Эксклюзивные технологии (2, 2015)

“Эксклюзивные ТЕХНОЛОГИИ” № 2 (35) 2015

Издание зарегистрировано в Министерстве юстиции Украины.Свидетельство о регистрации:КВ № 15048-362ОР от 16.03.2009Учредитель и автор идеи: С. Г. КудымоваИздатель: ЧП Кудымова С. Г.

Контакты:+38-050-130-43-35 +38-050-494-42-22+38-067-287-47-83 [email protected]

www.agrotimeteh.com.ua

Редакционная научно-консульта-тивная коллегия:

Богуш-Данд Л., учредитель тренинго-вой компании «Студия управления вре-менем «Bogush Time»Косолап Н. П., кандидат сельскохо-зяйственных наук, доцент кафедры земледелия и гербологии, Националь-ный университет биоресурсов и приро-допользования УкраиныКрисанов Д. Ф., доктор экономиче-ских наук, профессорКротинов А. П., кандидат сельско-хозяйственных наук, доцент кафедры земледелия и гербологии, Националь-ный университет биоресурсов и приро-допользования Украины

Лохов В. В., генеральный директор ООО «БИОМИН Украина»Фадеев Л. В., кандидат технических наук, доцент

Авторские и имущественные права

Авторские права на статьи и мате-риалы журнала «Эксклюзивные ТЕХНО-ЛОГИИ» полностью принадлежат его авторам.

Имущественные права являются неисключительными, т. е. автор впра-ве публиковать свою статью и в других изданиях.

Пересылка, перепечатка, тиражи-рование, распространение, публика-ция материалов журнала «Эксклюзив-ные ТЕХНОЛОГИИ» в электронной,

“бумажной” или иной форме лицами, не являющимися их авторами, а также любыми организациями, допускает-ся ТОЛЬКО при наличии письменного разрешения редакции.

Защита имущественных и автор-ских прав материалов производится в соответствии с действующим законо-дательством Украины и соответствую-щими положениями международного права.

Ответственность за достоверность информации и содержание рекламы несут авторы и рекламодатели. Точка зрения редакции может не совпадать с мнением автора публикации. Редакция оставляет за собой право осущест-влять допустимые сокращения и ре-дактирование статей.

Печать: «Арт-Пресс», г. Днепропетровск

СОДЕРЖАНИЕ ЭКОНОМИКА*УПРАВЛЕНИЕ

ОГЛЯД АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ Юлія Огаренко, Німецько-український агрополітичний діалог (APD)

стр. 4

АГРОХАРЧОВА ПРОДУКЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ: РЕТРОСПЕКТИВА ТА ЄВРОПЕЙСЬКІ ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИДмитро Федосович КРИСАНОВ, доктор економічних наук, професор, провідний науковий співробітник. Державна установа «Інститут

економіки та прогнозування НАН України»

стр. 7

НОВОСТИ*СОБЫТИЯ*КОММЕНТАРИИ

НОВІ ВИПРОБУВАЛЬНІ СТЕНДИ В CLAAS TRACTOR. ПОВНИЙ ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ТРАКТОРА CLAAS ЗА 4 ТИЖНІwww.claas.ua

стр. 12

МАСТЕР КЛАСС

ЗАДАЧА РУКОВОДИТЕЛЯ ВО ВРЕМЯ КРИЗИСАЛюдмила БОГУШ-ДАНД, учредитель тренинговой компании “Студия управления временем BogushTime”

стр. 15

АНТИКРИЗИСНАЯ ПОЛИТИКА

СІМЕЙНІ ФЕРМИ: ЧАС ДЛЯ ДИСКУСІЙ ЗАВЕРШИВСЯМихайло ВЕРНИГОРА, Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань

стр. 18

НАУКА*ИННОВАЦИИ*ТЕХНОЛОГИИ

РЕСУРСОСБЕРЕЖЕНИЕ В РАСТЕНИЕВОДСТВЕ

КУКУРУЗА: ОСОБЕННОСТИ СТРОЕНИЯ И ВЫРАЩИВАНИЯФАДЕЕВ Леонид Васильевич, кандидат технических наук, доцент

стр. 22

СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА «NO-TILL». ЕКОЛОГІЧНІ ВИМОГИ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІКосолап М. П., к. с.-г. н., доцент кафедри землеробства та гербології Національного університету біоресурсів і природокористування

Кротінов О. П., к. с.-г. н., доцент кафедри землеробства та гербології Національного університету біоресурсів і природокористування

стр. 26

ПИТАНИЕ РАСТЕНИЙ

ЛАБОРАТОРИЯ ЛИСТОВОЙ ДИАГНОСТИКИ ООО"НПК "КВАДРАТ"Татьяна Измоденова, ООО"НПК "Квадрат"

стр. 32

ПРИМЕНЕНИЕ МИКРОЭЛЕМЕНТОВ BREXIL®. БЕЗОПАСНЫЕ И ВЫСОКОЭФФЕКТИВНЫЕ МИКРОЭЛЕМЕНТЫ НА ОСНОВЕ КОМПЛЕКСА LSA ООО "АгриСол"

стр. 34

ОВОЩИ & ФРУКТЫ

ВЕСНЯНІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ВИРОБНИКІВ ЯБЛУК В УКРАЇНІ

ДП «Голланд Плант Україна»

стр. 36

ПРОДУКТИВНОЕ ПТИЦЕВОДСТВО

ВЛИЯНИЕ КРЕАМИНО® В РАСТИТЕЛЬНЫХ РАЦИОНАХ НА ПРОДУКТИВНОСТЬ И УБОЙНЫЕ КАЧЕСТВА БРОЙЛЕРОВПредставительство «Эвоник Индастриз АГ»

стр. 38

АМІНОКІСЛОТИ: ПІДВИЩЕННЯ БІОЛОГІЧНОЇ ЦІННОСТІ КОРМІВ ДЛЯ ПТИЦІ

ТОВ "Тандем-2002"

стр. 42

СВИНОВОДСТВО

ВПЛИВ ПІДКИСЛЮВАЧА НА ПОКАЗНИКИ РОСТУ ВІДЛУЧЕНИХ ПОРОСЯТ

Ангела РЕМЕНСПЕРГЕР, спеціаліст із годівлі, БІОМІН, Австрія

ЛОХОВ Віталій Володимирович, генеральний директор БІОМІН Україна

стр. 44

МОЛОЧНОЕ ЖИВОТНОВОДСТВО

«МОЛОЧНА ФЕРМА – ЦЕ МИСТЕЦТВО, БІЗНЕС, ЯКИМ ТРЕБА ЖИТИ»

Матеріал підготовленний за підсумками проведення VIII Міжнародного молочного конгресу

стр. 47

КОРМОПРОИЗВОДСТВО

АВТОМАТИЧЕСКИЕ РЕШЕНИЯ ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЯ СОДЕРЖАНИЯ ЖИРА

СПОЛЬНИК З. М., к. х. н., менеджер компании «ДОНАУ ЛАБ УКРАИНА»

стр. 54

ОБЗОР МЕРОПРИЯТИЙ

"ЗЕРНОВОЙ ФОРУМ & MARITIME DAYS", 28-30 МАЯ, Г. ОДЕССА стр. 60

ХХVII МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА ВИСТАВКА «АГРО-2015» стр. 64

Печать: «Арт-Пресс», г. Днепропетровск

ОГЛЯД АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ

Автономні торговельні преференції для України з боку ЄС: перші результати для аграрного сектору

Хоча запровадження Угоди про поглибле-ну та всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ) було відтерміновано на рік, головним чином, з політичних міркувань, ЄС запровадив для України автономні торговельні преференції, які відкрили нові можливості для збільшення українського аграрного експорту в ЄС. Запровадження ПЗВТ, заплановане на початок січня 2016, ще більше стимулюватиме агропродовольчу торгівлю між Україною та ЄС й допоможе покращити стандарти якості та безпечності харчових продуктів. Однак, як уряд, так і бізнес мають ефективно використати час, щоб підготуватися до жорсткої конкуренції з виробниками ЄС.

Агропродовольча торгівля між Україною та ЄС

Європейський Союз є найбільшим торговельним партнером України з сільськогосподарської та харчової продукції, його значення зростає з кожним роком. Зо-крема, частка країн ЄС-27 у сукупному агропродоволь-чому експорті збільшилася з 22% у 2009 році до 26% у 2013 році. З рисунку 1 видно, що агропродовольчий експорт до ЄС-27 зріс більш ніж у 2 рази за останні п'ять років і досяг 4,5 млрд дол. у 2013 році, причому олійні та маслянисті продукти, тваринні або рослинні жири та олії, а також залишки та відходи харчової промисловості належать до найбільших експортних категорій (28%, 11% та 11%, відповідно).

Частка українських продуктів у сукупному агропро-довольчому імпорті ЄС є досить значною, наприклад, кукурудзи (26%), макухи та інших відходів насіння со-няшнику (38%), соняшникової/сафлорової олії (20%), проса (20%), ріпаку з низьким вмістом ерукової кисло-ти/насіння ріпаку (17%)1.

У свою чергу, імпорт зріс на 70%. На противагу су-купному товарному балансу України, який, як правило, є негативним, баланс агропродовольчої торгівлі з ЄС-27 протягом останніх п'яти років був позитивним (за винятком 2010 року), і позитивне сальдо зростає, тому що імпорт росте повільніше за експорт.

У перші 10 місяців 2014 року торговельний обіг сільськогосподарської продукції між ЄС та Україною2

збільшився приблизно на 2,5% (порівняно до

аналогічного періоду минулого року) – до 6,5 млрд дол. США3. Позитивне сальдо торговельного балан-су склало близько 1,9 млрд дол. США. Сукупний ек-спорт сільськогосподарських та продовольчих товарів України зріс на 4,2% (порівняно до 10 місяців 2013 року) – до 13,7 млрд дол. США. Водночас, експорт до країн ЄС зріс на 16% – до 4,2 млрд дол. США.

Зокрема, експорт до ЄС жирів та олій тваринного або рослинного походження збільшився на 57,3%, круп – на 39%, відходів і залишків харчової промисловості – на 28%.

Збільшення експорту в ЄС до 2014 можна по-яснити цілою низкою факторів, зокрема, сприят-ливою ситуацією на міжнародному ринку, застосу-ванням автономних торговельних преференцій з боку ЄС, девальвацією гривні, що підвищило цінову конкурентоспроможність української продукції, а також поступовою гармонізацією українських стандартів з європейськими. Водночас, імпорт сільськогосподарських та продовольчих товарів з ЄС знизився приблизно на 15,7% до 2,3 млрд дол. у зв'язку з девальвацією гривні, імпортозаміщенням та зниженням споживчого попиту.

Автономні торговельні преференції для України з боку ЄС

Хоча Угоду про асоціацію між Україною та ЄС син-хронно ратифікували Європейський Парламент та Парламент України 16 вересня 2014, двосторонню реалізацію торговельної складової було відкладено з політичних причин до січня 20164. Замість цього ЄС запровадив преференційний торговельний режим у рамках широкого пакету економічної та фінансової допомоги в Україні. Відповідний Регламент (ЕС № 374/2014) набув чинності з 23 квітня 2014. Торговельні преференції ґрунтуються на домовленості щодо лібералізації доступу на ринок ЄС згідно з Угодою про Асоціацію, яка мала бути запроваджена у перший рік режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Рисунок 1. Агропродовольча торгівля між ЄС-27 та Україною (з боку України)

Sourсe: http://wits.worldbank.org/register.html#

ЭКОНОМИКА УПРАВЛЕНИЕ

4

Автономні торговельні преференції передбача-ють скасування імпортних мит на більшість про-мислових товарів (25-97 товарних груп), а також сільськогосподарської продукції та продуктів харчу-вання (1-24 товарних груп), запровадження нульових тарифних квот (ТК) для 16% сільськогосподарських та продовольчих товарів. Адміністрування тарифних квот здійснюється згідно з двома процедурами:

а) у Додатку ІІ регламенту представлено список з 27 товарних груп та обсяг НТК, що надаються згідно з принципом «перший прийшов – першого обслужено»;

б) у Додатку III перелічено імпортні квоти для 6 товарних груп (включно з яловичиною, свининою, м'ясом птиці, яйцями і альбумінами, молочними про-дуктами та зерновими), що адмініструються на основі ліцензування імпортерів (економічних операторів країн-членів ЄС).

Варто зазначити, що вищезгадані ТК обмежують лише безмитний імпорт з України. Імпорт товарів по-над встановлені ТК відбуватиметься згідно із загальни-ми торговельними умовами.

Першопочатково нульові ТК було запроваджено з 23 квітня до 31 жовтня5. Враховуючи, що імплементацію ПЗВТ було відтерміновано до 2016, ЄС вирішив про-довжити дію автономних торговельних преференцій до кінця 2015 року та надав імпортні квоти на тому само-му рівні, що і в 2014 році.

Перші кроки українських виробників агропродовольчої продукції в напрямку до ринку ЄС

Як показано на рисунку 2, декілька нульових ТК було повністю використано у 2014, використання інших ще навіть не розпочалося, а деякі заповнюються дуже повільно. Це відбувається через те, що, по-перше, ще не завершено апроксимацію українського законодав-ства щодо якості та безпечності харчових продуктів із законодавством ЄС. Відповідно, не всі види продукції можуть бути експортовані до ЄС. По-друге, українським виробникам потрібен час, щоб знайти зацікавлених партнерів і завоювати довіру до своїх продуктів.

Слід зазначити, що окремі ТК значно нижчі за ек-спортний потенціал деяких товарних груп, у той час як ТК для інших продуктів набагато вищі, ніж Україна зможе використати у найближчому майбутньому. На-приклад, ТК на баранину і козяче м'ясо становить 20 тис. т/рік, у той час як загальний обсяг виробництва в 2014 році в Україні був на рівні 17 тис. т/рік6.

До кінця першого періоду (31 грудня 2014) автоном-них торговельних преференцій, наданих ЄС Україні, було повністю використано тарифні квоти (за принци-пом «перший прийшов – першого обслужено») для ек-спорту натурального меду, винограду і яблучного соку, зернових круп та оброблених помідорів.

ТК на солод і пшеничну клейковину, висівки та інші залишки, цукор і шоколад, крохмаль та інулін, цибулю і часник було використано на 28, 12, 11, 7 і 7%, відповідно, в той час як експорт продукції за 15

категоріями навіть не розпочато. Загалом, ТК за 27 товарними категоріями в абсолютних величинах було використано приблизно на 25%.

ТК на основі імпортних ліцензій було повністю вико-ристано лише для кукурудзи, пшениці та м’яса птиці, і лише на 9% – для ячменю. В цілому, 211 українських підприємств отримали дозвіл на експорт своєї продукції в країни ЄС станом на кінець грудня 2014 року7.

Мед є одним з українських продуктів, який успішно збільшує свою вагу на міжнародному ринку. У період з січня по жовтень 2014 року було експортовано близько 27,2 тис. т меду, порівняно з 16,7 тис. т за той самий період у минулому році8. Німеччина (50%), Польща (21%) і США (12%) є ключовими імпортерами українського меду. ТК в обсязі 5 тис. т на безмитне ввезення в ЄС було заповнено дуже швидко.

Автономні торговельні преференції, запроваджені ЄС з квітня, також передбачають нульові ТК на молоч-ну продукцію. Однак експорт цих продуктів (зокрема, йогуртів та молочних намазок) ще навіть не розпочав-ся, тому що українські виробники спочатку мають до-вести відповідність своєї продукції стандартам якості та безпечності харчових продуктів ЄС.

У жовтні 2014 року комісія Управління з про-довольства і ветеринарії (FVO) Генерального ди-ректорату ЄС з охорони здоров'я і захисту прав споживачів перевірила відповідність українських виробників молочної продукції вимогам щодо якості та безпечності харчових продуктів ЄС. Комісія виявила деякі недоліки, які мають бути виправлені, щоб вироб-ники відповідали стандартам ЄС. Наступним кроком будуть консультації FVO з національними органами держав-членів ЄС стосовно того, чи можуть українські молокопереробні підприємства бути включеними до реєстру ЄС. Українські держслужбовці та бізнес до-сить оптимістично оцінюють перспективи експорту молочної продукції до ЄС, починаючи з другої поло-вини 2016 року. Молочний ринок ЄС є насиченим та дуже конкурентним. Таким чином, українським вироб-никам буде досить важко зайти на ринок й отримати значну його частку. Тим не менше, отримання номеру в реєстрі ЄС (як доказ відповідності стандартам якості і безпеки ЄС) також має важливе значення для поши-рення українського експорту на інші ринки.

Що стосується м'ясних продуктів, наразі можливо експортувати лише м'ясо птиці. У липні 2013 року чо-тири великі виробники9 отримали дозвіл на експорт своєї продукції на ринок ЄС, і на кінець 2013 року по-стачання м'яса птиці склало близько 413 т. У 2014 році ТК ЄС для безмитного ввезення птиці складала 36 тис. тонн, яку було законтрактовано досить швидко10.

Подальші перспективи

Згідно з оцінками АПД11, скасування імпортних тарифів ЄС, передбачених у ПВЗВТ, може призвести до зростання агропродовольчого експорту12 на 18-20% протягом перших десяти років лібералізації торгівлі з ЄС. Очікується, що найбільше зростання експорту буде

5


спостерігатися для зернових, тютюну, м'яса та інших харчових продуктів. Скасування українських екпорт-них мит може вдвічі збільшити експорт олійних про-тягом десяти років. Крім того, лібералізація торгівлі з ЄС може мати наслідком експорт продукції в обсязі 2,3 млрд дол. США, яка наразі не експортується Україною. Це особливо актуально для молочної продукції і пташи-них яєць, зернових та продукції з них, м'яса та м'ясних

продуктів, морської продукції, фіксованих рослинних жирів та олій та спеціалізованої техніки.

Однак запровадження ПВЗВТ з січня 2016 року, тоб-то, двостороннє зниження або скасування імпортних мит на більшість товарів з обох сторін, збільшить конкуренцію на внутрішньому ринку України.

Вищезгадане дослідження АПД демонструє, що зни-ження імпортних мит України може збільшити імпорт до 7%, в основному за рахунок збільшення поставок напоїв, рослинних олій і жирів, м'яса, мінеральних чи хімічних добрив, тваринних жирів та олій, а також цу-кру. Таким чином, видається, що переваги, отримані Україною, швидше за все, будуть вищими, ніж для ЄС, принаймні в середньостроковій і довгостроковій перспективі.

Підсумовуючи, слід зауважити, що запровад-ження автономних торговельних преференцій принесло перші багатообіцяючі результати в плані зростання експорту до країн ЄС і також сприяло покращенню стандартів якості та безпечності хар-чових продуктів, відкривши експортні можливості для України.

Відтерміноване впровадження ПЗВТ надає уряду більше часу для проведення всіх необхідних зако-нодавчих змін. Український бізнес має адаптува-ти свої виробничі процеси та стандарти до вимог ЄС для посилення своєї конкурентоспроможності на ринку ЄС, а також збереження та розширення своїх позицій на внутрішньому ринку. В результаті впровадження ПЗВТ будуть як переможці, так і переможені як в Україні, так і в ЄС, і все залежати-ме від конкурентоспроможності кожної компанії. Однак ПЗВТ сприятиме підвищенню загального добробуту обох сторін.

1 Частки розраховано на основі абсолютних значень, джерело: ttp://wits.worldbank.org

2 Найбільші частки у торговель-ному обігу мають Іспанія (143%), Німеччина (10,6%) та Франція (8,1%).

3 Згідно Міністерства аграрної політики та продовольства, http://minagro.gov.ua/node/15378.

4 Рішення № 2014/691/ЕС від 29.09.2014.

5 Регламент ЕС № 1150/20І4, що змінює ЕС № 374/2014.

6 http: //ucab.ua/ua/pres_

sluzhba /novosti/ kvota_na_eksport_baranini_ta_kozlyatini_do_es_na_20_ pe re v i s chue_ i i _ v i r obn i t s t v o _ v _ukraini/?category=29780

7 Згідно Міністерства аграрної політики та продовольства, http://minagro.gov.ua/node/15389

8 17,5 тис. т експортовано на ринок ЄС порівняно до 5 тис. т в минулому році.

Джерело: ucab.ua/files/Survey/Doslidjenna/Manual_UCAB_British.pdf

9 Ще одного виробника м'яса птиці було добавлено до реєстру

експортерів у вересні 2014. 10 http://vn.20minut.ua/Groshi/

chastkova-asociaciya-ukrayina-uzhe -vikoristala-kvoti-v-yes-po-medu-sok-10422799.html

11 www.apd-ukraine.de/imsges/PolPap-01-2013-DCFTA_eng.pdf

12 Ці оцінки покривають продукцію сільського та рибного господарства, харчової промисловості, а також до-брива і техніку, які використовуються у сільському господарстві та харчовій промисловості.

Рисунок 2. Частка торговельних квот ЄС, яку було використано українськими виробниками

Джерело: Податковий та митний союз, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

Юлія Огаренко

[email protected]

Німецько-український агрополітичний діалог (APD)

Рейтарська, 8/5А, 01030 Київ

Тел. +38044/ 2356327

[email protected]

www.apd-ukraine.de


6

Підписання Угоди про асоціацію (УА) Україна – ЄС у минулому році та її ратифікація в нинішньому за-гострили увагу до однієї з найважливіших проблем: зблизити економічну систему України з економічною системою Євросоюзу на основі взаємної лібералізації та гармонізації підходів і принципів, на яких буду-ються системи технічного регулювання виробничо-торговельної діяльності. Угодою передбачено ство-рення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) протягом перехідного періоду (мак-симум десяти років), поступового зменшення або ска-сування мита на товари з Євросоюзу (зокрема, ввізне мито на продукцію сільського, лісового і мисливсько-го господарства з 6,1 до 0,7%, харчової та тютюнової промисловості – з 10,8 до 1,5%), а зі сторони ЄС – на товари з України (відповідно: з 12,7 до 0,3%, з 0,4 до 0,0%). Причому ЄС зменшує (скасовує) ввізні мита одразу, а Україна – поступово. Це дозволить аграрно-му сектору зекономити 383 млн євро (330 млн євро для сільськогосподарської продукції та 53 млн євро для переробленої аграрної продукції) із загального об’єму економії 487 млн євро (тобто, 78,6%) [1].

У цьому зв’язку особливої актуальності набуває проблема якості та безпечності сільськогосподарської сировини та харчової (тобто, агрохарчової) продукції. Оскільки продовольчий ринок Євросоюзу є достат-ньо заповненим та висококонкурентоспроможним, то надання преференцій українським товарам ще не гарантує закріплення на них виробників та агрохарчової продукції. Таким чином, необхідною умовою виступає гармонізація вітчизняної системи технічного регулю-вання для продовольчого комплексу з вимогами ди-ректив ЄЕС, чинних стандартів і технічних регламентів Євросоюзу. Згідно з Законом України [2], технічне ре-гулювання – це правове регулювання відносин у сфері визначення та виконання обов’язкових вимог до ха-рактеристик продукції або пов’язаних з ними процесів та методів виробництва, а також перевірки їх додер-жання шляхом оцінки відповідності та/або державно-го ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції чи інших видів державного нагляду (контролю). Отже, достатньою умовою є впровадження нормативних вимог в практичну діяльність підприємств сільського

господарства та харчової промисловості. Врахову-ючи, що впровадження вимог чинних стандартів є справою добровільною, а технічних регламентів (ТР) – обов’язковою умовою, а також беручи до уваги відсутність в Україні взагалі ТР на харчову продукцію, то поширеність систем управління якістю, безпечністю, екологічного управління в національній економіці, а передусім – в продовольчому комплексі – і буде ви-ступати індикатором просування в цьому напряму.

Кількісним індикатором якісних змін у національній системі технічного регулювання може виступати, з однієї сторони, все більше її наближення до аналогічної в ЄС, а з другої – впровадження систем управління якістю, безпечністю, екологічного управління на підприємствах АПК з метою забезпечення дотриман-ня вимог нормативних документів технологіями, що використовуються, аграрною сировиною та харчовою продукцією. Квінтесенція цих змін, що найголовніше, полягає в унеможливленні надходження на внутрішній та зовнішні продовольчі ринки небезпечної або неякісної харчової продукції.

Необхідно підкреслити, що чинна система технічного регулювання дісталась Україні в спадок від колишньо-го Союзу РСР і її почали поступово гармонізувати з європейською наприкінці 90-х років. Спочатку це сто-сувалось розроблення законодавчо-нормативної бази, перегляду й анулювання застарілих, оновлення та узгодження вітчизняних стандартів з європейськими та міжнародними нормативними документами, гармонізації нормативної бази метрологічної діяльності, розроблення технічних регламентів, акредитації органів з оцінки відповідності та унормування (гармонізації) процедур підтвердження відповідності [3, с. 4-10]. У процесі нарощування кількісних змін (розроблено та введено у дію більше двадцяти законів України, що відносяться до системи технічного регулювання, за-тверджено близько 900 гармонізованих стандартів – 44,4% від загальної кількості по АПК) наявність 600 акредитованих органів з оцінки відповідності тощо логічно поставило питання стосовно переходу на європейську модель державного ринкового нагляду

АГРОХАРЧОВА ПРОДУКЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ: РЕТРОСПЕКТИВА ТА ЄВРОПЕЙСЬКІ ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ

КРИСАНОВ Дмитро Федосович, доктор економічних наук

7


за дотриманням обов’язкових вимог. Зазначимо, що відносно нехарчових виробів зазначена модель близь-ка до завершення формування (проблема створення відповідної інспекції), а стосовно харчової продукції – ще необхідно прийняти низку законодавчих актів, роз-ширити базу гармонізованих національних стандартів, розробити більше десятка ТР на харчову продукцію і на цій основі сформувати ефективну національну мо-дель ринкового нагляду. У зв’язку з цим виникає пи-тання: які зміни повинні відбутися в сфері гарантування якості та безпечності харчової продукції в оглядовому періоді, порівняно з нинішнім станом, що в собі несе всі атрибути адміністративно-планової системи госпо-дарювання?

За умов директивної економіки основним критерієм якості готової продукції виступало дотримання нею вимог, що були передбачені чинними на той момент стандартами: ГОСТ (розроблені до 1992 р.), а вже в умовах незалежності – ГОСТ ДСТУ, ДСТУ (ГОСТ), ДСТУ/ГОСТ. Підприємство, що випускало продукцію, мало забезпечити дотримання нею вимог чинних стандартів. У випадках недотримання – продукція вважалась бракованою, і понесені витрати повинен був компенсувати той, хто допустив їх порушення. Оскільки відповідальність за виконання вимог дер-жавних стандартів була закріплена у відповідних за-конах, а їх впровадження у виробництво – обов’язкова умова, то це і було гарантією дотримання продукцією встановлених показників якості та безпечності. Тобто, контроль відбувався безпосередньо за місцем вироб-ництва (на підприємстві) і проводили його органи дер-жавного контролю (Держстандарту Союзу РСР) або ж відділи технічного контролю виробника продукції.

