньому колі – секретарка дека-нату Лідія Михайлівна Григораш. Усміхнена, тридцятилітня...

З Дем’яном Семеновичем випадало нерідко зустрічатися на засіданнях обласного літературного об’єднання, що відбувалися по середах у кабінеті редактора газети “Радянська Буковина” Кузьми Макаровича Демочка, а ще частіше – у відділі культури і шкіл, яким він керував. Не раз я приносив йому вірші, й заві-дувач благословляв їх чи то до літературної сторінки в газеті, чи то до альманаху “Радянська Буковина”.

Порядок у відділі був майже ідеальний. Для порівняння зга-даю, що на початку 60-х років, коли Дем’ян Семенович виїхав до Львова, і його пост зайняв інший журналіст, також випуск-ник нашого філфаку, то з виховною метою він прилаштував над

144 145

своїм письмовим столом відповідно оформлену фразу з вірша Ліни Костенко: “Не розстрілюй часу робочого кулеметною чергою слів”. Однак, ні сам шеф відділу, ні його балакучі завсідники не зважали на це застереження. Більше того, дозволяли собі випус-тити не одну чергу димових кілець. Дем’ян Семенович не виві-шував віршованих гасел. Зате в його відділі не диміли і не займалися пустопорожніми балачками.

Після виїзду Дем’яна Семеновича до Львова я зустрічався хіба що з його книжками та іншими публікаціями. Дотепер збе-рігаю серед найпотрібніших видань укладений ним довідник “Журналістика у термінах і виразах” (Львів, 1974), де пояснено близько двох тисяч понять, пов’язаних з теорією журналістики і публіцистики, організацією редакційної роботи, літературною практикою та поліграфічною технікою, специфікою радіомов-лення і телебачення, структурою системи друкованої інфор-мації.

З автором цього довідника не випало зустрітися навіть тоді, коли я став приїздити до Львова на засідання спеціалізованої Вченої ради з україніки на філологічному факультеті. І лишень у середині вересня 1992 року зустрівся, але не з ним самим, а з аркушем ватману на вхідних дверях університету, обведеним по краях чорними лініями. З верхньої частини траурної рамки на мене дивилося знайоме обличчя, під яким розташувались слова сумного повідомлення. Миттєво з’явилася думка, що треба не-одмінно піти на похорон. У вестибюлі університету наткнувся на заклопотаного декана журфаку Володимира Йосиповича Здоро-вегу, від якого почув, що похорон відкладається на невизна-чений час: машина з тілом небіжчика, відправленим для крема-ції до Києва, затримується в дорозі.

Повернувшись до Чернівців, повідомив про кончину Дем’я-на Семеновича Григораша тих, хто його знав, – насамперед пра-цівників газети “Буковина” й філфаку університету, а також близьку до Григорашів родину Мітюниних, зокрема Любов Пав-лівну. Від неї отримав фотографію, на якій Дем’ян Семенович – у колі друзів. Я зробив начерк прощального слова, яке з’явилося в газеті 29 вересня 1992 року. Процитую звідти два останні

абзаци: “Життя Дем’яна Семеновича обірвалося осінньої пори, яку він дуже любив і якій присвятив проникливі поетичні рядки:

Я стою на узбіччі за містом І милуюсь красою землі: Буковина наділа намисто, І над нею у вранішній млі – Журавлі,

журавлі, журавлі...

Печальним журавлем відлинув у вирій, з якого не повер-таються, Дем’ян Семенович Григораш. Та пам’ять про нього, про його добрі справи – з нами”.

Гадаю, що й сьогодні ці слова не втратили свого сенсу.

2003 р.

Богдан МЕЛЬНИЧУК, д-р філол. наук, проф.,

завідувач кафедри української літератури ЧНУ ім. Ю. Федьковича,

147

член Національної СП України

146

Г Р АН І ЙОГО ТА ЛАНТУ ФОРМУВАЛИСЯ НА БУКОВИН І

Всі ми, живучи на світі, в молоді роки, не маючи проблем зі здоров’ям, мало думаємо про свої і чужі спогади. В такі роки мало хто думає про свої мемуари. Думки про це приходять у зрілому віці. І ми починаємо щось записувати. А мало б бути законом, що кожна людина веде свій щоденник хоча б із юнаць-ких літ. То була б велика скарбниця життєвих подій, ситуацій, з якими вона зустрічається, вражень кожної особистості.

На превеликий жаль, мало хто дотримується цього мудрого і великого правила. У ліпшому становищі, порівняно з іншими професіями, є журналісти. Їх саме життя змушує занотовувати свої зустрічі й розмови з людьми, про яких збираються щось писати. А окрім записних книжок та блокнотів, у нас є ще пам’ять, яка теж зберігає немало цікавих моментів із нашого життя і життя тих людей, яких ми знали, з якими зустрічались на життєвих дорогах.

Сьогодні свої спогади я присвячую Дем’янові Семеновичу Григорашу, якого добре знав не тільки як завідувача відділу культури чернівецької обласної газети “Радянська Буковина”, а згодом доцента факультету журналістики Львівського державно-го університету ім. Івана Франка, а, передусім, як чоловіка моєї односельчанки й однокласниці Лідії Михайлівни Мухи, з якою він одружився 7 листопада 1948 року в Чернівцях, навчаючись тоді у Чернівецькому університеті.

Як з’ясувалося після нашого першого знайомства, яке відбу-лося, думаю, десь 1949 року, обидва ми мали нахил до літера-турної творчості – писали вірші, статті та інформації до обласної газети, часто зустрічалися в редакції, на зборах літературного об’єднання, а нерідко – і на наших квартирах.

Коли ж Дем’ян Семенович після закінчення університету перейшов працювати в “Радянську Буковину”, наші творчі сто-сунки набули конкретнішого характеру. В той час у Чернівцях діяло потужне літературне об’єднання, до якого входили юні, але досить талановиті, творчо активні поети Михайло Ткач, Йосип

Курлат, Анатолій Добрянський, Степан Будний, Леонард Конд-рашенко, Іван Кутень, дещо старші від нас прозаїки і поети – Михайло Івасюк, Віра Григоренко, Борис Гончаренко, Муня Копиленко та інші.

Нами на той час по-батьківському опікувалися старші літе-ратори: Григорій Михайлович Мізюн, Зіновій Іванович Проко-пенко, Петро Іванович Косяченко, Микола Іванович Бурбак, Олександр Іванович Губар, Хаїм Гершкович Меламуд та інші. Багато уваги зростанню літературної молоді приділяв багатоліт-ній редактор газети “Радянська Буковина” Кузьма Макарович Демочко.

Треба пам’ятати, що то був час розквіту так званого “соціа-лістичного реалізму”. Комуністична партія і органи МДБ уважно стежили за ідеологічним спрямуванням творчих спілок, літера-турних об’єднань, кожного літератора, науковця, митця чи жур-наліста. Творчість наша мала бути національною за формою, соціалістичною за змістом. І ми цього старанно дотримувались.

Для всіх взірцем поетичної майстерності були твори Павла Григоровича Тичини, Максима Тадейовича Рильського, Андрія Самійловича Малишка, Володимира Миколайовича Сосюри. Хоча й на них нерідко налітав шквал гострої політичної крити-ки, за якою йшли заборони і вилучення із книжкових фондів окремих віршів, а то й цілих збірок.

Сьогодні, перечитуючи твори буковинських літераторів п’ятдесятих років минулого сторіччя, можна прийти до виснов-ку, що їхня тематика була надто обмеженою, а майстерність, за деякими винятками, – не вельми високою. Творчість молодих літераторів спрямовувалась на оспівування натхненної праці робітників і колгоспників, комсомолу, керівної ролі комуністич-ної партії, дружби народів, російської мови, на прославлення вождів світового пролетаріату: Леніна і Сталіна (до смерті остан-нього). І, звичайно, кожен, хто хотів публікуватися на сторінках обласної газети, а з 1954 року й однойменного альманаху, мусив дотримуватися цих вимог.

Я не збираюсь піддавати гострій критиці нашу творчість тих років. Вона була результатом можливого. Майстерність

148 149

Якщо ти не був на Буковині, наша була на початковому рівні. Але в творчому змаганні вона зростала. І вже у той час появилися такі неперевершені твори, як “Марічка” Михайла Ткача, “Очі волошкові” Степана Сабада-ша, “Черемшина” Миколи Юрійчука та Василя Михайлюка.

Неодмінно, друже, побувай. Подивися, як розквітнув нині Наш оновлений чудесний край.

У роки, коли відділ культури в редакції газети “Радянська Буковина” очолював Дем’ян Семенович Григораш, а він при-йшов у редакцію десь напровесні 1955 року, літературні сто-рінки почали з’являтися регулярно, майже щомісяця. Вони активізували творчу діяльність літераторів і композиторів. І це була велика творча справа. Уже в серпні 1954 року під рубрикою “Молоді голоси” львівський журнал “Жовтень” (тепер “Дзвін”) опублікував добірку віршів чотирьох буковинських поетів: Віри Григоренко, Івана Фостія, Степана Будного та Йосипа Курлата. І то була незвичайна подія. Вихід на сторінки органу Спілки письменників України чотирьох літераторів краю засвідчував, що на Буковині росте надійне поповнення письменницьких лав.

Поїзд твій під’їде до вокзалу, Чернівчани з квітами прийдуть І тебе в цехи, просторі зали, Дорогого гостя, поведуть.

З комбінату ткалі неодмінно Мовлять слово про свої діла, – Що три норми молодіжна зміна Вже у цьому місяці дала.

В хліборобів Кіцманя, Заставни Зеленіють сходами лани – Отже, урожай дозріє славний, Отже, будуть знову ордени.

Того ж року в Закарпатському книжково-журнальному ви-давництві вийшов літературний альманах Чернівецького літ-об’єднання “Радянська Буковина” обсягом 8,22 друкованих аркуша, тиражем 3000 примірників. У ньому було представлено 15 буковинських авторів. Серед них – народна поетеса Параска Амбросій, поети Йосип Курлат, Михайло Ткач, Леонард Кондра-шенко, Віра Григоренко, Іван Кутень та Степан Будний. Автор цих рядків дебютував з оповіданням “До рідної матері”, Зіновій Прокопенко – з п’єсою на 4 дії, 6 картин “Ярослава”.

У стрімкі несходжені Карпати Ляже потім, друже, твоя путь – Ти в гуцулів будеш гостювати, Що сім’єю рідною живуть.

В лісорубів – хлопців з Верховини – Вдача, що в твоїх костромичів – Піднімають славу Батьківщини На своїм, на трудовім плечі.

Наступного року вийшов другий альманах Чернівецького літоб’єднання, присвячений 15-річчю включення Північної Бу-ковини до складу Української РСР. У цьому альманасі було представлено вже 27 авторів. Серед них – і Дем’ян Григораш з віршем “Якщо ти не був на Буковині…”. Подаю його повністю, оскільки він дає відчути не тільки майстерність автора, а, передусім, ідейно-тематичний діапазон вірша, його політичну спрямованість, яка повністю вписувалася в тодішні партійні настанови і вимоги.

У карпатських пралісах ялиці – Наче сосни, що ростуть у вас. Вам замовлення дає столиця, Нам – Каховка, Київ і Донбас.

Значить, помисли у нас єдині, Значить, прагнення у нас одні. Якщо ти не був на Буковині, Приїжджай, мій друже, у ці дні [1].

150 151

У ті роки поетична палітра Дем’яна Семеновича стає бар-вистішою, тематично багатшою. Його вірші все частіше появ-ляються на сторінках обласної газети. А в альманасі 1956 року він опублікував добірку під загальною назвою “Гори Карпати”. До неї увійшли поезії “Буковина”, “Ялиця”, “Ірена”, “Свято” [2]. У першій з них поет пише, що

“В Ростоках і Путилі – Плаєм, полониною Вже укрупнені артілі Славляться маржиною.

Черемош прудкий, бурхливий Ліс сплавляє водами, Чернівці мої щасливі Вже гудуть заводами” [3].

У вірші “Ялиця” поет сумує за партизанкою, яку вбито в горах “у важкім нерівнім бою”. Вірш “Ірена” присвячений дівчи-ні-словачці, проліски якої поет беріг на час написання вірша. Темою поезії “Свято” став приїзд плотарів у село до матері на свято врожаю. Усі чотири вірші напоєні почуттям відданості рідному краю, шанобою до чесної самовідданої праці, любов’ю до матері, яка завжди чекає своїх синів [4].

Були в Дем’яна Семеновича, як і в кожного тогочасного пое-та, вірші й про Леніна. Не будемо їх аналізувати. То – своєрідна данина тій епосі, у якій ми жили, яка творилася і окрилювалася ідеями вождя. Вірш “Ленін” був опублікований в альманасі “Ра-дянська Буковина” за 1960 рік. Поряд з ним там уміщено поезії “Щастя-доля” та “Гуси-лебеді” [5]. У першому оспівано нову долю Буковини, у другому – повернення птахів із вирію в рідні краї. Усе це розглядалося в ракурсі великих життєдайних перетво-рень, які несли радість усьому сущому.

Вірші Дем’яна Семеновича широко використовували для читання зі сцени колективи художньої самодіяльності Черні-вецької області. У вересні 1955 року Чернівецьке обласне управ-ління культури і обласний будинок народної творчості видали на допомогу художній самодіяльності “Репертуарну листівку”, в

якій, поряд із поезіями інших авторів, був опублікований вірш Дем’яна Григораша “Якщо ти не був на Буковині...” [6]. Управ-ління культури і Будинок народної творчості 1957 року видали збірник “Самодіяльна естрада”. У програмі агіткультбригади “В похід за урожай” перший ведучий читає вірш Дем’яна Григо-раша “Буковина”:

“Буковино моя, Буковино, Я ношу тебе в серці завжди: У Карпатах –

стрімкі верховини, В Сокирянах –

пахучі сади.

Від прудкого Дністра до Сучави – Кукурудза,

пшениця, жита…

В неповторній красі величавій Твоя сила колгоспна зроста.

А ще бачу тебе і такою: В Чорногорі в імлі голубій Над бурхливим потоком-рікою Довбуш месників кличе на бій; Гомінкі срібнокрилі ялиці В Довгопіллі і Плоскій гудуть: З топірцем легіні Кобилиці Розмовляти до цісаря йдуть.

А ще чую я – досі не гасне

Твій немеркнучий голос живий, – Як співає про долю нещасну Тужну пісню поет-соловій. А ще бачу:

від рідного брата

152 153

Брат за клапоть землиці поліг, І забилася пташкою мати, На тесовий упавши поріг.

В снах тривожних і грізних уранці Ти ввижаєшся часто мені: В вісімнадцятім році повстанці За радвладу ідуть в Хотині.

… І радянські бійці Прикарпаття

Визволяти прийшли із біди. Зачерпнули з Черемоша браття – Росіянин з гуцулом –

води.

І відтоді живеш, Буковино, В моїм серці такою завжди: У Карпатах –

стрімкі верховини, В Сокирянах –

пахучі сади. Від прудкого Дністра до Сучави – Кукурудза,

пшениця, жита…

В неповторній красі величавій Твоя сила колгоспна зроста” [7].

У цьому ж збірнику опубліковано ще один вірш Дем’яна Григораша “Буковина”, який ми згадували на попередніх сторін-ках. Відомий поет і критик Євген Адельгейм, який у той час цікавився Чернівецьким літоб’єднанням, помітив зростання юних талантів на Буковині і в огляді “Нові сили. Поезія на сто-рінках газети “Радянська Буковина”, опублікованому напередо-дні наради молодих письменників у “Літературній газеті” 15 ве-ресня 1955 р., наголосив, що поетичні задуми не з’являються

самі по собі, вони потребують напруженої боротьби, винахідли-вості, шукань глибинних джерел, відкриттів, безперервного са-мозбагачення передовими ідеями епохи, життєвим досвідом, мистецькими традиціями [8].

Оглядач, зокрема, зауважив, що виразне тяжіння до актив-них поетичних задумів з чітким поетичним малюнком, конкрет-ним його наповненням виявляють Л. Кондрашенко, Д. Григораш (“Ірена”), С. Будний (“Передчуття весни”), Г. Подобєд (“В первый полет”) та інші [9].

І це правда. Простежуючи поетичну творчість Дем’яна Гри-гораша, без особливої напруги помічаєш, що за кожним його твором стоїть якийсь конкретний випадок, важлива подія, вчи-нок, зрештою – подвиг.

Поета по-справжньому хвилювали всі визначні події, що відбувалися в країні. І він, будучи людиною суспільно активною, відгукувався на них поетичними рядками. Переконливим щодо цього є вірш “Нам аплодує світ!”, пов’язаний з повідомленням ТАРС про запуск 15 травня 1960 року в Радянському Союзі на орбіту супутника Землі космічного корабля. Ось повний текст цього вірша:

“Нам знову нині Аплодує світ, Звучать слова Немеркнучої слави: Нову ракету У стрімкий політ Послали вчені Нашої держави.

Не хижий коршун В сірій вишині, Не чорний “Локхід” Із шпіоном-асом, – Ви чуєте в ефірі позивні? – То наш супутник Прокладає траси.

154 155

І не стерв’ятник Звичайно, сьогодні цей вірш “морально” дещо застарів. Але він є своєрідним літературним документом, у якому яскраво відображено й тогочасні міждержавні стосунки, і громадянська позиція автора, яка збігалася з позицією патріота своєї Віт-чизни.

До чужих земель В чужому небі По-бандитськи лине – Радянський Повітряний корабель Оцінюючи поетичну спадщину Д. С. Григораша, можна без

вагань сказати, що в своїх юнацьких поезіях він був натхнен-ним співцем краси і трудової величі Буковинського краю і тієї епохи, в яку жив.

Торує шлях У космос для людини.

Не за горами Та його літературна творчість не обмежувалася поезією. Він

виявив себе і як літературний критик. Зокрема заслуговує на увагу й високу оцінку його стаття “Воїни, гуманісти, трудівни-ки”, опублікована в альманасі “Радянська Буковина” за 1957 рік, у якій він розглядав актуальну тоді проблему позитивного героя на прикладах дійових осіб трилогії Олеся Гончара “Прапоро-носці” [11]. Ця стаття, по суті, лягла в основу кандидатської ди-сертації, яку він 1958 року захистив у Львівському державному університеті.

Той жаданий час, Щаслива казка Дійсністю де буде: На Місяць, На Венеру, Чи на Марс Помчаться першими Радянські люди.

То ж хай біснуються, Після захисту дисертації Дем’ян Семенович лише два роки працював у “Радянській Буковині” і 1960 року перейшов на роботу до Львівського державного університету ім. Івана Фран-ка. Його творчі зв’язки з Буковиною значно послабли. До того ж керівництво факультетом, наукова робота забирали весь вільний час, який він безоглядно віддавав створенню посіб-ника “Теорія і практика редагування газети”, виданого у видавництві Львівського університету 1966 року [12]. Я маю цю книжку у своїй бібліотеці з таким автографом: “Вельми-шановному Іванові Петровичу на добру згадку з найкращими побажаннями в його житті і праці від автора. Д. Григораш. 3.ІХ.67”. За посібником розпочалась тривала і копітка робота над словником “Журналістика у термінах і виразах”, що ви-йшов у 1974 році [13].

Шиплять зо зла Дюпонівські, Рокфеллерівські Штати – Дорога наша В комунізм лягла, Не збить нікому нас, Не залякати!

І все палкіш нам Аплодує світ, Звучать слова Немеркнучої слави: Нову ракету

Близько 1700 термінів і виразів, пов’язаних з теорією журналістики і публіцистики, організацією редакційної роботи газет, журналів і видавництв, поліграфічних підприємств, радіо-мовлення і телебачення подано в цьому словнику, що став

У стрімкий політ Послали вчені Нашої держави” [10].

156 157

важливим посібником для всіх, хто пов’язав свою долю з жур-налістикою, видавничою, поліграфічною та радіотелевізійною діяльністю.

Дем’ян Семенович останні роки свого життя віддав ство-ренню широкоформатного словника “Журналістика в іменах і назвах”. Він неодноразово звертався до мене по допомогу в уточненні назв і політичних напрямів газет, що виходили у 1918–1940 рр. на Буковині. І я надсилав йому певні мате-ріали.

Останній раз із Дем’яном Семеновичем ми зустрілися у Львові влітку 1991 року. У Чернівці до мене в гості приїздили мої друзі зі Словаччини Кароль та Лідка Опрхалови. Я автома-шиною супроводжував їх до Львова. Там в одній із кав’ярень ми обідали. На цей обід я запросив і Дем’яна Семеновича. Вирядив-ши гостей, ми мали тривалу розмову про наші творчі плани, сподіваючись, що всі вони будуть реалізовані. Особливо ж піклу-вався Дем’ян Семенович словником “Журналістика в іменах і назвах”. Він був налаштований на безумовне здійснення свого задуму.

На жаль, побачити цього словника у завершеному вигляді йому не пощастило. Невблаганна смерть несподівано, 16 верес-ня 1992 року, обірвала нитку життя і творчу діяльність талано-витого поета, журналіста і науковця.