Ситуація змінилася із роздержавленням та приватизацією підприємств, зміною законодавства та відміною обов’язкової норми щодо дотримання на виробництві вимог нормативних документів (стандартів, технічних умов). У зв’язку з цим відбувалося розще-плення відповідальності за якість і безпечність продукції, що випускається підприємством: контроль за товарами, що реалізуються на ринку, покладається на державу, а відповідальність перед споживачем за кінцеву продукцію – на суб’єктів підприємницької діяльності. Підкреслимо, що у перехідний період – від державного контролю виробництва продукції до дер-жавного ринкового нагляду за безпекою продукції – на різних етапах використовувалися різні схеми кон-тролю, але, як переконливо довела практика, основна відповідальність покладалася на підприємство. Дер-жава за нинішніх умов не спроможна, не в змозі і не зобов’язана тримати на кожному виробництві контролюючі структури, а тому логічно, що відповідальність за дотримання встановлених параметрів якості та безпечності покладається безпосередньо на виробника.

Ще одна сторона цієї проблеми: співвідношення пріоритетності або першочерговості якості чи безпечності харчової продукції у поєднанні із цінами на продовольчі товари. Перша редакція вітчизняного рамкового закону в цій сфері щодо його найменування наступна: «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини» (від 23.12.1997 р.), але вже друга «Про безпечність та якість харчових продуктів» (від 06.09.2005 р.) свідчить про істотне коригуван-ня акцентів, а саме: за державою закріплюється відповідальність, у першу чергу, за безпечність кінцевої харчової продукції. Отже, відповідальність за якість агрохарчової продукції передається на відкуп споживачу та її виробникам (переробно-хар-човим підприємствам чи закупівельно-торговельним структурам). Цьому є логічне економічне пояснення: споживач своїми фінансовими можливостями голосує за якість товару (продукції, сировини) – чим вищі стат-ки, тим більша можливість придбати якісніший про-дукт, але його безпечність має бути гарантована в будь-якому випадку.

Ще одна сторона зазначеної проблеми. За умов директивно-планової економіки контрольний фільтр на виході із підприємства гарантував безпечність та якість продукції, яка відправлялася споживачам, і тому в теоретичному відношенні контролювати її подаль-ше просування не було необхідності. Зрозуміло, що на практиці мало місце порушення і умов зберігання, і строків реалізації, але це вже інша сторона медалі. Во-дночас, із переходом до ринкової системи господарю-вання повне знецінення директивної ролі нормативних вимог, закріплених у стандартах, щодо вироблюваної продукції у поєднанні з постійними організаційними трансформаціями державних органів управління, відповідальних за стандартизацію та сертифікацію, мали своїм наслідком істотне погіршення показників якості та безпечності харчової продукції. Обстеження, які проводилися в першій половині 2000-х років ор-ганами Держспоживстандарту України, показали, що частка забракованих за різні порушення та недотри-мання нормативних вимог харчових продуктів стано-вила у межах 20-60% від перевіреного обсягу продо-вольчих товарів по різних товарних групах. Причому, зазначені показники в різних варіаціях по більшості то-варних груп майже повторюються і наприкінці 2000-го – початку 2010-х років [4, с. 607-608], тобто набули ознак постійної характеристики. Це свідчить про те, що помітних якісних зрушень у 2000-ні роки у сфері безпечності та якості харчової продукції не відбулося.

Україна поступово почала запроваджувати європейські підходи до вирішення цієї проблеми після підписання та ратифікації Угоди про партнер-ство та співробітництво між Європейським Союзом (березень 1998 р.). Їх сутність полягала в тому, що з метою недопущення випуску неякісної продукції на підприємствах почали розроблятися, впровад-


8

жуватися та сертифікуватися системи менеджменту якості (Quality Management System) / (СМЯ) на базі міжнародних стандартів серії ISO 9000. Вони чинні в Євросоюзі з 1987 року, а з 2001 року введені як державні стандарти України: ДСТУ ISO 9000, ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 9004. Зазначимо, що СМЯ – це сукупність організаційної структури, функцій, інструментів, методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення загального управління якістю (ISO 9000:2000). Однак їх поширення у 2000-ні роки проходило мляво внаслідок впливу різнопланових чинників, зокрема:

– вихід із економічної кризи започатковано з кінця 1990-х років, і в таких умовах впровадження си-стем менеджменту могли дозволити собі переважно підприємства з зарубіжним капіталом та з залученням до цього міжнародних центрів сертифікації;

– застаріла база стандартів, яку необхідно було ще переглянути й гармонізувати з європейськими та міжнародними нормативними документами, а вже потім впроваджувати у вітчизняне виробництво;

– відсутність у вітчизняних органів сертифікації прак-тичного досвіду щодо розроблення та впровадження систем менеджменту;

– внутрішній масштаб вітчизняної сертифікації (при експорті продукції необхідно її повторно сертифікувати на відповідність стандартам країн та їх об’єднань, куди вона буде ввозитись) та ін.

За результатами моніторингу станом на кінець 2009 року в Україні 2563 підприємства сертифікували СМЯ згідно з вимогами стандарту ISO 9001 (з ураху-ванням сертифікатів, виданих зарубіжними центрами сертифікації), 132 підприємства сертифікували систе-ми екологічного управління згідно з вимогами стан-дарту ISO 14001 [5, с. 474]. Що ж стосується харчової промисловості, то на зазначену дату загальна кількість вищезгаданих систем менеджменту орієнтовно стано-вила близько 250 одиниць.

У цьому зв’язку доцільно розкрити світову динаміку найпоширеніших стандартів, тобто сертифікованих систем менеджменту акредитованими органами по сертифікації, зокрема: на відповідність ISO 9001 за період 2000-2012 рр. збільшилася з 457 834 до 1 120 272 од.; ISO 14001 – відповідно з 22 847 до 285 844 од.; ISO/TS 16949 (галузеві стандарти си-стем менеджменту автомобільної промисловості) за період 2004-2012 рр. – з 10 019 до 50 071 од.; ISO 27001 (галузеві стандарти систем менеджменту інформаційної безпечності) за період 2006-2012 рр. – з 5 797 до 19 577 од.; ISO 22000 (галузеві стандар-ти систем менеджменту агрохарчової промисловості) за період 2007-2012 рр. – з 4 132 до 23 231 од.; ISO 13485 (галузеві стандарти систем менеджменту виробників медичних виробів) за період 2004-2012 рр. – з 2 403 до 22 237 од. [4, с. 711].

Спостерігається позитивна динаміка підприємств АПК України, що отримали сертифікати на системи ме-неджменту якістю згідно з ДСТУ ISO 9001:2001 та ДСТУ ISO 9001:2009, зокрема, у 2008 р. – 97 од. і далі: 107; 239; 300; 447 [6], а за п’ять років близько 1,2 тис. За-галом же кількість сертифікатів, що були зареєстровані у Реєстрі Системи сертифікації УкрСЕПРО, за 2010-2013 роки становили: на системи менеджменту якістю ДСТУ ISO 9001 відповідно по роках 2 351; 2 660; 3 002; 3 344 од. (за останні п’ять років – орієнтовно близько 14 тис.); на системи екологічного менеджменту ДСТУ ISO 14001 відповідно 58; 92; 119; 143 од. Зазначимо, що наведені вище дані стосовно сертифікації різних систем менеджменту охоплюють лише ті підприємства, які зверталися у вітчизняні органи сертифікації. Во-дночас, тут відсутні дані по суб’єктам господарюван-ня, що зверталися в міжнародні центри сертифікації (DVQI, SGC, TÜV Rheinland та ін.). У цьому зв’язку має місце неспівставність даних щодо сертифікованих си-стем менеджменту на одну і ту ж дату, але загальна тенденція їх поширення чітко проглядається.

При проведенні діагностики ситуації із забезпечен-ням підприємств агропродовольчого комплексу систе-мами менеджменту, а також оцінюванні ефективності їх функціонування в реальних умовах виробництва буде доцільно виокремити нинішні ризики та пробле-ми, що виникають на цьому шляху і які необхідно змен-шити або розв’язати. У найзагальнішому вигляді прин-цип «з поля (лану) до столу» включає всю сукупність виробничо-технологічних процесів – від дотриман-ня вимог технологічних карт стосовно передпосівної підготовки орних земель, посіву насіння, обробки посівів, збирання урожаю, його первинної доробки та зберігання до перероблення на кінцеву харчову продукцію, складування та реалізації споживачам, од-нак найважливішою ланкою у цьому агропродоволь-чому ланцюжку виступають підприємства переробно-харчової промисловості, які надають товарного виду та споживчої цінності кінцевій харчовій продукції. За ве-ликим рахунком, при дотриманні вимог технологічних карт і супутніх виробничих процесів, своєчасному виконанні робочих операцій та підтриманні відповідних фізіологічним процесам розвитку рослин і тварин різнопланових параметрів життєзабезпечення (вода, повітря, освітлення, живлення або харчування тощо), сталості природно-кліматичних умов у конкретних місцевостях продовольча сировина буде відповідати вимогам нормативних документів [7, с. 186-405]. Але оскільки повною інформацією про особливості виро-щування продовольчої сировини володіє виробник, а споживачу необхідна гарантія того, що продукція без-печна та якісна, то якраз її сертифікація на відповідність вимогам нормативних документів і буде загально-визнаним результатом, який завершується вида-чею сертифікату відповідності. Водночас, оскільки постійна сертифікація кожної партії продукції

9


займає дуже багато часу, вимагає значних зусиль і коштів, то найприйнятнішою альтернативою цьому стало розроблення та впровадження відповідних систем менеджменту.

Наступний етап – сертифікація систем менеджменту акредитованими сертифікаційними центрами з вида-чею відповідного сертифікату – буде свідчити про те, що підприємство гарантує випуск продукції з дотри-манням вимог чинних нормативних документів. При сертифікації систем менеджменту на підприємствах центрами по сертифікації, що акредитовані в національних органах, продукція таких суб’єктів го-сподарювання без додаткових випробувань поступає на вітчизняні продовольчі ринки. Якщо сертифікація систем менеджменту проведена акредитованими міжнародними центрами сертифікації, то продукція таких підприємств поступає на світові, європейські і

вітчизняні продовольчі ринки без будь-яких застере-жень.

Враховуючи вищевикладене, виправдано за точку відліку прийняти забезпеченість переробно-харчових підприємств системами менеджменту як заключної ланки, де випускається кінцева продукція, що підготовлена для реалізації споживачам. А вже з цьо-го місця проаналізувати ефективність функціонування сертифікованих систем менеджменту, але з урахуван-ням проблем і ризиків, що виникають в інших ланках агропродовольчого ланцюжка.

Наведені в таблиці 1 статистичні дані розкрива-ють нинішню ситуацію із забезпеченням підприємств харчової промисловості системами менеджменту різного призначення: якості, безпечності, екологічного управління. Виникає запитання: як оцінити рівень забезпеченості зазначеними системами менеджменту

Відповідно до вимог систем менеджментуПідприємства, які впровадили

або впроваджують системи менеджменту

Довід-ково

(2012 р.)

ISO 9000 ISO 14000 НАССР ISO 22000

усього

з них впроваджено систем

У стадії впро-вад-

ження

Усього підпри-ємств

Види економічної діяльності(галузь харчової промисловості)

В с

тані

розр

обки

та

впровадж

ення

Вп

ро

ва

дж

ен

о

(серти

фік

овано)

В с

тані

розр

обки

та

впровадж

ення

Вп

ро

ва

дж

ен

о

(серти

фік

овано)

В с

тані

розр

обки

та

впровадж

ення

Вп

ро

ва

дж

ен

о

(серти

фік

овано)

В с

тані

розр

обки

та

впровадж

ення

Вп

ро

ва

дж

ен

о

(серти

фік

овано)

одна дві три

М'ясопереробна 5 50 1 2 15 44 18 50 123 47 39 7 30 786

Молокопере-робна

2 61 0 1 6 53 8 54 114 51 47 8 8 417

Лікеро-горілчана 1 21 0 1 1 1 0 7 24 13 7 1 3 92

Спиртова 4 30 0 1 1 1 1 4 35 25 4 1 5 61

Пиво-безалко-гольна

1 33 0 1 5 13 4 18 57 29 13 4 11 554

Олійно-жирова 1 28 0 1 1 13 1 40 49 20 22 6 1 438

Цукрова 2 20 0 0 2 9 2 4 24 9 9 2 4 97

Кондитерська 6 30 1 2 7 21 8 25 59 26 17 5 11 116

Консервна 0 16 1 1 5 6 0 7 23 8 8 2 5 326

Хлібопекарська та макаронна

1 30 0 0 4 21 2 3 56 40 7 0 10 1253

Рибопереробна 1 18 0 0 0 12 0 3 18 11 2 1 3 233

Інші 5 45 4 2 13 8 22 63 89 38 42 3 6 1395

Всього 29 385 7 12 60 202 66 278 671 317 217 40 97 5768

*Внутрішні дані Департаменту продовольства Міністерства аграрної політики та продовольства України ста-ном на кінець 2014 р. Умовні позначення: ISO серії 9000 (остання українська версія ДСТУ ISO 9001:2009) – серія міжнародних стандартів, в яких систематизовані вимоги до систем менеджменту якості організацій і підприємств (системи управління якістю); ISO серії 14000 (ДСТУ ISO 14001-97) – системи екологічного ме-неджменту (системи управління безпечністю навколишнього середовища); НАССР (ДСТУ 4161-2003) – аналіз небезпечних чинників та критичні точки контролю (системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимо-ги); ISO 22000:2005 ( ДСТУ ISO 22000:2007) – системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій харчового ланцюга.

Таблиця 1.Поширеність систем менеджменту якості та безпечності харчових продуктів

у харчовій промисловості України*


10

переробно-харчових підприємств? Згідно зі статистич-ною звітністю за 2013 рік, у харчовій промисловості України функціонувало 6407 суб’єктів господарюван-ня, а в структурі останньої [8, с. 143, 150] великих підприємств налічувалося 89 (середня чисельність працівників 1308 осіб) і середніх становила 1126 (се-редня чисельність працівників 215 осіб) одиниць (ра-зом 1215). Оскільки загальна чисельність суб’єктів господарювання, де вже впроваджені та впроваджу-ються системи менеджменту різного функціонального призначення, становить 671 підприємницьку структуру, то решта з них (45%) – потенційні кандидати на впро-вадження у близькій перспективі систем менеджменту. Зазначимо, що кількість сертифікованих систем ме-неджменту безпечності помітно перевищує чисельність систем менеджменту якості (відповідно 480 і 385 од.), і це переконливо свідчить про переорієнтацію підприємств на пріоритетне забезпечення дотриман-ня вимог безпечності харчових продуктів. Крім цьо-го, більше ніж на третину сертифіковано ДСТУ ISO 22000:2007, порівняно з ДСТУ 4161-2003; відмінність між ними полягає в тому, що в першому випадку охо-плюються всі ланки агропродовольчого ланцюжка, а в другому – лише конкретного виробника. До того ж «строк реального громадянства» згаданих систем ме-неджменту становить відповідно 7 та 11 років. Таким чином, швидкість поширення в харчовій промисловості першої із згаданих систем менеджменту вдвічі перевищує другої (ДСТУ 4161-2003).

Необхідно привернути увагу до ще однієї характе-ристики: кількість впроваджених систем менеджменту. Як правило, одна – це або якості, або безпечності, дві і три – це інтегровані системи, які включають систе-ми менеджменту якості й безпечності (ISO 9001 + ISO 22000 або HACCP) та доповнюються системами менед-жменту навколишнього середовища (ISO 14001) або ж системами менеджменту безпечності та гігієни праці (OHSAS 18001). Дозволити собі таку розкіш можуть лише великі підприємства, які випускають продукцію на експорт, сформували довготривалі торговельні зв’язки із зарубіжними дистриб’юторами і тому всіма доступними способами підтримують та зміцніють свій імідж доброчесного виробника. Зазначимо, що вартість розробки для підприємства системи менед-жменту якості залежить від структури підприємства, галузі діяльності, кількості виробничих майданчиків, чисельності працюючих тощо. Наприклад, для підприємств, що входять до групи середніх, вона ста-новитиме у межах 8-12 тис. грн (для нижньої і верхньої межі чисельності працівників), сертифікації СМЯ в національних сертифікаційних центрах – 15-30 тис. грн, у міжнародних – 20-40 тис. грн. Для інтегрованих систем (декілька стандартів відразу) передбачені суттєві знижки. Витрати на створення та сертифікацію систем менеджменту фінансуються в основному за рахунок прибутків підприємств і тому повинні окупи-тись за рахунок підвищення конкурентоспроможності вироблюваної продукції та її прискореної реалізації.

Отже, є певні підстави для позитивного висновку, що дотримання вимог безпечності та якості продукції, яка випускається переробно-харчовими підприємствами, перебуває на належному рівні. Однак не все так про-сто, як здається на перший погляд.

Література

1. ЄС – Україна: поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі [Електронний ресурс]. – Доступний з: <obl_4str.ai - dcfta_guidebook_web.pdf.

2. Про технічні регламенти та оцінку відповідності. За-кон України (15.01.2015 р. № 124-УІІІ) // Офіційний вісник України. – 2015. – № 12. – Ст. 306.

3. Крисанов Д. Ф. Системи технічного регулювання Європейського Союзу, України та Митного Союзу: напрями їх зближення, можливості звуження невідповідності та змен-шення асиметричності / Д. Ф. Крисанов. – Економіст. – 2014. – № 2. – С. 4-10.

4. Якубовский В. В. Системные методы менеджмента в международном бизнесе: Монография / В. В. Якубовский. – К.: Издательский Дом «Освита Украины», 2014. – 744 с.

5. Інноваційні трансформації аграрного сектора економіки: монографія / НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. – К., 2012. – 496 с.

6. Матеріали сайту «ИНТЕРСЕРТИФИКА-ТЮФ» [Елек-тронний ресурс]. – Доступний з: http://www.qcert.ru/rus/docs/certification--management-systems/cert-count/cert-world-9001/.

7. Система техніко-технологічного забезпечення вироб-ництва продукції рослинництва / за ред. В. В. Адамчука, М. І . Грицишина. – К.: Аграр. наука, 2012. – 416 с.

8. Діяльність суб'єктів великого, середнього, малого та мікропідприємництва. Стат. збірник. 2013 / Держстат України. – К.: ТОВ видавництво «Консультант», 2014. – 498 с.

Дмитро Федосович КРИСАНОВ, доктор економічних наук, професор, провідний

науковий співробітник [email protected]

Тел. +38(044)2808128Державна установа «Інститут економіки

та прогнозування НАН України»Поштова адреса: вул. Панаса Мирного, 26,

м. Київ, 01011, Україна. Телефон +38(044) 280-1234

Факс +38(044) 280-8869 Адреса електронної пошти [email protected]

11


НОВІ ВИПРОБУВАЛЬНІ СТЕНДИ В CLAAS TRACTORПОВНИЙ ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ТРАКТОРА CLAAS ЗА 4 ТИЖНІ

НОВОСТИ • СОБЫТИЯ • КОММЕНТАРИИ

На гальмівному стенді тестування трансмісій перевіряється і оптимізується потужність всього сило-вого агрегату: від двигуна, коробки передач і гідравліки до програмного забезпечення. На вібраційному стенді машини випробовуються на міцність, надійність і ком-форт.

На гальмівному стенді всі трактори CLAAS – від AXOS до XERION – тестуються під навантаженням. При цьо-му загальна гальмівна потужність стенду може сягати 2500 кВт (по 500 кВт на одне колесо і ВВП). Крім того,

найсучасніше обладнання відтворює на стенді різні умови експлуатації сільськогосподарської машини. Фредерік Каволю, директор випробувального центру, пояснює принцип роботи: «Під час польових випробу-вань техніки ми вимірюємо момент сили, швидкість, температуру, гідравлічну потужність – можемо одно-часно фіксувати до 100 параметрів. За цими даними ми на випробувальному стенді відтворюємо реальні умови експлуатації трактора, що відповідають роботі на будь-яких полях усього світу, причому стільки разів, скільки нам потрібно».

На вібраційному стенді з чотирма гідравлічними циліндрами, вантажопідйомністю кожного 25 тонн, з максимальною частотою вібрації 25 Гц і максимальною амплітудою 40 см можна тестувати не тільки всі моделі тракторів, а й зерно- і кормозбиральні комбайни та прес-підбирачі.

В умовах сильних вібрацій машини перевіряють на міцність – наприклад, з метою удосконалення ходової частини і підвіски. Крім того, передбачена можливість тестувати машину при сильній вібрації, коли двигун або коробка передач перебувають під навантаженням.

«Протягом чотирьох тижнів ми відтворюємо 10 років експлуатації трактора, – стверджує Фредерік Каволю. – Наприклад, налаштовуючи підвіску переднього мо-сту, менш ніж за 2 дні перевіряються понад 20 різних її регулювань. Це дає змогу уникнути низки дорогих та

З відкриттям двох нових випробувальних стендів, у які було інвестовано 6,5 млн євро, центр CLAAS з випробувань техніки у фран-цузькому місті Транже претендує на звання одного з найсучасніших і найпотужніших у Європі в галузі сільськогосподарського машино-будування. Основною метою створення випробувального центру в Транже було прагнення виробника відповідати найжорсткішим ви-могам, що висуваються до сільськогосподарської техніки сьогодні.

Випробування трактора AXION на гальмівному стенді

Харзевінкель (Німеччина) / Транже (Франція), лютий 2015


12

НОВОСТИ • СОБЫТИЯ • КОММЕНТАРИИ

тривалих польових досліджень. Комп’ютерна імітація дуже допомагає. Завдяки їй ми можемо оцінити потужність і надійність наших розробок на найпершій стадії створення продукту», – пояснює він.

В рамках одного проекту може бути відтворено понад 40 000 годин польових випробувань, приблизно по 7000 годин на кожен прототип.

Завдяки випробувальним стен- дам перевірка потужності і надійності як машини в цілому, так і її окремих вузлів може бути прове-дена багаторазово за заданою про-грамою і з дуже високою точністю повторів. Зрозуміло, така перевірка не відміняє польових випробувань, які, як і раніше, проводяться на по-лях усього світу.

Обидва стенди встановлені в новій 12-метровій будівлі на сейсмічно стійкому фундаменті. Тільки для будівництва фундаменту було використано 950 т бетону і 60 т сталі. Вібраційний випробувальний стенд додат-ково розміщений на повітряній подушці. Максимальна потужність стенду (при повному навантаженні) складає 2,9 МВт, що відповідає споживанню електроенергії не-величким населеним пунктом у 1000 жителів. Водно-час гальмівний стенд в процесі роботи сам виробляє електроенергію, яка використовується тут же для ро-боти вібраційного стенду.

Випробувальний центр у місті Транже неподалік від заводу CLAAS у м. Ле-Ман був відкритий у 2012 році в рамках стратегічно важливого плану міжнародного розвитку компанії CLAAS Tractor. Сьогодні тут працю-ють 60 співробітників, які паралельно можуть вести шість проектів, що дозволяє одночасно тестувати до 100 тракторів.

www.claas.ua

Гідроциліндри вібраційного стенду

13


Випробування комбайна LEXION на вібраційному стенді

В Украине будут пересмотре-

ны методы определения коли-

чества и качества клейковины в

пшенице

Технический комитет стандарти-

зации «Зерновые культуры и про-

дукты их переработки» (ТК170)

определил нормативные доку-

менты, подлежащие пересмотру и

созданию на период 2015-2016 гг.

В частности, запланировано вне-

сти изменения в ГОСТ 13586.1-68

«Зерно. Методы определения ко-

личества и качества клейковины в

пшенице» и ГОСТ 12094-76 «Мак

масличный. Промышленное сырье.

Технические условия».

Такое решение было принято на

первом собрании членов ТК170, ко-

торое состоялось в Киеве на базе

Института защиты растений НААН.

Участие в заседании приняли

более 25 представителей ведущих

зерновых и перерабатывающих

предприятий Украины, отраслевых

ассоциаций и ведомств, а также

общественная организация «Муко-

молы Украины».

Также по результатам работы

собрания было принято положение

о Техническом комитете ТК170, его

структуре и составе. Основными

направлениями деятельности Тех-

нического комитета ТК170 положе-

нием предусмотрены разработка

и утверждение национальных нор-

мативных документов, их гармо-

низация согласно международным

и региональным нормам, а также

остановка или возобновление дей-

ствия национальных нормативных

документов и изменений к ним и

мн. др.

Напомним, что Технический ко-

митет стандартизации «Зерновые

культуры и продукты их переработ-

ки» был создан приказом Минэко-

номразвития Украины от 27 ноября

2014 г. № 1414 с присвоением ре-

гистрационного номера 170.

http://www.apk-inform.com/

Ассоциация "Укролияпром" на

своём сайте опубликовала пред-

ложения в Стратегию развития

сельского хозяйства и сельских

территорий в Украине на 2015-

2020 гг.

В частности, Ассоциация пред-

лагает:

1. Отменить декларирование оп-

тово-отпускных цен на социально

значимую продукцию.

2. Внести изменения в Закон

Украины "О государственной под-

держке сельского хозяйства Укра-

ины" и исключить из перечня объ-

ектов государственного ценового

регулирования масло подсолнеч-

ное, поставляемое, главным обра-

зом, на экспорт, и на которое ни

разу Кабинетом Министров Укра-

ины не устанавливались интервен-

ционные цены.

Вместо декларирования отпуск-

ных цен предприятий, в частности,

на масло подсолнечное, целесо-

образно было бы ввести адресные

дотации для социально незащи-

щенных слоев населения.

Кроме того, в предложениях Ас-

социация настаивает на введении

вывозных (экспортных) пошлин на

семена рапса и сои. По мнению ав-

торов предложений, это обеспечит

максимальную переработку данно-

го сельскохозяйственного сырья на

отечественных предприятиях, по-

зволит перейти от экспорта сырья

к экспорту продукции с высокой

добавленной стоимостью (мас-

ла рапсового и соевого, которые

пользуются спросом на мировом

рынке, особенно в странах ЕС) и

увеличить производство шрота для

обеспечения потребностей отече-

ственных отраслей птицеводства

и животноводства. Кроме того, в

Украине будут созданы дополни-

тельные рабочие места, а также

возрастут поступления в государ-

ственный бюджет.