Вийшло так, що про смерть Дем’яна Семеновича я дізнався із значним запізненням з газети “Радянська Буковина”, яка опу-блікувала некролог кілька днів після похорону. Отже, побувати на похороні мені не довелося, про що я дуже шкодував. Пам’ять же моя зберігає враження про Дем’яна Семеновича Григораша як про талановитого поета, порядного громадянина, чесного і сумлінного трудівника журналістської ниви.

Він пішов із життя сповнений задумів. Мені здається, а воно так і є, що важкого удару його здоров’ю завдала несподі-вана смерть сина Юрка, студента 3-го курсу Львівського полі-технічного інституту, яка трапилася тоді, коли батько і мати були у відпустці. Цієї великої втрати він не зміг пережити. Та велика внутрішня мука, якої він намагався не показувати на

людях, і звела його в могилу, не давши реалізувати тих планів, які він собі намітив в останній період своєї наукової діяльності. Хай же земля йому буде пухом!

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Григораш Д. Якщо ти не був на Буковині... // Рад. Буковина: Громадсько-політичний та літ.-художній альманах. – Чернів-ці, 1955. – С. 124.

2. Григораш Д. Гори Карпати: [Поетичний цикл: 1. Буковина; 2. Ялиця; 3. Ірена; 4. Свято] // Рад. Буковина: Громадсько-політичний та літ.-художній альманах. – Чернівці, 1956. – С. 104–105.

3. Григораш Д. Буковина: [З циклу “Гори Карпати”] // Там са-мо. – С. 104–105.

4. Григораш Д. Свято: [З циклу “Гори Карпати”] // Там само. – С. 104–105.

5. Григораш Д. Ленін; Щастя-доля; Гуси-лебеді // Рад. Буковина: Громадсько-політичний та літ.-художній альманах. – Чер-нівці, 1960. – С. 28–31.

6. Якщо ти не був на Буковині // Репертуарна листівка на допо-могу художній самодіяльності. – Чернівці: Видання Облас-ного Будинку народної творчості, 1955. – 4 с.

7. Григораш Д. Буковина // Самодіяльна естрада: Репертуарний зб. на допомогу агіткультбригадам та гурткам художньої са-модіяльності. – Чернівці, 1957. – С. 27–28.

8. Адельгейм Є. Нові сили: Поезія на сторінках газети “Радян-ська Буковина” // Літ. газета. – 1955. – 15 верес.

9. Там само.

10. Григораш Д. Нам аплодує світ // Рад. Буковина. – 1960. – 17 трав.

158 159

11. Григораш Д. Воїни, гуманісти, трудівники: До характеристи-ки позитивного героя трилогії О. Гончара “Прапороносці” // Рад. Буковина: Громадсько-політичний та літ.-художній аль-манах. – Чернівці: Обл. вид-во, 1957. – С. 233–241.

СУМЛ ІНН І С Т Ь , ВИМОГЛИВ І С Т Ь , ПРАЦЬОВИТ І С Т Ь

(Кілька штрихів до портрета Дем’яна Семеновича Григораша)

Перше моє знайомство з Дем’яном Семеновичем відбулося десь на початку 50-х років минулого століття. Я тоді був аспі-рантом кафедри української літератури Львівського універси-тету, на якій обговорювалась і була рекомендована до захисту його кандидатська дисертація про трилогію Олеся Гончара “Прапороносці”. Вже тоді мене приємно вразила постать при-скіпливого і вдумливого дослідника, який, виконуючи нелегкі обов’язки літературного редактора обласної газети “Радянська Буковина”, у досить складних післявоєнних побутових умовах, підготував чи не першу наукову роботу про тоді вже відомого, теж учорашнього фронтовика, Олеся Терентійовича. Як завжди в таких випадках було чимало зауважень, які молодий дослідник сприймав, хоч і боляче, але терпеливо й уважно.

12. Григораш Д. С. Теорія і практика редагування газети. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1966. – 168 с.

13. Григораш Д. С. Журналістика у термінах і виразах. – Львів: Вища шк., 1974. – 295 с.

м. Чернівці 12 січня 2004 р.

Іван ФОСТІЙ, керівник, головний редактор

Чернівецького обласного відділення пошуково-видавничого агентства

“Книга Пам’яті України” Вивітрилася з пам’яті сутність зауважень. Але деякі подро-

биці пригадую. Пам’ятаю, що автор досить гостро висловлю-вався про деяких критиків роману – відомих літературознавців за їхній космополітизм, що викликало незадоволення деяких со-лідних членів кафедри. Дем’ян Семенович зустрічався з Олесем Гончарем, читав рукописний текст трилогії. Навіть як жарт на-водив останню фразу з останньої сторінки зошита-рукопису: “Писав би ще, але нігде”.

Усе це були епізодичні зустрічі, але особа Д. С. Григораша зринула в уяві тоді, коли я, молодий декан молодого факультету журналістики, думав про поповнення педагогічних кадрів, яких тоді дуже бракувало. Приваблювало те, що Дем’ян Семенович мав солідний стаж редакційної роботи. Таких працівників нам дуже хотілося мати. Тим паче, що він був уже дипломованим кандидатом філологічних наук.

Переговори були успішними, хоч треба було здолати немало труднощів. Дем’яна Семеновича приваблювала педагогічна ро-бота. Він мав університетську філологічну освіту і за суміс-ництвом працював на кафедрі української літератури Черні-

160 161

вецького університету. Але виникало чимало перепон, найголов-нішою з яких була прописка і більш-менш вдалий обмін черні-вецької квартири на житло у Львові. Якось з допомогою львів-ської влади спільними зусиллями нам вдалося здійснити досить вдалий на той час обмін. Щоб це сталося, довелося неодноразово оббивати пороги партійних і радянських бонз.

Дем’ян Семенович цілком природньо увійшов у наш невели-кий колектив і, коли на початку 60-х років автор цих рядків через низку об’єктивних і суб’єктивних обставин подав заяву про звільнення з посади декана, керівництво університету за-пропонувало доцентові Д. С. Григорашу стати деканом факуль-тету журналістики. Із властивою йому напористістю він узявся за адміністративну працю. Повторю те, що вже колись писав: Дем’ян Семенович якнайкраще надавався до цієї посади. Крім солідного життєвого досвіду та журналістських навичок, адже за спиною були фронтові дороги та довгорічна праця в автори-тетній обласній газеті, Д. С. Григораш був від природи наділе-ний високим рівнем вимогливості й акуратності. Всіляко нама-гався зміцнювати порядок і дисципліну, дбати про поліпшення матеріальної бази, наскільки це було можливо на той, досить скрутний економічно, час. Дотепні студенти потай називали його Деканом Семеновичем, настільки він органічно вписався у свою нову роль.

Життя, як завжди, текло своїм визначеним руслом, поєд-нуючи маленькі радощі й прикрощі. Багато було несподіванок, суперечностей і суперечок, і науково-методичних також. Як людина із солідним досвідом редакційно-журналістської праці він одразу зайнявся теорією і практикою літературного редагу-вання, видрукувавши на цю тему цілу низку статей і навчально-методичних посібників. Я високо цінував його літературно-нау-кову пунктуальність та прискіпливу вимогливість до себе та інших, особливо до студентів. На факультеті працювали і вчили-ся люди не без певних творчих задатків, але саме через це не завжди зібрані, точні у використанні фактів, виважені у вжи-ванні слова, формулюванні думки. Школа Д. С. Григораша була для наших студентів такою важливою для журналіста школою

точності, грамотності, відповідальності. Скласти в Дем’яна Се-меновича залік чи екзамен було важко. Крім усього іншого, потрібно було сумлінно й акуратно законспектувати цілу гору літератури. З приводу цього ходили легенди. Іноді Дем’ян Семе-нович виявляв навіть певну надмірність, за що зазнавав крити-ки колег. Але висока літературна, а також бібліографічна культу-ра, яку він формував у студентів, йшла майбутнім журналістам лише на користь. До речі, це та якість журналіста, якої нині працівникам засобів масової інформації дуже бракує.

Із досить одноманітних буднів тих часів хотів би виокре-мити декілька моментів. Перший пов’язаний із такою фунда-ментальною працею Д. С. Григораша, як “Журналістика у тер-мінах і виразах” (Львів: Вища школа, 1974). Цим словником, який досі не має аналогів, автор поставив собі своєрідний літе-ратурний пам’ятник. Декілька поколінь журналістів користу-ється цим виданням. Такого точного, акуратного, зручного в користуванні й до певної міри універсального довідника досі немає ні в російській, ні в інших журналістикознавчих студіях.

Роботі над словником передувала велика організаторська праця. Це було перше і єдине в своєму роді довідкове видання на новоствореній кафедрі теорії і практики радянської преси. Авторові цих рядків довелося очолити редакційну колегію цього видання, у реальність якого мало хто вірив. Для цього були серйозні підстави. По-перше, мало кому вірилося, що така гран-діозна праця під силу одній людині. Знайомство із редакційною кухнею, тим огромом підготовленого фактичного матеріалу і сьогодні дає мені підстави заявити, що таку працю міг здійсни-ти лише Д. С. Григораш, з його працьовитістю і сумлінністю. Я й тепер переконаний, що на це був неспроможний навіть колек-тив. По-друге, треба розуміти політичні умови, у яких було писа-но довідник. Задуманий ще у відносно вільніших умовах так званої “хрущовської відлиги” цей довідник проходив апробацію в жорстокі “застійні часи”, коли всі боялися власної тіні. По-третє, варто зважити на те, що існував, та й досі існує, великий різнобій у поглядах на ті чи інші терміни і назви. Термінологічна база в сфері мас-медій і досі не сформована. Ми створили

162 163

спеціальну редколегію, до якої, крім автора цих рядків, входили старший викладач В. М. Кибальчич, доценти І. П. Курганський, П. Д. Малий, Ю. В. Петрушко, В. Я. Рябий. Нам вдалося залучи-ти до активної участі в роботі редколегії авторитетного журна-ліста, голову правління Спілки журналістів Львівщини, редакто-ра обласної газети “Вільна Україна” Л. В. Ступницького.

Тривалий час редколегія збиралася систематично двічі на місяць. Йшло обговорення спочатку словника, а далі тексту окремих статей та бібліографії до них. Кожне з обговорень було настільки гострим і непримиренним, що Л. В. Ступницький, людина досвідчена й добродушна, прямо заявив: “Я ще не бачив книжки, яка би з’явилася в результаті суперечностей і сварок”. Треба врахувати незламний характер автора і непоступливість дуже різних членів редколегії, щоб уявити, в які тупикові ситуа-ції заходила апробація. На щастя, здоровий глузд брав верх, і робота, дуже важка і виснажлива, увінчалася успіхом. Потріб-ний і, за загальним визнанням, досить добротний, як на ті часи, словник вийшов солідним тиражем – 10 000 примірників.

Звичайно, словник творився у певних умовах, і в ньому не можна було уникнути суттєвих вад, характерних для світогляд-но-задогматизованого тоталітарного мислення. Воно пронизує багато термінів і виразів, які не витримали критики самого жит-тя. Водночас, немало слів та понять суто фахового рівня і сьогодні відповідають їхньому смислу. Не випадково керів-ництво Інституту журналістики Київського університету мало у свій час намір покласти “Журналістику у термінах і виразах” Д. С. Григораша в основу нового журналістського словника. Це справді можна було б зробити за умови застереження відповід-них авторських прав першопроходця в цій царині – Дем’яна Семеновича.

Хочу сказати декілька слів про те, що невідоме журналіст-ській громадськості. Дем’ян Семенович Григораш чи не до останніх днів серйозно працював над другою частиною довід-ника “Журналістика в іменах і назвах”. Він зібрав величезний матеріал, підготував понад 1000 сторінок машинопису. Але задуму не судилося здійснити не тільки через справжнє море

фактажу, осмислити й оцінити який було не під силу навіть такій працьовитій і наполегливій людині, як Дем’ян Семенович. Словник не міг вийти і бути повноцінним у час, коли левова частина українських періодичних видань та імен українських журналістів були під суворою забороною. Частково цей задум сьогодні на масштабнішому рівні реалізовує Науково-дослідний центр періодики Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефани-ка. Він видає випуски матеріалів до енциклопедії “Українська журналістика в іменах”, у яких, зокрема, публікує і напрацюван-ня Д. С. Григораша.

Другий, уже сумніший, епізод із життя Дем’яна Семеновича пов’язаний із прикрим випадком партійної розправи над фа-культетом, а точніше кафедрою теорії і практики. Саме тоді, 1972 року, Дем’ян Семенович зазнав незаслуженої кари. Маю на увазі скандал, роздутий навколо підготовленого до друку номера навчальної газети “Радянський журналіст”. Дем’ян Семенович був редактором цього навчального видання. Кожен з його номе-рів випускала група студентів на чолі з викладачем. Редактор же здійснював лише загальне керівництво.

Черговий номер “Радянського журналіста” вирішили при-святити роботі назагал благородної громадської організації “Українське товариство охорони пам’яток культури та історії” з трохи комічною на слух абревіатурою УТОПІК. Очолював цю обласну організацію патріотично налаштований діяч, світлої пам’яті, В. Кудін, до якого, делікатно кажучи, насторожено ста-вились партійні та, мабуть, й інші органи.

Полоси газети викликали в облліті (без резолюції цієї органі-зації не виходила жодна газета) підозру одного з партійних функціонерів. Йому не сподобалось інтерв’ю з “неблагонадій-ним” керівником організації, чого ми не могли підозрювати. Ще більше незадоволення викликав репортаж із музею просто неба в Шевченківському гаю, до якого з великою підозрою ставилося тодішнє керівництво обкому. Особливо роздратував партійних чиновників зацитований у репортажі захоплений відгук про музей одного з космонавтів. І вже цілковите роздратування ви-кликав передрукований із виданої в Києві збірки вірш нашого

164 165

колишнього студента Бориса Демкова. У ньому йшлося про мос-ковських друзів поета, які, за словами ліричного героя, “гово-рять, а не мовчать, як будди”. Цей вислів було потрактовано не як поетичний образ, а як недвозначний натяк на те, що мос-ковські дисиденти викривають суспільні вади, а в Україні заля-кані поети змушені мовчати.

Не хотілось би закінчувати ці рядки на такій сумній ноті. У моїй пам’яті Дем’ян Семенович – живий. Стрункий, зібраний, завжди красиво одягнутий. То він задумливий і заклопотаний, то весело усміхнений, то сердитий і невдоволений. Любив жит-тя. Любив людей. Важко працював. Ненавидів незібраність, лі-нивство і неохайність. Не був ідеальним, допускав певні помил-ки, як усі ми, грішні. Та завжди гору брали доброта і порядність. Таким він увійшов у життя інших, молодих.

Всі оці несусвітні звинувачення, які автор цих рядків нама-гався звести на жарт, пояснивши їх як вияв недосвідченості студентів, стали предметом серйозних “розборок” солідних людей – професорів, секретаря парткому, ректора університету. Закінчилось усе тривалим слуханням на парткомі й винесенням вироку, який не підлягав оскарженню: сувора догана редакто-рові “Радянського журналіста”, догана із занесенням до особової справи відповідальному за випуск асистентові, перспективному молодому поету Петрові Шкраб’юку, що було рівнозначним звільненню з роботи. Авторові цих рядків теж оголосили догану. Поклавши руку на серце, і сьогодні хочу сказати, що найне-справедливішим це покарання було для Дем’яна Семеновича. Мені було не звикати до всіляких “проробок” і звинувачень у різних “ізмах”. Дем’ян Семенович в ідеологічному плані, як тоді говорили, був кришталево чистим. Він дуже боляче переживав це чергове покарання, бо першу “нагінку” як декан мав після арешту Михайла Осадчого...

Наприкінець хочу сказати, що Дем’ян Семенович був зви-чайною людиною. Любив товариство, вмів жартувати, був пов-ністю відданий сім’ї. Добре пам’ятаю, як він радів народженню доньки Наталі, як турбувався про неї і гордився її успіхами. Знаю, як боляче він пережив трагічну смерть уже дорослого сина. Це дуже вплинуло на його вдачу і підірвало здоров’я.

Долею судилося мені, будучи вдруге обраним деканом фа-культету журналістики, клопотатись про Дем’яна Семеновича, який відійшов у кращі світи. Він хотів, щоб прах його був захо-ронений поруч із сином. Зробити це можна було тільки після кремації тіла в Києві. Але останню волю Дем’яна Семеновича його рідні й близькі виконали.

167

Володимир ЗДОРОВЕГА, професор факультету журналістики

ЛНУ ім. Івана Франка

166

Т Р УД І ВНИК

Дем’ян Семенович Григораш був продуктом свого часу. Він повною мірою відчув на собі його впливи – позитивні й негатив-ні. Часи були тоталітарні, проте люди залишалися людьми за будь-яких часів. Дехто з цих людей ставав прислужником влади, дехто спивався, а дехто поринав у роботу. Дем’ян Семенович належав до останніх. У його творчих планах завжди було декіль-ка, як сказали б тепер, проектів. Причому проекти всі були дуже трудомісткими, такими, що вимагали від автора сумлінності, уважності, скрупульозності, відданості справі.

Д. С. Григораш свого часу (1962–1965) був деканом факуль-тету журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Я цих часів уже не застав, бо прийшов на фа-культет 1969 року. Проте авторитет Дем’яна Семеновича не за-лежав від посади. Пам’ятаю, що в середовищі студентів автори-тет його як викладача був незаперечним. Насамперед студенти знали, що на доцента Григораша можна покластися. Якщо він вимагав виконання певних завдань на практичне заняття, залік чи іспит, то він вимагав їх у всіх, незалежно від того, чи пра-цювали батьки студента в обкомі партії, чи були рядовими робітниками на заводі, чи належав студент до партійних акти-вістів, чи мав незалежні й відмінні від офіційних погляди. Через таку певність, визначеність і принциповість студенти любили Д. С. Григораша, хоча й побоювалися його, бо спуску не давав нікому. Яскравий приклад ставлення моїх однокурсників до Дем’яна Семеновича такий: десь на четвертому-п’ятому курсі нам читали спецкурси на вибір; паралельно із Д. С. Григорашем актуальні й цікаві за назвами спецкурси читали, як би тепер сказали, “зірки української журналістики”, журналісти-прак-тики, але найбільше студентів записалося до доцента Григораша на скромний спецкурс за назвою “Кореспонденція”.

Скільки пам’ятаю Дем’яна Семеновича, він завжди був у ро-боті. Працював багато й охоче. Повністю віддавався роботі. Це був для нього своєрідний ковток свіжого повітря у тій задушливій атмосфері ідеологічного терору, коли на кожне свіже слово ста-вили тавро неблагонадійності. Д. С. Григораш уперто відстоював це своє нове слово, вимагаючи докладних пояснень від партійних

цензорів щодо кожної заборони, наводячи їм як аргументи цитати з їхніх улюблених класиків марксизму-ленінізму. Проте не завжди, звісно, вдавалося відстояти свої думки і свої праці. Деякі із задумів Д. С. Григораша так і залишилися тільки задумами. Наприклад, усі знали про те, що Дем’ян Семенович збирався видати довідник “Журналістика в іменах”. Це йому не вдалося, бо не всі імена можна було навіть згадувати. Цей його задум утілив у життя М. М. Романюк з групою ентузіастів. Можливо навіть із часом вийде енциклопедія “Українська журналістика в іменах”.

Але й того, що вдалося зробити Д. C. Григорашеві, цілком достатньо, щоб із вдячністю згадувати його не одному поколін-ню українських журналістів-практиків і дослідників-журналіс-тикознавців. Найперше, коли згадують про Д. С. Григораша, на-зивають його словник “Журналістика у термінах і виразах”, що досі не втратив свого теоретичного й ужиткового значення.

Проте Д. С. Григораш є автором ще двох досі актуальних праць – семінарію про газету з докладною бібліографією до кож-ного розділу, підрозділу, параграфа, а також посібника з редагу-вання, виданого ще 1966 року, але досі активно використовува-ного студентами й викладачами.

Про останній хотілося б сказати докладніше. В той час, коли всі навчальні плани й програми надсилали з Москви, було неа-биякою сміливістю зігнорувати саму назву одного з провідних курсів у такому вигляді, в якому її пропонували з міністерства (навіть не пропонували, а зобов’язували так називати курс). Йдеться про курс “Літературного редагування”. З трьох аспектів редагування: політичного, наукового й літературного – нам (ви-кладачам, студентам факультету журналістики й журналістам-практикам) пропонували брати до уваги тільки останній, що передбачає насамперед мовностилістичний аналіз і виправлення тексту з погляду вдосконалення його форми. Жодного втручання в текст з погляду змісту, з погляду його політичного спрямуван-ня, використання (або невикористання) в ньому тих чи інших фактів не дозволяли. Тобто таке редагування проводили, але тільки спеціально дібрані люди, яких не вчили курсу “Редагуван-ня”, а вчили зовсім іншого.

І ось 1966 року Д. С. Григораш видає посібник, у якому на обкладинці замість рекомендованого “Літературне редагування”

168 169

зазначено “Теорія і практика редагування газети”. По перше, не літредагування, а редагування, по-друге, теорія в той час, коли рекомендували зводити курс до суто практичного. Крамольним було вже саме відкидання означення “літературне”, бо це значи-ло, що курс претендує на щось більше, ніж мовностилістичне ви-правлення журналістського тексту. А те, що редагування пре-тендувало ще й на статус науки, вже зовсім було неприпусти-мим. І де про це говорили, у Львові? Не в Москві, не в Ленін-граді, а у Львові. Якби Д. С. Григораш видав свою книжку на декілька років пізніше, коли почалося післяшелестівське “закру-чування гайок”, то все могло б закінчитися набагато сумніше для автора. Хоча на той час естафету львів’янина вже підхопили й московські дослідники. У 70-ті роки вони видали декілька книжок, у яких утверджувався той самий статус науки “Редагу-вання”: Гаймакова Б. Д. (Методика и практика редактирования телевизионных передач. – М.: Гостелерадио СССР, 1975), Міль-чин А. Е. (Методика и техника редактирования текста. – М.: Книга, 1972; Методика редактирования текста. – М.: Книга, 1980), Накорякова К. М. (Редактирование материалов массовой информации. – М.: Изд-во Моск. ун–та, 1982), Свинцов В. И. (Логические основы редактирования текста. – М.: Книга, 1972), Сикорский Н. М. (Теория и практика редактирования. – М.: Высш. шк., 1980). А в Києві ще й у 80-ті й навіть у 90-ті роки виходили підручники й посібники за назвою “Літературне реда-гування” (Іванченко Р. Г. Літературне редагування. – К.: Вища шк., 1983; Різун В. В. Літературне редагування. – К.: Либідь, 1996). Щоправда, в посібнику В. В. Різуна враховано найсучас-ніші трактування науки “Редагування”.

В І ДЧАЙДУШНИЙ Г РИ ГОРАШ

Промовляю: Учитель! І виринає з туману літ блискуча профе-сорська плеяда: Йосип Цьох, Володимир Здоровега, Іван Дорошен-ко, Василь Півторадні, Михайло Нечиталюк, Дем’ян Григораш...

Час невблаганний. Немає вже Цьоха, Дорошенка, Півто-радні. Згорів на вогні тотальної інквізиції Григораш. Чую його засмучений голос. Бачу його пропалені наругою очі. Це був непросто Учитель, а борець. Борець за слово правди, за гідність і честь журналіста.

Ми називали його дещо метафорично: Декан Семенович. Хто з іронією, а хто з любов’ю. Підстав до незадоволення виста-чало. Після розкуто-демократичного, авторитетного Здоровеги непросто було догодити майбутнім журналістам. Новий декан виявився надміру вимогливим. До себе, до друзів, до студентів. До всіх! А кому це подобається? Доскіпливий, уважний, педан-тичний Григораш не пропускав, здається, жодної деталі. Все бачив, про все міг нагадати. Що скажеш: Декан Семенович!

Але ж і любили ми його саме за це. А ще – за високий про-фесіоналізм. За вроджений дар стиліста. За безмежну відданість журналістському ремеслу. Його курс теорії і практики редагу-вання газети – це справжня скарбниця для всіх поколінь газетя-рів. Якби можна було видати окремим томом наукові праці і конспекти лекцій Дем’яна Григораша, ми одержали б неоцінен-ний посібник журналістики. Якби можна...

За іронією долі, саме видавничі муки й надірвали здоров’я Дем’яна Семеновича. Бачу його осяяне радістю обличчя. Нареш-ті після виснажливого марафону вийшов у світ його довго-жданий словник “Журналістика у термінах і виразах”. Та що словник – енциклопедія! Вона й досі – єдине, незамінне і не-перевершене видання такого типу. А тоді невгамовний автор горів новою ідеєю. На одному диханні закінчував другий том цієї журналістської епопеї. Цієї неймовірної для однієї людини, істинно академічної праці. Але, як виявилося, сізіфової праці...

У дослідженнях Д. С. Григораша зародилася й виникла нау-ка “Теорія редагування”, яку пізніше дехто почав називати також “едитологією”. Тільки цього досить, щоб ім’я вченого, його дослідження пам’ятали нащадки.

Анатолій КАПЕЛЮШНИЙ, кандидат філологічних наук,

доцент факультету журналістики Ось він сидить переді мною у відділі культури тодішнього

всемогутнього Центрального Комітету. Його вродливого обличчя ЛНУ імені Івана Франка

170 171

не впізнати. Таке обличчя може бути хіба що в людини, яка пройшла всі кола вогнекипучого пекла. А врешті так воно й сталося насправді. Бо хіба могло зрівнятися Дантове пекло з тим вулканічним жерлом більшовицької стихії?

ЯК БА ТЬ КО ДЛЯ СТУДЕНТ І В

1964 року, рівно 40 літ тому, я став студентом-заочником факультету журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка. Це були для мене водночас і подія, і свято, і пер-ший крок до майбутніх успіхів на журналістській ниві, адже вже на другому курсі мене запросили на посаду власкора облас-ної газети “Вільна Україна”, а відтак дорога пролягла й до рес-публіканської газети “Радянська Україна”, у московське видав-ництво “Правда”. Зрозуміло, що без вищої освіти я так би і зали-шився в райгазеті, де працював до того. Але і там нагадували: “Треба вчитись! Десятирічки мало для журналіста”.

Тоді мені вдалося переконати сильних світу того в надзви-чайній важливості і доконечній потребі цього другого тому. Пішли дзвінки, розпорядження. Важка, незграбна ідеологічна машина заскрипіла іржавими трибами. Та недовго довелося нам радіти. Лист багатостраждального Дем’яна Семеновича букваль-но приголомшив. “Незручно мені перед Вами, – писав він. – Совісно якось... Почуваю себе так, як може почувати вчитель, побитий хуліганами на очах у свого учня... Рукопис мій має 1135 сторінок. А відповідь-відмова – 2 сторінки. Це вирок, а не рецен-зія. Звинуватили в “об’єктивістському, позакласовому підході”. Від неповаги до журналістів іде ще одне звинувачення: “Луна-чарському відведено стільки ж місця, скільки скромному редак-торові з Чернівців”... Навіщо про Луначарського писати більше, коли можна почерпнути інформацію з наукової літератури?”

Отак за вісім років роботи в різних райгазетах я подався із Золочева вступати до університету. А за те, що мене зарахували в студенти, я був і залишивсь безмежно вдячним тодішньому де-канові факультету журналістики Дем’янові Cеменовичу Григо-рашу, про якого викладачі і студенти казали: “Він, як батько для усіх, хто прагне здобути вищу освіту”.

Раніше ми не зустрічались. Але Дем’ян Семенович відразу звернув увагу на мене, підтримав. Пригадую свій усний вступ-ний екзамен з української мови і літератури. Приймав його сам декан. Коли я взявся відповідати на білет, Дем’ян Семенович раптом зупинив мене і перетворив екзамен у бесіду.

Так сказати і написати в ті душогубні часи міг тільки від-чайдушний Григораш. І машина заскрипіла іржавими трибами у зворотному напрямку. Ах, ось він Який! Заборонити, відмови-ти, засудити! До високих судів не дійшло. Не витримало в під-судного раниме, беззахисне серце...

– Предмет, я бачу, ви знаєте, – мовив він, – та й в журналіс-тиці працюєте активно, адже читаю ваші публікації в обласній і республіканській пресі. Краще скажіть, як ви, росіянин, опини-лись на Львівщині?

Бачу його змучені, зневірені, висушені жорстокою неспра-ведливістю очі. І відчуваю невимовний жаль. Багато завинили ми перед цієї людиною честі, перед цією неспалимою душею, яка витає зараз понад нами і докірливо питає: “А що там у вас на землі? Чи дійде до нащадків нещасливе моє слово?” Розповів, що народився у Ставропольському краї, а до Золо-

чева взяв мене 15-річним мій брат-фронтовик Михайло, який після війни служив там офіцером в артилерійській частині.

Може, й дійде. Бо має Григорашів характер донька, послі-довниця видатного вченого і публіциста, берегиня скарбів його – самовіддана і талановита Наталя Дем’янівна. – Отже, українську мову знаєте... – роздумливо підсумував

Григораш. – Напевно ж знаєте і хто такий Іван Франко? – Запи-тав він з помітним жартом. Так само відповів і я, показавши на пам’ятник Великому Каменяреві за вікном нашої аудиторії. Роз-повів, що мені випало писати виступ голові колгоспу ім. І. Фран-ка Золочівського району Павлові Михайловичу Чухлібу, з яким

Дивлюсь на неї – і знову бачу його очі.

Петро ПЕРЕБИЙНІС, поет, член Національної СП України,

головний редактор газети “Літературна Україна”

172 173

його запросили на відкриття пам’ятника великому письменни-кові.

– Якщо ви маєте на увазі мене, то я ніколи не конспектую нічиїх лекцій!

– Гаразд, гаразд! – зупинив мене ледь усміхнено Дем’ян Семенович і поставив оцінку “відмінно”.

– Та ви сідайте, – відповів Д. С. Григораш, але пам’ятайте, що прийдете до мене на екзамен.

Коли я прибув на першу сесію, він запросив мене у деканат і запропонував: – Чи погодитесь стати старостою свого курсу?

Сідаючи, мій друг шепнув мені на вухо: “А я просто не піду до нього на екзамен. Візьму спрямування до іншого викла-дача...” – Я кивнув головою.

– От і добре! – схвалив Григораш. Так він згодом і почав діяти. Але новий декан його наміру не підтримав: На вигляд він був людиною суворою, стриманою. А за тим

приховувались велика людяність, доброта, щирість. Методист Андрій Михайлович Бодник першим сказав мені, що декан ста-виться до студентів, як рідний батько: вимогливий, але добро-зичливий і ніколи не мститься.

– Вам таки треба йти до Григораша. Це ж сказав й Андрій Михайлович Бодник, зауваживши: – Григораш – людина не мстива. Даремно ви конфліктуєте. Пригадую, як я переживав за друга, очікуючи його з екза-

мену, який приймав Григораш. Вийшовши з аудиторії, Борис показав мені п’ять пальців і усміхнено, задоволено повідомив:

Я незабаром переконався у цьому сам. Моїм другом, однокурсником і колегою по роботі в обласній

газеті був письменник Борис Загорулько. Ще під час нашого навчання він прославився публікацією призової гуцульської ба-лади “Анничка”, яку надрукував у престижному журналі “Віт-чизна”. Написав і кіносценарій за цим твором. Уже тоді збирав матеріали для майбутніх романів “Первоцвіт”, “Чорногора”, “На семи вітрах”. Ніколи не конспектував лекцій. Але слухав викла-дачів уважно, майже всі екзамени складав за найвищим балом. Лише інколи хапався (так, хапався!) за авторучку, щоб записати цікаву фразу, образний вислів, несподіване порівняння, при-слів’я. До речі, потім те, що занотовував, я зустрічав на сторін-ках його книжок. Отже, на лекціях Борис Терентійович пере-важно сидів в одній позі, склавши руки.

– А Дем’ян Семенович справді, як батько... У нас відбулась приязна розмова. Ми порозумілись!

Коли я завідував відділом інформації у редакції газети “Вільна Україна”, Дем’ян Семенович одного разу приніс мені ве-ликий і цікавий матеріал. Згадали ми й епізод, який я описав. Д. С. Григораш з повагою відгукнувся:

– Талановитий ваш Загорулько! Добротні твори пише! Дем’ян Семенович був задоволений своєю публікацією. При-

носив і нові статті. Писав їх зважено, кваліфіковано, ділився творчими планами.

Він був сумлінним дослідником, справжнім науковцем. На жаль, йому не судилось здійснити багато задумів. Життя обірва-лось на високому злеті. Але пам’ять про Дем’яна Семеновича живе в серцях його вихованців. Вдячна пам’ять.

Одного разу, напередодні Нового року, Григораш несподі-вано припізнився на свою лекцію. Перш ніж почати її, уважно, пильно поглянув на студентів і чи пожартував, чи висловив докір: Квітень 2004 р.

– Я бачу, що всі ви в очікуванні Новоріччя. Навіщо вам лек-ції, конспекти? Дехто вже й руки склав... Василь МАРТИНОВ,

Борис Загорулько, з яким я сидів завжди поруч, раптом по-буряковів на обличчі, різко підвівся і звернувся до Дем’яна Семеновича:

175

член Національної Спілки письменників України

174

ПАМ ’ЯТ І ВЧИТЕЛЯ

Дем’ян Семенович Григораш був доцентом кафедри теорії і практики радянської преси на факультеті журналістики Львів-ського державного університету ім. І. Франка. Познайомився я з ним 1966 року, коли вчився на першому курсі. Запам’ятався він мені завжди акуратним, підтягненим, чисто виголеним, у біло-сніжній сорочці й з орденськими планками на піджаку. Читав він нам два семестри інформаційні жанри: замітку, звіт, ін-терв’ю та репортаж, – постійно наголошуючи, що потрібно ретельно перевіряти достовірність і правильність інформації, особливо правильність написання прізвищ, не покладаючись на слух, не соромитися перепитати чи навіть попросити співроз-мовника записати в блокноті своє прізвище. Дем’ян Семенович був пунктуальним і цього вимагав від студентів, не допускав запанібратства і зайвих розмов на лекціях, окрім пропонованої теми, умів тримати дистанцію між викладачем і студентом. Дехто вважав його сухим педантом, хоча в нього було тонке почуття гумору, і завжди була готова іронічна репліка з приводу безалаберності студентів чи то на лекції, чи на заліку.

Мені пригадується наш випускний вечір, який ми організу-вали в круглому залі ресторану в Стрийському парку, запро-сивши викладачів. Дем’ян Семенович Григораш здивував усіх, змусивши своєю поведінкою колишніх студентів переглянути свої погляди щодо нього. Цілий вечір він був веселим, дотепно жарту-вав, виголосив повчальний тост, спілкувався з колишніми студен-тами як з колегами, навіть запрошував до танцю наших дівчат.

У час навчання я якось не замислювався над науковим потенціалом Дем’яна Григораша, але вже пізніше, тримаючи в руках його довідник “Журналістика у термінах і виразах”, вже працюючи інструктором сектору преси обкому партії, зміг оці-нити його значення як навчального посібника для підготовки майбутніх журналістів. З позиції нинішнього дня, початку ХХІ ст., через 30 років після виходу в світ цієї праці, звичайно, відкинувши певні ідеологічні нашарування, без яких у 70-ті роки не могло бути й мови про публікацію будь-якої роботи,

можна сказати, що обсяг спеціальних термінів вражає, якщо поглянути на тематичний індекс. Тут, у розділах “Журналістика як громадсько-політична діяльність”, “Творча лабораторія журна-ліста”, “Газета, журнал, брошура, книга”, “Радіомовлення”, “Телебачення”, “Редакційно-видавничі процеси, структура журна-лістського апарату і організація його роботи”, “Поліграфія, друк, фотосправа” – є практично всі терміни, з якими стикаються в роботі журналісти різних ЗМІ, тому видання і нині не втратило своєї актуальності. Це можу впевнено стверджувати, бо сам пройшов життєвий шлях поліграфіста, газетяра, телевізійника, радиста і організатора роботи журналістів у секторі преси.

Щодо подяки, яку висловив мені Дем’ян Семенович за допо-могу в роботі над словником “Журналістика в іменах і назвах”, то скажу, що це була формальна допомога. Працюючи в секторі преси, я мав унікальні на той час систематизовані списки жур-налістів, творчих колективів трьох обласних, 22 районних, місь-ких, міськрайонних і понад 30 багатотиражних газет, телеба-чення і радіомовлення, 20 корпунктів, власкорів центральних і республіканських ЗМІ, видавництв, інформагентств, управління у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі. Унікаль-ність цих списків полягала в достатньо повній інформації. У них було вказано прізвища, ім’я, по батькові журналістів, рік наро-дження, освіта, посада, стаж роботи в ЗМІ. І я охоче поділився цією інформацією з Д. С. Григорашем. Людська пам’ять, на жаль, з плином років слабне, забуваються імена, прізвища, дати, події, а видання, яке задумав підготувати Дем’ян Семенович Григораш, було покликане ліквідувати для нащадків цю серйоз-ну прогалину.

І щиро жаль, що Дем’ян Семенович Григораш не встиг реа-лізувати своєї чергової роботи “Журналістика в іменах і назвах”, але сподіваємось, що його послідовники зробили корисну спра-ву, піднявши особисті архіви автора і підготувавши до друку це цікаве з погляду історії журналістики дослідження.

Олександр ПЕСТОВ, старший редактор Львівського обласного радіо

177

державної телерадіокомпанії

176

“КЛ І ТИНКА ” ДЕМ ’ЯНА СЕМЕНОВИЧА , ЯКА РЯ Т УЄ І МОЮ Г А РМОН ІЮ

Григораш… Григор… аж, наш… Вперше почув я це прізвище 1987 року, на факультеті жур-

налістики Львівського, тоді державного, університету імені Іва-на Франка, куди прийшов учитися, маючи вже, як і більшість моїх однокурсників, військовий квиток, трудову книжку, перші, серед них і поетичні, публікації. Вдруге (приблизно у той же час) слово “Григораш” прозвучало для мене з екрана чорно-білого старенького телевізора в гуртожитку на тодішньому проспекті Ленінського комсомолу, тепер вулиці Пасічній (львівський район Майорівка): демонстрували чеський художній фільм “Три горіш-ки для попелюшки”. Там був симпатичний ніжний і норовистий коник – чи то Григорашик, чи то Юрашик… Отож, походження прізвища, очевидно, чеське. А до чехів у мене з раннього дитин-ства особливе ставлення, бо я жив з дідом і з бабою (переселен-цями із Холмщини) у хаті, де до того жили чехи, яких також пе-реселили. У хаті, якраз над моїм ліжком, висіла ікона, яку стара чешка, залишаючи рідний дім, подарувала моїй прабабусі Ганні. Ікона ця досі зберігається у моїх родичів.

Отож, я одразу ж почав шукати у сивенькому, середнього зросту доцентові Дем’янові Семеновичу Григорашеві щось міс-тично-магічно моє, близьке, зрозуміле і давнє.

Він читав нам, першосеместровим першокурсникам, лекції з теорії і практики радянської журналістики, характерним скри-пучо-іронічним голосом і дидактично-дитячим жестом вказівно-го пальця вказував: “А поля, товаришу, у конспекті мають бути на п’ять, а не на чотири клітиночки, на п’ять!..” І цей білокомір-ний педантизм нас, звичайно, не міг не смішити, але й не міг не розчулювати – так щиро і переконливо, як велику Істину, ніс Він у собі ту клітиночку, ніби на ній міг утриматись самовпевнений, нервовий, амбітний, розхристаний журналістський світ. А може, тією клітиночкою Він його і зрівноважував? Адже якщо достат-ньо краплини, щоби море вийшло з берегів, то чому клітинка не може зрівноважити розгойдане між різними правдами сердечне

перо журналіста, акули пера, яке революційні романтики при-рівнювали до штика...

Дем’ян Семенович відчував Це – оту музику-гармонію, яка складається з абсолютної емоції та абсолютного порядку – речей, здавалось би не поєднуваних, а насправді саме при їх делікатно-гармонійному поєднанні народжується та божественна іскра, яку називаємо як завгодно: талантом, генієм, самим Життям-мистецтвом та Мистецтвом-життям, яке, як і всі види мистецтв, прагне стати Музикою…

Від Нього абсолютно не віяло моральною нечистотою, псев-до-християнством чи псевдопатріотизмом, наївним комсомоль-ським псевдоідеалізмом, напускним партійним фанатизмом, лише легкою позачасовою доброю іронією. Так мені видається.

Запам’яталося назавжди, як Він із-за лекційної трибуни хрестив рота студентці, яка смачно позіхала… Як ми робили із Ним навчальну студентську газету, де були надруковані мої вір-ші (навіть пам’ятаю, які), а я дізнався, що Він також віршує…

Із занудного, на перший погляд, дідуся Д. С. Григораш уже до іспиту (а він у нас був другим у першому семестрі першого курсу) відкривався мені як тонко-іронічна, чутливо-ніжна, ро-зумна і глибока натура. Тому було набагато приємніше одержу-вати “відмінно” у Нього, людини, яка вміла оцінити і мої вірші, і мої суто журналістські публікації, як ми тепер можемо оцінити Його фундаментальну, актуальну досі! енциклопедичну працю “Журналістика у термінах і виразах”, про яку серед студентів ходила чи то легенда, чи то анекдот: “Студент на іспиті вовту-зиться у столі, за яким сидить і готується до відповіді. – Ви що там, шукаєте, товаришу? – запитує його Дем’ян Семенович. – Та нічого, нічого… – знічено відповідає спудей, але через момент знову метушливо заглядає під стіл. Після кількох таких пінг-пон-гових обмінів репліками з першокурсником доцент Григораш нарешті йде до нього і пропонує студентові свою допомогу в пошуках “того”, що загублено. На свій подив Він бачить у сту-дента свою щойно видану працю “Журналістика у термінах і виразах”… – А тут нічого нема… – злякано парирує хлопець, на-магаючись хоч якось реабілітувати свою чесну майбутню відпо-

178 179

МИ НЕ ЗНАЛИ , ЩО В ІН ПОЕТ . . . відь на питання білета, чим накликає на себе ще більший (хоча й, чує моє серце) іронічний гнів Великого Екзаменатора, який обурено реагує: – Як тут нічого немає?!. Я десять років працю-вав над цією книжкою, а Ви мені кажете, що тут Нічого немає…”. Легенда замовчує те, як для студента закінчився іспит. Я впевнений, що по-людськи. Бо Дем’ян Семенович (знову ж таки чую серцем) міг моментально вирощувати свою іронічно-дріб’язкову клітинку до всепланетарного, всехристиянського, всезагального великодушного прощення. Його тиха та влучна іронія та самоіронія – запорука справжності.