Относительно отходов масложи-

ровых предприятий предложения

Ассоциации следующие.

Предусмотреть имплементацию

Директивы Европейского Парла-

мента и Совета 2008/98/ЕС об от-

ходах от 19 ноября 2008 года. При

этом законодательство Украины в

сфере обращения с отходами тре-

бует существенной модификации.

Следует также согласовать во-

просы классификации отходов,

перечень и критерии определения

опасных отходов.

Гармонизация данного законо-

дательства исключит возможность

относить к отходам ценные по-

бочные продукты, образуемые в

процессе производства и исполь-

зуемые как вторичное сырье для

производства другой готовой про-

дукции, имеющие стандартизиро-

ванные требования к безопасности

и качеству, указанные в государ-

ственных стандартах.

Информационная компания

"ПроАгро"

НОВОСТИ • СОБЫТИЯ • КОММЕНТАРИИЭКОНОМИКА УПРАВЛЕНИЕ

14

Кризисы приходят и уходят, а компании оста-ются. Или погибают. За последние несколько лет то, что привычно называют кризисом, уже

давно перестало им быть: по определению, кризис – это состояние острое, то есть кратковременное. То же, что мы сейчас просто по привычке называем этим словом, есть не что иное, как “стабильное состояние нестабильности”. Казалось бы, пора привыкнуть, а все не получается приспособиться. И одна из причин – ру-ководители не знают своей задачи в кризисе.

Посмотрите, чем руководствуются работники в ситуации нестабильности? Они с завидным упорством собирают проблемы, создают

проблемы, оправдывают проблемы и оправдываются проблемами.

– Нет продаж? Потому что никто не покупает. – Снизилось качество продукции? Потому что никто

не продает хорошие семена. – Плохо растет? Потому что дорого поливать.

Список можете продолжить сами. Особенно в вертикально-интегрированных холдингах, где можно все сваливать друг на друга, мол,

мы-то работаем хорошо, да нас смежники подводят, вовремя не поставили, не дали, не сделали.

А ведь заметьте, что в то время как люди жа-луются на отсутствие рабочих мест, мы, ру-ководители, жалуемся на отсутствие персо-

нала, причем не квалифицированного, а желающего работать. Квалифицированных много, а мотивирован-ных не хватает – и это тоже особенность кризисных времен. Человек не видит будущего, а потому не хочет напрягаться в настоящем. Мне часто приходится слы-шать жалобы: “да, мне не нужен опытный, мне нужен такой, чтобы он просто хотел работать, а научу я его сам”. А что произошло с вашими сотрудниками, по-

чему вы больше не можете на них положиться? Или вы думаете, что “испортив” одних и заменив их на новых, вы улучшите ситуацию? Нет, и не надейтесь, потому что новичков еще нужно научить работать по вашим стандартам, поэтому правильнее будет “построить” тех, кто у вас есть сейчас. И это моя первая рекомен-дация для руководителей в кризисное время: заставь-те работников производить!

Для того чтобы поддерживать атмосферу про-изводства в подразделении или компании, вам следует ввести правила для контроля

объемов производства. И сделать это визуальным. Мне помнится, как впервые я столкнулась с подобной визуализацией на конференции районных отделений крупного банка, куда съехались сотни руководителей. Вместо того чтобы проводить публичные отчетные вы-ступления, они просто вывесили на стену результаты всех районов так, что все желающие могли пройтись и посмотреть графики развития каждого района за отчетный период. Вот это, я вам скажу, вызов! Одно дело – выступить с трибуны и пожаловаться на тяже-лую экономическую ситуацию в стране, и совсем дру-гое – видеть график своих падающих показателей ря-дом с растущими показателями твоих соседей. И это видят все, не только ты, и у тебя нет возможности каж-дого схватить за рукав и лично объяснить ситуацию.

Поэтому срочно, немедленно, еще вчера, вво-дите количественные показатели производ-ства, причем не по отдельным структурным

подразделениям, а прямо для каждого сотрудника! Я понимаю, что вы столкнетесь с трудностями, ведь наверняка вы не сможете быстро сообразить, какие количественные показатели могут быть для каждого поста в вашем подведомственном подразделении. Но учтите – если вы, руководитель, не знаете, какой ре-

ЗАДАЧА РУКОВОДИТЕЛЯ ВО ВРЕМЯ КРИЗИСА

15

ЭКОНОМИКА УПРАВЛЕНИЕМАСТЕР-КЛАСС

зультат и в каком количестве должен быть создан ва-шим подчиненным, то он, подчиненный, этого не знает тем более.

Я даже больше скажу: я заметила, что есть только один показатель, по которому у ру-ководителя и подчиненного есть совместная

реальность – оба очень точно знают, сколько денег сотрудник должен получить в качестве зарплаты. А вот по поводу того, какую и сколько работы он за эту зар-плату должен сделать и какой результат положить на стол начальнику, их мнения весьма расходятся. Поэто-му сейчас у вас самое время использовать ситуацию для того, чтобы ввести “оплату по продукту”. То есть привязать зарплату к выработке, можно сказать, по-штучно. А что делать, если в штуках нельзя посчитать, спросите вы? Ну, что ж, считайте тогда в процентах. Например, бухгалтеру можно посчитать процент про-водок, выполненных правильно и в срок. Хотя, если честно, именно бухгалтеру было бы правильнее счи-тать в “штуках”, то есть в денежных единицах, им об-работанных. Чтобы тот был заинтересован в больших объемах работы, чтобы сам звонил продавцам и кри-чал “где ваши контракты?”, вместо вздохов “ты опять поздно пришел”. И это моя вторая рекомендация: ис-пользовать ситуацию для изменения системы оплаты со ставочной на оплату по выработке.

Третий по счету, но не по важности, элемент, на который вам следует обратить внимание, это дисциплина. Замечали, что как только в стра-

не кризис и в компании трудности, сразу же возрас-тает халатность и появляется произвольность? Кто-то позволяет себе опаздывать, а кто-то (из самых луч-ших побуждений) позволяет себе снижать стандарты качества, закупая что-то “похуже-подешевле” или вы-пуская что-то “поменьше-подоступнее-подешевле”? Подобная самостоятельная инициатива работников может вам дорого обойтись. Ведь во время кризиса потребитель не перестает потреблять, он перестает потреблять бездумно, он теперь за свои денежки хо-чет получить максимальное качество и максимальный размер. Согласится ли он на больший объем и худшее качество? Да, согласится, пока не попробует, а попро-

бовав, к вам больше не вернется никогда. То, что про-щается во времена стабильные, может стать гвоздем в крышку гроба вашей компании в периоды кризиса.

Поэтому задача руководителя в период ста-бильной нестабильности состоит в том, что-бы жестко отдавать приказы, требовать их

выполнения и добиваться стандартного качества, та-кого, которое заявлено клиентам. Ни на йоту не откло-няться от своих стандартов! Хотите что-то удешевить – пожалуйста, сделайте это за счет введения нового ассортимента, но не подрывайте имидж устоявшего бренда. Кстати, кризисы – это замечательная возмож-ность занять чье-то освободившееся место, а для это-го вы должны быть готовы к введению новых марке-тинговых предложений и освоению новых для вас ниш на рынке. И тянуть с этим долго нельзя, потому что “свято место пусто не бывает”, пока вы думали, кто-то уже сделал. Это рекомендация четвертая, для топ-руководителей: осваивайте новые ниши рынка, захва-тывайте новую аудиторию, выводите новые бренды.

Но вернемся к дисциплине. Как вы понимае-те, изменение маркетинговых подходов – это обязанность руководства. А работники долж-

ны просто следовать намеченным путем. И вот тут вас ждут особые трудности, объединенные одним словом – привычка. Привыкли “делать так, говорить об этом, общаться с теми”, вот с чем вы столкнетесь при по-пытке что-то новое внедрить. Продавец не захочет из-учать новые речевые шаблоны-“паттерны” или ездить по новым маршрутам, а агроном не захочет садиться за книжку и вспоминать что-то для новой продукции, а технолог не захочет вносить изменения в привычный процесс переработки сырья. И никто из них не ска-жет вам правды, что это всего лишь не привычно для них, нет, каждый из них, вместо того, чтобы вложить энергию в освоение нового, потратит ее на то, чтобы доказать вам, почему это не сработает.

Я – профессиональный психолог и когда-то специально изучала вопросы мошенничества на производстве. Никто, вернее – мало кто,

вредит компании сознательно. В большинстве случа-ев, человек просто стремится доказать свою правоту,


16

МАСТЕР-КЛАСС

она настолько для него важна, что ради правоты он готов умереть. Я не шучу! Посмотрите на курильщи-ков: зная, что никотин вреден, он продолжает курить, чтобы доказать всем, что лично для него это просто витамин. Так и работник: если уж он решил, что кри-зис — это время, когда все разваливается, он со всей своей энергией будет в этом участвовать. Звоня по-тенциальному клиенту, он спросит: “А вы уже с кем-то работаете? Понятно, извините.” Звоня закупщику, он вместо вопроса “когда сегодня будет оплата?” спро-сит “а вы сегодня заплатить не сможете?..” И так бу-дет на многих точках производственного процесса.

Поэтому руководитель сейчас не может себе позволить руководить из кабинета – он дол-жен быть “в поле”, смотреть, слышать, заме-

чать, выхватывать и корректировать, корректировать, корректировать. Любое нововведение должно быть объяснено досконально: от причин до ожидаемых результатов и требований к каждому. Убедитесь, что вас услышали. Для этого не стесняйтесь задавать во-просы на понимание. Сегодня не до сантиментов, по-этому, давая задание, – требуйте, чтобы работник его записал лично, а потом прочитал, что именно у него там записано. Обещаю, что первое время вы будете узнавать много нового о том, что именно вы говори-ли, потому что люди “предпочитают” не слышать то, что им не выгодно слышать. Не сердитесь – просто добейтесь, чтобы задание было записано верно. А со временем они научатся вас слушать и слышать.

Но все это будет пустой тратой времени, если отдав приказ (а именно так во время кризиса стоит называть распоряжение руководите-

ля), вы не проверите его выполнение. Помните, в не-стабильное время работнику нельзя доверять. Не по-тому, что ему нельзя доверять как человеку, а именно потому, что он человек и подвержен эмоциональному влиянию окружающих. В настоящее время ваше дав-ление на подчиненного должно быть сильнее давле-ния всех остальных, вместе взятых: его семьи, дру-зей и клиентов. Чтобы ему было страшнее принести вам отказ клиента, чем получить этот отказ. Сейчас в большинстве случаев это наоборот – он так боится расстроить клиента, что готов пойти на любые условия и отдать ему все бесплатно. А надо, чтобы работнику было страшно прийти к вам без результата! Не пой-мите меня так, что вам нужно быть страшным зверем, отнюдь. Подчиненные ожидают, что руководитель это бог, командир и отец в одном лице: он спасает, он все знает, и он все понимает. И это не плохо, пусть так думают. Только тогда пусть заботятся и о том, чтобы не огорчать отца и не подводить командира.

Поэтому введите жесткое еженедельное пла-нирование рабочих задач и результатов. Мы у себя в компании называем это “Недельный

Боевой План”. В нем работник записывает, какие за-дачи ему предстоит сделать, сколько времени он пла-нирует на каждую задачу и какой результат ожидает на выходе. Понятное дело, что общая сумма времени должна соответствовать плановому рабочему времени в неделю. В начале недели руководитель утверждает

этот план, а в конце недели работник приносит ему фактический отчет по этому плану, где рядом с пла-новыми показателями записаны реальные результаты: какие задачи выполнены, за сколько времени и какой результат получен.

Удобство такого НБП (Недельного Боевого Плана) в том, что вы, как руководитель, всег-да знаете, чем занят ваш сотрудник на этой

неделе и можете ожидать каких-то общих показателей по подразделению. Во-вторых, вам легко вычислить бездельников, и, в-третьих, вы сможете оценить про-дуктивность работника, насколько его результаты со-впадают с вашими ожиданиями. Ведь известен закон мотивации: отсутствие ожидаемого результата или опоздание результатов – это очень сильный демоти-ватор. Поэтому руководитель, отвечающий за высокий уровень мотивации, контролирует ситуацию, добива-ясь от работников выполнения задач и достижения по-ставленных квот.

И к самому процессу планирования и отчетно-сти тоже нужно подходить особым образом в кризисное время: сегодня вы не можете

себе позволить оставлять сотрудников без контроля на длительное время. Поэтому на некоторых постах, особенно связанных с финансами, нужно вводить даже не понедельную отчетность, а ежедневную, а иногда – почасовую. Где именно нужен такой контроль, решать вам, главное – не упускать важных контрольных точек производственного процесса, но и не перегружать его излишним вниманием.

Итак, подведу итог – задачи руководителя во время нестабильности:

1. Заставить работников производить.

2. Ввести оплату по произведенному результату.

3. Добиваться соблюдения стандартов производ-ства и продукции.

4. Выводить на рынок новый ассортимент продук-ции.

5. Быть всегда и везде, замечать и корректировать неоптимальности.

6. Ввести систему жесткого планирования и отчет-ности.

7. Увеличить частоту промежуточных контрольных точек.

И главный совет. В кризисе люди нуждаются в лидере, и вы обязаны им стать!

Людмила БОГУШ-ДАНД, учредитель тренинговой компании

“Студия управления временем BogushTime”

17

ЭКОНОМИКА УПРАВЛЕНИЕМАСТЕР-КЛАСС

Законодавчі новації

Заступник міністра аграрної

політики та продовольства Володи-

мир Лапа визнав, що проходження

законопроекту № 1599 у парламенті

було непростим. А все тому, що

не всі народні депутати розуміють

його важливість та актуальність.

У цілому законопроект запро-

ваджує одразу кілька новацій.

Одна з них стосується визначен-

ня сімейної ферми. Щодо цього

Володимир Лапа висловився так:

«У нас фермерське господарство

може обробляти 10 гектарів, а

може обробляти й 10 тис. гектарів.

Всі розуміють, що це дещо різні

господарства. Тому через визна-

чення сімейної ферми ми даємо

можливість акцентовано проводити

державну політику щодо таких го-

сподарств».

Що це означає, зрозуміло – дер-

жава нарешті побачила господар-

ства, які вже переросли особисті

селянські, і на законодавчому

рівні засвідчує свою готовність

тісно співпрацювати з ними як із

суб’єктами аграрного бізнесу. А це

передбачає й фінансову допомо-

гу, яка надається з держбюджету і

якої сільгоспвиробники, особливо

в нинішніх непростих економічних

умовах, конче потребують.

Друга законодавча новація

стосується надання сімейним

фермам можливості стартувати з

обробітку земель особистого се-

лянського господарства. З часом

можна планувати розширення влас-

ного бізнесу, в тому числі, й за ра-

хунок збільшення земельних площ,

які беруться під обробіток, зокре-

ма, й на орендних засадах. Але що

важливо – за справу можна брати-

ся вже зараз. І таку можливість за-

конопроект № 1599 надає.

До третьої новації Володимир

Лапа привернув особливу увагу.

Річ у тому, що чинне законодавство

змушує всіх, хто хоче працювати в

агарному бізнесі, оформлятися в

якості юридичних осіб. Для людей,

котрі мають належну економічну

освіту й відповідну практику, це

не становить особливої пробле-

ми. Проте такий підхід значно

ускладнює життя тим, хто лишень

планує розпочати підприємницьку

біографію. Сам факт необхідності

відкриття бізнесу, підготовки ста-

тутних документів, реєстрації

фірми, необхідності започатку-

вання відносин з податківцями,

іншими контролюючими органа-

ми, проходження аудиту тощо

змушує багатьох сільських жителів

Нещодавно Національний прес-клуб з аграрних та земель-

них питань провів чергове засідання. Вкотре увага української

громадськості була прикута до необхідності створення в Україні

сімейних фермерських господарств. Це передбачається законо-

проектом № 1599 «Про внесення змін до деяких законів України

щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерсь-

ких господарств», який уже витримав перше парламентське випро-

бування і тепер активно готується до другого читання.

СІМЕЙНІ ФЕРМИ: ЧАС ДЛЯ ДИСКУСІЙ ЗАВЕРШИВСЯ

АНТИКРИЗИСНАЯ ПОЛИТИКАЭКОНОМИКА УПРАВЛЕНИЕ

18

відмовлятися від намірів зайняти-

ся аграрним бізнесом і розрахову-

вати на зиск. І це незважаючи на

те, що саме в сільській місцевості

спостерігається найвищий в країні

рівень безробіття, який особливо

через воєнні дії на сході України та

збільшувану кількість переселенців,

економічну кризу зберігає стійку

тенденцію до подальшого зростан-

ня.

Автори законопроекту № 1599

запропонували максимально про-

сту схему відносин, що склада-

ються між власниками сімейних

ферм та державою. Їм надано

можливість оформлятися приват-

ними підприємцями. Така модель

відносин вже давно відпрацьована.

Вона вирізняється простотою та

доступністю і нею користується чи-

мало малих підприємців.

І це ще не все. Нещодав-

но групою народних депутатів

зареєстрований законопроект

№ 1600. «Він дає можливість вне-

сти зміни до Податкового кодек-

су, долучати сімейні ферми до

пільгової системи оподаткування,

яка діє в сільськогосподарському

виробництві. Тобто, поширювати на

них дію четвертої групи платників

єдиного податку. Таким чином, че-

рез легалізацію і через залучення

до пільгового режиму оподаткуван-

ня ми створюємо сприятливі умови

для розвитку сімейних фермерсь-

ких господарств», – зазначив Воло-

димир Лапа.

Запозичуємо європейський

досвід

Сімейні ферми – ознака нашої

європейськості. Ця думка під час

засідання Прес-клубу звучала не-

одноразово. На ній наголосив і Во-

лодимир Лапа. При цьому зазначив,

що в державах-членах ЄС сімейним

фермам, які в аграрному секторі за-

лишаються основними господарю-

ючими суб’єктами, створюють усі

умови для розширення виробницт-

ва сільськогосподарської продукції

і для того, аби вони знайшли най-

коротший шлях до споживачів.

Якщо хтось бував в Європі,

розповів Володимир Лапа, то ча-

сто міг бачити біля ферм ятки із

сільгосппродукцією, а поруч з ними

– численних покупців. Останніх

особливо приваблює якість та ціна

всього того, що пропонується до

продажу. Та особливість полягає

в тому, що ось так неформально

фермери можуть реалізовувати те,

що вирощують на своїх полях.

«Там діє абсолютно спрощена

система контролю, дозвільних про-

цедур, в тому числі, й тих, що діють

в системі контролю за безпечністю

та якістю харчових продуктів. Там

відповідальність більшою мірою

покладається на самого виробника,

але йому не забороняють, а, навпа-

ки, створюють можливості прода-

вати свою продукцію на таких ло-

кальних торговельних точках».

Володимир Лапа запевнив, що

у цьому напрямку зараз працює й

Міністерство аграрної політики та

продовольства. Вже розробляється

комплекс заходів, які, зокре-

ма, передбачають забезпечення

сімейним фермам сприятливих

ринкових умов, спрощених про-

цедур контролю за безпечністю та

якістю харчової продукції. «Я думаю,

– сказав заступник міністра, – що

в найближчі тижні ми презентуємо

громадськості наші напрацювання.

І це має стати нашим наступним

кроком, який через легалізацію, че-

рез розвиток виробництва і через

доступ до ринків дасть можливість

дрібним господарюючим формам

отримати найкращу ціну».

Виплатним агентствам бути

Одна справа – створити сімейні

ферми, а інша – допомогти їм вижи-

ти в наших непростих економічних

умовах. І тут своє слово має ска-

зати держава. І не просто сказа-

ти – спрямувати на це відповідні

бюджетні кошти.

Володимир Лапа запевнив, що за

цим справа не забариться. Питання

полягає лише в тому, як зробити,

аби державної фінансової допомо-

ги вистачило всім, і щоб вона в по-

вному обсязі дійшла до адресатів.

Можливий варіант – створення

в Україні виплатного агентства. На

переконання Володимира Лапи,

воно здатне забезпечити спро-

щений, напівавтоматичний доступ

сімейних фермерських господарств

до державної підтримки.

Виплатне агентство не є

вітчизняним ноу-хау. Подібні струк-

тури вже давно й успішно діють в

країнах Євросоюзу. Одна з пере-

ваг – вони обмежують доступ

чиновників до державних коштів,

а отже, суттєво зменшують рівень

корупції в аграрній сфері.

«Ми розраховуємо, що через

створення такої інституції, – прова-

див Володимир Лапа, – зможемо

залучити до фінансування дрібних

господарюючих форм не лише кош-

ти бюджетної підтримки, а й кошти

донорських організацій, приватних

господарюючих суб’єктів».

І це не фантазія чиновника, який

перебуває на високій посаді. Во-

лодимир Лапа знає, про що каже.

Зокрема, знає про те, що багато

молокопереробних підприємств

демонструють зацікавленість у роз-

витку сировинної бази. Саме тому

вони виступають за створення і роз-

виток сімейних ферм. Більше того,

виявляють бажання своїми кошта-

ми посприяти цьому процесові.

Нині Міністерство аграрної

політики та продовольства підписує

низку договорів про співпрацю, зо-

крема, з канадськими фундаціями.

Вони вже виявили готовність надати

фінансову підтримку 30 українським

сімейним фермам. Таку довідку під

час засідання Прес-клубу надав

народний депутат України Вадим

Івченко.

Реалізація програми створення

та розвитку сімейних ферм дасть

можливість збільшити валовий про-

дукт агропромислового комплексу

до 2025 року на 10%. «Я думаю,

що ця цифра вже говорить сама

за себе. І ми зробимо все можли-

ве, щоб всі ті кроки, які я озвучив,

пройти у 2016 році», – запевнив Во-

лодимир Лапа.


19


Перекупники поступаються

лідерством

Сьогодні в Україні майже 4,7

млн. одноосібників, але вони –

неоднорідні. Хтось має одну корову,

а хтось – кілька. Хтось обмежується

обробітком власного городу, щоб

виростити на ньому овочі, котрі

входять до борщового набору,

і тим задовольняється, а хтось

споруджує ще й теплички, аби

потім вирощеним в них врожаєм

торгувати на ринку і заробляти на

тому додаткову копійку.

Проте ініціативніші селяни не

мають статусу сільгоспвиробника.

І в цьому, на переконання Вадима

Івченка, полягає головна проблема,

з якою вони стикаються і яка, якщо

її не вирішити, здатна породжувати

нові.

За відсутності статусу сіль-

госпвиробника одноосібники поз-

бавлені змоги постачати свою

продукцію на організовані ринки,

наприклад, в торговельні мережі,

збувати її заготівельникам, пере-

робникам. Бо не можуть доку-

ментально підтвердити її якість та

безпечність, як цього вимагає чинне

законодавство. Вони навіть не мо-

жуть об'єднуватися в обслуговуючі

кооперативи. «Тому, розробляючи

цей законопроект, ми передбача-

ли, що саме такі одноосібники мо-

жуть претендувати на створення

сімейних ферм», – зазначив Вадим

Івченко.

Народний депутат має власний

розрахунок щодо перспективності

розпочатої ним та його колегами

справи. Згідно з ним, майже 700

тис. сімей сьогодні можуть нава-

житися на створення фермерських

господарств. А це, по суті, кожна

восьма родина, котра мешкає в

сільській місцевості.

Погодьтеся, ця цифра вражає,

особливо якщо завважити, що до-

тепер в Україні діє близько 40 тис.

фермерських господарств. І, що

важливо, їх кількість не збільшується

протягом вже кількох років поспіль.

А це означає, що, відкривши

одноосібникам можливість створю-

вати сімейні ферми, ми зможемо

вже найближчим часом розрахову-

вати на фермерський бум.

Втім, справа навіть не в галопу-

ючій статистиці. За умови, якщо за-

конопроект № 1599 буде ухвалений

Верховною Радою і запрацює на по-

вну міру, на перші ролі в аграрному

секторі вийдуть сільгоспвиробники.

«Я називаю цей законопроект

боротьбою з посередниками, – на-

голосив Вадим Івченко. – Сьогодні

заготівельні або переробні підпри-

ємства створюють численні ТОВ.

Вони приїздять у села, скуповують

продукцію за безцінь і продають її

за набагато вищими цінами. На-

приклад, овочі продають дорожче

майже в 4 рази, молоко та м'ясо

– у 2,5 раза. Більше того, вони як

сільгосптоваровиробники мають

спецрежим оподаткування ПДВ,

акумулюють цей ПДВ, а потім його

собі повертають».

Розробники законопроекту №

1599 взяли собі за мету – на-

дати власникам сімейних фер-

мерських господарств статус

сільгоспвиробників і тим самим

відкрити їм шлях до організованих

ринків. Це дасть їм змогу

реалізувати свою продукцію ле-

гально і за реальною ціною. Ва-

дим Івченко запевнив, що так і

буде, і це забезпечить неабиякий

економічний ефект. За його сло-

вами, тільки від детінізації збуту

сільськогосподарської продукції

кожен район у вигляді щорічних

додаткових надходжень одержить

12,5 млн. гривень.

Головне – не повторювати по-

милок попередників

Особисті селянські господар-

ства, зазначив президент Асо-

ціації фермерів та приватних

землевласників України Іван Томич,

виробляють 60% валової продукції

аграрного сектору. Отож, значною

мірою вони забезпечують нашій

державі продовольчу безпеку.

За окремими сільгоспкульту-

рами, особливо трудомісткими,

одноосібники тримають безпереч-

не лідерство. Так, у домогоспо-

дарствах вирощується 95-98%

картоплі, 90% овочів, виробляється

близько 80% молока.

Разом з тим, багато хто

недооцінює ролі дрібних сіль-

госпвиробників. При цьому зде-

більшого посилаються на те, що

вони, мовляв, обробляють незначні

за площею земельні ділянки. Інша

справа – агрохолдинги: вони по-

рядкують на сотнях тисяч гектарів.

Та насправді, наголосив Іван

Томич, треба керуватися не тим,

хто й скільки обробляє земель, а

тим, хто і яких результатів досягає.

Приміром, європейські ферме-

ри в середньому господарюють

на 15 гектарах, проте всі ми до-

стеменно знаємо, що саме в

країнах ЄС виробляється чимало

сільгосппродукції та ще й високої

якості. У Молдові в середньому на

кожного фермера припадає лише

по півтора гектара, проте країна

так само не стикається з пробле-

мою нестачі продуктів харчування

власного виробництва.