За стриманими манерами і скромною зовнішністю Дем’яна Семеновича таїлась якась глибина, яка насторожувала своєю нерозгаданістю. Студенти-першокурсники побоювалися Григо-раша.

Пам’ятаю цього сивого (як мені тоді здавалося) чоловіка ще з підготовчого відділення, з якого, вірилося, нас автоматично зарахують на омріяну журналістику. Аудиторія, що складалася із слухачів з так званим “трудовим стажем” не менше двох років (хлопці – після служби в армії, дехто, як я, – із попереднім невда-лим абітурієнтським досвідом) почувалася досить вільно. На зад-ніх лавах перемовлялися і пересміювалися – згадували літо. А було то літо 1972-го – і можна тільки уявити собі, про що ми мріяли 32 роки тому!

При всій його напускній строгості я не знаю, чи він когось зі студентів по-справжньому образив. Навряд. Надто совісним і внутрішньо порядним Він був у час героїв і кар’єристів, аристо-кратів духу, підлиз і негідників, запроданців і романтиків…

Він не прагнув у ті часи попри все бути найчервонішим, щоби зараз різко постати найжовтішо-блакитнішим. Дем’ян Cеменович втихомирив величезну аудиторію в ори-

гінальний спосіб. Насамперед він перестав говорити – просто стояв за кафедрою і дивився на нас. Ми замовкли, і тоді в цю тишу він неголосно, але чітко промовив тичинівську фразу:

Він і доктором, очевидно, не став лише тому, що був у душі поетом…

Хоча при Його працездатності міг би. Адже й після себе за-лишив ваговиту спадщину, якою зараз опікується чудова “тато-ва донька” Наталя, – матеріали про українських журналістів, літературні переклади, вірші…

“І сміх буде, і плач буде перламутровий!..” Це прозвучало як застереження – якщо ми і засміялися у

відповідь, то дуже коротко і нервово. Неможливо було передба-чити за цю коротку хвилю усіх сміхів і всіх плачів, які нас чекали попереду. Але, що нам буде не солодко, що навчання в університеті – це щось серйозне і відповідальне – здалося, що це відчув кожен. І дивно було, що цей строгий викладач і з вигляду педант цитує поезію. Ми не знали, що він сам – поет...

По-доброму дивний і по-дивному добрий як усі неорди-нарні, справжні люде, Дем’ян Семенович Григораш назавжди залишиться для мене тією світлою сивою клітинкою у Всесвіті, згадка про яку завжди трішечки солона…

Тому й очищальна. Ще один студентський спогад... За одну ніч я написала кур-

сову з теорії і практики журналістики, заповнивши широким почерком мінімальну кількість сторінок. Потім “заправила” її у файл, пробила дироколом і “зшила” якоюсь стрічкою – на похід до палітурної майстерні часу рішуче не вистачало... І ось “роз-дають” оцінки...

Тому лікує і мою дисгармонію. А я у списку літератури з курсу “Теорія та методика журна-

лістської творчості” першою позицією для обов’язкового штудію-вання сучасним студентам пропоную багатолітню працю Д. С. Григораша “Журналістика у термінах і виразах”.

Кращої цього ґатунку в Україні просто немає. Дем’ян Семенович виловлює з купи курсових мій тоненький

блакитний файл і, тримаючи за кінчик рожевої стрічки (мов мишу за хвоста), піднімає його високо:

Ігор ПАВЛЮК, кандидат філологічних наук,

письменник, semper tiro Д. С. Григораша

180 181

– Що ж... як бачимо, студентка попрацювала і роботу офор-мила, правда, теми не розкрила. Що ми їй за це поставимо? Трійку!

У РОКИ ДЕМ ’ЯНА СЕМЕНОВИЧА Г РИ ГОРАША І Д І ВЧИНКА НА ТАЛЯ

Із журавлиним плином часу все більше переконуєшся в муд-рості батьків (це святе!) та багатьох людей старшого покоління, з якими зводила доля і які вчили азбуки життя, допомагали пізна-вати світ, здобувати знання і фаховий, нехай не завжди солод-кий, але працею зароблений хліб.

Ми мали Григораша за суворого, але справедливого викла-дача, то ж його оцінок ніколи не обговорювали. Мені просто було дуже соромно... Зовсім недавно я дізналася, що Дем’ян Се-менович писав вірші, і тільки тепер зрозуміла, наскільки іро-нічно він розіграв сценку з моєю “роботою”. Напевно, його роз-бирав сміх! Не віриться, що вже так багато разів відцвітали сади й на-

ливалися жита відтоді, як нам, випускникам Львівського дер-жавного університету ім. І. Франка, 29 червня 1979 р. декан фа-культету журналістики Й. Т. Цьох урочисто вручив дипломи про вищу освіту. Відверто скажу, що тоді ми були молоді й амбітні, готові перевернути гори, здолати будь-які перешкоди на шляху до мети. Ніхто з нас і не задумувався про внесок викладачів факультету у формування наших світоглядних засад та профе-сійну підготовку. Це уже згодом, коли під час роботи в редак-ціях і видавництвах виникали якісь колізії, напевне, кожен, хто обрав шлях орача і сівача журналістської ниви, картав себе: чому не вчився, як треба; не конспектував того, що потрібно; не звертав уваги на проблемні питання; не набув практичних навичок.

Надія МОРИКВАС, член Національної Спілки письменників України

Навчання в університеті – це вже історія, у ній, на жаль, нічого змінити не можна. Кожен колишній студент трактує її зі своєї висоти, на свій смак чи уподобання.

Писати про минуле – складно і відповідально, а водночас ніяково, бо завжди є спокуса показати себе ліпшим, щось при-красити, а якісь дії чи вчинки оминути. Але, на жаль, кожен прожитий день на завтра вже стає історією, і ти з роками досте-менно переконуєшся, що змінити в минулому вже нічого не можна. А, зрештою, чи варто...

У листопаді 1973 р. після трирічної служби на Чорномор-ському флоті я став слухачем підготовчого відділення Львів-ського державного університету ім. І. Франка, а за рік – студен-том факультету журналістики. Саме тут по-справжньому відчув, як бракує мені знань, тому вчився дуже багато, а спав мало. Уже тоді зрозумів, яким нелегким для лупання є граніт науки.

182 183

Не знаю, як склалася б моя доля, якби в той час на факуль-теті не працювала плеяда інтелігентів-педагогів, високопрофе-сійних фахівців своєї справи. Тому завжди з вдячністю згадую студентські роки і викладачів, які вчили нас журналістської майстерності й спонукали до самопізнання*. Серед них був і доцент, учасник радянсько-фінляндської (1939–1940 ) та Вели-кої Вітчизняної (1941–1945 ) воєн Дем’ян Семенович Григораш. Без перебільшення, скажу, що саме цей викладач чи не найпри-скіпливіше вчив мене азів фахових знань: особливостей пошуку, добору, класифікації, осмислення та інтерпретації фактів; спе-цифічних підходів для їх “семиразової” перевірки і тільки одного подання матеріалу на шпальту періодичного видання. Зараз його уроки використовую не тільки в науковій роботі, а й під час лекційних та практичних занять зі студентами. Отже, усе було так...

Урок перший. Ми познайомилися з Д. С. Григорашем у бе-резні 1974 р. на підготовчому відділенні університету. Він ви-ступив з лекцією, уже не пригадую її назви, але мова йшла про професійну відповідальність журналіста. Було чимало запитань, але підсумкова відповідь викладача зводилась ось до чого: фа-культет не вчить людей писати – це талант, який або є, або його немає. “Факультет навчить тільки тих, хто, звичайно, хоче вчи-тися фахового ремесла”, – сказав тоді Дем’ян Семенович.

Ми, пам’ятаю, були дещо “заскочені”: як не вчать писати?.. Чого ж ми прийшли?.. Щоб зрозуміти цю істину, потрібні були час і безліч зустрічей з Учителем. Про нього всі пам’ятають: до студентів приходив інтелігентно і зі смаком одягнений, завжди був стриманим і ніколи не усміхався. Це вже згодом ми дізнали-ся про його нелегкі життєві дороги-випробування.

Ніхто не може сказати, що він був байдужим до студентів, відмовляв тому, хто хотів дізнатися більше від почутого на лекції чи прочитаного в навчальному підручнику. Так, Дем’ян Семено-вич був дуже вимогливим і обов’язковим, але водночас і добро-зичливим до тих, хто намагався сумлінно вчитися і виконував

програму занять. Він сам багато працював і вимагав належної підготовки до занять від нас. На все життя я запам’ятав його дуже серйозний урок і розмову після того, як він перевірив мій конспект першоджерел і перший реферат з курсу теорії і прак-тики радянської преси. На початках бесіда, як я тепер розумію, була спрямована на виявлення моїх знань з цього предмета, а вже потім Дем’ян Семенович наповнив її побажаннями, посто-рінковим акцентуванням моєї уваги на допущених помилках і недоліках, а підсумував цю виховну годину так (майже дослівно):

“Бібліографія, шановний студенте Романюк, – це пам’ять народу. А вона, – приклав палець до чола, – або є, або її нема. Якщо ж вона є, то мусить бути подана не так, як Вам забагнеть-ся, а об’єктивно, повно і,.. – зробив паузу, – правильно, згідно з першоджерелом”.

Звісно, він не зарахував ані роботи, ані реферату, а реко-мендував доопрацювати їх і ще раз перевірити імена, факти, роки, цитати, у яких нарахував чимало огріхів, а іноді й невід-повідностей з оригіналом. Спокійно попрохав ще раз, але вже окремо, оформити бібліографію згідно з вимогами держстан-дарту.

Зміст і важливість багатьох рекомендацій я тоді не до кінця усвідомлював. Але, знаючи, що з Дем’яном Семеновичем “жарту-вати” в цьому контексті не варто, через відсутність альтернати-ви, подякував і пішов доопрацьовувати реферат. Цей процес тривав довше, як написання самої роботи. Не знаю, чи зумисне він так зробив, чи ні, але для мене це був урок на роки: надруко-вані цитати, прізвища, навіть якщо вони подані у наукових ви-даннях, не варто сприймати на віру, ліпше сім разів “відміряти”, а один раз зробити посилання на першоджерело. Уже згодом я зрозумів: кваліфікований бібліографічний опис друкованих ви-дань – це проблема не тільки студентів, а й багатьох викладачів, бо не кожен знає вимоги і не завжди стежить за змінами у від-повідних регламентних документах, а звідси – і різночитання вихідної інформації про друкований чи електронний документ. Як відповідально потрібно працювати в цьому напрямі – Дем’ян Семенович засвідчив своїм словником “Журналістика у термінах

* Романюк М. З “Автобіографії” // Науково-дослідний центр періодики (1993–2003 рр.): У 2 т. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики; Уклад. М. М. Романюк; Відп. ред. Л. В. Сніцарчук. – Львів, 2003. – Т. 2: Постаті: Біобіб-ліограф. покажч. – С. 17.

185 184

і виразах”*, який став настільною книжкою не тільки студентів, а й фахівців. У подарованому примірнику книги він написав: “Мирославу Романюку – найкращі побажання на шляху опану-вання журналістики (12.I.1975 р.)”.

ріалів, їхню рубрикацію; учив, як за допомогою поліграфічних засобів акцентувати увагу на найважливішій, як він казав, “за-головній”, публікації, поданій у тому чи іншому номері. Для мене ця “арифметика” була азбукою для початківця, яка стала у ве-ликій пригоді. За свою виправлену і доопрацьовану роботу я одержав доб-

ру оцінку і... усмішку на вустах Учителя, якого студенти знали як викладача, який ніколи не усміхається.

Після третього курсу ми з однокурсником Петром Малішем проходили виробничу практику в сімферопольському держав-ному видавництві “Таврія”. До неї готувалися серйозно і добро-совісно, бо ж редагувати треба буде книжки. Урок другий. Під час навчання на факультеті журналістики

важливими складниками фахового гарту молодих спеціалістів були такі: готування і видавання студентської навчальної газети “Радянський журналіст” та щорічні виробничі практики в ЗМІ.

Перед від’їздом мали кілька зустрічей з Дем’яном Семенови-чем, на яких він конкретизував положення двох частин своєї наукової праці “Основи літературного редагування у газеті” (1970, 1977). Його поради, застереження і побажання допомогли нам здобути серйозні навички літературного редагування сус-пільно-політичної літератури, рецензування рукописів поетич-них і прозових творів малих форм. Нашу практику було оцінено на “відмінно”.

Після першого курсу я проходив цікаву і водночас повчаль-ну практику в багатотиражці ВО “Кінескоп” з однойменною наз-вою, а після другого – значно серйознішу в хотинській районній газеті “Червона зірка” (Чернівецька обл.). Окрім підготовки і публікації різножанрових матеріалів, потрібно було виготовити оригінал-макет одного номера кожного з цих часописів. Прак-тикою в багатотиражці керував Дем’ян Семенович, а творчий доробок із районки він рецензував.

Уроки Дем’яна Семеновича Григораша, самостійна публі-цистична і творча робота – це ті найважливіші складники, що привели мене в редакторське крісло університетської багатоти-ражної газети “За радянську науку” (1977), яку вперше в історії очолив студент четвертого курсу денної форми навчання. Спо-чатку багато мені допомагав Дем’ян Семенович, особливо в ре-цензуванні та підготовці до друку серйозних проблемних науко-вих статей позаштатних авторів, наданні консультацій щодо логічно вмотивованої верстки окремих номерів. І в тому, що впродовж багатьох років газета посідала призові місця на Все-українських конкурсах-оглядах, бачу заслугу свого Вчителя.

Загальний підсумок аналізу був настільки серйозним, що іноді мені здавалося, чи правильно я обрав професію. Учитель розсудливо заспокоїв, розповівши кілька історій з досвіду робо-ти заступником відповідального секретаря чернівецької обласної газети “Радянська Буковина”, завідувачем відділу культури і шкіл цієї ж газети та про курйозні випадки, які траплялися зі студентами під час практики у 1962–1965 рр., коли він був де-каном факультету. Квінтесенція аналітичних оглядів опублікова-них матеріалів та зверстаних за моїми макетами окремих номе-рів була такою: кожна газета має свого читача, який повинен легко орієнтуватися під час пошуку потрібного йому матеріалу.

“Верстка номера, – вчив Дем’ян Семенович, – це не догма, а усталена форма подачі матеріалу певної тематики в певному місці”.

Далі він довго, ілюструючи прикладами із центральних га-зет, розповідав про особливості верстки, форми подання мате-

187

Урок третій. Постійна співпраця, обмін думками з багатьох аспектів життя-буття, творче спілкування з Д. С. Григорашем уже на четвертому курсі сформували в мене бажання серйозно працювати на науковій ниві. І, коли я поділився своїми потаєм-ними думками, Дем’ян Семенович надто серйозно зауважив: “Ви молодий, перспективний, то Вам і карти в руки. Але наука – справа не з легких, – застеріг, – вона вимагає терпеливості, системності і “самопожертви”. Це були слова людини, яка на власному досвіді переконалася, скільки коштує ложка “науково-*Григораш Д. С. Журналістика у термінах і виразах. – Львів: Вища шк., 1974. –

296 с.

186

педагогічного меду”. Я ж бо знав, що після виходу у світ книжки “Журналістика у термінах і виразах” видавництво “Вища школа” не в повному обсязі сплатило авторові гонорар. Тоді були довго-тривалі “розгляди питань” у парткомах, на ректоратах, місцево-му рівні та у столиці. Але й досі достеменно не знаю, чи вдалося Дем’янові Семеновичу повернути зароблене...

Усі негаразди не могли вибити його із сідла. Він активно працював як науковець, видавав книжки і ніколи не хвалився, що реалізує цікавий задум: готує словник “Журналістика в іме-нах і назвах”. У той час, багато в чому завдячуючи Дем’янові Семеновичу, я уже інтенсивно працював над кандидатською дисертацією, яку захистив 1988 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Київського державного університету ім. Т. Шев-ченка.

У середині 1970-х років, не пригадую котрого точно року, я вперше побачив маленьку дівчинку, з якою Дем’ян Семенович Григораш прийшов до читального залу Наукової бібліотеки Львівського державного університету ім. І. Франка. Мені було ніяково питати Учителя, з ким він прийшов, тому звернувся до працівниці, що чергувала біля каталогів. Вона й повіла: “Це донечка Дем’яна Семеновича. Вони дуже часто приходять ра-зом. Дивно, що ви їх не бачили”. Так трапилося, напевно, тому, що більшість фактичного матеріалу я опрацьовував у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника АН України, тому забігав до університетської тільки в разі нагальної потреби, а потім змі-нив місце праці.

У вересні 1990 р. мене призначили заступником директора Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН України (з 1994 р. Національної академії наук України). Тут ми часто зустрічалися з колись маленькою дівчинкою, а на той час уже впевненою в собі Наталею Дем’янівною, яка збирала матеріал до кандидатської дисертації.

У березні 1993 р. з моєї ініціативи та на підставі наукового обґрунтування концепції й найважливіших завдань у бібліотеці був створений Науково-дослідний центр періодики як її струк-турний підрозділ. До співпраці я запросив і Наталю Дем’янівну. Тоді ми довго і багато згадували про її батька, а мого Вчителя, який відійшов у вічність 1992 р. Вона розповідала, що залиши-

лося багато рукописів, зокрема уже згаданий словник. Згодом Наталя Дем’янівна доповнила і відредагувала батькові матеріали про багатьох журналістів, редакторів і публіцистів, які були опубліковані в багатотомовому виданні матеріалів до енциклопе-дичного словника “Українська журналістика в іменах” (десять випусків, 1993–2003 рр.). Їх далі видає НДЦ періодики ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України.

Сьогодні Наталя Дем’янівна – кандидат філологічних наук, болгарист, доцент кафедри слов’янської філології Львівського національного університету ім. І. Франка. Вона активний учас-ник наукових конференцій, а у фахових виданнях опублікувала понад 30 досліджень, статей, доповідей та повідомлень.

Під час однієї з цьогорічних зустрічей я запитав пані Ната-лю, чи пам’ятає вона про нашу першу зустріч у бібліотеці універ-ситету, коли приходила туди з батьком. Вона довго згадувала і ніяково відповіла:

– Ні, не пам’ятаю. А я подумав: “Як то було давно, а здається, що вчора”.

Зрештою, не це головне, а найсуттєвіше і найважливіше, узміс-товане в тому, що якщо донька продовжує справу батька, а учні – Вчителя, то Життя прекрасне – воно триває...

Про це я не раз казав і кажу своїй доньці Роксолані, яка незабаром закінчить факультет журналістики того ж універси-тету, де вчився і я. Хотів би, щоб у майбутньому, після мого зорепаду, хтось мав вагомі підстави сказати: “Життя триває... Воно прекрасне”.

09.06.2004 р. м. Львів

189

Мирослав РОМАНЮК, д-р іст. наук, професор,

директор Наукової бібліотеки імені В. Стефаника НАН України

188

191190

ЗУС ТР І Ч І У БРЮХОВИЧАХ

У житті кожної людини бувають зустрічі, значення яких ро-зумієш не відразу. Треба відійти на певну відстань, щоб осмис-лити їх. Тільки тоді створюється образ людини, з якою зустрі-чався.

Із Дем’яном Семеновичем Григорашем я познайомився вліт-ку 1988-го року, коли ми відпочивали в санаторії у Брюховичах.

Коли перебуваєш на відпочинку, скидаєш із себе весь тягар буденних турбот, легко зав’язуєш знайомства і навіть дружбу з незнайомими людьми. Курортна дружба, переважно, коротко-часна і закінчується із строком путівки.

Дем’ян Григораш вирізнявся серед інших відпочиваючих. Він не шукав гучних компаній, любив на самоті спілкуватися з природою. Завжди був заглиблений у свої думки. Для курортної публіки характерною є свобода у всьому, навіть в одязі. Дем’ян Семенович завжди був підтягнутий і охайний. Видно було, що він не любить розхристаності й нескромності.