Іван Томич зізнався, що при-

четний до фермерства і тому вітає

появу таких сільгоспвиробників,

яких колись називали куркулями.

І додав, що ще 2009 року роз-

глядалася можливість запровад-

ження сімейного фермерства,

проте вона виявилася невда-

лою. Тож тепер головне – не по-

вторити помилок попередників,

важливо не просто сповідувати

ідею багатоукладності аграрної

економіки та пріоритетності роз-

витку дрібних форм господарюван-

ня, а все робити для її реалізації.

Хто може стати в опозицію до

сімейних ферм?

Керівник напрямку «Розвиток

ринкової інфраструктури» Проекту

USAID «АгроІнвест» Микола Грицен-

ко також належить до прихильників

сімейного фермерства. Тому не

випадково увійшов до коман-

ди розробників законопроекту №

1599. Він зауважив, що зазначений

АНТИКРИЗИСНАЯ ПОЛИТИКАЭКОНОМИКА УПРАВЛЕНИЕ

20

законопроект є «пакетним» і при-

несе селянам полегшення за умови

прийняття законопроектів № 1600

та № 2052, якими передбачається

пільгове оподаткування сімейних

фермерських господарств та вре-

гулювання дискримінаційного опо-

даткування селянських госпо-

дарств, які бажають збувати свою

продукцію організовано через

сільськогосподарські обслуговуючі

кооперативи. На практиці, доки

урядовці дискутують, підтримувати

чи не підтримувати відповідні зако-

нопроекти, проблема вирішується

досить неординарно, тільки, на

жаль, не на користь селян.

Микола Гриценко розповів,

що в Україні з 2010 року почали

створюватись і донині діють дивні

сільськогосподарські виробничі

кооперативи, які, не маючі вироб-

ничих потужностей, реєструються

сільгоспвиробниками та, відпо-

відно, отримують пільговий ста-

тус платника ПДВ. Один із таких

кооперативів своєю діяльністю

охоплює 15 областей. До його

складу увійшло понад 18 тис. се-

лян. Від них узято в «умовну» орен-

ду 25 тис. корів, які фактично не по-

кидали селянські хліви.

Кооператив не має землі,

приміщень, кормів, не виплачує

заробітну плату за утримання та

доїння корів – нічого, проте він є

виробником сільськогосподарської

продукції. За підрахунками Мико-

ли Гриценка, щороку за продаж не

свого молока кооператив одержує

близько 187 млн. гривень. До того

ж отримує ПДВ, а це близько 30-40

млн. гривень.

«І це контора, яка взяла в оренду

корів. Вони стоять у дядьків у хлівах,

кооператив лише молоко продає.

Звісно, що йому не потрібні ці за-

кони, бо якщо вони будуть ухвалені,

він втратить нинішню монополію».

З іншого боку, додає Микола

Гриценко, «якщо сімейна ферма

виросте і люди побачать, що вони

мають перспективу, то чи віддадуть

вони корів в оренду? Звісно, що ні.

Скоріше, навпаки – заберуть їх з

оренди. І земельку заберуть та поч-

нуть господарювати самі».

Микола Гриценко зауважив, що

дискутувати щодо потреби ство-

рення сімейних ферм немає сенсу.

Насправді вони вже створюються.

Таку ініціативу демонструють люди

на місцях. Приміром, у Волинській

області вже видають свідоцтва про

сімейні ферми, якось їх реєструють

і навіть надають їм підтримку з

місцевого бюджету.

На Херсонщині та в інших

регіонах цю проблему вирішують

дещо інакше. Там одного з членів

родини реєструють як приватного

підприємця, щоб він міг вийти на

організований ринок. Хоча, звісно,

це вирішує проблему лише частко-

во, бо не дає такому підприємцю

статусу сільгоспвиробника, тож

обмежує в доступі до цього ринку.

Усі ці ініціативи засвідчують,

що процес формування сімейних

ферм уже розпочався і потребує

підкріплення на законодавчому

рівні. Це той випадок, коли не ло-

комотив тягне за собою вагони, а,

навпаки, вагони підштовхують ло-

комотив швидше рухатися.

Верховна Рада має зважити

на це і підтримати законопроект

№ 1599 в цілому.

Михайло ВЕРНИГОРА,

Національний прес-клуб з

аграрних та земельних питань


21


Кукуруза (Lea mais L) – однолетнее травянистое рас-

тение семейства злаковых, подсемейства просовидных.

Внутри вида кукуруза по форме и строению делится на

следующие группы: крахмалистая, зубовидная, кремнис-

тая, лопающаяся, восковидная, сахарная. В хозяйствен-

ной практике такое определение допустимо, но сегодня

некоторые ученые подобное разделение кукурузы счи-

тают устаревшим и необоснованным ни генетически, ни

морфологически. На рисунке 1 приведены схемы строе-

ния зерновок зубовидной и кремнистой кукурузы.

Корневая система кукурузы мочковатая, распространя-

ется в диаметре около 1 м вокруг стебля, причем одна

ее часть развивается близко к поверхности почвы, а дру-

гая проникает на глубину 2,5-3 м (рис. 2). Обычное рас-

пределение корневой системы кукурузы – 80-90% в слое

0-60 см, а 10-20% – в слое до 2,5-3 м.

КУКУРУЗА: ОСОБЕННОСТИ СТРОЕНИЯ И ВЫРАЩИВАНИЯ*

ФАДЕЕВ Леонид Васильевич, кандидат технических наук, доцент

*Кукуруза вчера, сегодня и завтра

Кукуруза была введена в культуру 7-10 тыс.

лет назад на территории современной Мексики.

Есть прямые доказательства, что кукуруза была

одомашнена 8700 лет назад в центре долины

Бальсас в Мексике. Археологические раскопки

также свидетельствуют, что кукуруза издревле

выращивалась в Перу, Чили и Боливии. В древ-

них перуанских могильниках найдена посуда с

изображениями на ней кочана кукурузы.

Значимость кукурузы для человека подтверж-

дается быстрым освоением ее производства в

странах, далеко стоящих одна от другой. В ар-

хивах Испании есть данные о производстве ку-

курузы в 1500 году, в Португалии – в 1516-1525

годах, в Италии – в 1533 году, а в Восточную

Азию португальцы завезли семена кукурузы в

1496 году, т.е. через четыре года после того, как

их впервые увидел Колумб.

Так кукуруза однозначно оценивалась земле-

дельцами разных стран. В первой половине XVI

столетия кукуруза была завезена в Китай, в кон-

це того же столетия – в Африку.

Также надо отдать должное далеким нашим

предкам и за продуктивную селекцию. В процес-

се одомашнивания, видимо в результате селек-

ционного отбора семян, зерна становились круп-

нее, а початки больше. Постепенное укрупнение

зерна и увеличение размера початка удалось

проследить при раскопках пещер в Новой Мек-

сике в 1948 году. Самые мелкие початки были

обнаружены в наиболее глубоких слоях почвы.

По мере приближения к поверхности почвы раз-

меры початков и зерен становились все более и

более крупными.

В настоящее время кукуруза представляет со-

бой образец растения очень высокой степени

окультуривания. Без помощи человека кукуруза

не может существовать и уже не способна к оди-

чанию.

Сегодня в мире насчитывается 11000 сортов

и гибридов кукурузы. Кукуруза возделывается в

60 странах, занимая площадь около 80 млн. га.

Кукуруза стала подлинно мировым растением.

В Украине районировано более 300 гибридов

(2,73%).

Рис.1. Схема строения зерновок различных групп кукурузы (продольный разрез):А – зерновка зубовидной кукурузы;

Б – кремнистой

Рис. 2. Рост корней кукурузы и освоение ими земляного пространства:

1 – фаза 5 и 6 листьев; 2 – фаза 8 листьев;3 – фаза начала выметывания; 4 – фаза цветения жен-

ских цветков; М – междурядье

22


НАУКА·ИННОВАЦИИ·ТЕХНОЛОГИИ

Сегодня силами селекционеров выведены гибриды

кукурузы (например, «Dekalb»), отличающиеся мощной

корневой системой с соотношением распределения ее

по глубине: 40% на глубине 2,5-3 м и 60% на глубинах

0-60 см. Близкорасположенная к поверхности мочко-

видная часть корневой системы усложняет проведе-

ние междурядной обработки. При неверном выборе

глубины и захвата легко повреждается поверхностная

часть корневой системы кукурузы. Кукурузе как одно-

стебельной культуре при замедленном начальном ро-

сте свойственно позднее смыкание рядов, что приво-

дит к трудности поддержания чистоты поля от сорных

растений. Так как початок снабжается ассимилянтами,

прежде всего, от листа, который находится непосред-

ственно под ним, то очень важно, чтобы его поверх-

ность как можно дольше получала солнечную инсоля-

цию. Для этого селекционеры создали гелиотропные

формы кукурузы (рис. 3).

Растение кукурузы однодомно, но раздельнополо,

т.е. перекрестно опыляющиеся мужские и женские со-

цветия находятся на одном и том же растении. Муж-

ские колоски образуют на верхушке стебля соцветие

типа метелки, а женские колоски с двумя цветками, из

которых один редуцирован и не фертилен, образуют

початки.

На поле период выбрасывания пыльцы продолжа-

ется около двух недель, так как не все растения на-

ходятся в одной и той же фазе развития. Оплодотво-

рение происходит после того, как пыльца проросла на

нитях рыльца. Через 4-10 часов образуется зародыш

и эндосперм, начинается формирование и рост зерен

(рис. 4). С началом оплодотворения рыльца принима-

ют бурую окраску и отмирают.

При неблагоприятных внешних условиях (темпера-

турный, водный, световой и питательный стресс) со-

кращаются число и масса зерен, начиная с верхушки

початка.

Коэффициент размножения у кукурузы в десять раз

выше, чем у других зерновых. Из одного семенного

зерна вырастает 400-600 зерен, а у других зерновых

только 50-60 зерен.

Кукуруза наделена способностью медленнее (в

меньшем количестве) испарять воду через устьица

листовой поверхности (рис. 5).

Это, прежде всего, говорит о том, что растение

кукурузы лучше держит высокую температуру окру-

жающего воздуха, ибо транспирация воды (фазовый

переход воды в пар) с поверхности листа охлаждает

лист, и у подсолнечника, например, в жаркую погоду

температура живого листа на 7 °С ниже температуры

мертвого листа на том же растении.

Кроме того, такая способность кукурузы говорит о

более рациональном, а значит, и продуктивном ис-

пользовании воды для собственных нужд.

Тем не менее, даже с учетом того, что родина ку-

курузы – страны с теплым климатом, кукуруза при

температуре воздуха в районе 40 °С может утратить

способность к оплодотворению. Такая температура гу-

бительно действует на пыльцу.

Процесс усугубляется при снижении относительной

влажности воздуха и, как оказывается, для кукурузы

это особенно значимо, ибо кукуруза в состоянии по-

глощать воду своими листьями. На рисунке 6 показано

снижение процесса оплодотворения в зависимости от

температуры и влажности воздуха.

Рис. 3. Типы растений кукурузы в зависимости от положения листьев:

1 – гелиотропный тип; 2 – обычный тип

Рис. 4. Соцветия кукурузы:А – мужской цветок; Б – метелка; В – початок;

Г – строение початка

Рис. 5. Коэффициент (средний) транспирации куку-рузы по сравнению с другими с/х культурами

(л воды/кг СМ)


23


В условиях сниженного оплодотворения зерна в

верхней части початка не образуются. Необходимо

отметить в пользу кукурузы то, что для большинства

растений оптимальная температура для фотосинтеза

20-25 °С (верхний предел 40-50 °С), а для кукурузы

– соответственно 25-30 °С и предел 50-60 °С. Это, в

какой-то мере, объясняет высокую эффективность

фотосинтеза листовой поверхностью кукурузы.

Содержание питательных веществ и витаминов, а

также составляющие спелого зерна кукурузы хорошо

изучены (рис. 7 и таблица 1).

Кукуруза относится к светолюбивым растениям.

Интенсивность ассимиляции СО2 в большей степени

зависит от интенсивности освещения. Затененность

листьев снижает ее, поэтому размещение растений

на поле имеет большое значение.

Оптимальный индекс листовой поверхности (листо-

вая поверхность / площадь почвы) для кукурузы со-

ставляет: на силос 3,0-6,0; на зерно 3,0-4,0.

Кукуруза не ухудшает плодородие почвы, ее кор-

невая система оставляет в поле большое количество

органической массы.

Оптимизация размещения кукурузы на поле

Исследования зависимости продуктивности кукуру-

зы от густоты стояния на поле исключительно инте-

ресны. Результаты исследований подтверждают, что

кукуруза по продуктивности избирательна к зоне воз-

делывания, вегетативному периоду и к способности

противостоять засухе.

Как и следовало ожидать, при уплотнении семян ку-

курузы в ряду выше оптимального, в силу ужесточения

конкуренции за основные факторы жизни выход зерна

с кочана снижается в 1,5-1,8 раза из-за уменьшения

самого кочана и количества зерен в кочане.

Но, как известно, величина урожая определяется

продуктивностью всех растений с единицы площади

поля. В этой связи приведем два графика, один по

влиянию густоты стояния растений на урожайность

для разных по времени вегетации гибридов кукурузы

(рис. 8), а второй по влиянию потенциала семян ги-

бридов и их засухоустойчивости (рис. 9).

Анализ гистограмм, приведенных на рисунках 8

и 9, позволяет сделать следующие выводы:

1. При междурядье 70 см густота сева кукурузы для

раннеспелых гибридов может быть выше 80 тыс./га.

2. Оптимальное количество растений на один гек-

тар для среднеранних и среднеспелых гибридов (FAO

260-320) составляет 80 тыс./га.

3. Засухоустойчивые среднеспелые гибриды также

дают наивысшую урожайность при густоте стояния

перед уборкой 80 тыс./га.

Рассмотрим сравнение продуктивности кукуру-

зы при междурядье 70 см и при равно распреде-

ленном размещении растений на поле.

Как уже отмечалось, ширина междурядий для куку-

рузы имеет особо большое значение, ибо начальные

фазы развития кукурузы протекают медленно, позд-

нее смыкание дает возможность сорнякам беспрепят-

ственно использовать незатененную поверхность поля

для собственного развития. Преимущества сужения

междурядий в следующем:

— лучшее распределение растений по площади пи-

тания;

— более равномерное поглощение растениями пи-

тательных веществ из всего объема почвы;

— более полное использование внесенных удобре-

ний;

Энергия, МДж/1000 г СМ1

Содержание минеральных веществ, мг/100 г СМ

Содержание питательных ве-ществ, г/100 г СМ

Углеводы Жир

Протеин

71,410,64,6

KCaMg

37517135

Содержание витаминов, мкг/100 г СМ

В1В2В6

Фолиевая кислота

41022545528

FeMnZnCu

1,70,52,80,2

1СМ – сухая масса

Рис. 6. Снижение оплодотворения кукурузы в зависимости от температуры и относительной влажности воздуха

Рис. 7. Составляющие спелого зерна кукурузы

Таблица 1. Содержание энергии, питательных веществ и витаминов в зерне кукурузы

24



— более раннее смыкание

рядов и улучшение микрокли-

мата в посеве;

— пониженная эрозия по-

чвы;

— сокращение позднего за-

сорения посева;

— снижение затрат на гер-

бициды;

— уменьшение остаточного

количества нитратов в почве

после уборки;

— повышенная устойчивость

к засухе.

Опыты в Центральной Гер-

мании (земля Тюрингия) пока-

зали, что особенно компактные

низкорослые гибриды кукуру-

зы положительно реагируют

при выращивании с шириной

междурядий 30 см. В этих опы-

тах отмечалось изменение ми-

кроклимата внутри стеблестоя

– повышение ночных темпера-

тур на 5 °С (рис. 10).

Опыты были проведены на

низкорослой кукурузе на си-

лос. Увеличение массы почат-

ков при междурядье 30 см с

соответствующим равномер-

ным распределением при севе

дает основание предполагать,

что при выращивании кукурузы на зерно снижение

величины междурядья также приведет к повышению

урожая.

Исследования были выполнены по трем про-

граммам.

1. Сравнение продуктивности кукурузы при разных

вариантах распределения растений на поле без какой-

либо обработки. Результаты исследования приведены

на рисунке 11. Как и следовало ожидать, урожайность

при равно распределенном варианте размещения рас-

тений оказалась выше, чем при междурядье 70 см при

равном количестве растений на гектар перед уборкой.

Это можно объяснить не только равномерностью

обеспечения растений питанием, влагой и светом,

но и тем, что биологическая засоренность при равно-

мерном распределении растений

на поле угнеталась растениями

за счет конкуренции с сорняками

прежде всего за освещенность.

2. Условия испытания остались

такие же, как и в первом случае,

но была проведена двукратная

механическая междурядная об-

работка для уничтожения сорня-

ков на поле с междурядьем 70 см.

На поле с равно распределенным

размещением растений сорняк не

удалялся. Результаты испытания,

приведенные на рисунке 12, убе-

дительно показывают недополу-

чение урожая при отсутствии кон-

троля за сорняками.

3. Программа третьего испы-

тания включала механическую

обработку междурядья 70 см, от-

сутствие механической обработ-

ки от сорняков на поле с равно

распределенным размещением

растений, но с обработкой обоих

полей с применением гербицидов

«Харнес» 2,5 л/га под предпосев-

ную культивацию + «Диале-Супер»

1,25 л/га в фазе 3-5 листьев.

Результаты испытания, приве-

денные на рисунке 13, убедитель-

но доказали, что продуктивность

кукурузы на зерно при равно

распределенном размещении на

поле, даже при отсутствии между-

рядной обработки и при целевой

обработке гербицидами, заметно

выше, чем при той же обработке гербицидами и плюс

механической борьбы с сорняком при междурядье 70

см.

Приведенные результаты легко объясняются, ибо

равномерное распределение солнечной энергии, вла-

ги, воздуха, питательных веществ создают максималь-

но продуктивную среду обитания каждому отдельному

растению на поле, а оптимальная густота их стояния

– мощный фактор продуктивности всего поля и надеж-

ное препятствие развитию сорняков.

Рис. 8. Урожайность кукурузы в зависимости от густоты стояния растений и скороспелости Рис. 9. Урожайность различных гибридов кукурузы

в зависимости от густоты стояния перед уборкой

Рис.10. Влияние на урожайность (СМ по-чатков) кукурузы при

изменении междурядья и густоты стояния

Рис. 11. Урожай-ность зерна кукурузы в зависимости от спо-соба сева и средств контроля сорняков

Рис. 12. Урожай-ность зерна кукурузы в зависимости от спо-соба сева и средств контроля сорняков

Рис. 13. Урожай-ность зерна кукуру-зы в зависимости от способа сева и средств контроля

сорняков


25


Вимоги до ґрунту. Озима пшениця — культура ви-

соких потенційних врожаїв. Встановлено, що серед

озимих культур озима пшениця – одна з найбільш

вибагливих до ґрунтових умов вирощування. Найвищі

врожаї дає на чорноземних ґрунтах з глибоким гуму-

совим шаром та сприятливими фізичними властиво-

стями, достатніми запасами доступних для неї по-

живних речовин та вологи, при нейтральній реакції

ґрунтового розчину (рН 6-7,5). Це основна зернова

культура зон Лісостепу та Степу. В меншій мірі її вимо-

гам відповідають ґрунти, характерні для зони Полісся.

На ґрунтах з об’ємною масою 1,1-1,25 г/см3 най-

краще розвивається коренева система пшениці.

При об’ємній же масі 1,35-1,4 г/см3 ріст коріння

пригнічується, а якщо вона перевищує 1,6 г/см3, корені

не проникають у ґрунт або проникають лише по ходах

черв’яків та щілинах.

Також несприятлива для формування коревої си-

стеми цієї культури надмірна рихлість ґрунту (об’ємна

маса менше 1,1 г/см3). Рівноважна щільність більшості

найбільш сприятливих для пшениці ґрунтів знаходить-

ся в межах 1,1-1,3 г/см3. Виходячи з цього зроблений

висновок про можливість вирощування озимої пшениці

за мінімального та нульового обробітку ґрунту. Ма-

лопридатними для культури є кислі підзолисті та

солонцюваті ґрунти, а також ґрунти, схильні до забо-

лочування, та торфовища.

Вимоги до світла. Високоврожайні посіви озимої

пшениці, що реалізовують генетичний потенціал сорту

та фізико-хімічні показники ґрунту при сприятливих по-

годних умовах росту і розвитку, можуть нагромаджувати

в урожаї сухої біомаси біля 5% ФАР, що відповідає 300 ц

сухої маси з гектара. Якщо прийняти співвідношення

зерна і соломи рівним 1:1, то врожайність зер-

на сягатиме до 150 ц/га. На сьогодні генетичний

потенціал найбільш продуктивних сортів за оцінками

селекціонерів знаходиться на рівні 150-160 ц/га.

Добре освітлення на початку виходу рослин в трубку

сприяє формуванню коротких міцних міжвузлів. Стеб-

ла стають стійкі до вилягання під час сильних вітрів

і зливових дощів. На сильно загущених посівах через

травостій проникає не більше 10% сонячного проміння.

У зв’язку з сильним затіненням нижні міжвузля стебла

рослин дуже витягуються. Такі посіви можуть вилягати

навіть у роки, коли на початку фази виходу в трубку

були сонячні дні. Вилягання призводить до великого

недобору врожаю (В. В. Лихочвор, 2002).

Вимоги до температури. Відновлення про-

цесу активної вегетації рослин озимої пшениці

розпочинається вже при температурі +5 °С. По-

верхня ґрунту швидко закривається листям рослин

озимої пшениці. Вже у фазу трубкування і наступного

колосіння рослини здатні сформувати листкову площу

до 6-7 м2 і більше на 1 м2 поля. Таке листя в основ-

ному розміщене еректоїдно (підняте), але при такій

значній площі воно здатне створювати густе затінення

поверхні ґрунту і нижнього ярусу посівів (до 20-30 см

висоти).

Практика виробництва і модельні дослідження

підтверджують той факт, що зріджені посіви озимої

пшениці (400 шт. і менше генеративних стебел на 1 м2

посіву) заростають ярими бур’янами і потерпають від

їх конкуренції значно більше, ніж густі оптично щільні

(500-550 шт. стебел/м2) (Іващєнко О. О., Бондар-

чук А. А., Горбач Н. В., 1999).

Однією з головних вимог технології No-Till є постійна

присутність пожнивних решток на поверхні ґрунту.

Їх наявність зумовлює більш стабільну температу-

ру ґрунту протягом всієї вегетації культури. В осінній

період вона не так швидко охолоджується, а весною не

так швидко нагрівається.

КОСОЛАП Микола Павлович – кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри землеробства та гербології Національного університету біоресурсів і природокористування

КРОТІНОВ Олексій Павлович – кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри землеробства та гербології Національного університету біоресурсів і природокористування

* продовжуємо серію публікацій «Система землеробства No-Till». – Видання є власністю CanEd International Inc. (представлений проектом «Якість зерна та системи кредитування сільського господарства в Україні – фаза ІІ»)

СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА No-Till

ЕКОЛОГІЧНІ ВИМОГИОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

*

26

ПОЧВОЗАЩИТНОЕ ЗЕМЛЕДЕЛИЕ


Звідси можна зробити висновок, що температурні

умови в системі землеробства No-Till будуть більш

сприятливими, ніж при традиційній системі землероб-

ства.

Вимоги до живлення. За виносом поживних речо-

вин з ґрунту озима пшениця є азотофільною росли-

ною: 1 ц зерна виносить у середньому з ґрунту азоту

– 3,75, фосфору –1,3, калію – 2,3 кг.

На початку вегетації особливо цінними для пшениці

є фосфор і калій, які сприяють кращому розвитку її

кореневої системи і нагромадженню в рослинах цукрів,

що підвищує їх морозостійкість. Азот більш цінний для

рослин навесні і влітку. Він посилює ріст, формування

зерна і збільшення в ньому вмісту білку. Інтенсивність

поглинання з ґрунту поживних речовин змінюється

протягом вегетації. Так, найбільше азоту поглинається

під час кущення, а калію – у фазу виходу в трубку і

колосіння.

Встановлено, що кількість клейковини у зерні

озимої пшениці залежить від вмісту у весняний період

доступних форм азоту в ґрунті в шарі 0-60 см та

співвідношення його до рухомих фосфатів. Оптималь-

ний вміст доступного азоту повинен бути 27-28 мг/100 г

і рухомого фосфору 8-12 мг/100 г ґрунту, при їх

співвідношенні 1:4.

Вимоги до вологи. Пшениця вимоглива до вологи.

Протягом вегетації оптимальна вологість ґрунту знахо-

диться в межах 65-75% НВ і не повинна знижуватись

до рівня вологості розриву капілярів, тим більше до

вологості в’янення рослин. При наявності в 10-санти-

метровому верхньому шарі ґрунту доступної рослинам

вологи менше 10 мм сходи з’являються із запізненням

і зріджені.

Дефіцит вологи у фазі кущіння знижує загаль-

ну кущистість, у фазі трубкування – продуктивну

кущистість, у фазі колосіння-цвітіння – озерненість

колоса, під час формування і наливу зерна зумовлює

дрібнозерність і щуплість зерна. Транспіраційний

коефіцієнт пшениці – 320-450. Він зменшується на до-

статньому фоні мінерального живлення рослин.

Особливості біології росту і розвитку

Для озимої пшениці характерним є тривалий

вегетаційний період, з урахуванням зимового спокою

він складає 140-160 днів. Тривалість вегетації восени

– 40-50 днів, весною і літом – 90-110 днів. В онтогенезі

пшениця проходить 12 етапів органогенезу і такі

фенологічні фази: проростання насіння, сходи, кущен-

ня, трубкування (стеблування), колосіння, цвітіння,

формування і налив зернівки, молочна, воскова, повна

стиглість. Проростання насіння, фаза сходів та частко-

во кущення відбуваються восени, під час 1 та 2 етапів

органогенезу, останні фенофази і етапи органогенезу

проходять весною та влітку наступного року.

Проростання насіння. В польових умовах за

наявності сприятливих умов розвитку перша фаза

вегетації настає відразу після сівби. Врахувавши зміни,

що відбуваються в зерні, фазу набубнявіння і проро-

стання зерна розділяють на п’ять підфаз: водопогли-

нання, набубнявіння, накльовування, ріст первинних

коренів і проростка, остаточне формування проростка.