Нас звів якийсь випадок. Уже не пам’ятаю, як це було. Вия-вилося, що є теми, які нас об’єднують. Перша з них – Харків, місто, де я народився і виріс, закінчив школу і університет. Харків Д. С. Григораш згадував із теплотою. Адже це був поча-ток його шляху у журналістику. До війни Дем’ян Семенович вчився в Українському Комуністичному інституті журналістики (скорочено УКІЖ). Ми з’ясували, що в нас є спільні знайомі. Д. С. Григораш згадував про своїх викладачів, особливо про Олексія Полторацького і Романа Самаріна. На тому ж курсі, що й Д. Григораш, навчався один із моїх друзів. Він мені багато розповідав про О. Полторацького. Те, що згадував про цю людину Дем’ян Семенович, для мене було цікавим доповненням до того, що я знав. Що ж до Романа Самаріна, то він викладав і у Харківському університеті, де навчався і я.

Нам було що згадати про молодого, дотепного, надзвичайно ерудованого доцента Р. М. Самаріна. Д. С. Григораш говорив про його лекції із зарубіжної літератури, а я – ще й про те, як Са-марін керував літературною студією на філологічному факуль-

теті університету. Але були речі, про які Дем’ян Семенович не знав (маю на увазі не зовсім гідну поведінку Самаріна під час славнозвісних ідеологічних кампаній повоєнних років). Я розпо-відав йому про це.

Друга тема наших розмов – війна, воєнне лихоліття. Ми обоє пройшли випробування війною. Розуміли її героїку і тра-гізм. Для нас вона була (а для мене і залишилася) Великою Віт-чизняною. Мій співрозмовник був ще й учасником незрозумілої Фінської війни. Вона поставила перед нашим поколінням багато запитань, на які ми не знаходили відповіді. Дем’ян Семенович розповів про воєнні роки лаконічно, але відчувалося, що ця тема його хвилює особливо, що війна залишила в його душі глибокий слід. Адже ті роки збіглися з молодістю, з тим часом, коли з тривогою і надією дивишся у майбутнє. Тут не треба було багато говорити. Ми без слів розуміли один одного. Те, що було в наших розмовах і в їхньому підтексті, можна висловити словами прекрасного вірша Давида Самойлова “Сороковые”:

Как это было! Как совпало. Война, беда, мечта и юность! И это всё в меня запало И лишь потом во мне очнулось.

Вже згодом я дізнався, що Дем’ян Семенович мав бойові нагороди, серед них медаль “За бойові заслуги”. Це одна з тих нагород, які називають солдатськими. Мій співрозмовник був дуже скромним, мало, скупо говорив про особисті переживання в час війни.

Виявилося, що він тоді ж, коли ми зустрічалися, працював над збіркою перекладів “Пісня над обелісками”. Її він закінчив 1989-го року. До цієї збірки увійшли твори поетів, які впали на фронтах Великої Вітчизняної війни, полягли у боях з гітлерів-цями, на суворих партизанських дорогах, загинули у фашист-ських катівнях. До збірки увійшли твори понад 200 авторів, написані різними мовами. На жаль, збірка не вийшла друком.

193192

Третьою темою наших розмов була викладацька робота. Говорили про непомірні навчальні навантаження, про те, як важко поєднувати викладацьку працю з науковою. Дем’ян Се-менович розповідав про те, над чим працює: у своїх працях, хотів використати той досвід, якого набув за час роботи в газеті.

А взагалі ж говорив він небагато, дуже чітко формулював свої думки. У моїй пам’яті він і залишився небагатослівним, під-тягнутим, ощадливим у словах і діях. Може, наші зустрічі й закінчилися б так, як це зазвичай буває: зустрілися, поспілкува-лися, роз’їхалися. Але одного разу Дем’ян Cеменович мені ска-зав: “Моя донька збирається займатися болгаристикою. Може, допоможете їй”. Річ у тім, що тоді я опублікував кілька статей і дві невеличкі книжечки про болгарську літературу. Про них я згадував у наших розмовах. На прохання Д. С. Григораша я від-повів: “Безперечно, допоможу”. Повернувшись до Дрогобича, я був заклопотаний своїми справами і не часто згадував про брю-ховицькі розмови. Буваючи у Львівському університеті, я не заходив на факультет журналістики і з Дем’яном Семеновичем більше не зустрічався. Правда, чув про нього від наших спільних знайомих. А 1992-го року дізнався про його смерть.

Минуло ще кілька років. У травні 1996-го року на славістич-ному колоквіумі я слухав доповідь про українсько-болгарський переклад. Авторкою була Наталя Григораш, як я дізнався, донь-ка мого колишнього брюховицького співрозмовника. Деякі твер-дження доповіді, як мені здалося, вимагали уточнень. Дещо викликало й заперечення. Однак загалом виступ був цікавим, змістовним і – головне – свідчив про серйозне ставлення до нау-ки, про добре знання предмета. Про все це я сказав, виступаю-чи під час обговорення. Після засідання доповідачка підійшла до мене і попросила погодитися бути її науковим керівником. Звичайно, я відразу ж погодився, згадавши Брюховичі, чудове літо 1988-го року, прогулянки лісовими стежками разом з Д. С. Григорашем. Як потім з’ясувалося, Наталя тоді ще не знала про мої зустрічі з її батьком. Про це я їй розповів згодом.

Звернутись до мене Наталі порадив Володимир Чорній, відомий історик-болгарист.

Восени 1996-го року під час Франківської конференції я зустрівся з Наталею вдруге. Ми почали працювати. З досвіду ке-рівництва працею молодими науковцями знаю: щоб співпраця була успішною, потрібне і людське взаємопорозуміння, взаємна довіра. Ясна річ, основною темою моїх розмов з Наталею була її дисертація. Водночас у наших розмовах завжди був присутній і Дем’ян Семенович. Наталя багато розповідала мені про батька. Вона свято зберігала пам’ять про нього. Потім я усвідомив, що вона успадкувала від нього такі риси, як принциповість, дис-циплінованість, порядність й охайність в роботі, чуйність. Вона істотно доповнила мої уявлення про Д. С. Григораша, допомогла домалювати його образ.

Трохи відступаючи від теми, скажу, що працювати з Ната-лею було легко. Особливої допомоги керівника вона не потребу-вала. Врешті, коли дисертацію – добротну, ґрунтовну, написану на основі першоджерел – було закінчено, виявилося, що шлях до захисту буде нелегким. Завжди знаходяться “доброзичливці”, які самі не вміють і не хочуть працювати, але володіють особливим “талантом”: заважати тому, хто працює. Та не буду зараз спиня-тися на цьому. Захист, усе ж, відбувся. Коли голова Ради по-відомив, що всі члени проголосували “за”, я знову згадав літо 1988-го року. Я подивився на Наталю і зрозумів, що ми думаємо про одне: як би радів Дем’ян Семенович, коли б він дожив до цього справжнього успіху своєї доньки. Я зрозумів, що ще тоді, в Брюховичах, він думав про цей день.

Та зустрічі у Брюховичах мають ще одне продовження. Сталося так, що в Дрогобичі працює багато колишніх студентів Д. С. Григораша. Згадуючи університетські роки, факультет журналістики, вони називають Дем’яна Семеновича своїм улюб-леним викладачем, розповідають про його лекції. Усі одностайні в одному: Григораш був дуже вимогливим, але доброзичливим викладачем, любив і поважав студентів. Наголошують його дис-циплінованість, акуратність, нелюбов до гучних фраз, до будь-

195194

якої афектації. Лекції його були цікавими, багатими на при-клади, також, з практики самого викладача. Усі свідчать: скласти іспити в Григораша було непросто, він не терпів повер-ховості, халтури, зловживання загальниками.

Василь Добрянський зазначає: “Григораш вчив нас охай-ності, акуратності”. Дуже вимогливо ставився Григораш до документації з практики. У деканаті факультету звіти його сту-дентів вважали зразковими. Мабуть, давалася взнаки праця на посаді відповідального секретаря редакції. Тут потрібна була особлива точність, уміння оформити той чи інший номер газети, поставити матеріал на належне місце.

Розповідають про те, як Д. С. Григораш керував виробни-чою практикою. Відомо, що багато хто з викладачів розглядає цей вид роботи лише як легкий спосіб виконати навчальне на-вантаження. Доцент Д. С. Григораш приділяв багато уваги роботі з практикантами. Він по кілька разів бував у тих редак-ціях, де працювали підопічні йому практиканти. Уважно аналі-зував їхні матеріали. Відбувалися дружні, творчі зустрічі сту-дентів з наставником, який передавав їм свій багатий журна-лістський досвід.

Як говорив мені Йосип Садовий, Дем’ян Семенович зали-шив про себе в колишніх учнів найкращі спогади.

Було й таке. Як і кожний автор, Дем’ян Семенович хотів, прагнув, щоб його книжки читали. Будь-який твір, як відомо, містить установку на читача. Це стосується не лише художніх творів, а й наукових праць. Той же В. Добрянський розповідав мені про такий випадок. Йдучи на іспит, він вдався до малень-ких і досить наївних хитрощів. Вийшла книжка Д. С. Григо-раша. Вона дуже швидко розійшлася. У Львові її не можна було придбати. Здається, і сам автор не мав достатньої кількості при-мірників. Студент дістав у Самборі один примірник книжки (до речі, єдиний у книгарні) і прийшов із ним на іспит. Зробив так, щоб екзаменатор це помітив. “Де ви дістали цю книжку?” – запитав Григораш. Василь відповів, що дуже довго шукав її. Видно було, що Дем’ян Семенович зворушений. Він тут же напи-

сав дедикацію. Всупереч своїм правилам, доцент дуже поблаж-ливо поставився до відповіді й пробачив деякі огріхи сту-дентові.

І. Невмржицька відзначила такий момент. Д. С. Григораш не любив зайвих розмов про залучення студентів до наукової роботи. Він просто діяв у цьому напрямі. Завдяки йому, студен-ти долучалися до наукових пошуків, полегшуючи своєму настав-никові віднайдення, а часом й оформлення певних матеріалів, оволодівали навичками праці в архівах і бібліотеках, вчилися розуміти джерелознавче значення преси. Д. С. Григораш наче спростовував твердження: газета – одне із джерел пізнавання історії, але це джерело потребує вдумливого підходу.

Врахуймо те, що колишні студенти Д. С. Григораша пра-цюють в ЗМІ всієї України. Зерно, яке він посіяв, приносить свої плоди.

Є ще один момент, на якому хочу спинитися. Зазвичай, говорячи про викладача, науковця, культурного діяча чи дер-жавного мужа, ми забуваємо про дуже суттєву обставину. Для будь-якої діяльності важливий, як-то кажуть, міцний тил, та атмосфера, той домашній затишок, та підтримка рідних, без яких справжня творчість неможлива. Під час розмов у Брюхо-вичах Дем’ян Семенович дуже мало говорив про свою родину. Мало і скупо. Але в кожному слові бриніла якась особлива ніж-ність. За останні роки я познайомився не лише з Наталею, а й з дружиною Дем’яна Семеновича – Лідією Михайлівною. Зрозумів, як багато важила для Григораша – журналіста, педагога, вче-ного – відданість цієї жінки, її вміння створити умови для його праці. У часи, коли йому було фізично або морально важко, вона підтримувала його, була разом з ним. Сім’я свято зберігає пам’ять про Чоловіка, Батька, Дідуся.

Філософи розмірковують над тим, як пов’язані між собою закономірність і випадковість, про те, що визначає долю кожно-го з нас. Здається, зустріч у Брюховичах була випадковістю, наслідком збігу обставин. Але вона дала мені змогу поступово

долучитись до внутрішнього світу непересічної людини, позна-йомитися з тими, хто живе пам’яттю про нього.

Читач цього покажчика побачить, як багато встиг зробити Дем’ян Семенович Григораш, який шлях пройшов він – від журналіста-практика до визначного вченого – визнаного фахів-ця з питань теорії й історії журналістики.

Цей покажчик говорить і про те, що Львівський національ-ний університет шанує свого співробітника. Доречно згадати, що Д. С. Григораш був не лише співробітником, а й істориком університету. У створення його Історії він вкладав душу, відда-вав їй свій талант.

Розумію, що ці нотатки, ці спогади вийшли дещо сумбур-ними. Я ставив перед собою єдину мету: додати до портрета Дем’яна Семеновича Григораша кілька штрихів. Читачеві суди-ти, чи мені це вдалося.

Марк ГОЛЬБЕРГ, доктор філологічних наук,

професор Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка

132 133

1939 рік.Дем ян – солдат’ ГРИГОРАШ

ГРИГОРАШ Семен Іванович(батько)

ГРИГОРАШ Ганна Сидорівна(мама)

1951 рік. Д. ( ) випускникфілологічного факультету Чернівецького університету

ГРИГОРАШ перший справа –

Кінець 40-х років ХХ ст. Дем ян поет Микола невідомий’ ГРИГОРАШ, НАГНИБІДА,

Після Установчих зборів Чернівецької письменницької організації. Г. Г. Х.

М. К. М. Ф.О. Д. М. В.

Зліва направо сидять :стоять:

БЛОШТЕЙН, МІЗЮН, МЕЛАМУД,АЛЬТМАН, ДЕМОЧКО; ТКАЧ, ПОГРЕБЕННИК ,

ГУБАР, ГРИГОРАШ, БУРБАК , ЛЕСИН. Серпень 1958 року

1953 рік. Д. аспірант кафедри історії української літератури Чернівецького університету

ГРИГОРАШ –

134 135

1955 рік. Д. ( ) серед викладачів та аспірантів Чернівецького університету

ГРИГОРАШ у центрі

1959 рік. “Редакційна упряжка”газети “Радянська Буковина”. У центрі Д.

ГРИГОРАШ –

136 137

Зліва направо в першому ряду: В. Д.Й. П. серед випускників факультету

журналістики Львівського університету.

КИБАЛЬЧИЧ, ГРИГОРАШ, ЦЬОХ, МАЛИЙ

Львів, 1967 рік

Кінець 50-х років ХХ ст. Володимир літредактор газети

“Радянська Буковина” і Дем ян ОЧОСАЛЬСЬКИЙ

ГРИГОРАШ’–

126

Початок 70-х років ХХЗа лекторською кафедрою доцен –

19

ст.т Д. ГРИГОРАШ

З Весною і Майбутнім за руку.Д. з донькою Наталею, тепер доцентом кафедри

слов янської філології ЛНУ ім. Івана Франка ГРИГОРАШ

’

67 рік.

127

1971 рік. Зустріч випускників факультету журналістики Львівського університету.

Д. ГРИГОРАШ у першому ряду 7-й справа–

Дарчі підписи Д. на звороті цієї ж фотографії ГРИГОРАШЕВІ

129

1987 рік. Зустріч з польськими журналістами у с .

: В.Д. В. О. Н.

тудентському клубі Львівського університетуНа передньому плані

ЛИЗАНЧУК , М.ПРИСЯЖНИЙ,

ГРИГОРАШ, КИБАЛЬЧИЧ, СЕРБЕНСЬКА, РАДВАНСЬКА

1982 рік. м. Івано-Франківськ, телерадіокомітет.Д. керівник навчальної практики студентів-журналістів ГРИГОРАШ –

1980 рік. Д. у колі студентів ГРИГОРАШ –

80-ті роки ХХ ст.Навчальний процес триває й на перерві...

128

З осіннього Львова прилинула сумна звістка: на 71-му році перестало битися серце Дем'яна Семеновича Григорша.

Добрих півтора десятка літ свого сповненого випробувань життя він пов язав з нашим буко-винським краєм.

Прийшовши зраненим з фронтів другої сві-тової війни, Дем'ян Григораш навчався на філо-логічному факультеті Чернівецького держав-ного університету, а згодом в аспірантурі при кафедрі української літератури, працював лабо-рантом і викладачем.

Не один рік віддав він роботі в газеті «Радян-ська Буковина», де завідував відділом культури, був заступником відповідального секретаря.

метом розглядудидатській дисер

Життя Дем'янньої пори, яку віпроникливі пое

'

Ім'я Дем'яна Григораша вписалося і в літера-турний процес на Буковині п'ятдесятих почат-ку шістдесятих років. Він був одним з найді-яльніших учасників обласного літоб'єднання , членом редколегії альманаху «Радянська Буко-вина». У кожному з шести випусків цього ви-дання за 1955 1960 рр., яке чимало спричини-лося до консолідації місцевих літературних сил, і створення письменницької організації, знахо-димо чи то добірку його віршів, чи розгорнутулітературно-критичну статтю. В одній з них він першим зробив грунтовний огляд повоєнного доробку буковинських прозаїків. В іншій на

Останні трижив у Львові, пситеті і рядовтету журналістиною вів плідну багатьох десятквиділяється пертипу «Журнал(Львів, 1974). Утисяч термінів журналістикиредакційної робноюпрактикоюцифікою радіомтурою системи д

–

–

–

–

–

в успішно захищеній ним кан-тації.

а Григораша обірвалося осін-н дуже любив і якій присвятив тичні рядки:

Печальним журавлем відлинув у вирій, з якого не повертаються, Дем'ян Григораш. Та па-м'ять про нього, про його добрі справи з нами.

широкому матеріалі, поміж якого і листування з Олесем Гончаром, Дем'ян Григораш розкрив життєву основу роману «Прапороносці». Твор-чість цього видатного письменника стала пред-

десятиріччя Дем'ян Григораш рацював у тамтешньому універ-им доцентом, і деканом факуль-ки. Разом з навчально-вихов-науково-дослідну роботу. Серед ів його статей і кількох книг ший на Україні довідник такого істика у термінах і виразах»

ньому пояснено близько двох і виразів, пов'язаних з теорією і публіцистики , орг ан ізац ією оти газет і журналів , літератур-таполіграфічною технікою, спе-овлення і телебачення, струк-рукованої інформації.

–

ю на узбіччі за містомуюсь красою землі:ина наділа намисто,нею

у вранішній млі влі, журавлі,

журавлі.. .

–

Група буковинців.

На фото: Д. С. Григораш (третій зліва) в колі родичів і друзів.Фото 1956 року. Чернівці

Некролог у газеті “Буковина” (за 29 вересня 1992 р.

Чернівці)

Я стоІ милБуковІ над

Жура

ПАМ ЯТІ ДРУГА’

131

Могила Д.на Личаківському цвинтарі у Львові

ГРИГОРАША

130

Пісня композитора П. на сл(газета “Радянська Буковина” за 4

ОКРУШКА ова Д.вересня 1960 р.)

ГРИГОРАША

Відгук В. (Польща) на словник Д. “Журналістика у термінах і виразах”ПІСАРЕКА ГРИГОРАША

196

Ксерокопія проспекту книги Д. “ ГРИГОРАША Пісня над обелісками”,яка була здана до друку, але, на жаль, не видана.

(Див. поз. 286 у покажчику)

197

ДОПОМІЖНІ

ПОКАЖЧИКИ

ПОКАЖЧИК ПСЕВДОН ІМ ІВ

Д . С . Г РИГОРАША

199

Гр. Дністровець 95, 98, 105, 107, 112–114, 116, 117, 123, 125, 128–130, 133, 135

Дністровець Г. 63, 90

Дмитро Григоренко 49

Гр. Днестровец так підписано поетичну збірку Д. С. Григораша “Семибарвна веселка моя”

Д. Семенович 44

C. Петренко 248

С. Грицюк 94, 111

198

АЛФАВ І ТНИЙ ПОКАЖЧИК НАЗВ ПРАЦЬ Д . С . Г РИГОРАША

200

А А могло б бути краще...

201

110 В боротьбі за людину

А. П. Свидницький: До 85-річчя з дня смерті 39 Ад’ютанти підпільної музи 233

В Київ, на огляд

Актуальна, важлива тема 72 Велика Перемога

Акульшин Дмитро Пилипович 403 Великий польський поет: [Про А. Міцкевича]

Александров Дмитро Олександрович 302 Велич визволеної людини

Андрющенко Микола Федорович 351 Велична пісня про подвиг народу

Артем 380 Величний витвір людства: 400 років книгодрукування

Артеменко Петро Іванович 363

Величний літопис життя

Архип Тесленко: До 45-річчя з дня смерті 40Атаманюк Василь Іванович 288

Видатний поет, драматург, прозаїк: До 115-річчя з дня народження М. П. Старицького

Атеїстичні традиції української літератури 73

Б Багаті теми, недосконалі рядки 54

Высокая народная трибуна

Бажан Микола Платонович 352 Високе покликання бібліотекаря

Бартошик Микола Іванович 303 Високе покликання поезії

Бе-Ша Борис Мойсейович 353 Високе почуття патріотів

Безсмертний подвиг поезії 249 Виступає Буковинський ансамбль

Безсмертя великого Кобзаря: До 150-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка 148

Відвідайте виставку китайських майстрів!