Інтенсивність набубнявіння зерна перш за все за-

лежить від наявності вологи в ґрунті і його темпера-

турного режиму. Нижнім порогом вологості ґрунту,

при якому можливе набубнявіння зерна, є вологість

в’янення. Але, на чорноземних ґрунтах насіння озимої

пшениці може бубнявіти навіть при вологості, нижчій за

коефіцієнт в’янення. Це пояснюється наявністю навіть

у сухому ґрунті вологи, яка утворюється внаслідок про-

Оптимальні екологічні показники для росту

пшениці

Показник Озима пшениця

Ярапшениця

Мінімальна температура

проростання, °С+2...+4

Максимальна температу-

ра проростання, °С+25...+30

Мінімальна температура

початку росту, °С+3...+5 +4...+5

Морозостійкість (без

снігового покриву), °С-20 -6

Сума температур (з пер-

шого листка до повної

стиглості), °С

1900...2500 1600...1800

Температура

верналізації, °С0...+5 —

Тривалість верналізації,

днів40-70 —

Початок приросту сухої

маси, °С+4...+6 +6...+8

Коефіцієнт транспірації

(кг води/кг сухої маси)340...690

(рН) сприятливий для

вирощування6,3-7,5 6,0-7,3

Стадії Фази Озима пшениця

Яра пшениця

00...13 Проростання 35 8-15

20...30 Кущіння 135 45

31...49 Трубкування 41 25

50...59 Колосіння 6 8

60...69 Цвітіння 11 6

70...92 Дозрівання 41-50 50

Тривалість всього 270-315 150

Тривалість окремих фаз розвитку пшениці


27


цесу конденсації пароподібної вологи з ґрунтового

повітря при зміні температури протягом доби. Ця во-

лога поглинається зерном в процесі набубнявіння. Це

явище отримало назву «сухий полив». Дуже детально

воно описано ще І. Є. Овсінським у книзі «Новая систе-

ма земледелия».

Необхідно пам’ятати, що механічний обробіток

ґрунту може справити суттєвий вплив як в позитивну,

так і в негативну сторону на процес дихання ґрунту.

Часто рихлення (більше 10 см) перед посівом озимої

пшениці різко зменшує процес конденсації вологи з

повітря в ґрунті.

Сучасна система обробітку ґрунту виходить з

концепції необхідності штучного створення сприят-

ливих ґрунтових умов (як ми їх розуміємо на даному

рівні розвитку науки) для культурних рослин засоба-

ми механічного обробітку ґрунту. Разом з тим, якщо

ми сьогодні прийшли до висновку, що система земле-

робства – це не лише спосіб використання землі, а й

антропогенний фактор ґрунтотворного процесу, – ви-

ходячи з цього будувати систему обробітку необхідно

на законах і закономірностях ґрунтотворного процесу,

характерного для даного типу ґрунту, а не пробувати

переробити природу.

Такий підхід є більш прийнятним, тому що в

перспективі він дозволяє уникнути всіх екологічних

проблем з деградацією ґрунту і нарешті реально, а

не декларативно підняти родючість наших ґрунтів і

підвищити урожайність культур. Одночасно це шлях

вирішення і соціальних проблем. Ми мусимо жити і

працювати в гармонії з природою.

Інтенсивність поглинання вологи залежить від тем-

ператури. При підвищенні температури інтенсивність

цього процесу збільшується. Так, при температурі 24 °С

зерно пшениці за добу поглинає стільки ж води,

як за 6-7 діб при температурі 4 °С. Але підвищення

температури до 25-30 °С в польових умовах знижує

інтенсивність бубнявіння і навіть призупиняє його. Це

відбувається внаслідок підсихання верхнього шару

ґрунту, де знаходиться висіяне насіння. Оптимальною

для набубнявіння насіння є температура 12-18 °С.

Процес проростання насіння проходить при

температурі 12-20 °С. Із підвищенням температу-

ри швидкість біохімічних і фізіологічних процесів

прискорюється, але при 30 °С і більше навпаки

знижується. Це може бути причиною того, що при

ранніх посівах озимих інколи знижується дружність

проростання і схожість насіння. У виробничих посівах

тривалість фази набубнявіння і проростання насіння в

залежності від температури глибини заробки насіння,

фізичних властивостей ґрунту, його вологості триває

від 7 до 25 і навіть більше днів.

На час посіву озимої пшениці температура ґрунту

поступово знижується, але може залишатися достат-

ньо високою. В традиційній системі землеробства

при відкритій поверхні ґрунту у спекотну погоду ґрунт

навіть восени може бути теплішим, ніж при наявності

рослинних решток на поверхні ґрунту в системі земле-

робства No-Till. Останні виконують роль регулятора пе-

репаду температури ґрунту протягом доби. І навпаки,

з подальшим зниженням температури, ґрунт в системі

землеробства No-Till не так швидко охолоджується, а

залишається теплим більш тривалий період, що по-

зитивно впливає на ріст пшениці, особливо при пізніх

строках сівби.

Звідси висновок, що в осінній період при наявності

рослинних решток на поверхні ґрунту створюються

більш сприятливі температурні умови для вегетації

озимої пшениці. Це необхідно враховувати при

визначенні строку посіву.

Крім температурного режиму на проростан-

ня насіння великий вплив має і рівень зволоження

ґрунту. В традиційних системах землеробства питан-

ню накопичення вологи на час сівби озимих культур

приділяється багато уваги, але вирішується це шляхом

зміни будови всього орного або лише верхнього шару

ґрунту механічними засобами в напрямку підвищення

його водопропускної та поглинальної здатності.

Плата за зміну будови ґрунту заходами механічного

обробітку – втрата вологи, яка є в ґрунті на час його

проведення. В результаті це збільшує залежність

тривалості періоду і дружності появи сходів від опадів

після проведення механічного обробітку ґрунту. Часто

28



це є одним з основних ризиків неотримання своєчасних

сходів озимих культур в традиційній системі землероб-

ства.

В системі землеробства No-Till ця залежність від

опадів не усувається абсолютно, але рівень ризи-

ку неотримання своєчасних сходів озимих культур

знижується за рахунок того, що не втрачена внаслідок

обробітку волога є основою для отримання нормаль-

них і своєчасних сходів.

Початком фази сходів вважається період, коли на

поверхні ґрунту з’являється перший листок і колеоп-

тиль, що захищає останній від механічних пошкод-

жень при рості в ґрунті. Інтенсивність росту першого

і наступних листків, перш за все, залежить від тем-

ператури, вологозабезпеченості, поживного режиму

і освітлення. За сприятливого поєднання вказаних

факторів перший листок закінчує свій ріст на 7-15-й

день після появи на поверхні ґрунту, з інтервалами в

3-6 днів з’являються наступні листки.

Наявність рослинних рештків на поверхні ґрунту на

цей час не є механічною перешкодою для них, але при

умові, що вони рівномірно розміщені по поверхні поля.

Під час росту третього листка проходить інтенсивне

розростання кореневидного міжвузля. Закладають-

ся бокові пагони. Деякі дослідники розглядають цей

період як окрему фазу – трьох листків. У рослин озимої

пшениці підвищуються вимоги до наявності в ґрунті

поживних речовин в доступній формі, води і, особливо,

світла. В польових умовах при оптимальних строках

сівби фаза сходів співпадає із встановленням серед-

ньодобових температур від 15-17 до 8-10 °С. При пізніх

строках сівби проходження даної фази пересувається

на період, коли середньодобові температури знижу-

ються до 8-5 °С.

Для проходження фази сходів за нормальних умов

необхідна сума позитивних середньодобових темпера-

тур близько 200 °С (А. І. Носатівський, 1965). При пізній

сівбі і низьких температурах вона може збільшуватися

до 300 °С, а при високих температурах – навпаки,

зменшуватися до 120-150 °С.

Початок наступної фази – кущення визначають за

появою із пазухи нижнього бокового листка першо-

го бокового пагона. У польових умовах за оптималь-

них строків сівби на одній рослині озимої пшениці

формується до 5-7 пагонів, при пізніх строках – до 3.

Одночасно із вузла кущення починає розвиватися

вторинна коренева система. Для проходження цієї

фази оптимальною вважається температура 13-18 °С,

але навіть за температури 2-4 °С процес кущення

продовжується, хоча інтенсивність його зовсім не-

значна. Восени фаза кущення триває до припинення

осінньої вегетації, тобто до встановлення температури

3-5 °С.


29


«Эксклюзивные ТЕХНОЛОГИИ» – журнал для всех, кто связал свою деятельность с сельскохозяйственной отрас-лью. Аграрный сектор Украины находится сегодня в слож-ном переходном периоде. Как в этих условиях гарантировать продовольственную безопасность страны? Каким образом системное использование ресурсосберегающих технологий может обеспечить наибольшее производство, которое спо-собно решить вопрос получения высококачественных продук-тов питания?

Как при этом деятельность сельскохозяйственных пред-приятий будет влиять на возрождение и сохранение экологии окружающей среды? Ответы на эти, и не только, вопросы вы найдете в наших материалах. К подготовке статей привлече-ны лучшие отечественные и зарубежные специалисты науч-ных учреждений, аграрных предприятий и компа- ний.

Необходимые реквизиты для оплаты через банк или сберкассу:Получатель: ФОП Кудимова С. Г., код ЕДРПОУ 2613509264, р/с 26000060291380 в ХФ «Приватбанк» г. Херсона, МФО 352479. Назначение платежа: «Предоплата за издание журнала «Эксклюзивные ТЕХНОЛОГИИ».

Для оформления подписки обращайтесь в редакцию по тел.: +38 050-130-43-35, 067-287-47-83;

e-mail: [email protected]

УВАЖАЕМЫЕ ЧИТАТЕЛИ!

Для

тог

о чт

обы а

дрес

ваш

его

пред

прия

тия

попа

л в

спис

ок п

очто

вой

дост

авки

жур

нала

, нео

бход

имо

запо

лнит

ь об

язат

ельн

ые*

пол

я ку

пона

и о

тпра

вить

его

в р

едак

цию

.

Весною кущення відновлюється з початком весняної

вегетації і триває доти, доки температура не підніметься

до 10-12 °С. Вирішальним фактором в даний період є

наявність у ґрунті в доступній формі поживних речо-

вин, і перш за все, азоту. Як правило, озима пшениця,

розміщена по чистих і зайнятих парах, багаторічних

травах, відрізняється більшою кущистістю, ніж висіяна

по стерні колосових і пізніх просапних попередниках.

Інколи здатність до кущення пов’язують з урожайністю,

але прямої кореляції між цими показниками не існує.

Таким чином, фаза кущення починається на 15-

25 день після появи сходів і восени триває 25-

30 днів, а весною – 30-35 днів. Раніше вважалося

(А. І. Носатівський, 1965), що краще перезимовують

рослини, що йдуть у зиму у фазі кущення із сформо-

ваними 2-4 стеблами. Для цього необхідна сума се-

редньодобових позитивних температур 500-550 °С і

зокрема на фазу кущення – 200 °С. Сьогодні зі зміною

кліматичних умов (подовження періоду осінньої та

весняної вегетації при понижених температурах) оп-

тимальним для припинення осінньої вегетації є фаза

3 листків-початок кущення.

Величезне значення має час поновлення весняної

вегетації рослинами озимої пшениці. Чим раніше він

починається, тим більший термін часу на регенерацію

для рослин і тим в більш сприятливих умовах

відбувається весняне кущення. У роки з раннім часом

відновлення весняної вегетації завжди відмічається ви-

сока врожайність озимої пшениці, а при пізньому вес-

няному відновленні вегетації навпаки – низька.

Після кущення рослини переходять у фазу виходу в

трубку. В агрономічній практиці за початок фази вихо-

ду в трубку прийнято рахувати час, коли потовщення,

що являє собою зближені міжвузля і вузли майбутньо-

го стебла, відчувається на дотик пальцями в пазухах

листків на висоті 2-3 см від поверхні ґрунту. Протя-

гом цієї фази інтенсивно наростає асиміляційна по-

верхня за рахунок росту стеблових листків, і до кінця

фази в 2-4 рази перевищує площу, зайняту рослиною.

Інтенсивно розростається первинна і вторинна коре-

нева система, добові прирости становлять 2-3 см.

Триває фаза 20-35 днів. За цей період накопичується

до 50-60% сухої маси від загальної за весь період

вегетації. Основним регулюючим фактором під час

фази трубкування вважають температуру. Мінімальною

середньодобовою температурою для початку фази є

8-10 °С. Температура 22-25 °С прискорює проход-

ження трубкування, але при нестачі запасів во-

логи в ґрунті в таких умовах може спостерігатися

уповільнення росту стебла і листків. У фазу труб-

кування інтенсивно поглинається волога з ґрунту,

загальні витрати води в цей період – 100-150 мм/

га. Оптимальні умови водного режиму для рос-

лин в цей період складаються при вологості ґрунту

вище 80% ПВ. Для завершення фази необхідна

сума середньодобових температур 430-450 °С.

Початком колосіння вважають появу колоса із пазухи

останнього листка. Якщо посіви зріджені і рослини ма-

ють лише 3-4 продуктивних стебла, то колосіння може

розтягнутися на 7-8 днів. Небажаним це вважається

тому, що призводить до недружнього дозрівання зер-

на, що, в свою чергу, ускладнює вибір найкращого часу

збору врожаю. Суха і спекотна погода, а також неста-

ча вологи в ґрунті зумовлюють порушення формування

генеративних органів і утворення великої кількості не-

дорозвинених і стерильних квіток.

Фаза цвітіння і запліднення розділяє весь життєвий

цикл рослин на два періоди – вегетативний і репродук-

тивний (М. М. Кулішов, 1963).

Після запліднення зупиняється наростання

вегетативної маси, зменшується загальна її кількість в

результаті відмирання прикореневих і нижніх листків, а

також погано розвинених пагонів. Корені ж продовжу-

ють розвиватися до молочної стиглості. Вирішальними

факторами у період колосіння, цвітіння і запліднення

вважають температуру повітря і вологість ґрунту. Нор-

мально проходити ці фази розвитку можуть лише за

температури 11-30 °С (А. Г. Овсюк). Оптимальною є

температура 20-25 °С і вологість ґрунту 75-80% ПВ. За-

гальна тривалість фаз колосіння, цвітіння і запліднення

7-10 днів.

В період молочної стиглості, коли консистенція

зерна схожа на молоко, інтенсивно відмирає вегета-

тивна маса і лише верхній листок залишається зеле-

ним. Тривалість фази 11-15 днів. Висока температура,

особливо при нестачі вологи в ґрунті, знижує темпи

надходження пластичних речовин із листків і стебел до

зерна.

Набуття зерном воскового стану характеризує

перехід у воскову стиглість. У цій фазі повністю

зупиняється надходження зольних елементів до зерна,

різко знижується накопичення вуглеводів і азотистих

речовин. До кінця фази всі листки втрачають зелене

забарвлення, лише верхні міжвузля залишаються тем-

но-зеленими. Триває фаза 5-10 днів.

Отже, вирішальними факторами для росту і роз-

витку озимої пшениці є водний, температурний і

світловий режими, а також наявність необхідної

кількості в доступній для рослин формі поживних ре-

човин. Необхідна сума середньодобових позитивних

температур за вегетаційний сезон – 2000-2500 °С. Так

як озима пшениця – це рослина довгого світлового

дня, то найсприятливіші умови для накопичення

якісних змін у рослинному організмі створюються при

тривалості світлового дня 14-16 годин.

КОНТАКТИ: КОСОЛАП М. П.

+38 097 86-16-799 [email protected]

Продовження в «ЭТ» 3 (36) № 2015 р.

30



23 лютого на церемонії нагородження агровиставки Sima компанія Väderstad отримала перемогу в номінації «Найкраща машина 2015 року» за новий культиватор Opus.

«Ми дуже вдячні за цю нагороду та раді отримати її. Маємо надію, що багато аграріїв з великим задо-воленням використовуватимуть культиватор Opus», – сказав Крістер Старк.

Opus – це новий потужний культиватор, який має надзвичайно міцну раму, що здатна витримувати великі навантаження та завдяки якій подовжується експлуатаційний ресурс агрегату. З висотою рами над поверхнею землі 80 см та відстанню між лапами 27 сантиметрів культиватор забезпечує ефективний обробіток ґрунту, навіть за умов залишення великої

кількості рослинних решток, не потребуючи при цьому великих тягових зусиль трактора. Прикочувачі та кот-ки, що встановлені на рамі, мають у своєму кріпленні гумові амортизатори, які захищають її від передчасно-го зносу.

Розташування розпушувальних лап з інтервалом 27 см забезпечує відмінну пропускну здатність ґрунтової маси з великою кількістю рослинних решток. Наявність різних видів відвалів і доліт робить культиватор над-звичайно універсальним, здатним виконати будь-які поставлені перед ним задачі. Процес прикочування може бути налаштований у точній відповідності до необхідних вимог.

www.vaderstad.com

Компанія Väderstad отримала перемогу «Найкраща машина 2015 року» на виставці Sima в Парижі

Справа наліво: Франсуа Дуасі, Матіас Ховнерт

і Крістер Старк, Väderstad

Для повышения продуктивно-

сти растений необходима мак-

симально полная мобилизация

их потенциальных возможно-

стей в процессе формирования

урожая. Минеральное питание –

один из важных и регулируемых

факторов решения этой задачи.

Правильное и сбалансирован-

ное минеральное питание в каж-

дый период процесса формирова-

ния урожая в конкретных условиях

позволяет получить максимально

возможное его количество. В связи

с этим важно контролировать со-

стояние растения во все периоды

его жизнедеятельности (особенно

в критические фазы).

Полноценное развитие рас-

тений невозможно без микро-

элементов. Их часто называют

«элементами жизни». Применение

микроудобрений позволит повы-

сить урожайность и качество сель-

скохозяйственной продукции, а,

следовательно, эффективность и

прибыльность. Такие элементы, как

Fe, Mn, Zn, Cu, а также Mo, B, Со,

Ni требуются растениям в малых

дозах, однако их роль в жизнедея-

тельности растений очень значима.

Они способствуют более полному

и сбалансированному усвоению

питательных веществ из почвы, по-

вышают устойчивость к болезням,

засухе, холоду, активируют многие

ферменты и процессы метаболиз-

ма.

Эти факторы позволяют сделать

определенные выводы, касающие-

ся эффективной организации под-

кормок. Опыт показывает, что са-

мым эффективным внесением

доступных форм микроэлемен-

тов в растения являются листо-

вые подкормки (внекорневое пи-

тание растений), поскольку в этом

случае коэффициент усвоения в

несколько раз выше в сравнении с

почвенным внесением.

Листовые подкормки позволяют

предотвратить гибель посевов или

большие потери урожая, связанные

с погодными условиями, а также

сбалансировать питание и перена-

править биохимические процессы

в нужную сторону в определенные

критические периоды вегетации.

При проведении листовых под-

кормок целесообразно руковод-

ствоваться данными точной листо-

вой диагностики, подбирая состав

удобрений для подкормки, исходя

из нехватки тех или иных элемен-

тов питания на каждой стадии ве-

гетации.

Листовая диагностика расте-

ний представляет собой химиче-

ский анализ растительной ткани,

чтобы определить текущее содер-

жание (концентрацию) питатель-

ных веществ в растении. Здоровые

растения должны иметь опреде-

ленную концентрацию жизненно

необходимых элементов в зависи-

мости от вида растения и стадии

его развития. Анализ раститель-

ных тканей (прежде всего листьев)

является весьма экономичным и

стратегическим инструментом мо-

ниторинга состояния растений для

поддержания гармоничного роста

и развития. Это служит индикато-

ром здоровья растений и доступ-

ности питательных веществ для

усвоения через корни и листья и

хорошей основой для диагностики

существующих проблем питания в

растениеводстве. Для некоторых

растений такая диагностика позво-

ляет также определять наиболее

благоприятный срок сбора урожая.

Особую важность листовая диагно-

стика приобретает в выращивании

сельскохозяйственных культур по

интенсивным технологиям.

Химический состав растений до-

вольно постоянный. Однако при

воздействии на растение опреде-

ленных факторов внешней среды

(окультуренности почвы, удобре-

ний, условий увлажнения и др.)

содержание отдельных элементов

может измениться. Установление

таких закономерных изменений

дает возможность выявить опреде-

ленную зависимость между хими-

ческим составом всего растения и

его листьев, его ростом и обеспе-

ченностью растений элементами

питания. На этом основана листо-

вая диагностика.

Известно, что визуальные сим-

птомы «скрытого голодания» (визу-

ально невидимого периода между

хорошим обеспечением элемента-

ми питания и экстремальной их не-

хваткой) проявляются достаточно

поздно, когда уже имеются потери

урожая, а своевременная листовая

диагностика позволяет опреде-

лить это заблаговременно, давая

возможность тем самым предот-

вратить потери. Основными ста-

диями оптимизации питания

посредством листовой диагно-

стики являются:

– отбор растительных образцов;

– непосредственно химический

анализ растительных тканей;

– интерпретация результатов

(определение уровня обеспечен-

ности растения питательными эле-

ментами);

– разработка рекомендаций по

устранению существующих про-

блем питания (преимущественно в

виде внекорневых подкормок).

Наша компания в 2014 году

открыла новую лабораторию по

листовой диагностике питания

растений.

Цели и задачи лаборатории – по-

ЛАБОРАТОРИЯ ЛИСТОВОЙ ДИАГНОСТИКИООО «НПК «КВАДРАТ»

32



высить эффективность применения

удобрений для увеличения урожай-

ности и качества продукции. Сна-

чала листовая диагностика, затем

– проведение листовых подкормок

хелатными удобрениями.

Комплектация лаборатории по-

зволяет анализировать растения на

макро- и микроэлементный состав,

делать прогноз по их развитию, ре-

комендовать листовые подкормки

на основании полученных лабора-

торных исследований.

Лаборатория проводит пол-

ный комплекс исследований

растительных образцов:

– листовая диагностика на ма-

кроэлементы (Р, К, Са, Мg, S);

– листовая диагностика на ми-

кроэлементы (B, Mn, Fe, Zn, Cu);

– листовая диагностика на ма-

кро- и микроэлементы (расширен-

ный анализ).

Химический анализ раститель-

ных проб проводится стандартны-

ми лабораторными методами в со-

ответствии с сертифицированными

методиками (ГОСТ, ДСТУ).

Общая продолжительность ана-

лиза около 4 суток, кажется – дол-

го, однако это один из немногих

способов получить достоверные

данные о состоянии растений, в от-

личие от «экспресс-методов».

При отборе растительных проб

необходимо придерживаться прин-

ципа усредненной пробы для дан-

ного поля или участка. Растения

для анализа отбираются с участка,

однородного по рельефу, агротех-

нике, применению удобрений.

Отбор листьев желательно про-

водить утром (до полудня) при от-

сутствии осадков и росы. При этом

необходимо следить за отсутстви-

ем частиц грунта на листьях. Про-

бы отбирают в разных местах поля

(крест-накрест по диагонали или

«змейкой»), последовательно дела-

ется срез листьев по всему полю.

Процедура среза листьев осущест-

вляется приблизительно за неделю

до наступления каждой новой фазы

вегетации. Для основных культур

схему отбора листьев можно по-

смотреть по ссылке на сайте www.

quantum.ua/ua/articles/samplguide.

pdf.

Транспортируются пробы в бу-

мажных негерметичных пакетах с

соответствующей сопроводитель-

ной документацией.

После поступления раститель-

ного образца в лабораторию,

он проходит несколько этапов,

прежде чем специалист даст за-

ключение о состоянии обеспечения

культуры (образца) питательными

элементами и предоставит расчет

эффективной системы подкормки

на основе данных листовой диа-

гностики.

Первый этап подготовки образ-

ца – это пробоподготовка.

Второй этап – это непосред-

ственно химический анализ расти-

тельного образца (для определения

общего накопления питательных

элементов растением). Или инди-

каторным органом делается соот-

ветствующий расчет с учетом сухой

массы.

Третий этап – это составление

отчета о результатах листовой диа-

гностики.

Отчет включает три раздела:

лабораторные результаты, ин-

терпретация и рекомендации.

Результаты включают в себя

концентрации питательных ве-

ществ для растений в пересчете на

сухое вещество. Интерпретация

основана на анализе уровня обе-

спеченности каждым элементом

для различных культур. При необ-

ходимости, в отчете также содер-

жатся рекомендации по необхо-

димым подкормкам для устранения

дисбаланса питания.

Гибкий подход позволяет нам

дифференцированно подходить к

каждому полю, каждой проблеме.

В арсенале Лаборатории листовой

диагностики ООО «НПК «КВАДРАТ»

целая система способов управле-

ния урожаем. Вы можете предот-

вратить риски потерь, сохранить и

повысить потенциал урожайности

Ваших посевов вместе с нашей

компанией!

Будем рады ответить на воз-

никшие вопросы.

Татьяна Измоденова,

ООО"НПК "КВАДРАТ"


33


0

20

0,5ч 1ч 2ч 6ч 4 дня 30дней

40

60

80

100

Brexil Zn EDTA

Применение микроэлементов BREXIL®Безопасные и высокоэффективные микроэлементы на основе комплекса LSA

Листовая подкормка за последние несколько деся-

тилетий стала общепринятой в агрономической прак-

тике. Главное ее преимущество – быстрая доставка

питательных элементов в критические периоды разви-

тия растений (цветение, развитие плода, замедление

роста вследствие различных стрессов).

Листовая подкормка особенно эффективна, когда

существуют лимитирующие факторы, не позволяющие

растению поглощать питательные вещества через ко-

рень:

– когда корневая система растения работает не-

эффективно из-за плохой аэрации, низких температур

почвы, нематод и т. д.;

– определенные состояния почв, такие как высо-

кий или низкий уровень рН, переувлажнение или за-

сушливость, экстремальные температуры и т. д. могут

уменьшить приток элементов питания к корневой си-

стеме.

В случае острой нехватки одного или нескольких

элементов питания, которая выявляется при листовой

диагностике или видна невооруженным глазом (на-

пример железный хлороз или дефицит кальция), ли-

стовая подкормка является самым быстрым способом

устранения этой проблемы, так как скорость поглоще-

ния полезных веществ через лист намного быстрее

корневого всасывания, а количество удобрения для

листовой подкормки требуется значительно меньше,

чем в случае внесения под корень.

Одним из главных аргументов, выступающих за

применение линейки Brexil, является использование в

качестве комплексообразователя LSA – комплексоо-

бразующего агента, получаемого из лигнина природ-

ного происхождения. Лигнин – сложное полимерное

соединение трех гидроксикоричных спиртов, называе-

мых монолигнолами.