Бесіди про журналістику 197 Він був у всьому комуністом: [Про Я. Галана]

Білиловський Кесар Олександрович 304 Він з нами, він серед нас!: [Про Я. Галана]

Близький і дорогий серцю: [Про А. П. Чехова]

111Близький і зрозумілий нам 209, 234

Він – справжня енциклопедія: [Про Ф. Енгельса]

Бойова, цілеспрямована, оперативна... 86Бойове перо К. Маркса – журналіста 190

Вітчизно наша рідна, дорога!

Большак Василь Григорович 305 Вічно живі, невмирущі традиції

Борець за свободу і дружбу народів: [Про А. Міцкевича] 24Борзенко Сергій Олександрович 404

Вовк Михайло Степанович

Борканюк Олекса Олексійович 303Бош Євгенія Богданівна 416

В 87

В боротьбі за право пролетаріату: До 50-річчя “Правды” 1431125574

198149151210

27Викривальний, бойовий... 113Висока народна трибуна 172Висока народна трибуна: Заочна школа робсількора 226

22788

114235115

Виступають азербайджанські артисти 116117199183

Він завжди з нами!: [До 125-річчя з дня народж. Ю. Федьковича] 89

211236184

Вклад студентської молоді: Огляд преси 56354

Вовчок Марко 417

202

Воїни, гуманісти, трудівники: До характеристики позитивного героя трилогії О. Гончара “Прапороносці”

203

57Волошин Іван Іванович 307Вони полягли першими: Сторінки поетичного меморіалу 256Вороний Микола Кіндратович 289Вчитись у великого Леніна 228

Є

Г Гавелка Йосип Йосипович 381Гаврилюк Олександр Якимович 294

Жалайда Олександр Михайлович

Гадзінський Володимир Антонович 308 Жанровий арсенал автора

Галан Ярослав Олександрович 295 Животенко Павло Миколайович

Героїки нашої дужий порив 237 Життєдайне полум’я революції

Головацький Іван Федорович 382 Жуков Георгій (Юрій) Олександрович

Гонта Тимофій Тимофійович 355 Жукович (Жовтневий) Наркіс Іванович

Гопнер Серафима Іллівна 309 Журналісти – підручні партії

Горизонти районної преси: База політичної агітації 212Гошовський Андріан 383

Журналістика у термінах і виразах: [Довідник]

Гримаси їхньої “свободи”: Памфлет 267 Гуманістичний спектакль: П’єса С. Альошина “Все

залишається людям” у постановці Луганського театру

118Гурський Іван Григорович 418 З багнетом зрівняне перо

Д Дайте крила пісні!: Огляд віршів 90

За Батьківщину бились всі народи: Сторінки поетичного меморіалу

Демочко Кузьма Макарович 310Дієвість друкованого слова 213

За край дорогий, Прибалтійський...

Дітище Леніна: [Про газету “Правда”] 157 За професією літератор і журналіст

Дніпровський Іван Данилович 311 За яскравий образ молодого героя: Нотатки про твори

буковинських письменників До фестивалю 58 Загорулько Борис ТерентійовичДовженко Олександр Петрович 356 Закріпити досягнення, усунути недолікиДорогу народним талантам! 119

Замітка-агітація фактами

Дубина Кузьма Кіндратович 312Дудикевич Богдан Корнилович 364 Заславський Петро Савелійович

Е Енергія політичної поезії 268

Ємельянов Олександр Васильович 405

Ж 384250365280313314136

Журналістика в бою: Сторінки поетичного меморіалу 2577

Журналістська нива Карла Маркса 251

З 258

З іменем Вітчизни в серці: Сторінки поетичного меморіалу 269З іменем Леніна в серці 120

270271

189, 214

7536628

152Заруба Юрій Володимирович 367

406Заслужена капела бандуристів 91

204

Зась вам, правнуки погані!: [До 150-річчя з дня народж. Т. Г. Шевченка] 153

Клич буревісника, прапора колір

Затонський Володимир Петрович

205

296 Козюренко Олександр Григорович

Захоплююча професія 144 Кокта Михайло Данилович

Здрастуй, рідна школо! 92 Колиска революційної поезії

Золотими руками умільців 121 Колісник Василь Вікентійович

Зорич А. 297 Копиця Давид Демидович

І І все ж весело і змістовно! 93 Коротич Віталій ОлексійовичІ. І. Манжура: До 65-річчя з дня смерті 76 Коряк Володимир ДмитровичІ пісня, і праця, і дружба, Радянська Вітчизно, – тобі!

272

“І сурми бойові заграли...” 284 Косован Олександр РомановичІван Бровкін, солдат... 29 Костенко Микола ПавловичІван Вазов: До 35-річчя з дня смерті 41 Костров ТарасІван Франко і Буковина 42 Котко КостьІванов Святослав Павлович 298 Коцюбинський Михайло Михайлович... Імені Ярослава Галана: (Про лауреатів премії

ім. Я. О. Галана за період 1965–1975 рр.) 8Інгулов Сергій Борисович 407

Кузьма Роман Володимирович

Інгульський Петро Мокійович 315 Кузьо Михайло Костянтинович

Інтернаціоналізм – прапор радянської преси 187Інформаційна насиченість публікацій районної газети 285

К Как разрабатывать тему 229

Лебедєв Микола Миколайович

Канюк Сергій Іванович 385 Левицький Михайло Васильович

Капельгородський Пилип Йосипович 290 Ленинская школа журналистики

Карпов Микола Георгійович 316 “Ленінградці, діти мої!..”: Сторінки поетичного меморіалу

Качура Яків Дем’янович 317

Ленінська преса

Кваліфіковане ведення періодичного видання – запорука ефективності друкованого слова 191

Кириченко Семен Трифонович 408 Ленінські принципи ведення партійної газети

Клименко Яків Дмитрович 318 Липовченко Микола Миколайович

Климпотюк Микола Васильович 319 Литвиненко Валентин Гаврилович

238299368239300320

Кореспонденція в газеті 185Корифей українського театру: До 110-річчя з дня

народження І. К. Карпенка-Карого 30369370

Косинка Григорій Михайлович 291321322301386387

Краса і щастя в праці 122388323

Кулик Іван Юліанович 324

Л Л. М. Леонов 94

389292230259215

Ленінський стиль діяльності редакційного апарату 173Ленінські принципи ведення газети 158

168409410

Лицарі волі народної 240

206

Лівчак (Ливчак) Йосип Миколайович

207

390

Методичні поради до організації випуску навчального посібника “Радянський журналіст” для студентів і викладачів факультету журналістики

Лідов Петро Олександрович 411Лісняк Василь Андрійович 325Літературна частина партійної справи: До 160-річчя з дня

народження К. Маркса 192

Методичні поради з літературного редагування і варіанти контрольних робіт для студентів-заочників

Літописці нашої епохи 137

Методичні поради студентам по підготовці курсової роботи з теорії і практики радянської преси

Лопуляк Сидір Юрійович 412Людей жорстоких викривач: [Про Марка Вовчка]

95

Людина крупним планом 216 Мигаль Тарас Степанович

Львівський університет: [Монографія] 10 Митці братньої Грузії

М М. К. Заньковецька: [До 95-річчя з дня народження] 31М. Л. Кропивницький: До 50-річчя з дня смерті

123

Маківчук Федір Юрійович 326 Міцна єдність, палка дружба!

Малий Павло Дмитрович 327 Мов живий, говорячи з живими

Мати своє обличчя 217

Могучее идеологическое оружие партии: К выходу сборника документов и материалов о партийной и сов. печати, радиовещании и телевидении Матійко Ганна Степанівна 357

Матулівна Ніна 328 Можливості і засоби газетного жанру

Матяш Микола Іванович 419 Можливості і засоби кореспонденції як газетного жанру

...Медаль за бій, за труд 241 Мондок Іван Ілліч

Мельниченко Анатолій Федорович 329 Моторний Олександр Давидович

Мельничук Юрій Степанович 330Методичні вказівки для студентів з питань організації

самостійної роботи з курсу “Теорія і практика радянської журналістики (періодичної преси)” 15

На Дунаї, на Віслі, над Влтавою...: Сторінки поетичного меморіалу

Методичні вказівки до вивчення профілюючих дисциплін: Для студентів I курсу факультету журналістики 18

Методичні вказівки до підготовки і проведення лабораторних занять з курсу “Теорія і практика радянської журналістики (періодичної преси)” 22

Методичні вказівки щодо вивчення організації роботи редакції газети для студентів факультету журналістики 19

Методичні поради до вивчення газети (з покажчиком видань Української РСР) 14

Натхненна пісня: Огляд віршів молодих поетів

17

16

13Ми Леніна ім’я лелієм 242, 273

331124

Митці з Памірського краю 125Михайлюк Іван Андрійович 332Михалевич Олександр Володимирович 371Місія миру і дружби 96

126281

177167159391420

Н

274На життєвій дорозі 97На крилах магістральних тем 193Надійна опора редакцій 218Найенергійніша підтримка участю... 219Народний звитяжець Олекса Довбуш 127Насущні завдання культосвітніх працівників 77, 98

32Натхненне слово про вождя 243Наш гість – ансамбль Мойсеєва 128

208

Не білоручки, а газетярі...

209

138

Питання майстерності і стилю в трилогії Олеся Гончара “Прапороносці” Недоліки студентської газети 33

Немеркнуче зоряне сяйво 200 Підласко Тихін Васильович

Ніхто не забутий, ніщо не забуто! 260, 261Нова зустріч з давніми друзями 139 Пісні над обелісками: [Вірші поетів-фронтовиків]

О Образ головного агронома 99 Поборник народної волі: До 65-річчя з дня смерті

Ю. Федьковича Образ В. І. Леніна в світовій літературі 100Образ червоного прапора 145

Поборниця долі щасливої: [Про творчість Н. Кобринської]

Образы воинов-героев в советской литературе 140Ованес Туманян 101

Подвиг юних патріотів

Огоновський Володимир Петрович 392 Подолинський Сергій Андрійович

Одудько Тиміш Романович 358 Поезія революційного гарту

Олександр Копиленко 129 Позитивний герой в трилогії Олеся Гончара “Пропороносці”

Оровецький Павло Андрійович 333

Покорителі цілини

Осип Маковей: До 90-річчя з дня народження 59Основи літературного редагування у газеті: Практикум для

студентів факультету журналістики університету

5, 6, 9 Остання битва: [До Дня Перемоги] 181

Полторацький Олексій Іванович

Острое оружие публициста: К 150-летию со дня рождения Ф. Энгельса 174 Потайчук Іван Миколайович

Оформлення видання – це політика 164 Почесна справа публіциста: [Про публіцистику Л. Українки]

П Павлик Микола Іванович 334

Прапор Звитяги над Рейхстагом: Сторінки поетичного меморіалу

Павлюк Петро Макарович 335Палітра політичної газети 220

Преса – ударна сила: Бесіда з робсількорами

Палке ленінське слово 154 Прилюк Дмитро Михайлович

Палке слово пролетарського поета: [Про М. М. Тарновського] 78Палкий поет-революціонер: [Про П. А. Грабовського] 60Пам’ять про Леніна у наших серцях 282

Пристрасне слово поета: Лауреати Ленінських премій

Пелехатий Кузьма Михайлович 336Пирогов Вадим Васильович 337

Пристрасне слово революційного публіциста

Письменник-демократ Марко Черемшина 61

102413

Підсумки і плани 188286

Пісня, пробита кулею: Сторінки поетичного меморіалу 262По духу ленінець, по совісті інтернаціоналіст 201

25130

Поглиблення демократизації і преса 28762

39314614344

Політична функція поетичного слова у газеті 278Положительный герой в трилогии романа “Знаменосцы”

А. Гончара 1359

Полягли вони за Перемогу на Дунаї, Віслі і за Одером 275338150

“Правда” і партійне керівництво пресою 178“Правде” – 60 років 179

276165339

Примаков Віталій Маркович 421Пристрасна революційна публіцистика: До 145-річчя з дня

народження Ф. Енгельса 160131175

Приходько Нінель Антонівна 340Про вождя думи і слово 170

210

Про доблесть, подвиги і славу

211

141 Рец.: Перша зустрічПро композицію трилогії Олеся Гончара “Прапороносці” 179Про кореспонденцію як основний газетний жанр 155Про об’яви, вивіски, реклами 63 Рец.: Поетична естафетаПрограми спеціальних курсів для студентів факультету

журналістики 21 Рец.: Правдиві, хвилюючі твори

Продовольча програма: тематичні напрями, журналістські форми 263

Рец.: Проти чорних лиходійних сил

Прокопенко Зіновій Іванович 372 Рец.: Розквіт таланту

Р “Рабочих песен колыбель”: [Про газету “Правда”]

147

Рядки, написані в бою 252

Рец.: Спостереження над майстерністю трилогії О. Гончара “Прапороносці”

Радянська газета: Семінарій: (Навч. посіб. для ун-тів зі спеціальності “Журналістика”) 11

Рец.: Суспільне призначення друкованого слова

Радянська газета та її дописувач 194 Рец.: Схвильовано і щиро

Радянський журналіст: Навч. посіб. для студ. ф-ту журналістики Львів. ун-ту ім. І. Франка 202

Райдужний промінь: [Оповідання] 80 Рец.: Уроки боротьби і правди

Реквієм над обелісками 277 Рец.: Фронтовими дорогами

Рец.: В Загір’ї 35 Рец.: Чудові люди красивої землі: На здобуття Ленінської премії

Рец.: Валентин Чепуренко і його друзі 36Рец.: Відповідальна місія літератури 204

Рец.: Югославські враження

Рец.: Героїка 66 Рец.: Якщо ти журналіст

Рец.: Гостра зброя комуністичного виховання 182Рец.: Добрий порадник 205

Робоча програма і план самостійної роботи з курсу “Теорія і практика радянської журналістики” для студентів I–IV курсів факультету журналістикиРец.: Друга книжка Параски Амбросій 68

Рец.: “Друзья-товарищи” 67

Робоча програма і плани семінарських занять з курсу “Теорія і практика радянської журналістики (періодичної преси)” для студентів І-IV курсів факультету журналістики

Рец.: За землю, за волю... 69Рец.: Зарисовки про народних митців 108Рец.: Мелодійний заспів 109

Розквіт народних талантів

Рец.: На життєвій дорозі 134

Розповсюдження і експедирування преси: Лекція для студентів університету – факультету журналістики

Рец.: Навічно прокляті народом 37Рец.: Не на повний голос 51

Руденко Василь Іванович

Рец.: Перекопський штурм 71 Рудницький Михайло Іванович

70Рец.: Підступність “доброго” Самаритянина 223Рец.: Поезія грозової юності 81

20652

Рец.: Про все нам ясно мовить Ленін 22423282

Рец.: Розповідь про колгоспну трудівницю 135Рец.: Соціальна позиція ліричного героя 207

83Рец.: Справочник о литературе: плюсы и минусы 248

20884

Рец.: Твір про героя-комуніста 38Рец.: У жовто-блакитному паноптикумі 196

22585

15653

142Рєзніков Петро Дмитрович 341

23

20103

2 373342

Рядки, написані в бою 252

212

С Світоч в імлі

213

283 Тардов Михайло СтепановичСержант міліції: [Відгук на виставу] 132 Тарновський Микола МиколайовичСила партийной прессы 161 Тарногродський (Тарногородський) Микола Павлович

Симакович Вадим Олексійович 374 Твій подвиг, народе, безсмертний!Символ слави і скорботи: [До Дня Перемоги] 221Система публіцистичних жанрів радянської газети 244Ситом сонця не затулиш: Націоналізм – противник

розрядки і роззброєння 195 Теорія і практика радянської журналістики: (Основи

майстерності. Проблеми жанрів): Навч. посіб.

Скарбек (Шацький) Болеслав 394

Теорія і практика редагування газети: (Учбовий посіб. для студентів факультетів журналістики ун-тів)

Скляренко Семен Дмитрович 422Скрипник Микола Олексійович 395

Ткачук Іван Васильович

Слинько Петро Федорович 396 Ткачук Михайло

Слідчий міліції Василь Попков: Нарис 45 Трагедія американських шахтарів

Сліпчук Петро Олексійович 343 Трибуна мільйонів

Слободянюк Борис Йосипович 344 Тудор Степан

Слово, гартоване в боротьбі 245Слово на вес золота 162Слово туги і любові: [Про І. Шимчишина] 104Смолич Юрій Корнійович 423

У дружбі з революційними демократами: До 120-річчя з дня народження Марка Вовчка

Солдат революції Олександр Гаврилюк: До 45-річчя з дня народження 46 У Ширівцях, в Зарожанах: Репортаж

Социологическая весомость информации в районной газете 279Справа Румянцева: [Відгук про кінофільм] 47Статті буквально б’ють, наче гармати... 222Статті буквально б’ють, наче гранати... 246, 253Степан Васильченко: [До 25-річчя з дня смерті]

64

Степан Руданський 105 Ф. Енгельс і журналістська справа

Стоїть над Волгою курган...: Сторінки поетичного меморіалу

264Ступницький Леонід Васильович 375Сумний Семен 345 Франко Ольга Федорівна

Суспільне призначення партійної публіцистики 186

Т 376377397247

Теоретик пролетарської публіцистики: До 150-річчя з дня народження Ф. Енгельса 176

12

4 34636065

203347

У

26У сяйві золотої Зірки: Сторінки поетичного меморіалу 266

133Україно моя, Україно!: Сторінки поетичного меморіалу 266Уманський Матвій Максимович 398Уроки ленінської журналістики 254

Ф 169

Форми масової роботи газети: Лекція для студентів-заочників університету факультету журналістики

3

399Фріман Абрам Якович 414Функціональні особливості газетної рубрикації 171Функції газетної рубрикації 180

Х Хаба Іван Омелянович

400Хвилююча кінодрама 34Хвиля Андрій Ананійович 293

АЛФАВ І ТНИЙ ПОКАЖЧИК НАЗВ ПОЕЗ ІЙ Д . С . Г РИГОРАША

Багатство 430; с. 83 Обжинки 444

Хомин Нестор Васильович 401 Балада про сльозу 455 Осінь 449 Безссоння с. 93

Пам’ять наших ран 460 Береза 425 Ц Ципко Кость Григорович 348

Партії 438, 450 Березень 442 Пісня 451

Бузок 443; с. 87–88

Повернення 452, 461 Буковина 431 Проповідник: ескіз до портрета:

[Сатиричний вірш] 439 Цьох Йосип Терентійович 349 Буковині 432

В горах 433 Райдуга с. 91–92 Ч

Чернов Леонід 350

В дорозі 444; с. 96 Рідна сторона 440

Війни страшної лихоліття 460

Рубежи с. 90 Возвращение с. 92 Чорногорський (Жупник) Михайло Федорович 378Чортове коло: [Відгук про кінофільм] 48

Ш Шапа Леонід Олександрович 361

Свято 428 Гори Карпати: [Поетичний цикл] 428 Село 462

Сівіто-віто с. 86 Гуси-лебеді 457; с. 88–89 Скромность с. 89

“Дай мені, подруго, руку...” 453 Слово к читателю (Inter arma

silent Mus) с. 94–95 Далекое воспоминание с. 93–94 Сподівання с. 90

Швіндін Федір Гаврилович 362 День 445

Студенческое с. 90–91 Шевченко Іван Іванович 379 Ідуть плоти 435, 448

Тут римується червоний колір квіту 460 Шеленко Михайло Іванович 415 Ірена 425, 428

Шляхами зростання 49 Журавлі 449 Черешня 426; с. 93 Шляхи і долі героїв 106

Щ Щастя Федора Славейкова 50

Заросшие тропы с. 86–87 Шуме смерековий 424 Зима 446; с. 84–85

Зцілення 434, 447 Щастя-доля 457

Що іде на екранах? 107

Комуніст 454 Юний прикордонник 441 Краю наш, розмаю: [Пісня] 456 Юність 426

Ленін 457 Я Як писати газетний звіт 163

Якщо ти не був на Буковині 427, 429

Майданом іде ветеран 460

Ялиця 428 Як писати до газети 255

Матері 449 Монолог пам’яті 459

Над Гудзоном 436 Як працювати над темою: Три колонки робсількора 166Як розробляти тему газетного виступу 231Яценко Григорій Федотович 402

Carpe diem (шутка) с. 92–93Над потоком 437 Нам аплодує світ! 458

214 215

ПОКАЖЧИК СЕР ІЙНИХ ТА ПЕР ІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ,

У ЯКИХ ОПУБЛ І КОВАНО ПРАЦ І Д . С . Г РИГОРАША

ТА Л І ТЕРАТУРУ ПРО НЬОГО

Під номерами у круглих дужках подано літературу про Д. С. Григораша

216

Актуа л ьн і питання масово ї комун і кац і ї

Актуа л ьн і питання масово ї комун і кац і ї : Видання Інституту журналістики. [Виходить з 2000 р. м. Київ]. (807)

Буковина Буковина : [Масово-політична газета. До 1991 р. виходила під назвою “Радянська Буковина”. м. Чернівці]. (764)

Буковинс ька е с трада

Буковинс ька е с трада : Репертуарний збірник на допомогу агіткультбригадам та гурткам художньої самодіяльності. [Щорічне видання Чернівецького обласного Будинку народної творчості. Збірник видавався у 1957–58 рр. м. Чернівці]. 447, 448, 450

Високий з амок Високий з амок : Щоденна газета. м. Львів. [До 7 вересня 1991 р. газета мала назву “Львовская правда”]. (765)

В і л ьна Укра ї на В і л ьна Укра ї на : Орган Львівського обкому Компартії України та облради. Виходила з 1939 р. до 1990 р. м. Львів. [З 1990 р. назва газети “За вільну Україну”]. 156, 164, 170, 172, 182, 184, 186, 192, 195–196, 200, 205, 209–210, 212, 216–220, 224, 267–268, (730)

217

В і л ьн е життя В і л ьн е життя : Орган Тернопільського обкому і міському КП(б)У та Облвиконкому. [Газета видавалась з жовтня 1939 р. (з перервами). м. Тернопіль]. 160

В і сн . Ки ї в . Міжнар . ун - т у журнал і с тики

В і сник : Збірник наукових статей Київського Міжнародного університету журналістики. Журналістика. Медіалінгвістика. Кінотелемистецтво. [Видається з 2000 р. м. Київ]. (800)

В і сн . Льв і в . ун - т у

В і сник Льв і в с ько г о ун і в е р сит е т у . Сер і я Сер . журнал і с тики : Виходить з 1967 р. Видає Львів. ун-т. м. Львів. 167–168, 173, 180, 187, 194, 213, 244, 263, 278, 287, (766)

В і тчи зна В і тчи зна : Літературно-художній та громадсько-політичний журнал. Щомісячник. м. Київ. [Засновано 23 квітня 1932 р. під назвою “Радянська література”. У роки Великої Вітчизняної війни видавався в Уфі під назвою “Українська література”. З листопада 1943 р. – в Москві, з березня 1944 р. – у Києві. З січня 1946 р. – під назвою “Вітчизна”]. 206

Дру г читача Дру г читача : Газета, тижневик, присвячений бібліології та бібліографії. Орган Державного видавничого комітету Української РСР і Асоціації бібліо-графів. Виходила з 1960 р. до 1992 р. м. Київ. 203, (729)

Жовтень Жовтень : Літературно-художній та громадсько-політичний журнал. м. Львів. [З 1945 р. до 1951 р. журнал виходив під назвою “Радянський Львів”. Орган Спілки радянських письменників України. З 1990 р. виходить під назвою “Дзвін”]. 49, 69, 83, 142, 225, 232, 424, (695), (732), (746)

218

Журналис т Журналис т : Ежемесячный журнал. Издание газеты “Правда” и Союза журналистов СССР. Издается с 1922 г. г. Москва. Вместо него в 1933–1941 гг. издавался журнал “Большевистская печать”. С 1967 г. издание журнала “Журналист” возобновилось. (725)

Журнал і с т Укра ї ни

Журнал і с т Укра ї ни : Інформаційний бюлетень. м. Київ. (735)

За рад . науку За радянс ьку науку : Орган партбюро, ректорату, комітету ЛКСМУ, місцевкому та профкому Львівського ордена Леніна державного університету ім. Івана Франка. Видається з 1948 р. м. Львів. [З 1991 р. газета має назву “Каменяр”]. 144, 154, 181, 183, 190, 193, 199, 222, 235–238, 241, 243, 245–246, 249, 251, 258, 260–261, 272–273, 275, 277, 280–284, 463, 467, 469, 471, 474–479, 481, 484, 486–488, 491, 495, 497, 499, 501, 503–506, 509, 511, 515, 517–519, 522–523, 525–527, 529, 531, 533, 535, 538–541, 545, 547, 550, 552–554, 611, 613, 615–619, 626, 633–635, 637–639, 641–642, 645–646, 648–649, 652, 656, 658–659, 661–688, (699–701), (703–711), (713), (715–716), (718–723), (736–737), (748), (750–754), (758), (761)

За с т а л і н с ьк і кадри

За с т а л і н с ьк і кадри : [Багатотиражна газета Чернівецького державного університету. м. Чернівці]. (689)

Закарпат . правда

Закарпат с ька правда : Орган Закарпатського обкому Компартії України і обласної Ради народних депутатів. [З 1920–1946 рр. – під назвою “Правда”. З 1946 р. – “Закарпатська правда”. м. Ужгород]. 208, 233–234, 239, 242, 459, 465–466, 473, 480, 483, 492–493, 496, 498, 508, 510, 515, 524–526, 528, 530, 532, 541

219

Зб . праць Зб і рник праць кафедри української преси. Виходить з 1995 р. Львівський держуніверситет ім. І. Франка. м. Львів. (769), (798)

Зб . праць Зб і рник праць Науково -до с л і дно г о центру пер і одики : [Серійне видання Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України. Видається з 1994 р. м. Львів]. (796)

Кол г о спна правда

Кол г о спна правда : Орган Локачинського районного комітету Комуністичної партії України та районної Ради народних депутатів Волинської області. [Газета видавалась з 25 березня 1945 р. м. Локач]. 215, 226, 228, 231

Комсомол ь с ьк е пл ем ’я

Комсомол ь с ьк е пл ем ’я : Орган Вінницького обкому ЛКСМ України. м. Вінниця. [Газета заснована у жовтні 1921 р. Виходила також під назвою “Молоде село”]. (739)

Комсомол ь с ький прапор

Комсомол ь с ький прапор : Орган Івано-Франківського обкому ЛКСМУ. [Газета виходила з 1 грудня 1958 р. м. Івано-Франківськ]. (731)

Лен ін с ька молодь

Лен ін с ька молодь : Орган Львівського обкому ЛКСМ України. Виходить з 1 березня 1940 р. м. Львів. [З 1990 р. – “Молода Галичина”]. 152, 163, 197, 201, 204, 207, 211, 214, 221, 240, 247, 252–253, 256–257, 259, 262, 264–266, 269–271, 274, 276, 460, 464, 468, 470, 472, 482, 489–490, 494, 500, 502, 507, 513–514, 516, 520–521, 536–537, 542–544, 546, 548–551, 555–562, 564–571, 573, 575–588, 590, 592–597, 599–600, 602–603, 605–608, 610, 612–614, 616, 619–620, 622–625, 627–633, 636, 640, 643–645, 647–651, 653–660, (726), (749)

220

Лен ін с ький шлях

Лен ін с ький шлях : Орган Турківського райкому КП України і районної Ради депутатів трудящих Львівської області. [Газета виходила з 1966 р. м. Турка Львівської області]. 250, 254–255

Л і т . г а з е т а Л і т е ра т урна г а з е т а : Газета письменників України. Заснована 27 березня 1927 р. м. Київ. [З 1962 р. має назву “Л і т е ра т урна Укра ї на ”]. 67, 82, 250, 254–255, (690)

Л і т . Укра ї на Л і т е ра т урна Укра ї на : Газета письменників України. Заснована 27 березня 1927 р. м. Київ. [До 1962 р. – під назвою “Л і т е ра т урна г а з е т а ”]. 145, 198, (727–728)

Львов . правда Львовская правда : Орган Львівського Обкому Компартії України і обласної ради народних депутатів. м. Львів. [Газета видавалась з 1946 по 1991 рр. російською мовою, а з 1963 по 1965 – російською та українською мовами. З 1991 р. газета має назву “Високий замок”]. 147–148, 149–151, 161, 174, 177, (733)

Молодь Закарпат тя

Молодь Закарпат тя : Орган Закарпатського обкому ЛКСМ України. Заснована у 1945 р. [Газета виходила укр. та угорськ. мовами]. 175

Молодь Укра ї ни Молодь Укра ї ни : Незалежна загальнополітична газета. Виходить з грудня 1925 р. м. Київ. (738), (811)

На допомо г у редакторов і г а з е ти

На допомо г у редакторов і г а з е ти : З 1947 р. м. Київ. 138

221

Наддн і с трян . правда

Наддн і с трянс ька правда : Орган Могилів-Подільського міському Компартії України, міської і районної Ради народних депутатів Вінницької області. Заснована у жовтні 1917 р. м. Могилів-Подільський. 461–462, (747)

Наук . з ап . ЧДУ Науков і з аписки Черн і в ецько г о державно г о ун і в е р сит е т у : Серія філологічних наук. [Збірник виходив з 1954 р. у випусках. Видання Чернівецького державного університету. м. Чернівці]. 79, 102

Наук . з ап . Науков і з аписки І н с титу т у журнал і с тики : [Багатотомне серійне видання Інституту журналістики Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Виходить з 2000 р. м. Київ]. (786), (797)

Наше с л ово Наше с л ово : [Газета виходила у Польщі. м. Варшава]. (740)

Пам ’ят ь с т о л і т ь Пам ’ят ь с т о л і т ь : Історичний науково-популярний та літературний журнал. [Видається з 1996 р. м. Київ. Видання продовжує програму журналу “Київська cтаровина”]. (809), (815–817), (819–821)

Прикарпа т с ька правда

Прикарпа т с ька правда : Газета. Виходить з 23 вересня 1939 р. м. Івано-Франківськ. [До 1990 р. – орган Івано-Франківського обкому Компартії України та облради]. (741)

Раду г а Раду г а : Ежемесячный литературно-художественный и общественно-политический журнал. Орган Союза писателей Украины. Издается с 1950 г. – г. Киев. 248

Рад . Буковина Радянс ька Буковина : Орган Чернівецького обласного і міського комітетів Комуністичної партії України та міської Рад депутатів трудящих. м. Чернівці. [Газета виходила з 28 червня 1940 р. З 1991 р. має назву „Буковина ”]. 24–42, 44–48, 50–56, 58–66, 68, 70–78, 80–81, 84–101, 103–135, 137, 139, 141, 143, 153, 157, 176, 223, 425–427, 430, 433–438, 440–446, 451–456, 458, (692–694), (696)

Рад . Буковина Радянс ька Буковина : Громадсько-політичний та літературно-художній альманах Чернівецького обласного літературного об’єднання. м. Чернівці. [Альманах почав виходити у 1955 р.]. 57, 428, 429, 431, 447, 449, 457, (691)

Рад . життя Радянс ьке життя : Орган Кіцманського райкому КП України і районної Ради депутатів трудящих. м. Кіцмань Чернівецької області. [Газета заснована 1 лютого 1945 р.]. 189

Рад . л і т е ра т уро -знавс тво

Радянс ьке л і т е ра т уро знавс тво : Орган Інституту літератури ім.Т. Г Шевченка АН УРСР та Спілки письменників України. З 1957 р. виходить замість однойменного збірника. м. Київ. [З 1990 р. журнал має назву “Слово і час”]. (697)

Рад . Под і л л я Радянс ьке Под і л л я : Орган Кам’янець-Подільського обкому і Проскурівського міському КП(б)У та обласної Ради депутатів трудящих. [Газета виходила у м. Проскурів (Хмельницький) з 1919 р. (з перервами)]. 165–166

Рад . журнал і с т Радянс ький журнал і с т : [Навчальне періодичне видання для студентів факультету журналістики ЛДУ ім. І. Франка. м. Львів. Видавалося з вересня 1958 р.]. 188, 191, 279, (698), (714)

223

Роб і тнича г а з е т а

Роб і тнича г а з е т а : Газета Центрального Комітету Комуністичної партії України. [Газета виходила з 1956 р. українською та російською мовами. м. Київ]. (734)

Самод і я л ьна е с трада

Самод і я л ьна е с трада : Репертуарний збірник на допомогу агіткультбригадам та гурткам художньої самодіяльності. м. Чернівці. [Щорічне видання (з 1957 р.) Чернівецького обласного Будинку народної творчості. У 1958 р. збірник вийшов під назвою “Буковинська естрада”]. 432, 439

Слава Родины Слава Родины : Ежедневная газета Краснознаменного Прикарпатского военного округа. Газета выходит с 23 августа 1941 г. [У 1952–1955 рр. газета мала назву “Сталинское знамя”. У 1956–1992 рр. – “Слава Родины”, “Щит народа”, з 1993 р. – “Армія України”]. 140, 162, 227, 229–230

Студент Прикарпа т тя

Студент Прикарпат тя : Орган парткому, ректорату, комітету комсомолу, місцевкому та профкому Івано-Франківського інституту нафти і газу. м. Івано-Франківськ. [Газета виходила з 4 лютого 1971 р.]. (724)

Укр . журнал і с тика в і м енах

Укра ї н с ька журнал і с тика в і м енах : Матеріали до енциклопедичного словника. [Серійне видання Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України. Видається з 1994 р. – м. Львів, 1994–2003. – Вип. 1, 3–10]. Вип. 1: 288–293; Вип. 3: 294–301, Вип. 4: 302–322; Вип. 5: 323–350; Вип. 6: 351–362; Вип. 7: 363–379; Вип. 8: 380–402; Вип. 9: 403–415; Вип. 10: 416–423. (770)

222

І МЕННИЙ ПОКАЖЧИК Григораш Г. C. с. 13, 138 Вілкомір Л. 249, 257, 546, 563 Григораш Л. М. с. 9, 139, 145,

195 Вільде І. с. 141–142 Вінтман П. 262, 564

Бердников Я. 471 Григораш Н. Д. с. 4, 6, 8–9, 13; 288, 770; с. 128, 133, 172, 180, 188–189, 192–193

Вовк М. С. 354 Аврущенко В. 249, 269, 543 Березницький Є. 269, 610 Вовчок Марко 26, 95, 417

Беспощадний П. 472 Вознесенський А. с. 8; 481 Адельгейм Є. 690; с. 154, 159 Бе-Ша Б. М. 353 Григораш С. І. с. 13 Воїнов І. 240, 482 Аквілєв А. 464 Бєдний Д. 242, 473, 609 Григораш Ю. с. 8, 13; 771;

с. 127, 130, 139, 158 Войнович І. 34 Акопян Г. 266

Бєляєв В. 113 Волошин І. І. 307 Акульшин Д. П. 403 Бєляєва Л. В. 829–830, 832–835 Вороний М. К. 289 Григоренко В. 84, 133; с. 149–

150 Аламишев А. 270

Бикова О. Ю. с. 145 Воронько П. с. 144 Александров Д. О. 302 Білиловський К. О. 304 Громницька І. Є. 828 Алексеев М. 142 Білозеров О. 474 Гавелка Й. Й. 381 Губар О. І. (Губарь А. И.) 1, 43,

133, 691; с. 143, 149 Алексеев С. 725

Блок О. с. 8; 475 Аліш А. 607 Гаврилов Л. 256, 565, 677 Бобров С. В. 35 Гуменюк М. П. 823 Алтайський К. 242, 465, 662 Гаврилюк О. Я. 46, 256, 294 Богатков Б. 249, 252 Гунченко Ю. Л. 832–835 Алтаузен Дж. 260, 545, 559 Гадзінський В. А. 308 Богданов О. 235, 611 Гурський І. Г. 418 Альошин С. 118 Гайдар А. 257, 260, 566 Богданов П. 476 Гурян Т. 262, 568 Амбросій П. 68, 82, 106; с. 150 Гаймакова Б. Д. с. 170 Бодник А. М. с. 174–175 Гуштик Г. с. 140 Андріяшко Р. 709, 710 Галан Я. О. 8, 183–184, 198–201, 295; с. 128, 133

Большак В. Г. 305 Гущина О. В. 831 Андрухаєв Х. 560 Бондаренков О. 477 Андрющенко М. Ф. 351 Ганцев Б. 483, 665 Борзенко С. О. 85, 404 Дамдинов Д. 259 Арський П. 466 Гастєв О. 484 Борканюк О. О. 38, 306 Артамонов М. 663 Геловані М. 252, 547 Демків Б. (Демков Б.) 816;

с. 166 Бош Є. Б. 416 Артем 380 Глущенко С. 728 Брянський К. 612 Артеменко П. І. 252, 363 Гмирьов О. 233, 238, 485, 666 Демочко К. М. 310; с. 145, 149 Брюсов В. 242, 478, 664 Артемов О. 249 Гнатів Г. 729–730 Денисенко А. В. 809, 815 Булаєнко В. 81, 249, 826 Атаманюк В. І. 288 Головацький І. Ф. 382 Деркач Н. М. 829–830, 833–835 Будний С. с. 149–150, 155 Афанасьєв В. 544 Гольберг М. с. 196 Джаліль М. 252, 265, 275, 569 Бурбак М. І. 75, 106, 696; с. 141, 149

Ахматова А. с. 8; 467 Гольдман А. 52 Джура С. 270 Ашитков С. 468 Гонта Т. Т. 355 Дмитерко Л. 127 Буряк В. 804

Гончар О. Т. (Гончар А.) с. 11; 1, 43, 57, 62, 66, 71, 79, 83, 102, 824, 826; с. 128, 137, 141, 157, 160–161

Дмитровський З. Є. 795 Бутрин М. Л. 248, 828, 831 Бабич М. 726 Дніпровський І. Д. 311 Добронравов В. 616, 678 Вазов І. 41 Бабух В. 126 Добрянський А. 126; с. 144, 149 Багрицький В. 257, 260, 561

Вакаров Д. 81, 249, 252, 613 Добрянський В. с. 194 Гончаренко Б. с. 149 Баєва А. 469 Валайтіс В. 614 Довбуш О. 127 Гопнер С. І. 309 Бажан М. П. 352 Вальо М. А. 772, 774 Довженко О. П. 356 Горбачов П. І. с. 132 Балайтіс В. 271 Вартанов Г. І. 727, 760 Дорошенко І. І. с. 171 Городиський З. 548 Баян Н. 274, 275, 608 Варшавский А. 53 Дрезінь Е. 271 Горфін Є. 256, 567 Бараєв В. 264 Васильченко С. 64 Друніна Ю. с. 8; 236, 488 Горький М. 486 Баранов Г. 266, 562 Васьківський Ю. 769 Гошовський А. 383 Дубина К. К. 312 Бартошик М. І. 303 Васькін В. 266 Гоян В. В. 794 Дудикевич Б. К. 364 Безименський О. 238 Вермішев О. 242, 479 Грабовський П. А. 60; с. 127 Дудін М. 489, 617 Бельхін К. 260 Вишеславський Л. 242, 480, 615 Грибачов М. 242, 487 Думилін І. 570 Берггольц О. 470

224 225

Елебаєв М. 261 Івасюк М. 75, 106; с. 141–142, 144, 149

Кульчицький М. 264, 504, 552, 583

Копштейн А. 256 Корешов Б. 256, 577 Енгельс Ф. 11, 161–162, 169,

174–176, 211, 222; с. 126, 130 Ільницька Л. І. 772, 774 Кунакбай Х. 262 Корнієнко М. 734 Інбер В. 242, 493, 621 Курбатов Ф. 249 Коробко О. М. с. 132 Еренбург І. 490 Інге Ю. 271, 622 Курганський І. П. с. 164 Коробов Я. 498 Інгулов С. Б. 407 Курін О. С. с. 132 Королевич Н. Ф. 824 Ємельянов О. В. 405 Інгульський П. М. 35, 315, 823 Курлат Й. с. 149–150 Коротич В. О. 369

Єрошин І. 491 Іонов І. 240, 494, 669 Кутень І. с. 144, 149–150 Коршак О. 275 Ісаєв О. 495 Кутик В. Н. 248 Коряк В. Д. 370

Жаврук А. 264, 571 Ісаковський М. 242, 496, 680 Кутуй А. 274, 629 Косинка Г. М. 291 Косован О. Р. 321 Жалайда О. М. 384 Каневський Д. 275, 574 Лазаренко М. с. 144 Костенко Л. с. 146 Железнов П. 618 Костенко М. П. 322 Животенко П. М. 365 Канюк С. І. 385 Лазеба Є. М. 823 Костров Б. 236, 252, 269, 275,

499, 625 Жуков Г. О. 313 Капельгородський П. Й. 290 Лазутін І. 132 Жукович (Жовтневий) Н. І. 314 Капелюшний А. О. 783, 787–

789, 799, 805, 812–813; с. 170

Лапін Б. 257, 584 Костров Т. 301 Жумагалієв А. 261 Лебедєв М. М. 389 Кость С. 814–815, 846 Лебедєв О. 259, 261, 505, 585,

683 Косяченко П. І. с. 149 Забашта Л. 38, 826 Карім Ф. 550 Котко К. 386 Карпенко-Карий І. К. 30 Левицький Л. 262 Заболоцький М. 679 Котов Б. 265, 578 Карпов М. Г. 316 Левицький М. В. 292 Загорулько Б. Т. 366; с. 174–

175 Котов В. 551 Карп’юк Я. С. 797 Левідова В. 93 Коцюбинський М. М. 387 Кац Г. 623, 681 Лейченко Г. 108 Занадворов В. 264, 549, 572–

573 Кочисов М. 266, 579, 626 Качкан В. А. 731–732, 763, 829 Ленін В. І. 11, 100, 120, 157,

189, 214, 224, 228, 242–243, 273, 281–282, 457, 473, 478, 487, 493, 496, 514, 525–527, 531, 542, 609, 611, 635, 638, 643, 664, 680, 711, 714–715; с. 127, 130, 149, 152, 159

Кошкаров С. 233 Качура Я. Д. 317 Заньковецька М. К. 31 Кошовий О. 265, 580 Квіцініа Л. 256, 575, 682 Зарбуєв Ц. 270, 619 Крайський О. 671 Кедров П. 270, 624 Заревой (Кошкаров) С. 667 Красін Л. 240, 500, 672 Кибальчич В. М. 719; с. 132, 164

Заруба Ю. В. 367 Краснова Л. 777 Заславський П. С. 406 Кржижановський Г. 268, 501,

627 Кириченко С. Т. 408 Затонський В. П. 295 Кіров С. 268, 670 Леонов Л. М. 94 Здоровега В. Й. 12, 703, 766,

785, 804, 810–811; с. 134, 146, 167, 171

Кривошея Г. П. 800 Климанова Л. С. 182 Лесин В. М. 697; с. 145 Крижанівський С. А. 826–827 Клименко Я. Д. 318 Леутський К. М. с. 145 Кропивницький М. Л. 123 Лизанчук В. 750–751, 836, 840 Климпотюк М. В. 319 Зеленський (Котомка) В. 492,

668 Крушельницька Л. І. 772, 774 Липовченко М. М. 409 Кобринська Н. 130 Кубаньов В. 262, 581 Литвиненко В. Г. 410 Коган П. 262, 576 Зелінська Н. В. 782, 796 Кудін В. с. 165 Литманович С. с. 137 Козюренко О. Г. 299 Зінькевич М. 739 Кудрейко А. 502 Кокта М. Д. 368 Лівертовський Й. 586 Зорич А. 297 Кудрін В. 262, 582 Колісник В. В. 300 Лівчак (Ливчак) Й. М. 390 Зубар В. 109; с. 144 Кузнєцова (Кузнецова) О. Д.