Это кумаровый, конифериловый и синапиловый

спирты. Соотношение трех монолигнолов в молеку-

ле лигнина очень важно для комплексообразующей

способности и освобождения микроэлементов внутри

тканей.

Технология Valagro позволяет выбирать наиболее

подходящие виды растений и использовать иннова-

ционные методы экстракции для получения лигнина

с оптимальным соотношением монолигнолов. Поэто-

му продукты линии Brexil характеризуются высокой

комплексообразующей способностью, естествен-

ной избирательностью и легкостью проникнове-

ния в ткани растений. С 2005 года продукты линии

BREXIL стали еще более эффективными благодаря

эксклюзивной комбинации с растительным адъю-

вантом на основе экстрактов из растения Quillaja

saponaria, представляющей из себя тритерпеновый

гликозид со сложной химической структурой, кото-

рый облегчает прохождение через кутикулу и увеличи-

вает всасывание питательных веществ на клеточном

уровне.

При использовании для листовых подкормок агро-

химикатов, изготовленных из неорганических солей

микроэлементов или их синтетических хелатов, могут

возникать проблемы, связанные с ограничением про-

никновения, распадом хелата и снижением эффектив-

ности подкормки. Быстрая и полная растворимость в

воде микрогранул BREXIL и специфическое комплек-

сообразующее воздействие LSA на металлы обе-

спечивают быстрое проникновение микроэлементов

через кутикулу без образования осадка на листовой

поверхности, по сравнению с использованием тради-

ционных продуктов.

34



Микроэлементы на основе нового и вы-сокоэффективного комлексообразователя LSA (лигносульфаната аммония) показали непревзойденную способность проникать в ткани растений без малейшего риска фито-токсичности.

Рис. 1. Кинетика поглощения цинка растением при использо-вании BREXIL Zn и хелата Zn в форме EDTA (конкурент) в разных условиях в зависимости от времени (при выпадении осадков 30,0 ± 2,5 мм воды через 15 минут после обработки). Для оценки аб-сорбции цинка растением использовались меченые атомы.

Основные преимущества применения линии

Brexil® на плодовых культурах:

• Высокая проникающая способность Brexil®

благодаря комплексообразователю LSA, превос-

ходящая продукты на основе солей или хелатов

EDTA.

• Высокая скорость абсорбции, при которой не

остается ни малейшего налета на листьях.

• Благодаря схожести с растительными тканя-

ми агент LSA быстро усваивается растением, не вы-

зывая фитотоксичности по сравнению с препаратами

на основе солей и хелатов EDTA.

• Препарат выпускается в виде порошка водо-

растворимых микрогранул с высокой степенью

растворения.

• Микроэлементы Brexil® образуют стабильные и

гомогенные растворы, а сам препарат в виде порош-

ка безопасен для рабочих, проводящих опрыскива-

ние (препарат не пыльный). Продукт может храниться

не менее пяти лет благодаря сухой форме выпуска и

фольгированной упаковке, защищающей хелат от воз-

действия света.

• Гораздо меньшие дозы применения препара-

та на гектар по сравнению с существующими пре-

паратами на рынке при возможности достигать вы-

соких концентраций – до 300 г на 100 л (по сравнению

с максимальной дозой 70-90 г/100 л в случае хелатов

EDTA).

• Не вступает в реакцию с компонентами бако-

вых смесей при совместном внесении с СЗР по срав-

нению с солями.

• Обширная линейка формул: от моноэлементов

до многокомпонентных смесей, которая позволяет по-

лучить решение на любой фазе развития для широко-

го спектра культур.

• Базируется на уникальной и эксклюзивной инно-

вационной технологии GEAPOWER итальянской ком-

пании Valagro.

Линейка Brexil® демонстрирует непревзойденную

эффективность уже на протяжении более десяти лет,

о чем могут говорить результаты множества научных

экспериментов и полевых опытов.

Результаты применения на

яблоне

Brexil® Ca на яблоне позволил

увеличить на 32% содержание

кальция в плодах по сравнению с

растениями, обработанными каль-

циевыми препаратами, существую-

щими на европейском рынке, и на

47% по сравнению с обработкой хлористым кальци-

ем. Также обработка на 20% уменьшила количество

плодов, пораженных горькой ямчатостью, по срав-

нению с необработанными деревьями и на 6% – с об-

работанными конкурентными продуктами.

Brexil® Mn увеличил на 192% содержание Mn в

листьях яблони после первого применения по срав-

нению с его содержанием тремя днями ранее, показав

неимоверный результат по скорости утилизации рас-

тением! Применение хелата Mn на основе EDTA не по-

казало значимого увеличения содержания марганца в

листовом аппарате. После второго применения (одну

неделю спустя после первого) содержание Mn было

выше на 289% по сравнению с необработанными рас-

тениями, в то время как повторная обработка хелатом

EDTA дало только 45% увеличения содержания Mn в

тканях.

Результаты применения на груше

Применение Brexil® Fe показало увеличение ин-

декса SPAD (N-Тестер) на листьях груши на 19%

по сравнению с необработанными листьями 4 днями

ранее, в то время когда аналогичные препараты на

основе LSA показали прирост индекса только на 6%.

Применение Brexil® Zn увеличило на 31% со-

держание Zn в листьях груши через 3 дня после 1-го

применения, в то же самое время обработка хелатом

Zn-EDTA не показала увеличение содержание цинка в

листьях после обработки. После трех применений

Brexil Zn содержание Zn в листьях было на 159%

выше по отношению к начальному уровню, в то время

как трехкратная обработка аналогичным количеством

хелата Zn EDTA позволила увеличить содержание цин-

ка только на 33%, причем на листьях присутствова-

ли следы фитоксичности на хелат EDTA.

ООО "АгриСол" тел., 044-5024520,

моб 0503305677 www.agrisol.com.ua

Агроскоп ИнтернешнлСергей Анатольевич Анишин

+380675031579


35


Дефицит железа

ВЕСНЯНІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ВИРОБНИКІВ ЯБЛУК

В УКРАЇНІ Про переваги вирощування яблук в Україні вже

не потрібно переконувати нікого. Ті, хто вже наразі

займається вирощуванням яблук в Україні, погодяться,

що:

– країна має гарні природні умови для вирощування

яблук;

– типовим є попит на ринку;

– вигідні відпускні ціни;

– сьогодні вирощування яблук є рентабельним ви-

дом діяльності.

Проте, питання, які саме сорти краще використо-

вувати для вирощування яблук, обговорюються не ча-

сто. В країнах західної Європи можна спостерігати дві

тенденції:

– вирощування яблук за допомогою звичайних

сортів;

– вирощування яблук за допомогою стійких до хво-

роб (імунних) сортів.

ВИРОЩУВАННЯ ЯБЛУК ІМУННИМИ СОРТАМИ

Виробники яблук вже давно визнали значення та

переваги вирощування яблук за допомогою імунних

сортів, тому останнім часом значна частина досліджень

та сортової інновації орієнтована на них.

Вирощування яблук за допомогою імунних сортів

означає більше переваг для виробників яблук. Більша

безпека вирощування, яка проявляється в тому, що

у випадку використання звичайних сортів, особливо

відносно грибкових захворювань, процес вирощуван-

ня вимагає дуже чіткої роботи з захисту рослин та

значного досвіду. Достатньо хоча б на 1-2 дні затри-

мати запланований цикл обробки засобами захисту,

чи у критичний час провести обробку невідповідними

препаратами – якість плодів яблук перетвориться з

десертної на технічну. Імунні сорти ж, в свою чергу, осо-

бливо завдяки своїй стійкості до грибкових захворю-

вань, такої небезпеки не несуть, тому і господарі, яким


В УКРАЇНІ

36




В УКРАЇНІ

ДП «Голланд Плант Україна»

Україна, Закарпатська обл.,

Ужгородський р-н, с. Тарнівці,

вул. Концівська

hopu.com.ua

Координатор проекту :

0503721729

Продаж саджанців

та консультування:

+380503726467

Moб.: +380503726133

+380503728550

Моб.: +380503725574

+380503726123

Моб.: +380503775388

бракує досвіду, можуть досягти гарних результатів.

Це вирішення є надійним і для тих господарств, які не

мають у наявності обприскувачів відповідної якості, чи

вирощують яблука на дуже великих площах. Таким чи-

ном, завдяки зменшенню кількості циклів обробки за-

собами захисту, зменшується потреба в чисельності

обладнання. На додачу, завдяки стійкості сортів,

запізнення в обробці засобами захисту не призведе

до значних змін у якості, як у випадку звичайних сортів.

Не все одно, результатом нашого господарювання є

технічне яблуко чи товарне столове яблуко за значно

вищою ціною.

По суті, визначальним у питанні рентабельності є

те, що собівартість істотно знижується та витрати на

засоби захисту рослин можна зменшити на 30-50%.

На заході Європи 10-15% виробництва яблук складає

органічне вирощування, і ця частка невпинно зростає.

Це пов'язано з тим, що споживач шукає здоровіший

продукт з меншою кількістю залишкових хімічних ре-

човин, а виробники задоволені результатом та от-

риманим прибутком. Типовим для сегменту ринку

органічного яблука є попит.

ОРГАНІЧНЕ ВИРОЩУВАННЯ ЯБЛУК Є НАБАГАТО

ЛЕГШИМ ТА РЕНТАБЕЛЬНІШИМ ЗА ДОПОМОГОЮ

ВИКОРИСТАННЯ ІМУННИХ СОРТІВ. Отже, варто за-

думатись над питанням вибору сортів для закладан-

ня саду, тому що попит на споживання органічного

яблука буде зростати та триматись на високому рівні.

Таким чином, перевага буде на боці тих господарів,

які вчасно приймуть рішення та розпізнають цю НОВУ

можливість.

Саджанці імунних сортів, які вирощує плодорозсад-

ник ДП «Голланд Плант Україна», створюють безпеч-

ну основу для цієї можливості. Вони допомагають вам

рентабельно господарювати, на додачу ви ще маєте й

прямий доступ до найвідоміших сортів Європи. Сорти,

які реалізовує плодорозсадник, задовольняють широ-

кий спектр потреб. Наразі, сьогодні ми можемо кро-

кувати разом з країнами західної Європи та господа-

рювати, користуючись перевагами передової сортової

інновації.

НЕ СПІЗНІТЬСЯ, ВИКОРИСТАЙТЕ МОЖЛИВІСТЬ.

Весняна акція !

Пропонуємо саджанці імунних та звичайних

сортів яблук за СПЕЦІАЛЬНИМИ цінами.

Акція діє тільки в межах складських запасів!


В УКРАЇНІ

37



Бройлеры современных кроссов нуждаются в

большом количестве энергии для роста мышечной

ткани. Источником энергии в клетках живых организ-

мов является аденозинтрифосфат (АТФ). От моле-

кулы АТФ отщепляется фосфат с высвобождением

большого количества энергии, и образуется адено-

зиндифосфат (АДФ). Природным хранилищем высо-

коэнергетического фосфата служит Креатинфосфат.

Он обеспечивает стабильное соотношение АТФ/АДФ

в клетке. Предшественником креатина является гуа-

нидинуксусная кислота (ГУК), которая синтезируется

главным образом в почках из аминокислот глицина

и аргинина. Затем она транспортируется в печень,

где превращается в креатин. У животных с высокой

скоростью роста неизбежная потеря креатина мо-

жет служить фактором, ограничивающим продуктив-

ность.

Восполнить недостаток креатина в организме

можно с помощью кормовой добавки КреАМИНО®.

КреАМИНО® – это инновационная форма гуанидин-

уксусной кислоты, естественного предшественника

креатина, которая разработана и производится ком-

панией «Эвоник».


38


Влияние КреАМИНО® в растительных рационах на продуктивность и убойные качества бройлеров

КЛЮЧЕВАЯ ИНФОРМАЦИЯ

• Введение в рацион петушков-бройлеров в воз-

расте 1-37 дней КреАМИНО® в количестве 0,06% и

0,12% сопровождалось улучшением конверсии корма.

• При повышении уровня КреАМИНО® в рационе

увеличился убойный выход.

• При добавлении в опытные рационы 0,06% Кре-

АМИНО® отмечено существенное увеличение выхода

мяса грудки по сравнению с контрольной группой. При

повышении уровня до 0,12% положительный эффект

от добавления КреАМИНО® еще более выражен.

ВВЕДЕНИЕ И ЦЕЛИ

Гуанидинуксусная кислота (ГУК) является един-

ственным прямым предшественником креатина в орга-

низме и, следовательно, самостоятельно синтезирует-

ся в организме человека и животного. Инновационная

форма ГУК – КреАМИНО® от компании EVONIK – это

новейшая кормовая добавка, характеризующаяся пре-

восходными технологическими качествами и высокой

эффективностью.

Цель данного исследования состояла в изучении

влияния КреАМИНО® на продуктивность и убойные ка-

чества бройлеров.

Эксперимент был проведен в Баварском исследо-

вательском институте, Китцинген, Германия.

МАТЕРИАЛЫ И МЕТОДЫ

3400 суточных петушков-бройлеров кросса Ross 308

разместили в 20 напольных секциях по 170 голов в

каждой. Пол в секциях был покрыт древесными опил-

ками. Температурный режим и освещение поддержи-

вали в соответствии с рекомендованными нормами

для выращивания цыплят-бройлеров. Для проведения

опыта были сформированы три группы по семь под-

групп в каждой (шесть опытных подгрупп и одна под-

группа, которой скармливали контрольный рацион).

Основными компонентами стартерного (возраст 1-10

дн.), ростового (возраст 11-28 дн.) и финишного (воз-

раст 29-37 дн.) рациона были кукуруза и соевый шрот

(табл. 1). В опытных группах в контрольный рацион

добавляли 0,06% или 0,12% КреАМИНО®. Корм был

в гранулированном виде. Доступ к воде и корму был

свободным.

В начале опыта и в конце каждой фазы рассчиты-

вали среднее значение живой массы и количества по-

Таблица 1. Состав и питательность контрольных стартерного, ростового и финишного рационов

Фаза

Стар-

терный

рацион,

дни

1-10

Росто-

вой

рацион,

дни

11-28

Финиш-

ный

рацион,

дни

29-37

Состав, %

Кукуруза 52,18 60,88 63,90

Соевый шрот, 48% 39,10 31,03 27,75

Соевое масло 4,07 3,76 4,07

Фосфат кальция 1,78 1,59 1,62

Карбонат кальция 1,40 1,28 1,29

Соль 0,20 0,19 0,21

Бикарбонат натрия 0,23 0,24 0,22

L-лизин-HCl 0,19 0,20 0,16

DL-метионин 0,29 0,25 0,22

L-треонин 0,06 0,06 0,06

Премикс1 0,50 0,50 0,50

Питательность, %

ОЭ, МДж кг 12,7 13,0 13,2

Сырой протеин 23,2 20,2 18,8

SID лизин2 1,27 1,09 0,98

SID метионин + ци-

стеин2

0,92 0,81 0,75

SID треонин2 0,80 0,70 0,65

Кальций 1,00 0,90 0,90

Фосфор 0,82 0,75 0,741 Включая минералы, витамины и ферменты2 SID – стандартизированная илеальная доступность

Таблица 2. Влияние рациона с добавлением 0,06% и 0,12% КреАМИНО® на потребление корма, прирост живой массы и коэффициент конверсии корма у петушков-бройлеров кросса Ross 308 (возраст 1-37 дней)

РационКонтрольный

рационКонтрольный

рацион +Контрольный

рацион +F-величина

КреАМИНО® - 0,06% 0,12%

Потребление корма, г 3636a 3556b 3579ab 4,07*

Прирост массы, г 2384 2380 2399 0,78

Конверсия корма, г/г 1,525a 1,494b 1,492b 9,78**

Конверсия корма, скорректир., г/г 1,497a 1,456b 1,459b 11,25**

ab разными буквенными индексами обозначены показатели, которые достоверно отличаются друг от друга (p < 0,05)* = p < 0,05; ** = p < 0,01


39


требленного корма. Кроме того, среднее значение по-

казателей продуктивности рассчитывали и для каждой

секции в конце каждой из фаз выращивания. Коэф-

фициент конверсии корма (КК) определяли с учетом

падежа.

В конце опыта из каждой секции отобрали по пять

голов с живой массой, близкой к среднему значению

для данной секции. Убойный выход определяли сразу

после убоя и разделки, а количественное отношение

массы ценных частей рассчитывали уже для охлаж-

денных тушек.

РЕЗУЛЬТАТЫ И ОБСУЖДЕНИЕ

Показатели продуктивности представлены в та-

блице 2. У птиц, получавших рацион с добавлением

0,06% КреАМИНО®, потребление корма было суще-

ственно ниже по сравнению с контрольным рационом.

Значения обычного коэффициента конверсии корма и

конверсии, рассчитанной с учетом падежа, в группах,

которым скармливали рацион с добавлением Кре-

АМИНО®, были значительно лучше. Различий между

группами по приросту живой массы отмечено не было.

Как показано в таблице 3, включение в рацион

бройлеров КреАМИНО® сопровождалось увеличением

убойного выхода. Кроме того, было отмечено досто-

верное увеличение выхода мяса грудки. При включе-

нии в рацион 0,06% КреАМИНО® выход мяса грудки

составил 28,9%, тогда как в контрольной группе выход

мяса грудки находился на уровне 27,7%. Однако при

добавлении в рацион 0,12% КреАМИНО® этот показа-

тель был еще выше и составил 29,5%. Относительная

масса крылышек при добавлении КреАМИНО® немно-

го уменьшилась, тогда как доля окорочков не измени-

лась.

При добавлении в опытные рационы 0,06% и

0,12% КреАМИНО® отмечено существенное уве-

личение показателей продуктивности, что важно

при выращивании бройлеров.

Таблица 3. Влияние рациона с добавлением 0,06% и 0,12% КреАМИНО® на убойный выход, выход

мяса грудки, крылышек и окорочков у петушков-бройлеров кросса Ross 308 (возраст 1-37 дней)

Рацион Контрольный рацион Контрольный рацион+ Контрольный рацион+ F-величина

КреАМИНО® - 0,06% 0,12%

Убойный выход, % 73,7b 74,1b 75,1a 11,26**

Выход мяса грудки, %

27,7b 28,9a 29,5a 6,50**

Крылья, % 10,4a 10,3ab 10,1b 4,32*

Окорочка, % 30,9 30,8 30,7 0,25ab разными буквенными индексами обозначены показатели, которые достоверно отличаются друг от друга (p < 0,05)* = p < 0,05; ** = p < 0,01

EVONIK INDUSTRIES AG

Здоровье и питание

Добавки в корма для животных

Rodenbacher Chaussee 4

63457 Hanau-Wolfgang

Германия

ТЕЛ.: +49 6181 59-2256

ФАКС: +49 6181 59-6734

[email protected]

www.evonik.com/feed-additives

ПРИМЕЧАНИЕ:

Информация, технические сведения и рекомендации, представлен-ные в настоящем документе, основаны на текущих данных и опыте компании Evonik. Компания Evonik не несет ответственности за пред-ставленную информацию и рекомендации, включая степень их отноше-ния к интеллектуальной собственности третьих лиц. Компания Evonik оставляет за собой право вносить изменения в документ в любое время без предварительного или последующего уведомления поль-зователей. КОМПАНИЯ EVONIK НЕ ПРЕДОСТАВЛЯЕТ НИКАКИХ ГАРАН-ТИЙ, ВЫРАЖЕННЫХ ЯВНО ИЛИ ПОДРАЗУМЕВАЕМЫХ, В ОТНОШЕНИИ КОММЕРЧЕСКОГО КАЧЕСТВА ПРОДУКТА ИЛИ ЕГО ПРИГОДНОСТИ ДЛЯ ПРИМЕНЕНИЯ В КОНКРЕТНЫХ ЦЕЛЯХ (ДАЖЕ ЕСЛИ КОМПАНИЯ EVONIK УВЕДОМЛЕНА О ТАКИХ ЦЕЛЯХ). КОМПАНИЯ EVONIK НЕ НЕСЕТ ОТВЕТСТВЕННОСТИ ЗА ПРЯМЫЕ, КОСВЕННЫЕ ИЛИ ПОСЛЕДУЮЩИЕ УБЫТКИ (ВКЛЮЧАЯ ПОТЕРЮ ПРИБЫЛИ) ЛЮБОГО РОДА. Ответствен-ность за проверку и тестирование всех материалов силами аттесто-ванных экспертов возлагается на заказчика. Ссылка на торговые мар-ки, используемые другими компаниями, не является рекомендацией или поддержкой соответствующих продуктов и не подразумевает не-возможность применения аналогов.

ИСТОЧНИКИ

Ringel, J. et al. (2008): Poultry Science Association, Niagara Falls, USA.


40



41



Організм птиці вимагає оптимального надход-ження всіх необхідних поживних, мінеральних

і біологічно активних речовин у легкодоступному вигляді, тому найважливішим фактором підвищення продуктивності сільськогосподарської птиці є її годівля збалансованим комбікормом.

Без незамінних амінокислот неможливо до-сягти високих показників продуктивності в су-

часному птахівництві. Для швидкого та гармонійного росту клітини організму птиці повинні синтезувати достатню кількість білка не тільки як будівельного матеріалу м'язів, кісток, пера і внутрішніх органів, але також як основний елемент для синтезу ферментів-каталізаторів хімічних реакцій. Будівельними блоками білків є амінокислоти, частину з яких організм здатний синтезувати сам, а інша частина обов'язково повинна надходити разом з кормом.

Значення амінокислот визначається їх унікальною роллю в побудові та проміжному синтезі основ-

них структурних компонентів клітин (білків, нуклеїнових кислот, низькомолекулярних азот- і сірковмісних спо-лук) і реалізації через ці компоненти більшості функцій, які забезпечують взаємозв’язок різних систем з зовнішнім середовищем.

Проблемам повноцінного протеїнового жив-лення тварин та птиці, і особливо молод-

няку, необхідно постійно приділяти увагу, оскільки організм, який росте, є надзвичайно чутливим до недостачі в раціоні окремих амінокислот. Особливої уваги заслуговує вплив амінокислот на ріст скелетних м’язів. Досягнення високих показників продуктивності в м’ясному напрямку птахівництва можливо лише за умови використання кормів з достатнім рівнем протеїну та амінокислот. У птахівництві знизити рівень сировини з високим вмістом протеїну можна за раху-нок введення концентрованих амінокислот, що сприяє оптимальному розвитку молодняка, забезпечує макси-мальну продуктивність курей-несучок та високі приро-сти живої ваги у бройлера та індиків при оптимальній конверсіі корму.

В годівлі птиці найчастіше спостерігається дефіцит сірковмісних амінокислот (метіонін +

цистин, лізин, треонін).

Загальною рисою всіх зернових продуктів є низький вміст лізину, тому лізин є першою

лімітуючою амінокислотою для раціонів курей-несучок та птиці м’ясних порід.



42



Основна функція L-лізину полягає в тому, що він є складовим елементом білку та необхідний для

його накопичення в організмі. Не дивлячись на те, що лізин присутній в усіх білках, у рослинних білках він міститься в незначних кількостях. Оскільки із зерновою частиною раціону птиця отримує до 80% білку, то при годівлі птиці раціонами, що складаються переважно з зернових і соняшникового шроту, в організмі виникає дефіцит цієї амінокислоти.

Треонін є структурним елементом більш крупних молекул і необхідний для синтезу білків скелет-

них м’язів, колагену та еластину, сприяє одержан-ню додаткової енергії, синтезу ферментів травлення, підтримуючи тим самим діяльність шлунково-кишко-вого тракту, що важливо для нормального розвитку організму птиці. Крім того, треонін стимулює імунітет, сприяючи виробленню антитіл, разом із метіоніном бере участь в обміні жирів та позитивно впливає на роботу печінки.

З 2013 року ТОВ Тандем-2002 імпортує амінокислоти високої якості від одного з

провідних виробників амінокислот в світі – Meihua Group. Маючи за мету стати світовим гігантом у секторі виробництва амінокислот, компанія фокусує свою діяльність на виробництві амінокислот для харчової та кормової промисловості.

Кормові амінокислоти L-Лізин HCl та L-Треонін зареєстровані в Україні та відповідають най-

вищим стандартам якості (в тому числі FAMI-QS, ISO 9001:2008). При цьому прямий контракт із заводом-виробником дозволяє нам чітко відстежувати якість амінокислот та пропонувати ринку стабільний продукт.

Так, кормовий L-Треонін виробництва Meihua Group має 100%-ву ізомерну чистоту та

біологічну доступність для сільськогосподарської птиці. Еквівалент сирого протеїну треоніну: 73,5%, метаболічна енергія (птиця) – 3480 ккал/кг.

Включення синтетичного треоніну в корм для бройлера та кур-несучок найбільш ефектив-

не на початковому етапі розвитку птиці. При цьому підвищення вмісту треоніну в раціонах птиці сприяє по-кращенню її продуктивності та маси яйця, підвищенню приростів маси тіла та відсотку грудних і стегнових м’язів.

У квітні 2015 року ТОВ «ТАНДЕМ-2002» попо-внив свій портфель ще однією з незамінних

амінокислот – L-триптофан.

Триптофан є другою лімітуючою амінокислотою після лізину в раціонах для свиней по-

ряд із треоніном (залежно від набору компонентів комбікорму). Так, у комбікормі з вмістом зерна менше 75% вміст триптофану складає менше 0,1%, у той час як його рівень у раціоні свиней не повинен бути нижчий за 0,15%. Нестача триптофану в комбікормі призво-дить до зниження апетиту, споживання корму, атрофії ендокринних залоз, у тому числі сім’яників, і анемії. При нестачі триптофану також можуть проявитися симптоми гіповітамінозу В5, через те, що нікотинова кислота стає недоступною для тварин.

Таким чином, сьогодні у ТОВ «ТАНДЕМ-2002» ви можете купити повний спектр незамінних

амінокислот для виробництва комбікормів, преміксів та концентратів – це L-Лізин HCl, L-Лізину сульфат, L-Треонін і L-Триптофан. Всі вони зареєстровані в Україні і відповідають найвищим стандартам якості (в тому числі FAMI-QS, ISO 9001: 2008).

При цьому прямий контракт із заводом-ви-робником «Meihua Group» дозволяє нам чітко

відстежувати якість амінокислот, що поставляються, і пропонувати ринку стабільний продукт за справедли-вими цінами.