801, 806 Колосова Н. Ф. 826–827 Лідов П. О. 411 Комаров П. 497 Лісняк В. А. 325 Іванов С. П. 298, 620 Кузьма Р. В. 388 Кондрашенко Л. с. 144, 149–

150, 155 Лобода В. 271, 553, 630

Кузьо М. К. 323 Іванович М. 704 Лопатина К. 142 Куйбишев В. 268, 503, 628 Іванченко Р. Г. 712, 786;

с. 170 Копиленко О. 129 Лопуляк С. Ю. 412

Кулик І. Ю. 324 Копиця Д. Д. 320 Лубкович І. 816

226 227

Полторацький О. І. 359; с. 190 Михайлюк В. с. 150 Луначарський (Луначарський А.) с. 172; 257, 260, 268, 506, 587, 631, 673

Окороков А. З. 182 Поморський О. 233, 240, 521, 674 Михайлюк І. А. 332 Окрушко П. 456 Попов В. П. 204 Михалевич О. В. 371 Опрхалови К. і Л. с. 158

Михлик З. 704 Лупій Г. 771 Орлов С. 516 Поскрьобишев О. 639 Михлик Я. 135 Оровецький П. А. 333 Потайчук І. М. 338

Майоров М. 554 Миценко М. 36 Осадчий М. с. 166 Прилюк Д. М. 339 Мізюн Г. М. с. 149 Островой С. 236, 517 Примаков В. М. 421 Макарчук С. А. 10 Мільчин А. Е. с. 170 Отрада М. 256, 592 Присяжний М. 737, 820 Маківчук Ф. Ю. 326 Мінський М. 511 Приходько Н. А. 340 Маковей О. 59 Павлик М. І. 334 Мітюніна Л. П. с. 146 Прокопенко В. П. 809, 815 Маковійчук І. М. 208 Міцкевич А. 24, 74 Прокопенко З. І. 372; с. 149–150 Максименко Ф. П. 825 Павличко Д. с. 127, 144 Мойсеєв І. 128 Прокоф’єв О. 236, 522 Максимов М. 507 Павлюк І. З. с. 180 Мондок І. І. 391 Прохоров Е. П. 744 Маланчук Ф. 196 Павлюк П. М. 335, 818 Монтвіла В. 555, 632, 684 Пулинець О. 689 Малий П. Д. 327; с. 164 Палей Л. Ф. 831 Мориквас Н. с. 182 Путій П. 707 Малишко А. С. с. 149 Панів Л. с. 10; 837–838 Морозова Э. Ф. 204 Маліш П. с. 187 Панфілов Є. 259, 593 Радін Л. 238, 268, 523, 640 Москаленко А. З. 763, 780 Манжура І. І. 76 Пастернак Б. с. 9 Моспан С. 633 Маркс К. 11, 190, 192, 246,

251, 253; с. 126, 130 Пашков Ю. 518 Размислов А. 266, 594

Моторний В. А. 837 Пелехатий К. М. 336 Ратомський М. 524 Моторний О. Д. 420 Марфієвич М. 106 Перебийніс П. 206–207, 224–225,

819, 832–834; с. 127, 172 Рєзніков П. Д. 341

Музай Х. 634 Мартинов В. с. 175 Рибаков М. 266, 595 Мунамай Б. 270 Мартинов Л. 242, 508 Перчаткин В. М. 142 Рильський М. Т. 131; с. 149 Муха Л. М. (Григораш Л. М.) с. 148

Маршак С. с. 8; 509 Першут П. 275 Різун В. В. 768, 773; с. 170 Масляний О. С. с. 132 Песков В. М. 156 Рогов І. 252

Пестов (Пєстов) О. І. с. 132, 177 Романюк М. М. с. 6, 8; 288, 294, 302, 323, 351, 363, 380, 403, 416, 770, 774–776, 778, 782, 790–792, 803–804, 808, 840, 842–844; с. 169, 184–186, 189

Матійко Г. С. 357 Накорякова К. М. с. 170 Петров Ф. 519 Матулівна Н. 328 Петрушко Ю. В. с. 164 Матюшин С. 261 Наумова В. 252, 588, 685

Матяш М. І. 419 Пилипчук В. 698 Невмржицька І. с. 195 Маширов О. 233, 510 Пирогов В. В. 337 Невольниченко А. І. 829–830,

832–833 Машталярчук Б. 735 Пирожко М. 717 Ротін М. Л. с. 132 Мащенко І. Г. 763 Півторадні В. с. 171 Невський В. 512 Рубан В. А. 205, 738; с. 132 Меламуд Х. Г. 75, 106; с. 141, 149 Підласко Т. В. 413 Недогонов О. 513 Рубінштейн І. 97, 134 Мельник І. А. 759 Підсуха О. с. 144 Нежинцев Є. 259, 556 Руданський С. 105 Мельник О. 51 Платковский В. 53 Ненчев Т. 585 Руденко В. І. 373 Мельниченко А. Ф. 329 Плотников О. 637 Нечаєв Є. 240, 514, 635 Руденко М. с. 144 Мельничук Б. І. с. 9, 144, 147 Погодін М. 44, 120 Нечиталюк М. Ф. с. 7; 753,

767, 772, 774, 817; с. 171 Рудницький М. І. 342 Мельничук Л. 720 Подмайстрович В. с. 144 Рудь П. 252, 596 Мельничук Ю. С. 330 Подобєд Г. с. 155 Ніязов А. 590, 686 Рябий В. Я. с. 164 Мигаль Т. С. 331 Подолинський С. А. 393 Нудьга Г. А. 767

Микитин Т. Д. 828 Подолян М. П. 780 Ованесян А. 591, 636 Сабадаш С. с. 150 Милють О. 276 Подстаницький О. 252

Миронченко В. Я. 762 Полєтаєв М. 638 Огоновський В. П. 392 Савчук В. 706 Михайленко А. Г. с. 132 Полковенко В. В. 205 Одинцов Д. 515 Садовий Й. с. 194

Полторацький В. 520 Михайлин І. Л. 779, 802 Одудько Т. Р. 358 Самар Я. 270, 597, 641

228 229

Чугунов В. 262, 603 Суботін В. 535 Самарін Р. М. с. 190–191 Федченко П. 798 Чудайкін І. 261 Субтельний с. 127 Самойлов Д. с. 191 Федькович Ю. 25, 89 Чумаченко I. 256 Суворов Г. 249, 259, 557, 598 Санников Г. 242, 525 Фінн К. 87 Чухліб П. М. с. 173 Суківський Г. 739 Сарана Ф. К. 824 Фостій І. П. с. 132, 150, 160 Чухрай Г. 107 Сумний С. 345 Саттар Р. 642 Франко І. 42

Сурначов М. 276, 558, 649 Сахаров М. 270, 643 Франко О. Ф. 399 Шаблій В. 256, 604 Суярко Л. О. с. 132 Свєтлов М. 238, 242, 526 Фріман А. Я. 414

Сютисте Ю. 271, 650 Свидницький А. П. 39 Фрунзе М. 268, 540, 655 Шаврін Ю. 260, 658 Свинцов В. І. с. 170 Шагінян В. 275–276, 659 Тардов М. С. 376 Хаба І. О. 400 Севрук Ю. 271, 644 Шапа Л. О. 361 Сельвінський І. 242, 527 Швіндін Ф. Г. 81, 362 Тарновський М. М. 78, 377 Хаванський В. Є. с. 132 Семеновський Д. 528 Шевченко І. І. 379 Тарногродський

(Тарногородський) М. П. 397 Харіс М. 274, 656

Сербенська О. А. 12, 804, 821 Шевченко Т. Г. 148, 153, 701 Харченко І. 701 Сергєєв-Ценський С. 268, 645 Шеленко М. І. 415 Татьяничева Л. 536 Хацревін З. 260, 601 Симаков І. 266 Шерстюк Т. Г. 826–827 Твардовський О. Т. 463 Хвиля А. А. 293 Симакович В. О. 377 Шершер Л. 260 Тендряков В. 50 Ходос С. 256 Симонов К. 236, 529 Шестакова Е. 808 Тесленко А. 40 Хомин Н. В. 401 Синельников Г. 67, 70 Шеховцов В. 748 Тихомиров Н. 240, 537, 675 Хомин О. 793 Ситник О. І. с. 132 Шибик М. О. 223, 232 Тихонов М. 268, 538, 651 Сикорский Н. М. с. 170 Ципко К. Г. 348 Шимчишин І. 104 Тичина П. Г. 451; с. 149 Скарбек (Шацький) Б. 394 Ширман О. 252, 605 Ткач М. 75, 106; с. 141, 148, 150 Ціннер Г. 48 Скляренко С. Д. 422 Шкляр В. І. с. 127 Ткачук І. В. 346 Цьох Й. Т. 349, 825; с. 171, 183 Скрильов В. 271 Шкраб’юк П. с. 166 Ткачук М. Є. 360; с. 132 Скрипник М. О. 395 Шогенцуков А. 275–276 Траспова Л. 721 Чаковський О. 97, 134 Скуленко М. И. 757 Шпорта Я. с. 144 Троїцький М. 249, 599, 687 Слепов Л. 53 Чапичев Я. 260, 265, 602 Шульчев В. 252, 262, 606 Тудор С. 256, 347 Слинько П. Ф. 396 Чепуров А. 242, 541 Туманян О. 101 Сліпчук П. О. 343 Щипачов С. 542 Чередниченко І. Г. с. 145 Туркевич В. Д. 809, 815 Слободянюк Б. Й. 344 Черемшина М. 61 Тучапський Я. В. 836 Слуцький Б. 530 Черепанов І. 657 Юра П. Р. с. 132 Смеляков Я. 646 Убілава В. 652 Черкаський Ю. 249 Смирнов С. 531 Черкашин О. І. 826–827 Юрійчук М. с. 150

Ужвенко В. 699 Смоленський Б. 249, 269, 647 Чернов Л. 350 Юсуфі Х. 270, 274, 660, 688 Уїлсон М. 65 Смолич Ю. К. 423 Чехов А. П. 111, 122 Українка Леся 150 Ясний О. 661 Снігур С. 75, 106; с. 141 Чичерін О. В. 838 Уманський М. М. 398 Сніцарчук Л. В. с. 184 Чорній В. с. 193 Ястран М. 264 Уральський (Заякін) П. 676 Соловйов О. 532–533 Чорногорський (Жупник) М. Ф.

378 Яценко Г. Ф. 402 Усыченко Ю. 142 Сосюра В. М. с. 149

Софронов А. 110, 534 Сталін с. 127, 149 Старицький М. П. 27 Стельмах М. 69 Стрельченко В. 269, 648 Ступницький Л. В. 375; с. 164

Устіннікова О. М. 834–835 Уткін Й. 236, 260, 539, 653 Ушков Г. 654

Фабрика Р. 741 Федоров І. 249, 259, 600

231

Ящук П. Й. 695, 717 Чугайов В. П. 10, 755

230

РЕЗЮМЕ ЗМІСТ

Биобиблиографический указатель посвящён украинскому учёному, журналисту, публицисту, литератору, многолетнему преподавателю и декану факультета журналистики Львовского национального университета имени Ивана Франко Демьяну Семёновичу Григорашу – автору таких работ, как “Теорія і практика редагування газети: (Учбовий посібник для студентів факультетів журналістики університетів)” (1966), “Основи літе-ратурного редагування у газеті. Практикум для студентів факультету журналістики університету” (1970, 1971, 1977), “Ра-дянська газета: Семінарій: (Навч. посіб. для ун-тів зі спеціаль-ності “Журналістика”)” (1987) и др., а также единственного в Украине словаря “Журналістика у термінах і виразах” (1974).

Издание будет полезным для научных работников, журна-листов-практиков, преподавателей и студентов – всех тех, кто интересуется журналистикой и вкладом львовских учёных в её развитие.

S U M M A R Y

The biobibliographical index is devoted to a Ukrainian scientist, journalist, publicist, man of letters, a long-term professor and the Dean of the Department of Journalism of the Ivan Franko National University of Lviv Demyan Semenovych Hryhorash – the author of such books as Theory and Practice of Newspaper Editing: (Manual for students of the Journalism of Universities) (1966), Fundamentals of Literary Editing in a Newspaper. Practical Manual for the Students of Journalism of a University (1970, 1971, 1977), Soviet Newspaper: Seminarium: (Manual for Universities in Specia-lty Journalism) (1987), etc., as well as the only in Ukraine dictio-nary Journalism in Terms and Expressions (1974).

The book will be useful for researchers, practical journalists, and students – all those who are interested in journalism and the contribution of Lviv scientists in its development.

233

РОМАНЮК М. М. У вінок пам’яті про Дем’яна Семеновича Григораша 5

ПАНІВ Л. М. Хай Вам буде година в дорозі 7

Основні дати життя та наукової діяльності Д. С. Григораша 11

Автобіографія Д. С. Григораша 12

ЧАСТИНА I НАУКОВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ДОРОБОК Д. С. ГРИГОРАША

ОКРЕМІ ВИДАННЯ 14

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ, ПОРАДИ, ПРОГРАМИ 20

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ ТА ПРАЦІ Д. С. ГРИГОРАША 23

ПОЕЗІЇ Д. С. ГРИГОРАША 63

ПЕРЕКЛАДИ Д. С. ГРИГОРАША 66

З ПОЕТИЧНОЇ СПАДЩИНИ Д. С. ГРИГОРАША: (СЕМИБАРВНА ВЕСЕЛКА МОЯ) 83

ЧАСТИНА II ЛІТЕРАТУРА ПРО Д. С. ГРИГОРАША

ЛІТЕРАТУРНО-ПУБЛІЦИСТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРО Д. С. ГРИГОРАША 97

БІБЛІОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА ПРО Д. С. ГРИГОРАША 120

ГРИГОРАШ Н. Архів Д. С. Григораша 126

ЗГАДУЮТЬ РІДНІ, КОЛЕГИ, ДРУЗІ, СТУДЕНТИ...

ГРИГОРАШ Л. М. Людино моя дорога 135 МЕЛЬНИЧУК Б. “Буковино моя, Буковино...” 140 ФОСТІЙ І. Грані його таланту формувалися на Буковині 148 ЗДОРОВЕГА В. Сумлінність, вимогливість,

працьовитість (Кілька штрихів до портрета Дем’яна Семеновича Григораша) 161

КАПЕЛЮШНИЙ А. Трудівник 168

232

ПЕРЕБИЙНІС П. Відчайдушний Григораш 171 МАРТИНОВ В. Як батько для студентів 173 ПЕСТОВ О. Пам’яті вчителя 176 ПАВЛЮК І. “Клітинка” Дем’яна Семеновича, яка рятує і

мою гармонію 178 МОРИКВАС Н. Ми не знали, що він поет... 181 РОМАНЮК М. Уроки Дем’яна Семеновича Григораша і

дівчинка Наталя 183 ГОЛЬБЕРГ М. Зустрічі у Брюховичах 190

ДОПОМІЖНІ ПОКАЖЧИКИ

ПОКАЖЧИК ПСЕВДОНІМІВ Д. С. ГРИГОРАША 199

АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК НАЗВ ПРАЦЬ Д. С. ГРИГОРАША 200

АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК НАЗВ ПОЕЗІЙ Д. С. ГРИГОРАША 215

ПОКАЖЧИК СЕРІЙНИХ ТА ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ, У ЯКИХ ОПУБЛІКОВАНО ПРАЦІ Д. С. ГРИГОРАША ТА ЛІТЕРАТУРУ ПРО НЬОГО 216

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК 224

РЕЗЮМЕ/SUMMARY 232

Науково-довідкове видання

Дем’ян ГРИГОРАШ

Біобібліографічний покажчик

Укладач Людмила ПАНІВ

Редактор Мирослава ПРИХОДА

Художник Іван КРИСЛАЧ

Комп’ютерний набір Людмили ПАНІВ

Ілюстративний матеріал підготувала Олена ЯНІВ

Оригінал-макет підготовано у відділі автоматизації

НБ ЛНУ імені Івана Франка (завідувач Мирослава ДОМАНСЬКА)

Підписано до друку 06.06.05. Формат 60×84 1/16. Папір офсет. Друк офсет. Умовн. друк. арк. 13,95. Обл. вид. арк. 12,29+0,94+0,6.

Наклад 300 прим. Зам. 494.

Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка.

79001 Львів, вул. Дорошенка, 41.

Надруковано в друкарні: Літературна агенція “Піраміда”. Україна, 79006 Львів, вул. Стефаника, 11.

Тел./факс (0322) 72-50-62, а/с 10989

235

Свідоцтво державного реєстру: серія ДК № 356.

У С Е Р І Ї “ У К Р А Ї Н С Ь К А Б І О Б І Б Л І О Г Р А Ф І Я ” Чис. 13. ЧУЖОМОВНЕ ПИСЬМЕНСТВО НА СТОРІНКАХ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ ПЕРІОДИКИ (1914–1939) Н А У К О В А Б І Б Л І О Т Е К А

(Укладачі: О. Лучук, Т. Лучук), 2003 П І Д Г О Т У В А Л А Т А В И Д А Л А Т А К І ПО К АЖЧИ КИ

Чис. 14: СЕМЕН КУКУРУДЗА (Укладачі: Г. Домбровська, Ф. Кіптач), 2004

Чис. 1: ВОЛОДИМИР МОТОРНИЙ Чис. 15: НОННА КОПИСТЯНСЬКА (Укладач Л. Панів), 1999 (Укладач М. Кривенко), 2004

Чис. 2: ГРИГОРІЙ КОЧУР Чис. 16: МИКОЛА ІЛЬНИЦЬКИЙ (Укладачі: Г. Домбровська, З. Домбровська), 1999 (Укладач Л. Ільницька), 2004

Чис. 3: ОЛЕКСІЙ ЧИЧЕРІН Чис. 17: РОКСОЛАНА ЗОРІВЧАК (Укладач Л. Панів), 2000 (Укладачі: Г. Домбровська, З. Домбровська, У. Романюк), 2004

Чис. 4: СТЕПАН ЗЛУПКО Чис. 18: ВОЛОДИМИР ШУХЕВИЧ (Укладачі: Є. Белена, З. Бродик, Г. Домбровська), 2000 У двох частинах

(Укладачі: М. Гордій, Б. Геляс), 2004 Чис. 5: ІВАН ВАКАРЧУК

(Укладач М. Любицька), 2001 Чис. 19: ДЕМ’ЯН ГРИГОРАШ (Укладач Л. Панів), 2004

Чис. 6: УКРАЇНСЬКИЙ СПОРТ (Укладач О. Вацеба), 2002

Чис. 7: БОГДАН ЯКИМОВИЧ (Укладач Г. Домбровська), 2002

Чис. 8: ІВАН КОВАЛЬЧУК (Укладачі: Г. Домбровська, А. Михнович), 2002

Чис. 9: СТЕПАН ПОЗНЯК (Укладачі: Г. Домбровська, Г. Підвальна), 2003

Чис. 10: МИКОЛА ЛУКАШ (Укладач В. Савчин), 2003

Чис. 11: КОСТЯНТИН ТРОФИМОВИЧ (Укладач Л. Панів), 2003

Чис. 12: НАТАЛЕНА КОРОЛЕВА (Укладач К. Костишина), 2003

237