Адреса для листування:

вул. Маршала Бірюзова, 32А,

м. Полтава, 36007

тел./факс: (0532) 606 771 / 606 772 /

606 773

e-mail: [email protected]

www.tandem-2002.com.ua


43


Нещодавно представництво австрійської компанії

«БІОМІН Україна» презентувало вітчизняним ви-

робникам натуральний підкислювач підсиленої дії

– Біотронік®Топ3. До складу підкислювача входить

пермеабілізуюча речовина, здатна швидко та ефек-

тивно проникати через зовнішню мембрану грам-

негативних бактерій, тим самим прискорюючи дію

інших компонентів підкислювача – органічних кислот

та фітохімічних сполук.

У годівлі свиней підкислювач використовують для

профілактики кишково-шлункових хвороб, особливо

у поросят, які надто чутливі до будь-яких шкідливих

збудників.

Водночас підкислювач Біотронік®Топ3 є натураль-

ним стимулятором росту, який покращує показники

живої ваги, споживання корму та оптимізує показник

конверсії корму.

Підкислювач успішно використовують американські

та європейські партнери компанії «БІОМІН», серед

яких вже є і вітчизняні виробники свинини, які дотри-

муються натуральної годівлі та високих стандартів ви-

робництва.

Вашій увазі пропонуємо одне з досліджень, яке

було проведено на відлучених поросятах для оцінки

ефективності підкислювача Біотронік®Топ3.

ВПЛИВ ПІДКИСЛЮВАЧА НА ПОКАЗНИКИ РОСТУ ВІДЛУЧЕНИХ ПОРОСЯТВПЛИВ ПІДКИСЛЮВАЧА НА ПОКАЗНИКИ РОСТУ ВІДЛУЧЕНИХ ПОРОСЯТ

Таблиця 1. Поживний склад раціону

Ангела РЕМЕНСПЕРГЕР, спеціаліст із годівлі, БІОМІН, АвстріяВіталій ЛОХОВ, генеральний директор «БІОМІН Україна»

Поживний компонент Стартерний раціонГроверний раціон 1

(7-20 день)

Гроверний раціон 2

(21-56 день)

Обмінна енергія, мДж 13,68 13,29 13,56

Білок,% 15,94 17,15 18,00

Жир,% 4,41 4,52 3,55

Лізин,% 1,46 1,27 1,27

44



Ціль досліду: оцінка ефективності застосування

підкислювача Біотронік®Топ3 у годівлі відлучених по-

росят.

Умови досліду: дослід був проведений на приватній

фермі у Німеччині із залученням 180 відлучених поро-

сят. Поросят розділили на 2 групи:

1) Стартер (1-6 день), їх годували раціоном, який

базувався на злакових компонентах.

2) Гровер (7-20 день та 21-56 день), годували двома

окремими раціонами, залежно від вікової групи.

Поживний склад раціону наведений у таблиці 1.

У раціон контрольної групи не була включена жодна

кормова добавка, в той час, як у раціон дослідної гру-

пи добавили натуральний підкислювач Біотронік®Топ3

в дозуванні 1 кг/т готового корму.

Тривалість досліду: 56 днів. Показники живої ваги

та споживання корму замірялися на початку та в кінці

досліду. Щоденно оцінювалися клінічні симптоми діареї

та інших базових захворювань, а також фіксувалися

випадки смертності.

Результати

По завершенні досліду оцінювалися показни-

ки продуктивності: жива вага (кг), середньодобовий

приріст (г), середньодобове споживання корму (г), по-

казник конверсії корму.

На 56 день жива вага свиней із дослідної гру-

пи, в раціон яких був добавлений підкислювач

Біотронік®Топ3, виявилася на 4,3% вищою, ніж вага

свиней із контрольної групи (рис. 1), цьому слугува-

ло покращення середньодобового приросту на 4,6%

(рис. 2).

Додавання в раціон натурального підкислювача

Біотронік®Топ3 слугувало покращенню показника спо-

живання корму на 1,5% (рис. 3), при цьому показник

конверсії корму покращився на 2,6% (рис. 4), тобто

ефективність годівлі значно зросла.

Отже, додавання в корм натурального підкислювача

Біотронік®Топ3 покращило показники продуктивності у

відлучених поросят: на 4,3% зросла жива вага, серед-

ньодобовий приріст – на 4,6%, на 1,5% покращився

показник середньодобового споживання корму, при

цьому показник конверсії оптимізувався на 2,6%.

Контрольна група Біотронік®Топ3 Контрольна група Біотронік®Топ3

Контрольна група Біотронік®Топ3Контрольна група Біотронік®Топ3

Рисунок 1. Жива вага, кг Рисунок 2. Середньодобовий приріст, г

Рисунок 4. Конверсія корму

Рисунок 3. Середньодобове

споживання корму, г


45


Українські виробники молока до-

клали чимало зусиль, аби пережи-

ти складний 2014 рік. Чи знайдуть-

ся резерви, щоб зберегти бізнес у

2015-му? Експерти галузі прогно-

зують, що в нинішніх економічних

умовах виживуть лише ті, хто

змінить підхід до виробництва мо-

лока. Проте виникає ціла низка пи-

тань: Як змінити? Що змінити? Де

змінити? Навіщо? І врешті, яким був

той «старий» підхід? Більше 1000

учасників приїхали обговорити ці та

інші питання на VIII Міжнародному

молочному конгресі, що відбувся

3-5 березня ц.р. у місті Києві. Кращі

українські та світові експерти ви-

ступили для керівників, технологів

і ветеринарів. Відбулися дискусії

за участю народних депутатів,

представників профільного

міністерства, провідних галузе-

вих експертів, власників госпо-

дарств та переробних підприємств.

Організатором заходу виступили

Асоціація виробників молока та

агроконсалтингова компанія «Ди-

кун» за підтримки Міністерства

аграрної політики та продовольства

України, Німецько-Українського

Агрополітичного Діалогу, Євро-

пейського банку реконструкції та

розвитку, USAID та FAO.

Офіційну частину конгресу

відкрив Андрій Дикун (Асоціація

виробників молока), який висловив

сподівання, що українська молочна

галузь продовжуватиме розвива-

тись, незважаючи на складне ста-

новище в країні, та додав: «Сьогодні

ми розуміємо, що необхідно роби-

ти зміни. Ми не зібралися для того,

щоб скаржитись на те, як ми по-

гано живемо. Головна мета цього

конгресу – донести до виробників і

переробників думку: так, як ми пра-

цювали у 2014 році, працювати не

можна».

Учасників конгресу привітала за-

ступник Міністра аграрної політики

та продовольства України з пи-

тань євроінтеграції Владислава

Рутицька. Під час виступу Вла-

дислава Валеріївна окреслила

результати роботи профільного

міністерства у напрямку розвитку

молочної галузі у 2014-му та плани

на наступний рік. Вкотре заступник

міністра наголосила на підвищенні

якості української молочки.

В урочистому відкритті також

взяв участь керівник відділу ТСІС

інвестиційного центру ФАО (Італія)

Мохамед Мансурі, який відзначив

Україну як значущого гравця на

«МОЛОЧНА ФЕРМА – ЦЕ МИСТЕЦТВО, БІЗНЕС, ЯКИМ ТРЕБА ЖИТИ»«МОЛОЧНА ФЕРМА – ЦЕ МИСТЕЦТВО, БІЗНЕС, ЯКИМ ТРЕБА ЖИТИ»


47


світовому ринку. Він розповів про

проекти, реалізовані на теренах

України, а також підкреслив важливі

аспекти для аграрного сектору

нашої країни, зокрема налагоджен-

ня прозорого діалогу між державою

та бізнесом.

Після привітань почалася загаль-

на для учасників конгресу секція

«Аналітика молочного бізнесу».

Про стан та перспективи розвит-

ку молочного скотарства України

розповів Андрій Дикун (АВМ).

Серед досягнень 2014 року він

відмітив збільшення виробництва

якісного молока на 10%, рекор-

дне виробництво масла та подо-

лання рубежу у 5 тис. кг на коро-

ву. Варто згадати про Стратегію

2020, над якою нині працюють

кращі українські експерти і яка

передбачає створення стабільних

умов для роботи вітчизняних аграр-

них виробників. Андрій Євгенович

також зауважив, що у 2015-му дива

чекати не слід. За рахунок ціни на

молоко та дотацій молочний бізнес

розвиватись не буде, потрібно

значну увагу приділяти управлінню

процесами на фермі. «Молоч-

на ферма – це мистецтво, бізнес,

яким треба жити», – додав він.

Голова ради директорів Спілки

молочних підприємств України Ва-

дим Чагаровський продовжив

тему сучасного стану і тенденцій

розвитку молочної галузі та охарак-

теризував кожний сегмент ринку

молочних продуктів. Щодо експор-

ту, він відмітив, що у 2014 році він

знизився на 4,5 тис. т в натураль-

ному виразі (-2%). Проте перспек-

тивним залишається експорт сухо-

го знежиреного молока та масла.

Економіст інвестиційного де-

партаменту ФАО (ООН) Андрій

Ярмак виступив із доповіддю «За-

безпечення прозорості ринку мо-

лока України та методів його про-

гнозування». Підхід у будь-яких

підрахунках повинен залишатися

непорушним: кожна цифра має

бути підтверджена. Незважаючи

на те, що прогнози можуть бути

неточними, не прогнозувати в су-

часному бізнесі надто ризикова-

но. За даними прогнозів, попит на

молочні продукти в Україні скоріш

за все впаде, а експорт скоротить-

ся. «Українське молоко найдешев-

ше у світі. Про що це говорить? Це

говорить про те, що у нас не існує

реальної можливості експорту мо-

лочних продуктів. Підняти його до

рівня ЄС швидко не вдасться, тому

українське молоко у 2015-му буде

дуже дешевим». Одним із шляхів

виходу залишається просування

внутрішнього споживання молоч-

них продуктів, що передбачає по-

вернення довіри українського спо-

живача до вітчизняних молочних

продуктів.

Друга частина секції пройшла у

вигляді двох панельних дискусій.

Упродовж першої обговорюва-

лись питання ціни на молоко в

2015 році, перспектив виходу

молочної продукції на нові ринки

збуту та принципів формування ціни

на молоко в Україні та світі. Обгово-

рення було активним та відвертим,

завдячуючи бажанню обох сторін,

виробників та переробників моло-

ка, знайти точки дотику у вирішенні

накопичених проблем. У дискусії

взяли участь представник АВМ

Андрій Дикун, генеральний дирек-

тор ДП «Лакталіс-Україна» Ренато

Рушчик, голова ради директорів

ДП «Мілкіленд-Україна» Анатолій

Юркевич, генеральний директор

ПАТ «Дубномолоко» Олег Воло-

шин, представник Спілки молочних

підприємств України Лідія Карпен-

ко, власник МПК «Катеринославсь-

кий» Анатолій Клименко та дирек-

тор ТОВ СГП ім. Воловікова Василь

Голубінка. З боку виробників, зо-

крема Василя Голубінки, лунала

пропозиція підняття ціни на 20-

30%, яка б допомогла принаймні

втримати виробництво та не

вирізати поголів’я. Проте, як по-

яснив Анатолій Юркевич, цього

зробити не можливо. В такому разі

доведеться підняти ціни й на по-

лицях магазинів, а це спричинить

зменшення споживання молочних

продуктів українцями. Олег Воло-

шин зауважив, що нині виробницт-

во молочних продуктів спрямоване

на внутрішній ринок і переробни-

ки не можуть компенсувати ціну

на сировину ціною кінцевого про-

дукту. Він додав, що у 2015 році

підняти ціну можна лише на 7-8%.

Крім того, переробники залежні

від держави, яка регулює цінову

політику в Україні. Не останню роль

у процесі ціноутворення відіграють

торговельні мережі. Основним за-

вданням переробники молока вба-

чають утримання і нарощування

внутрішнього ринку. Що стосується

експорту, то його потенціал слід

досліджувати і вивчати уподобання

споживача нових ринків.

Під час другої панельної дискусії

піднімались проблеми дерегуляції

аграрної галузі, зокрема оподат-

кування аграрних підприємств,

відміна дотації, орендна плата,

дозволи на спеціальне водокори-

стування, мобілізація. Для участі в

обговоренні до президії запросили

заступника голови Всеукраїнської

аграрної ради Михайла Соколо-

ва, народного депутата України,


48


президента Української аграрної

конфедерації Леоніда Козаченка,

представника юридичної компанії

ОМП Миколу Орлова, представ-

ника компанії Кесарев Консалтинг

Олександра Ількова, Вадима

Чагаровського, Андрія Дикуна,

Анатолія Юркевича, Анатолія

Клименка та Василя Голубінку.

Леонід Козаченко розповів про

кроки, які нині робляться з метою

покращити умови роботи аграріїв.

Зокрема ведеться робота над

зменшенням нового податку на

нерухомість. Вадим Чагаровсь-

кий, в свою чергу, запропонував

відмінити постанову, в якій йдеться

про підняття цін на соціальні про-

дукти (молоко входить до списку)

лише на 1%, а також розглянути ідею

запровадження адресної дотації,

яка дійсно дозволить працювати.

Олександр Ільков торкнувся пи-

тання отримання спеціального до-

зволу на водокористування. Він за-

значив, що у Верховній Раді наразі

зареєстрований законопроект,

який спрощує цю процедуру. Ми-

кола Орлов застеріг українських

аграріїв, що можлива відміна

пільгового податку у наступному

році, і порадив вже сьогодні готу-

ватись до переходу на загальну си-

стему оподаткування.

Під час секції «Фінанси та упра-

вління» йшлося про особливості

кредитування українського агробіз-

несу, зокрема середнього, а та-

кож фінансування від міжнародних

фінансових установ. Роботу

секції відкрила керівник малого

та середнього бізнесу, технічного

співробітництва та бізнес-

консультування ЄБРР Вікторія

Зінчук, яка розповіла про види

фінансування малого та се-

реднього бізнесу та отримання

консультаційних послуг за рахунок

донорських коштів. Представник

компанії DENTOS Володимир Мо-

настирський у своєму виступі зу-

пинився на видах кредиту. До речі,

мінімальна сума, яку можна отри-

мати, становить не менше 5 млн.

євро, а максимальна – 250 млн.

Якщо підприємство планує брати

кредит в іноземних банках, йому не

уникнути щонайменше юридичного

та фінансового аудитів. Їх може бути

більше залежно від виду діяльності

позичальника. Останній повинен

взяти до уваги, що юридичний вис-

новок здійснює лише юридичний

радник ЄБРР (позичальник оплачує

послуги), а кредитний договір

регулюється правом Англії.

З перевагами та недоліками

фінансування від міжнародних

фінансових інститутів (МФІ)

учасників конгресу ознайомив Юрій

Астахов, директор інвестиційно-

банківського департаменту Dragon

Capital. Він також розповів про

вимоги МФІ до позичальника,

одною з яких є наявність моделі

міжнародної фінансової звітності.

Керівник напрямку розвитку пар-

тнерських програм ПроКредит

Банку Олександр Левченко де-

тально розповів про напрям робо-

ти з малим та середнім бізнесом.

Клієнтами банку можуть стати

молочнотоварні ферми, які утри-

мують від 100 до 1000 голів ВРХ,

розташовані не більше ніж за 250 км

від відділення банку та обробля-

ють від 500 до 1500 тис. га землі.

З умовами співпраці з Райффайзен

Банком Аваль ознайомив директор

департаменту регіональних корпо-

ративних клієнтів установи Мико-

ла Волков. Їх основною цільовою

групою також є малий та середній

бізнес. Окрім грошових кредитів

банк пропонує клієнтам векселі.

Далі робота конгресу тривала у

кількох паралельних секціях.

Цьогоріч на молочному конгресі

сучасні підходи до виробництва

молока презентувала ціла група

експертів зі США. Зокрема, Адам

Пеффер, який має багаторічний

досвід організації роботи на ве-

ликотоварних МТФ у США та

на Близькому Сході, розповів

про особливості управління ви-

робництвом для максимальної

продуктивності та ефективності.

Визначальною ознакою сучас-

ного молочного виробництва є

майстерність управління людьми

і процесами, що вимагає систем-

ного підходу. Саме такий підхід

робить виробництво прозорим і

зрозумілим: хто за що відповідає,

та коли, де, чому і як виконує. Си-

стему можна контролювати, якщо

розроблено мету і ключові показ-

ники ефективності, а також ве-

деться облік і перевіряються ре-

зультати. Управляти можна тільки

тим, що можна виміряти. Найкра-

ще запроваджувати системний

менеджмент ще до того, як почне

доїтись перша корова. Коли йдеть-

ся про вже існуючі/діючі ферми,

то в нинішніх умовах, незалеж-

но від місцезнаходження, вироб-

никам варто сконцентруватись

на підвищенні продуктивності та

ефективності і обов’язково плану-

вати розширення.

Разом з Ллойдом Холтерма-

ном, власником молочнотоварної

ферми «Роузі-Лейн Холштайнз» зі

штату Вісконсін, учасники конгре-

су зробили віртуальний тур по усіх

виробничих блоках. Нині на фермі

утримують 950 корів, а середня

річна продуктивність по стаду ста-

новить 13 971 кг молока жирністю

4,1% (вихід жиру 573 кг) й умістом

білка 3,25% (вихід білка 454 кг).

З одного гектара землі вдається

отримувати 17 673 кг молока, що

вчетверо ефективніше середнього

показника по США. Для ефективно-

го виробництва не завжди потрібні

великі інвестиції. Але без здоро-

вого глузду, ретельного обліку й

аналізу виробничих показників,

чіткої організації й контролю не

обійтись.

За 30 років роботи він пережив

не одну економічну рецесію і точ-

но знає: щоб залишатись силь-

ним гравцем у молочному бізнесі,

потрібно поставити за пріоритет –

попередження маститу, ефективне

відтворення та догляд за телятами.

Тільки тоді можна розраховувати на

стабільний прибуток.

Співробітники дорадчої служби

Управління та технології


49


Університету штату Мічиган Стенлі

Мур і Філіп Каац зосередились

на виробництві грубих кормів, що

становлять основу раціону жуйних,

і на годівлі з великим умістом ку-

курудзяного силосу. Останнім ча-

сом на молочних фермах США все

інтенсивніше використовують куку-

рудзяний силос в раціонах дійних

корів. Основні переваги цього

виду корму: висока урожайність,

стабільна якість упродовж року,

джерело ферментативного крохма-

лю і зменшення витрат на добавки.

Проте така стратегія передбачає

дотримання цілої низки вимог:

своєчасне збирання, належна об-

робка зерна і нарізка вегетативної

маси, правильний вибір гібриду і

групування тварин.

Спеціаліст з технологій доїння

компанії Avon Dairy Solutions

(Великобританія) Дерек Девіс зо-

середився на машинному доїнні.

Він пояснив особливості різних

видів дійкової гуми, принцип дії та

їх вплив на стан дійок.

Досвідом роботи молоч-

них кооперативів за кордоном

поділилися секретар з питань

міжнародної стандартизації та

уніфікації Асоціації німецьких моло-

копереробних підприємств (VDM)

доктор Ольга Трофімцева та пред-

ставник Ізраїльського інституту ек-

спорту та міжнародної кооперації

Гілад Пелед. Ольга Трофімцева

зазначила, що в Німеччині

спостерігається тенденція до

укрупнення молокозаводів. Якщо

у 2009 році працювало 193 заво-

ди, то нині їх кількість скоротилась

до 140. В Євросоюзі серед топо-

вих виробників молочних продуктів

більшість позицій займають ко-

оперативи. Гілад Пелед назвав

кооперацію одним із секретів успіху

ізраїльських виробників молока

в досягненні світового рекорду з

надоїв.

Особливостям годівлі ВРХ при-

святили свої презентації наступні

доповідачі. Директор компанії

«Бізарт» Сергій Український

виступив із темою «Захищені

амінокислоти: як це працює»,

а технічний спеціаліст по ВРХ

компанії Lallemand Пірон Ауреліо

(Франція) розповів про те, як

підвищити ефективність роботи

рубця, попереджуючи ацидоз руб-

ця. Він також окремо зупинився на

випадках виникнення підгострого

ацидозу в молочних стадах та озна-

ках його виникнення.

Консультант компанії «Лімагрейн

Україна» Володимир Жуков та Во-

лодимир Мокрієнко, менеджер з

питань регіонального розвитку ТОВ

«Євраліс Семанс Україна», обгово-

рили особливості вибору силосних

гібридів кукурудзи для отримання

максимальної продуктивності корів.

Нині тема якості грубих кормів є

надзвичайно актуальною, адже має

значний вплив не лише на здоров’я

тварин, але й собівартість моло-

ка. Володимир Мірненко (пред-

ставник ТОВ «Пьотінгер Україна»),

Віктор Сич (представник «КУН-

Україна»), Дмитро Калашніков

(представник компанії «Джон Дір»)

поділились тонкощами заготівлі

якісних грубих кормів. Зокрема Во-

лодимир Мірненко – результата-

ми дослідження, в якому порівняв

статті собівартості молока та ви-

трати на них на українських та

австрійських молочних фермах.

Останні мають чудові показни-

ки надоїв завдяки використанню

якісного грубого корму. На думку

доповідача, українські молочарі мо-

жуть зменшити собівартість молока

щонайменше на 18%. Представ-

ник ТОВ «КЛААС-Україна» Наталія

Сергєєва розповіла як можна ви-

користовувати солому та кукурудзу

у вигляді палива та що для цього

потрібно.

Директор компанії «Агроклімат

Україна» Валерій Тісейко розповів

про те, як створити комфортний

клімат ВРХ у корівниках. Для цьо-

го він запропонував використання

спеціальної системи вентиляції, що

працює за допомогою контроллеру.

Останній реагує на зміни темпе-

ратури та вологості в приміщенні.

Така система здатна знижувати

температуру на 6-12 °С.

Також під час молочного кон-

гресу виступили представни-

ки Асоціації виробників молока


50


України Любомир Дикун, Денис

Сергієнко та Сергій Филь. Вони

розповіли про основні досягнення

асоціації за минулий рік, поділились

досвідом роботи. Денис Сергієнко

презентував економічну модель,

яку запроваджує асоціація, для

порівняння виробничих показників

та пошуку резервів для зниження

затрат на МТФ.

Роботу секції відкрив дирек-

тор департаменту ветеринарії

Асоціації виробників молока Ми-

хайло Білокінь, який розповів про

труднощі виходу на європейський

ринок молока та шляхи їх подолан-

ня. Він зазначив, що найбільшими

споживачами української молочної

продукції є Росія, країни СНД,

Грузія, США та ОАЕ. І хоча вимоги

Євросоюзу до якості молока є до-

сить високими, багато наших го-

сподарств мають усі шанси на ек-

спорт власної продукції.

Також Михайло Миколайович

розповів про визначення балу

вгодованості корів та її важливість

для здоров’я і відтворення. «Впро-

довж лактації вгодованість коро-

ви не постійна. Дуже важливо її

контролювати, адже відхилення

впливають на обмін речовин, спо-

живання СР, продуктивність та

відтворення. Метою є бал 3,25-3,75

при отеленні».

Продовжив роботу секції

технічний фахівець з жуйних тва-

рин Руї Естевес Лопес (Франція).

Він розповів про принципи кон-

тролю інфекційного ринотрахеїту

ВРХ та профілактику лікування

респіраторних захворювань. Ува-

га спікера була сконцентрована

на вакцинах проти захворювань та

доцільності їх використання. «Фер-

мери часто ставлять питання чи

варто вакцинувати тварин. Хочу за-

значити, що якщо рівень хворих не

перевищує 10%, то таких тварин

краще відокремити від стада і про-

вести лікування, або навіть вибра-

кувати. Якщо ж відсоток перевищує

10, то потрібно вакцинувати усе

стадо». Також спеціаліст зазна-

чив, якщо не дотримуватись гігієни

на господарстві, то вакцинація не

дасть великих результатів.

У ході роботи секції відбулися дві

панельні дискусії. Під час першої

«Різні підходи до схем вакцинації»

головну увагу приділили тому, яку

вакцину краще використовувати –

моно чи комбіновану. Своє бачен-

ня висловили технічний спеціаліст

з ВРХ компанії MSD Animal Health

Андрій Зборовський, спеціаліст з

тваринництва ТОВ «Зоетіс Україна»

Євген Чижевський, керівник де-

партаменту підтримки Laboratorios

Hipra S.A. в країнах СНД Людми-

ла Дудар, представник від ННЦ

«Інститут експериментальної і

клінічної ветеринарної медици-

ни» Роман Кучерявенко та стар-

ший консультант дорадчої служби

Університету штату Мічиган Філіп

Дарст (США). Зокрема, Філіп

Дарст зазначив, що на кожно-

му господарстві циркулює багато

патогенів. Питання використання

конкретного виду вакцини дуже

особисте і багато в чому залежить

від регіону та біобезпеки господар-

ства.

Не оминув Філіп Дарст і теми

сухостійного періоду. Він розповів

про переваги та недоліки типової (8

тижнів) та скороченої (30-45 днів)

тривалості сухостою та особливості

раціонів у ці періоди. «Більшість

власників ферм ігнорують ме-

неджмент сухостійних корів. Але

цей період є дуже важливим. Що

ви закладете в цей період, таку

продуктивність і матимете. Важ-

ливо слідкувати за вгодованістю

корови. Хоча потреби в СР тварин

в цей період невеликі, потрібно

слідкувати, щоб плід та бактерії

рубця були забезпечені усіма по-

живними речовинами. Наприклад,

для типового періоду сухостою

енергетична цінність раціону має

бути 6,62 Мдж/кг, а для скорочено-

го – 5,4-5,6 МДж/кг».

Євгенія Шайхет, завідуюча

лабораторією серології Цен-

тру ветеринарної діагностики,

розповіла про серомоніторинг

як інструмент для оцінки

ефективності вакцинації та оз-

доровлення господарства. «Для

визначення наявності збудників

інфекційного ринотрахеїту (ІРТ),

вірусної діареї (ВД), парагрипу

(ПГ) та респіраторно-синцитіальної

інфекції (РСІ) потрібно відібрати по

10-30 проб сироватки крові та на-

правити в лабораторію. Підхід до

оцінки оздоровлення стада по ВД і

РСІ полягає в щорічному визначенні

відсотка інфікованих тварин у стаді,

який повинен знижуватися на тлі

вакцинації.

Друга панельна дискусія при-

свячувалась темі генетики. Андрій

Гетя, віце-президент Української

голштинської асоціації, розповів

про роботу та плани асоціації. Також

своїми думками поділились дирек-

тор ПП «Генетика і селекція» пред-

ставництва CRI Володимир Фи-

чак (Україна), керуючий директор

компанії «Діфко інтернейшнл Б.В.»

Рене Кремерс (Нідерланди) та

представниця компанії Dairy Master

Ветеринарія


51


Їска Росен (Ірландія). Учасники

дискусії наголошували на тому, що

генетика є важливою складовою

продуктивності. Українські вироб-

ники вміють вирощувати якісні кор-

ми та годувати корів, тепер лиши-

лось покращити генетику.

Питання генетики також торкнув-

ся у своєму виступі ветеринарний

консультант Філіп Юет (Франція).

Він розповів про те, як краще

адаптувати французьку генети-

ку в Україні. Пан Філіп наголосив,

що головне – купувати генетику

високої цінності, зберігати та по-

кращувати її за рахунок правильно

організованого менеджменту.

Питання відтворення також не

лишились осторонь. Ветеринарний

спеціаліст з ВРХ Рамазан Байхан

(Туреччина) розповів про плану-

вання відтворення та протоколи

синхронізації молочних корів. Він

зазначив, що з кожним десятиріччям

високопродуктивних корів стало

все важче запліднювати. Адже чим

вища продуктивність, тим нижчий

рівень прогестерону та естрадіолу,

які впливають на запліднюваність.

Віталій Захарченко, консуль-

тант КЦ АВМ, розповів про за-

тримку посліду. Він зазначає, що

це патологія третьої стадії отелен-

ня, яка реєструється у середньо-

му в 10-30% корів і завдає госпо-

дарствам значних економічних

збитків, що зумовлені тривалою

неплідністю і передчасним вибра-

ковуванням високопродуктивних

тварин. Загальні економічні збитки

з розрахунку на корову становлять

206-285 дол. США.

Проблем маститу та способів

його лікування торкнулись Вікторія

Хайруліна, науковий співробітник

лабораторії бактеріології та

патанатомії Центру Ветеринарної

Діагностики, та П’єр Броульє,

спеціаліст з ветеринарних питань

(Франція). Вони наголосили на

важливості контролю даного захво-

рювання в стаді. Важливо регуляр-

но проводити збір проб молока з

кожної долі вимені і перевіряти на

наявність збудника. Своєчасне ви-

користання антибіотиків не веде до

клінічного ускладнення, якщо вони

були вжиті на ранньому етапі.

Спеціаліст з тваринництва ТОВ

«Зоетіс Україна» Євген Чижевсь-

кий розповів про причини та

наслідки неонатальної діареї телят.

Роботу секції завершив

технічний спеціаліст з ВРХ Панте-

лей Савінкін (Росія). Він розповів

про фізіологію гормональної

регуляції у корів. У своїй доповіді

він наголосив на тому, що сервіс-

період визначає тривалість лактації

та має прямий вплив на рівень

продуктивності, він є біологічною

основою для лактації та впливає

на економічну ефективність вироб-

ництва молока. Подовження сервіс-

періоду на кожні 10 днів після 85-го

дня знижує надій на 0,5 кг в день,

а вартість лишнього дня сервіс-

періоду складає 3-5 дол. США.

Молочна галузь України – це

не лише фермери, які продукують

сире молоко, а й велика кількість

переробних підприємств, які ви-

робляють уже споживчі продукти

– кисломолочку, масло, сир. І цей

сегмент гравців молочного рин-

ку зібрала секція для молокопе-

реробних підприємств «Виклики

та стратегії молокопереробного

бізнесу 2015 року».

Директор по роботі з роздрібними

мережами Nielsen (Україна, Кавказ)

Віталій Брик розповів учасникам

секції про структуру внутрішнього

ринку молочних продуктів не лише з

огляду на види продукції, а й брен-

ди. Так, за його словами, в 2014-

му на ринку з’явилося більше 40

нових молочних брендів, а п’ятірка

найбільших з них займає 3,1% обо-

роту молочки.

Про особливості відносин

переробників та торговель-

них мереж та їх законодавчу

регламентацію розповів Павло

Кухта, старший радник Kesarev

Consulting.

На думку Наталії Бабанської,

національного менеджера по роботі

з ключовими клієнтами Danone,

однією із важливих проблем, із

якою стикаються переробники, є

відсутність певного регуляторного

документу, який би детально ре-

гламентував поняття та визначав

відносини «переробник-рітейлер».

Як зауважила керівник відділу

ВТМ «АТБ» Бахматова Дарина,

існує вибудована система робо-

ти рітейлера, проте існують певні

проблеми із контролюючими ор-

ганами, які не заглиблюються у

специфіку діяльності.

Олена Бережна (керівник роз-

витку ВТМ Novus) наголосила, що

якщо переробник та рітейлер уваж-

но прописують умови договору,

який укладають, то тоді не виникає

жодних проблем у цих стосунках.

Ще один представник торгових

мереж, а саме Максим Барабу-

ха (керівник відділу технічної ек-

спертизи департаменту ВТМ Fozzy

Group), звернув увагу слухачів на те,

що в цій торговельній мережі існує

два типи договорів: загальний та

договір на поставку продукції влас-

них марок торговельної мережі,

Під час перерв між сесійними засіданнями учасники конгресу мали змогу скуштувати якісні молочні продукти різних компаній-виробників: ПАТ «Вімм-Білль-Данн Україна», ДП «Мілкіленд-Україна», ПАТ «Глобинський маслосирзавод», ДП «Лакталіс-Україна», ГК «Укр-продукт груп», ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод»

Секція молокопереробки


52


який має дуже деталізований розділ

про якість. Із кожною редакцією цих

договорів вони стають більш жор-

сткими та регламентованими для

мінімізації або ж зняття ризиків.

Висвітлення питання якості про-

довжив Сергій Чорний, директор

ТОВ «Центр експертних рішень»,

відмітивши, що багато переробних

підприємств уже зараз працюють

над покращенням роботи щодо

гатунковості, але частка екстра-мо-

лока на підприємстві максимально

досягала 20%.

До обговорення долучився

Віктор Черненко (ГК «Формула

Смаку»), який акцентував увагу на

значному зростанні собівартості

виробництва, але, незважаючи на

це, українські компанії стали найде-

шевшими в світі серед виробників

сухого молока та казеїну. Саме

ці підприємства відіграватимуть

провідну роль на молочному ринку

України, а цільномолочники опи-

няться не в кращій ситуації.

Вадим Чагаровський, голо-

ва ради директорів Спілки молоч-

них підприємств, звернув увагу на

те, що механізм ціноутворення на

ринку повинен розроблятися усіма

учасниками ринку – виробниками,

переробниками і рітейлерами із

оглядом на міжнародний досвід.

Друга панельна дискусія, при-

свячена питанню інвестицій та

механізму їх здійснення, поча-

лась презентацією ключового ме-

неджера з продажу (сирого мо-

лока) компанії «Astarta» Ірини

Шаталової. У своєму виступі вона

акцентувала увагу на нерайдужних

перспективах молочного сектору –

уже є наявне скорочення поголів’я,

і основні зусилля повинні бути

націлені на збереження поголів’я,

нарощення продуктивності, вмісту

жиру та білка.

Анжеліка Штукатурова, юрист

компанії Dentos, зауважила, що

закордонні інвестори, незважаю-

чи на складну ситуацію в країні,

готові інвестувати. І саме пи-

танню підходів до інвестування і

механізмів їх здійснення була при-

свячена презентація.

Людмила Лищенюк, представ-

ник ЄБРР, розповіла про активність

інвесторів, яка зросла останнім ча-

сом. Левова частка зацікавлених в

Україні – це представники Азії, Ки-

таю, Близького Сходу і деякі країни

Латинської Америки.

Інна Мєтєлєва, заступник го-

лови правління «Сварог Вест

Груп», звернула увагу на те, що

фінансування молочного скотарства

– це здебільшого справа самого

підприємства, а для стабільної ро-

боти бізнесу необхідний стабільний

збут.

Як відомо, зараз основну масу

виручки українських переробників

буде приносити експорт продукції,

і саме цьому питанню був присвя-

чений третій раунд секції. Василь

Вінтоняк, директор ТОВ «Інфагро»

провів аналіз експортно-імпортної

діяльності української молочної

галузі, акцентувавши увагу на зміну

її географії.

Юрій Шевчук та Андрій Са-

довський (Olam International Ltd)

звернули увагу на те, що альтер-

нативи експорту сухого збираного

молока немає і треба буде дума-

ти, що робити із маслом – шукати

ринки поза СНД. Андрій Садовсь-

кий звернув увагу на те, що між

відвантаженням продукції із заво-

ду до надходження її до покупця в

Африці проходить, у кращому ви-

падку, 60-75 днів. Тому необхідно

приділяти увагу упаковці, щоб

продукція потрапила до споживача

у нормальному стані.

Представник Interfood Holding

B.V. в Україні Леонід Ходченко

звернув увагу на ті напрямки ек-

спорту, які українці втратили (ЄС,

Японія), і важливість збереження

наявних і нарощення перспектив-

них.

Галина Маркус, директор ТОВ

«Комо-експорт» звернула увагу на

те, що знайти заміну російському

ринку одразу неможливо, а ринок

Казахстану завжди був цікавим

для компанії і він є лояльним до

українських сирів.

Віце-президент Київської торго-

во-промислової продукції Дмитро

Безпалов детально розповів про

перспективи експорту молочних

консервів. Дуже цікавою продукцію

на експорт може стати сухе молоко

в консервних банках (3, 5, 10 кг) та

концентроване молоко.

Іноземний експерт, прези-

дент Чесько-Моравської молочної

асоціації Іржі Копачек привів

у своїй доповіді порівняння

показників молочних ферм у Чехії,

Україні та ЄС, відзначивши низь-

кий рівень продуктивності та част-

ки молока, яке йде на переробку в

Україні.

Зустріч учасників усіх сегментів

молочного ринку (виробників,

переробників, рітейлерів) стала

відправною точкою у пошуку кон-

сенсусу та шляхів розвитку галузі,

незважаючи на тяжку ситуацію в

країні.

VIII Міжнародний молоч-

ний конгрес відзначився як

наймасштабніший за всю історію

проведення цього заходу. Це, без-

перечно, є свідченням консолідації

зусиль усіх учасників молочного

ринку.

Матеріал підготовленний

за підсумками проведення

VIII Міжнародного молочного

конгресу

Завершальний третій день VIII Міжнародного молочного конгресу присвятили технічним візитам до господарств ТОВ «Острійківське» (с. Острійки, Київська обл.) та ТДВ «Терези-не» (с. Терезине, Київська обл.)


53


В статье рассмотрены новые автоматические приборы для определения содержания жира от швей-царского производителя BÜCHI Labortechnik AG. Кра-тко описаны отличия методов горячей экстракции, экстракции по Сокслету, метода теплого Сокслета и экстракции по Твиссельману. Также рассмотрены при-боры для проведения гидролиза образцов.

Хорошо известно, что определение содержания

жира экстракцией – процесс довольно длительный

и связан с использованием легко летучих раствори-

телей. На многих предприятиях для этого до сих пор

используют стеклянные установки Сокслета. Такой

подход полностью соответствует стандартам Украины,

но анализ затягивается на часы, а иногда и на сутки.

В ускорении этого процесса заинтересована и лабо-

ратория, и производство. В этой статье речь пойдет

о трех различных методах экстракции и о приборах,

созданных на основе этих методов.

Автоматические экстракторы, в которых реализо-

ван принцип Сокслета, т.е. экстракция циклами, соз-

даны и производятся компанией BÜCHI Labortechnik

AG (Швейцария). Существует 3 модификации такого

экстрактора – 2-, 4- и 6-позиционные инструменты.

Все они работают по одному и тому же принципу.

Растворитель помещается в стаканчик, образец – в

экстракционную камеру. Растворитель закипает, ис-

паряется, конденсируется на холодильнике и стекает

в экстракционную камеру, которая снабжена оптиче-

ским сенсором и магнитным краном. Когда уровень

растворителя в камере достигает уровня оптического

сенсора, открывается магнитный кран и растворитель

сливается в стаканчик. Один цикл закончен. Количе-

ство циклов задается пользователем с помощью кон-

троллера. Обычно это 20-25 циклов, и процесс соб-

ственно экстракции занимает около 2-х часов. После

окончания процесса экстракции наступает следующий

шаг – промывка. Растворитель уже не накапливается в

камере, а свободно проходит через образец и стека-

ет в стаканчик. Обычно на эту процедуру выделяется

10-15 минут. После этого начинается шаг сушки. Рас-

творитель кипит, испаряется и накапливается для по-

вторного использования. Таким образом, в стаканчике

остается жир и немного растворителя, который можно

быстро удалить сушкой в сушильном шкафу. Оптиче-

ский сенсор подвижен, и его можно опустить так, что-

бы уровень растворителя был выше образца на 1 см.

Упаковав исследуемый образец достаточно компак-

тно, можно добиться того, что циклы будут идти доста-

точно быстро. Высокая скорость экстракции обеспе-

чивается также абсолютно ровными поверхностями

печек и стаканов, гарантирующими хорошую тепло-

передачу. Универсальный 4-позиционный экстрактор

В-811 доступен на рынке уже более 10 лет (см. рис. 1).

Он может также осуществлять экстракцию методами

теплого Сокслета, горячей экстракции и проточной

экстракции. Метод теплого Сокслета сокращает время

экстракции. В-811 имеет дополнительные нагреватели

под экстракционными камерами, которые подогрева-

ют растворитель, пока он там находится. Более новые

модели E-812/E-816-Sox такой опции не имеют. С их

помощью можно проводить экстракцию только мето-

дом стандартного Сокслета. Так что для пользовате-


54



АВТОМАТИЧЕСКИЕ РЕШЕНИЯ

ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЯ

СОДЕРЖАНИЯ ЖИРА

АВТОМАТИЧЕСКИЕ РЕШЕНИЯ

ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЯ

СОДЕРЖАНИЯ ЖИРА


лей, заинтересованных в ускорении процесса опреде-

ления жира, можно рекомендовать только В-811. Этот

прибор также имеет опцию проведения экстракции в

токе инертного газа. Жир не будет окисляться кисло-

родом атмосферы. Это важно для определения легко

окисляющихся жиров, а также в том случае, если про-

водится дальнейший анализ жира (например, хрома-

тографией). В новых модификациях такой опции нет.

Достаточно широко в Украине распространены ин-

струменты разных производителей, осуществляющих

горячую экстракцию. Метод горячей экстракции не

является арбитражным в нашей стране. Но многие

производители кормов или продуктов питания все же

пользуются этим методом, т.к. инструменты горячей

экстракции дешевле экстракторов по Сокслету, а так-

же потому, что сам процесс горячей экстракции го-

раздо проще. Образец только кипятится в раствори-

теле, за чем следует промывка и сушка. Отсутствует

собственно экстракция циклами, т.е. экстракция по

Сокслету. Инструменты для горячей экстракции не

оборудованы ни оптическими сенсорами, ни магнит-

ными кранами. Наша компания также имеет в своем

портфолио 2 горячих экстрактора производства BÜCHI

Labortechnik AG. Это 2- и 6-позиционные инструменты

E-812/816-HE (рис. 2). Контроллер, осуществляющий

управление прибором, очень похож на контроллер, ис-

пользуемый в E-812/E-816-Sox. Есть библиотека рас-

творителей, контроль безопасности.

В этом году компания BÜCHI Labortechnik AG вы-

пустила на рынок новый 6-позиционный экстрактор

Е-816 ЕСЕ (рис. 3). Этот инструмент осуществляет экс-

тракцию по Твиссельману. В приборе отсутствуют оп-

тические сенсоры и магнитные краны. Испаряющийся

растворитель проходит через образец, конденсируясь

на холодильнике, и стекает обратно в стаканчик, сно-

ва проходя через образец. Таким образом, экстрак-

ция всегда осуществляется чистым растворителем.

По скорости извлечения жира или другого компонента

этот прибор вполне сравним с горячей экстракцией

и превосходит стандартный Сокслет. Стоимость его

значительно ниже, чем E-816-Sox. Не являясь арби-

тражным, этот метод будет интересен заводам, где

производится анализ большого количества образцов,

прежде всего для внутреннего контроля.

Отдельно хотелось бы остановиться на высокой

безопасности использования описанных выше экс-

тракторов. При внезапном отключении проточной

охлаждающей воды экстрактор немедленно автома-

тически остановится. Если из какого-то стаканчика

растворитель полностью испарится, процесс также бу-

дет автоматически остановлен. Таким образом, пары

легколетучих растворителей не будут накапливаться в

экстракторе, а пустой стаканчик не перегреется и не

треснет. Все экстракторы снабжены защитными экра-

нами. В новых модификациях процесс не начнется до

тех пор, пока экран не будет опущен. В более старом

приборе В-811 опускание защитного стекла остается

на усмотрение лаборанта.

Несколько слов хотелось бы сказать об установках

для проведения гидролиза образцов. С помощью ги-

дролиза разрушается матрица и освобождается жир.

Обычно предварительный гидролиз проб требуется

для анализа мяса и сыра. Процесс этот достаточно

трудоемкий и долгий. Очень важно, чтобы не было по-

тери образца при переносе его в экстрактор. «Büchi»

предлагает для проведения гидролиза 2 прибора –

В-411 и В-416 (рис. 4). В-411 предназначен для ис-

пользования вместе с универсальным экстрактором

В-811. В-416 используется вместе с более новыми

моделями 812/E-816-Sox, E-812/816-HE и Е-816 ЕСЕ.

Патрон с гидролизированным образцом целиком пе-

реносится в экстракционную камеру для дальнейшей

экстракции жира.

Рис. 4. Аппарат для

гидролиза В-411

производства BÜCHI Labortechnik AG

Рис. 3. 6-позиционный

экстрактор Е-816 ЕСЕ

(производства BÜCHI Labortechnik AG)

Рис. 1. Универсальный

4-позиционный экстрактор

В-811 (производства BÜCHI Labortechnik AG)

Рис. 2. 2-позиционный

экстрактор по методу

горячей экстракции

E-812-HE (производства

BÜCHI Labortechnik AG)


55


Зерновой сектор Украины за последние 10

лет достиг значительных результатов и вы-

шел на новый уровень развития. Если до

2008 года среднегодовой валовой сбор зерна состав-

лял около 30 млн. тонн, экспорт – 7,3 млн. тонн, то в

течение последних двух сезонов Украина совершила

существенный прорыв, оказавшись в пятерке круп-

нейших стран-экспортеров, обеспечивая около 10%

мировой торговли зерном. Эксперты оценивали ре-

зультаты урожая 2013 года в Украине как рекордные,

когда валовой сбор составил более 63 млн. тонн. Од-

нако 2014 год превзошел ожидания, и страна проде-

монстрировала новый рекорд, собрав 63,8 млн. тонн

зерна, несмотря на значительное сокращение посев-

ных площадей, усилившийся политико-экономический

и финансовый кризис, обострение конфликта на вос-

токе страны.

Кроме того, согласно прогнозам аналитиков АПК-

Информ по итогам 2014/15 МГ, объемы экспорта

зерновых и зернобобовых культур из Украины могут

достигнуть рекордного показателя – 34,5 млн. тонн

(+8,2% к показателю предыдущего сезона), что обу-

словлено не только рекордным урожаем, но и высоким

спросом на мировом рынке.

Достигнутые результаты свидетельствуют о за-

креплении положительной тенденции и перспективах

дальнейшего развития данного сегмента АПК. Однако

зерновой рынок Украины, начиная с 2014 года, раз-

вивается под влиянием новых факторов, которые еще

более существенно усилили свое влияние с начала

2015 года. С одной стороны, рынок развивается под

влиянием мировой конъюнктуры, с другой – под вли-

янием увеличения производственных затрат, обуслов-

ленных существенным падением курса национальной

валюты. Погодный фактор также не исключается.

На сегодняшний день как никогда сложно про-

гнозировать развитие рынка. В преддверии весен-

ней посевной кампании перспективы урожая зерна в

2015 году остаются весьма неопределенными. Планы

сельхозпроизводителей относительно ярового сева

могут существенно измениться под давлением неста-

бильного валютного фактора и растущих цен на ма-

териально-технические ресурсы. В свою очередь, на

работу зерноторговых компаний оказывают влияние

не только производство и мировая конъюнктура, но и

государственное регулирование. При этом весь рынок

зависит сейчас от состояния экономики страны и фи-

нансового сектора.

То, каким будет зерновой сезон-2015/16, участники

рынка смогут обсудить с экспертами в мае т.г. в рам-

ках международной конференции «Зерновой форум &

Maritime Days 2015». В рамках конференции будут рас-

сматриваться следующие темы:

МИРОВОЙ РЫНОК ЗЕРНА

• Тенденции мирового производства зерна: баланс

спроса и предложения

• Формирование ценовых трендов в 2015/16 МГ

• Рынок мирового фрахта. Прогноз на 2015/16 МГ

ЗЕРНОВОЙ РЫНОК УКРАИНЫ

• Прогноз производства зерна в Украине и пер-

спективы торговли в сезоне-2015/16.

• Рынок фуражных культур. Кукуруза & соя: предпо-

чтения сельхозпроизводителей.

• Рынок нишевых культур.

• Тенденции развития зернового рынка Украины в

текущих реалиях: есть ли результат аграрных реформ

и преобразований. Результат работы 6 месяцев ново-

го правительства.

• Особенности работы компаний на зерновом рын-

ке Украины в условиях экономического кризиса и но-

вой аграрной политики.

ЗЕРНОВАЯ ЛОГИСТИКА: ПРОБЛЕМЫ И СТРАТЕ-

ГИЯ РАЗВИТИЯ

• Развитие речной логистики зерновых грузов.

• Особенности перевалки зерновых грузов на рей-

де порта. Хранение в порту.

• Морское плечо перевозки зерновых: новые воз-

можности для украинских экспортеров зерна.

• Портовая инфраструктура.

• Управление инвестициями во время финансовой

«турбулентности».

Подробную информацию об условиях участия, спонсорстве и выступлении

с докладом вы можете получить в оргкомитете конференции:

+380 562 320795, +7 495 7894419 (многоканальные)

+380 562 321595

Екатерина Любашенко (доб. 113)

[email protected] – служба маркетинга

Елена Чередниченко (доб. 200)

[email protected] – руководитель оргкомитета

ЗЕРНОВОЙ ФОРУМ & MARITIME DAYS", 28-30 мая, г. Одесса

60


Виставка «Агро-2015» – це найбільша агропромис-

лова виставка на теренах нашої держави, що виступає

платформою для вдосконалення виробництва, впро-

вадження новацій та розвитку усіх сфер АПК України. Це

діловий захід, що відкриває можливості для співпраці

з країнами-лідерами світового аграрного сектору,

унікальна нагода для діалогу з Міністерством аграрної

політики та продовольства України, українськими

асоціаціями, малими і великими підприємствами

та іноземними інвесторами. Саме на «Агро-2015»

вирішується стратегія розвитку аграрного сектору на

найближчі роки.

Більше 50 тис. кв. метрів експозиційної площі буде

відведено під демонстрацію кращих виробів і технологій

сотень вітчизняних та іноземних компаній-учасників.

Традиційно у виставкових павільйонах Національного

комплексу «Експоцентр України» розмістяться пред-

ставники провідних аграрних компаній України і світу,

а саме: Австрії, Бельгії, Канади, Китаю, Республіки Ко-

рея, Німеччини, Польщі, Бельгії, Словаччини, Сполуче-

них Штатів Америки, Туреччини, Чехії, Франції.

Щорічно кількість відвідувачів «Агро» перевищує

45 000 осіб, серед яких – перші обличчя країни, пред-

ставники великих сільськогосподарських холдингів,

власники середніх та малих фермерських підприємств,

фахівці підприємств машинобудування, спеціалісти

харчової та переробної промисловості.

Значну частину виставки традиційно займуть

найкращі зразки сучасної техніки: комбайни, тракто-

ри, навісне обладнання, обладнання для обробки і

зберігання зерна. Також обладнання для будівництва

агроспоруд і транспортування врожаю. Широкий

асортимент дозволить підібрати найоптимальніші та

найвигідніші варіанти, які підвищать рівень врожайності

і якість виробництва.

Для професіоналів «Агро-2015» – це широка

можливість обміну досвідом на діловому рівні завдяки

насиченій науковій програмі: інтерактивним брифінгам,

семінарам, конференціям, круглим столам. Тут будуть

підніматися актуальні питання сільського господар-

ства, аналізу та прогнозування ринку сільгосппродукції,

правові аспекти та проблеми аграрного секто-

ру. Традиційно на «Агро» будуються довгострокові

партнерські відносини по співпраці, спільному вироб-

ництву, підтримці і дотаціях у сільському господарстві,

які стануть серйозним поштовхом для розвитку

вітчизняного агропромислового комплексу.

У рамках «Агро-2015» пройдуть спеціалізовані

виставки:

• «ExpoAgroTech-2015» – сільськогосподарська

техніка, обладнання і запасні частини;

• «Біопаливо-2015» – відновнювальні джерела

енергії;

• «Hi-Tech Агро-2015» – автоматизація, керування

альтернативною енергетикою, GPS і GIS-технології;

• «Organic-2015» – органічні продукти і технології;

• «Animal'EX-2015» – сільськогосподарські тварини,

ветеринарія і продукти для тваринництва;

• «FishExpo-2015» – рибне господарство і рибаль-

ство;

• «Рослинництво і агрохімія» – агротехніка, агрохімія,

екологічні продукти і технології, присадибне госпо-

дарство, садівництво, огородництво, рослинництво,

теплиці.

Програма спеціалізованих виставок включає:

дегустацію та продаж екологічної продукції, виставку

різних порід тварин і експозицію найпоширеніших про-

мислових риб, яку можна буде спостерігати у відкритих

басейнах. Особливої уваги заслуговує унікальна ви-

ставка новаторських розробок НААН України в сферах

тваринництва, овочівництва, насінництва.

Виставка «Агро-2015» – найважливіша подія аг-

ропромислового сектору України, орієнтована на:

демонстрацію досягнень, налагодження зв’язків між

виробниками та покупцями, відкриття українського

ринку для зарубіжних компаній. А також на впровад-

ження інноваційних рішень і технологій, які дозволять

розвивати агропромисловий комплекс, мінімізуючи

витрати і збільшуючи дохідність як великих, так і малих

аграрних підприємств.

З 3 по 6 червня 2015 року в Національному комплексі «Експо-

центр України» (Україна, Київ, проспект Глушкова, 1) відбудеться

XXVII Міжнародна агропромислова виставка «АГРО-2015».

Організатор – Міністерство аграрної політики

та продовольства України.

ХХVII МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА ВИСТАВКА «АГРО-2015»

64


Эксклюзивные технологии (2, 2015)

Documents